CC BY
27
Исследованы сохранность, состояние и семеноношение сосны обыкновенной на кло-новой семенной плантации. Проведено сравнение интенсивности формирования генеративных органов клонов сосны финского происхождения и местной популяции. Выявлена связь снижения интенсивности репродуктивных процессов с ухудшением состояния деревьев.
Ключевые слова: клон, микростробилы, семеноношение, клоновая семенная плантация.
Neyko I.S., Smashnyuk L.V., Yelisavenko Yu.A. Estimanion of condicion and seed productivity of pine (Pinus silvestris L.) finish origin in the condicion of Vinnytsya area
The conservation, condition and seed productivity of pine in the seed orchard was carried out. A comparison of the intensity of the formation of generative organs pine clones Finnish origin and the local population was investigated. Connection of reducing the intensity of the reproductive processes of deterioration of the trees was determinated.
Keywords: clone, micro-strobilus, seed productivity, seed orchard.
УДК634.73:664.854 Проф. В.Д. Касшнчук1, канд. техн. наук
тж. М.В. Касшнчук; головний лкничий М.М. Ковач2
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ПЛОД1В КАЛИНИ ЯК СИРОВИНИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЖУВАЛЬНО-ПРОФГЛАКТИЧНИХ ЗАСОБ1В
Висвплено можливост заготiвлi калини в 1вано-Франювськш област i перспективи нарощування !х обсяпв. Охарактеризовано лжувально-профшактичну цшшсть калини i запропоновано рекомендаци з 11 використання. Подано характеристику калиш як рослиш i показано перспективи 11 вирощування в умовах 1вано-Франювсько! области Розроблено головш процеси переробляння калини на порошок. Пораховано ефективнiсть використання валютних коштгв, якi iдуть на загойвлю фруктово-ягiдних порошкiв 1мпортного виробництва. На загегавл^ виробництвi, транспортуваннi показано можливiсть оргашза-ци додаткових робочих мюць.
Ключовi слова: ефективнiсть, лiкувально-профiлактичнi, мшроелементи, вiтамiни, харчова цiннiсть.
Постановка проблеми. У кожно! наци е свое улюблене дерево, яке символ1зуе державу. Символ Роси - береза, Япони - сакура, Канади - клен, а Украши - калина.
У калиш об'еднаш корисшсть 1 краса. Немае тако! хвороби, яку б не допо-могла вилжувати калина, або продукщя виготовлена на основ1 калини. Коли в сш'1 народжувалась двчинка в Укршш, кнував звичай на подшр'1 висаджувати калину. Дшчинка 1 кущ калини росли разом, розцвггали, приносили радкть своею красою, а калина дарувала здоров'я. Ягоди калини вмщують багато оргашчних кислот, фосфор, магнш, марганець, калш, м1дь, алюмшш, барш, стронцш, зал1зо, йод, вгга-мш С, дубильних речовин. Цей ушкальний наб1р м1кроелемент1в дуже корисний для оргашзму. Насто! калини мають заспокшливу, загальнозмщнювальну даю, до-помагають у л1куванш спазм1в судин, гшертони, неврозах. Кв1ти калини в народ-шй медицин! використовували в раз1 простуди для зниження температури, для по-лоскання при анпш, бронхт, трахет, вщваром квтв добре промивати гшйш рани. Вщвар кори використовують як заспоюйливий 1 протизапальний зас1б шд час судом, ктерп, а вщвар коршня калини - в1д алергл, безсоння 1 ревматизму [3]. I
1 1вано-Франк1вський унгверситету права iM. Короля Данила Галицького;
2 Надв1рнянський агроспецл1сгосп 1вано-Франк1всь^ обласТ
тому в умовах 1вано-Франк1вськоГ обл. назрша потреба збшьшити загопвлю калини, наростити ГГ обсяги 1 максимально використати для виробництва продукцл ль кувально-профшактичного призначення.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Спещалкти 1вано-Франк1вськоГ асощацц "Карпатхарчпром" на основ1 калини розробили рецептури 1 технологи на окреш продукти 1 нашвфабрикати лжувально-профшактичного призначення. Учет 1вано-Франк1вського национального медичного университету на основ1 калини розробляють нов1 високоефективт лжарсью засоби. Кафедра економ1чноГ теорц ш. академжа З.О. Манта 1вано-Франк1вського утверситету права ш. Короля Данила Галицького сшльно з фахшцями харчовоГ промисловост 1 лкового господар-ства дослщили перспективи використання дикорослих плодш, япд 1 грибш в умовах Прикарпаття для виробництва продукцц лжувально-профшактичного призначення. Матер1али опублшовано в Науковому вкнику Нацюнального лкотехтчно-го утверситету УкраГни [4].
Виклад основного матерiалу. Калина росте у вигляд кушдв, рщше дерев-ця, досягае 1нколи висоти 3-4 метр1в. Стовбур дерева з бурою корою у трщинах. Калина поширена на територц бвропейськоГ частини краГн бувшого Радянського Союзу, а також у Середнш Азп 1 Захщному Сиб1р1. Росте в низинних мкцях, бшя берепв р1к 1 озер, утворюючи суцшьт зарост [2]. Листя супротивне, трьох - п'яти лопатш, моршуват!, крупно зубчасп, зверху темно-зелеш, знизу бшьш свгш, по жилках слабоопушеш. Цвие в травш-червш, 1нколи в липш, кв1тки - б1л1, з1брат в плосю натвпарасольки, мають п'ять пелюсток з колесопод1бним в1нчиком, а боко-в1 кв1тки значно бшьш1 в1д середтх. Плоди дозр1вають у верест 1 частково зали-шаються на кушах всю зиму. Ягода калини яскраво-червоного кольору, кулько-по-д1бноГ форми з1 сплюснутою крупною ккточкою, яка займае бшьшу частину ягоди калини. Смак калини мае виражену пркуваткть, яка зникае шсля промерзання, а також стае приемним шд впливом високоГ температури. Через наявшсть в калит валер1ановоГ кислоти 1 шших специф1чних з'еднань ягода мае специф1чний запах. У дикому вигляд1 калина трапляеться у сирих м1сцях, змшаних 1 листяних лках, на поляних, узлксях, серед заросл1в, кушдв, на вирубках, у долинах рк, озер 1 боли. Калину часто розводять як декоративну рослину в садах 1 парках. У свт нара-ховуеться бшьше 100 видав калини [1].
Калина е високоефективною сировиною для перероблення, а також слугуе добрим компонентом у лжеро-горшчаному виробництва Г! використовують в на-роднш медицин! Наприклад, вщвар з калини народна медицина столитями вико-ристовуе як ефективний зас1б для лжування початковоГ стадц гшертони. Настш 1 в1двар япд допомагае в раз1 язви шлунка 1 дванадцятипалоГ кишки. Калиновий с1к з медом використовують для лжування захворювань печ1нки, шлунка, а також для л1кування окремих видав ракових захворювань. Настоянки калини лжують екземи, язви, фурункули 1 карбункули. Зпдно з науковими дослщженнями плоди калини шдсилюють скорочення серця 1 шдвишують сечовипускання. Калина мае широкий спектр користування в харчуванш. Наприклад р1зного роду шдливи, припра-ви, с1к з медом й ш. Рекомендують в сезон дозршання заготовити сш калини, за-консервувати його з медом 1 зберкати в холодильнику. Для нормал1зацл обмшу речовин, забезпечення потреби оргашзму у в1тамш С доцшьно заморозити 1 -2 кг калини 1 поступово використовувати, починаючи з ранньоГ весни. 1з кори калини
готують вщвар, настоянку, екстракти, якi виявилися ефективними при лiкуваннi кровотеч, а також лiкуваннi фiбромiоми. Вiдвари i настоянки iз квiтiв калини е та-кож ефективним засобом у лшувант запальних процесiв, промиваннi ран, а також для лжування дiатезу у дней. Квiточки калини, яш за формою нагадують мШ-атюрне серце, рекомендують споживати систематично у разi наявностi пiску i ка-мшня в печiнцi, нирках, мочевому i жовчному мiхурi. Вiдвар з ккточок калини рекомендують як потопнний засiб. Досить ефективними при лшуванш е купожi ягiд калини, шипшини, глоду i цикорда. У домашньому харчуваннi дуже смачною е квашена капуста з калиною. Одна iз найкращих начинок для кондитерських виро-бiв - тушкований гарбуз з калиною. Шсля 30-рiчного вiку ж^ам необх1дно заго-товляти на зиму калину i виготовляти сiк, джем, варення, калиновий квас. Вiдвар япд i плочок калини допомагае позбутися простудного кашлю [5].
За даними фах1вщв лiсового господарства в 1вано-Франювсько1 областi, можна додатково садити калину на площд 50 га, i отримати мiнiмальний урожай 100 т япд калини на рж. Плоди калини збирають китицями вручну i складають у неважкi плетет ящики. Надалi калину необхщно транспортувати до мiсця пере-робляння на натвфабрикати, зокрема на калиновий порошок. Технология вироб-ництва порошюв з калини передбачае: сортування, за якого вiддiляються перест-л1, пошкодженi ягоди, а також сторонш домшки; надалi ягоди миють у холоднiй вод^ ввдшяють домiшки i сушать. З метою повного збереження вiтамiнiв, мжро-елеменпв й iнших поживних речовин сушння калини проводять у необхвдному вакуумi за низьких температур. Надалi висушену калину подрiбнюють i роздаля-ючи по фракцях упаковують. Перевага порошив з калини над iншими нашвфаб-рикатами (концентрованi соки, екстракти, пюре, сиропи) полягае в тому, що вони зручш в транспортуванш, добре зберiгаються, мiстять бiльше поживних речовин на одиницю ваги. Порошки з япд калини, плочок, листя, кори, коршня можна ви-користовувати у виготовленш рiзних настоянок, напош, ча1в, 1х можна купажувати з шшими порошками i використовувати як компонента для виробництва лiкарсь-ких засоб1в, харчових добавок, а також наповнювач^в для виробництва продукцИ' лжувально-профшактичного призначення [4]. Спецiалiсти 1вано-Франшвсько1 асо-пдацИ' "Карпатхарчпром" сп1льно з вченими 1вано-Франк1вського нацiонального медичного ушверситету розробляють технологií i рецептури на виготовлення про-дукцИ' лiкувально-профiлактичного призначення з використанням калинових по-рошюв. Зокрема, в розроблену рецептуру чаю " Делятин" входить б1льше 50 % порошку калини, яка надае продукцц всi лiкувальнi i профiлактичнi властивостi, притаманнi калинi. Цей чайний напш ароматний i приемний на смак, мiстить цi-лий комплекс бюлопчно активних речовин [7].
Зпдно з рiшенням 1вано-Франювсько1 обласно1 ради на 2013 р. обласному управлiнню лiсового та мисливського господарства доведений лiмiт на загопвлю калини в обсязi 7 т на рш [6].
Якщо проаналiзувати роботу лiсокомбiнатiв у минулому, то тшьки один Делятинський лiсокомбiнат 1983 р. заготовив на свош територц 6,6 т калини [8]. Вш належав до середнiх за потужнктю лiсозаготiвельних i лiсопереробних пiд-приемств обласного об'еднання "Прикарпатлiс". На цей час до складу обласного управлшня обласного господарства входить 17 держсшгоств. Крш того, на тери-торц област! працюють ш1сть агроспеплiсгоспiв, один вшськовий лiсгосп i того
двадцять чотири. Якщо взяти за середньостатистичнi даш показники заготiвлi ка-лини в Делятинському лкокомбшатД, то загалом в областД е можливiсть заготови-ти мшмум 100 т калини на рДк. При об'емах заготiвлi калини на перспективу в кiлькостi 100 т на рДк, що найменше половину сировини е можливiсть i потреба використати на виробництво калинового порошку в кшькостД 10 тонн на рДк. На сьогодш украíнськi фiрми закуповують фруктово-ягiднi порошки по шпорту за ць ною майже 45 евро за 1кг. При оргашзацц власного виробництва порошку з калини об'емом 10 т на рДк е можливДсть зекономити 450 тис. грн валютних коштДв Д направити íх на закушвлю конкурентоздатного технолопчного обладнання Д шд-вищити технДчний рДвень власного виробництва, а також органДзувати додатковД робочД мДсця.
Висновки. На перспективу в лДсгоспах 1вано-Франк1всько1 обл. е можливДсть наростити обсяги вирощування Д заготДвлД калини до 100 т на рДк Д спрямувати ц в основному на виготовлення продукци лДкувально-профшактичного призначення.
Якщо Дз вказано1 кДлькостД сировини виробити Д реалДзувати 10 т калинових порошив, то економДя валютних кошпв що йдуть на закушвлю порошкв Дмпор-тного виробництва, становитиме 450 тис. грн.
Зекономлеш валютнД кошти спрямувати на закушвлю сучасного обладнання для шдвищення техшчного рДвня власного виробництва.
Досягнувши шдвищення якостД виробництва до рДвня европейських стандартов, буде можливДсть поставки калинового порошку на експорт, а на вирощу-ваннД, заготДвлД, виробництвД, транспортуваннД сировини Д готово1 продукци буде оргашзовано близько 15 додаткових робочих мДсць.
Лiтература
1. Рошко Н.Д. Ягоды и их лечебные свойства / Н.Д. Рошко // Здоров'я. - К., 1966. - С. 27-28.
2. Телишевкий Д.А. Комплексное использование недревестной продукции леса / Д. А. Телишевкий. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - С. 82.
3. Ильина С. Двенадцать месяцев здоров'я / С Ильина // Энциклопедия народной медицины. - К. : Изд-во "Логос". - 1988. - Том 1. - С. 114-117.
4. Каоянчук В.Д. Перспективи використання дикорослих плодгв, япд i грпбгв в умовах Прикарпаття для виготовлення продукци лжувально-профшактичного призначення / В.Д. Касiянчук, М.М. Ковач, М.В. Касiянчук // Науковий вюник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.7. - С. 152-155.
5. Калина_звичайна. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org wiki.
6. Ршення 1вано-Франювсько'1 обласно! ради вiд 21.06 2013 р., № 969-22/2013.
7. ТУ 10-04-05-9-88. Напитки чайные из дикорастущих трав и ягод фасованные. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vniiki.ru/document/3384394.aspx
8. Бшик П.Й. Нарис iсторií лiсiв Делятинщини / П.Й. Бшик. - 1вано-Франк1вськ, 2008. - С. 273.
Касиянчук В.Д., Касиянчук Н.В., Ковач М.М. Особенности использования плодов калины как сырья для заготовки лечебно-профилактических средств
Освещены возможности заготовки калины в Ивано-Франковской области и перспективы наращивания их объемов. Охарактеризована лечебно-профилактическая ценность калины и предложены рекомендации по ее использованию. Дана характеристика калине как растению и показаны перспективы ее выращивания в условиях Ивано-Фран-ковской области. Разработаны главные процессы переработки калины в порошок. Посчитана эффективность использования валютных средств, которые идут на заготовку фрук-тово-ягодных порошков импортного производства. На заготовке, производстве, транспортировке показана возможность организации дополнительных рабочих мест.
Ключевые слова: эффективность, лечебно-профилактические, микроэлементы, витамины, пищевая ценность.
Kasiyanchuk V.D., Kasiyanchuk M.V., Kovach M.M. Snowball-tree is a symbol of Ukraine, and its fruit is an effective medicinal and prophylactic product
Resources of snow-ball tree stocking up in Ivano-Frankivsk region and perspectives of its amount increasing are elucidated in the given clause. The medicinal and prophylactic value of snow-ball tree is characterized and recommendations concerning its utilizing are proposed. The description of snow-ball tree as a plant is given and perspectives of its growing in conditions of Ivano-Frankivsk region are shown. General processes of processing snow-ball tree fruit into powder are elaborated. The effectiveness of utilizing currency that is used for purchasing imported fruit and berry powders is calculated. The possibilities of organization of additional labor places based on stocking up, production and transportation are shown.
Keywords: effectiveness, medicinal and prophylactic, microelements, vitamins, food value.
УДК 630*53(477.8) Астр. В.В. Пукман1; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Х1Д РОСТУ МОДАЛЬНИХ ДЕРЕВОСТАН1В КЛЕНА-ЯВОРА В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Наведено результати моделювання динамжи основних таксацшних показнигав мо-дальних деревостанш клена-явора I класу боштету в тиш люорослинних умов (ТЛУ) D3 у висотному д1апазош до 800 м над р1внем моря (н.р.м.) та II класу в ТЛУ С3 у висотному д1апазош понад 800 м н.р.м. в Украшських Карпатах. На основ1 аншпзу пробних площ змодельовано таксацшш показники дерев вщпаду для головно! та супутньо! (бука люового) порщ дослщжуваних деревосташв. Зроблено теоретичне обгрунтування можли-вост практичного застосування розроблених нормативно-довщкових таблиць.
Ключовi слова: хщ росту, деревостани клена-явора, моделювання, продуктившсть, висотш д1апазони, Украшсью Карпати.
На сучасному етат розвитку вггчизняно1 лiсотаксапiйноí науки та потреб практиков лкового господарства, зокрема в Карпатському регiонi, iснуе об'ективна необхiднiсть створення актуальних регiональних нормативов динамiки реальних деревостатв. Для розроблення таких нормативiв необхiдно здшснити цший комплекс досл!дницьких дослiджень, зокрема: дослiдження, опис та ощнка динамiчних процесiв росту модальних деревостанiв та моделювання цих процессе, яш е основою для побудови таблиць ходу росту. Таш таблищ, створенi для модальних деревостатв, е важливим iнструментом для застосування у практищ лкового господарства, а також для здшснення облжу лк1в у систем! лiсовпорядкування [1, 8].
В УкраЫ деревостани клена-явора найбшьш поширеш в Карпатах, де зростають як чист!, так ! змташ, яш переважають за часткою зайнятих ними площ, деревостани клена-явора [11, 12]. Крш того, довол! часто клен-яв!р висту-пае як домшка в ялинових, букових, ялицевих та дубових лках. Дерева клена-явора в!др!зняеться високою бюлопчною стшкктю до р!зномаштних уражень, тому в прських умовах часто може виткняти ! замшяти бук, чим також заслуговуе
1 Наук. кергвник: проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук
