CC BY
118
ties. A methodology of calculation of the financial potential of the territory from a position of managerial decision-making. The capacity assessment conducted in view of the differences in management decisions. Influence decisions made at the regional level. Given the impact of management decisions on tax deductions for the balance of the financial system and the financial potential of the territory.
Keywords: balance of the financial system, financial resources, financial potential of the territory, management decisions, evaluation, index, financial viability.
УДК 634.1:635.8:664.85 Проф. В.Д. Касшнчук, канд. техн. наук -
1вано-Франмвський ушверситет права т. Короля Данила Галицького;
тж. М.М. Ковач; мж. М.В. Касшнчук
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ДИКОРОСЛИХ ПЛОД1В, ЯГ1Д
I ГРИБ1В В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦН Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Висв^лено потенцшш запаси дикоростучих плодiв, ягщ i грибiв у люгоспах 1вано-Франгавсько! области можливост !х заготiвлi i збшьшення обсяпв вирощуван-ня. Проанатзовано харчову цшшсть плодово-ягщно! сировини, зокрема чорноплщ-но! горобини, перспективи и використання для виробництва продукци лжувально-профшактичного призначення. Запропоновано унiверсальну безвiдходну технолопю перероблення дикоростучих плодiв, ягiд i грибiв на напiвфабрикати.
Внаслiдок впровадження в експлуатащю однiei технологiчноi лши визначено можливостi ефективнiшого використання валютних коштiв, якi сьогоднi спрямову-ють на закупiвлю аналогiчних напiвфабрикатiв iмпортного походження. Встановле-но можливостi оргашзаци додаткових робочих мiсць.
Ключовг слова: плантацп, дикоростучi, бiологiчна цiннiсть, мжроелементи, тамiни, ефективнiсть.
Постановка проблеми. Актуальнють продовольчо! проблеми в свт, постшне зростання цш на яюсну харчову продукщю закордонного походження спрямовуе на бшьш повне використання в штересах нацюнально! економь ки Укра!ни мюцевих природних ресуршв, зокрема природних багатств люу. Це дае змогу тдвищити комплексну продуктивнють л1шв та рацюнальне використання люових ресуршв, ширше впроваджувати досягнення сучасних наукових розробок у виробництво, штенсившше використовувати земл1 люового фонду.
Особливе мюце у виршенш цих завдань мае використання дикоростучих плод1в, япд 1 гриб1в. Серед розмаптя дикоростучих япд найбшьш поши-реними в умовах Прикарпаття е чорниця, брусниця, малина, ожина, суниця, калина й ш. Бшьшють з них мають не тшьки харчову цшнють, але використо-вуються як лжарську сировину. Дикоростуч1 ягоди вмщають оргашчш кис-лоти, водорозчинш цукри, пектинов! речовини, мшеральш сол1, яю е необхщ-ними для людини. Споживаються ягоди в св1жому 1 сушеному вигляд1, а та-кож тсля перероблення.
1з дикоростучих плодових найбшьш поширеш яблуня, груша, гороби-на, глщ а з юсточкових - вишня, черешня, слива й ш. Плоди дикоростучих рослин так само, як ягоди, вмщають багато необхвдних для здоров'я людини цукр1в, в1тамшв, кислот 1 мжроелеменпв, яких немае в плодах !х культурних родич1в [1]. В Украш зростае до 100 вид1в !спвних гриб1в, з яких збирають 1 використовують у харчуванш 10-15 вид1в [8].
Гриби - щнний харчовий продукт, до складу якого входить до 45 % бшюв, до 13 % жирiв, до 60 % вуглеводiв. Вони вмщають солi мщ, кальщю, калто, фосфору i вiтамiни А, В, В2, С, Д i РР. I тому назрша потреба нарощу-вання обсягiв заготiвлi дикоростучих плодiв, ягiд i грибiв, збiльшення кшь-костi 1х вирощування i оргашзацп перероблення на продукцiю лжувально-профшактичного призначення.
Аназ1л останн1х досл1джень 1 публжацш. Проблеми рацiонального використання дикоростучих плодiв, ягiд i грибiв вирiшували в лiсгоспах 1ва-но-Франювсько1 обл. Ршенням обласно1 ради вiд 08.06.2012 р., № 55615/2012 р. встановлеш обсяги заготiвлi природних рослинних ресуршв мюце-вого значення [7].
Науково-виробничою лабораторieю 1вано-Франювсько1 асощацп "Карпатхарчопром" у творчiй спiвпрацi з 1вано-Франювським нацiональним медичним унiверситетом розроблено нормативно-техшчну документацiю на виробництво продуктiв i напiвфабрикатiв лiкувально-профiлактичного призначення з плодово-япдно!, овочево1 i лжарсько1 сировини. Робота в цьому напрямi проводиться i тепер. Спецiалiсти Укра1нського науково-дослщного iнституту гiрського лiсiвництва iм. П. С. Пастернака стльно з держлюгоспа-ми 1вано-Франювсько1 областi розробляють програму ращонального використання i нарощування обсяпв заготiвлi дикоростучих плодiв, япд, лжарсь-ких рослин i грибiв на 2014-2019 рр.
Постановка завдання. Проанатзувати ресурси дикоростучих плодiв, ягiд i грибiв 1вано-Франювсько1 обл., можливостi 1х нарощування i ращ-онального використання для перероблення на продукщю лжувально-профь лактичного призначення.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Розвиток побiчних люо-вих користувань, до яких зпдно з Лiсовим Кодексом вщноситься заготiвля дикоростучих плодiв, япд, лiкарських рослин i грибiв, в умовах Карпат по-чався з кшця 60-х рокiв минулого столггтя силами лiсокомбiнатiв Мшлюпро-му УРСР. Динамiчно розвиваючи побiчне користування, вони постшно збшь-шували обсяги заготiвлi i перероблення дикоростучих плодiв i ягiд. Так, у 1988 р. для народного споживання люокомбшати запропонували понад 6,5 тис. т дикоростучих плодiв i ягiд, грибiв з яких близько половини було заготовлено в 1вано-Франювськш обл.
Загопвля япд значною мiрою залежить вщ врожайностi ягiдникiв, яку визначають весняш заморозки, кiлькiсть опадiв у перюд цвiтiння i дозрiвання ягiд. Наприклад, теплим лiтом 1983 р. було заготовлено понад 1700 т малини, а дощовим 1986 р. - тшьки 730 т [9]. Внаслщок розкиданосп окремих дшя-нок i 1х незначно1 урожайностi, з метою збшьшення обсягiв заготiвлi плодо-во-япдно! продукцп, лiсiвники Карпатського регiону для збшьшення ресурив сировини створювали промисловi плантацп ягiдних культур, а саме: гороби-ни (аронп) чорноплщно1, калини, облiпихи та iн. [10].
Пюля розпаду Радянського Союзу i проголошення незалежностi Укра-1ни були лжвщоваш лiсокомбiнати, що призвело до занепаду побiчного користування, зокрема i перероблення дикоростучих плодiв i япд. Зникнення
попиту призвело до поступово! лжвщацп створених свого часу промислових плантацш. Тепер настав час вщновлювати цей напрям. Передушм необхiдно встановити експлуатацiйнi запаси дикоростучих плодiв, ягiд i грибiв.
Облж дикоростучо! сировини лiсу проводиться одночасно з люовпо-рядкуванням. При цьому проводиться iнвентаризацiя основних видiв дикоростучих рослин, виявляються бiологiчнi й експлуатацшш запаси, даються реко-мендаци з рацiонального 1х використання. 1нвентаризащя ягiдникiв здшсню-еться в процеш таксацп. Пiд час огляду кожного видшу i визначення такса-цшних показникiв лiсових насаджень (едафотоп, склад, вж, бонiтет, повнота) виявляються ус дiлянки, на яких зростають япдники, плодовi i лiкарськi рос-лини, що мають господарське значення, !х проективне покриття [2].
Зпдно з матерiалами попереднього лiсовпорядкування в лiсфондi лю-госпiв Iвано-Франкiвського обласного управлшня лiсового господарства для промислового збирання на 2012 р. було встановлено таю обсяги дикоростучих плодiв i япд (у т свiжоl ваги): чорниця - 900, ожина - 70, малина - 400, калина - 7, горобина - 20, горобина чорноплщна - 100, шипшина - 10, гри-бiв - 2900 [7]. У люгоспах доцшьно вiдновлювати старi або створювати новi промисловi плантацп япдних культур, насамперед горобини чорноплщно!, загальну площу плантацiй довести до 150 га. Середня врожайшсть чорноп-лщно! горобини становить 30 ц/га, вона мае високу рентабельнiсть вирощу-вання, а зростання попиту на цю сировину приноситиме люгоспам областi значш прибутки. У табл. наведено порiвняльну бiохiмiчну характеристику окремих дикорослих рослин Прикарпаття [6].
Табл. Порiвняльна бiохiмiчна характеристика дикоростучих рослин
Основнi показники, % Смородина Горобина звичайна Чорниця Чорноптдна горобина
Фенольш речовини 3,4-4,4 1,9-2,5 5,3-7,4 4,8-6,2
Дубильнi речовини 1,2-1,8 0,53-0,62 0,39-0,43 0,4-0,8
Вггамши групи В 0,2-0,3 0,15-0,27 0,03-0,04 0,28-0,32
Вiтамiн С 0,12-0,4 0,04-0,1 0,05-0,06 0,25-0,53
Вггамш Р 1,2-1,5 2,3-2,6 1,1-1,6 4-6
Каротин 0,0007 0,003-0,015 0,007-0,016 0,05-0,08
Органiчнi кислоти 3,8-4,3 2,7-3,2 0,9-1,28 0,8-1,82
Пектяновi речовини 0,2-0,8 0,3-0,5 0,55-0,65 0,4-0,7
Мiнеральнi солi 0,04-0,05 0,03-0,04 0,3-0,4 0,74-0,92
Цукри 6,5-9,2 5,9-8,2 6,3-10,5 10,7-12,3
Наведет в таблиц показники тдтверджують перевагу чорноплщно! горобини перед шшими плодами i ягодами. В 1х плодах порiвняно бiльший вмiст вiтамiнiв групи В (в 1,18-9,3 раза), вггам^ С (в 1,35-6,25 разiв), вiтамi-ну Р (в 2,31-3,63 раза), каротину (в 5-7,14 разiв), мiнеральних солей (в 2,32,46 разiв) та цукру (в 1,17-1,81 раза). Особливо щнним е не тiльки значна кшьюсть, але й вдале поеднання виамшв, наприклад Р i С, що дае змогу за-безпечити добову потребу в них за умови споживання 300 г плодiв чорноп-лщно! горобини [5].
Рослина мае гшотензивш, спазмолiтичнi, протизапальнi, капшярозмщ-нююч^ сечогiннi i жовчогiннi властивостi. Завдяки вмiстовi в плодах фенол-карбонових кислот i йоду !х застосовують в комплекснiй терапи. Вживання чорноплщно! горобини зумовлюе гiпотензивну та спазмолггичну дiю при гь пертони. В кштчних та експериментальних умовах встановлено, що плоди горобини виявляють пом^ний активуючий вплив на систему гемостазу, тому 1х застосовують у разi рiзноманiтних паталогiчних зрушеннях у системi згор-тання кровi, дiатезах. Ефективна горобина чорноплщна при атеросклерозi, цукровому дiабетi, променевих ураженнях i алерпчних станах, при порушен-нях, зумовлених застосуванням антикоагулянлв. Останнiм часом з'ясовано, що листя чорноплщно! горобини мютить речовини, якi мають здатнiсть по-лiпшувати роботу печiнки, сприяти утворенню i вiдтоковi жовчi [4]. Ц данi свiдчать також про цшковиту придатнiсть i цiннiсть iнших дикоростучих рос-лин для виробництва продукци тдвищено! бюлопчно! цiнностi [3].
З метою ращонального використання дикоростучих плодiв, ягiд i гри-бiв Прикарпаття ми проектуемо цех комплексно! перероблення ще! ушкаль-но! сировини на натвфабрикати (фруктово-ягiднi i грибнi порошки), який плануемо оргашзувати в смт Делятин, Надвiрнянського району, 1вано-Фран-ювсько! обл. Технологiя передбачае унiверсальне, безвщходне виробництво, не залежно вiд поступаючо! сировини. Головнi процеси: iнспекцiя, миття, за необхiдностi рiзання, сушiння, подрiбнення, просiвання (роздiлення по фрак-щях), фасування (рис.). З метою повного збереження вггашшв, мшроелемен-тiв i iнших поживних речовин сушiння сировини проходить у вiдповiдному вакуумi за низьких температур.
фруктово-япдна сировина, гриби I—>-На утшпзащю
Рис. Принципова технолог1чна схема виробництва фруктово-ягьдних Ь грибних
пороштв
Перевага фруктово-япдних i грибних порошкiв над шшими натвфаб-рикатами (екстракти, сиропи, пюре, концентроваш соки) полягае в тому, що вони добре збер^аються, зручш в транспортуваннi, мiстять бiльше поживних речовин на одиницю ваги.
Порошки можна купажувати шд час виробництва ча!в, напо!в, i приправ, з них легко виготовляти бюлопчно активш добавки, вони можуть бути ефективними наповнювачами для виробництва безалкогольних напо!в, кон-
дитерських та хлiбобулочних виробiв i основними компонентами для вироб-ництва окремих лжарських засобiв.
Перший етап проекту передбачае виробництво фруктово-япдних i грибних порошюв у кiлькостi 100 т за сезон, для тако! юлькосп необхвдно всього 700 т сировини. Сьогодш пiдприемства кондитерсько! i хлiбопекарсь-ко! промисловосп використовують для виробництва продукцп фруктово-ягiднi i грибнi порошки iмпортного походження. Iноземнi фiрми продають нашим споживачам яблучш порошки за цшою 13 € за кг, порошки вишш -14-25€ за кг, порошки малини - 25-45€ за кг, порошки полуницi - 25€ за кг, порошки грибiв - 12-29€ за кг. На впчизняному виробництвi цiни значно нижчi i починаються вiд 20 грн за кг порошку яблук до 150 грн за кг порошку малини i 170 грн за кг порошку грибiв.
Ми плануемо на першому етапi виробляти 50 т яблучного порошку, 40 т япдних i 10 т грибних порошюв. Для розрахунку економп валютних коштiв встановлюемо середню закутвельну цiну на фруктово-ягiднi порошки iмпортного виробництва 26€ за 1 кг i грибнi 20€ за кг. Економiя станови-тиме на яблучш порошки 1 кг (13€х10,5)-20=116,5 грн, на япдш порошки (26€х10,5)-150=123 грн i грибнi порошки (20€х10,5)-170=40 грн. Загалом на початкову виробничу програму 100 т порошкiв за сезон економiя становити-ме: (50 000x116,5) +(40 000x123) + (10 000x40) = 11 млн грн, або близько 1 млн € валютних кошпв, яю можна спрямувати на закутвлю сучасного за-рубiжного обладнання для пiдвищення ефективностi i покращення якостi на-шого виробництва. Крiм економп фiнансових ресурсiв, ми добиваемося i со-цiального ефекту, адже на вирощуванш, заготiвлi, виробнищв i транспорту-ваннi буде оргашзовано близько 200 додаткових робочих мюць, якi необхiднi для працевлаштування населення нашого краю.
Висновки. У минулих роках для виробництва харчово! продукцп в област заготовляли до 6500 т дикорослих плодiв, ягiд i грибiв. Сьогоднi е всi можливосп в лiсгоспах областi наростити обсяги заготiвлi та вирощування плодово-япдно! сировини, особливо чорноплщно! горобини i досягти по за-готiвлi i переробщ минулорiчних показникiв.
Фруктово-ягiднi i грибш порошки, як сировина, дають змогу поповни-ти асортимент продовольчих товарiв екологiчно чистою, i л^вально-профь лактичною продукщею. Крiм цього, фруктово-ягiднi порошки будуть ефек-тивними наповнювачами для виробництва кондитерських, хлiбобулочних ви-робiв i безалкогольних напо!в, сировиною для виробництва бюлопчно актив-них добавок i окремих лiкарських засобiв, яю розробляють спецiалiсти ви-робничо-науково! лабораторп Iвано-Франкiвськоl асоцiацil "Карпатхарчоп-ром" та вчеш Iвано-Франкiвського нацiонального медичного ушверситету.
За умови досягнення потужностi до 500 т фруктово-япдних i грибних порошюв на рж економiя валютних кошпв становитиме близько 55 млн грн на рж. Крiм цього, з'являеться можливють поставки продукцil на експорт, а на вирощуванш, загопвл^ виробнищга i транспортуваннi сировини та готово! продукцп буде оргашзовано близько 200 додаткових робочих мюць.
Л1тература
1. Булгаков Н.К. Технология заготовки и переработки не древесных ресурсов леса / Н.К. Булгаков, С.Н. Козьяков, А.В. Фесюк. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1987. - 17 с.
2. Бурак Ф.Ф. Учет пищевых продуктов леса при лесоустройстве / Ф.Ф. Бурак // Лесное хозяйство : журнал, 1989. - № 9. - С. 47-48.
3. Георжевський В.П. Биологически активные вещества лекарственных растений / В.П. Георжевський и др. - Новосибирск : Изд-во "Наука", Сибирское отделение, 1990. - 333 с.
4. Ильина С. Двенадцать месяцев здоровья : Энциклопедия народной медицины / С. Ильина. - К. : Изд-во "Логос", 2008. - Т. 1. - С. 214-216.
5. Носаль У.П. Вщ рослини - до людини. Розповщ про лжувальш та лжарсьга рослини Украши / У.П. Носаль. - К. : Вид-во "Веселка", 1993. - 603 с.
6. Покровський А.П. Химический состав пищевых продуктов: справочные таблицы содержания основных пищевых веществ энергетической ценности пищевых продуктов / А.П. Покровський. - М. : Изд-во "Пищевая промышленность", 1976. - 228 с.
7. Ршення iвано-Франкiвськоl обласно! Ради народних депутапв вщ 08.06.2012 р., № 556-15/2012 р. - додаток 1.
8. Укра!нська енциклопедiя лгавництва. - Львiв : НАН Укра!ни, Наук. тов-во iм. Шев-ченка, 1999. - 187 с.
9. Шуляк 1.О. Цшнють та використання малинниюв Карпат / 1.О. Шуляк // Люове госпо-дарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во "Будвельник", 1989. - № 1. - С. 21.
10. Яцик Р.М. Промисловi плантаци ягтдних культур у Карпатах / Р.М. Яцик, Я.Д. Гла-дун // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. на-ук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во "Будвельник", 1987. - № 3. - С. 20-21.
Касиянчук В.Д., Ковач М.М., Касиянчук Н.В. Перспективы использования дикорастущих плодов, ягод и грибов в условиях Прикарпатья для производства продукции лечебно-профилактического назначения
Освещены потенциальные запасы дикорастущих плодов, ягод и грибов в лесхозах Ивано-Франковской области, возможности их заготовки и увеличения объемов выращивания. Проанализирована пищевая ценность плодово-ягодного сырья, в частности черноплодной рябины, перспективы ее использования для производства продукции лечебно-профилактического назначения. Предложена универсальная безотходная технология переработки дикорастущих плодов, ягод и грибов на полуфабрикаты.
В результате ввода в эксплуатацию одной технологической линии определены возможности эффективного использования валютных средств, которые в настоящее время направляются на закупку аналогичных полуфабрикатов импортного происхождения. Установлена возможность организации дополнительных рабочих мест.
Ключевые слова: плантации, дикорастущие, биологическая ценность, микроэлементы, витамины, эффективность.
Kasiyanchuk V.D., Kovach M.M., Kasiyanchuk M.V. The perspective of using of wild fruits, berries and mushrooms in the Precarpathian region for the medical and prophylactic purpose
The article describes the potential stock of wild fruits, berries and mushrooms in the forestry of Ivano-Frankivsk region, its provision possibility and the increasing of its growing amount. Nutritional value of the fruit raw stuff is analyzed, especially of black ash berry, and the perspective of using it for the medical and prophylactic purpose. Multipurpose and wasteless technology of the working over of fruits, berries and mushrooms for the precooked product is offered.
As a result of putting into service one of the technical line, the possibilities of more effective use of currency are defined, which is now directed to purchasing of analogical precooked products of imported background. The possibilities of organizing of more job positions are defined.
Keywords: plantation, wild, biological value, micronutrients, vitamins, effective use.
