CC BY
19
6. Зиман С.М. 1люстрований довiдник з морфологи квiткових рослин : навч.-метод. поабн. / С.М. Зиман, С.Л. Мосякин, О.В. Булах, О.М. Царенко, Л.М. Фельбаба-Клушина. - Ужгород : Вид-во "Медiум", 2004. - 156 с.
Заплывана Ю.А. Начальные этапы онтоморфогенеза представителей рода Heuchera L.
Изучена характеристика видовых форм рода Heuchera L. семьи Saxifragaceae: H. sanguínea 'Cometa', H. sanguínea Englem. H. micrantha 'Palace ригр1е', H. sanguínea 'Kar-minnovo-red', H. micrantha 'Bressingham', H. americana L., H. cylindrica 'light-green,' Н. americana 'Syok-fols' от латентного периода до иматурного и вергинильного периодов. Установлено, что у видовых форм рода Heuchera в середине июня появляются семядольные листья, которые являются сидячими, маленькими, яйцевидными, светло-зеленого цвета, овальной формы, а на 7-10-й день появляются примордиальные листья, которые вдвое по размерам больше, чем семядольные. Приведены подробная характеристика и морфологические описания исследуемых видовых форм Heuchera в Правобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: род Heuchera, онтогенетический морфогенез, латентный, юве-нильный, вергинильний, периоды, зачаточная почка.
Zaplivana Yu.A. The Initial Stages of Ontomorphogenesis of the Representatives of Heuchera L. Genus
Characteristics of generic forms of genus Heuchera L. of family Saxifragaceae: H. sanguinea 'Cometa', H. sanguinea Englem. H. micrantha 'Palace рифЬ', H. sanguinea 'Karminnovo-red', H. micrantha 'Bressingham', H. americana L., H. cylindrica 'light-green,' Н. americana 'Syok-fols' are studied from latent period to juvenile and full-blown periods. It is determined that in generic forms of genus Heuchera in mid-June cotyledon leaves appear which are sessile, small, ovate, light green, oval; at 7-10 day primordial leaves appear that are twice the size of cotyledon ones. The detailed morphological characteristics are shown and some specific forms of Heuchera of Right-bank forest-steppe of Ukraine are described.
Keywords: genus Heuchera, ontogenetic morphogenesis, latent, juvenile, full-blown, periods, acrospire gemma.
УДК634.73:664.854 Проф. В.Д. Кааянчук1, канд. техн. наук;
тж. М.В. Касшнчук; головний лкничий М.М. Ковач2
ЧОРНИЦЯ - ВИСОКОЕФЕКТИВНА ЛЖУВАЛЬНО-ПРОФЫАКТИЧНА СИРОВИНА
Проаналiзовано потенцшш запаси чорнищ в люгоспах 1вано-Франювсько1 области Визначено можливост нарощування обсяпв заготiвлi чорнищ. Проаналiзовано харчову щншсть япд чорнищ та й листя. Наведено характеристику чорнищ як рослини. Запропо-новано безвщходну технолопчну схему переробляння чорнищ на порошок. Пораховано ефектившсть використання валютних кошпв, як на цей час направляють на закушвлю порошюв чорнищ ¡мпортного виробництва. По всьому ланцюжку заготшл^ виробництва i транспортування показано можливють оргашзаци додаткових робочих мюць.
Ключовi слова: бюлопчна щншсть, мшроелементи, лжувально-профшактичш, вь тамiни, ефектившсть.
Постановка проблеми. Чорниця або черниця, борiвка, у Карпатах -афина та яфина (лат. Vaccinium myrtillus Ь) - росте по лках, утворюючи живе
1 1вано-Франк1вський унгверситету права ím. Короля Данила Галицького;
2 Надв1рнянський агроспецл1сгосп 1вано-Франк1всько1 обласТ
надгрунтове вкриття, чагарникова рослина з родини бруслинних, кущик до 0,5 м висоти зi синьо-чорними íстiвними ягодами [8].
Плоди i листя чорницi мають ефективнi лiкувально-профiлактичнi влас-тивостi. Ягоди чорнищ мiстять вуглеводи, органiчнi кислоти, вггамши, флаво-но1ди, антоцiани, феноли, макро- та мжроелементи, дубильнi речовини. 1х зас-тосовують при кровотечах, анеми, гастритi, гепатитi, набряках, гшертошчнш хворобi, проносах атеросклерозi, ревматизмi, цукровому дiабетi, псорiазi, лейкозi, ангiнi, бронхт, уратритi, шлункових i кишкових колшах, захворюваннi ока (кератит, iридоциклiт).
У плодах чорнищ мктиться багато з^за, i тому сама ягода i продукщя, виготовлена з не!, е високоефективною для лiкування анемií. Листя чорнищ мають протидiабетичнi властивосп завдяки наявностi в ньому гткозитш (мiртилiн та неомiртилiн).
Чорниця належить до дуже добрих медоносiв, що мае в своему складi нектар [8]. Чорничний мед дуже ароматний, приемного смаку, червонуватого кольору. Ягоди, листя i молодi плочки чорнищ можна вживати в свiжому, кон-сервованому i сушеному виглядi, вони можуть бути сировиною i нашвфабрика-тами для виробництва лiкарських засобш i продукцп лшувально-профшактич-ного призначення [8]. I тому в умовах 1вано-Франтвсько1 обл. назрша потреба бшьш рационального використання наявних ресурсiв чорнищ та нарощування обсягiв вирощування i на !х основi органiзацií виробництва продукцп лшуваль-но-профшактичного призначення.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацГí. Спещалкти науково-вироб-ничо! лабораторií Iвано-Франкiвськоí асощацп "Карпатхарчпром" розробили нормативну документащю на низку продукпв i напiвфабрикатiв лжувально-профiлактичного призначення з використанням чорнищ [10].
Вчеш Iвано-Франкiвського нацiонального медичного унiверситету пра-цюють над створенням нових високоефективних лiкарських засобiв на основi чорницi. Кафедра економiчноí теорц та управлiння персоналом ш. академка Манiва З.О. 1вано-Франкшського унiверситету права ш. Короля Данила Га-лицького сшльно з фанвцями лiсового господарства i харчово!' промисловостi дослiджуе перспективи використання нетрадицiйноí сировини, дикорослих пло-дiв, ягiд i грибш в умовах Прикарпаття для виготовлення продукцп лшувально-профiлактичного призначення [6].
Постановка завдання. Проаналiзувати ресурси чорнищ в 1вано-Фран-кiвськiй областi, можливосп 1х нарощування та ефективного використання для виробництва продукцп лжувально-профшактичного призначення.
Виклад основного матерiалу. Чорниця дуже корисна i надзвичайно смачна ягода. Не даремно серед людей говорять: "У сш'1, де споживають чор-ницю i суницю, лiкаря не потрiбно". Дослiдження показали, що чорниця мае в своему склада речовини, ят позитивно впливають на зiр людини. Особливо во-на корисна тим людям, якi по "роду" свое1 дiяльностi повиннi напружувати зiр. Чорниця мае в своему складi марганець, мiдь, бор, титан, хром, каротин. Вона включена в обов'язкове меню космонавтам. П1д час II свиово1 вiйни англiйськi льотчики вживали щоденно чорничний джем. Населения Францп вважае чорни-
цю найулюблешшою ягодою. Французька народна медицина, а на цей час i кла-сична, використовують чорницю для лшування пухлин внутрiшнiх оргашв лю-дини. У зв'язку з тим, що чорниця прекрасно регулюе роботу кишково-шлунко-вого тракту, то на Рус 11 вiдносили до "молодильних" япд. Чорниця багата виа-мiнами С, Р i групи В. Особливо високий у нiй вмiст виамшу В2 - рiбофловiна. Чорниця мае в своему складi глiкозиднi дубильш речовини, яким приписують вмiння знижувати рiвень цукру в кровi, якщо вiн пiдвищений. Вiдвар листя чор-ницi i ягоди, зiбранi в лииш-сериш, рекомендують для лiкування деяких форм цукрового даабету [4]. У чорнищ виявлено оксiкумарiн, який мае властивкть знижувати згортання кровi, що сприяе розсмоктуванню тромбш i заиобкае 1х утворенню. Чорничний сiк надае бактерицидну дiю, зокрема на збуднитв че-ревного тифу i дизентершну паличку. Ягоди i сiк чорнищ иолшшують процеси травлення, запобiгають вiдкладенню в суглобах солей, нормалiзують процес об-мiну речовин, сприяють лшуванню ревматизму i подагри [1].
Чорниця росте в межах вщ Швшчного i Балтiйського морш до Алтаю -на швдш i до Тихого океану - на сход! Маючи широку еколопчну амплиуду в Карпатах шдшмаеться до висоти 1000-1200 м н.р.м. Вимоглива до вологосп i складу грунту. Хвойнi лки сприятливi для росту чорницi. Ягода чорниця переносить тшь в молодому вшд, але загалом свилолюбна. На розвиток i уро-жайнкть негативно впливае змiна рiвня грунтових вод i випасання худоби [7].
Найбшьше промислових заиасш чорнищ зосереджено в 1вано-Фран-кiвськiй, Л^вськш, Чернiвецькiй, Закарпатськiй i Житомирськiй областях [3]. У Карпатах, на Кавказi i Алта1 чорниця краще "плодоносить" на вдаритих мк-цях. Чорниця сильно пллястий чагарник висотою до 50 см з шдземними столонами, яш розгалужуються в грунта в рiзнi сторони до 2 м. Вони утворюють вщ 10 до 20 рiзновiкових кушiв.
Через 2-3 роки молодi рослини чорнищ починають плодоносити, а в пе-рiод уповiльнення росту у висоту починаеться збшьшення кiлькостi плодiв i в 5-6- лiтньому вiцi на кушд чорницi бувае 60-70 япд. Листя чорнищ свило-зеле-нi, продовгувап, тоненькi, 1,0-1,5 см довжиною i 0,5-1,5 см шириною, гладенькi з дабнопильними краями, вони на зиму опадають. Стебла чорнищ також зеле-нi, бiля пiдстави сiрi, цилшдричш або ребристi, прямостоячi. Квiтки зелено-по-маранчевi або свiтло-рожевi, по одному - два в коротких кыткошжках. Цвгге чорниця 10-25 днiв в травш-червш. Ягода чорна кулькоиодабна дааметром 613 мм. Плоди дозрiвають через 50-60 дшв шсля цвiтiння. Насiння за формою яйцеподiбне, довжиною близько 1 мм.
Чорниця харчова, лшарська, медоносна i фарбувальна рослина. 11' використовують як природнш барвник при переробцi плодiв i ягiд. Ягоди чорницi мають достатню кiлькiсть пектину i тому 11 використовують в рiзних галузях харчово!', зокрема кондитерсько1 промисловостi. Пектини надають харчовш продукцц, виготовленiй з використанням чорниць, високо1 якостi i сприяють виведенню з органiзму людини шкiдливих радiоактивних речовин [5].
1з чорниць готують джеми, варення, компоти, сиропи, соки, морси, мармелад. Вино, настоянки, наливки, виготовлеш з чорнищ, мають висою смаковi i дiетичнi властивостi. Ягоди чорницi мктять [6]:
• цу^в 6,3-10,5 %;
• мшеральних солей 0,3-0,4 %;
• пектинових речовин 0,55-0,65 %;
• оргатчних кислот 0,9-1,28 %;
• вiтамiну С 0,05-0,06 %;
• виамшу Б 1,1-1,6 %;
• вiтамiнiв групи В 0,03-0,04 %;
• каратину 0,007-0,016 %;
• фенольних речовин 5,3-7,4 %;
• дубильних речовин 0,39-0,43 %.
Збирають чорницю в основному в перiод повного дозр1вання з допомо-гою спещальних гребiнок або руками. Збирати ягоди необидно дуже обережно в суху погоду, ранком коли зiйде роса. Зiбраш в спеку ягоди швидко в'януть, а мокрi швидко псуються [2].
Збирати ягоди необхщно в основному в кошики (до 1 -3 кг), в яких тран-спортують 1х до мкця перероблення на напiвфабрикати, зокрема на порошок. Технология виробництва порошкiв з чорниць передбачае: сортування, при яко-му видаляють стороннi домiшки, перестшга i пошкодженi ягоди, дальше 1х ми-ють в холоднiй водц ввдшяють домiшки i сушать. Надалi подрiбнюють, прось вають i роздшяють по фракцiях. З метою повного збереження вiтамiнiв, мжро-елементiв й шших поживних речовин сушiння чорнищ проходить у ввдповвдно-му вакуумi за низьких температур. Перевага чорничного порошку над iншими напiвфабрикатами (концентроваш соки, екстракти, сиропи, пюре) полягае в тому, що вони зручш в транспортуваннi, добре збертаються, мiстять бшьше поживних речовин на одиницю ваги. Порошки з чорнищ можна використовувати при виробництвi настоянок, чаш, рiзного роду напош, 1х можна купажувати з шшими порошками i використовувати як наповнювачi для виробництва про-дукцií лшувально-профшактичного призначення, а також як сировину для ви-пуску окремих лшарських засобiв [6].
Спецiалiсти науково-виробничо!' лабораторií 1вано-Франювсько1 асощ-ацií " Карпатхарчопром" спiльно iз вченими 1вано-Франк1вського нацiонального медичного ушверситету розробляють низку рецептур i технологiй на продук-цiю лiкувально-профiлактичного призначення. Наприклад, у рецептуру чаю " Золотi Карпати" входить бшьше 50 % порошку япд чорницi, який надае про-дукцií всi лiкувальнi i профшактичш властивостi притаманнi чорницi. Цей чайний нашй мiстить цiлий комплекс бюлопчно-активних речовин, ароматний i дуже приемний смак.
Делятинський лкокомбшат у 1967 р. заготовив на свош територií 167,3 тонн чорнищ. Вш вiдносився до середшх за потужнiстю лкозаготавель-них i лiсопереробних пiдприемств обласного об'еднання "Прикарпатлiс". На цей час до складу !вано-Франювського обласного управлiння лiсового госпо-дарства входить 16 держлiсгоспiв. Крiм того, на територií областi працюють шiсть агроспецлiсгоспiв i один вшськовий лiсгосп, i того двадцять три. Якщо брати за середнi статистичш данi показники заготiвлi чорницi в Делятинському лiсгоспi, то загалом по обласп е можливiсть заготовити мшмум 167,3 т Х 23 = 3800 т чорницi на рк [9].
Мiнiмальний об'ем заготшель чорницi лiсгоспами Iвано-франкiвськоí об-ластi становить останшми роками 900 т на piK [6]. Якщо переробити тiльки тре-тю частину i3 цього об'ему чорнищ на порошок, то ми отримаемо щонайменше 40 т чорничного порошку. Враховуючи те, що укpаíнськi фipми закуповують порошки чоpницi по iмпоpту за цiною 45€ за 1 кг, то е можливкть зекономити близько 1,8 млн грн валютних коштiв i направити ix на закушвлю сучасних тех-нологш i обладнання, цим самим шдвищити теxнiчний ршень власного вироб-ництва та оргашзувати додатковi pобочi мкця.
Висновки. На перспективу в 1вано-Франювськш областi е можливiсть наростити обсяги заготшель чоpницi до 3800 т на рш i направити ix на вироб-ництво продукцп лжувально-профшактичного призначення.
Якщо оpганiзувати виробництво порошив з япд i листя чорнищ в обсязi тiльки 40 т на рж, то е можливкть зекономити 1,8 млн грн валютних коштш, як йдуть на закушвлю чорничних поpошкiв 1мпортного виробництва. При вироб-ництвi чорничного порошку 100-150 т на рж, а така можливкть i потреба в них е, то економiя валютних кошпв становитиме близько 67 млн грн.
Оснастивши виробництво передовими технолопями i обладнанням, з'явиться можливкть досягти якосп продукцп бвропейського ршня i поставля-ти ii' на експорт, а на виpобництвi заготiвлi, тpанспоpтуваннi сировини i готово! продукцп буде оpганiзовано близько 30 додаткових робочих мiсць.
Лiтература
1. Ильина С. Двенадцать месяцев здоровья / С. Ильина // Энциклопедия народной медицины. - К. : Изд-во "Логос". - 1998. - Т. 2. - С. 67-69.
2. Рожко Н.Д. Ягоды и их лечебные свойства. - К. : Изд-во "Здоровья", 1966. - С. 47-48.
3. Рабинович А.М. Лекарственные растения СССР / А.М. Рабинович. - М. : Изд-во "Планета", 1987. - С. 183.
4. Турова А.Д. Лекарственные растения СССР и их применение / А.Д. Турова. О.Н. Сапож-никова. - М. : Изд-во "Медицина" 1984. - С. 251. - 253.
5. Телишевский Д. А. Комплексное использование не древесной продукции леса / Д. А. Те-лишевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - С. 72.
6. Каоянчук В.Д. Перспективи використання дикоростучих плод1в, япд i гриб1в в умовах Прикарпаття для виготовлення продукцп лжувально-профшактичного призначення / В.Д. Кась янчук, М.М. Ковач, М.В. Каоянчук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.7. - С. 152-155.
7. Булгаков Н.К. Технология заготовки и переработки не древесных ресурсов леса / Н.К. Булгаков, С.Н. Козьяков, А.В. Фесюк. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1987. - С. 31-33.
8. Чорниця. Сайт Вжшедш - вщкрита багатомовна мережева енциклопедш. [Електронний ресурс]. - Доступний з Ьйр://ик.^11арейа.о^/^11а/Чорниця.
9. Бiлик П.Й. Нарис к;торц лiсiв Делятинщини / П.Й. Бшик. - Iвано-Франкiвськ. - 2008. -С. 273.
10. ТУ 10-04-05-9-88. Напитки чайные из дикорастущих трав и ягод фасованные. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.docum.ru/tu.asp?id=126726
Касиянчук В.Д., Касиянчук М.М., Ковач М.М. Черника - высокоэффективное лечебно-профилактическое сырье
Проанализированы потенциальные запасы черники в лесхозах Ивано-Франков-ской области. Определены возможности наращивания объемов заготовки черники. Проанализирована пищевая ценность ягод черники и ее листьев. Приведена характеристика черники как растения. Предложена безотходная технологическая схема переработки черники на порошок. Посчитана эффективность использования валютных средств, которые в настоящее время направляют на закупку порошков черники импор-
тного производства. По всей цепочке заготовки, производства и транспортировки показана возможность организации дополнительных рабочих мест.
Ключевые слова: биологическая ценность, микроэлементы, лечебно-профилактические, витамины, эффективность.
Kasiyanchuk V.D., Kasiyanchuk M. V., Kovacs M.M. Blueberries as Highly-Effective Medicinal and Prophylactic Raw Materials
Potential reserves of blueberries in forest enterprises of Ivano-Frankivsk region are analyzed. The opportunities of growth of stocking the amount of blueberries are defined. The nutritional value of blueberries and its leaves are studied. Blueberry is characterised as a plant. The wasteless technological scheme of processing blueberries into powder is offered. The efficiency of using currency that is directed nowadays for purchasing imported powdered blueberries is counted. The possibility of additional workplace organization at the entire chain of stocking, production and transportation is also shown.
Keywords: biological value, microelements, medicinal and prophylactic, vitamins, efficiency.
УДК 582.916.31:631.53 Здобувач B.C. Кучерявий - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ВПЛИВ ВЕРТИКАЛЬНОГО ТА ГОРИЗОНТАЛЬНОГО ТЕМПЕРАТУР-НИХ ГРАД16НТ1В НА ЖИТТ£В1СТЬ ТУ1 ЗАХ1ДНО1 'SMARAGD'
Несприятливi едафо-шматичш умови проявляються у великих мютах у виглядi вертикальних та горизонтальних температурних градieнтiв середовища, як впливають на онтогенез рослин та !х життевють. 1дентифшащю еколого-бюлопчних стан1в проведено шляхом дослщження життевост ту! захщно! 'Smaragd'. У ксерофiльних умовах притротуарно! зони створюються умови додатного вертикального градiента, якi негативно впливають на розвиток рослин (зменшення верхiвкових та бокових приростiв, вiдпад хво!) i загалом на !хню життевють. Вiд'емний вертикальний температурний гра-дiент, який проявився в умовах бшьшо! зволоженостi грунту i меншо! його щшьносй, сприяе оптимальному розвитку рослин. У цих умовах позитивним виявився також го-ризонтальний температурний градiент. Отже, для забезпечення високого р1вня життевостi ту! захiдно'í ' Smaragd' необхщно створювати умови з проявом вiд'емного вертикального i позитивного горизонтального температурних градiентiв.
Ключовi слова: вертикальний та горизонтальний температурнi градiенти, туя за-хiдна 'Smaragd', едафiчнi та юпматичш фактори.
Постановка проблеми. Велит мкта, до яких належить i Львiв, створю-ють несприятливi урбогенш умови для зелених насаджень, ят надають цим мктам комфортнi шкроклшатичш умови, поглинають велику кiлькiсть атмос-ферних токсикaнтiв та осаджують тонни пилу i сажу, видшяють оздоровлюючi фiтонциди. Красу Львову надають сади i парки, вуличнi але1 i бульвари, при-мiськi лiсопaрки. Зростаюче антропогенне навантаження ускладнюе життeвi процеси i часто призводить до порушення гомеостазу рослин, змушуючи прис-тосовувати 1хню будову i функцп до нових умов iснувaння та включати адап-тивнi мехaнiзми [1-5].
Особливо важко переносять таю умови хвойш, ят, незважаючи на 1хню естетичну цiннiсть, через високу чутливiсть до забруднювальних речовин та ксерофiльностi мкького середовища, недостатньо предстaвленi в мкькому лан-
1 Наук. кергвник: проф. Л.1. Konin, д-р с.-г. наук
