CC BY
20
Milevska S. Ya. Institute of ecology of Carpathians of NAN of Ukraine, scientific adviser is an academician M.A. Golubets'
Changes of the forests structure of mountain part of Lyuchki river basin over a period 1967 -2010
During to the last 50 years on the place of young forest with the advantage of beech, middle-aged trees are formed in general. To 1997 a positive tendency of productivity increasing of forest was observed on 50-100 %. However, for the last 13 years the middle supply of beech, spruce and silver fir trees was a bit diminished, on individual case on 25 % in ripening forests. Maybe it was caused by the intensive cleaning cutting of the forest. With the purpose of optimization of ecological situation in a region and improvement of the structure of the forest resources it is necessary to be oriented on achievement of the proper biometric indices of trees in ripening age. For the beech forest it is necessary to form the supply of 300-400 m3 -yr-1, for a silver fir - more than 500 m3 -yr-1.
УДК630*232.311.3 Ст. наук. спiвроб. 1.С. Нейко, канд. с.-г. наук;
наук. ствроб. Л.В. Смашнюк; мол. наук. ствроб. Ю.А. €лкавенко -ДП "Втницька лкова науково-дослiдна атанцш УкрНДШГА "
ОЦ1НЮВАННЯ СТАНУ ТА НАС1НН6НОШЕННЯ КЛОН1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (РШШSILVESTRIS, I.) ФШСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ В1ННИЧЧИНИ
Дослщжено збережешсть, стан та насшненошення сосни звичайно! на клоновш на-сшневш плантаци. Проведено ш^вняння штенсивност формування генеративних орга-шв клошв сосни фшського походження та мюцево! популяцн. Виявлено зв'язок зниження штенсивност репродуктивних процесш iз попршенням стану дерев.
Ключовi слова: клон, мшростробши, насшненошення, клонова насшнева плантацш.
Вступ. Клоновi насiннeвi плантаци (КНП) ввдграють ключову роль у за-безпеченнi селекцшнпм репродуктивным матерiалом лiсогосподарських шд-приемств [2, 5, 6]. Насамперед це стосуеться хвойних порiд, iнтенсивнiсть насшненошення яких е бiльш регулярною. КНП хвойних порвд, якi розташован у пiвнiчнiй частинi ареалу, характеризуются значно нижчою насiнневою продук-тпвнктю. Це зумовлено несприятливими клiматичними умовами та недостатньою кшькютю тепла [1]. З метою активiзацií насiнненошення клошв було закладено ек-спериментальнi КНП у швденнш частинi ареалiв поширення хвойних деревних порiд. Одна iз таких - КНП сосни звичайно! фiнського походження, яка створена в умовах Вшнпччини. Плантацию сосни звичайно! закладено у 1992-1993 рр. за участю науковщв Вшницько! лiсовоí науково-дослщно! станцл. 1з фiнськоí сторо-ни координування роботи здiйснювали науковцi Науково-досшдного iнституту ль су Фiнляндií (МБТЬА).
Мета роботи - дослiдити адаптащйну та репродуктивну здатнiсть клонiв сосни звичайно! фiнського походження в умовах Вiнниччини.
Об'екти дослщжень. Клони сосни звичайно!' фшського походження та мк-цево! популяцл, 'х стан, штенсившсть утворення мiкростробiлiв та насiнненошення.
Методика дослщжень. 1з часу створення плантацш проводили регулярш дослiдження щодо прижпвлюваносп клонв, адаптацп та iнтенсивностi утворення шишок. У 2012-2013 рр. науковщ станцц виконали черговi роботи щодо оцшки стану та насiнненошення клонв. Стан клонв визначався за 5-бальною шкалою.
Вищий бал присвоювався клонам, яш характеризувалися попршенням стану зпд-но з методиками [3, 7]. Cyxi дерева в1дносили до 5 категорп. Оценку насшненоше-ня проводили за 5-бальною шкалою А.А. Корчагша [4], зпдно з якою вищий бал характеризував бшьш штенсивне утворення шишок. Категорда стану та бал утво-рення шишок визначали для кожного дерева, включаючи мкцеву популяцию.
Результати дослщжень. Плантацию створено щепленими саджанцями сосни звичайно! фшського походження 1з закритою кореневою системою та саджанцями сосни звичайно!' мкцево! популяцц. Загалом на плантацй' представлено 30 рамет фшського походження.
Проведений анал1з збереженосп клотв на плантацй' сосни звичайно! про-тягом 1993-1999 рр. засв1дчив на !х незначний початковий ввдпад. 1з усх 400 пред-ставлених клошв фшського походження було вданачено всихання лише 5 (клони E2257, E620, E2226, K294). 1з них два клони Е2226, що може свщчити про !х низь-ку адаптативну здатшсть до мкцевих кл1матичних умов.
У 2012 р. проведено чергов1 обл1ки збереженосп клонв на плантацй'. За здшсненими дослщженнями виявлено зростання вщпаду дерев. За початково! к1лькост1 413 клон1в загинуло 22. 1з представлених у середньому 13 клошв кожного походження загинув один. Незважаючи на це, на дшянщ збер1гся високий р1-вень збереженосп дерев, який становить 94,8 % (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика 3Öepew^eHocmi клотв сосни звичайноi фшського похо-
дження станом на 01.09. 2012 р. (ДПХмтьницьке ЛГ, П'апинське лкництво, кв. 35)
№ з/п № клону на cxeMi Походження (шифр) Всього, шт Вщпад Збережешсть
шт. % шт. % коеф.
1 10 Е80 14 0 0,0 14 100,0 1,0
2 11 Е615А 12 0 0,0 12 100,0 1,0
3 12 Е616Д 14 0 0,0 14 100,0 1,0
4 13 Е618 10 0 0,0 10 100,0 1,0
5 14 Е620 12 2 16,7 10 83,3 0,8
6 15 Е627 13 0 0,0 13 100,0 1,0
7 16 Е636С 14 0 0,0 14 100,0 1,0
8 17 Е2226 15 0 0,0 15 100,0 1,0
9 18 Е709 13 1 7,7 12 92,3 0,9
10 19 Е729 11 1 9,1 10 90,9 0,9
11 20 Е1591 12 2 16,7 10 83,3 0,8
12 21 Е1881 13 0 0,0 13 100,0 1,0
13 22 Е1883 14 1 7,1 13 92,9 0,9
14 23 Е1944 12 1 8,3 11 91,7 0,9
15 24 Е2125 13 0 0,0 13 100,0 1,0
16 25 Е2131 10 0 0,0 10 100,0 1,0
17 26 Е2209 14 0 0,0 14 100,0 1,0
18 27 Е2254 14 0 0,0 14 100,0 1,0
19 28 Е2257 15 3 20,0 12 80,0 0,8
20 29 Е2312 12 4 33,3 8 66,7 0,7
21 30 Е2650 13 1 7,7 12 92,3 0,9
22 31 Е4039 13 0 0,0 13 100,0 1,0
23 32 К294 13 1 7,7 12 92,3 0,9
24 33 К684 11 0 0,0 11 100,0 1,0
25 34 К795 13 0 0,0 13 100,0 1,0
26 35 К801 15 3 20,0 12 80,0 0,8
27 36 К818 13 0 0,0 13 100,0 1,0
28 37 К912 13 1 7,7 12 92,3 0,9
29 38 К917 13 0 0,0 13 100,0 1,0
30 39 К919 13 0 0,0 13 100,0 1,0
31 40 мюцевий контроль 13 0 0,0 13 100,0 1,0
Всього 413 22 5,2 391 94,8 0.9
За даними табл. 1, станом на 2012 р. загальний вiдпад клонв у розрiзi пред-ставництв становив 1 -4 дерева. Найвищий вiдпад був характерний для клонв Е2312 (33,3 %), Е2257 (20,0 %) К801 (20,0 %). Високий вiдпад встановлено також у клошв Е620 та Е1591 (вщповщно 16,7 %). Бшьша частина клонв (Е729 iз Е4039), зокрема мiсцевого походження, збереглися повнктю. Iншi частина клонiв характеризувалася незначним вiдпадом у межах 7-8 %.
Коефiцieнт збереженостi за спiввiдношенням частки живих клонв до 1х по-чатково! кiлькостi, середня категорiя стану та середнш бал плодоношения е основ-ними характеристиками щодо 1х адаптацií. За проведеним кореляцшним аналiзом виявлено слабкий зв'язок мiж збережешстю та станом клонв та збережешстю i плодоношенням (коефiпiент кореляцп становить -0,21 та 0,19 вiдповiдно). Аналiз кореляпiйних залежностей засвiдчив, що попршення стану клонiв не зумовлене 1х низькою адаптапiйною здатнiстю. Це могло ввдбутися внаслiдок 1х невдалого ви-саджування, наступного механiчного пошкодження та шших причин.
Середня категорiя стану клотв сосни звичайно! становила 1,3 бала. Найкращим станом (1,1-1,2) характеризувалися клони Е80, Е627, Е709, Е881, Е1883, Е2209, Е2312 та мкцевий контроль. Значно нижчу середню категорда стану (1,4-1,8) встановлено для клонв Е1591, Е2131. Середнiй розподл вiдсоткових значень за категорiями стану вказуе на переважання 2-1 (51,6 %) та 1 -! категорiй стану (46,2 %). Частка дерев 3-1 та 4-1 категорiй стану е незначною (1,9 %, 0,3 %). Найбшьшим вщсотковим переважанням 1-1 категорií стану вiдрiзнявся мiспевий контроль, а також клони Е709, Е2125, Е2312, Е80, Е627, Е2209, Е729.
За результатами проведених дослщжень у 2012-2013 рр. встановлено, що середнш бал утворення 2^чних шишок у 2011 р. становив 2,0 (табл. 2).
Максимальш значення (понад 3 бали) були у клонв Е80 та Е709. Вище се-реднього р1вня (понад 2 бали) було насшненошення у клонв Е618, Е620, Е729, Е1591, Е1881, Е2125, Е2209, Е2257, Е4039, К634, К818, К919. МШмальне утворення шишок (1,3 бали) було зафксовано у клошв Е1881, К634, К912. Контроль, який представляв клон мкцевого походження, характеризувався р1внем нааннено-шення 1,9 бала, що нижче вщ середнього значення на плантапií.
Аналiз вiдсоткових значень свiдчить про загальне переважання у 2011 ропi дерев iз р1внем утворення шишок 2 бали (49,1 %). Орiентовно однакову частку (20-24 %) становили дерева iз р1внем насiнненошения 1 та 3 бали. Вщсоток дерев iз балом 4 становив близько 7 %. Частка дерев iз р1внем утворення шишок 5 балiв становила лише 0,3 %. За сумарною часткою дерев 1 та 2 балiв бiльшiсть клонiв характеризувалася нижчим показником, анiж мiспевий контроль. Наявним низь-ким значенням насшненошення вiдрiзиялися потомства Е1881, К684, К912, Е636С. Незначна частка (до 10 % дерев) iз максимальним насшненошенням у 3 ба-
ли була характерною для клошв Е1883, К294, Е2131. Мкцевий контроль за вщсот-ковим розподшом р1вн1в утворення шишок наближався до середнього значения.
Табл. 2. ДинамЫа репродуктивног 3damHocmi клотв сосни звичайног фтського по-ходження та мкцевоЧ популяци протягом 2010-2012 рр.
№ з/п Походження (шифр) Всього живих, шт Середнж бал утворення шишок за роками % (чисельник - piK прове-дення досладжень/ знаменник - рж утворення 2^чних шишок)
2012/2011 2012/2012 2013/2013
1 Е80 14 3,3 1,8 2,6
2 Е615А 12 1,9 0,9 1,6
3 Е616Д 14 1,9 1,7 2,0
4 Е618 10 2,4 1,5 1,7
5 Е620 10 2,1 0,9 2,1
6 Е627 13 1,8 1,2 2,3
7 Е636С 14 1,8 1,2 2,5
8 Е2226 15 1,6 1,2 1,6
9 Е709 12 3,1 1,8 2,7
10 Е729 10 2,6 1,4 2,2
11 Е1591 10 2,1 1,1 2,1
12 Е1881 13 1,3 0,7 2,1
13 Е1883 13 1,5 1,5 2,0
14 Е1944 11 2,1 0,9 1,7
15 Е2125 13 2,2 1,0 1,7
16 Е2131 10 1,6 1,4 1,4
17 Е2209 14 2,5 1,4 2,3
18 Е2254 14 1,9 1,7 2,2
19 Е2257 12 2,1 1,2 1,8
20 Е2312 8 1,7 1,4 1,4
21 Е2650 12 1,6 1,3 2,1
22 Е4039 13 2,2 1,2 2,0
23 К294 12 1,6 1,2 1,9
24 К684 11 1,3 1,0 1,2
25 К795 13 2,8 1,1 2,0
26 К801 12 1,6 1,0 1,4
27 К818 13 2,3 1,7 2,3
28 К912 12 1,3 1,0 1,9
29 К917 13 1,7 1,0 1,1
30 К919 13 2,0 1,7 2,3
31 мюцевий контроль 13 1,9 2,5 3,3
Середне 12 2,0 1,3 2,6
Для контролю було характерним переважання частки дерев i3 утворенням шишок 2 бали (49 %) та 1 бал (21 %), а також незначним вiдсотком дерев i3 балом 3 (24 %) та 4 бал1в (6 %). Найкращим р1внем насiннeношения за спiввiдношениям частки участi дерев iз високим р1внем (3 i бшьше балiв) характеризувалися клони Е 2209, Е729, К795, Е709, Е80.
У 2012 р. середнш р1вень насiннeвоí репродуктивно! здатносп клонв зни-зився до 1,3 бал1в. Найнижчим середйм р1внем насiннeношения (0,7-1,0 балiв) характеризувалися клони Е1881, Е615А, Е620, Е1944, Е2125, К684, К801, К912, К917. Пор1вняно вищим середтм р1внем утворенням шишок (1,7-1,9 бал1в) вдана-чалися клони Е80, Е709, Е616Д, Е2254, К919. Найвищий середнiй бал (2,5) був у дерев мкцево! популяци. Зниження р1вня репродуктивно! здатносп клотв у
2012 р. було зумовлене збшьшенням кiлькостi дерев i3 вiдсутнiм та низьким piB-нем плодоношения (1, 2 бали). Згiдно з вiдсотковим pозподiлом дерев за ршнем утворення шишок найгipшi показники мали клони Е615А, К684, Е1944, Е1881. Значно кращим розподалом характеризувалися клони Е2254, Е80, Е709 та мкцева популяцiя. Максимальною часткою дерев iз високим балом насшненошення (3 i бiльше) виpiзнялися клони Е2312, К919, К818, Е709 та контроль.
За проведеним кореляцшним аналiзом виявлено помipну ступiнь зв'язку мiж категоpiею стану на балом утворення шишок (коефщкнт кореляцй' 0,36) що свiдчить про тенденцй' до зниження iнтенсивностi насiнненошення внаслiдок по-пршення стану дерев.
Висновки. Клони сосни звичайно!' фiнського походження характеризують-ся добрим станом (середня категор1я стану 1-1,5 бали) та високою збереженктю (94,8 %) на плантацц. Найкращою життездатнiстю вiдpiзияються рамети Е80, Е627, Е709, Е881, Е1883, Е2209, Е2312 та мкцевий контроль. Значно прший стан встановлено у клошв Е1591, Е2131. Для клошв характерний низький сеpеднiй бал насiнненошения 1,3-2,6. Дещо вищою насiнневою репродуктивною здатнiстю вщ-piзняються клони Е80, Е709 та дерева мкцево!' популяцл. Клони Е615А, Е1881, К917 мають значно нижчий ршень утворення шишок. Тенденцй' щодо зниження iнтенсивностi насiнненошення пов'язанi з попршенням стану дерев.
Лiтература
1. Адрюшкявичене И.С. Адаптативные свойства потомств экотипов сосны к различным условиям произрастания / И.С. Адрюшкявичене, Л.В. Рилишкис // Развитие селекции и генетики в лесохоз. произв. - М. : Изд-во "Искусство", 1998. - С. 7-8.
2. Вересин М.М. Лесное семеноводство. / М.М. Вересин. - М. : Изд-во "Жизнь",1963. -
157 с.
3. Волосянчук Р.Т. Методичш шдходи до оЦнки об'ектш збереження генофонду листяних деревних порщ in situ та i'x сучасний стан у Левобережному лiсостепу Украши / [Р.Т. Волосянчук, С.А. Лось, Л.О. Торосова та ш. // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНДШГА. - 20. - 2003. - Вип. 104. - С. 50-57.
4. Дербинюк Ю.М. Лiсове насiнництво / Ю.М. Дербинюк, М.1. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Львгв : Вид-во "Свп-", 1998. - 432 с.
5. Молотков П.И. Селекция лесных пород. / П.И. Молотков, И.Н. Патлай, Н.И. Давыдова и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 224 с.
6. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная. Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 191 с.
7. Рекомендации по комплексной защите дубрав от повреждений вредителями, болезнями й усыхания // Сборник рекомендаций научно-технических и методических указаний. - Харьков, 1985. - 16 с.
8. Рекомендаций зi створення та експлуатаци насшних плантацш сосни звичайж«' (Pinus sylvestris L.) першого та другого порядюв люонасшж« бази найперспектившших штродуценпв деревних рослин" / упор.: О.С. Мажула, Г.А. Шлончак, В.В. Митроченко, Л.1. Терещенко, Г.В. Шланчак // Рекомендаци з питань лiсового насшництва. - Харкв, 2008. - 34 с.
9. Шутяев А.М. Изменчивость хвойных видов в испытательных культурах Центрального Черноземья / А.М. Шутяев. - М. : Изд-во "Исскуство", 2007. - 296 с.
10. Shutyaev A.M. Nest of progeny of Scotch pine tree from Finland in Voronezh region / Proceedings of the IUFRO. - S. 2-18.
11. Simposium Lithuanisa, Kaunas-Girionys, The Lithuanian Forest Research Institute, 1998. - Рр.
77-81.
НейкоИ.С., СмашнюкЛ.В., Елисавенко Ю.А. Оценка состояния и семе-иоиошеиия сосны обыкновенной (Pinus silvestris L.) финского происхождения в условиях Винниччины
Исследованы сохранность, состояние и семеноношение сосны обыкновенной на кло-новой семенной плантации. Проведено сравнение интенсивности формирования генеративных органов клонов сосны финского происхождения и местной популяции. Выявлена связь снижения интенсивности репродуктивных процессов с ухудшением состояния деревьев.
Ключевые слова: клон, микростробилы, семеноношение, клоновая семенная плантация.
Neyko I.S., Smashnyuk L.V., Yelisavenko Yu.A. Estimanion of condicion and seed productivity of pine (Pinus silvestris L.) finish origin in the condicion of Vinnytsya area
The conservation, condition and seed productivity of pine in the seed orchard was carried out. A comparison of the intensity of the formation of generative organs pine clones Finnish origin and the local population was investigated. Connection of reducing the intensity of the reproductive processes of deterioration of the trees was determinated.
Keywords: clone, micro-strobilus, seed productivity, seed orchard.
УДК634.73:664.854 Проф. В.Д. Касшнчук1, канд. техн. наук
тж. М.В. Касшнчук; головний лкничий М.М. Ковач2
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ПЛОД1В КАЛИНИ ЯК СИРОВИНИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЖУВАЛЬНО-ПРОФГЛАКТИЧНИХ ЗАСОБ1В
Висвплено можливост заготiвлi калини в 1вано-Франювськш област i перспективи нарощування 1х обсяпв. Охарактеризовано лжувально-профшактичну цшшсть калини i запропоновано рекомендацн з 11 використання. Подано характеристику калиш як рослиш i показано перспективи 11 вирощування в умовах 1вано-Франювсько! области Розроблено головш процеси переробляння калини на порошок. Пораховано ефективнiсть використання валютних кош™, якi iдуть на загойвлю фруктово-ягiдних порошкiв 1мпортного виробництва. На загегавл^ виробництвi, транспортуваннi показано можливiсть оргашза-ци додаткових робочих мюць.
Ключовi слова: ефективнiсть, лiкувально-профiлактичнi, мшроелементи, вiтамiни, харчова цiннiсть.
Постановка проблеми. У кожно! наци е свое улюблене дерево, яке символ1зуе державу. Символ Роси - береза, Япони - сакура, Канади - клен, а Украши - калина.
У калиш об'еднаш корисшсть 1 краса. Немае тако! хвороби, яку б не допо-могла вилжувати калина, або продукщя виготовлена на основ1 калини. Коли в сш'1 народжувалась двчинка в Укршш, кнував звичай на подшр'1 висаджувати калину. Дшчинка 1 кущ калини росли разом, розцвггали, приносили радкть своею красою, а калина дарувала здоров'я. Ягоди калини вмщують багато оргашчних кислот, фосфор, магнш, марганець, калш, м1дь, алюмшш, барш, стронцш, зал1зо, йод, вгга-мш С, дубильних речовин. Цей ушкальний наб1р м1кроелемент1в дуже корисний для оргашзму. Насто! калини мають заспокшливу, загальнозмщнювальну даю, до-помагають у л1куванш спазм1в судин, гшертони, неврозах. Кв1ти калини в народ-нш медицин! використовували в раз1 простуди для зниження температури, для по-лоскання при анпш, бронхт, трахет, вщваром квтв добре промивати гшйш рани. Вщвар кори використовують як заспоюйливий 1 протизапальний зас1б шд час судом, ктерп, а вщвар коршня калини - в1д алергл, безсоння 1 ревматизму [3]. I
1 1вано-Франк1вський унгверситету права iM. Короля Данила Галицького;
2 Надв1рнянський агроспецл1сгосп 1вано-Франк1всь^ обласТ
