CC BY
18
УДК 619:611.36:636.587
Криштофорова Б.В., д.вет.н., професор, ПФ Нацюналъногоушверситету б1оресурав / природокористування Украши «Кримсъкииагротехнолог1чнииушверситет», м. амферополъ Стегней Ж.Г., к.вет.н., доцент © Нацюналънииушверситет бюресурав / природокористування Украши, м. Кигв
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ОКРЕМИХ К1СТКОВИХ
ОРГАН1В КУРЧАТ
Досл1джували окрем1 тстковг органи скелета курчат породи быии легорн, використовуючи анатом1чне препарування та мтрорентгенографт. В окремих тсткових органах добових курчат виявляютъся тмъки дгафгзарш центри окостешння. У 15-добових курчат у проксималъши дтянщ плечовог тетки виявляетъея центр пневматизацИ, а у дисталъши дтянщ великогомтково-заплеснево! - два центри окостешння. Шстковг органи осъового скелетумжтятъ ттъки основш центри окостешння. Угрудиш центр окостешння притаманний для тля. Зони росту тсткових оргашв курчат утвореш первиною губчастою тстковою тканиною.
Ключое1 слова: курчата, тстковг органи мтрорентгенограф1я, центри окостешння, центри пневматизацИ.
Кюткова система людини и тварини, не зважаючи на мщшеть е одшею з найбшьш лабшьних систем, яю забезпечують життездатшеть оргашзму.
Кюткова система, кожний юстковий орган виконуе не тшьки бюлопчну функцш, яка забезпечуе локомоцш оргашзму. а е органом ушверсального гемо1мунопоезу, бере участь у бшковому, вуглеводному особливо, мшеральному обмшах. Певне значения для життездатност1 особини мае функщя юстково! системи, яка пов'язана з трансформацию вшьно! води у структурну, що е невщ'емним компонентом бюлопчних структур. У зв'язку з пол1функцюнальшстю кктков1 органи мають складну структуру, яка включае за походженням \ функщею р1зш компонента. Перш за все, це губчаста \ компактна кюткова тканина, ретикулярна I пухка волокниста сполучна тканина. В дшянках з'еднання юсткових оргашв у молодих тварин мктяться хрящова тканина, яка разом ¿з грубоволокнистою кктковою тканиною та синусощними гемокапшярами е мжрооточенням, що забезпечуе активну функцш гемо1мунопоетичного червоного кюткового мозку [6-8]. Р1зш структурш компоненти зумовлюють складну будову, I разом з цим, високу лабшьшеть I функцюнальну актившеть юсткових оргашв вс1е! кктково! системи. Важливе мкце в пол1функцюнальност1 юсткових оргашв займае оюстя, яке забезпечуе 1х рют у товщину з утворенням компактного шару юстково! тканини, ендесмального походження. Кктков1 трабекули губчасто! юстково! тканини, внутршня поверхня шару компактно! юстково! тканини покрит1 ендостом, в якому мютиться значна кщьюсть остеогенних кл1тин [4, 7-9]. Анал1з науково!
© Криштофорова Б.В., Стегней Ж.Г., 2013
331
л1тератури свщчить, що значна юльюсть наукових роб1т присвячена структурно-функцюнальним особливостям юсткових оргашв ссавщв р1зних перюд!в постнатального перюду онтогенезу [2]. М1крорентгенограф1чш дослщження юсткових оргашв птах1в практично вщсутш, незважаючи на важливе значения юстково! системи у життездатностг
Мета дослщження. Визначити м!крорентгенанатом!чш особливост! будови юсткових оргашв курчат.
Матер1ал 1 методи дослщжень. Дослщжували окрем1 юстков! органи юстково! системи курей породи бший легорн в1ком вщ одше! до 60 д1б. При проведенш дослщжень використовували комплекс морфолопчних метод1в (анатом1чне препарування, м1крорентгенограф1я, мжроскошя г1стозр1з1в). Мжрорентгенографш виконували за допомогою ТУР-60 при умовах: фокусна вщстань-30 см, напруга на трубщ -15ку, сила струму - 15шЛ, експозищя - 60 сек, на пл1вщ «Млкрат-300», що дозволяе збшьшити у 60 раз1в [5]. Мжроскошчш дослщження юсткових оргашв курчат проводили на пстозр1зах зафарбованих гематоксилшом I еозином [3]. На мжрогентгенограмах I пстозр1зах визначали особливост! структури компактно! I губчасто! юстково! тканини.
Результати дослщження та Тх обговорення. Ккткова система у добових курчат забезпечуе !х активну локомоцш в пошуках корму, як I у вшх представниюв вид1в зршонароджуючих [1]. Проведена м1крорентгенограф1я юстково! системи та окремих юсткових оргашв свщчить, що в пренатальному перюд! онтогенезу утворюються тшьки д1аф1зарш (основш) центри окостеншня (рис. 1). В юсткових органах юнщвок виявляються центри окостеншня д1аф1з1в атчасто! структури. Проксимальна та дистальна дшянки довгих трубчастих юсткових оргашв курчат утвореш палшовим хрящем, поверхня якого мае вщповщну структуру суглобового хряща у ссавщв.
У плечовш юстщ центри окостеншня виявляються тшьки в д1аф1з1 у вигляд! тонко! смужки пщвищено! рентгенщшьност!, яка оточуе утворення под1бне до палшового хряща. Таю ж структурш особливост! виявляються в юсткових органах середньо! та дистально! ланки грудно! юнщвки.
М1крорентгенограф1я юсткових оргашв тазово! юнщвки добових курчат свщчить, що у стегновш, великогомшково-заплесновш та плесновш юсткових оргашв окостеншня також вщбуваеться в д1аф1з1 з утворенням тонко! смужки компактно! юстково! тканини, а !х проксимальш та дистальш дшянки утвореш палшовим хрящем ¿з суглобовою поверхнею (рис. 2). Таю центри окостеншня властив!1 юсткам пальщв.
Центри окостеншня виявляють в хребцях хребетного стовпа, що мають вигляд дуже тонко! смужки, яка оточуе !х тша. Характерно, що у добових курчат центр окостеншня груднини на мкрорентгенограмах виявляеться тальки в крашальнш частиш тша, яка межуе з корако!дом (рис. 3).
Отже, проведен! м!крогентгенограф!чн! дослщження свщчать, що в к!сткових органах добових курчат центри окостеншня мктяться тшьки в !х д!аф!зах. Вони мають форму тонко! смужки пщвищено! рентгенщшьност!. Остеогенез к!сткових орган!в добових курчат вщбуваеться ендесмально за рахунок камб!ального шару ок!стя.
332
У 15-добових курчат вщбуваеться штенсивний остеогенез не тшьки за рахунок камб1ального шару оюстя, але й енхондрально, з утворенням губчастоТ кютковоТ тканини. Проте, в юсткових органах 15-добових курчат на мжрорентгенограмах не виявляються ешф1зарш центри окостеншня. В плечовш юстщ проксимальний юнець утворений палшовим хрящем, що мютить суглобову поверхню. Дещо нижче вщ нього виявляеться повпряна порожнина (центр пневматизацн), яка межуе з первинною губчастою тканиною та проникае у вторинну (рис. 4).__
Iii
Рис. 1. Мжрорентгенограма к1сток грудно1 кшщвки курчати (1 доба): 1 - плечова, 2 - лжтьова, 3 - променева. Рис. 2. Мжрорентгенограма великогомшково-заплеснево1 к1стки курчати (1 доба): 1 -суглобовий хрящ, 2 - первинна губчаста юсткова тканина, 3 -вторинна губчаста юсткова тканина, 4 - шар компактноТ юстковоТ тканини.
Дистальна дшянка плечовоТ юстки повнютю утворена губчастою юстковою тканиною. Смужка компактноТ кютковоТ тканини потовщуеться \ зростае ТТ рентгенщшьнють. В стегновш юстщ також юнцевих дшянках виявляеться губчаста юсткова тканина. У стегновш юстщ, на вщмшу вщ плечовоТ, на мжрорентгенограмах не виявляеться дшянка пневматизацн. Проте значно потовщуеться компактна юсткова тканина та штенсивно утворюеться губчаста юсткова тканина. На меж1 з палшовими хрящами вона первинна, а в проксимальному \ дистальному напрямках - вторинна, яка утворена трабекулами, що розташовуються косо-фронтально або фронтально по вщношенню до довжини стегновоТ юстки. Ешф1зарш центри окостеншня не виявляються.
Клетки передпл1ччя мають под1бну структуру до стегновоТ юстки. У юстках гомшки вщм1чаеться найбшьша товщина компактноТ кютковоТ тканини. У великогомшково-заплесновш юстщ найбшьшу товщину мае первинна губчаста юсткова тканина, особливо на меж1 з проксимальним суглобовим хрящем. В дистальнш дшянщ виявляеться на мжрорентгенограмах центр окостеншня, розташований латерально, [ вщповщае п'ятковш юстщ, що
333
зростаеться з великогомшково-заплесновою. Малогомшкова повнютю утворена компактною кютковою тканиною та мае форму довго1 голки з дещо потовщеним проксимальним кшцем.
Хребщ також утвореш кютковою тканиною \ не мютять ешф1зарних (гол1вок 1 ямок) центр\в окостешння. Ручка \ до 50,0% кшя грудини утвореш кютковою тканиною (рис. 5).
Пщ компактним шаром юстковоТ тканини виявляються др1бноком1рков1 трабекули губчасто! тканини.
Рис. 3. Мжрорентгенограма Рис. 4. Мжрогентгенограма грудини курчати (1 доба): 1 - центр проксимально'1 дыянки плечовоТ
окостеншнякшя. кктки курчати (1 доба): 1 -
пневматизована дшянка У 60-добових курчат штенсивнють процес1в кюткоутворювання значно зростае. В плечовш кютщ на меж1 з суглобовим хрящем мютиться первинна губчаста кюткова тканина, кютков1 трабекули яко1 розташоваш вертикально та утворюють шар товщиною 1,0-1,5 мм високо1 рентгенщшьносл (рис. 6). У дистальному напрямку видшяються трабекули вторинно1 губчасто!' кютково!' тканини, м\ж якими виявляються повпряш порожнини. Така структура притаманна майже 1/3 дшянки плечово1 кютки. Кютково-мозкова дшянка з рщкими кютковими трабекулами займае 2/3 дшянки кютки. На меж1 з дистальним суглобовим хрящем виявляеться шар високо1 рентгенщшьност1 первинно1 губчасто!' кютково! тканини. У стегновш кютщ 60-добових курчат також вщсутш ешф1зарш центри окостешння. Мжрорентгеноструктура суглобових хряшдв однорщна. На меж1 з ними виявляеться шар (проксимальний та дистальний) первинно! губчасто! тканини тдвищено! рентгенщшьност1, що свщчить про штенсивнш остеогенез.
Вторинна губчаста кюткова тканина утворена тонкими кютковими трабекулами, яю проникають у кюткову мозкову дшянку, в якш мютяться кютковий мозок. Компактна кюткова тканина на мкрорентгенограмах стегново! кютки виявляеться як смужка (дещо товща пор1вняно з такою у плечовш кютщ) однорщно! структури 1 пщвищено! рентгенщшьность
334
Рис 6. Мжрорентгенограма дистально1 дшянки
великогомшково-заплеснево*1 к1стки курчати (15д1б): 1 - центри окостеншня проксимального ряду к1сток заплесни, 2 - хрящ, 3 -первинна губчаста тканина.
На мкрорентгенограмах лжтьовоТ та променевоТ к1сток мютяться суглобов1 хрящ1, яю межують з первинною губчастою юстковою тканиною, за будовою под1бною до таких, яю притаманш для плечовоТ та стегновоТ kIctok. Майже весь д1аф1з цих юсткових оргашв мютить юстковий мозок, оточений тонкою смужкою компактноТ юстковоТ тканини.
Мжрорентгенанатом1чш дослщження великогомшково-заплесневоТ к1стки свщчать про наявнють проксимального центру окостеншня, який виявляеться на проксимальнш дшянщ. BiH мае коловидну форму та утворений дуже др1бними рад1ально розмщеними юстковими трабекулами первинноТ губчастоТ юстковоТ тканини. На дистальнш дшянщ великогомшково-заплесневоТ юстки виявляеться етф1зарний центр окостеншня, що сшвпадае з остеогенезом проксимального ряду заплесневих kIctok. На меж1 з суглобовими хрящами (проксимальним та дистальним) також мютиться шар первинноТ губчастоТ юстковоТ тканини. В осьовому скелет! утворюються KicTKOBi органи без додаткових центр1в окостеншня. В грудниш юль утворений на 50,0% i3 KicTKOBOi' тканини. На меж1 з хрящовою тканиною визначаеться шар первинноТ губчастоТ юстковоТ тканини, що свщчить про штенсивнш остеогенез. Каудальна дшянка грудини утворена хрящовою тканиною. На мжрорентгенограмах хребщв також виявляються зони росту i тонкий шар компактноТ к1стковоТ тканини.
Висновки. KicTKOBi органи однодобових курчат породи бший леггорн мютять тшьки д1аф1зарш центри окостеншня. На меж1 з хрящовими дшянками к1сткових оргашв виявляеться первинна губчаста юсткова тканина. Шар компактноТ юстковоТ тканини тонкий. У 15-добових курчат у проксимальнш дшянщ плечовоТ юстки виявляеться овальноТ форми пневматизована дшянка. В
Рис. 5. Мжрорентгенограма груднини курчати (15 д1б): 1 -центр окостеншня, 2 - хрящ.
335
грудиш центр окостеншня мютиться в крашальнш дшянщ i кшя. У 60-добових курчат вщбуваеться пневматизащя юсткових оргашв.
Л1тература
1. Аршавскнй И. А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития / И.Аршавский. - М.: Наука, 1982 - 270 с.
2. Воккен Г.Г. Основные закономерности окостенения скелета туловища и скелета конечностей животных / Г.Воккен, С.Тарасов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - Л., 1968. - №7. T. LX. - С. 8-13.
3. Горальський Л.П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункщональш методи дослщжень у норм1 та при патологи / Л.Горальський, В.Хомич, О.Кононський: Навчальний nociÔH. - Житомир: "Полкся", 2005. - 288 с.
4. Добрянский Л.Н. Динамика морфофизиологических особенностей птиц / Л.Добрянский. - М.: Наука, 1981. - 124 с.
5. Криштофорова Б.В. Методичш прийоми виготовлення анатом1чних препарат1в \ Б.Криштофорова, В.Лемещенко. - С1мферополь, 2000. - 56с.
6. Фриденштейн А.Я. Клеточные основы кроветворного микроокружения / А. Фриденштейн, Е. Лурия. - М.: Медицина, 1980. - 216 с.
7. Хрусталёва И.В. Функциональная морфология некоторых элементов кости как органа в зависимости от влияния фактора окружающей среды / И.Хрусталева, Б.Криштофорова. - М.: МВА.,1973. - 18 с.
8. Hancox N. Biology of bone. - Cambridge / N. Hancox. - CambridgeUniv. Press., 1992. - 310 p.
9. Ferrel O. Fine structure of bone marrow of the chicken and pigeon // Morphol.- 1967. - Vol. 123. - №4. - P. 405-439.
Summary Kryshtophorova B. V., Stegney Zh. G.
MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF INDIVIDUAL BONE OF
CHICKS
Studied the skeletal system, some authorities bone chicken breed white lehorn using anatomical dissection and mikrorenthenohrafiyu. In some bony bodies day-old chicks are just diaphyseal ossification centers. The 15-day-old chicks in the proximal region of the humerus is pnevmatyzatsiyi center, and distal tibial site-zaplesnevoyi -two centers of ossification. Bone authorities axial skeleton containing only the main centers of ossification. In the center of ossification of the sternum exposed to keel. Growth zones formed bone of chicken primary spongy bone tissue.
Key words: chicken, bony organs mikrorenthenohrafiya, ossification centers, centers pnevmatyzatsiyi.
Рецензент - к.вет.н., доцент Тибшка A.M.
336
