CC BY
45
ЕКОЛОГ1Я, Г1Г1еНА ТВАРИН, ВЕТЕРИНАРНА САН1ТАР1Я, ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНА I РАД1ОЛОГ1ЧНА ЕКСПЕРТИЗА
ECOLOGY, HYGIENE OF ANIMAL, VETERINARY SANITATION, VETERINARY-SANITARY AND RADIOLOGICAL EXAMINATION
УДК 636.22/.28.09:611.715:616-073.7:340.6
Абузнайд Карем Р. С., астрант, Камянський В. В., к.вет.н., доцент, Яценко I. В., д.вет.н., професор, академiк АНВО Украши ©
Харювська державна зооветеринарна академ1я, м. Харюв, Украгна
РЕНТГЕНОСТРУКТУРНИЙ АНАЛ1З ОСНОВНО1 ЧАСТИНИ ПОТИЛИЧНО1 К1СТКИ ТА ОСНОВНО1 КЛИНОПОД1БНО1 К1СТКИ З В1КОМ В АСПЕКТ1 СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНО1 ЕКСПЕРТИЗИ
Результатирентгеноструктурного анализу свгдчать про те що в дослгджуваних юстках черепа великог рогатог худоби у перюд вгд народження до 12 ротв вгдбуваються постшш процеси перебудови, що, очевидно, пов'язат з впливом комплексу фактор1в, в т. ч. вжу. В1ков1 структуры змти проявляються у перюдичнш зм1н1 рентгенщ1льност1 дослгджуваних кгсткових оргатв, яю частШе проявляються у перюд интенсивного росту i розвитку тварини та е наслгдком ргзног ттенсивтстю минерального обмту в органiзмi. З вжом вiдбуваеться постшна ремоделящя як компактног, так i губчастог юстковог тканини, що проявляеться в особливостях гх структурног оргатзацп, яка, як правило, з вжом стае бтьш складною та впорядкованою вiдповiдно до дИ силових навантажень на юстку. Структура синхондральних з 'еднань також зазнае перебудови i у зазначеш вiковi перюди повтстю, як правило, замщуеться юстковою тканиною з утворення рентген щтьних лтш синостозу. В цтому результати рентгеноструктурного аналiзу компонентiв тстковог тканини та з 'еднань мiж до^джуваними кютками дае змогу орiентовно визначити вжову належтсть юсткового матерiалу.
Ключов'1 слова: рентгеноструктурний аналiз, потилична юстка, клиноподiбна юстка, велика рогата худоба, судово-ветеринарна експертиза.
УДК 636.22/.28.09:611.715:616-073.7:340.6
Абузнайд Карем Р. С., аспирант, Камянский В. В., к.вет.н., доцент, Яценко И. В., д.вет.н., профессор, академик АНВО Украины
Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков, Украина
РЕНТГЕНОСТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ ОСНОВНОЙ ЧАСТИ ЗАТЫЛОЧНОЙ КОСТИ И ОСНОВНОЙ КЛИНОВИДНОЙ КОСТИ КРУПНОГО РОГАТОГО
СКОТА С ВОЗРАСТОМ В АСПЕКТЕ СУДЕБНО-ВЕТЕРИНАРНОЙ
ЭКСПЕРТИЗЫ
Результаты рентгеноструктурного анализа основной части затылочной кости и основной клиновидной кости крупного рогатого скота свидетельствуют о том, что
© Абузнайд Карем Р. С., Камянський В. В., Яценко I. В., 2015
359
в исследуемых костях в период от рождения до 12 лет происходят постоянные процессы перестройки, что, очевидно, связаны с влиянием комплекса факторов, в т.ч. возраста. Возрастные структурные изменения проявляются в периодической смене рентгенплотности исследуемых костных органов, которые чаще проявляются в период интенсивного роста и развития животного и является следствием различной интенсивности минерального обмена в организме. С возрастом происходит постоянная ремоделяция как компактной, так и губчатой костной ткани, что проявляется в особенностями их структурной организации, которая, как правило, с возрастом становится более сложной и упорядоченной в соответствии с действия силовых нагрузок на кость. Структура синхондральних соединений также претерпевает перестройки и в указанные возрастные периоды полностью, как правило, замещается костной тканью по образованию рентген плотных линий синостоза. Результаты рентгеноструктурного анализа компонентов костной ткани и соединений между исследуемыми костями позволяет ориентировочно определить возрастную принадлежность костного материала.
Ключевые слова: рентгеноструктурный анализ, затылочная кость, клиновидная кость, крупный рогатый скот, судебно-ветеринарная экспертиза.
UDC 636.22 / .28.09: 611,715: 616-073.7: 340.6 Abuznayd Karem R., graduate student, Kamyanskyy V., k.vet.n., associate professor Yatsenko I., d.vet.n., professor, academician UHAS, Ukraine
Kharkiv State Veterinary Academy. Kharkiv, Ukraine
X-RAY ANALYSISOF THE MAIN PART OF THE OCCIPITAL BONE AND THE MAIN SPHENOID BONE WITH AGE IN THE ASPECT FORENSIC EXAMINATION IN VETERINARY
X-ray analysis results indicate that the studied bones of the skull of cattle in the period from birth to 12 years there are constant processes of restructuring, which is obviously related to the impact of complex factors, including age. Age-related structural changes occur in the periodic changing of X-ray studied bone, which often occur in a period of intense growth and development of animals and is the result of varying intensity mineral metabolism in the body. With age, there is constant remodelyatsiya as compact and cancellous bone, which is manifested in the peculiarities of their structural organization, usually with age becomes more complex and orderly under the action of force loads on the bone. Structure synhondralnyh compounds also undergoing restructuring and is fully specified age periods are usually replaced with bone formation of X-ray dense lines synostosis. Overall, the results of X-ray analysis of the components of bone and joints between the bones studied enables tentatively identify age belonging bone material.
Key words: X-ray analysis, occipital bone, sphenoid bone, cattle, forensic veterinary examination.
Вступ. Юстки скелета характеризуются особливими морфолопчними та фiзико-хiмiчними параметрами. Вони е одним i3 актуальних об'екпв судово -ветеринарно! експертизи тд час дослщження видових, породних, продуктивних, статевих особливостей тварин [1]. В процес виконання експертизи методолопчно правильним е дотримання принципу переходу вщ бшьш загальних остеолопчних критерив до спещальних, менш формальних, що дае можливють поступово скоротити коло ознак в процес провадження експертизи та сконцентрувати увагу на вузькому загалi параметрiв для бшьш точного i достовiрного виршення поставлених перед експертом завдань [2-3].
У випадку фрагментаци юсткового органа i навт його озолення, коли вщсутш характерш анатомiчнi ознаки, використовують метод рентгенографп,
360
зокрема доступшсть i простота у використанш зумовили широку розповсюджешсть цього методу серед фахiвцiв рiзного напряму в т.ч. судових експер^в.
Рентгеноморфологiчний метод е одним iз небагатьох неiнвазивних методiв, який дае змогу дослщити тонкi структури юсткового органа без порушення його анатомiчно! цiлiсностi, е загальнодоступним, достатньо апробованим [4-5].
Проте в науковiй лiтературi вiдсутнi рентгеноструктурнi характеристики основно! частини потилично! кiстки та основно! клиноподiбно! кiстки в широкому вiковому дiапазонi для диференщаци статi велико! рогато! худоби, особливо тд час виршення дiагностичних завдань у судово-ветеринарнiй експертизи
Мета роботи - встановити рентгеноструктурш особливостi основно! частини потилично! юстки та основно! клиноподiбно! кiстки для дiагностики вiку i статi велико! рогато! худоби в аспект судово-ветеринарно! експертизи.
Матерiал i методи. Дослщжували носомозковий вiддiл черепа вiд 88 голiв самцiв та 88 голiв самок ВРХ укра!нсько! червоно-рябо! породи вшом вiд новонароджених до 10 роюв. Загальна кiлькiсть дослiджуваного юсткового матерiалу склала 176 черепiв. Всю вибiркову сукупнiсть було розбито на 11 вшових груп.
Для рентгенографi! основну частину потилично! юстки та основну клиноподiбну кiстку випилювали з носомозкового вщдшу черепа. Зазначенi кiстки черепа тддавали рентгенографi! у дорсо-ветральнiй проекци, зберiгаючи !х природнiй взаемозв'язок.
Рентгенографда кiсток здiйснювали на цифровому рентгешвському апаратi FireCR. Були витриманi параметри: фокусна вщстань трубки до рентген -плiвки - 90 см, напруга на трубщ - 50 кV, сила струму - 60 mA/s, експозищя - 0,1 сек. Рентгенограми дослiджували за допомогою негатоскопа НД-1.
Результати дослщження. Основна частина потилично! та основна клиноподiбна кiстка належать до типу змшаних непарних кiсток, якi знаходяться у скелет черепа та перебувають у топографiчному взаемозв'язку.
На рентгенограмах основна частина потилично! юстки (pars basilaris) мае трапецiеподiбну шестигранну форму. В аборальному напрямку в дшянщ переходу зовнiшньо! поверхнi юстки на !! мозкову поверхню утворюеться чiтка рентгенщiльна увiгнута лiнiя компактно! юстково! тканини, яка е частиною великого потиличного отвору i формуе аборальний край кiстки на рентгенограмм
У передньому (оральному) напрямку основна частина потилично! юстки з'еднуеться з основною клиноподiбною кiсткою. У тварин, вшом вiд новонароджених до 3-х роюв це з'еднання мае вигляд ламано! «хвилеподiбно!» лiнi! низько! рентгенщшьносп, яка е типовим синхондрозом.
В аборально-латеральному напрямках, основну частину потилично! юстки вiддiлено вiд потиличних виростюв по !х синхондральних з'еднаннях, яю рееструються пiд час вiзуального огляду черепа у самок ВРХ до 6-9 мю. вшу, а у сащв, у деяких випадках - до 18-24 мю. вшу. Аборально-латеральш кра! основно! частини потилично! юстки утворенi губчастою кiстковою тканиною, яка без пом^но! меж1 на рентгенограмах переходить у потиличш виростки.
В латеро-оральному напрямках основна частина потилично! юстки мае ч^ко вираженi кра!, котрi на рентгенограмах утворенi, здебшьшого, рентгенщiльними лiнiями компактно! кiстково! тканини.
Юсткова тканина основно! частини потилично! юстки утворена переважно губчастою юстковою тканиною, котра заповнюе увесь !! внутрiшнiй простiр та незначною кшьюстю компактно! кiстково! тканини, яка формуе зовшшню та
361
внутршню поверхш юстки, а на рентгенограмах вона помина у виглядi ренгенщшьних лiнiй, котрi переважно формують кра! кiстки.
Основна клиноподiбна кiстка (оs basisphenoidale) на рентгенограмах мае форму конусу iз зрiзаною вершиною. Основа конусу спрямована аборально, а вершина - орально. В аборальному напрямку базисфено!д з'еднуеться з основною частиною потилично! кiстки за допомогою синхондрозу, який на рентгенограмах мае вигляд тонко! хвилясто! лшп низько! рентгенщiльностi. Синхондральне з'еднання, основно! частини потилично! кiстки та базисфено!ду у велико! рогато! худоби, за нашими спостереженнями, перетворюеться на синостоз у тварин трирiчного вшу. На рентгенограмах синостоз рееструеться у виглядi рентгенщшьно! прямо! або дещо хвилясто! лши. В оральному напрямку базисфено!д за допомогою синхондрозу з'еднуеться з передклиноподiбною кiсткою (пресфено!дом). Синхондральне з'еднання бази- та пресфено!ду рееструеться, як правило, до Зычного вшу, а у тварин старше 3-х роюв вщбуваеться злиття базисфено!ду з пресфено!дом без помiтних меж, а у деяких випадках - з утворенням специфiчно! розмежувально! рентгенщiльно! лши синостозу.
Кiсткова тканина основно! частини потилично! юстки та базисфено!ду у велико! рогато! худоби вшом вщ народження до 2 м1сяц1в мае вщносно низьку рентгенщiльнiсть та утворена в переважнш бiльшостi губчастою юстковою тканиною, яка рiвномiрно заповнюе внутршнш простiр дослiджуваних кiсток, формуе здебшьшого дрiбнi комiрки, а в центральнш дiлянцi - крупнi комiрки неправильно!, округло! та овально! форм. Просторова орiентацiя трабекул слабко виражена. Компактна юсткова тканина на рентгенограмах слабко виражена i рееструеться по краях юсткових оргашв у виглядi тонких лшш вiдносно низько! рентгенщiльностi.
Основна частина потилично! юстки, базисфено!д та пресфено!д, що знаходяться у безпосередньому топографiчному взаемозв'язку, послiдовно з'еднаш синхондрозами, якi на рентгенiвських зшмках мають вигляд хвилясто! лiнi! низько! рентгенщшьносп (рис. 1).
У велико! рогато! худоби вшом вiд 2 до 4 -х мю. рентгеноструктура юстково! тканини основно! частини потилично! юстки та базисфено!ду суттево не вiдрiзняеться вiд попередньо! вiково! групи. Спостершаеться тенденцiя до збiльшення рентгенщшьносп кiсткових органiв за рахунок посилення мiнералiзацi! губчасто! та компактно! юстково! тканини.
Губчаста юсткова тканина становить основну частку дослщжуваних юсткових оргашв та повшстю заповнюе !х внутршнш простiр. Трабекули, губчасто! речовини набувають бшьш впорядковано! просторово! орiентацi! та формують комiрки рiзно! форми та розмiрiв.
Найбiльш складна просторова орiентацiя трабекул губчасто! речовини рееструеться в основнш частинi потилично! кiстки. Вщносно тонкi балки губчасто! речовини тонкими тяжами зорiентованi вздовж центрально! вю кiстки (вiд переднього до заднього юнщв кiстки). Максимальна щiльнiсть губчасто! речовини рееструеться вздовж бiчних стшок кiстки. У цих дiлянках трабекули, як правило, зорiентованi вздовж зовшшшх стiнок. Розмiри та форма комiрок губчасто! речовини неоднорiднi, по периметру рееструються дрiбнi комiрки, якi наближаючись до центрально! вiсi кiстки набувають середшх, а iнодi й крупних розмiрiв (рис. 1).
362
- 1
А
Л
б
3
2
в
- 1
В1ков1 групи, мю
Рис. 1. Рентгенограмм (дорсо-вентральна проекцiя) меток скелета черепа: А -
основна частина потилично!' шстки; Б - базисфено!д, В - фрагмент пресфеновду. 1-губчаста к1сткова речовина, 2-компактна шсткова речовина, 3-синхондроз, 4-синостоз, 5-злиття базисфеновду з пресфеновдом без видимо!' меж^ 6-компактна к1сткова тканина м'язових горбюв._
363
Структура губчасто! речовини базисфенощу у ropiB^Hm з основною частиною потилично! юстки, менш впорядкована. Трабекули, як правило, зоpiентованi хаотично та piвномipно заповнюють внутршнш пpостip юстки, формуючи дpiбнi комipки.
Компактна юсткова речовина найкраще виражена на бiчних стiнках основно! частини потилично! юстки i сформована у виглядi тонких, рентгенщшьних лiнiй.
Структура синхондральних з'еднань без помiтних змiн. Вона аналопчна попеpеднiй вiковiй гpупi.
У велико! рогато! худоби вшом вiд 4 до 6 мю. продовжуе рееструватися тенденщя до пiдвищення pентгенщiльностi кiстковоï тканини дослщжуваних кiсткових оpганiв (рис. 1), що пояснюеться посиленням пpоцесiв ïï мiнеpалiзацiï. Губчаста кiсткова речовина заповнюе увесь внутршнш пpостip основноï частини потиличноï кiстки та базисфенощу, за винятком !'х центральних дiлянок, де рееструються невеликi за площею центри низько!' рентгенщшьносп, що, очевидно, пояснюеться мюцевими процесами резорбцп.
Трабекули губчастоï речовини, поpiвняно з попередньою вiковою групою, набувають бiльш виражено].' пpостоpовоï оpiентацiï. У тих дшянках основноï частини потиличноï кiстки, де добре розвинута компакта, трабекули губчастоï речовини, як правило, зоpiентованi у паралельному з нею напрямку. Проте рееструються також трабекули, яю у виглядi силових лiнiй пiд кутом вщходять вiд компактноï речовини стшок до центру кiстки. На рентгензшмках базисфеноïду структура губчастоï речовини бшьш одноpiдна. У основнiй частинi потиличноï кiстки та базисфеноïду трабекули формують комipки непpавильноï, окpуглоï чи витягнуто-овальноï форми piзного дiаметpу, який, як правило, збшьшуеться у напрямку до центру юстки. Компактна речовина, що формуе повеpхневi стшки добре розвинута i на рентгенограмах мае вигляд рентгенщшьних лшш, яю найкраще виражеш на латерооральному та аборальному краях юстки.
З'еднання мiж основною частиною потиличноï кiстки та базисфеноïдом, а також мiж базисфеноïдом та пресфенощом на рентгенограмах мають вигляд хвилястих лiнiй низькоï pентгенщiльностi. Це пояснюеться наявшстю хpящовоï тканини, що характерно для синхондрального з'еднання.
В перюд з 6 до 9-мю. вшу ВРХ рентгеноструктура губчаста та компактно!,' кiстковоï тканини основноï частини штил^но!-' кiстки та базисфеноïду не зазнае суттевих змiн у поpiвняннi з попередньою вшовою групою. Рееструеться тенденщя до зниження загальноï pентгенщiльностi кiстковоï тканини у поpiвняннi з попередньою вшовою групою, що можливо пов'язано з фiзiологiчними особливостями мiнеpального обмiну у тварин цього вiку.
Губчаста речовина мае аналопчну з попередньою вшовою групою рентгенострукуру. ïï трабекули зоpiентованi вздовж компактноï кiстковоï речовини бiчних стiнок. Комipки губчастоï речовини переважно окpуглоï, овальноï та непpавильноï форми.
У центpальнiй дiлянцi основноï частини потиличноï кiстки та базисфенощу рееструються незначнi за площею центри низь^' pентгенщiльностi. Компактна кiсткова тканина утворена вщносно тонкими pентгенщiльними лшями бiчних стiнок дослiджуваних кiсток.
Синхондральш з'еднання добре виpаженi, мають вигляд хвилястих лшш низькоï pентгенщiльностi.
Рентгеноструктура кiстковоï тканини основноï частини потиличноï кiстки та базисфеноïду у великоï pогатоï худоби у вiцi вщ 9 до 12 мiс. вшу суттево не
364
B^pi3HHCTbCH вщ попередшх вшових груп, проте мае шдвищену рентгенщшьшсть. Максимальна частина площi кiсткових оргашв на рентгенiвських зшмках основно! частини потилично! юстки та базисфено!ду утворена також губчастою юстковою тканиною. У порiвняннi з базисфено!дом, трабекули губчасто! кiстковоï речовини основно! частини потиличноï кiстки характеризуються бiльш вираженою просторовою орiентацiею i спрямованi, як правило, паралельно компактнш кiстковiй тканинi бiчних стiнок, за винятком аборально! частини юстки, де трабекули здебшьшого зорiентованi перпендикулярно до !! повздовжньо! вюм
Комiрки губчасто! речовини здебiльшого округло!, видовжено -овально!, веретеноподiбноï або неправильно! форм. У напрямку до центру юстки, дiаметр комiрок збiльшуеться, утворюючи дрiбно-, середньо- та крупнокомiркову губчасту юсткову речовину. Внаслiдок цього центральна частина основно! частини потилично! юстки мае вщносно низьку рентгенщшьшсть (рис. 1). Компактна юсткова тканина утворена рентгенщшьними добре вираженими, видовженими лшями, що формують бiчнi латеро-оральнi стшки кiстки.
Губчаста кiстова речовин базисфено!ду, у порiвняннi з основною частиною потилично! юстки, щшьшше заповню !! внутрiшнiй простiр. В аборальнiй та центральнш частинi базисфено!ду трабекули, переважно зорiенованi пiд кутом вiд бiчних стiнок до центру, а в оральнш частинi - паралельно до повздовжньо! (медiанноï) вiсi кiстки, формуючи переважно дрiбнi комiрки.
В центральнш частит базисфено!ду рееструються комiрки крупного дiаметру. ïx форма переважно овальна, та округла. У латеральних напрямках вщ центрально! вiсi губчаста речовина базисфено!ду оточена рентгенщiльними лiнiями компактно! юстково! речовини. В аборальному напрямку базисфено!д мае синхондральне з'еднання з основною частиною потилично! юстки у виглядi хвилясто! лiнiï низько! рентгенщшьносп. В оральному напрямку рееструеться аналопчне з'еднання з пресфено!дом.
У велико! рогато! худоби 12-18-мю. вiку рентгеноструктура основно! частини потилично! юстки та базисфено!ду не зазнае суттевих структурних змiн у порiвняннi з попередньою вшовою групою. Губчаста речовина юстки розвинута гiрше у порiвняннi з попередньою групою. Проте рееструеться бшьш ч^ка просторова орiентацiя трабекул, вони потовщеш i спрямованi в тих же напрямках, що i у вщповщних юстщ черепа тварин попередно! вiковоï групи.
Центральна та аборальна дiлянки кiстки складаються переважно з комiрок середнього та крупного дiаметру, видовжено овально! або неправильно! форми. Центральна та аборальна дшянки юстки мають вщносно низьку рентгенщiльнiсть. Компактна юсткова тканина, що формуе латерооральш кра! розвинута вщносно слабко.
Губчаста речовина базисфено!ду добре розвинута. Вона складаеться з комiрок дрiбного та середнього дiаметру. В аборальнш дiлянцi кiстки трабекули тд кутом вiдxодять вiд латеральних кра!в та спрямовуються в медiааборальному напрямку. В оральнш д^нщ кiстки трабекули орiентуються вздовж !! центрально! вюм Компактна кiсткова тканина розвинута вщносно слабко. Вона мае дещо нижчу рентгенщiльнiсть у порiвняннi з попередньою вшовою групою, формуе переважно латеральш кра! кiстки.
Синxондральнi з'еднання на аборальному та оральному краях базисфено!ду потоншуються.
Рентгеноструктурш елементи кiстковоï тканини основно! частини потилично! юстки та базисфено!ду у велико! рогато! худоби 18 -24-мю. вшу мають шдвищену
365
рентгенщшьшсть у поpiвняннi з попередньою вшовою групою. Губчаста речовина основноï частини потиличноï юстки piвномipно заповнюе внутршнш простр кiстки. Трабекули потовщеш, добре виражена ïx просторова оpiентацiя. Бiльша частина трабекул спрямована вздовж латерооральних кpаïв кiстки, яю утвоpенi pентгенщiльними лiнiями компактноï кiстковоï тканини. В абоpальнiй дiлянцi юстки трабекули зоpiентованi перпендикулярно по вщношенню до центpальноï вiсi кiстки.
Комipки губчастоï речовини мають piзний дiаметp. В центpальнiй частинi кiстки комipки переважно крупного та середнього дiаметpу, а по периметру -переважно дpiбного та середнього.
Губчаста речовина базисфенощу також добре розвинутаа, заповнюе увесь ïï внутршнш пpостip, що по краям обмежений тонкими рентгенщшьними полосами компактноï кiстковоï речовини. Вщ латеральних стiнок базисфеноïду трабекули пщ кутом вiдxодять до центpальноï дшянки кiстки в медiабоpальному напрямку. Вщ аборального та орального кpаïв трабекули переважно спрямоваш паралельно центpальнiй вю базисфеноïду.
Синxондpальнi з'еднання на аборальному та оральному краях кiстки утвореш дуже тонкими майже piвними лшями низькоï pентгенщiльностi, якi мiсцями пронизаш тоненькими pентгенщiльними ниткоподiбними структурами, що свщчить про початок пpоцесiв оссифшаци.
Рентгеностpуктуpнi компоненти основноï частини потиличноï кiстки та базисфеноïду у великоï pогатоï худоби 24-30-мiс. вiку збертають тенденцiю до мiнеpалiзацiï i мають вищу рентгенщшьшсть у поpiвняннi з попередньою вшовою групою ВРХ.
Губчаста речовина основноï частини потиличноï юстки мае добре виражену просторову оpiентацiю трабекул, яка е аналогiчною з попередньою вшовою групою ВРХ. Проте, зазначаемо, що трабекули, особливо в центральнш частиш юстки, значно потовщеш та мiнеpалiзованi й спрямоваш у напрямках ди силових навантажень.
Вся центральна д^нка юстки складаеться переважно з крупних, рентгенщшьних комipок, видовжено-овальноï або непpавильноï форми. Оральна та аборальна дiлянки кiстки складаються переважно iз комipок дpiбного та середнього дiаметpу. Компактна речовина латерооральних кpаïв потовщена, рентгенщшьна.
Губчаста речовина базисфеноïду також мае виражену впорядковану трабекулярну структуру. В аборальнш та частково центральнш дшянках юстки трабекули пщ кутом вщходять вщ латеральних кpаïв юстки у медiаабоpальному напрямку.
В оральнш та частково центpальнiй частинi юстки трабекули майже пщ прямим кутом проходять через центральну вiсь юстки та зв'язують латеральш стiнки мiж собою, утворюючи своеpiдне кiльце з потовщених, рентгенщшьних трабекул. Комipки у центральнш дшянщ кiстки мають переважно крупний та середнш дiаметp, а в дшянках аборального та орального кpаïв - дpiбний.
Орально та аборально базисфеноïд закiнчуеться синхондрозами, котpi мають вигляд ледь помiтниx лшш з низькою рентгенщшьшстю. Особливо ледь помггною стае межа мiж бази- та пресфенощом.
Процеси мiнеpалiзацiï основноï частини потиличноï кiстки та базисфенощу у тварин 30-36-мiс. вiку продовжують рееструватись, про що свщчить пщвищена рентгенщшьшсть дослщжуваних кiсток у поpiвняннi з попередньою вiковою групою (рис. 1). Губчаста речовина основноï частини потиличноï кiстки неpiвномipно заповнюе внутршнш пpостip кiстки.
366
В центральнш !! д^нщ масивш трабекули високо! рентгенщшьносп утворюють крупш комiрки. Аборальна дiлянка основно! частини потилично! юстки складаеться преважно з комiрок дрiбного та середнього дiаметру, трабекули яких зорiентованi перпендикулярно до центрально! вю кiстки. Вздовж латеро -оральних кра!в тягнуться масивш рентгенщшьш трабекул, якi утворюють комiрки крупного та середнього дiаметру. Ближче до орального краю юстки рееструються дрiбнi комiрки. Компактна кiсткова тканина розвинута добре. Вона рентгенщшьна, утворюе латерооральш кра! кiстки.
Губчаста речовина базисфено!ду мае, порiвняно з основною частиною потилично! юстки, кращу структурну органiзацiю. ïï трабекули рiвномiрно заповнюють внутршнш простiр кiстки. У аборальнш дшянщ кiстки трабекули пiд кутом вщходять вiд латеральних стiнок i спрямовуються медiааборально.
В центральнiй дшянщ юстки трабекули спрямоваш переважно тд прямим кутом вiдxодять вiд латеральних стшок та з'еднують !х мiж собою утворюючи своерiдне кiльце. Вщ орального краю кiстки вiдxодять достатньо тоню трабекули, спрямоваш до латеральних стшок та центру юстки. Латеральш кра! базисфено!ду утвореш рентгенщiльними лшями компактно! кiстковоï тканини. Аборальнi та оральш кра! базисфено!ду закiнчуються синхондральними з'еднаннями, якi мають вигляд вщносно тонких лiнiй низько! рентгенщiльностi. У деяких дiлянкаx синхондрози мають зони шдвищено! рентгенщiльностi, що свiдчить про процеси замiщення хрящово! тканини юстковою.
Рентгеноструктурш компоненти основно! частини потилично! юстки та базисфено!ду у велико! рогато! худоби вшом 36-60 мю. мають у порiвняннi з попередньою вшовою групою, вiдносно високу рентгенщшьшсть. Рентгеноструктура губчасто! речовини основно! частини потилично! юстки рiвномiрно заповнюе внутршнш простiр кiстки, добре впорядкована.
Трабекули в центральнш дшянщ юстки потовщеш, утворюють густу штку переплетень з комiрками переважно крупного дiаметру. Максимально! товщини та рентгенщшьносп утворюють трабекули, вздовж латерооральних кра!в кiстки, яю в свою чергу утворенi рентгенщшьною компактною кiстковою речовиною. В аборальнш дшянщ основна частина потилично! юстки заповнена переважно дрiбнокомiрковою губчастою юстковою речовиною, трабекули яко! зорiентованi переважно перпендикулярно до центрально! вю юстки.
Губчаста речовина базисфено!ду добре розвинута та утворюе густу отку трабекулярних переплетiнь по всiй площi юстки. Латеральш кра! юстки утвореш рентгенщшьною компактною юстковою тканиною. В аборальнш дшянщ вщ латеральних стшок в медiааборальному напрямку вщходять трабекули досягаючи, в деяких випадках, аборального краю юстки.
Центральну дiлянку кiстки пронизуе густа штка рентгенщiльниx трабекул, котрi майже пiд прямим кутом сполучають латеральнi стiнки кiстки та утворюють своерщне рентгенщiльне кiльце. Вiд орального краю базисфено!ду трабекулярнi тяж спрямоваш в напрямку до центрально! дшянки юстки та латеральних стшок.
Аборальний край базисфено!ду у велико! рогато! худоби цього вшу з основною частиною потилично! юстки з'еднаний за допомогою рентгенщшьно! лшп синостозу. У деяких випадках в дшящ синостозування, частково залишаються фрагменти хряща. Проте оральний край юстки без пом^них меж за допомогою трабекулярних мютюв сполучаеться з пресфено!дом (рис. 1).
Рентгеноструктурш компоненти основно! частини потилично! юстки та базисфено!ду у велико! рогато! худоби 60-120-мю. вшу мають високу
367
рентгенщшьшсть та ряд особливостей, що вiдpiзняють ïx вщ юсток вищерозглянутих вшових груп (рис. 1).
Губчаста речовина основноï частини потиличноï кiстки утворена переважно крупними рентгенщшьними трабекулами, котpi у центpальнiй частиш кiстки утворюють комipки крупного дiаметpу переважно непpавильноï форми. Паралельно латеральним краям кiстки, якi сфоpмованi з pентгенщiльноï компактноï кiстковоï речовини, утворюеться сплетшня з pентгенщiльниx трабекул, котpi утворюють кpупнокомipкову губчасту речовину. В аборальнш дшянщ кiстки утворене густе сплетшня з рентгенщшьних трабекул, котpi спрямоваш переважно пщ прямим кутом до центpальноï вiсi кiстки. В оральнш дiлянцi основноï частини потиличноï кiстки рееструються два ущiльнення овальноï форми - м'язовi горбки, котpi мають xаpактеpнi pентгенщiльнi контури компактноï кiстковоï тканини, якi частково охоплюють аборальну дiлянку базисфеноïду.
Губчаста речовина базисфенощу утворюе густу штку трабекулярних переплетень. В аборальнш частиш юстки товсп, рентгенщшьш трабекули пiд кутом спрямоваш вщ латеральних стiнок до аборального краю юстки. В цш дшянщ утворюються комipки переважно крупного та середнього дiаметpу.
В центральнш дшянщ трабекули утворюють густе переплетшня, що зв'язуе латеральш стiнки базисфенощу мiж собою. Вiд орального краю юстки трабекули спрямоваш до центpальноï дшянки базисфенощу та латеральних його стшок.
В аборальному напрямку базисфенощ з'еднуеться з основною частиною потиличноï кiстки за допомогою синостозу, повшстю замiнивши хрящову тканиниу. Синостоз на рентгенограмах мае вигляд тонкоï pентгенщiльноï, ледь помiтноï лiнiï. Проте в оральному напрямку злиття базисфеноïду з пресфенощом вщбуваеться без помiтниx меж (рис. 1).
Рентгеноструктурш компоненти основноï частини потиличноï кiстки та базисфенощу у великоï pогатоï худоби 120-144-мю. вiку мають пiдвищену рентгенщшьшсть та добре розвинуту компактну юсткову речовину високоï pентгенщiльностi.
Структура губчаста речовини основноï частини потиличноï кiстки неодноpiдна i утворена комipками крупного, середнього та дpiбного дiаметpу. Вздовж латеральних стiнок кiстки, а також частково у ïï центральнш дшянщ рееструються потовщеш, рентгенщшьш трабекули, котpi утворюють складш сплетшня кpупнокомipковоï губчаста речовини.
В оpальнiй дшянщ юстки трабекулярш сплетiння утворюють характерну дpiбнокомipкову губчасту кiсткову речовину. У цш дiлянцi кiстки трабекули губчаста речовини спpямованi вiд орального краю до ïï центру. В аборолатеральних дшянках юстки трабекули такуж утворюють дpiбнокомipкову губчасту речовину та спрямоваш у виростки потиличноï кiстки.
Компактна юсткова тканина добре розвинута, рентгенщшьна. На рентгешвських знiмкаx вона утворюе латеральш кpаï кiстки, а також помина у виглядi pентгенщiльниx контуpiв м'язових гоpбкiв в оpальнiй дшянщ юстки.
Губчастка речовина базисфенощу неоднорщна. В центральнш дшянщ юстки трабекулярш сплетшня утворюють кpупнокомipкову губчасту речовину, котра складаеться з комipок, як правило, непpавильноï форми. Трабекули зоpiентованi майже пiд прямим кутом та зв'язують латеральш стшки кiстки. В аборальнш дшянщ юстки губчаста речовина переважно дpiбнокомipкова, а ïï трабекули спрямоваш пщ кутом вщ латеральних стшок до аборального краю базисфенощу.
368
В оральнш дшянщ також рееструеться дрiбнокомiркова губчаста речовина, трабекули яко! спрямоваш аборально.
В аборальному напрямку базисфено!д з'еднуеться з основною частиною потилично! юстки за допомогою синостозу, що мае вигляд тонко! рентгенщшьно! ниткоподiбноï лши. Аналопчний синостоз рееструеться мiж базi - та пресфено!дом.
Отже, результати рентгеноструктурного аналiзу свщчать про те що в дослщжуваних юстках черепа велико! рогато! худоби у перюд вiд народження до 12-рiчного вiку вiдбуваються постшш процеси перебудови, що, очевидно, пов'язане з впливом комплексу факторiв, в т.ч. вшу (табл. 1).
Таблиця 1
Bïkobï рентгеноскошчш параметри основно-! частини потилично'1 кiстки,
базисфенощу та пресфеноУду
Рентгеноскоп1чн1 параметри В1ков1 пер1оди, м1с.
0- 0-36 24- 36- 36- 60- 120-144
24* 144 120 144 144
1. Синхондральне
з'еднання мiж основною + ±
частиною потилично! шстки та
потиличними виростками
2. Синхондральне
з'еднання мiж основною
частиною потилично! шстки та + + ± - - - -
базисфеновдом, а також мгж бази- та пресфеновдом
3. Синостоз основно! частини
потилично! шстки з - - + + + + +
потиличними виростками
4. Злиття базисфено!ду з пресфеновдом без видимих меж - - ± + ± ± -
5. Синостоз основно! частини
потилично! юстки з базисфеновдом — - ± + + + +
6. Поява рентген щшьних лшш м'язових горбив - - - - - + +
7. Утворення рентгенщ1льно!
лши на м1сц1 злиття базисфено!ду з пресфено!дом +
Примтка: 0-24* - eid народження до 24-х мгсячного в1ку; "+" - ознака виражена; "— " - ознака вiдсутня; "± " - ознака виражена або вiдсутня до певного вiку.
Вiковi структурш змши проявляються у перюдичнш змiнi рентгенщiльностi дослiджуваних кiсткових оргашв, якi частiше проявляються у перюд штенсивного росту i розвитку тварини та е наслщком рiзно! штенсивнютю мiнерального обмiну в органiзмi. З вшом вщбуваеться постiйна ремоделяцiя як компактно!, так i губчасто! юстково! тканини, що проявляеться в особливостях !х структурно! органiзацi!, яка, як правило, з вшом стае бшьш складною та впорядкованою вщповщно до ди силових навантажень на юстку.
Структура синхондральних з'еднань також зазнае перебудови i у зазначенi в таблищ вiковi перiоди повнiстю, як правило, замщуеться кiстковою тканиною з утворення рентген щшьних лiнiй синостозу. В цшому результати рентгеноструктурного аналiзу компонентiв кiстково! тканини та з'еднань мiж дослiджуваними кiстками дае змогу орiентовно визначити вiкову належнiсть юсткового матерiалу.
369
Висновки. 1. Рентгеноструктурними кpитеpiям вiковоï диференщаци основноï частини потиличноï кiстки i основноï клиноподiбноï юстки е: синхондральне з'еднання мiж основною частиною потиличноï юстки та потиличними виростками; синхондроз мiж основною частиною потиличноï кiстки та базисфеноïдом, а також мiж бази- i пресфенощом; синостоз основноï частини потиличноï юстки з потиличними виростками; повне злиття базисфенощу з пресфенощом без видимих меж; синостоз основноï частини потиличноï кiстки з базисфеноïдом; поява рентген щшьних лiнiй м'язових гоpбкiв; утворення pентгенщiльноï лiнiï в дiлянцi злиття базисфенощу з пресфенощом.
2. Синхондральне з'еднання мiж основною частиною потиличноï юстки та потиличними виростками у великоï pогатоï худоби рееструеться в постнатальний пеpiод онтогенезу ВРХ вщ народження до 24-мiсячного вiку.
3. Синхондроз мiж основною частиною потиличноï кiстки та базисфеноïдом, а також мiж бази- i пpесфеноïдом ВРХ проявляеться вiд народження до 36 -мюячного вiку.
4. Синостоз основноï частини потиличноï кiстки з потиличними виростками спостер^аеться на ренгенограмах в перюд вщ 24- до 144- мюячного вшу, а синостоз основноï частини потиличноï юстки з базисфенощом рееструеться в перюд з 36- до 144-мю. вшу.
5. Злиття базисфенощу з пресфенощом без видимих меж рееструеться в перюд з 36- до 120-мюячного вшу.
6. Поява рентгенщшьних лшш м'язових горбюв на основнш частиш потиличноï юстки i основнш клиноподiбнiй юстщ pентгеногpафiчно спостеpiгаеться з 60- до 144-мю. вiку ВРХ.
7. Утворення pентгенщiльноï лiнiï на мющ злиття базисфеноïду з пpесфеноïдом вщбуваеться в пеpiод з 120- до 144-мю. вiку ВРХ.
8. Рентгеноструктурш параметри потиличноï кiстки i основноï клиноподiбноï кiстки е не шформативними для дифеpенцiацiï статi великоï pогатоï худоби протягом всього постнатального перюду онтогенезу.
Лiтература
1. Пашинян Г. А. Особенности ассиметрии парных размеров нижней челюсти применительно к задачам остеологической идентификации личности / Г. А. Пашинян, С. Д. Арутюнов, В. Ф. Далланян [и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. - 2003. -№ 1. - С. 10-14.
2. Балинян Т. Е. Идентификационные и диагностические задачи, решаемые судебно-биологической экспертизой / Т. Е. Балинян, Л. А. Шаповалова, И. И. Ясинов // Теория судебно-биологической экспертизы. - М., 1986. - С. 15-26.
3. Бондарь М. Е. Роль методики исследования в теории и практике судебной экспертизы / М. Е. Бондарь // Теоpiя i практика судовоï експертизи i кримшалютики. -Х.: Право, 2002. - Вип. 2. - С. 171-175.
4. Яценко I. В. Судово-ветеринарн аспекти структурних особливостей исток плесна i пальщв тазовоï шнщвки великоï pогатоï худоби молочного напряму продуктивност / I. В. Яценко, М. М. Бондаревський // Проблеми зооiнженеpiï та ветеpинаpноï медицини: Збipник наукових праць Хаpкiвськоï деpжавноï зооветеpинаpноï академп. - Хаpкiв, 2014. - Вип. 28, ч. 2. - С. 176-194.
5. Бондаревський М.М. Рентгеноденситометричш показники юсток плесна, як критерп дiагностики вiку великоï pогатоï худоби у судовiй ветеринарнш медицин / М. М. Бондаревський, I. В. Яценко, Л. О. Авер'янова // Вюник Житомирського державного агроеколопчного унiвеpситету. - Житомир, 2012. - № 1 (32), т. 3, ч. 2. - С. 227-231.
Стаття надшшла до редакци 8.09.2015
370
