CC BY
24
УДК 619:611.018.4:599
Криштофорова Б.В., д.вет.н., професор, ПФ Нацюналъногоутверситету б1оресурав / природокористування Украши «Кримсъкииагротехнолог1чнииушверситет», м. амферополъ Стегней Ж.Г., к.вет.н., доцент Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, м. Кигв
Крилова С.Д., асшрант©
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 К1СТК0В01 ТКАНИНИ К1СТКОВИХ ОРГАН1В НЕОНАТАЛЬНИХ ССАВЦ1В
Досл1джували тсткову тканину тсткових оргашв добових телят, ягнят, поросят / цуценят з використанням морфолог1чних метод1в. Встановили, що структура губчастоП компактноггрубоволокнистогюстковог тканини мае загалънобюлог1чш законом1рност1 та властивост1, ят зумовлет бюлог1чною зртстю, особливостями внутр1шнъоутробного остеогенезу та положениям тсткового органа, що залежитъ в/д бюмехатчного навантаження генетично визначеного в фыогенез1.
Ключое1 слова: тстковг органи, губчаста / компактна юсткова тканина, хрящова тканина, тстковий мозок, неонаталът ссавщ
Вступ. Одним ¿з прояв1в життездатносп новонароджених ссавщв е домшанта рухово! активност! [1]. Насамперед вщбуваеться функщональна актившеть структур трудно! кл1тки \ д1афрагми, що зумовлюеться втратою плацентарного кровооб1гу \ включениям в роботу малого (легеневого) кола кровооб1гу [1]. Глибину вдиху I видиху забезпечують юстков! органи, яю з'еднуються рухливо, що сирияе м'язам ресшраторно! моторики зменшувати або збшьшувати об'ем трудно! кл1тки. Рухова актившеть юнщвками реал1зуеться у ссавщв через 3-10 хвилин теля народження. Мотиващею ирояву рухово! активное^ е вщчуття голоду, що евщчить про втрату енерги пщ час народження. Одночасно проявляеться домшанта смоктання, особливо у незршонароджуючих ссавщв. У зршонароджуючих ссавщв вона проявляеться вже теля реал!заци статолокомоторних акта. Статолокомоторш акти зршонароджуючих ссавщв реал1зуються через 20-30 хвилин теля народження. Тварини невпевнено пщшмаються на кшщвки, виконуючи слабокоординуюч! рухи, а в статищ знаходяться в поз! хитання. Проте, в наступи! дек!лька хвилин вони прямують до джерела корму (енерги), знаходячи вим'я матер!. Перше активне смоктання новонароджених ссавц!в сп!впадае з наростанням його можливостей у виконанш статолокомоторних акт!в. До к!нця першо! доби новонароджен! зр!лонароджуючих вид!в реал!зують дом!нанту "слщування за маир'ю". Рухова актившеть залежить в!д особливостей внутршньоутробного розвитку апарату руху ¿, перш за все, юстково! системи. Вщомо, що апарат руху
© Науковий кер1вник - доктор вет. наук, професор Криштофорова Б.В. © Криштофорова Б.В., Стегней Ж.Г., Крилова С.Д., 2012
137
новонароджених ссавщв становить 78,0% живо! маси. Вщносна маса кютково! системи новонароджених коливаеться в межах 19,5%-21,5% У тварин з ознаками пренатального недорозвинення рухова актившсть проявляеться ¿з зашзненням у чаЫ, а вщносна маса юстково! системи досягае 23,0%-27,0%, що, в свою чергу, впливае на реал1зацш домшанти смоктання [1].
Дослщниками доведено, що кктков1 органи новонародженого перюду ссавщв утвореш грубоволокнистою кктковою тканиною та мютять губчасту \ компактну ккткову тканину. У процеЫ остеогенезу вони мають р1зне походження: перша енходральне, а друга - ендесмальне [1, 2, 4-7]. Проте, необхщно вщм1тити, що в науковш л1тератур1 майже вщсутш вщомост1 про юсткову тканину, що утворюе юстков1 органи зршонароджуючих \ незршонароджуючих ссавщв та у пренатально недорозвинених.
Мета дослщжень. Дослщити особливост1 юстково! тканини юсткових оргашв неонатальних ссавщв ¿з р1зною бюлопчною зршстю \ пренатальним недорозвиненням.
Матер1ал 1 методи дослщжень. Дослщжували юсткову тканину трубчастих юсткових оргашв юнщвок, 7 грудного хребця, 7 та останнього ребер, перших семи хвостових хребщв \ груднини добових телят червоно! степово! породи, ягнят цигейсько! породи, поросят бшо! велико! украшсько! породи I безпородних цуценят (по п=15). При проведенш дослщжень використовували анатом1чне препарування, рентгенографш на макро- I мжроскотчному р1внях та св1тлову мжроскопш [3].
Результати дослщжень та Тх обговорення. Дослщження свщчать, що структура юстково! тканини мае загальнобюлопчш законом1рност1, властив1 новонародженим ссавцям I залежить вщ бюлопчно! зршостс та особливостей внутршньоутробного остеогенезу. Загальнобюлопчними законом1рностями юстково! тканини новонароджених ссавщв е И грубоволокниста структура та низька мшерал1зовашсть, що свщчать про висою пружш властивост1 юсткових оргашв. Наявшсть центр1в окостеншня з утворенням юстково! тканини у добових ссавщв залежить вщ !х бюлопчно! зршонароджуваностг У ягнят I телят, яю з першо! доби слщують за мапр'ю, в трубчастих юсткових органах при рентгенографи виявляються д1аф1зарш (основш), ешф1зарш та апоф1зарш центри окостеншня. У добових поросят, яким бшьше притаманний гшздовий спос1б життя, властив1 д1аф1зарш I ешф1зарш центри окостеншня. У цуценят, яю знаходяться в гшзд1 до 21-24 д1б, виявляються лише д1аф1зарш центри окостеншня. У грудних хребцях у телят I ягнят мктяться деюлька центр1в окостеншня: д1аф1зарш (тша), етф1зарш (головки I ямки) та додатков1 (дужки I вщростки). Тшьки в перших хвостових хребцях добових телят виявляються, кр1м д1аф1зарного центра окостеншня, ще й крашальш й каудальш етф1зарш центри, а у середшх I останшх - тшьки д1аф1зарш. Наявшсть центр1в окостеншня хвостових хребщв сприяе збшьшенню довжини хвоста по вщношенню до п'яткового горба, що використовуеться для визначення особливостей остеогенезу в пренатальний перюд. У шших тварин цей показник не мае такого бюлопчного значения.
138
У 7 ребр1 добових ссавщв центр окостеншня виявляеться лише в тш, а горбик I гол1вка утвореш хрящовою тканиною. В останньому ребр1 центр окостеншня лише починае формуватися. У окремих добових телят, частше поросят, тшо останнього ребра утворено смужкою сполучно! тканини високо! рентгенщшьносп, а в його хребетнш частиш виявляються горбик I головка, утвореш хрящовою тканиною.
У ручщ та частинах груднини добових ссавщв, не залежно вщ бюлопчно! зршонароджуваност1 мютяться центри окостеншня. Проте, тшьки у поросят на рентгенограмах виявляються в однш частиш (переважно четвертш I п'ятш) два центри окостеншня, вщокремлеш один вщ одного тонкою смужкою хрящово! тканини. Це свщчить про !х парасаптальне утворення.
Центри окостеншня юсткових оргашв ссавщв утвореш губчастою I компактною грубоволокнистою юстковою тканиною. Компактна юсткова тканина с1тчасто! будови виявляеться в середнш д1лянц1 д1аф1за трубчастих юсток к1нц1вок. II товщина найбшьша в к!сткових органах добових телят (1000 мкм) I найменша (900 мкм) - цуценят. Компактна юсткова тканина д!аф!за к!сткових орган!в юнщвок утворена пластинками нап!всферично1 форми довжиною 4500 мкм I товщиною 250 мкм. Мж к!стковими пластинками мктяться прошарки пухко! сполучно! тканини та судини. Зовн1 пластинки вкрит1 шаром остеобласт1в (рис. 1). Пластинки компактно! юстково! тканини найбшьш щ1льно розташовуються у к1сткових органах добових телят I ягнят I дещо менш щ1льно у поросят I цуценят. Виявляються I новоутворююч1 к1стков1 пластинки компактно! юстково! тканини, оточеш пухкою сполучною тканиною I розташован1 ззовш по периметру д1аф1за трубчастого юсткового органу. У добових ягнят серед пластинок компактно! юстково! тканини виявляються первинш остеони (рис.2). Компактна юсткова тканина трубчастих юсткових оргашв добових ссавщв оточуе юстковомозкову д1лянку червоного к1сткового мозку. Винятком е добов1 ягнята, у яких серед червоного юсткового мозку виявляеться значна юльюсть жирових кл1тин. Товщина компактно! юстково! тканини д1аф1за довгих трубчастих юсток добових ссавщв зменшуеться у напрямку еп!ф1з1в I без пом1тно! меж1 зливаеться з губчастою к1стковою тканиною, яка оточена палшовим хрящем. Компактна юсткова тканина утворюеться ендесмально, про що свщчить наявн1сть пухко! сполучно! тканини м1ж к1стковими пластинками.
У хребцях I груднин1 у добових ссавщв компактна юсткова тканина знаходиться у сташ утворення, про що свщчить наявшсть окремих пластинок слабомшерал1зовано! грубоволокнисто! к1стково! тканини, оточених шаром остеобласт1в I розм1щен1 серед пухко! сполучно! тканини. У тшах хребщв I груднин1 центри окостен1ння утвореш губчастою юстковою тканиною, яка оточена хрящовою. В трабекулах губчасто! юстково! тканини мктяться залишки хрящово! тканини, що знаходиться в сташ деструкцп. 1! вщносна площа сягае бшьше 55,0%.
139
Рис. 1. Компактна ккткова тканина середньо1 дшянки д1афпа стегново1 кктки добового теляти. Гематоксилш i еозин. Olympus CX 21, 10/0,25x10x18
Рис. 2 Компактна ккткова тканина середньо1 дшянки 'иафпа стегново\"
к1стки добового ягнятн. Гематоксилш i еозин. Olympus CX 21, 10/0,25x10x18.
Структура губчастоТ кютковоТ тканини мае особливост1, що залежить вщ центру окостеншня кюткового органа [ бюлопчноТ зршост1 новонароджених ссавщв. У проксимальному [ дистальному ешф1зах та прилягаючих до них дшянках д1аф1за довгих трубчастих кюток кшщвок мютиться губчаста кюткова тканина. На меж1 з руйшвним метаф1зарним хрящем виявляеться первинна губчаста кюткова тканина (рис.3). ГТ трабекули утвореш остеоТдом (майже не мшерал1зованоТ кютковоТ тканини), який мютить у центр1 залишки руйшвноТ хрящовоТ тканини, площа якоТ становить 30,0-50,0%, що залежить вщ кюткового органу \ виду добових ссавщв. Первинна губчаста кюткова тканина функцюнально забезпечуе рют д1аф1за кюткових оргашв у довжину. У зв'язку з цим вона входить до складу зон росту кюткових оргашв. Трабекули первинноТ губчастоТ кютковоТ тканини розташовуються майже прямо [ паралельно довжиш кюткового органа. Млж ними мютяться щшинопод1бш довп ком1рки, в яких знаходяться остеогенш кл1тини [ прям1, дугопод1бно згинаюч1 на меж1 з хрящовою тканиною, кровоносш капшяри. Товщина первинноТ губчастоТ кютковоТ тканини коливаеться в межах 2600-3700 мкм, що залежить вщ кюткового органу I бюлопчноТ зршост1 новонароджених ссавщв. У цуценят вона мае найбшьшу товщину. Трабекули, що ТТ утворюють на меж1 з вторинною губчастою тканиною, мають ознаки руйнування [ новоутворення. Вторинна губчаста кюткова тканина мютить значно менше руйшвного хряща (рис. 4). Ком1рки м\ж ними заповнеш червоним кютковим мозком [ синусоТдними катлярами. Проте, на поверхш трабекул вторинноТ губчастоТ кютковоТ тканини виявляеться шар остеоблас™, що бшьш властиво добовим цуценятам [ поросятам. У середнш дшянщ д1аф1за трабекули вторинноТ губчастоТ кютковоТ тканини зруйноваш та виявляються лише Тх залишки серед осередюв червоного кюткового мозку.
140
Рис. 3 Первинна губчаста ккткова тканина проксимального ешф1за стегново1 к1стки добового А. теляти; Б. ягняти. Гематоксилш i еозин. Olympus CX 21, 10/0,25x10x18.
Рис. 4 Вторинна губчаста ккткова тканина дистального ешф1за стегново1 к1стки добового А. теляти; Б. ягняти. Гематоксилш i еозин. Olympus CX 21, 10/0,25x10x18.
В ешф1зарних центрах окостеншня довгих трубчастих кюткових оргашв кшщвок на меж1 i3 хрящовою тканиною виявляеться первинна губчаста юсткова тканина, а в центр1 - вторинна, значна кшьюсть трабекул якоТ направлена рад1ально. У субхондральнш 30Hi суглобового хряща структура первинноТ губчастоТ юстковоТ тканини под1бна до такоТ, яка розташована на меж1 з метаф1зарним хрящем 3i сторони д1аф1за. Це свщчить про те, що вона забезпечуе picT ешф1з1в у довжину. На меж1 i3 метаф1зарним хрящем трабекули губчастоТ юстковоТ тканини розташоваш дещо поздовжньо i косо пщ кутом до нього. ОстеоТд утворюеться безпосередньо на руйшвнш хрящовш тканиш, що бшьше властиво добовим ягнятам i телятам. У тшах хребщв добових ссавщв первинна губчаста юсткова тканина межуе з руйшвною зоною метаф1зарного хряща i мае будову под1бну до такоТ д1аф1за довгих трубчастих kIctok добових ссавщв. Вторинна губчаста юсткова тканина утворюе центральну частину тша хребця. У ком1рках губчастоТ юстковоТ тканини мютиться червоний юстковий
141
мозок. У ребрах компактна кюткова тканина утворена двома-трьома пластинками розташованими повздовж !х тша м1ж якими в щшинопод1бних просторах мютиться пухка сполучна тканина \ судини мжроциркуляторного русла. Губчаста кюткова тканина вторинна. И трабекули мютять незначну щшьнють (до 15,0%) руйшвно! хрящово! тканини. Компактна кюткова тканина останнього ребра мютить кютков! пластинки серед пухко! сполучно! тканини. У вентральних частинах ребер на меж! ¿з хрящовою тканиною мютиться первинна губчаста кюткова тканина, що входить до зони росту та мае под1бну будову до тако1, що розташована в зонах росту д1аф1за трубчастих кюткових оргашв.
У грудниш добових ссавщв в ручщ { И частинах на меж! ¿з прошарками хрящово! тканини мютиться первинна губчаста кюткова тканина. II трабекули розташоваш вздовж частин груднини. В центр! частин груднини виявляеться вторинна губчаста кюткова тканина, ком!рки яко! заповнеш червоним кютковим мозком.
Висновки. Кюткова тканина кюткових оргашв неонатальних ссавщв грубоволокниста (незрша). Вона утворюеться як енхондрально так \ ендесмально. Губчаста к!сткова тканина енхондрального походження утворюе первину I вторинну губчасту тканину. В кюткових трабекулах первинно! губчасто! к1стково! тканини мютиться певна к1льк1сть руйн1вно! хрящово! тканини, що залежить вщ кюткового органа I бюлопчно! зр1лост1 ссавщв. В центр! д1аф1за к1сткових оргашв остання утворюе к1стковомозкову д1лянку, заповнену червоним к1стковим мозком. Компактна кюткова тканина утворюеться ендесмально. Вона мае Ытчасту структуру в середнш частиш д1аф1за довгих трубчатих к1сткових органах кшщвок. У хребцях, груднин1, а також в проксимальн1й I дистальнш д1лянках довгих трубчатих к1сткових оргашв компактна кюткова тканина утворена одшею-двома кютковими трабекулами, як1 оточен! пухкою сполучною тканиною. У ягнят в компактнш к1стков1й тканин1 довгих трубчастих кюткових оргашв мютяться первинш остеони.
Л1тература
1. Криштофорова Б.В. Бюлопчш основи ветеринарно! неонатолог1! / Б. Криштофорова, В. Лемещенко, Ж. Стегней. - С1мферополь, 2007. - 368 с.
2. Гаврилш П.М. Особливост1 динам1ки в1дносно! площ1 тканинних компонента кюток скелета плод1в ВРХ / П. Гаврилш., С. Сосонний, О. Мирний // Проблеми зоо1нженер1! та ветеринарно! медицини: Зб!рник наукових праць Харк1всько! ЗВА. - Харк1в, 2008. - Вип. 18(43). Ч. 2. Т.1. - С.20-25.
3. Горальський Л.П. Основи г!столог!чно! техн!ки ! морфофункц!ональн! методи досл!джень у норм! та при патологи: навчальний поабник / Л. Горальський, В. Хомич, О. Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 258 с.
4. Грабчак Ж.Г. Структурно-функц!ональн! особливост! кровоносних судин ! тканинних компонент!в: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.02 / Ж.Грабчак. - Ки!в, НАУ, 2004. - 22 с.
142
5. Соколов В.Г. Структурно-функцюнальш особливоси юстково! системи i гематолопчш показники у поросят: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.02 / В. Соколов. - Ки!в, НАУ, 2004. - 23 с.
6. Снеткова П. О. Морфофункцюнальш особливост1 юстково! системи собак неонатального та молочного перюд1в: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.02 / П. Снеткова. - Ки!в, НУБ1П Украши, 2010. - 23 с.
7. Сироткин А.Е. Возрастная динамика весового роста скелета, мышц, паренхиматозных органов у КРС в эмбриональный и постнатальный периоды / А. Сироткин, И. Гуменюк // Возрастные изменения органов и тканей животного: Сб. научныхтрудов. - Саратов. 1971.- С. 139-159.
Summary
B. Krishtoforova, Zh. Stegney, S. Krylova
MORPHOLOGYCAL PECULIARITIES OF BONE TISSUE OF BONE ORGANS
OF NEONATAL MAMMAL
Investigated bone tissue of neonatal calves, lambs, piglets and puppies using morphological methods. It was established that the structure of spongy and compact hard-fibred bone tissue has general biological laws and properties, which are caused by biological maturity characteristics offetal bone formation and bone body position, depending on the biomechanical capacity, genetically defined in phylogeny.
Key words: bone organs, spongy and compact hard-fibred bone tissue, cartilage tissue, marrow bone, neonatal mammals
Рецензент - к.вет.н., доцент Тибшка A.M.
143
