CC BY
24
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MeguuHHH
Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7708
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.47(611-018.46+611-18.4)
Структурно-функщональна оргашзащя юсткового мозку поросят
П.М. Гаврилш, М.О. Лещова, В.В. Еверт, О.М. Мирний [email protected]
Днтропетровсъкий державний аграрно-економiчний утверситет, вул. Сергiя Ефремова, 25, м. Днтро, 49600, Укра!на
Метою роботи було встановити стутнъ розвитку юсткового мозку та активтстъ його кровотворно! функцг! за мор-фометричними показниками юсток, де вгн локалгзуетъся, г осередкгв окостентня у взаемозв 'язку з розвитком хрящово! та юстково! тканин, визначити особливостг ггсто- та цитоархгтектотки кровотворних компонентгв в осередках окостентня юсток поросят. Подано резулътати комплексного дослгдження структурно-функцюналъних особливостей юсткових оргашв (5-й грудний хребецъ, 5-та реберна юстка, грудина) 60-добових поросят у зв 'язку з !х кровотворною функцгею. Визначено абсолютну, вгдносну масу, щыъшстъ юсток, наявшстъ та вгдносну площу !х осередкгв окостентня, вгдносну площу юсткового мозку, хрящово! та юстково! тканин в осередках окостентня та вгдносну площу клтин юсткового мозку (остеогенних, кровотворних г жирових) та клтин строми (ретикулярш г ендотелгалънг клтини, макрофаги, ф1броб-ласти) у зонах первинно! та вторинно! губчасто! юстково! тканини. Встановлено, що червоний юстковий мозок е не-вгд 'емним компонентом осередкгв оссифгкаци, гемопоетичт та остеогент структури якого, разом гз компонентами кро-вотворного мгкрооточення, тгсно топографгчно та ггстогенетично взаемопов'язаш. Стутнъ розвитку кровотворних компонентгв юсткового мозку в юстках осъового скелета 60-добових поросят виражаетъся масштабами енхондралъного остеоггстогенезу. Морфометричнг характеристики осередкгв окостентня, вгдносна ктъюстъ в осередках юстково! тканини та юсткового мозку, наявшстъ багатокомпонентно! системи кровотворного мгкрооточення г виражено! зоналъно! структури губчасто! юстково!речовини е основними критергями ступеня розвитку юсткового мозку г вгдповгдно потенщ-алу кровотворення. З'ясовано, що для юсткового мозку в осередках окостентня осъового скелета 60-добових поросят характерна виражена гетерогенна структура г у зонах первинно! губчасто! юстково! речовини вона мае кровотворно-остеогенну форму, у зонах вторинно! губчасто! юстково! речовини - остргвцеву або дифузно-остргвцеву кровотворну форму з наявтстю окремих жирових клтин, ктъюстъ яких зростае в напрямку централъно! зони осередкгв. Основною популяцгею клтин на периферг! осередкгв у зонах росту е остеобласти. У вгчках вторинно! губчасто! юстково! речовини переважаютъ кровотворнг клтини, найбыъша «концентрацгя» яких характерна для дглянок осередкгв гз максималъним ступенем розвитку морфологгчних ознак остеоггстогенезу та ремоделяцг! юстково! тканини.
Ключовi слова: поросята, юстковг органи, основнг та додатковг осередки окостентня, юстковий мозок, остеогент, кровотворнг, стромалънг клтини юсткового мозку.
Структурно-функциональная организация костного мозга поросят
П.Н. Гаврилин, М.А. Лещева, В.В. Эверт, А.Н. Мирный [email protected]
Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет, ул. Сергея Ефремова, 25, г. Днепр, 49600, Украина
Целъю работы было установитъ степенъ развития костного мозга и активностъ его кроветворной функции по мор-фометрическими показателями костей, где он локализуется, и очагов окостенения во взаимосвязи с развитием хрящевой и костной тканей, определитъ особенности гисто- и цитоархитектоники кроветворных компонентов в очагах окостенения костей поросят. Представлены резулътаты комплексного исследования структурно-функционалъных особенностей кост-
Citation:
Gavrilin, P.M., Lieshchova, M.O., Evert, V.V., Myrnyi, O.M. (2017). The structural and functional organization of piglets' bone marrow. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 32-37.
ных органов (5-й грудной позвонок, 5-реберная кость, грудная кость) 60-суточных поросят в связи с их кроветворной функцией. Определена абсолютная, относительная масса, плотность костей, наличие и относительная площадь их очагов окостенения, относительная площадь костного мозга, хрящевой и костной ткани в очагах окостенения и относительная площадь клеток костного мозга (остеогенных, кроветворных, жировых) и клеток стромы (ретикулярные и эндотелиаль-ные клетки, макрофаги, фибробласты) в зонах первичной и вторичной губчатой костной ткани. Установлено, что красный костный мозг является неотъемлемым компонентом очагов оссификации, гемопоэтические и остеогенные структуры которого, вместе с компонентами кроветворного микроокружения, тесно топографически и гистогенетически взаимосвязаны. Степень развития кроветворных компонентов костного мозга в костях осевого скелета 60-суточных поросят выражается масштабам энхондрального остеогистогенеза. Морфометрические характеристики очагов окостенения, относительное количество в очагах костной ткани и костного мозга, наличие многокомпонентной системы кроветворного микроокружения и выраженной зональной структуры губчатого костного вещества являются основными критериями степени развития костного мозга и соответственно потенциала кроветворения. Выяснено, что для костного мозга в очагах окостенения осевого скелета 60-суточных поросят характерна выраженная гетерогенная структура. В зонах первичного губчатого — костного вещества она имеет кроветворно-остеогенную форму, в зонах вторичного губчатого костного вещества островковую или диффузно-островковую кроветворную форму с наличием отдельных жировых клеток, количество которых растет в направлении центральной зоны ячеек. Основной популяцией клеток на периферии очагов в зонах роста, является остеобласты. В ячейках вторичного губчатого костного вещества преобладают кроветворные клетки, наибольшая «концентрация» которых, характерна для участков очагов с максимальной степенью развития морфологических признаков остеогистогенеза и ремоделяции костной ткани.
Ключевые слова: поросята, костные органы, основные и дополнительные очаги окостенения, костный мозг, остеоген-ные, кроветворные, стромальные клетки костного мозга.
The structural and functional organization of piglets' bone marrow
P.M. Gavrilin, M.O. Lieshchova, V.V. Evert, O.M. Myrnyi [email protected]
Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University, Dnipro Serhii Efremov Str., 25, Dnipro, 49600, Ukraine
The aim of the study was to establish the degree of the development of the bone marrow and activity of its hematopoietic function by the morphometric parameters of the bones, where it is localized, and the centers of ossification in conjunction with the development of cartilage and bone tissue, define the features of the histo- and cytoarchitectonics of the hematopoietic components in the centers of the bone ossification in piglets. It is submitted, the results of the complex researching of the structural and functional features in the osseous organs (5th thoracal vertebra, 5th costal bone, sternum) in the 60- days age piglets due to their hematopoietic function. The absolute, relative mass, bone density, availability and relative area of their centers of the ossification, the relative area of bone marrow, cartilage and bone tissue in the centers of ossification and the relative area of bone marrow cells (osteogenic, hematopoietic and adipocytes) and the cell stroma (reticular and endothelial cells , macrophages, fibroblasts) in the zones of primary and secondary spongy osteine was determined. It is established that the red bone marrow is an integral component of the centers of the ossificaton, hematopoietic and osteogenic structure of which, together with the components of the hemopoietic microsurrounding, histogenetic topographically closely interrelated. The development of the bone marrow hematopoietic components in the bones of the axial skeleton in the 60-days age piglets expresses with the scale of the enchondral osteohistogenesis. The morphometric characteristics of the ossification centers, the relative quantity of the cells in the bone marrow and osteine, the presence of a multicomponent system of the hemopoietic microsurrounding and expressed zonal structure of spongy bone substance are the main criteria of the degree of development of the bone marrow and, therefore, of the potential blood-forming. It is found that bone marrow cells in the ossification centers of the axial skeleton in the 60-days age pigs characterized by expressed heterogeneous structure and in the primary areas of spongy osteine it has hematopoietic-osteogenic form, in the areas of secondary spongy osteine - insular or diffuse insular hematopoietic form with the presence of the individual adipocytes, the quantity of which increases towards the central zone of the ossification centers. In the areas of the growth, the main cells ' population on the periphery of the centers of ossification are the osteoblast cells. In the centers of the secondary spongy osteine, hematopoietic cells are dominated, the largest «concentration» of their are characteristic for the centers sites with a maximum degree development of morphological features of the osteohistogenesis and remodulation of the bone tissue.
Key words: piglets, osseous organs, main and additional centers of ossification, bone narrow, osteogenic, haematogenic, stromal bone marrow cells.
Вступ
Зпдно 3i сучасними уявленнями основним органом кровотворення в постнатальному nep^i онтогенезу ссавщв е гемопоетичний (червоний) шстковий мозок, де утворюються вс формеш елементи кpовi та вщбуваеться антигеннезалежна пpолiфepацiя та дифе-ренщащя В^мфоципв (Rojt et al., 2000).
Разом з цим, червоний шстковий мозок е не-вщ'емним компонентом скелету i його розвиток та функцюнальна активнють прямо пов'язаш з процеса-
ми енхондрального остеогенезу, осшльки разом i3 утворенням губчасто1 шстково1 тканини формуеться специфiчна багатокомпонентна система кровотворно-го мшрооточення (Mazhuga, 1978; Vladimirovskaja, 2006).
Ввдомо, що гемопоетичш клггини, клтгини строми шсткового мозку, судини мжроциркуляторного русла исток, а також шсткова i хрящова тканини утворю-ють одну систему, осшльки бшьшють ïï клгганних компоненлв диференцшються i3 едино1 стовбурово1 клггани попереднищ шсткових та шстковомозкових
механоципв (Chertkov, 1978; Fridenshtejn, 1991). OKpiM цього, повiдомляeться, що гемопоетичний шст-ковий мозок у шстковомозкових KOMipKax мае упоря-дковану структуру i своеpiдну гiсто- та цитоархггек-тонiку, яка визначаеться взaемодiею кровотворних i стромальних компонентiв i де поеднуеться остpiвце-вий меxaнiзм дозpiвaння мiелоlдниx клiтин та дифуз-ний (млрацшний) лiмфоíдниx за принципом клональ-но! селекцп (Parkman, 1991; Rojt et al., 2000).
У науковш лiтеpaтуpi вкрай мало шформацп про особливосп структурно-функщональнох оргашзаци, цито- та пстогенез кровотворних компонентiв скелета у продуктивних тварин, i вони обмежеш даними, що в добових та молодих тварин шстковий мозок е черво-ним, який з вжом замщуеться на жовтий, або жиро-вий. Проте остaннiм часом у деяких роботах подано результати дослвджень aспектiв морфогенезу бюме-xaнiчниx та кровотворних структур скелета у ссавщв в пренатальному та ранньому постнатальному онто-генезi (Krishtoforova et al., 2002; Sokolov, 2004; Nykyforenko, 2008; Havrylin and Sosonyi, 2010; Snetkova, 2010; Gavrilin et al., 2016).
Обмаль даних про едину концепцш взаемообумо-вленостi i едностi бiомеxaнiчниx та кровотворних структур скелета негативно ввдображаються на ре-зультaтивностi виpiшення ряду прикладних проблем тваринництва i ветеринарно1 медицини, зокрема сви-нарства, що пов'язаш зi зниженням життездaтностi продуктивних ссавщв.
Тому в молодняку тварин при з'ясуванш стану кровотворно1 функцп червоного кiсткового мозку необxiдно визначати структурно-функцюнальний стан всього к1сткового органа, його морфометричш показники, ступiнь розвитку осередшв енхондрально-го окостенiння та тканинш i кттинш сшввщношен-нями в межах одного осередку та поpiвняно з iншими (основними та додатковими)
Мета роботи - встановити ступiнь розвитку шсткового мозку та актившсть його кровотворно1 функцп за морфометричними показниками шсток, де вiн ло-катзуеться, i осередк1в зaкостенiння у взаемозв'язку з розвитком хрящово1 та шстково1 тканин, визначити особливостi гiсто- та цитоархггектошки кровотворних компонентiв к1сток в осередках окостеншня поросят.
Матерiал i методи дослiдження
Дослiдження пpоведенi у вщдш морфологи та iмуногiстоxiмil НДЦ бiобезпеки та екологiчного контролю ресурав АПК Днiпpопетpовського ДАЕУ. Мaтеpiaлом дослiдження слугували кiстки осьового скелету (5-й грудний хребець, 5-та реберна шстка, грудина) клiнiчно здорових поросят 60-добового вiку (n = 6), що були вщбраш методом aнaтомiчного пре-парування.
Визначали абсолютну масу оргашв, вiдносну масу (до живо! маси) та щшьшсть к1сток. За допомогою апарата рентгешвського дiaгностичного портативного «Арман-1» (модель 9Л5) виготовляли рентгенограми цших к1сток та lx pозpiзiв. Грудш xpебцi розпилювали в сaгiтaльнiй площиш та pозмiщувaли на касету роз-
пилом донизу, ребра донизу латеральною поверхнею а грудину - вентральною.
На рентгенограмах визначали нaявнiсть та ввднос-ну площу основних та додаткових осередшв енхонд-рального остеогiстогенезу та кровотворення до зага-льно! площi pентгенiвського вiдобpaження органа. Для пвдрахунку вщносно1 площi осередк1в закостеншня (ООК) на рентгенограми накладали атку для морфометричного aнaлiзу iз piвновiддaленими крап-ками. Проводили дифеpенцiйовaний тдрахунок кра-пок, що потрапили на всю площу рентгешвського вщображення органа та на площу окремих осередшв закостеншня.
Ввдносну площу кожного осередку закостеншня до загально1 площi рентгешвського ввдображення визначали за формулою:
ЗвИн= Рк/Рз х 100 %,
де SEWh - в1дносна площа осередку закостеншня,
%;
Рк - к1льк1сть крапок, що потрапили на площу осередку закостеншня;
Рз - шльшсть крапок, що потрапили на всю площу рентгешвського вщображення к1стки.
1з цiлиx к1сток i lx фрагменпв, пiсля декaльцинaцil, виготовляли пapaфiновi та заморожеш гiстозpiзи за-втовшки 10-15 мкм, якi забарвлювали гемaтоксилiном i еозином, азур II-еозином та суданом III за загальноп-рийнятими методиками (Horalskyi et al., 2011). Вщно-сну площу (ВП) к1сткового мозку, хрящово1 та к1стко-во! тканин на пстопрепаратах в окремих ООК визначали методом пвдрахунку крапок за допомогою стан-дартно1 окулярно1 сiтки-встaвки Г.Г. Автaндiловa та свилових мiкpоскопiв Olympus СН 20 та СХ 41 (окуляр 10х, об'ектив 100^/0,65) на 5 препаратах кожно1 к1стки (Avtandilov, 1990). За щею ж методикою пiдpa-ховували ВП клiтин к1сткового мозку (остеогенних, кровотворних i жирових) та клгшн строми (ретикуля-pHi i ендотелiaльнi клiтини, макрофаги, фiбpоблaсти) у зонах первинно1 та вторинно1 губчасто1 шстково1 тка-нини. Статистичну обробку цифрових даних проводили за допомогою персонального комп' ютера та стан-дартно1 програми Windows XP «Microsoft Excel».
Результати та ix обговорення
Встановлено, що середня жива маса дослвджува-них поросят склала 23,160 ± 3,46 кг. Найбшьшу АМ та ВМ мае грудина 46,18 ± 3,17 г та 0,199±0,001% вiдповiдно. Нaйменшi моpфометpичнi показники мае 5-та реберна шстка, осшльки и АМ не перевищуе13,27 ± 1,62 г, а ВМ - 0,057 ± 0,001%. Сеpеднi показники мае 5-й грудний хребець. Так його АМ становить 22,16 ± 3,44 г, а ВМ - 0,096 ± 0,001%. При визначенш щшьносп шсток встановлено, що вона майже однако-ва для вах дослiджувaниx кiсток i не перевищуе 1,142 ± 0,003 г/см3 у грудиш, 1,39 ± 0,004 г/см3 у 5-му грудному хребщ та 1,120 ± 0,006 г/см3 у 5-й ребернш кiсцi.
Ввдомо, що остеогенний та кровотворний потенщ-ал кiсткового мозку пов'язаний з процесами енхонд-рального остеогiстогенезу та визначаеться масштабами осифжацп кожно1 окремо1 к1стки i в цшому скелета. Досл1дження ступеня розвитку основних та додат-
кових ООК у межах окремих исток дають змогу ви-значити роль кожного з них у становленш остеогенно! та гемопоетично! функцп скелета поросят.
При анал1з1 рентгенограм 5-х грудних хребщв поросят 60-добового в1ку виявлеш як основш, так i до-датков1 ООК. Основний (дiафiзарний) ООК розмще-
ний у тш хребця, а додатковi розмiщeнi в дужцi та eпiфiзi (голiвцi та ямцi).
Загальна ВП як основних, так i додаткових ООК 5-го грудного хребця складае 88,25 ± 4,49%, при чому ВП додаткових ООК майже у два рази перевищуе ВП основного (дiафiзарного) ООК (табл. 1).
Таблиця 1
Вщносна площа осередк1в окостен1ння к1сток скелету 60-добових поросят, %
Юстки Осередки окостеншня (ООК) Вщносна площа
основний тша ^афаз) 26,91 ± 1,17
5-й груднии хребець додатковий дужки 53,19 ± 2,08
додатковий голiвки, ямки (eпiфiз) 8,18 ± 1,24
Загальна ВП ООК 88,25 ± 4,49
основний тша 54,89 ± 3,24
5-та реберна юстка додатковий птвки 8,65 ± 0,14
Загальна ВП ООК 63,54 ± 3,38
3-й сегмент грудини основний 14,40 ± 1,06
Максимально розвиненим iз додаткових е ООК дужки, його ВП склала 53,16 ± 2,08%.
У 5-й ребернш кiстцi видiляють ООК тша кiстки та И голiвки. Загальна ВП ООК склала 63,54 ± 3,38%, з не! основним е ООК тша, його ВП дорiвнюе 54,89 ± 3,24%, а додаткового ООК (голiвки) лише 8,65 ± 0,14%.
У грудинi був дослвджений лише 3-й сегмент, що мютить один ООК, його ВП склала 14,40 ± 1,06% ввд площi всього кiсткового органу.
Вшомо, що кожен ООК скелета ссавщв в ранньо-му постнатальному онтогeнeзi залежно вiд шгенсив-ностi розвитку рiзною мiрою бере участь у рeалiзацi! остеогенно! та кровотворно! функцп скелета.
Спiввiдношeння тканинних компонeнтiв в основ-них i додаткових ООК скелета поросят дозволяють визначити стан та рeалiзацiею кожного з них юсткоу-
творюючого, кровотворного та бiомeханiчного потен-щалу кiсток у даного виду ссавщв (Krishtoforova et al., 2002).
В ООК дослщжуваних кiсток скелету на тканин-ному рiвнi структурно! органiзацi! виявлеш три осно-внi компоненти - юстковий мозок, юсткова та хрящо-ва тканини. Ввдомо, що динашка ВП основних тканинних компоненлв, зокрема юсткового мозку, в окремих осередках закостеншня скелета поросят позитивно взаемопов'язана зi ступенем !х розвитку, а кiлькiсна характеристика хрящово! тканини вiдрiзня-еться протилежною тенденщею (Havrylin and Nykyforenko 2005).
Встановлено, що у вах без винятку ООК досль джуваних кiсток основним тканинним компонентом е юстковий мозок (табл. 2).
Таблиця 2
Вщносна площа тканинних компонент1в осередк1в закостеншня ккток 60-добових поросят, %
Тканинш компоненти 5-й грудний хребець ООК 5-о! реберно! юстки ООК 3-го сегменту грудини
основний ООК додатковий ООК
КiстковиИ мозок 52,08 ± 2,36 39,83 ± 1,16 51,17 ± 2,84 70,58 ± 2,23
Юсткова тканина 29,38 ± 2,04 22,49 ± 2,33 38,18 ± 3,11 23,38 ± 2,06
Хрящова тканина 13,47 ± 1,08 18,66 ± 1,87 8,17 ± 0,67 5,07 ± 0,14
1нт структурш компоненти1 5,07 ± 0,08 19,02 ± 1,41 2,48 ± 0,14 0,97 ± 0,06
Кровоносш судини (KpiM судин мжроциркуляторного русла), оюстя, охрястя
Так, максимальна юльюсть юсткового мозку лока-лiзуеться в ООК 3-го сегмента грудини, де його ВП сягае 70,58 ± 2,23%. В основному ООК 5-го грудного хребця та ООК 5-! реберно! юстки ВП юсткового мозку майже однакова i складае 52,08 ± 2,36% та 51,17 ± 2,84% вадповадно. Мiнiмальний розвиток юсткового мозку спостерпаеться у додатковому ООК 5-го грудного хребця, де його ВП не перевищуе 39,83 ± 1,16%.
Для даного вшового перюду життя поросят висою показники ВП у юстках мае юсткова тканина. Так, максимальна !! юльюсть визначена у 5-й ребернш юстщ i складае 38,18 ± 3,11%, дещо менше у основному ООК 5-го грудного хребця (29,38 ± 2,04%). У ООК 3-го сегменту грудини та додатковому ООК 5-го грудного хребця ВП юстково!' тканини майже однакова i сягае 23,38 ± 2,06 та 22,49 ± 2,33% вадповвдно.
Трепм за ВП у дослщжуваних юстках тканинним компонентом е хрящова тканина. I! ВП е максимальною у додатковому ООК на рiвнi 18,66 ± 1,87% та дещо меншою в основному ООК 5-го грудного хребця (13,47 ± 1,08%). Наймeншi показники ВП хрящово! тканини виявлеш у ООК 5-! реберно! юстки та ООК 3-го сегменту грудини (8,17 ± 0,67 та 5,07 ± 0,14% вадповадно).
Щкаво, що у додатковому ООК 5-го грудного хребця на iншi структури, а саме: кровоносш судини (^м судин мiкроциркуляторного русла), оюстя, охрястя, припадае аж 19,02 ± 1,41% ВП, тимчасом як у основному ООК не перевищуе 5,07 ± 0,08%. ВП шших структур в ООК 5-! реберно! юстки складае 2,48 ± 0,14%, а в ООК 3-го сегменту грудини не перевищуе 0,97±0,06%.
Структурно-функцюнальна спeцiалiзацiя юстково-
го мозку в ООК скелета ссавщв визначаеться характером його клггинного складу. Стушнь розвитку компонента строми, а також остеогенних, кровотворних та жирових клгган шсткового мозку в скелет в1др1зня-еться значною вар1абельшстю як стосовно до ООК в цшому, так i !х окремих дшянок.
Встановлено, що основними клiтинними елемен-тами основних i додаткових ООК дослгджених исток як у зош первинно!, так i в зонi вторинно! губчасто!
Вiдносна площа кл1тинних компонент1в шсткового
60-добових
юстково! тканини е кровотворш клiтини, за винятком зони первинно! губчасто! юстково! тканини ООК 5-о! реберно! к1стки, де остеогеннi клггани складають максимальну ВП (табл. 3, 4). ОкрГм цього, жировi клггани, якi е показником початку трансформацп гемопоетичного кiсткового мозку в жовтий (жиро-вий), виявляються у вах без винятку ООК к1сток як первинно!, так i вторинно! губчасто! шстково! ткани-ни.
Таблиця 3
мозку в осередках окостеншня 5-го грудного хребця
Клггани Основний ООК (тшо) хребця Додатковий ООК (годшка)
зона первинно! губчасто! шстково! речовини зона вторинно! губчасто! юстково! речовини зона первинно! губчасто! шстково! речовини зона вторинно! губчасто! юстково! речовини
Остеогенш 16,61 ± 1,12 2,09 ± 0,07 17,16 ± 1,61 1,50 ± 0,04
Кровотворш 64,47 ± 3,84 67,41 ± 3,44 45,62 ± 1,25 58,58 ± 4,14
ЖировГ 5,06 ± 1,17 20,33 ± 0,98 13,69 ± 2,03 30,26 ± 3,31
Стромальш1 13,86 ± 1,11 10,17 ± 0,16 23,53 ± 3,14 9,66 ± 0,78
Таблиця 4
В1дносна площа кл1тинних компонент1в к1сткового мозку в осередках окостеншня 5-оТ реберноТ кктки та
Клггани ООК 5-о! реберно! юстки ООК 3-го сегменту грудини
зона первин-но! губчасто! юстково! речовини зона проксимально! та дистально! дшянки вторинно! губчасто! юстково! речовини зона середньо! дшянки вторинно! губчасто! шстково! речовини зона первинно! губчасто! юст-ково! речовини зона вторинно! губчасто! шстково! речовини
Остеогенш 58,06 ± 2,80 10,87 ± 0,78 4,06 ± 0,66 13,19 ± 0,87 3,95 ± 0,11
Кровотворш 8,02 ± 0,42 49,11 ± 1,64 42,24 ± 2,41 42,09 ± 2,16 45,99 ± 2,58
ЖировГ 7,92 ± 0,09 15,86 ± 0,63 40,47 ± 1,83 10,01 ± 0,26 35,24 ± 2,77
Стромальш1 26,00 ± 1,44 24,16 ± 1,93 13,23 ± 0,54 34,71 ± 2,28 14,82 ± 1,13
Аналiзуючи клiтинний склад ООК 5-го грудного хребця 60-добових поросят, встановлено, що ВП кровотворних клгган е максимальною як у зонах первинно!, так i вторинно! губчасто! шстково! речовини. Причому в основному ООК дано! шстки цей показник сягае 64,47 ± 3,84% (зона первинно! губчасто! шстково! речовини) та 67,41 ± 3,44% (зона вторинно! губчасто! шстково! речовини), а в додатковому ООК 45,62 ± 1,25% (зона первинно! губчасто! речовини) та 58,58 ± 4,14% (зона вторинно! губчасто! шстково! речовини).
У зонах первинно! губчасто! шстково! речовини ООК 5-го грудного хребця численними також е остео-генш та стромальш клггани загальна ВП яких варше в межах 30-40%, а в зонах вторинно! губчасто! шстково! речовини - жировг ВП яких може сягати 2030% (див. табл. 3).
В ООК 5-о! реберно! шстки стввщношення кль тинних компонента сильно варше залежно вгд зони губчасто! шстково! тканини. У зош первинно! губчасто! шстково! речовини основними клгганами е остеогенш та стромальш, загальна ВП яких складае понад 80%, тимчасом як кровотворних лише близько 8%. 1нша картина вiдмiчена у зонах вторинно! губчасто! шстково!' речовини, де максимальну ВП займають кровотворш клггани, ВП яких варше вгд 49,11 ± 1,64% в проксимальнш i дистальнш !! дiлянках та
42,24 ± 2,41% в середнiй дГлянцг У зош проксимально! та дистально! дшянки вторинно! губчасто! юстко-во! речовини також вiдмiчено високий вмют строма-льних та остеогенних клгган, а у зош середньо! дшянки майже 41% ВП займають жировГ клггани.
У ООК 3-го сегменту грудини кровотворш клггани мають практично однакову ВП як у зош первинно! губчасто! шстково! речовини (42,09 ± 2,16%), так i в зош вторинно! (45,99 ± 2,58%). Проте у зош первинно! губчасто! шстково! речовини ВП стромальних клгган складае 34,71 ± 2,28%, а в зош вторинно! -лише 14,82 ± 1,13%, ВП жирових клгган значно бшь-ша у зош вторинно! губчасто! шстково! тканини (35,25 ± 2,77%), шж у зош первинно! (лише 10,01 ± 0,26%).
Висновки
1. Червоний юстковий мозок е невгд'емним компонентом осередюв оссифГкаци, гемопоетичш та остеогенш структури якого, разом Гз компонентами кровотворного мГкрооточення, псно топографГчно та пстогенетично взаемопов'язаш.
2. Стушнь розвитку кровотворних компонента кГ-сткового мозку в кГстках осьового скелета 60-добових поросят виражаеться масштабами енхондрального остеопстогенезу, основними критерГями якого е мор-
фометричш характеристики осередюв, вщносна юль-к1сть в осередках к1стково! тканини та юсткового мозку, наявшсть багатокомпонентно! системи кровот-ворного мшрооточення та виражено! зонально! структури губчасто! юстково! речовини.
3. Юстковий мозок в осередках окостентня осьо-вого скелета 60-добових поросят мае виражену гете-рогенну структуру i у зонах первинно! губчасто! юстково! речовини мае кровотворно-остеогенну форму, в зонах вторинно! губчасто! юстково! речовини острiв-цеву або дифузно-острiвцeву кровотворну форму з наявшстю окремих жирових клгтин, к1льк1сть яких зростае в напрямку центрально! зони осeрeдкiв.
4. Основною популящею клiтин на перифери осередкгв у зонах росту е остеобласти. У вiчках вторинно! губчасто! юстково! речовини переважають крово-творнi клiтини, найбiльша «концентращя» яких характерна для дщянок осередкгв iз максимальним ступе-нем розвитку морфолопчних ознак остeогiстогeнeзу та рамоделяцп кiстковоï тканини.
Бiблiографiчнi посилання
Rojt, A., Brostoff, Dzh., Mejl, D. (2000).
Immunologija. M. Mir. 44-57 (in Russian). Vladimirovskaja, E.E. (2006). Stromal'noe mikrookruzhenie krovetvornogo kostnogo mozga. sostav i funkcija. Voprosy gematologii, onkologii i imunnopatologii v pediatrii. 5(4), 29-32 (in Russian). Mazhuga, P.M. (1978). Krovenosnye kapilljary i retikulojendotelial'naja sistema kostnogo mezga. K. Naukova dumka (in Russian). Fridenshtejn, A.Ja. (1991). Stvolovye osteogennye kletki kostnogo mozga. Ontogenez. 22(2), 189-197 (in Russian).
Chertkov, I.L. (1978). Stvolovaja krovetvornaja kletka i ee differencirovka v mieloidnom i limfoidnom napravlenii. Immunogenez i kletochnaja differencirovka. M. 102-127 (in Russian). Parkman, R. (1991). The biology of bone marrow transplantation for severe combined immunodeficiency. Adv. Immunol. 49, 381-388.
Gavrilin, P., Oliyar, A., Myrnyi, O. (2016). Peculiarities of morphogenesis of universal hematopoesis and immune protection in fetuses of domestic pig. Eio^oria TBapuH. 18(4), 30-34 http://dx.doi.org/10.15407/ animbiol18.04.030.
Havrylin, P.M., Sosonyi, S.V. (2010). Osoblyvosti histo-ta tsytohenezu kistkovoho mozku v plodiv velykoi rohatoi khudoby. Nauk. visnyk Lviv. Nats. un-tu vet. med. ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho. Lviv. 12, 2(44), 2, 37-43 (in Ukrainian).
Snetkova, P.A. (2010). Morfofunkcional'nye osobennosti kostnoj sistemy sobak neonatal'nogo i molochnogo periodov. avtoref. dis. kand. veterinar. Nauk. 16.00.02. JuF Nac. un-ta bioresursov i prirodopol'zovanija Ukrainy «Krym. agrotehnol. unto. Simf (in Russian).
Nykyforenko, O.O. (2008). Zakonomirnosti morfohenezu krovotvornykh komponentiv skeleta porosiat neona-talnoho i molochnoho periodiv. avtoref. dys. kand. vet. Nauk. 16.00.02. Nats. ahrar. Un-t. K. (in Ukrainian).
Sokolov, V.H. (2004). Strukturno-funktsionalni osoblyvosti kistkovoi systemy i hematolohichni pokaznyky u porosiat. avtoref. dys. kand. vet. Nauk. 16.00.02. K (in Ukrainian).
Krishtoforova, B.V., Gavrilin, P.N., Sokolov, V.G. (2002). Morfologicheskie osobennosti kostnyh organov neonatal'nyh produktivnyh zhivotnyh. Nauk. pr. Poltavs'ko! derzh. agrarn. akademi!. Poltava. PDAA, 34-36 (in Russian).
Horalskyi, L.P., Khomych, V.T., Kononskyi, O.I. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii. Zhytomyr. «Polissia» (in Ukrainian).
Avtandilov, G.G. (1990). Medicinskaja morfometrija. M. Medicina (in Russian).
Havrylin, P.M., Nykyforenko O.O. (2005). Osoblyvosti formuvannia oseredkiv hemopoezu v kistkakh porosiat u neonatalnyi ta molochnyi periody. Visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho ahrarnoho univer-sytetu. 2, 74-79 (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 23.03.2017
