CC BY
30
iE!
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
Мaтерiaл i методи дослщження. 1з дотриман-ням принципiв бюетики на 6a3i пульмонологiчного в1дд1лення ОДКЛ (м. Чершвщ) обстежено 60 дггей шкiльного вшу, хворих на БА: 33 дитини з тяжкою персистуючою БА (I, основна, клшчна група) i 27 пацieнтiв i3 середньотяжким варiантом захворю-вання (II клшчна група, порiвняння). За основни-ми кшшчними ознаками групи порiвняння вiрогiд-но не вiдрiзнялися.
Визначення в сироватщ кровi вмiсту загального iмуноглобулiну класу Е (IgE, МОд/мл) проводили за допомогою двосайтового iмуноферментного ана-лiзу (1ФА) з використанням iмуноферментно! тест-системи виробництва ТОВ НВЛ «Гранум», м. Хар-кiв, державний реестрацшний номер 7041/2007. Для ощнки дiагностично! цiнностi тестiв визначали !х чутливiсть, специфiчнiсть, передбачувану цiннiсть позитивного й негативного результату, а також ви-вчали позитивне i негативне вiдношення вiрогiд-ностi отриманих результатiв. Оцiнка ризику реаль защ! поди проводилася з урахуванням вiрогiдностi величин вiдносного, атрибутивного ризиюв та сшв-вiдношення шанав, а також визначення ix довiрчиx iнтервалiв.
Результати дослдження та ix обговорення. Установлено, що в датей iз фенотипом тяжко! БА вмют загального IgE в кровi сягав (494,2 ± 52,2) МОд/л, у школярiв групи порiвняння — (654,0 ± 58,5) МОд/л (P > 0,05). Тенденцiя до вищого вмiсту загального IgE в кровi представникiв групи порiвняння, iмовiрно, пояснювалася посиленим споживанням вказаних ци-тоышв у процесах алерпчно! вiдповiдi в разi тяжкого варiанту захворювання.
Водночас умют загального IgE у кровi менше нiж 700 МОд/л у шдтвердженш фенотипу тяжко! БА щодо середньотяжкого варiанта характеризу-вався чутливютю 75 %, специфiчнiстю 42 % й пе-редбачуваною цiннiстю, що не перевищувала 72 %. Таким чином, поряд iз достатньою чутливютю тесту в пiдтвердженнi фенотипу тяжко! БА стосовно середньотяжкого варiанта використання зазначе-ного показника супроводжувалося виникненням хибнопозитивних результапв у кожного другого пащента. Не вiдзначалися вiрогiднiстю також по-казники ризику наявност фенотипу тяжко! БА, оцiненi за вмютом загального IgE. Так, умют менше нiж 700 МОд/л вказував на вщносний ризик тяжкого персистування БА, що сягав 1,5 (95% Д1 1,1—2,0), вщношення шанив 2,1 (0,9—5,0) та абсо-лютний ризик 0,18.
Висновок. Недостатня дiагностична цiннiсть зазначеного показника пiдтверджувалася низь-ким значенням вiдношення правдоподiбностi позитивного (1,2) й негативного результапв (0,6), що дозволяе використовувати його у верифшащ! тяжкого фенотипу бронxiальноi астми щодо середньотяжкого варiанта тшьки в комплексi з шшими клiнiчними, лабораторними та iнструментальними маркерами.
УДК 612.018.2:[618.11-007.87+615.256.51]-612.017.11
Горбенко Н.1., Козар В.В., 1ванова О.В. ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи ¡м. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харюв
ВПЛИВ ЕНДОГЕННИХ ТА ЕКЗОГЕННОГО ЕСТРОГЕЫВ НА КОНЦЕНТРАШЮ С-РЕАКТИВНОГО Б^КА ТА РiВЕНЬ АВТОАНТИТiЛ У ОВАРiОЕКТОМОВАНИХ ЩУРiВ iЗ МЕТАБОЛiЧНИМ СИНДРОМОМ НА ТЛi ППОТИРЕОЗУ
Вiдомо, що зниження регуляторно! функци естро-генiв у перiод менопаузи е пусковим механiзмом для прояву ряду патолопчних процесiв, зокрема розвитку постменопаузального метаболiчного синдрому (МС). В останш роки до вже вщомих, пов'язаних iз МС, фак-торiв ризику атеросклерозу та серцево-судинних за-хворювань, як то iнсулiнорезистентнiсть, шдвищений рiвень С-реактивного бiлка (СРБ), гшеркоагулящя, ендотелiальна дисфункцiя як додатковий чинник були включеш новi показники, зокрема, гшотиреоз.
Метою дослдження була ощнка впливу ендогенних естрогенiв та екзогенного 17р-естрадюлу на концентрацiю СРБ та рiвень автоантитт до нативно! ДНК i кардiолiпiну в щурiв iз метаболiчним синдромом на тлi гшотиреозу.
Матер1ал 1 методи дослщження. Дослщження про-веденi на 3-мiсячних щурах-самицях популяцй Вiстар. Ппоестрогенiю вщтворювали шляхом двосторонньо! ова-рюектом!! пщ легким ефiрним наркозом. Iндукцiю мета-болiчного синдрому в оварiоектомованих щурiв розпочи-нали через 2 тижнi шсля хiрургiчного втручання шляхом утримування тварин протягом трьох тижнiв на високока-лорiйнiй дiетi в поеднаннi з тиреостатиком. Концентрацiю СРБ, рiвень автоантитт до нативно! ДНК та кардюлшшу визначали за допомогою розроблених нами латексних ре-агентiв напiвкiлькiсним та яюсним методами.
Результати дослдження та гх обговорення. Встанов-лено, що оварiоектомiя призводить до зростання кон-центраци СРБ (майже вдвiчi) порiвняно з групою штак-тних тварин (вщповщно 4 (2 ^ 8) мг/л проти 2 (1 ^ 4) мг/л, р < 0,05). У щурiв iз МС, яю отримували плацебо, концен-трацiя СРБ значно збтьшилася (до 8 (4 ^ 8) мг/л, р < 0,05) вщносно показниюв групи оварiоекгомованих тварин, яю утримувалися на стандартному рацiонi вiварiю. Результати експерименту свщчать про те, що гiпоестрогенiя е самостшним чинником пщвищення концентраций СРБ у сироватщ кров! щур1в. У той же час поеднання дефщиту естрогешв !з комбшованим впливом висококалоршно! д!ети та тиреостатика характеризуеться подальшим поси-ленням прозапального стану, пщтвердженням чому були бшьш висок! показники СРБ.
Введення 17p-естрадiолу оварiоектомованим щурам !з МС на тт гшотиреозу сприяло зниженню майже в 1,8 раза концентраций СРБ (до 4 (2 ^ 4) мг/л, р < 0,05) пор1вняно з групою тварин !з МС, яю отримували плацебо, що свщчить про вираженi протизапальш властивостi екзогенного естрогену.
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
157
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
Вщомо, що зростання рiвня автоантитiл до ДНК та кардюлшшу асоцiйовано з пiдвищенням розвитку ав-тоiмунних процесiв, артерiальним та венозним тромбозом i активацieю запалення.
За результатами експерименту встановлено, що оварiоектомiя спричиняе пiдвищення рiвня автоан-титiл до нативно'! ДНК та кардюлшшу порiвняно з iнтактним контролем вщповщно у 2 (зворотний титр 64 (64 - 64) проти 32 (32 - 32), р < 0,05 ) та 8 разiв (зворотний титр 64 (64 - 64) проти 8 (8 - 8), р < 0,05).
Поеднання дефщиту есгрогешв iз МС на тш ппотире-озу призводить до посилення синтезу автоантипл до ДНК та кардiолiпiну (вщповщно зворотний титр 128 (64 - 128) i 128 (128 - 256), р < 0,05). Отримаш результати свщчать про те, що МС у поеднанш з гшотиреозом посилюе порушен-ня автоiмунiтету та пщвищуе ризик тромбоутворення в тварин з дефщитом естрогенiв.
Встановлено, що пероральне введення 17р-естра-дюлу знижуе, але не нормалiзуe, рiвнi антипл до нативно! ДНК та кардюлшшу (вщповщно зворотний титр 64 (64 -64) i 16 (8 - 16), р < 0,05) в оварюектомованих щурiв з МС.
Висновки. Дефiцит естрогенiв е самостiйним чинни-ком активац!! запального стану та шщац!! автоiмунно!' агрес!! й протромбогенного статусу, свiдченням чого е пщвищення концентраци С-реактивного бтка та рiвня автоантипл до нативно! ДНК i кардiолiпiну. Поеднання гшоестроген!! з метаболiчним синдромом на тлi гшотире-озу посилюе iмунологiчний та гемокоагуляцшний дисбаланс, тодi як пероральне введення 17р-естрадюлу гальмуе прояви iмунологiчно! дисфункц!!, покращуе агрегантний стан кров^ зменшуючи ризик тромбоутворення.
УДК 616.523-07-08-06:616-097
Господарський 1.Я., Господарська Х.О. Кафедра клiнiчноl мунологИ алерголог'И та загального догляду за хворими Тернопльський медичний унверситет iм. 1.Я. Горбачевського
ТЕРА^Я ЦИТОМЕГАЛОВiРУСНОl' ШФЕКЦП
ЗА УМОВИ СУПУТНЬОГО iМУНОДЕФiЦИТУ
В останш роки рiзко зросла роль ЦМВ-шфекц!! як одного з основних факторiв невиношування вагггносп. Перебiг цie!' хвороби характеризуеться полюрганнютю уражень, значними труднощами в даагностищ й лку-ваннi. Проблемнiсть терат! пацieнток значною мiрою пов'язана з активащею вiрусу на тлi дефекпв iмунно!' вщ-повщ, як! знижують ефективнiсть противiрусних засобiв. А тому оптимальною в лкуванш таких хворих е комбша-ц1я противiрусних та iмунотропних медикаментiв.
Метою дослщження було вивчити особливосп впливу й перевiрити л1кувальну ефективнiсть препаратiв анти-цитомегаловiрусного iмуноглобулiну в пацieнток iз ЦМВ-iнфекцieю при рiзних типах порушення iмунно! вщповщ.
Матер1ал 1 методи дослщження. Обстежено 35 жь нок з обтяженим акушерським анамнезом — повтор-ним невиношуванням вагiтностi в анамнеза Основними
методами верифшац!! дiагнозу були iмуноферментний аналiз (ЦМВ ^М та IgG) i полiмеразна ланцюгова реак-цiя (виявлення ДНК-вiрусу). 1мунолопчне обстеження проводили за допомогою моноклонових антитiл (визна-чення CD3, 4, 8, 16, 25). Концентрацш штерлейкшу-2 (1Л-2) визначали iмуноферментним методом, рiвнi iму-ноглобулiнiв класiв А, М i G — за Манчшь
Результати дослщження та к обговорення. У 24 жь нок виявлеш маркери реактиваци хронiчно! цитомегало-вiрусноl' шфекщ! — поява ДНК вiрусу i/або специфiчного IgM. У вск обстежених пацieнток виявленi лабораторнi ознаки ураження iмунно! системи: в 10 пащенток — за лiмфоцитарним типом (чи комбшоваш з вираженим до-мiнуванням лiмфоцитарного), у 14 — комбшоваш (пере-важно за гуморально^мфоцитарним чи гуморально-ш-терфероновим типами з домшуванням гуморального).
Зважаючи на назваш особливостi iмунного статусу, жiнки були розподшеш на 2 групи. Вс вони отриму-вали вальтрекс по 3,0 г на добу протягом 14 дшв. Вщповщно до мети й завдання роботи 5 пащенток з 1-! й 7 — з 2-! груп додатково отримували антицитомегало-вiрусний iмуноглобулiн по 100 мл внутршньовенно 1 раз у 3 дш (всього на курс — 300 мл). Решт 5 пащенток з 1-! й 7 — з 2-! груп був, о^м вальтрексу, призна-чений iзопринозин по 50 мг/кг ваги протягом 20 дшв.
Характерно, що в усгх 10 жшок 1-! групи, окрiм позитивного результату на ЦМВ ДНК, виявляли специ-фiчний IgM i висок! показники специфiчного IgG. При цьому в 6 пащенток з 2-! групи на тлi позитивно! ДНК не виявили дiагностичних титрiв специфiчного IgМ, у 9 — IgG перевищував межу менше нiж уддач^ а ще в 2 — вза-галi був негативним. Домшування часткових або повних серонегативних варiантiв специфiчно! вiдповiдi коре-лювало з гуморальним типом iмунно!' недостатностi.
Висновки. Виявлено кращий клшшо^муноло-гiчний i вiрусологiчний ефект при використаннi вальтрексу в поeднаннi з антицитомегаловiрусним iмуноглобулiном. У 10 пацieнток iз 12 пщ впливом лiкування ЦМВ ДНК i специфiчний IgM вже через 1 мюяць не виявлялися. Таким чином, згадана схема лшування високоефективна для лшування ЦМВ у жь нок зi звичним невиношуванням вагггносп, особливо у випадках серонегативно! форми шфекци.
УДК 616.248-07-053.5:575.2 Григола О.Г.
Кафедра педiатрil та дитячих iнфекцiйниххвороб Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
ПОКАЗНИКИ АТОтНОТ РЕАКТИВНОСП У Д|ТЕЙ ШКiЛЬНОГО BiKy, ЯК ХВОРiЮТЬ НА БРОНХiАЛЬНУ АСТМУ ФiЗИЧНОГО НАПРУЖЕННЯ
Бронхiальна астма фiзичного напруження (АФН, exercise induced asthma, EIA) характеризуеться ви-никненням симптс^в загострення захворювання в
158
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
