CC BY
25
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
Лшування хворих на ЗОД iз супутнього патолоп-ею шыри рiзноl етюлогл в рядi випадыв позитивно впливае також i на стан шырних покривiв. Повне зникнення шырних проявiв чи зменшення яскравост висипань на шкiрi, припинення шырного свербежу спостерiгалося у хворих з атотчним дерматитом ди-фузно! або ексудативно! форми.
Вщдалеш результати лшування були позитивни-ми в 78 % хворих (стацюнарне лiкування впродовж року не проводилося, загострення не вiдмiчалось), а у 22 % вiдмiчалось незначне загострення ЗОД, тодi як до лшування загострення вiдмiчалось значно частiше.
Висновок. Полiпшення суб'ективного стану, результати лабораторних та функцюнальних по-казникiв пiд час лшування вiдбувалося в результа-тi адаптацп загальних i мiсцевих компонентiв, що регулюють змiненi фiзiолоriчноl функцп оргашзму, через нейроiмуноендокринний механiзм i виклика-ють бiосинтез i секрецiю гормошв. Ефективнiсть лiкування залежить вiд форми й ступеня тяжкост перебiгу захворювання, а також стану гшоталамо-надниркових структур, яш здатнi регулювати гу-моральний iмунiтет, включати захиснi сили й через компенсаторний мехашзм регулювати фiзiологiчнi функцп органiв дихання.
УДК 616.72-002.78-036-053-06:616-056.257
Волошин О.1., Доголiч О.1. Кафедра пропедевтики внутрiшнiххвороб Буковинський державний медичний ун'юерситет, м. Чернiвцi
ВiКОВi ОСОБЛИВОСП КЛШкИ Й ПЕРЕБ^ ПОДАГРИ НА ТЛi МЕТАБОЛiЧНОГО СИНДРОМУ
В останш десятилiття вiдмiчено зростання захво-рюваностi на подагру бтьш нiж удвiчi. Однiею з осо-бливостей подагри на сучасному еташ е и прояви на тлi метаболiчного синдрому.
Мета дослщження — вивчити вiковi особливостi клiнiки й перебпу подагри на тлi метаболiчного синдрому.
Матер1ал 1 методи дослвдження. Спостереження проведенi у 86 хворих на подагру вшом 30—78 роыв, iз них чоловiкiв було 84. Застосоваш клiнiчнi, лабо-раторно-бiохiмiчнi, iнструментальнi, рентгенологiчнi методи верифшаци дiагнозу.
Результати дослвдження та Тх обговорення. Вста-новлено, що в 53 (61,63 %) ошб подагра проявлялась на тлi метаболiчного синдрому. Однак останнш у па-цiентiв вшом до 45 рокiв (20 пащенпв) проявлявся переважно артерiальною гiпертензiею 1—11 ступеня, надмiрною масою тiла, стеатогепатозом та шсулшо-резистентнiстю, й лише у 3 — цукровим дiабетом другого типу, а також значною гiперурикемiею ((488,70 ± ± 5,16) мкмоль/л). Подагра перебiгала за типом ет-
зодiв гострого подагричного артриту або з мшмаль-ними рентгенолопчними змiнами кiсток уражених суглобiв, без тофусiв.
У вiцi понад 45, особливо 60 рошв спостерпався перебiг переважно за типом хрошчно! тофусно! подагри, частiше спостерпалися ураження колiнних, лiктьових суглобiв, рецидиви хвороби при все менш значущих провокуючих алiментарних огрiхах та за дп мiнiмальних фiзичних провокуючих факторiв. Метаболiчний синдром мав також сво! особливостi: ожирiння I—II ст. виявлялося у 2/3 хворих, спостерь галася артерiальна гiпертензiя II ступеня, iз роками частiшали та наростали прояви iшемiчноl хвороби серця (1ХС), цукрового дiабету (у 19 (29,23 %) iз 65 хворих ще! вшово! групи), рентгенологiчно пода-гричне ураження суглобiв поеднувалося з явищами остеоартрозу. За вiкового нашарування остеоартрозу перебiг подагри набував торшдносп, iнодi виявля-лись загострення подагри за вимушеного застосу-вання активаторiв метаболiзму (АТФ, рибоксин), малих доз асшрину, дiуретикiв при 1ХС. Тобто бшьш значуща вираженiсть метаболiчного синдрому на-бувала ознак явно! коморбiдностi з подагрою та ви-магала врахування взаемовпливу на щ хвороби медикаментозного характеру. Хоча стушнь гшерурикемп в ще! когорти хворих був меншим ((467,50 ± 7,21) мкмоль/л), частота загострень подагри та прояви 1ХС помггно наростали з явищами феномену взаем-ного обтяження перебпу.
Висновок. Метаболiчний синдром у хворих на подагру — часте явище, що мае сво! вщмшносп в ошб зрiлого вiку ^rni прояви) та в пацiентiв лггаього та старечого вiку (вираженi прояви, сприяння частшим рецидивам та торшдносп перебiгу, ефект взаемного обтяження перебпу з коморбiдними процесами). Цi особливост слiд враховувати при здiйсненнi комплексного лкування подагри та зазначених коморбщ-них процесiв.
УДК 616.248-053.5-07 Гарас М.Н.
Кафедра пе^атрп та дитячих нфекцйниххвороб Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
ДiАГНОСТИЧНА ЦШНЮТЬ ВМЮТУ СИРОВАТКОВОГО IGE У ВИЯВЛЕНН ФЕНОТИПУ ТЯЖКО'' БРОНХiАЛЬНОT АСТМИ У ШКОЛЯРiВ
Метою дослвдження було встановлення BMicTy за-гального IgE в сироватцi KpoBi дiтей шильного вшу з тяжкою й середньотяжкою персистуючою бронхiаль-ною астмою (БА) й визначення дiаraостичноl щннос-Ti зазначеного iмуноглобулiну у виявленнi фенотипу тяжко! БА щодо середньотяжкого варiанту захворювання.
156
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
iE!
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
Мaтерiaл i методи дослщження. 1з дотриман-ням принципiв бюетики на 6a3i пульмонологiчного в1дд1лення ОДКЛ (м. Чершвщ) обстежено 60 дггей шкiльного вшу, хворих на БА: 33 дитини з тяжкою персистуючою БА (I, основна, клшчна група) i 27 пацieнтiв i3 середньотяжким варiантом захворю-вання (II клшчна група, порiвняння). За основни-ми кшшчними ознаками групи порiвняння вiрогiд-но не вiдрiзнялися.
Визначення в сироватщ кровi вмiсту загального iмуноглобулiну класу Е (IgE, МОд/мл) проводили за допомогою двосайтового iмуноферментного ана-лiзу (1ФА) з використанням iмуноферментно! тест-системи виробництва ТОВ НВЛ «Гранум», м. Хар-кiв, державний реестрацшний номер 7041/2007. Для ощнки дiагностично! цiнностi тестiв визначали !х чутливiсть, специфiчнiсть, передбачувану цiннiсть позитивного й негативного результату, а також ви-вчали позитивне i негативне вiдношення вiрогiд-ностi отриманих результатiв. Оцiнка ризику реаль защ! поди проводилася з урахуванням вiрогiдностi величин вiдносного, атрибутивного ризиюв та сшв-вiдношення шанав, а також визначення ix довiрчиx iнтервалiв.
Результати дослдження та ix обговорення. Установлено, що в датей iз фенотипом тяжко! БА вмют загального IgE в кровi сягав (494,2 ± 52,2) МОд/л, у школярiв групи порiвняння — (654,0 ± 58,5) МОд/л (P > 0,05). Тенденцiя до вищого вмiсту загального IgE в кровi представникiв групи порiвняння, iмовiрно, пояснювалася посиленим споживанням вказаних ци-тоышв у процесах алерпчно! вiдповiдi в разi тяжкого варiанту захворювання.
Водночас умют загального IgE у кровi менше нiж 700 МОд/л у шдтвердженш фенотипу тяжко! БА щодо середньотяжкого варiанта характеризу-вався чутливютю 75 %, специфiчнiстю 42 % й пе-редбачуваною цiннiстю, що не перевищувала 72 %. Таким чином, поряд iз достатньою чутливютю тесту в пiдтвердженнi фенотипу тяжко! БА стосовно середньотяжкого варiанта використання зазначе-ного показника супроводжувалося виникненням хибнопозитивних результапв у кожного другого пащента. Не вiдзначалися вiрогiднiстю також по-казники ризику наявност фенотипу тяжко! БА, оцiненi за вмютом загального IgE. Так, умют менше нiж 700 МОд/л вказував на вщносний ризик тяжкого персистування БА, що сягав 1,5 (95% Д1 1,1—2,0), вщношення шанив 2,1 (0,9—5,0) та абсо-лютний ризик 0,18.
Висновок. Недостатня дiагностична цiннiсть зазначеного показника пiдтверджувалася низь-ким значенням вiдношення правдоподiбностi позитивного (1,2) й негативного результапв (0,6), що дозволяе використовувати його у верифшащ! тяжкого фенотипу бронxiальноi астми щодо середньотяжкого варiанта тшьки в комплексi з шшими клiнiчними, лабораторними та iнструментальними маркерами.
УДК 612.018.2:[618.11-007.87+615.256.51]-612.017.11
Горбенко Н.1., Козар В.В., 1ванова О.В. ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи ¡м. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харюв
ВПЛИВ ЕНДОГЕННИХ ТА ЕКЗОГЕННОГО ЕСТРОГЕЫВ НА КОНЦЕНТРАШЮ С-РЕАКТИВНОГО Б^КА ТА РiВЕНЬ АВТОАНТИТiЛ У ОВАРiОЕКТОМОВАНИХ ЩУРiВ iЗ МЕТАБОЛiЧНИМ СИНДРОМОМ НА ТЛi ППОТИРЕОЗУ
Вiдомо, що зниження регуляторно! функци естро-генiв у перiод менопаузи е пусковим механiзмом для прояву ряду патолопчних процесiв, зокрема розвитку постменопаузального метаболiчного синдрому (МС). В останш роки до вже вщомих, пов'язаних iз МС, фак-торiв ризику атеросклерозу та серцево-судинних за-хворювань, як то iнсулiнорезистентнiсть, шдвищений рiвень С-реактивного бiлка (СРБ), гшеркоагулящя, ендотелiальна дисфункцiя як додатковий чинник були включеш новi показники, зокрема, гшотиреоз.
Метою дослдження була ощнка впливу ендогенних естрогенiв та екзогенного 17р-естрадюлу на концентрацiю СРБ та рiвень автоантитт до нативно! ДНК i кардiолiпiну в щурiв iз метаболiчним синдромом на тлi гшотиреозу.
Матер1ал 1 методи дослщження. Дослщження про-веденi на 3-мiсячних щурах-самицях популяцй Вiстар. Ппоестрогенiю вщтворювали шляхом двосторонньо! ова-рюектом!! пщ легким ефiрним наркозом. Iндукцiю мета-болiчного синдрому в оварiоектомованих щурiв розпочи-нали через 2 тижнi шсля хiрургiчного втручання шляхом утримування тварин протягом трьох тижнiв на високока-лорiйнiй дiетi в поеднаннi з тиреостатиком. Концентрацiю СРБ, рiвень автоантитт до нативно! ДНК та кардюлшшу визначали за допомогою розроблених нами латексних ре-агентiв напiвкiлькiсним та яюсним методами.
Результати дослдження та гх обговорення. Встанов-лено, що оварiоектомiя призводить до зростання кон-центраци СРБ (майже вдвiчi) порiвняно з групою штак-тних тварин (вщповщно 4 (2 ^ 8) мг/л проти 2 (1 ^ 4) мг/л, р < 0,05). У щурiв iз МС, яю отримували плацебо, концен-трацiя СРБ значно збтьшилася (до 8 (4 ^ 8) мг/л, р < 0,05) вщносно показниюв групи оварiоекгомованих тварин, яю утримувалися на стандартному рацiонi вiварiю. Результати експерименту свщчать про те, що гiпоестрогенiя е самостшним чинником пщвищення концентраций СРБ у сироватщ кров! щур1в. У той же час поеднання дефщиту естрогешв !з комбшованим впливом висококалоршно! д!ети та тиреостатика характеризуеться подальшим поси-ленням прозапального стану, пщтвердженням чому були бшьш висок! показники СРБ.
Введення 17p-естрадiолу оварiоектомованим щурам !з МС на тт гшотиреозу сприяло зниженню майже в 1,8 раза концентраций СРБ (до 4 (2 ^ 4) мг/л, р < 0,05) пор1вняно з групою тварин !з МС, яю отримували плацебо, що свщчить про вираженi протизапальш властивостi екзогенного естрогену.
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
157
