BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Реферат
МЕТААНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ ЦИТОКИНОВ, ТКАНЕВЫХФАКТОРОВ РОСТА, ЭСТРОГЕНОВ И ПРОСТАГЛАНДИНОВ НА ТЕЧЕНИЕ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА Дигтярь И.И.
Ключевые слова: цитокины, факторы роста, эстрогены, простагландины, раневой процесс.
Проведен метаанализ особенностей биологического действия и влияния на течение раневого процесса наиболее важных ци-токинов, факторов роста, эстрогенов, простагландинов, выделены основные местные клинические проявления их активности, определена дифференциальная вероятность влияния отдельного фактора на течение раневого процесса.
Summary
META-ANALYSIS OF EFFECT FO CYTOKINES, TISSUE GROWTH FACTORS, ESTROGENES AND PROSTAGLANDINES TO THE COURSE OF WOUND PROCESS Dihtiar I.I.
Key words: cytokines, tissue growth factors, estrogenes and prostaglandines, wound process.
Meta-analysis devoted to the paculiarities of biological action and effectf on the wound process of the most important cytokines, growth factors, estrogenes, prostaglandines has been carried out. The main local clinical manifstations of their activity have been observed as well as the differential likelyhood of a single factor influence on the course of wound process has been determined.
УДК: 616.3-002-084(477.53)
СУЧАСН1 П1ДХ0ДИ ДО ПР0Ф1ЛАКТИКИ В1РУСНИХ ГЕПАТИТ1В 3 ПАРЕНТЕРАЛЬНИМ МЕХАН13М0М ПЕРЕДАЧ1 ЗБУДНИК1В Кузь Т.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава.
Проведений аналгз лгтератури свгдчить про те, що г до тепергшнього часу е реальнг науково-практичнг передумови для удосконалення комплексу заходгв направлених на попередження гнфг-кування ВГ з парентеральним механгзмом передачг збудника у ЛПЗ. При недостатньому забез-печеннг широкомасштабны вакцинацИ проти ГВ та вгдсутностг п проти ГС, методам профг-лактики цих гнфекцгй в умовах ЛПЗ повинна придгляеться особлива увага. Тому важливим е на основг результатгв епгдемгологгчного нагляду за ГВ г ГС намгтити конкретнг шляхи ргшення.
Ключов1 слова: епщем1чний процес, епщемюлопчний нагляд, гепатити В I С, донори, дез1нфекц1я, достерил1зацшне очищения, стерил1зац1я.
На сьогоды загальноприйнятою формою управлЫня епщемнним процесом (ЕП) при ¡н-фекцмних хворобах е епщемюлопчний нагляд (ЕН). ЕН - це система безперервного збору да-них про захворюванють, анал1зу \ обгрунтування матерев, що надходять, розповсюдження впо-рядкованоТ ¡нформаци виконавцям \ кер1вникам програм з профтактики ¡нфекцмних хвороб [1,4]. Вщомо, що ЕН за будь-якою ¡нфекц^ю пе-редбачае визначення \ функцюнування ключо-вих пщсистем - ¡нформацмноТ, д1агностичноТ \ контрольно!'. 1нформац1йна пщсистема забезпе-чуе дан1 про епщемюлопчний стан. Це безпере-рвний постмний статистичний, соц1ально-демографнний, серод1агностичний \ кпннний моыторинг показниюв захворюваностг Дагнос-тична п1дсистема передбачас методолопю рас-тзнавання конкретних прояви ЕП, причин \ умов ризику заражения \ захворюваност1 населения, що дае можливють оцнити епщемнну ситуац1ю, свосчасно виявити змни у динамМ й ¡нтенсив-ност1 розвитку ЕП, встановити його причини \ на основ! отриманих даних скорегувати профтак-тичы й протиепщемны заходи [15]. Кнцева цть ЕН - розробка \ реал^ацт науково обгрунтова-
но1 системи профтактичних \ протиепщемнних захода. Дане положения стосуеться \ в1русних гепатит^ (ВГ) з парентеральним мехаызмом передач!. Разом з тим в умовах прихованого ЕП при гепатитах В (ГВ) \ С (ГС), переважаны хронн чних \ безсимптомних форм, м1ымальый кл1н1ч-нм симптоматиц1, широкому розповсюдженню серед р1зних верств населения та високм часто-т1 формування хроннних форм хвороби з поза-печнковими проявами ефективне функцюну-вання зазначених пщсистем ЕН значно утруд-нюсться.
Сучасна стратепя профтактики ВГ з парентеральним мехаызмом передач! передбачае ком-плексний п1дх1д, направлений на ва ланки ЕП, а саме [1,4,6]:
- на лквщац1ю джерела ¡нфекцп, що досяга-еться: розробкою \ впровадженням сучасних метод ¡в специфнноТ лабораторноТ д1агностики ВГВ- \ ВГСннфекцм на вах рвнях практично!' охорони здоров'я; виявленням пац1ет1в ¡з суб-кпннними, безжовтяничними, латентними формами ¡нфекцмного процесу, а також в1русоносив; розмежуванням гострих \ хроннних форм ГВ; обстеженням оаб, як1 належать до груп високого
* Фрагмент науково-досл/дноУ роботи ВДНЗУ «УкраУнська медична стоматолог/чна академ/я "BipycHi гепатити В i С спо-лучен: з eipycoM простого герпесу: кл\нко-патогенетичн\ i еп\дем'юлогнн\ особливостi, nidxodu до д/агностики та лкуван-ня" (№ держ. реестрацп 0103U001313).
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ризику ¡нфкування та ¡н. [6];
- на переривання мехаызмв штучного парентерального ¡нфкування при проведены лкува-льно-д1агностичних \ профтактичних мантуля-цм: використання одноразового медичного ¡н-струментар1ю, покращення якост1 \ контролю об-робки вироб1в медичного призначення багатора-зового використання, забезпечення суворого до-тримання \ виконання саытарно-протиетдемнних захода у лкувально-профтактичних закладах (ЛПЗ) [2,6,9];
- захист сприйнятливого населения шляхом впровадження уыверсальних програм вакциноп-рофтактики. РеалЬацт комплексу ¡нформацм-но-просв1тницьких програм \ проект^, спрямова-них на роботу серед населения, особливо в ура-зливих трупах [1,6].
У систем! заходв профтактики ГВ \ ГС важли-вого значения набувае виявлення потенцмних джерел цих ¡нфекцм серед донорв, як1 залиша-ються найнебезпечышими з епщемюлопчноТ точ-ки зору. 3 ц1ею метою ус1 категори донора пщля-гають обов'язковому обстеженню на наявнють у кров1 ИВвДд, а з 1994р. - анти-ВГС методом 1ФА. Вибраковка кров1 донора, у яких визначаються маркери ВГ, призвела до значного зменшення къ лькост1 хворих з посттрансфузмними гепатитами (ПТГ). Пщкреслюючи важливу роль методу 1ФА у забезпечены безпеки кров1 та и компонента, не-обхщно вщм1тити, що нав1ть цей метод у 2-3 % не дозволяе виявити низью концентраци ИВвДд [10,11]. Не дивлячись на те, що чутливють тест-систем останнього поколЫня визначасться на рь вн1 97-98 %, наголошусться на необхщност1 комплексного обстеження донор^. Тобто \ на сього-ды залишасться реальна можпивють ¡нфкування рецип1ент1в ВГВ \ ВГС. Запоб1гти заражению мож-ливо при перегляд! й зменшены показань до вли-вання кров1 \ и препарата, а також за рахунок по-дальшого удосконалення якост1 тест-систем, обов'язкового визначення у донорв «сурогатних» маркер^ ВГВ \ ВГС та впровадження епщемюло-пчного моыторингу [11].
Проте, зпдно законодавчою базою МОЗ УкраТ-ни, на сьогоды донори станци переливання кров1 (СПК) обстежуються лише на ИВвад \ анти-ВГС, Тм не проводиться загальнокпУчне \ бюхЫчне обстеження, не розроблеы епщемюлопчы кри-терп для виключення донора як потенцмних джерел ¡нфкування. Тому питання удосконалення скриннгового обстеження донора, розро-бка етдемюлопчних критерив прогнозування Тх ¡нфкування потребус подальшого вивчення та удосконалення.
Вщомо, що ¡нтенсивы показники захворювано-ст1 на ГВ \ ГС базуються на реестраци клннно-маыфестних форм гострих гепатита (ГГ), а без жовтяничы, субклнны \ патенты у бтьшост1 ви-падюв не д1агностуються. Не налагодженою залишасться реестрац1я хроннних форм ВГ, як1 у 60-85 % ¡нфнкованих е переважаючими, \ саме вони формують прихований компонент ЕП [4,6].
Тому у систем! заходв профтактики ГВ \ ГС ва-жливого значения набувае активне виявлення потенцмних джерел цих ¡нфекцм, що можливо за рахунок удосконалення системи обстеження населения на маркери ВГ не лише за клннними та епщемюлопчними показаниями, а активним ви-явленням ¡нфкованих. Критер1ем поширеност1 ГВ- \ ГСннфекцм серед населения е частота виявлення маркер^ цих ¡нфекц1й серед донора кров1 У Полтавськм облаем реальна пошире-нють маркер^ ГВ- \ ГСчнфекцм залишасться не з'ясованою, що не дозволяе розробити адекват-ы профтактичы \ протиепщемны заходи. Тому активне обстеження донора з метою встанов-лення реально!" поширеност1 ГВ- \ ГСчнфекцм е актуальним, але не дослщженим в облаем питаниям.
Ранне \ активне виявлення прихованих джерел ГВ- \ ГСчнфекцм е першочерговим завданням, однак вплив лише на першу ланку ЕП не забез-печуе повною м1рою адекватну профтактику цих ¡нфекц1й. Незважаючи на те, що остаными роками досягнуто значних успмв у попереджены ¡нфкування ВГВ \ ВГС пщ час отримання лкува-льно-д1агностичних маыпуляцм, цей шлях \ до-тепер залишасться актуальним, особливо в умовах недостатньо повного забезпечення ЛПЗ медичним \ лабораторним ¡нструментар1ем одноразового використання. У науковм л1тератур1 останых рою в пщкреслюсться високий ризик ¡н-фкування ВГВ \ ВГС у ЛПЗ у зв'язку з порушен-ням саытарно-протиепщемнного режиму, а саме неякюною обробкою вироб1в медичного призначення багаторазового використання (х1рурп-чного, г1неколог1чного, отоларинголог1чного, лабораторного, ендоскопнного) [8,9,14]. Тому, у профтактиц1 ВГ з парентеральним механ1змом передач! проведения в повному обсяз1 комплексу заходв, направлених на розрив шлях1в передач! збудник1в мае особливе значения. Основ-ними з них е: зб1льшення об'сму оснащения ЛПЗ медичним \ лабораторним ¡нструментар1ем одноразового використання, п1двищення якост1 ро-боти централ1зованих стерил1зац1йних вщдтень, суворе дотримання сан1тарно-протиеп1дем1чного режиму, пщвищення в1дпов1дальност1 кер1вник1в заклад1в за його виконання тощо. Оск1льки мож-ливють ¡нф1кування пац1снт1в ВГВ \ ВГС у ЛПЗ ¡снуе, вона може бути пов'язана саме з пору-шеннями сан1тарно-протиеп1дем1чного режиму. Тому на сьогоды як1сн1й обробц1 вироб1в медичного призначення багаторазового використання повинна придтятися особлива увага на уах етапах обробки: дез1нфекцИ", передстерил1зац1й-но1 очистки (ПСО) та стерил1зацИ" [1,9,14].
Ефективнють знезараження вироб1в медичного призначення залежить в1д ряду фактор1в: сту-пеня орган1чного забруднення вироб1в медичного призначення; м1кроорган1зм1в, Тх ст1йкост1 до дез1нф1куючих засоб1в (ДЗ); ефективност1 ДЗ щодо знезараження ВГВ \ ВГС, дотримання екс-позици \ температурного режиму обробки, тощо
Том 8, Выпуск 3
217
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
[2]. Урахування вах зазначених фактор^ дае змогу керувати дезнфекцмним процесом для отримання необх1дного р1вня знезараження ме-дичного ¡нструментар1ю.
При будь-якм технологи знезараження, найва-жлившим етапом обробки медичного ¡нструмен-тар1ю е дезнфекцт. На сьогоды найбтьш по-ширеним методом дезнфекци е х1м1чна. Тому дезнфектанти, призначеы для дезнфекци ви-роб1в медичного призначення багаторазового використання, повины бути активними у вщно-шены щодо широкого спектру патогенних мкро-оргаызм1в, включаючи культури патогенних бак-терм \ в1рус1в [7,13,17,18]. 1снуе досить широкий виб1р ДЗ, як1 належать до р^них хЫчних груп. Слщ зазначити, що в УкраТы окрем1 ДЗ зареест-роваы без кпннних випробувань, а ¡нструкци по IX використанню розроблеы лише на пщстав1 концентрацм робочих розчиыв, як1 були запро-поноваы ф^мами -виробниками [12]. Значна кн лькють ДЗ не проходить фахово! епщемюлопч-но1 та токсиколопчно! експертизи, яка б врахо-вувала епщемюлопчы особливост1 застосування цих засоб1в при р^них ¡нфекц1ях, в тому числ1 при ВГ з парентеральним мехаызмом передач!. М1ж тим, враховуючи несприятливу епщемнну ситуац1ю щодо ГВ \ ГС, у систем! протиепщемн-них захода дезнфекцт займас особливе мюце, ТТ якють залежить вщ ДЗ, як1 повины забезпечу-вати в1рулщидну активнють [2,5]. Питання в1ру-лщидноТ дм ДЗ протягом багатьох роюв активно обговорюсться. Концепц1я, зпдно з якою дезн-фектанти повины тестуватися на в1руси гепати-т1в, була сформульована у Германи у жовты 1997 року на М1жгалузевм ммнароднм конфе-ренцИ. В результат! обговорення \ оцнки стану проблеми учасники конференци констатували, що для забезпечення ¡нфекцмно! безпеки пац1с-нт1в та медичного персоналу ва вироби медичного призначення повины оброблятися лише вн рулщидними ДЗ [16]. Для доказовост1 в1рулщид-но1 ди вс1 дезнфектанти повины пщлягати в1ру-солопчному дослщженню з визначення в опти-мальних кл1тинних культурах залишково! ¡нфек-цмност1 для пщтвердження втрати вкусом здат-ност1 вбудовувати в кттину свою генетичну ¡н-формац1ю \ розмножуватися в н1й. Стосовно ВГ в1рулщидна д1я ДЗ доведена лише для в1русу гепатиту А (ВГА). Для ВГВ визначення залишково! ¡нфекц1йност1 проводиться в дослщ1 на шимпанзе, а для ВГС взагал1 не ¡снус загальнови-знаних лабораторних моделей [7]. Тому в УкраТ-ы, зпдно з Тимчасовим свропейським стандартом та з урахуванням рекомендацм М1жгалузе-во1 м1жнародно'| конференци (1997 р.) при дер-жавнм ресстраци та сертифкацп ДЗ, як основ-ний метод визначення ТхньоТ в1рулщидно!' активное^ застосовусться тестування на культурах кп1тин: в1русу грипу типу А; вакцинного штаму полюв1русу типу 2; аденов1русу типу 2 або в1русу ¡нфекцмного гепатиту собак. Найчаст1ше в якост1 тест-культури застосовусться в1рус полюм1ел1ту.
Ця модель досить репрезентативно вщбивае чу-тливють до ДЗ збудниюв в1русних ¡нфекц1й з парентеральним мехаызмом передач!, а також велико!' групи ткорнав1руав, ринов1руав та ¡н. [3].
Разом з тим дослщження останых роюв показали, що ¡снуюча методика визначення в1рулщи-дно1 активное^ ДЗ з тест-культурою в1русу по-люм1ел1ту не гарантус надмно!' оцнки в1рулщид-но1 ди дезнфектанту. Так дослщження, проведен! в НД1 полюм1ел1ту \ в1русних енцефалтв ¡мен1 М.П. Чумакова РАМН довели неефектив-нють цього тесту щодо ВГА [6]. Закономфно по-стас питання про ефективнють ДЗ щодо в1рус1в ¡нших гепатита. Тому наголошусться, що при ¡с-пит1 в1рулщидно!' активное^ ДЗ щодо ВГВ \ ВГС необхщно проводити дослщження з цими вкусами. 3 нашо'| точки зору подальше досл1дження в1рул1цидно1 активност1 ДЗ, що найчастше за-стосовуються в ЛПЗ, е актуальним \ вкрай необ-х1дним.
В останн1 роки, у дезнфектолопчну практику ув1йшов метод сполучення дез1нфекц|| \ ПСО ¡н-струмент1в, який заснований на використаны композиц1йних засоб1в з миючим \ дез1нф1куючим ефектами. Оск1льки ПСО залежить вщ людсько-го чинника, його як1сть повинна пост1йно перев1-рятися об'сктивними методами контролю. Для виявлення залишк1в прихованоТ кров1 на виробах медичного призначення п1сля обробки застосо-вуються метод и - азоп1рамовий та з реактивом "Факел", а залишюв миючих засоб1в - фенолф-талешовий. Враховуючи те, що медичний ¡н-струментар1й багаторазового використання про-довжуе збер1гати свою значим1сть як можливий фактор ¡нф1кування ВГВ \ ВГС, постае питання про визначення чутливост1 ¡снуючих метод1в контролю якост1 обробки зазначених вироб1в медичного призначення та при необхщност1 Тх удо-сконалення [8].
Не менш важпивим етапом обробки вироб1в медичного призначення естерилЬацт [9,14]. Остан-н1ми роками методи стерил1зац|| змЫюються у зв'язку з розробкою та впровадженням в практику стерил1затор1в нового поколння. На основ! прин-ципово нових технолог1й створен! нов1 типи сте-рил1затор1в - плазмов1 та озоновк Але на практиц1 на сьогоды основна частина медичних виробв, стерил1зусться терм1чним методом (в парових та пов1тряних стерил1заторах). Приблизно 60 % по-в1тряних \ 40 % парових стерил1затор1в, як1 вико-ристовуються в ЛПЗ державно!' форми власност1 експлуатуються 15-20 рок1в \ не дозволяють за-безпечити необхщы температурно-часов1 режими стерил1зац1Т [9]. В умовах, що склалися, значи-мють дез1нфекц11 \ ПСО безперечна, а над удо-сконаленням ус1х етатв обробки медичного ¡н-струментар1ю працюють пров1дн1 фах1вц1.
На сьогодн1 прюритетним направлениям про-ф1лактики ГВ е вакцинопроф1лактика. Впрова-дження програм вакцинопрофтактики вважа-сться найб1льш ефективною \ соц1ально виправ-даною стратег1сю боротьби з ГВ. Так, за даними
Актуальн проблеми cy4acHo"ï медицини
В003 у 2001 р. вже бтьше 100 кран включили вакцинацю проти ГВ у Нацюнальний календар щеплень, бтьше ыж у 30 кранах обсяг щеплен-ням новонароджених досяг 90 %, що дало мож-ливють попередити бтьше 2,5 млн. випадюв ХГВ [6]. В УкраТы зпдно з Наказом МОЗ УкраТни вщ 03.02.2006 р. № 48 «Про порядок проведения профтактичних щеплень в УкраТы та контроль якост1 й об1гу медичних ¡мунобюлопчних препарат^» вакцинаця проти ГВ включена до календаря профтактичних щеплень. Однак в повному обсяз1 \ у зв'язку з вщсутнютю необхщ-них кошт1в, щеплення проводяться лише ново-народженим та медичним прац1вникам, що е не-достатым. СпецифнноТ профтактики ГС на сьо-годы не ¡снуе. Тому засобам неспецифнноТ профтактики ГВ \ ГС придтясться особлива увага.
Таким чином, на сучасному етат, при недо-статньому забезпечены широкомасштабно! вак-цинацп проти ГВ та вщсутност1 ТТ проти ГС, методам профтактики цих ¡нфекцм в умовах ЛПЗ повинна придтясться особлива увага. Однак реальна ситуац1я щодо забезпечення саытарно-протиепщемнного режиму у ЛПЗ вказуе на те, що на сьогоды залишаються нез'ясованими де-ктька питань. Насамперед, не дослщжена чут-ливють ¡снуючих метода контролю якост1 ПСО та не оцнена ефективнють ДЗ щодо знезара-ження ВГВ \ ВГС. Тому, виходячи ¡з соц1апьноТ значимое^ ГВ- \ ГСннфекцй, удосконалення за-ход1в профтактики цих ¡нфекцм потребус пода-льшого всебнного вивчення.
МОЗ УкраТни вщ 26 травня 2006 р. за № 333. - 2006. - 20 с.
4. Гураль А.Л., Мариевский В.Ф., Сергеева Т.А. Эпидемиологические аспекты проблемы гепатитов В и С в Украине // 36ipH. наук. праць cn¡Bpo6ÍTHHKÍB КМАПО ¡м. П.Л. Шупи-ка. - 2000. - Вип. 9, кн. 4. - С. 56-60.
5. Иванова Е.Б., Дерябин П.Г., Исаева Е.И. Современные методы определения вирулицидной активности дезинфекционных средств в отношении вирусов гепатитов В и С // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2003. -№5. - С. 56-57.
6. Мар1евський В.Ф Епщемюлопчна характеристика внутрь шньолкарняних гепатилв В та С та стратепя Тх профша-ктики в сучасних умовах: Автореф. дис. д-ра. мед. наук.: 14.02.02. - КиТв. - 2006.- 35 с.
7. Михайлов М.И., Замятина H.A., Элбякан P.M. Требования к дезинфектантам XXI века // Журн. поликлиника. -2005. - №4. - С. 16-21.
8. Морозова Е.В., Карманова Г.И. Новое в очистке изделий медицинского назначения от различных типов биозагрязнений // Вестник Ассоциации. - 2004. - №2-4. - С. 82-83.
9. Морозова Н.С., Даниленко В.Г., Грицай И.М. Состояние и перспективы решения проблемы стерилизации изделий медицинского назначения в Украине // Инфекционный контроль. - 2003. - №1. - С. 36-37.
10. НовакВ.Л., Гриза П.В., Вгпьхова Т.К. 1нфекц1йна безпека донорськоТ кров1 та шляхи Tí досягнення // 1нфекцшн1 хвороби. - 2001. - №3. - С. 5-10.
11. Оптим1зац1я метод1в забезпечення BipycHoi безпеки у служб1 кров1 / А.Л. Гураль, В.Р. Шагинян, A.M. Криштоф та ¡н. // Лабораторна д1агностика. - 2004. - №3. - С. 3-9.
12. Пеышкевич Я.1., Таран В.В. Ochobhí аспекти системи державноТ ресстрацИ' дез1нфекц1йних засоб1в в УкраТы // Вестник Ассоциации. - 2004. - №2-4. - С. 30-33.
13. Рекомендации АСПРЭ по выбору и применению дезинфицирующих средств - APIC // American Journal of Infection Control. - 1996. - №24. - С. 313-342.
14. Семина H.A., Ковалева Е.П., Галкин B.B. Значение дезинфекции и стерилизации в профилактике внутрибольни-чных инфекций // Дезинфекционное дело. - 2002. - №3. -
C. 29-31.
15. Черкасский Б.Л. Руководство по общей эпидемиологии. -Москва, 2001. - 557 с.
Шандала М.Г. Современное состояние и возможные перспективы решения проблемы тестирования вирулицид-ности дезинфицирующих средств // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2005. - №2. - С. 42-43. The use of bovine Viral Diarrhea virus (BVDV) as a GLP surrogate model to study the environmental survival and chemical disinfection of Hepatitis С virus / M.K. Ijas,
D.B.Chuchmann, S.A. Sattar et al. // The Chemical Specialties Manufacturere's Assotiation // Mid Year Meeting. Chicago Illinois, 2002. - P. 18-22.
16.
17.
Л1тература.
1. Акимкин В.Г. Группы внутрибольничных инфекций и системный подход к их профилактике в многопрофильном стационаре // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2003. - №5. - С. 15-22.
2. Веткина И.Ф., Комаринская Л.В. Современный подход к выбору дезинфицирующих средств в системе профилактики внутрибольничных инфекций // ФАРМиндекс-Практик. - 2005. - №7. - С. 13-20.
3. Вивчення в1рулщидно!' активносл дезЫфкуючих препа-paTiB. Методичш рекомендацп / В.Ф. Мар1евський, B.I. Задорожня, В.1.Бондаренко та ¡н. / Затверджено наказом
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ПРОФИЛАКТИКЕ ВИРУСНЫХ ГЕПАТИТОВ С ПАРЕНТЕРАЛЬНЫМ МЕХАНИЗМОМ ПЕРЕДАЧИ
ВОЗБУДИТЕЛЕЙ.
Кузь Т.В.
Ключевые слова: эпидемический процесс, эпидемиологическое наблюдение, гепатиты В иС, доноры, дезинфекция, предсте-рилизационная очистка, стерилизация.
Проведенный анализ литературы свидетельствует о том, что и в настоящее время имеются реальные научно-практические предпосылки для усовершенствования комплекса мероприятий, направленных на предупреждение инфицирования ВГ с парентеральным механизмом передачи возбудителя в ЛПУ. При недостаточном обеспечении широкомасштабной вакцинации против ГВ и отсутствия ее против ГС, методам профилактики этих инфекций в условиях ЛПУ должно уделяется особенное внимание. Поэтому важным есть на основе результатов эпидемиологического наблюдения за ГВ и ГС наметить конкретные пути решения.
Summary
NEW APPROACHES TO THE PREVENTION OF VIRAL HEPATITIS WITH PARENTERAL MECHANISM OF CAUSATIVE AGENT
TRANSMITTION
Kuz' T.V.
Key words: epidemic process, epidemiological control, hepatitis B and C, donors, disinfection, presterilizing cleansing, sterilizing.
The literary review makes it clear that nowadays there are actual practical prerequisites to improve the preventive measures against the viral hepatitis infection transmitted parenterally. Because of insufficient mass scale vaccination against viral hepatitis the preventive measures against the infection should be paid special attention. Therefore, taking into account the results of epidemiological control of viral hepatitis it is important to work out more effective ways in hepatitis prevention.
Том S, Выпуск 3
219