CC BY
19
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стоматологгчна ак аде Mi я»
УДК[616.36-002:616.98]- 085.281 Кириченко Т.С,.Коваль T.I.
КЛ1Н1К0-ЛАБ0РАТ0РНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВШ/ХГС К0-1НФЕКЦМ НА Ф0Н1 ПРИВНАЧЕННЯ АНТИРЕТР0В1РУСН01 ТЕРАПМ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м.Полтава
У cmammi наведет 'результаты клтшо-лабораторного обстеження пащентлв з ВШ/ХГС ко-тфекърею на початку проведения APT, в динамящ через 6 мгеящв, та пор{вняння цих даних з результатами лшування naifienmie з монотфекщею BIJI. Частота досягнення в{русолог{чног eidnoeidi та npupicm СД-4 taiimuu в резулътат{ APT у ВШ/ХГС ко-тфшованих naifienmie cni-ecmaeui з даними лшування ВШ-тфшованих хворих без ХГС. Але в цш категори nai^iewmie час-mime рееструвалисъ болъовий синдром, субттеричтстъ склер, гепатомегал1я та прояви цито-лог{чного синдрому, що потребуе mdueidyajibnoi тактики у гх лшувант.
Ключов1 слова: BIJ1, хрошчний гепатит С, кочнфекц1я, антиретров1русна терагмя, no6i4Hi ефекти.
Вступ
Сшльы шляхи передач! BIJ1 та Bipycy гепатиту С (ВГС) пояснюють високий темп ¡нфкування обома BipycaMH. 3 33 мтьйошв ВШчнфкованих oci6 у всьому евт близько 4-5 мтьйошв мають супутне ¡нфкування ВГС [1, 2-4]. Поширенють в1русних гепатит1в (ВГ) серед людей, що живуть з BIJ1 (ЛЖВ) у Свропейському perioHi, за оцшка-ми ВООЗ, становить 40%—90% [5,4].
Виявлено, що розвиток ВШ-шфекци сприяе активнш реплкаци ВГС; це потребуе постшного контролю за р1внем BipycHoro навантаження В1Л та ВГС [6, 7]. Активнють хрошчних гепатит1в на-ростае паралельно до глибини ¡мунодефщиту i KniHiHHOi стади ВШ-шфекци' [8, 9]. В1Лчнфекц1я обтяжуе nepeöir хрошчного гепатиту С (ХГС) та прискорюе його прогресування до цирозу печш-ки (ЦП) та гепатоцелюлярноТ карциноми (ГЦК) [10-12].
Сьогодш, в умовах розширення доступу до антиретров1русноТ терапп (APT), що суттево по-довжуе тривалють життя ЛЖВ, захворювання печшки виходять на npoßiflHi м1сця серед ¡нших причин смерт1 ¡нфкованих В1Л [10,13].
Вплив ХГС на nepeöir ВШ-шфекци' до сьогодш залишаеться не повнютю з'ясованим. При ви-вченш цього питания р1зними трупами дослщни-KiB були отримаш протилежш результати. Так, ряд автор1в стверджуе, що ХГС не впливае на nepeöir ВШ-шфекци та на ефективнють APT [15]. Однак, в багатьох роботах було показано, що при ко-шфекци ВШ/ХГС у вщповщь на APT спо-стер1гаеться повтьне, недостатне пщвищення кшькосп СД4-л1мфоцит1в, зростае ризик розвит-ку СНЩу та смертн1сть ВШ-шфкованих [16]. До того ж, при ¡нфшуванш ВГС може посилюватися гепатотоксичнють, спричинена препаратами для лкування ВШ-шфекци [17,18]. Вщомо також, що при ХГС мають м1сце ¡мунш порушення, що зна-чно впливають на nepeöir ВШ-шфекци у ко-¡нфкованих [19].
Не BHpiLueHi на даний момент завдання, кот-рим присвячуеться стаття:
- не достатньо вивчеш клшко-лабораторш характеристики у ВШ-шфкованих хворих з кон-фекц1ею ХГС та не з'ясована ефективнють APT
у Ц1С1 категори хворих;
Мета дослщження - з'ясувати особливосп ключного nepe6iry, загальноктычних, 6ioxiMi4-них, ¡мунолопчних показниш у хворих з ко-¡нфекц1ею ВШ/ХГС на фот проведения APT те-panii.
Матср1али та методи дгкипдженни
Для реал1зацп поставлено'!' мети обстежили 24 хворих, як1 екпали дв1 групи: ВШ/ХГС- кошфекц1я (основна) - 12 (чоловтв - 7, жшок - 5) BiKOM вщ 30 до 38 роюв; ВШ як моношфекц1я (контрольна) - 12 (чоловтв - 6, жшок - 6) в1ком вщ 25 до 37 роюв.
За в1ковим, статевим складом, клш1чними стад1ями ВШ-шфекци та тривалютю ¡нфкування ВШ та ВГС групи були р1вноцшними. При погли-бленому анал1з1 амбулаторних карт та анамнезу встановлено, що в переважноТ бшьшосп обсте-жених тривалють ¡нфкування ВГС та ВШ не пе-ревищувала 10 роюв.
Д1агноз ВШ та ХГС встановлювали згщно м1ж-народноТ класифкаци хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) i м1жнародноТ класифкаци хвороб печшки (Лос-Анджелес, 1994) та верифкували ви-явленням специф1чних серолопчних та молеку-лярно-бюлопчних маркер1в ВШ, ХГС. У BCix па-ц1етчв з ХГС протягом понад шють мюяц1в ви-являлися в кров1 anti-HCV методом 1ФА (тест-системи «DIA-HCV» АТЗТ НВК «Д1апрофмед», Украша та НВО «Диагностические системы», Роая) та РНК HCV методом пол1меразноТ лан-цюговоТ реакцп (ПЛР) (тест-системи «Ампли-Сенс HCV-240S/BKO-440», Роая). Антитта до ВШ виявлялися в кров1 методом 1ФА (тест-системи Labsistem, Нщерланди). BipycHe навантаження ВШ визначали методом ПЛР (Real Time HIV-1 ф1рми Abbout).
Для оц1нки кл1тинноТ ланки ¡муштету визначали загальну ктькють лейкоцттв, вщносий вм1ст л1мфоцит1в та fx ктькють CD4+, на проточному цитофлюориметр1 FACSCailbur за допомогою програми MultiSET V1.1.2 Software.
BciM пац1ентам проведене ретельне загально-клш1чне обстеження, проанал1зован1 дан1 амбулаторних карт, виконаш 6ioxiMi4Hi дослщження,
* Робота е фрагментом НДР академи «Визначення poni пол1морф1зму То11-под1бних рецепторш у механ1змах розвитку ¡му-ноопосередкованих захворювань». № державно!' реестрацй' 0109U001629
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
як1 включали визначення активносп аланш-(АлАТ) i аспартатамшотрансфераз (АсАТ), вмю-ту 6mipy6iHy, загального бтка, альбумшу сечо-вини, креатиншу, холестерину та триглщерид1в на автоматичному 6i0xiMi4H0My анал1затор1 «SUPER Z-818» (Япошя) (реактиви компанм «HUMAN», Ымеччина).
APT з метою лкування В1Л-шфекци' признача-ли зпдно «Ключного протоколу антиретров1рус-ноТ Tepanii В1Л-шфекци дорослих i шдлп~к1в» (Наказ МОЗ Украш в¡д 04.10.06 № 658).
Для статистичноТ обробки результате дослн дження використовували методи описовоТ статистики - t-критерш Стьюдента. У випадках, коли результати мали дискретний характер розпо-дту, fx анал1зували ¡з застосуванням непараме-тричного методу - критерш Манна-УИ"ш. Вщмш-HOCTi вважали достов1рними при р <0,05.
Результати дгкипджснни та обговорення
Поглиблений анал1з клш1чних характеристик обстежених груп хворих проведений до призна-чення APT показав наступне (табл.1). Ознаки астено-невротичного синдрому д1агностували у
Кл1н1чна харакг
9 (75%) основноТ та у 8 (66,7%) контрольно'!' груп. Його основними клш1чними проявами були зага-льна слабость, швидка втомлюванють, перюди-чний головний бть, зниження працездатностк Больовий синдром вщм1чався вдв1ч1 часпше у хворих основноТ групи - 8 (66,7 %) (в контрольнш - 4 (33,3 %), (р<0,05). Основними проявами були важкють та бть в правому, л1вому пщреб1р'ях, гастродуоденальнш дтянц1, бть за ходом петель кишечника. Диспепсичний синдром, що проявлявся зниженням апетиту та перюдичною нудотою, д1агностували з однаковою частотою -по 2 (16,7%) у хворих в обох трупах. На пщви-щення температури до субфебрильних цифр вказували обстежеш основноТ групи - 4 ( 33,3 %) та контрольно'!' - 5 (41.7%). Температура, як правило, пщвищувалася ввечер1 без чп"ко'Г nepi-одичносп, супроводжувалася слабкютю. Втрату ваги вщм1чали переважно xeopi з моношфекц1ею В1Л - 5 (41,7%), при ко-шфекци - 3 (25%) пац1ен-ти, (р<0,05). На кашель скаржились лише обстежеш основноТ групи - 3 (25 %) oci6, (р<0,05).
Таблиця 1.
ютика груп хворих на початку призначення APT
Клш1чш симптоми/ д1агнози Групи хворих
Основна Контрольна
абс % абс %
Астено-невротичний синдром 9 75 8 66,7
Больовий синдром 8 66,7* 4 33,3
Диспепсичний синдром 2 16,7 2 16,7
Лихоманка 4 33,3 5 41,7
Втрата ваги 3 25 5 41,7*
Кашель 3 25* 0 0
Субктеричнють склер 1 8,3 1 8,3
Тонзил1т 3 25 3 25
Л1мфаденопа"пя 7 58,3 8 66,7
Гепатомегал1я 9 75 8 66,7
Спленомегал1я 1 8,3 1 8,3
ripuMimKa. * - при р<0,05 - р1зниця статистично eipoaidHa
При об'ективному обстеженш крайова cy6iK-теричнють склер вщм1чалася лише в поодиноких випадках - по 1 (8,3%) хворому в трупах. Ппер-ем1я, зернистють слизовоТ оболонки ротоглотки та пом1рна ппертроф1я мигдалиюв аналопчно -по 3 (25%) хворих в трупах. Пальпаторно збть-шення л1мфатичних вузл1в виявлено у 7 (58,3 %) обстежених з основноТ, та у 8 (66,7%) контрольно'!' групи. В ycix л1мфаденопат1я мала генералн зований характер. Л1мфатичш вузли при паль-пацП' були безбол1сн1, мали еластичну консисте-нц1ю, не спаяш м1ж собою, шюра над ними не була змшеною. Гепатомегал1ю д1агностували у переважноТ 61льшост1 хворих як основноТ - 9 (75%) так i контрольно'!' 8 (66,7 %) груп. Сплено-мегал1я виявлялася у значно меншоТ ктькост1 хворих - по 1 (8,3 %) в трупах.
Отже, при обстеженш хворих перед призна-ченням APT, достов1рно часпше при В1Л/ХГС ко-¡нфекци виявляли больовий синдром у правому та л1вому пщреб1р'ях, гастродуоденальн1й дтян-L|i та за ходом петель кишечника, кашель.
Опортунютичш ¡нфекцП' рееструвалися у хво-
рих обох груп. Найчаспше у хворих основноТ \ контрольно'!' груп д1агностували кандидоз рото-воТ порожнини - у 8 (66,7%) та 10 (83,3%) хворих вщповщно, опер1зуючий лишай - у 5 (41,7 %) та 4 (33,3 %) вщповщно. Серед пац1ент1в з ко-¡нфекц1ею В1Л/ХГС достов1рно част1ше виявля-лися туберкульоз (легень та внутр1шньогрудних л1мфатичних вузл1в) - у 6 (50%), в контрольнш груш - у 1 (8,3%) та хрошчна ¡нфекц1я зумовлена в1русом простого герпесу (носо-губноТ, ген1таль-ноТ локал1зац1'0 - у 6 (50%) основноТ групи (в контрольнш - у 1 (8,3%)), (р<0,05).
Серед пац1ент1в основноТ групи часпше д1аг-ностували також грибков1 ураження н1гт1в - у 3 (25%), ангулярний хейлп" - у 4 (33,3%) та важю бактер1альн1 ¡нфекцм (пневмони) у 3(25%), (в ко-нтрольн1й -1 (8,3 %); 1 (8,3%); 2 (16,7%) вщповн дно).
Себорейний дерматит, рецидивуюч1 бактер1а-льн1 ¡нфекцм верхн1х дихальних шлях1в, цереб-ральний токсоплазмоз, хрошчна активна цито-меголов1русна ¡нфекц1я, синдром виснаження д1агностували з однаковою частотою - по 1
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
(8,3%) хворому в трупах.
Отже, у хворих з В1Л/ХГС кочнфекц1ею досто-в1рно чаепчше рееструвалися прояви ангулярно-го хейлп"у, туберкульозу легень та внутр1шньо-грудних л1мфатичних вузл1в, хрошчноГ ¡нфекци, зумовленоТ в1русом простого герпесу, а також грибкових уражень шгпв.
При анал1з1 лабораторних показниш у обсте-жених хворих виявлеш наступы даш (табл.2).
Таблиця 2.
Основы лабораторн/' показники у хворих до
призначення APT
Показник Групи хворих
Основна Контрольна
Лейкоцити, х 109/л 3,1 ± 2,2* 5,2± 2,6
Еритроцити, х 1012/л 3,51± 1,07 3,82± 1,05
Гемоглоб1н, г/л 142,4±16,3 125,3± 12,3
Тромбоцити, х 109/л 206,4±42,3 200,0± 53,1
ШОЕ, мм/год 16,37±6,32 15,12± 2,02
Bmipy6iH, мкмоль/л 17,64±5,23 14,21 ±1,22
АлАт од/л 54,77±4,21* 31,71 ±9,27
АсАт од/л 45,61±6,26* 34,32±8,23
npuMimKa. * - при р<0,05 - р1зниця статистично eipoaidHa
При анал1з1 середшх показниш гемограми з'ясовано, що до призначення APT лейкопешя
Поб/'чн/'
виявлялась переважно у хворих основноТ групи
- 3,1 ± 2,2х 109/л, (р<0,05). При дослщженш 6io-х1м1чних показниш сироватки кроBi у хворих обох груп виявляли характеры ознаки цитолп"и-чного синдрому. Так, активнють АлАТ виявилася пщвищеною у 7 (58,3%) хворих основноТ та у 4 (33,3%) контрольно'!, показник АсАт - у 8 (66,7%) та 4 (33,3%) вщповщно. До призначення л1ку-вання flOCTOBipHOi р1зниц1 за ктькюним в1русним навантаженням (ВН) В1Л та показниками СД-4 м1ж трупами не було.
Протягом перших 2-3 тижшв вщ призначення APT у хворих обох груп д1агностували розлади ЦНС (запаморочення, безеоння, патолопчш сно-видшня, головний бть, втомлюванють) - у 7 (58,3%) в основнш та у 8 (66,7%) в контрольнш (табл. 3). Привертало увагу, що xeopi з ко-¡нфекц1ею В1Л/ХГС прше переносили APT. Так, в основнш rpyni на фош прийому APT чаепчше ре-естрували ознаки больового синдрому - у 10 хворих (83,3 %), в контрольнш - у 6 (50 %), (р<0.05), збтьшення печшки - у 10 (82,3%), (в контрольнш - у 6 (50 %)) та субктеричнють склер
- у 3 (25 %) та у 1(8,3%) вщповщно (р<0.05).
Таблиця 3.
ефекти APT через 6 м/сяц/в в/б початку л'щвання
Групи хворих
Симптоми Основна Контрольна
абс % абс %
Розлади ЦНС 7 58,3 8 66,7
Больовий синдром 10 82,3* 6 50
Диспепсичний синдром 5 41,7 4 33,3
Висипка 0 0 1 8,3
Субктеричнють склер 3 25* 1 8,3
Гепатомегал1я 10 82,3* 6 50
Анем1я 5 41,7 7 53,8
Пщвищення АлАт 9 75* 4 33,3
Пщвищення АсАт 10 83,3* 4 33,3
llpuMimKa. * - при р<0,05 - р1зниця статистично eipoaidHa
При анал1з1 лабораторних показниш у хворих на фош прийому APT виявлялося, що ктькють лейкоцит1в нормал1зувалась у хворих обох груп, однак на цьому фош розвинулась анем1я у 5 (41,7%) naL(ieHTiB основноТ та 7 (58,3%) контрольно'!' груп. Активнють АлАт та АсАт зросла лише у хворих основноТ групи - у 9 (75%) та 10 (83,3%) oci6 вщповщно, тод1 як у хворих групи пор1вняння залишилася незмшною. Ефектив-н1сть APT визначалась на пщстав1 оцшювання зниження р1вня в1русного навантаження В1Л та пщвищення ктькост1 СД-4 кл1тин. Через 6 м1ся-ц1в л1кування в1русне навантаження знизилося <40 коп1й/мл у хворих обох груп, що е пщтвер-дженням в1русолопчноТ ефективност1 л1кування. Достатн1м було i вщновлення ктькост1 СД-4 Kni-тин у BCix хворих.
Отже, через 6 Mic. вщ призначення APT у хворих обох груп мала м1сце в1русолопчна ефекти-вн1сть терапи (ВН<40) та достатн1й npnpiCT СД-4 кл1тин. Серед поб1чних ефект1в APT достов1рно част1ше у rpyni хворих з В1Л/ХГС ко-1нфекц1ею спостер1галися больовий синдром, субктерич-н1сть склер, гепатомегал1я та прояв цитол1тично-
го синдрому. Тому слщ враховувати, що призна-чен1 схеми APT у В1Л/ХГС ко-1нф1кованих oci6 призводять до посилення прояв1в ХГС, а в пода-льшому можуть несприятливо позначатися на старт1 против1русного л1кування ХГС. Тому вва-жаеться за доцтьне против1русну терап1ю ХГС при В1Л/ХГС ко-шфекци призначати хворим доки пац1енти не потребують APT.
Висновки та практичш рскомсндац11
1. При ВШ/ХГС ко-шфекци достов1рно част1ше, у пор1внян1 з моношфекц1ею В1Л, рееструвалися прояви опортунютичних ¡нфекц1й, зокрема ангу-лярного хейлп"у, грибкових уражень HirriB, туберкульозу легень та внутр1шньогрудних л1мфати-чних вузл1в, ¡нфекц1й, викликаних BipycoM простого герпесу, серед лабораторних змш - чаепше рееструвалися лейкопен1я та ознаки цитол1тич-ного синдрому.
2. Достов1рно част1ше рееструвались no6i4Hi ефекти APT у хворих з В1Л/ХГС кочнфекц1ею, зумовлен1 зростанням активност1 ХГС.
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
11. Медведовская Н.В. В1Л-шфекц1я/СНЩ - як актуальна проблема сьогодення/ Н.В. Медведовская, Т.К. Кульчитская, О.Ф. Юрчен-ко// Вест.гигиены и эпидемиол-2006. - Т. 10, №1. - С.1-7.
12. Малый В.П. ВИЧ/СПИД: новейший медицинский справочник / В.П.Малый. - М.:Эксмо, 2009,- 672с.
13. Rockstroh JK. European AIDS Clinical Society (EACS) guidelines for the clinical management and treatment of chronic hepatitis B and С coinfection in HIV-infected adults/ JK. Rockstroh, S.Bhagani, Y.Benhamou [et al.] // HIV Med. - 2008. - №9. - P.82-88.
14. Ющук Н.Д. Комбинированная терапия хронического гепатита С пегилированным интерфероном а -2а и рибиваирином у больных с ВИЧ-инфекцией и больных с моноинфекцией HCV/ Н. Д. Ющук, С.Л.Максимов, Л.М.Иванова [и др.]// РЖГГК. - 2009. -№1. - С.35-42.
15. Sullivan P. Effect of hepatitis С infection on progression of HIV disease and early response to initial antiretroviral therapy/ P. Sullivan, D. Hanson, E. Teshale [et al.] // AIDS. - 2006. - № 20(8).-P. 1171-1179.
16. Dabisi F. Interaction between HIV-1 and HCV infections: towards a new entity? IF. Dabisi, D. Salmon-Ceron, M. Winnok [et al.] // Antimicrob. Chemother. - 2004. - № 53(6).-P. 936-946.
17. Weis N. Impact of Hepatitis С Virus Coinfection on Response to Highly Active Antiretroviral Therapy and Outcome in HIV-infected Individuals: A Nationwide Cohort Study / N. Weis, O. Bjarne, G. Kronborg [et al.] // Clinical Infectious Diseases. - 2006. - № 42.-P. 1481-1487.
18. Rockstroh J.K. Influence of hepatitis C virus infection on HIV-1 disease progression and response to highly antiretroviral therapy/ JK. Rockstroh, A.Mocroft, V. Soriano [et al.] // J Infect. Dis. - 2005. - №192. - P.992-1002.
19. Кузнецова A.B. Клинико-иммунологические особенности течения хронической HCV-инфекции у ВИЧ-инфицированных потребителей наркотиков/ А.В. Кузнецова, А. И. Жердева, О. H. Мисак [и др.] // Инфекционные болезни,- 2006. - №4. - С.37-39.
Реферат
КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЧ/ХГС КО-ИНФЕКЦИИ НА ФОНЕ НАЗНАЧЕНИЯ АНТИРЕТРОВИРУСНОЙ ТЕРАПИИ Кириченко Т.С., Коваль T.I.
Ключевые слова: ВИЧ, хронический гепатит С, ко-инфекция, антиретровирусная терапия, побочные эффекты.
Статья содержит результаты клинико-лабораторного обследования пациентов с ВИЧ/ХГС ко-инфекцией перед назначением APT, через 6 месяцев, и сравнение этих данных с результатами лечения пациентов с моноинфекцией ВИЧ. Частота достижения вирусологического ответа и прирост СД-4 клеток в результате APT у ВИЧ/ХГС ко-инфицированных пациентов сопоставимы с данными лечения ВИЧ-инфицированных больных без ХГС. Но в этой категории пациентов более часто регистрировались болевой синдром, субиктеричность склер, гепатомегалия, проявления цитолитического синдрома, что требует индивидуальной лечебной тактики.
Summury
CLINICAL AND LABORATORY CHARACTERISTICS OF HIV AND CHRONIC HEPATITIS С CO-INFECTED PATIENTS WHO TOOK ANTIRETROVIRAL THERAPY Kyrychenko T.S., Koval T.I.
Key words: HIV-infection, chronic hepatitis C, co-infection, antiretroviral therapy, adverse reaction.
The paper presents the results of clinical and laboratory investigation of patients with HIV/HCV co-infection prior the administration of antiretroviral therapy (ARVT) and comparison of these data with the results of treatment of patients with HIV monoinfection. The rate in achieving viral response and increase of CD-4 cells resulted from ARVT in HIV/HCV co-infected patients are comparable to that for HIV patients without HCV. Adverse reactions for the therapy occurred in HIV/HCV-coinfected patients more often. Individual management is necessary for this category of patients.
JliTepaTypa
1. Hepatology. A clinical textbook / [Stefan Mauss, Thomas Berg, Juergen Rockstroh et al.].- Germany, 2009,- 501 p.
2. Колесникова E.B. Особенности поражения печени при ВИЧ-инфекции/ Е. В. Колесникова// Сучасна гастроентеролопя-2008. - №5.-С.100-104.
3. Кириченко П.Д. 1мунна вщповщь у хворих на BLTI/HCV-кошфекц1ю/ П. Д. Кириченко, Т.О. Кирилюк. // 1нфекцшш хворо-би.-2003. - №1. - С.9-13.
4. Поражения печени у ВИЧ-инфицированных пациентов. Пособие для практических врачей/ [H.B. Голобородько, A.A. Ключа-рева, И.В. Петрович и др. ]. - Минск, 2004. - 66с.
5. Rockstroh JK. HIV and HCV coinfection/ JK. Rockstroh, U.Spengler // Lancet Infect. Dis. - 2004. - №4. - P.437-444.
6. Бабш H.О. Ко-шфекцм BipycHoro генезу у хворих на В1Л-¡нфекц1ю/ H.O. Бабш, А. М. Щербшська// 1нфекцшш хвороби-2007.-№2.-С.23-26.
7. Шахгильдян В.И. Поражение печени при вторичных заболеваниях у больных с ВИЧ-инфекцией / В.И. Шахгильдян, A.B. Кравченко, Ю.Г. Пархоменко [и др.] // Терапевтический архив. -2002. - Т. 74, №11. - С.40-43.
8. Грижак 1.Г. Особливост1 уражень печшки у ВШчнфкованих oci6 / I. Г. Грижак, Б. М. Дикий, В. Ф. Пюрик// 1нфекцшш хвороби-2005. -№3. -С.36-38.
9. Васмут Я. К. ВИЧ и вирусы гепатитов В и С: смешанная инфекция/ Я.К. Васмут, Ю. О. Рокстр. - М.: Лечение ВИЧ-инфекции, 2005. - 18с.
10. Клш1чний протокол д1агностики та лкування BipycHoro гепатиту С у дорослих, хворих на В1Лчнфекц1ю / [В.Ф. Марювський, А. О. Боброва, С. М. Антоняк та ¡н.]. - Кшв,2009. - 41 с.
