CC BY
11
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
Таким чином, в результат! проведеного дослщження встановлено, що кальцемн сприяе покра-щанню СФС КТ. При цьому полтшусться яюсть юстки, про що свщчить достов1рне пщвищення показ-ника 1М кютковоТ тканини теля лкування. Препарат добре переносився пщл1тками, за даними опиту-вання в процеа лкування не було вщмнено побнного впливу на р1зы органи та системи, що дозволяе рекомендувати його для профтактики системного остеопеннного синдрому у д1тей та п1дл1тк1в з по-рушеннями формування п1ку юстковоТ маси.
УДК: 616.33-002 : 615.243
ХАРАКТЕРИСТИКА М0РФ0Л0Г1ЧНИХ ЗМ1Н В СТ1НЦ1 ШЛУНКА ПРИ ПЕПТИЧН1Й ВИРАЗЦ1, ЩО ТРИВАЛО НЕ ЗАГОЮЕТЬСЯ
Костргкова Ю.А.
Кафедра госттальноТ терапп з професмними хворобами.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Базуючись на сучасних дослщженнях можна з впевненютю стверджувати, що д1агноз пептичноТ ви-разки, як \ гастриту, повинен базуватися на визначены морфолопчних критерив, що притаманы цим захворюванням, осктьки кпннна симптоматика та дан1 ¡нструментальних дослщжень е малонформа-тивними щодо диференцмноТ д1агностики з онкопатолопсю, а також прогнозування подальшого пере-б1гу захворювання. Пептична виразка (ПВ) шлунка, що тривало не загоюеться, е одним ¡з ускладнень виразковоТ хвороби, за останы роки ктьюсть хворих з ускладненим переб1гом ПВ збтьшуеться, що вимагас покращення метода д1агностики. Тому вивчення морфолопчних змЫ стЫки шлунка при три-валм вщсутност1 загосння виразкового дефекту е досить актуальним, осктьки надае змогу в майбут-ньому проводити своечасну д1агностику та корегуючу тератю.
Нами було обстежено 50 хворих на пептичну виразку шлунка, що тривало не загоюеться (в1дсутнють загосння виразки через 60 дыв в1д початку терапп). Групу пор1вняння склали 10 оаб з1 звичайними термшами загосння виразкового дефекту. Дослщжували бюптати, взят1 при ендоскопнному дослщжены з наступним фарбуванням гематоксилном та еозином за Хартом, з до-фарбуванням за Ван-Пзон, за Малор1, ШИК забарвленням з альциановим сиым та толущиновим сиым. Визначали як1сн1 характеристики кттинних \ стромальних елемент1в, товщину слизовоТ (СО), та пщслизовоТ оболонки (ПСО), м1тотичний ¡ндекс (М1) кп1тин шийкового вщдту залоз, ¡ндекс Керногана (1К).
В результат! проведеного дослщження в1ропдно з'ясувалось, що при пептичних виразках шлунка, що тривало не загоюються, спостер1гаються деструктивы змши в слизовм оболонц1 \ пщлеглм база-льнм мембрану лейкоцитарна та л1мфо-пстюцитарна ¡нфтьтрацт слизовоТ та пщслизовоТ оболонок дна й навколовиразковоТ дтянки, з порушенням цтюност1 лейкоцит^, та виходом Лаосом в оточуючу тканину, порушення кровопостачання в дн1 виразкового дефекту внаслщок палнозу та еластол^у су-динноТ стшки. Вщзначаеться стоншення товщини СО шлунка до 544,83+4,18 проти 577,24+8,09 в контрольна груп1, при чому товщина пщслизового шару збтьшуеться, в1рогщно за рахунок ¡нфтьтратив-них змЫ, та складас 74,40+1,25 проти 65,49+1,09 вщповщно. Вщбуваеться зменшення М1 на 52,3% в пороняны з контрольною групою хворих. Встановлено прямий кореляцмний зв'язок м1ж товщиною слизовоТ оболонки шлунка та м1тотичною активыстю кл1тин (г=0,33, р<0,05), а також прямий кореляцмний зв'язок м1ж товщиною пщслизовоТ оболонки та ¡ндексом Керногана (г=0,35, р<0,05).
Таким чином, можна стверджувати, що при пептичних виразках, як1 тривало не загоюються, в стшц1 шлунка вщбуваються дегенеративно-дистрофны процеси, що характеризують зрив адаптацмних систем оргаызму та потребують додатковоТ корегуючоТ терапп.
УДК: 616.36-002-022.6(477.53)(043.2)
АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ ЕП1ДЕМ10Л0Г1ЧН01 СИТУАЦ11 ГЕПАТИТ1В В I С У П0ЛТАВСЬК1Й 0БЛАСТ1 ТА 0СН0ВН1 ЗАВДАННЯ Щ0Д0 IX ПР0Ф1ЛАКТИКИ
Кузь Т.В.
Кафедра ¡нфекцмних хвороб з епщемюлопею
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Гепатити В (ГВ) \ С (ГС) на сьогоды залишаються актуальною проблемою охорони здоров'я у зв'язку з поширенютю, множиныстю шлях1в передач! та несприятливими наслщками хвороби. Тому
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
розробка ефективних \ адекватних сучасый епщемннм ситуаци профтактичних захода, як1 базуються на вивчены особливостей розвитку етдемнного процесу (ЕП) в рег1он1, е актуальною.
Мета дослщження - проанал^увати динамку основних показниюв ЕП ГВ \ ГС у Полтавськм облас^ та вдосконалити систему профтактичних заходв.
Для реал^аци мети дослщження були проведен!: ретроспективний аналЬ динамки основних пока-зниюв ЕП ГВ \ ГС за 10 роюв, дослщжена реальна поширенють ¡нфкованост! населения за даними об-стеження донора ОСПК та проведене поглиблене кпнко-епщемюлопчне й лабораторне обстеження донора на маркери ГВ \ ГС у динамщк
Проведен! дослщження показали, що по облаем захворюванють на гостр1 гепатити В (ГГВ) вище, ыж по УкраТы в цтому, а в динамщ1 вщмнаеться зниження ¡нтенсивних показниюв у 3 рази. Захворю-ванють на гостр1 гепатити С (ГГС) в облает^ навпаки, зростас \ ТТ показники збтьшилися з 0,9 у 2003 до 1,5 у 2005 роц1 та визначаються на р1вы республканських. Привертас увагу, що найвищими показники захворюваност1 на ГГВ \ ГГС визначалися в м. Полтаву Кременчуг, Комсомольську, в таких районах як Диканський, Козельщанський, Чут1вський рееструвалися в поодиноких випадках, а в окремих районах - Маш1вському, Оржицькому \ Шишацькому не рееструвалися взагалк
Показники захворюваност1 на хронны гепатити (ХГ) в1русноТ етюлоги в облает^ навпаки, мали тен-денц1ю до щорнного зростання в м. Полтав1 та визначалися найвищими - на р1вы 700,0-900,0 на 100 тисяч населения, що в 1,3 рази перевищило дан1 по УкраТнк Занепокосння викпикае той факт, що в районах, де остаными роками не рееструвалися ГГ, показники захворюваност1 на хронны, в тому чис-л1 \ впершед1агностован1, визначалися найвищими. Аналопчно змшювалися показники захворюваност1 на цирози печнки (ЦП). Найвищою захворюваысть на ЦП вщмналася в мютах Полтаву Кременчуг, Комсомольську, а також у районах, де остаными роками не рееструвалися ГГ.
За даними епщемюлогнного анамнезу в облаем протягом 1996-2005 рою в вщбулися змЫи в структур! шлях1в передач! збудниюв: знизилася значимють ¡н'екцмного введения наркотиюв (у 2 рази) \ ак-тив^увався статевий шлях ¡нфкування в 3,5 рази. На цьому фоы питома вага медичних парентераль-них втручань збер1галася високою - на р1вы 8-9%. Змша домЫуючих шляхв ¡нфкування знайшла свое вщображення у в1ков1й структур!: залученням до ЕП оаб молодого вку в1д 21 до 30 рою в (до 60%) \ старших 40 рою в (до 30%), що опосередковано вказус на актив1зац1ю статевого шляху \ збтьшення частоти парентеральних медичних втручань, як1 схарактерними для даних вкових груп.
Узагальнюючи отримаы дан1, можна зробити висновок, що спостер1 гасться так званий феномен "ножиць", коли на фоы зменшення показниюв захворюваност1 на ГГ зростають показники ЕП \ захво-рюваност1 на ЦП, що евщчить про переважання прихованого компоненту ЕП, активысть якого визна-часться субкпннними формами хвороби, як1 як правило, не д1агностуються.
В цих умовах важливим е з'ясування реально! поширеност1 ИВУ- \ ИСУчнфекцм серед населения. Р1вень поширеност1 цих ¡нфекц1й оцЫюсться за р1внем ¡нфкованосп здорового населения - донора.
Проведен! дослщження показали, що за даними офщмноТ статистики, яка базусться на визначены скриншгових маркер^ - ИЬвДд та анти-ИСУ, протягом останых 5 рою в р1вень ¡нфкованост1 донор1в у рег1он1 утримувався на р1вы 1% для ИВУ- та 2% для ИСУчнфекцм. При цьому юльюсть ¡нфкованих серед жителе мюта в 1,2 рази перевищувала дан1 по облаем в цтому. Серед жителе мюта та облаем превалювали маркери ГС над маркерами ГВ. Однак при визначены розширеного спектру серолопчних \ молекулярно-бюлопчних маркер^ ИВУннфекц1ю д1агностували в 8%, \ ИСУ - у 12% донора, що пе-ревищус дан1 офщмноТ статистики у 6,7 \ 6,3 рази вщповщно. Серед обстежених ¡з вперше виявлени-ми маркерами ВГ кпнко-маыфесты форми ГГ та ХГ д1агностувалися лише в 20%. Тобто, реальна по-ширенють ИВУ \ ИСУчнфекцм в регюы значно вища за статистичы дан1, а прихований компонент ЕП е ведучим.
Результати проведеного дослщження дозволили розробити та сформулювати основы напрямки вдосконалення профтактичних \ протиепщемнних захода щодо ВГ з парентеральним мехаызмом передач!, а саме:
необхщно налагодити д1ючу систему ресстраци гострих \ хроннних ВГ з парентеральним мехаыз-мом передач!, при цьому бажано видтяти кпннно-маыфесты \ субшнны формихвороби;
скрин1нг донор1в необх1дно проводити з визначенням розширеного спектру серолопчних \ молеку-лярно-б1олог1чних маркер1в ИВУ- \ ИСУ-1нфекц1й (ИЬвДд, анти-ИЬс!дМ, ИЬеДд, анти-ИСУ \ РНК ИСУ);
впровадити обов'язкове обстеження хворих на маркери ГВ \ ГС, як1 знаходяться на стац1онарному л1куванн1 вЛПЗобласт1;
проводити широкомасштабну сан1тарно-просв1тницьку роботу серед лкар1в р1зних фах1в та населения ПолтавськоТ област1 з питань д1агностики \ проф1лактики ВГ з парентеральним мехаызмом передач!.
Том 6, Выпуск 4
137
