CC BY
14
Реферат
КЛИНИКО-ФУНКЦИОНАЛЫ-ЮЕ СОСТОЯНИЕ БОЛЬНЫХ С ПОСЛЕДСТВИЯМИ ЗАКРЫТОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЫ
Григорова И.А., Куфтерина Н.С.
Ключевые слова: закрытая черепно-мозговая травма, отдаленный период, вызванные потенциалы головного мозга, зрительные вызванные потенциалы, акустические стволовые вызванные потенциалы, Р300.
В основу работы положено комплексное обследование 48 пациентов с последствиями ЗЧМТ, которые находились на стационарном лечении в неврологическом и нейрохирургическом отделениях областной клинической больницы. Использовали кпинико-неврологические и инструментальные (ЭЭГ, ВП, ЭХО-ЭГ, KT, MPT, УЗДГ) методы исследования. Комплексное инструментальное обследование пациентов с последствиями ЗЧМТ свидетельствует о наличии существенных структурных изменений головного мозга. Оценка нарушений спонтанной биоэлектрической активности головного мозга свидетельствовала о нарушении корково-подкорковых взаимосвязей, появлении медленных ритмов, а также острых потенциалов, которые коррелировали с давностью патологического процесса. Анализ результатов исследования ВП свидетельствовал о замедлении проведения импульсов при регистрации ЗВП и АСВП, а также увеличении латентности Р300. Данные УЗДГ свидетельствовали о наличии стойкой гемодинамической патологии у пациентов всех групп.
УДК: 616.36-002-029.1
МЕТОДИКА ПЕРВИНН0Г0 КЛ1Н1К0-ЕП1ДЕМ10Л0Г1ЧН0Г0 СКРИН1НГУ Д0Н0Р1В щодо можливого 1НФ1КУВАННЯ ИВУ I ИСУ
Дубинська Г.М., Шнський Л.Л., Кузь Т.В., Котелевська Т.М., Боднар В.А.
Вищий державний навчальний заклад Украши
«УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», Полтава
Державний медичний уыверситет, м. Луганськ
Встановленг епгдемгологгчнг г клгнгчнг ознаки, на основг яких можливо спрогнозувати ймовгрне гнфгкування доноргв ИВУ г ИСУ. Розроблена система дискримгнантних ргвнянъ для первинного клтжо-етдемюлоггчного скрингнгу, який необхгдно проводити на етапг вгдбору доноргв. Дана методика проста г не потребуе економгчних витрат.
Ключов1 слова: епщем1чний процес, донори, егвдемюлопчш \ клМчы ознаки можливого ¡нфкування НВУ \ НСУ, система дис-кримЫантних р1внянь.
Вступ
Вфусы гепатити (ВГ) з парентеральним меха-ызмом передач! збудниюв, у першу чергу гепатити В (ГВ) \ С (ГС), продовжують займати одне з чтьних мюць у ¡нфекцмнм патологи людини. Незважаючи на наявы науков1 досягнення, сут-тево знизити ¡нтенсивысть епщемнного процесу (ЕП) при цих ¡нфекцях не вдаеться \ до тепер. Ниышня особливють ЕП ГВ \ ГС у Полтавськм облаем \ по УкраТы в цтому - це збереження значущост1 парентерального шляху ¡нфкування пщ час медичних втручань [3,4]. У цих умовах хворим ¡з безжовтяничним \ субклннним перебь гом хвороби, як1 формують прихований компонент ЕП, выводиться особлива роль у реалЬаци парентерального шляху ¡нфкування.
Дониы донори залишаються найнебезпечнн шими з епщемюлопчноТ точки зору як приховаы джерела НВУ- \ НСУчнфекцм. Однак прийнята в УкраТы система тестування донорськоТ кров1, яка передбачас виявлення лише поверхневого антигену ГВ - НВвДд \ сумарних антитт до ГС - анти- НСУ е недосконалою \ не гарантуе безпеки донорськоТ кров1 [1,6,7]. М1ж тим впровадження
адекватного лабораторного обстеження донор^ в сучасних соц1ально-економнних умовах в УкраТы дотепер залишаеться проблемним. Тому з практично!1 точки зору важливим \ економнно обфунтованим е пошук сукупност1 епщемюлоп-чних \ клннних ознак, за якими можна спрогнозувати ймовфне ¡нфкування НВУ \ НСУ донор1в. Це дасть можливють скоротити фнансов1 витра-ти на лабораторний скриншг.
Мета досл1дження - розробити методику про-гнозування можливого ¡нфкування донор1в кров1 НВУ \ НСУ на основ! оцнки епщемюлопчних \ кпннних даних.
Матер1али та методи досл1дження
Проведене поглиблене кпУко-епщемюлопчне та лабораторне обстеження 214 донор^ облас-ноТ станци переливання кров1 (ОСПК), яке включало: ретельний збф епщемюлопчного анамнезу - зпдно розробленою анкетою; загальнокпшн-ний огляд та проведения спец1альних лаборато-рних дослщжень: загального анал^у кров1, б1о-хЫчного аналЬу сироватки з визначенням активное^ аланнамЫотрансферази, аспартатамЫо-
* Фрагмент науково!' теми УкраГнськоГ медичноУ стоматолог1чноТ академп "BipycHi гепатити В i С сполучен1 з eipycoM простого герпесу: кл\нко-патогенетичн\ i еп\дем'юлогннi особливостi, nidxodu до д/агностики та лкування", № Державноi ре-естрацП 0103U001313
трансферази, гамаглутамттранспептидази, лу-жно1 фосфатази, BMicTy 6mipy6iHy, загального бтку (бюх1м1чний анал^атор "Cynep-Z-818", Япоыя). Проводилось УЗ-дослщження печнки i селезнки щодо эталонного середовища. Сиро-ватки KpoBi тестували на розширений спектр се-ролопчних маркер1в ГВ (HBsAg, анти-HBs, анти-HBc IgM i IgG, HBeAg, анти-HBe) i ГС (анти-HCV (cyMapHi), анти-HCVc IgM i IgG та анти-Ывз, ан-th-NS4, aHTH-NS5) методом 1ФА i визначали ДНК HBV i РНК HCV методом ПЛР.
При постанову 1ФА використовували тест-системи "DIA - HBV" i "DIA - HCV" AT3T HBK "Дапроф-Мед" (УкраТна) i HBK "Диагностические системы" (Poem). Для проведения ПЛР застосо-вувалися тест-системи "Ампли Сенс HBV - 470 s/BKO - 770" та "Ампли Сенс HCV - 240 s/BKO -440"(Роая ).
3 метою пошуку прогностичних критерив щодо можливого ¡нфкування HBV i HCV було сформовано 2 групи oci6: ¡нфкованих HBV i HCV (n=102) та здорових (n=112), як1 були р1вноцЫ-ними м1ж собою за вком, статтю, мюцем проживания та соц1альним статусом. В трупах nopiB-няння був проведений частотний аналЬ enifleMi-олопчних i кпннних ознак з використанням факторного, дискримнантного, дисперсного, коре-ляцмного анал^в (програми STATISTICA (VERSIA 6), Excel 97 в середовищ1 Windows) [2,5].
Застосування обчислювальних метода включало дектька eTaniB:
1. визначення кпннних та епщемюлопчних прогностичних ознак;
2. дисперсний аналЬ на в^огщнють BiflMiHHOCTi частоти (P<0,05) зустрнасмост1 епщемюлопчних i клннних ознак м1ж двома
едикоб обчислеы за допомогою частотного
калькулятора;
3. дискримнантний аналЬ епщемюлопчних \ кпннних ознак з визначенням серед них найбтьших м1жгрупових властивостей;
4. розробка дискримнантних р1внянь для проведения кпнко-епщемюлопчного скриннгу щодо можливого ¡нфкування НВУ \ НСУ донора.
Результати та 1х обговорення
Проведен! дослщження виявили вщмнност1 кпннних \ епщемюлопчних характеристик в трупах ¡нфкованих \ нешфкованих щодо НВУ \ НСУ донора. Так при анал1з1 епщемюлопчного анамнезу встановлено, що в 46 % у здорових донора кров1 взагал1 не вдалося визначити можлив1 об-ставини ¡нфкування, в той же час у груп1 ¡нфкованих таких оаб було значно менше -12,7% (р<0,001).
У груп1 ¡нфкованих оаб вфогщно частше, ыж у здорових, вщмналися: др1бн1 медичы проце-дури - у 5,4 рази (р<0,001), стоматологны манн пуляци - у 3,5 (р<0,001), хфурпчы втручання - у 3,3 (р<0,001), ФГДС - у 2,3 (р<0,1), чисельы ста-тев1 стосунки та косметичы послуги у салонах -у 1,7 рази (р<0,1). Серед здорових донора не вщмнали ¡н'екцмних наркоман^, Тм не вливали кров та ТТ препарати, а у груп1 ¡нфкованих таю особи ресструвалися з частотою 4,9% \ 7,8% вщповщно. Загалом, ¡нфковаы донори у 3 рази частше, ыж здоров^ вказували на медичы \ парамедичы ¡нвазивы втручання (р<0,05) (рис.1).
3 метою пошуку прогностичних фактор^, щодо можливого ¡нфкування НВУ \ НСУ нами був проведений частотний аналЬ епщемюлопчних ознак в групах обстежених донорв
24,5 [ 26.5Щ
12.7Q
4,9
С 8.8 □
10,8 [ 12,7^
19,6: 21,б[
1нф1коваш
1и'скшйнс циодешш и;1ркотнк1Ез Влнкшнн Kpoei Til fi irkii.ik:: 1:; Т;тюв:жня
Ешдсмюлопчнии ;iHi(UHC'i без ocoöriiiiiocTcii
Космстичш noc.iym \ с1лон;]\ |_[6,2
ФГДС IZZlS.4
, ([;::•:■:: :;;,ihi процедур» | |3.6
I 142.5
Стол N itoло г i 4 H i Л [;iH i пуля щ i
Xip\pri4Hi чиння
I [СВП0|)НДК(Ж1Ш СТЛТСВ] CTOCVHKIl
У
]e
30 25 20 15 10
J 46
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50
Здоров]
Рис. 1. Даы епщемюлопчного обстеження ¡нфкованих HBV i HCV та здоровихдонор1в
Том 7, Випуск 4
75
Встановлено, що в груп1 ¡нфкованих НВУ \ НСУ найчастше зустрналися таю епщемюлопч-ы ознаки: х1рург1чн1 втручання (37,5%), стомато-лопчы мантуляци (32,8%), чиселы-м статев1 сто-сунки (26,6%), част др1бн1 медичы мантуляци (26,6%), ендоскопнне обстеження (17,2%), за-хворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) в анамнез! (10,9%), вливання кров1 та и препарат^ (9,4%). Враховуючи те, що в груп1 здорових донора ц ознаки також визначалися,
ми за допомогою частотного калькулятора пор|-вняли частоти епщемюлопчних ознак в цих трупах. Проведений дискримнантний аналЬ показав, що найбтьш1 м1жгрупов1 вщм1нност1 мають таки ознаки, як: х1рург1чн1 втручання (Р=14,64638, р<0,0002), стоматологны втручання (Р=10,88036, р<0,0013), част1 дрШ медичы мантуляци (Р=11,11075, р<0,0012), ЗПСШ в анамнез! (р=6,032623, р<0,0156), вливання кров1 та и препарат^ (Р=5,081671, р<0,0261) (рис.2).
Рис.2. ДискримЫантнл коефщснти Р епщемюлопчних ознак ¡нфкування донор1в щодо НВУ \ НСУ.
При загальнокпннному обстежены ¡нфкованих НВУ \ НСУ та здорових донора м1ж ними також ви-явилася рЬниця (рис.3).
20,ЗЦ
1.5П
26,6 [ 28.1 Н
34,4 Г
39,1 [ 39,1 [
42,2
45 10 36 30 26 20 15 10 5
В|ДС\ТН1очнпки
С пленом С гад ¡я
Артралпчнии синдром
Жовтяниич Больовнм синдром
□74
о
□4
Пб
□6
' 0:1,1 тою!
Астсновс гстлтивнии синдром
Диспсптичшш синдром
Що
Ш8
О 5 1 0 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 751
4
6
[нфжоваш
Рис. 3. Дан1 ключного обстеження ¡нфкованих НВУ \ НСУ та
Як вщображено на рис.3, у 74% у здорових донора кров1 кл1н1чн1 ознаки типових кпннних синдром^ НВУ- \ НСУчнфекцм взагал1 були в1д-суты, в той же час у грут ¡нфкованих таких було менше - 20,3%.
У грут ¡нфкованих в1рогщно частое, ыж у здорових, вщмналися таю клнны синдроми: ди-спептичний - у 5,3 рази (р<0,001), астеновегета-
Здорот
здорових донор1в
тивний - у 3,9 (р<0,001), больовий - у 5,7 (р<0,001), артралпчний - 6,7 (р<0,001) синдроми, гепатомегал1я - у 3,9 (р<0,001) та жовтяниця - у 6,7 (р<0,001). Спленомегал1я визначалася лише у ¡нфкованих оаб - 1,6%. Загалом, у ¡нфн кованих донора у 3,6 раз1в частое, ыж здорових, визначалися клнны ознаки, як1 могли свщ-чити про можливють ¡нфкування НВУ \ НСУ.
АналЬ частоти зустрнаемост1 кпннних синд-poMiß у rpyni ¡нфкованих HBV i HCV донора показав, що найчаст1ше визначалися таю KniHiHHi ознаки: диспептичний (42,2%), астеновегетатив-ний (39,1%), больовий (34,4%), артралпчний (26,6%) синдроми, гепатомегалт (39,1%) та жо-втяниця (28,1%). Найбтьший дискрименантний
коефщснт F мав мюце при: диспептичному (F=19,04933, р<0,0000), больовому
(f=6,14,66753, р<0,0002), астеновегетативному (F=13,92383, р<0,003) синдромах, гепатомегали (f=13,45568, р<0,0004) i жовтяниц1 (F=12,3155, р<0,0006) (рис.4).
Диспептичний синдром
Больовий синдром
Астенове гетативний синдром
Гепатомегал1я Жовтяниця
Рис.4. ДискримЫантнл коефщенти F кл1шчних ознак ризику
Узагальнюючи отримаы даы можна зробити висновок, що TaKi епщемюлопчы i KniHiHHi ознаки, як xipypriHHi i стоматолопчы втручання, част1 ApiÖHi медичы мантуляци, ЗПСШ в анамнезу вливання KpoBi та и препарат^, наявнють дис-пептичного, астеновегетативного, больового, артралпчного синдром!в, гепатомегали та жов-тянищ е вфогщними несприятливо прогностич-ними критер^ми щодо можливого ¡нфкування даними в1русами.
Враховуючи отриманы даы? визначены дис-крим1нантн1 р1вняння, на основ! яких була запро-понована методика первинного кпнко-епщемюлопчного скриншгу (КЕС) донора щодо можливого ¡нфкування HBV i HCV. КЕС може проводитися лкарем СПК, епщемюлогом або середым медичним прац1вником i передбачае визначення пари дискримнантних р1внянь (КЕС1 i КЕС2) за якими прогнозуеться можливють ¡нфь кування.
КЕС1=3,1195*ХВ+8,0451 СМ+29,6760*ВКП+7,7 357*ЧДММ+18,4995*1ПСШ+4,4967*АС+7,5610*Д С+7,1030*ГМ+2,8589*ЖТ-5,8450*БС+0,8291 АртС-51,3947;
КЕС2=1,9490*ХВ+6,9219*СМ+27,2815*ВКП+6,8 428*ЧДММ+16,6414*1ПСШ+3,7673*АС+5,7843*Д С+5,7554*ГМ+2,5987*ЖТ-5,5874*БС+0,4968*АртС-38,1396,
де ХВ - xipypriHHi втручання, СМ - стоматологии маыпуляци, ВКП - вливання KpoBi i TT препарат^, ЧДММ - 4acTi flpiÖHi медичы маыпуляци, АС - астеновегетативний синдром, ДС - диспептичний синдром, ГМ - гепатомегали, ЖТ - жовтяниця, БС - больовий синдром, АртС - артра-
¡нфкування донор1в щодо HBV i HCV.
лгнний синдром.
У випадку наявност1 ознаки до рвняння вноситься коефщент 2, при вщсутност1 - 1. При переважаны коефщента KEC1 над KEC2 констатуеться вфогщна можливють ¡нфкування донора HBV i HCV, що потребус його викпючен-ня з числа flOHopiB, або проведения подальшого поглибленого серолопчного та молекулярно-бюлопчного обстеження на ui ¡нфекци.
Впровадження запропонованих дискримнант-них р1внянь в практику СПК та лкувально-профтактичних закпадв дозволить викпючити з числа flOHopiB можливо ¡нфкованих HBV i HCV. Методика проста i не потребус економнних ви-трат.
Л1тература
1. Гриза П. В., Мосейчук В. I., Новак В. Л. Дагностика i профтак-тика трансмюивних ¡нфекцм удонорськм KpoBi, 17 компоненте й виготовлення з них npenapaTiB // 1нфекцмы хвороби. - 2003. -№ 3. - С. 52- 56.
2. Гублер Е.В. Вычислительные методы распознования патологических процессов. - Л.: Медицина, 1970. - 319 с.
3. Епщемюлопя гепатиту С в УкраТи: сучасний стан i проблеми / А.Л.Гураль, В.Ф. Мар1евський, Т.А. Сергеева та ¡н. // Матер. Доп. Наук.-практ. конф. «Вчення Л.В. Громашевського в сучасних умовах боротьби з ¡нфекцмними хворобами» - К., 2006. - С. 5558.
4. Епщемюлопчна характеристика гепатиту В в Укра'1'Hi i шляхи пщвищення ефективност його профшактики / А.Л. Гураль, В.Ф. Мар1евський, Т.А. Сергеева та ¡н. // 1нфекцмы хвороби. - 2003. -№ 2. - С. 35- 41.
5. Лапач C.H., Чубенко A.B., Бабич П.Н. Статистические методы в Медик обиологических исседованиях с использованием Excel. -Киев «Морион», 2000. - 319 с.
6. Новак В.Л., Гриза П.В., Втьхова Т.К. 1нфекцмна безпека донор-сько! KpoBi та шляхи 11 досягнення // 1нфекцмы хвороби. - 2001. -№3. - С. 5-10.
7. Оптим1зацт метода забезпечення BipycHoi безпеки у служб! KpoBi / А.Л. Гураль, В.Р. Шагинян, A.M. Криштоф та ¡н. // Лабора-торна дшгностика. - 2004. - №3. - С. 3-9.
Том 7, Выпуск 4
77
Резюме
МЕТОДИКА ПЕРВИЧНОГО КЛИНИКО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОГО СКРИНИНГА ДОНОРОВ ОТНОСИТЕЛЬНО ВОЗМОЖНОГО ИНФИЦИРОВАНИЯ .
Дубинская Г.М., Пинский Л.Л., Кузь Т.В., Котелевская Т.М., Боднар В.А.
Ключевые слова: эпидемический процесс, доноры, эпидемиологические и клинические признаки возможного инфицирования доноров НВУ и НСУ, системадискриминантных уравнений.
Установлены эпидемиологические и клинические признаки, на основании которых можно прогнозировать возможное инфицирование доноров НВУ и НСУ. Разработана система дискриминантных уравнений для первичного кпинико-эпидемиологического скрининга, который необходимо проводить на этапе отбора доноров. Данная методика проста и не требует экономических затрат.
УДК 616.32/.33-002-085.244
КЛИНИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ ГАСТРОМАКСА В ЛЕЧЕНИИ ГАСТРОЗЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНИ
Ждан В.Н., Бабанина М.Ю., Крачек A.A., Матлаш Л.Н., Севидова М.В. Турина Л.И.
Высшее государственное учебное заведение Украины
«Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
Отделенческая клиническая больница ст. Полтава-Южная
В роботе представлены данные исследования эффективности препарата гастромакса в комплексном лечении больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью 0-А ст. Применение гастромакса в терапии данной категории пациентов является эффективным и безопасным методом лечения, который позволяет сократить сроки лечения, улучшить качество жизни больных, достигнуть клинико-эндоскопической ремиссии.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, гастромакс, лечение.
Ученые и практикующие врачи многих стран мира называют гастроэзофагеальную рефлюкс-ную болезнь (ГЭРБ) заболеванием XXI века [4]. У 10% пациентов с симптомами ГЭРБ развивается пищевод Баретта, что увеличивает риск развития аденокарциномы пищевода в 30-125 раз. Основными симптомами ГЭРБ является изжога, острая боль в гортани, кислые и воздушные отрыжки, жжение и чувство давления в подложечной области [3]. У 50-70% пациентов с классическими клиническими признаками заболевания достоверные изменения пищевода при эндоскопии не выявляются, исходя из этого наиболее часто встречающейся формой является эндоскопически негативная ГЭРБ [1].
Выбор метода лечения зависит от этиологии и особенностей течения ГЭРБ. Согласно стратегии «Step up», принято начинать лечение изжоги с антацидных препаратов, прокинетиков, при недостаточной эффективности назначают Н2-блокаторы, ингибиторы протонной помпы [2,6]. Для достижения оптимального эффекта рекомендуется применять комбинированные препараты, содержащие антациды и Н2-блокаторы [3]. Гастромакс — препарат, содержащий бло-катор Н2-рецепторов III поколения фамотидин и антациды — кальция карбонат и магния гидро-ксид. Гастромакс оказывает двойное действие за счет уменьшения желудочной секреции и нейтрализации соляной кислоты, устраняет
проявления гиперацидности (боль, изжогу). Входящий в состав препарата фамотидин угнетает как базальную секрецию соляной кислоты, так и ее секрецию, стимулированную гистами-ном, гастрином и ацетилхолином, снижает активность пепсина. Оптимальное соотношение активных компонентов в составе препарата обеспечивает снижение кислотности до нормального уровня [3,7].
Целью нашего исследования стало изучение эффективности кпиничекого применения гастромакса в лечении больных ГЭРБ 0-А ст.
Материалы и методы исследования
Исследование проводилось на базе терапевтического отделения Полтавской отделенческой клинической больницы ст. Полтава-Южная. Всего исследовано 40 больных (25 мужчин, 15 женщин) в среднем возрасте 44,6±14,5, с продолжительностью болезни от 4 месяцев до 5 лет. Их характеристика представлена в табл. 1. Основную группу (ОГ) составили 30 больных, контрольную группу (КГ), репрезентативную по возрасту и полу, составили 10 больных. Из сопутствующих болезней отмечались язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки в стадии ремиссии, полипы желчного пузыря, хронический гастрит, желчно-каменная болезнь, хронический бескаменный холецистит, хронический панкреатит, остеохондроз различных отделов
