CC BY
96
Рез^ченко Н.Ю., Дюдюн А.Д. СУЧАСН1АСПЕКТИ ЕТ1ОПАТОГЕНЕЗУ ВУГРОВО!ХВОРОБИ
УДК: 616.53-002-08
Сучасш аспекти етюпатогенезу вугрово1 хвороби
Резшченко Н.Ю., Дюдюн А.Д.
Днтропетровська державна медична академ1я
СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ЭТИОПАТО-ГЕНЕЗА УГРЕВОЙ БОЛЕЗНИ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
Резниченко Н.Ю., Дюдюн А.Д.
THE MODERN ASPECTS OF ACNE VULGARIS ETIOPATHOGENESIS (LITERATURE REVIEW)
Reznichenko N.Yu., Djudjun A.D.
Одшею з найбiльш актуальних проблем сьогодення в дерматологи е вугрова хвороба або акне, що представляе собою захворю-вання сальних залоз i волосяних фолiкулiв, функ-цiонування яких пов'язане з впливом багатьох чинниюв.
За даними лггератури [8, 23, 40], вугрова хвороба посщае трете мiсце у структурi дерматоло-гiчних захворювань. У людей шдл^кового та юного в^ частота акне значно перевищуе се-редньостатистичнi показники, сягаючи 80-90 % [1, 20, 48, 52, 53, 59, 74, 77]; вугрова хвороба та-кож спостер^аеться у значно! частини (до 11 %) оаб старше 25 роюв [18, 24, 26, 44, 56, 75].
Клшчш ознаки вугрово! хворобi найчастiше починають проявлятися в 12-14 рокiв, причому пiк захворюваностi припадае на [41]:
- 14-17 роюв - у дiвчат;
- 16-19 рокiв - у юнаюв,
пiсля чого наступае регрес; але майже у 20 % тдттюв iнволюцiя акне вщбуваетъся бiльш по-вiльно. Це вщдзеркалюеться на самооцiнцi та самосприйняттi шдл^ка в колективi, що може сприяти виникненню невротичних розладiв i обумовити тяжкий переби- захворювання з по-дальшим поглибленням ситуаци [27, 33].
Вугрова хвороба включае в себе багатогран-ний комплекс взаемозалежних гiстохiмiчних i органних дисфункцiй [19, 42, 54, 64], оскшьки в патолопчному процесi задiяна не лише шюра, але й рiзноманiтнi органи та системи оргашзму лю-дини.
Завдяки фундаментальним i клiнiчним досл> дженням вдалося з'ясувати механiзми розвитку
акне, особливост патогенезу i морфогенезу ви-сипань [2, 18, 19, 20, 43, 44, 64, 75, 78]. Ведучу роль у розвитку звичайних акне вщгрдать чоти-ри головних взаемопов'язаних механiзми [38, 53, 57, 60]:
- андроген-обумовлена гiперпродукцiя шюрно-го сала, пов'язана 3i збiльшенням активностi ферменту 5-а-редуктази, i тдвищення чутливостi дегiдротестостерон-рецепторiв на поверхш сально! залози;
- тдвищення пролiферацi! фолiкулярних кера-тиноципв з порушеннями !х диференцдавання, що призводить до фол^лярного гiперкератозу та подальшого комедоноутворення;
- колошзащя сально-волосяних фолiкулiв Р. acnes з подальшою iндукцieю запалення;
- поширення запалення на дерму та утворен-ня рубцевих змш на шкiрi.
Суттеву роль у розвитку патогенетичних чин-никiв вугрово! хвороби вщводять [20, 26, 80, 82]:
- себоре!;
- патолопчному впливу коменсально! та патогенно! м^офлори;
- розладам ендокринно! регуляцi!;
- надлишку екскрецi! полшенасичених жирних кислот за рахунок порушення метаболiзму вшь-них жирних кислот у сироватщ кровi;
- спадковосп [25, 76];
- розладам обмшу речовин [18].
В останнi роки важливого значення в розвитку захворювання дослщники стали надавати ге-нетичним чинникам та спадковiй схильносп, якi обумовлюють [25, 59]:
- особливють будови та розмiру сальних за-
лоз;
- склад шюрного секрету;
- актившсть кератишзацп, реакцп;
- сприйнятливiсть !х до нейро-вегетативних впливiв.
Велика увага придшяеться як екзо-, так i ен-догенним чинникам [28, 52, 71]; про атментарш чинники свiдчать численш роботи [12, 19, 75]:
- деяю автори [6, 39, 41] придшяють увагу застосуванню:
1) гонадотропних, естрогенних, кортико-стеро!дних гормонiв;
2) препарата йоду, брому;
- iншi автори [13, 47, 64] придшяють увагу:
1) мехашчному подразненню шюри, схиль-но! до комедоноутворення;
2) постшному контакту шкiри з комедоно-генними агентами;
3) шсоляцл.
Серед ендогенних причин, одними з головних е [10]:
- вплив андрогенiв на секреторну актившсть сальних залоз;
- функщональний стан оргашв травлення, ней-роендокринно! i iмунно! систем.
З точки зору багатьох вчених [1, 68], перенесена та юнуюча соматична патолопя, така як:
- захворювання шлунково-кишкового тракту;
- вогнища хрошчно! ЛОР-шфекцп, -вiдiграе суттеву роль у розвитку акне та може
призводити до виснаження меxанiзмiв адаптаци у пащенпв [19] та посилювати вiрулентнiсть умовно-патогенних мiкроорганiзмiв [51].
Шкiра е основною ланкою метаболiзму ста-тевих стеро!дних гормонiв, а головними органа-ми-мiшенями для них е ешдермю, волосянi фоль кули i сальш залози, функцiонування яких пов'я-зано з обмшом стеро!дних гормонiв [29, 44] за рахунок наявностi рецепторiв, де вiдбуваеться !х зв'язування [13, 18, 50]. Ряд гормошв:
- АКТГ;
- гормони кори надниркових залоз; -андрогени;
- прогестерон, -
стимулюють функцiональний стан сально-волосяного фолшула, а естрогени - пригшчують [3, 55]. У перюд статевого дозрiвання при акне порушуеться спiввiдношення мiж андрогенами i естрогенами [29, 46, 50] та тдвищуеться бюсин-тез 5-а-редуктази, що переводить вшьний тестостерон у дегщротестостерон, який приймае участь у пперсекреци сальних залоз.
Пiдвищена продукцiя шюрного сала зi змен-шенням вмюту ненасичених жирних кислот сприяе розмноженню Р. acnes, бактерiальнi лша-
зи яких сприяють утворенню вiльних жирних кислот, наслщком чого е розвиток комедонiв та асеп-тичного запалення й акне [24].
За даними А.Н. Багмет [5], Я.Ф.Кутасевич i ствав. [26], в сальних залозах вщбуваеться роз-множення умовно-патогенно! мiкрофлори, яка, у разi перевищення критичного рiвня фагоцитозу, е пусковим мехашзмом iнфекцiйно-запального процесу шюри [40, 48, 69].
В.П. Федотов i спiвав. [53], А.Д.Дюдюн i спiвав. [15] вважають патогенетично значимим збудником захворювання P. acnes, яку знаходять у пащенпв з акне не лише у вивщному протощ сально! залози, але й на дшянках не ушкоджено! та здорово! шюри. При наявностi елементiв акне ряд авторiв [26, 68, 72] найчастше виявляли P acnes та Staph. epidermidis на шкiрi як поза елементами, так i безпосередньо в акне; деяю дослiдники [4, 5, 26, 45, 52] виявляли також:
- стафшококи (S. epidermalis, S. aureus, S. viridens);
-стрептококи;
- дрiжджеподiбнi гриби.
Ряд авторiв [9, 14, 19, 30, 40, 61, 64, 70, 72, 79] вказують на залежшсть стану мшробюценозу шири вщ:
- напруженосп неспецифiчно!' резистентностi органiзму, регуляторно! i трофiчно! функцiй нерво-во! та ендокринно! систем;
- нерацюнального використання антибiотикiв та iн., що послаблюють здiбнiсть шкiри до само-стерилiзац!.
Це може призводити до змш структурно-функцiонального стану клгшнних мембран, що е важливою ланкою патогенезу рiзних захворювань, особливо ендогенно! iнтоксикацi!, на тлi знижен-ня факторiв антиоксидантного захисту [16, 18]. Роботами В.А. Михалович i ствав. [32] вста-новлено, що змши проникностi еритроцитарних мембран i сорбцшно! спроможностi еритроцитiв у хворих на акне при тяжкому переб^у захворювання виникають внаслiдок дi! таких мембрано-ушкоджуючих факторiв, як продукти ендогенно! штоксикаци.
У разi наявносп тяжких та поширених дер-матозiв, у патологiчний процес втягуються фер-ментнi системи, якi локалiзуються в субклгшн-них органелах (лiзосомах, мiтохондiях та iн.) [19, 40]; внаслщок цього може розвинутися ок-сидантний стрес, який характеризуемся [65]:
- зниженням енергетичного потенцiалу клiти-
ни;
- порушенням трансмембранних процесiв;
- виходом з клiтин бiологiчно активних речо-вин;
Резнченко Н.Ю., Дюдюн А.Д. СУЧАСН1АСПЕКТИ ЕТЮПАТОГЕНЕЗУ ВУГРОВОÏХВОРОБИ
- окисною модифшащею макромолекул;
- активащею атипових процесiв у клiтинi. Пусковим чинником патогенетичного ланцю-
га змш при акне, на думку ряду авторiв, е нейро-ендокриннi i психо-вегетативнi змiни, що посилю-ють подальшi себомоторнi, iмунологiчнi та м^о-бiологiчнi порушення [22, 26, 50, 55, 58, 68].
Нервова система ^ в першу чергу, И вегета-тивний вщдш е головним регулятором штегра-тивних реакцiй оргашзму, що забезпечують [17]:
- функщональний зв'язок систем i органiв;
- збереження метаболiчних процесiв;
- взаемодда з навколишнiм середовищем.
У лiтературi е лише поодинокi повiдомлення щодо стану симпато-адреналово! системи при захворюваннях шюри [67, 81]. Незалежно вщ тонусу вегетативно! нервово! системи у хворих, вщбуваються зрушення в гормональнш ланцi вегетативно! регуляцi! в бш активацi! симпатично! нервово! системи, яка е стрес-активуючою, i е необхщнють проведення корегуючо! антистре-сово! терапi!, яка пiдвищуе активнiсть стрес-лiмiтуючих систем.
Великого значення набувае проблема психо-фiзiологiчних порушень i зворотна соматопсих1ч-на складова, що мають мюце при акне [7, 21, 62], особливо - при наявност кело!дних змiн шюри
[35, 73].
Простежуеться взаемозв'язок мiж тяжкiстю i поширенiстю ураження шюри та складнiстю психопатологiчного синдрому i якостi життя [11, 37], що в 40-80 % випадюв призводить до [21, 31, 34, 40, 49, 66]:
- психо-сощально! дезадаитаци хворих;
- розвитку дисморфофобi!, депресп;
Л1ТЕРАТУРА
1. Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые. -
М, 2003. - 234 с.
2. Айзятулов Р.Ф., 1ринчин Г. В. До питання про
патогенез вугрово! хвороби / Мат. наук.-практ. конф. «Сучасш аспекти етюпатогенезу, дiаг-ностики, ктшки та лшування в дерматовенерологи i косметологи» (Донецьк, 13-14 травня 2003 р.). - Донецьк: Здоровий свгт, 2003. -С. 4-5.
3. Аравийская Е.Р. Современный взгляд на лечение акне: состояние проблемы и новые возможности // Лечащий врач. - 2003. - № 4. -С.4-6.
4. Арзуманян В.Г., Зайцева Е.В. Кабаева Т.Н., Темпер Р. В. Оценка стафилококковой и нели-пофильной дрожжевой микрофлоры кожи у больных с кожной патологией при контактном способе посева // Вестн. дерматовенероло-
- зниженню комушкабельносп, усшшносп, працездатност.
Косметолопчш проблеми значно поглиблю-ють сощально-психолопчш, мiжособистiсm вщно-сини i викликають зниження якостi життя [36, 56].
Визначення показникiв якостi життя у пащенпв е, на думку В.Г. Коляденко, Чернишова П.В. [21], щнним та надiйним показником його загального стану i дае можливють вести монiторинг ефек-тивностi лшування залежно вiд стану хворого. Значне зниження показниюв якостi життя спо-стерiгаеться у хворих на акне середньотяжкого ступеню тяжкостi, а усунення косметолопчних дефектiв призводить до регресу психопатолопч-них розладiв [56].
Таким чином, незважаючи на широке розмагт-тя поглядiв стосовно причин розвитку та патогенезу акне, багато питань таких, як роль нервово! та симпато-адреналово! систем, енергетич-ного обмiну, метаболiзму, впливу сощальних чинниюв та шших, залишаються нез'ясованими. Вiдмiнностi ведучих патогенетичних ланок у хворих з рiзними формами та тяжюстю вугрово! хвороби дозволяе уявити юнування великого числа сполучення рiзноманiтних факторiв та !х вираз-ностi, що диктуе необхiднiсть:
- подальших дослiджень нових ланок патогенезу акне з метою удосконалення методiв ïï дiагностики;
- проведення бiльш ефективних профшактич-них та лiкувальних заходiв.
Це тдкреслюе соцiальну обrрунтованiсть по-шуку ефективних методiв лiкування i реабштаци та полiпшення якостi життя у пащенпв з вугро-вою хворобою.
гии. - 2004. - № 6. - С. 3-6.
5. Багмет А.Н., Шаповалова О.В. Коррекция нарушений микробиоценоза кожи при легких формах угревой болезни // Дерматолопя та венеролопя .-2003. - № 1 (19). - С. 44-46.
6. Балан В.Е., Зайдиева Я.З. Применение фито-эстрогенных препаратов для лечения гипо-эстрогенных состояний // Русский медицинский журнал - 2000. - № 1. - С. 156-158.
7. Висоцька Г.Л. Патогенетичне обгрунтуван-ня комплексно! тераш! жшок, хворих на вугро-ву хворобу: Автореф. дис. ... канд. мед. наук.
- Харюв. - 2006. - 23 с.
8. Волов А.А. Новые технологии в дерматокос-метологии / Сучасш проблеми дерматовенерологи, косметологи та управлшня охороною здоров'я: Збiрник наук. праць. - Харюв, 2004.
- Вип. 3. - С. 267-270.
9. Гулей Л. О. Сучасш уявлення про етюпатоге-нез вугрово! хвороби // Буковинський медич-ний вiсник. - 2006. - Т. 10, № 1. - С. 98-105.
10. Дашкова Н.А., Логачев М.Ф. Акне: природа возникновения и развития, вопросы систематизации и современные ориентиры в выборе терапии // Вестник дерматологии и венерологии. - 2006. - № 4. - С.8-13.
11. Довжанский С.И. Качество жизни - показатель состояния больных хроническими дерматозами // Вестник дерматологии и венерологии. - 2001. - № 3. - С. 12-13.
12. Дуденко Л.1., Васильева К.В., Ашуркова В. Ф. i др. Розроблення принцитв комплексного лшування вугрово! хвороби // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.
- 2007. - № 2. - С. 104.
13. Дудченко М.О., Васильева К.В., Левченко Л.Ю. Деяю фактори впливу ультрафюлетових промшв на шюру у прихильниюв сонячного та штучного загару / Мат. наук.-практ. конф. «Захворювання та вiковi особливосп шюри, !х генетична детермшовашсть». - К., 2003. -С. 32-33.
14. Дюдюн А.Д., Полион Н.Н., Почка Е.А., Башмаков Д. Г. Бактериальный вагиноз // Дерматология. Косметология. Сексопатология. -
2004. - № 3-4 (7). - С. 154-160.
15. Дюдюн А.Д., Свирид С.Г., Полион Н.Н. Применение денебола, миратина и лактовита форте в комплексной терапии больных с акне // Новости медицины и фармации в Украине. -
2005. - № 16. - С. 10.
16. 1ринчин Г.В. Роль порушень про- та антиок-сидантно! систем кровi у патогенезi вугрово! хвороби // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева. - 2004.- № 1-2.
- С. 128-129.
17. Калюжная Л.Д., Безвершенко Е.И. Функциональное состояние центральной нервной системы и мозгового кровообращения у больных атопическим дерматитом // Дерматология. Косметология. Сексопатология. - 2004. -№ 3-4 (7). - С. 55-59.
18. Калюжная Л.Д., Шармазан C.I., Копани-ця О.М. Л^вання вульгарних ву^в: Метод. рекоменд. - Ки!в, 2002. - 32 с.
19. Ковалев В.М. Угревая сыпь. - К.: Здоров'я, 1991. - 144 с.
20. Коляденко В.Г., Брюзгтою Т.С., Усенко Г.Д. Газоxроматографiчний аналiз лшадв кровi та шюрного сала у разi вугрово! хвороби // Дерматолопя i венеролопя. - 2001.- № 4.-С. 31-32.
21. Коляденко В.Г., Чернишов П.В. Показники
якосп життя у дерматолопчних хворих // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2005. - № 2. - С. 11-14.
22. Копаница О.М. Клиническая характеристика больных в перименопаузальном периоде с болезнями сальных желез до и после лечения препаратом ЗГТ // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2002. -№ 1-2 (5). - С.102-105.
23. Кубанова А.А., Панова О.С. Оценка качества оказания квалифицированной медицинской помощи в дерматокосметологической практике // Вестник дерматологии и венерологии. - 2002. - № 1. - С. 72-76.
24. Кубанова А.А., Самсонов В.А., Забненкова О. В. Современные особенности патогенеза и терапии акне // Вестник дерматологии и венерологии. - 2003. - № 1. - С. 9-15.
25. Курдина М.И., Загоруйко Е.И. Генная терапия в дерматологии // Вестник дерматологии и венерологии. - 2002. - № 3. - С. 12-16.
26. Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Багмет А.Н., Шаповалова О.В. Микробиоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции // Укр. журнал дерматологи, венерологи, косметологи.- 2003.- № 1 (8). - С. 43-47.
27. Мавров Г.И., Чинов Г.П. Психосоматические нарушения у больных смешанными венерическими инфекциями и их коррекция // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005. - № 3-4 (8). - С. 120-128.
28. Мавров I.I., Волокославська В.М., Гутнев О.Л., Денисенко О.1. Забруднення атмосфе-ри та захворювашсть алергодерматозами в схщному та захвдному регюнах Укра!ни / Мат. наук.-практ. конф. - К., 2003. - С. 66-69.
29. Масюкова С.А., Бекмагомаева З.С., Разу-мова С.А., Гунина Н.В. Акне у подростков // Новости медицины и фармации. - 2004. -№ 4. - С. 8-9.
30. Маштакова И., Огурцова А. Комплексное лечение угревой болезни с учетом гормонального фона и микробиценоза кожи // Доктор. -2005. - № 1. - С. 27-29.
31. Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стрессовым ситуациям и физическим нагрузкам. - М.: Медицина, 1988. - 187 с.
32. Михалович В.А., Марусанов В.Е., Бичун А.Б., Доманская И.А. Проницаемость эрит-роцитарных мембран и сорбционная способность эритроцитов - оптимальные критерии тяжести эндогенной интоксикации // Анестезиология и реаниматология. - 1993. - № 5. -С. 66-69.
33. Монахов С.А., Иванов О.Л., Самгин М.А.,
Резнченко Н.Ю., Дюдюн А.Д. СУЧАСН1АСПЕКТИ ЕТ1ОПАТОГЕНЕЗУ ВУГРОВО1 ХВОРОБИ
Львов А.Н. Психоэмоциональные расстройства у пациентов, страдающих акне // Рос. журн. кожн. и венерол. бол. - 2003. - № 4. -С. 45-52.
34. Монахов С.А., Самгин М.А., Кочергин Н.Г. Динамика показателей дерматологического индекса качества жизни (ДИКЖ) в процессе лечения акне препаратом дифферин / Современные вопросы дерматологии и венерологии: Сб. трудов конференции.- М., 2002.- С. 83-85.
35. Огурцова А.Н. Дифференцированный подход к лечению угревой болезни / Мат. науч.-практ. конф. «Актуальные вопросы дерматовенерологии и косметологии». - Одесса, 2003. -С. 83-84.
36. Особенности психических расстройств у больных розацеа / Иванов О.Л., Белоусова Т.А., Дороженок И.Ю. и др. / Материалы Первого Российского конгресса дерматовенерологов. 23-26 сентября 2003 г. - СПб., 2003.
- Т. 1. - С. 40-41.
37. Папий Н.А. Кожные заболевания: психодиагностика и психокоррекция. - Минск: Полымя, 2003. - 176 с.
38. Полонская Н. К вопросу о лечении угревой сыпи в косметологическом салоне // Ваш врач-косметолог. - 2003. - № 1. - С. 16-19.
39. Проценко Т. В. Угревая болезнь (лекция для врачей). - К., 2001. - 15 с.
40. Проценко Т.В., Андрашко Ю.В., Грищенко О. В. и соавт. Взаимосвязь здоровья кожи и репродуктивной системы в контексте актуальных проблем современной дерматокосме-тологии // Здоров'я Укра!ни. - 2007. - № 6. -С. 65-66.
41. Проценко Т.В., Бондаренко И.Н. Влияние половых гормонов на физиологические процессы в дерме // Дерматология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - № 1 (4). -С.133-137.
42. Проценко Т.В., Бреславец М.В. Возможности оценки показателей морфофункциональ-ного состояния структуры кожи / Мат. наук.-практ. конф. «Захворювання та вiковi особли-восп шюри, !х генетична детермшовашсть».
- К., 2003. - С. 87-88.
43. Проценко Т.В., Катан А.В. Инновационные подходы к наружной терапии обыкновенного акне // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.- 2007.- № 2.- С. 13-14.
44.Радионов В.Г., Высоцкая А.Л. Особенности гормонального и психосексуального статуса женщин, больных угревой болезнью // Журнал дерматовенерологи та косметологи iм.
Н А. Торсуева. - 2005. - № 1-2. - С. 115-118.
45. Рахманова С.Н., Юцковский А.Д, Диго Р.Н., Накорякова Л. Ф. Стафилококки в микробиоценозе аке-элементов больных угревой болезнью // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2005.- № 3-4 (8).- С. 111-113.
46. Роговская С.И. Андрогензависимые поражения кожи и возможности их коррекции у женщин: Клинич. лекция. - М., 2003. - 13 с.
47. Рыжко П.П., Романовская Н.Н., Рощенюк Л.В. Косметические средства в лечении дерматологических больных / Сучасш проблеми дерматовенерологи, косметологи та управл> ння охороною здоров'я: Збiрник наукових праць. - Харюв, 2004. - Вип. 3. - С. 271-274.
48. Самгин М.А., Монахов С.А. Новое в патогенезе и местной терапии угревой сыпи // Вестник дерматологии и венерологии. - 2003. -№ 2. - С. 31-38.
49. Святенко Т.В. Психопатологические расстройства у больных дерматозами и ИППП / / Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - № 2-3 (4). - С. 120-125.
50. Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология (клинические очерки). - Ч. 1. -К.: Заповгг, 2003. - 304 с.
51. Федотов В.П., Светлова Е.Б. Эпидемиология заболевания розацеа среди пациентов с патологией желудочно-кишечного тракта / Сучасш проблеми дерматовенерологи, косметологи та управлшня охороною здоров'я: Збiрник наукових праць. - Харюв, 2004. -Вип. 3. - С. 286-287.
52. Федотов В.П., Святенко Т.В. Акне: теория и практика // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. - № 1-2 (9). -С. 80-85.
53. Федотов В.П., Ющишин Н.И., Святенко Т.В. Фолликулярные папулезные высыпания на волосистой части головы, туловище, конечностях // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - № 2-3 (4). -С. 210-212.
54. Цераидис Г.С., Федотов В.П., Дюдюн А.Д., Туманский В.А. Гистопатология и клиническая характеристика дерматозов. - Днепропетровск-Харьков-Запорожье, 2004. - 356 с.
55. Шухтин В.В. Уровень половых гормонов у мужчин, больных угревой болезнью // Дерматология. Косметология. Сексопатология. -2004. - № 3-4 (7). - С. 65-68.
56. Юцковская Я.А., Мельникова Е.В., Метля-ева Н.Б. Оценка состояния психоэмоциональной сферы у больных акне // Вестн. дерма-тол. и венерологии. - 2005. - № 3. - С. 48-49.
57. Bershad S. Developments in topical retinoid therapy for acne // Semin. Cutan. Med. Surg. -2001. - No 20. - P. 154-161.
58. Billich A., Meingassner J.G., Nussbaumer P. Characterization of potent non-steroidal inhibitors of steroid sulfatase: a potential target in androgen-dependent skin disorders / Abstracts of 20th Congress EADV. - Paris / Annaleses de Derm. et de Venerol. - 2002. - Vol. 129. - Suppl. 1. -P. 371.
59. Chivot M., Pawin H., Beylot C et al. Acne: epidemiology, physiopathology, clinical features and treatment // Ann. Dermatol, Venereol. - 2006.
- No 10. - P. 813-824.
60. CollnickH. Current perspectives on the treatment of acne vulgaris and implications for future directions // J. EADV. - 2001. - Vol. 15. - Suppl. 3. - P. 1-4.
61. Cortis E., De Benedetti F., Insalaco A. et al. Abnormal production of tumor necrosis factor alpha and clinical efficacy of the TNF inhibitor etanercept in a patient with PAPA syndrome // J. Pediatr. - 2004. - Vol. 145, No 6. -P. 851-855.
62. Datuashvili M. Psychotherapeutic strategies in acne treatment / Abstracts of the 10th Congress EADV. - Munich, Germany. - October 2001. -15. - Suppl. 2. - P. 256.
63. Draelos Z.D. Cosmetics in acne and rosacea // Semin. Cutan. Med. Surg. - 2001. - No 20. -P. 209-211.
64. Harper J.C., Thiboutot D.M. Pathogenesis of acne: recent research advances // Adv. Dermatol.
- 2003. - Vol. 19. - P. 1-10.
65. Hosenpud J.D. Interleukin-1 -induced depression in an isolated beating heart preparation // J. Heart. Transpl. - 2000. - Vol. 11, No 1. - P. 165-171.
66. Kim O.V., Tsoi I.G., Zhumatova G.G. Immunological infringements at people ill with acne vulgaris with disbacteriosis of intestines // 11th Congress of the EADV. - Prague, Czech republic. - 2002. - P. 124.
67. Kuchel O. Clinical implications of genetic and acquired detects in catecholamine synthesis and metabolismus // Clin. Invest. Med. - 1999. -Vol. 17, No 4. - P. 354-373
68. Leyden J.J. Clindamycin 1%, benzoyl peroxide 5% is more effective than clindamycin alone in reducing Propionibacterium acnes / 11th Congress of the EADV. - Prague, Czech republic. - 2002.
- P. 113.
69. Leyden L.L., Tanghetti E.A., Miller B., Ling M., Berson D., Lee J. Once-daily tazarotene 0.1% gel versus once-daily tretinoin 0.1%
microsponge gel for the treatment of facial acne vulgaris: a double blind randomized trial // Cutis.
- 2002. - Vol. 69. - P. 12-19.
70. Mechanism of action of a lipophilic salicylic acid derivative on normal skin / Leveque J.L., Corcuff P., Rougier A., Pierard G. / Abstr. of 20th Congr. EADV - Paris / Annaleses de Derm. et de Venerol. - 2002. - Vol. 129. - Suppl. 1. - P. 378.
71. Meisler J.G. Toward Optimal Health: The experts discuss facial skin and related concerns In women // J. Women's Health. - 2003. - No 12.
- P. 533-539.
72. ObermorkS.S., Shalita A.R. Acne vulgaris. Part I: Pathogenesis and diagnosis // Cutis. - 2002. -Vol. 70, No 2. - P. 101-105.
73. Oremovic L., Kotruljia L. The psychological impact of acne and quality of life / Abstr. of 10th Congr. EADV, Munich / J. EADV. - 2001. -Vol. 15. - Suppl. 2. - P. 256-257.
74. Poli F., Dreno B., Verschoore M. An epidemiological study of acne in female adults: results of a survey conducted in France // J. EADV. - 2001. - Vol. 15. - P. 541-545.
75. Plewing G., Kligmann A.M., Jansen J.J. Acne and rosaceae. - Berlin-Heidelberg-New-York: Springer Verlag, 2000.
76. Ross J.I., Snelling A.M., Eady E.A. et al. Phenotypic and genotypic characterization of antibiotic-resistant Propionibacterium acnes isolated from acne patients attending dermatology clinics in Europe, the U.S.A., Japan and Australia // Br. J. Dermatol. - 2001. - No 2. - P. 339-346.
77. Shaw J.C., White L.E. Persistent acne in adult women // Arch. Dermatol. - 2001. - Vol. 137, No 9. - P. 1252-1253.
78. Taylor S.C., Cook-Bolden F., Rachman Z., Strachan D. Acne vulgaris in skin of color // J. Am. Acad. Dermatol. - 2002. - Vol. 46. -P. 98-106.
79. Toyoda M., Morohashi M. New aspects in acne inflammation // Dermatology. - 2003. - Vol. 206, No 1. - P. 17-23.
80. Webster G.F. Acne vulgaris // British Medical Journal. - 2002. - No 8. - P. 475-479.
81. Yoshizumi M., Ishimura Y., Masuda Y. et al. Physiological significance of plasma sulfocon-jugated dopamine: experimental and clinical studies // Hipertens. Res. - 1995. - Vol. 18, No 1. - P. 101-106.
82. Zaba R. Pathogenesis and treatment of acne vulgaris // Dermatol. Alergol. - 2001. - No 18. -P. 131-140.
