CC BY
24
УДК 616.53 002.25/.34 085:615.263
Ад'ювантна терашя пащенпв з вугровою хворобою
Свирид-Дзядикевич О. СД Коршенко В. В.*, Свирид С. Г.*
^ Нацгональний медичний университет гм. О. О. Богомольця, Кигв * ТМО «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОПЯ», Кигв
Мета роботи - пщвищення ефективност лкування хворих на вугрову хворобу шляхом ад'ювантного застосу-вання аутоплазми, збагаченоТ тромбоцитами. Матерiали та методи. Пiд наглядом перебувало 69 хворих з легкою i середньою ступенями тяжкостi переб^ вугровоТ хвороби (40 жiнок i 29 чоловiкiв у вiцi вщ 16 до 39 рокiв). Тривалють перебiгу патологiчного процесу коливалася вщ 6 мiсяцiв до 18 роюв. Результати та обговорення. З огляду на багатограннють ланок розвитку вугровоТ хвороби запропоновано використання, в якост ад'ювантного засобу, в асо^аци з базовою стандартизованою терапieю, аутоплазми, збагаченою тромбоцитами. Для оцiнки ефективностi такого пщходу хворi були подiленi на групи: основну i порiвняння. Доведено доцтьнють комбЫо-ваного призначення базовоТ та ад'ювантноТ терапiТ широкого спектру дм. Зокрема, в основнiй груп пацieнтiв стан «покращення» досягнуто у 6 (15 %), а «клУчна ремiсiя» - у 34 (85 %) пацieнтiв. Висновки. У хворих на вугрову хворобу доцтьно застосовувати ад'ювантнi засоби широкого спектру терапевтичного впливу. Комбшоване призначення базовоТ стандартизованоТ терапiТ i аутоплазми, збагаченоТ тромбоцитами, дозволяе iстотно пiдвищити кгмшчну ефективнiсть терапiТ у таких па^етчв.
Ключовi слова: аутоплазма, збагачена тромбоцитами, вугрова хвороба, тератя акне.
Вугрова хвороба (вульгарнi вугри, акне) пось дае одне з провiдних мюць у структурi хро-нiчних рецидивуючих дерматозiв. Зокрема, попу-ляцiйна частота ще! патологи складае [9, 13, 17]:
- у вщ вщ 12 до 24 рокiв - вщ 70 до 90 %;
- у вщ вiд 25 до 34 роюв - вщ 10 до 37 %;
- у вщ вiд 35 до 44 роюв - вiд трьох до 7 %.
Слщ зазначити юнування певно! термiноло-
пчно! невизначеност щодо цього дерматозу. Термiни «вульгарш вугри» та «акне» вщобра-жають лише саме зовшшнш прояв дерматозу [3]. Захворювання бшьш доцшьно щентиф1ку-вати як «вугрова хвороба», оскшьки воно представлено комплексом симптом1в, патогенетично об'еднаних у единий патолопчний процес, котрий супроводжуеться психоемоцшними розладами.
У сучасних реалiях вугрова хвороба щентифь куеться як спадково обумовлене, мультифакторне захворювання шюри, сальних залоз i волосяних фолiкулiв, виникаюче, переважно, у пубертатному вщ, котре характеризуеться полiморфiзмом клiнiчних проявiв [2, 4]. Загальновизнано сутте-вий негативний вплив дерматозу на психоемо-цшний стан i якiсть життя пащенпв, враховуючи локалiзацiю елементiв висипки на вщкритих делянках тiла ^ у першу чергу, на обличчi [16, 21].
Серед базових патогенетичних чинникiв вугрово! хвороби видшяють [8, 10, 12, 20]:
- андрогенообумовлену гiперпродукцiю шюр-ного сала;
1-4 2017 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
- зростання активност ферменту 5а-редуктази;
- пiдвищену чутливiсть андрогенних рецеп-торiв на поверхнi сально! залози;
- гiперпролiферацiю фолiкулярних кератино-ципв i порушення !х диференцiювання (усе це призводить до фол^лярного гшеркератозу та подальшого формування комедонiв);
- колошзащю сально-волосяних фолiкулiв Р. acnes i Р. granulosum;
- розвиток запалення та його поширення.
Певну роль у цьому процес вщпрають [5-7,
11, 15, 19]:
- розлади iмунно! системи травного тракту;
-ендокринопати;
- порушення мшроциркуляци.
Отже, мультифакторнiсть механiзмiв розвитку вугрово! хвороби спонукае до пошуку засобiв, що мають широкий спектр терапевтичного впливу.
Мета роботи - пщвищення ефекгивносп лiкування хворих на вугрову хворобу шляхом ад'ювантного застосування аутоплазми, збага-чено! тромбоцитами.
Матер1али та методи. Пщ нашим спосте-реженням перебувало 69 хворих з легким i се-реднiм ступенями тяжкост перебiгу вугрово! хвороби (40 жшок i 29 чоловiкiв у вщ вiд 16 до 39 роюв). Тривалiсть патологiчного процесу ко-ливались вщ 6 мiсяцiв до 18 роюв. Усi пацiенти ранiше л^валися як самостiйно, так i у спеща-лiзованих медичних закладах; застосовувались:
- системш кретино!ди;
- антибактерiальнi засоби;
- кортикостеро!дш препарати.
П'ятеро хворих отримували «Акнетин» про-тягом 1-2 мiсяця, але змушеш були припинити його прийом через ro6Í4Hy дiю або фiнансову неспроможшсть. Проведене лiкyвання мало тимчасовий позитивний ефект або викликало погiршення перебиу дерматозу.
Результати та обговорення. Ктшчш прояви легкого ступеня тяжкост перебiгy вугрово! хвороби у тих пащенпв, що були пiд спостере-женням, характеризувались появою на шкiрi об-личчя, грудей, мiжлопатковоl дшянки, плечового поясу, бiчних i задньо! поверхонь ши! численних (до 20-30) вщкритих i закритих комедонiв, пооди-ноких (2-6) мiлiарних папул рожевого кольору i поверхневих акне. У бшьшост пацieнтiв вщмь чались також вторинш гiперпiгментованi плями. У деяких пацieнтiв вiдстежyвались ерозивно-кiрочковi ефлоресценцп. Глибою пустули, вузли, рyбцi були вщсутш. Середньому ступеню тяжко-ст перебiгy дерматозу була притаманна наявшсть на вищезазначених дiлянках, на фош вiдкритих i закритих комедонiв, мшарних папул i поверхневих акне, поодиноких (до 10) глибоких пустул i вyзлiв з обiдком перифокального запалення та розмiром до 1 см. У деяких пащенпв були сфор-мованi дрiбнi (до 0,5 см у дiаметрi) атрофiчнi та нормотрофiчнi рyбцi. У бiльшостi хворих як з легким, так i середшм ступенями тяжкост пере-бку вугрово! хвороби спостерiгалось тдвищен-ня саловидiлення у дiлянках ураження, тому шю-ра мала характерний жирний блиск.
Враховуючи мyльтифакторнiсть механiзмiв розвитку дерматозу, нам видалось доцшьним застосування, - у якост ад'ювантного засо-бу терапевтичного впливу, - аутоплазми, зба-гачено! тромбоцитами - PRP (Platented-rich Plasma), котра, як вщомо, мае бактерюстатич-ну, iмyнотропнy та метаболiчнy активнiсть i дае протизапальний ефект [14, 18, 22]. Для оцшки i! ефективностi хворi, що були тд спостережен-ням, були подшеш на двi групи:
- основну групу (40 хворих);
- порiвняльнy групу (29 хворих).
Хворi обох груп отримували базову стандар-тизовану терапiю:
- при легкому ступеш тяжкостi перебiгy вугрово! хвороби мюцево призначали 0,1-вiдсо-тковий водний гель адапалену («Дерива»), 1 раз на день (увечер^ протягом 5-7 тижшв;
- при середньому стyпенi тяжкост перебiгy
вугрово! хвороби призначали тошчне i систем-не лiкyвання:
1) тошчне л^вання полягало у засто-сyваннi 0,1-вiдсоткового адапалену та 10 мг кшндамщину фосфату («Дерива С») у вигщщ водного гелю, 1 раз на день (увечер^ протягом 1 мюяця; потiм переходили також на од-норазове на добу змащування 0,1-вiдсотковим адапаленом («Дерива») протягом 4-6 тижшв;
2) системна терашя полягала у застосу-ванш доксициклiнy моногiдратy («Юнiдокс солютаб»), по 1000 мг двiчi на день протягом 14-20 дшв з паралельним прийомом пробю-тикiв i антикандидозних засобiв.
Хворим основно! групи додатково призначали PRP-терапiю. Для !! проведення венозну кров у кшькост 18 мл центрифугували при параметрах 3500 об./хв. протягом 5 хв. У процесi обер-тання кров розподiлялась на двi основш фракцн:
- еритроцитарно-лейкоцитарний згусток;
- плазму, що мютила тромбоцити.
По^м шприцом забирали супернатант-тромбоцитарну аутолопчну плазму, котра зна-ходилась у верхнш частинi пробiрки над розпо-дiльчим гелем. I! вводили перифокально, вну-трiшньошкiрно з розрахунку 0,1 мл на 1 см2 по-верхш шкiри [1]. Кiлькiсть ш'екцш коливалась вiд 36 до 59 за 1 сеанс, а процедур - вщ 6 до 8 i залежала вщ ктшчних проявiв; проводились процедури кожнi 7-9 дшв.
Проведет тсля лiкyвання дослiдження показали, що у хворих групи порiвняння вщсутня вiрогiдна корекцiя метаболiчноi активностi кл> тин периферично! кровг Зокрема, середнiй ци-тохiмiчний коефщент нейтрофiлiв залишався у межах 1,77 ± 0,06 (р > 0,05) при загальнш кшь-костi Р^-позитивних клiтин - (74-85) %. Пито-ма вага гемоелементiв з рiзним вмiстом глшоге-ну також ютотно не змiнювалась. Так, кiлькiсть нейтрофшв з рiзною насиченiстю метаболiтом коливалась у дiапазонi:
- з низькою насиченютю - (1-9) %;
- iз середньою - (19-28) %;
- з високою - (41-50) %.
Аналопчш результати отримано при вивчен-ш моноцитарно! субпопуляци:
- середнш цитохiмiчний коефiцiент становив 1,16 ± 0,07 (р > 0,05);
- загальний рiвень Р^-позитивних клгтин -(39-53) %;
- частка гемоелеменпв з рiзним вмiстом rai-когену коливалася у таких межах:
1) частка з низьким вмютом - (3-11) %;
2) iз середнiм - (13-20) %;
1-4 2017
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
3) з високим - (17-25) %. Метаболiчна активнють тромбоцитв також ю-тотно не змшювалась; середнш цитохiмiчний кое-фiцieнт залишився у дiапазонi 1,35 ± 0,16 (р > 0,05).
Загальна кшькють ТМ^-позитивних кл1тин становила (55-66) %.
Частка елеменпв з р1зним вмютом глшогену коливалася у таких межах:
- частка з низьким вмютом - (7-11) %;
- ¡з середшм - (26-31) %;
- з високим - (22-26) %.
Клш1чну ефективнють терапн обстежених хворих оцшювали за такими критер1ями:
- «попршення» (поява нових численних ко-медошв, папул, пустул, як поверхневих, так { глибоких, вузл1в);
- «без змш» (вщсутнють ютотно! динамши клшчно! картини у пор1внянш з1 станом перед початком л1кування);
- «покращення» (неповний регрес клшчних прояв1в, можлива поява нових поодиноких ко-медошв, папул 1 поверхневих пустул);
- «ктшчна ремю1я» (вщсутнють появи нових елеменпв висипки та повний регрес, за винят-ком рубщв, наявних до початку лшування ефло-ресценцш).
Л1ТЕРАТУРА
1. Ахмеров Р. Р. Регенеративная медицина на основе аутологичной плазмы. Технология Р^тоПй^. М. : Литтерра, 2014. 160 с.
2. Болотная Л. А., Сариан Е. И. Препараты метаболической терапии в лечении акне. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2015. № 1 (56). С. 97 - 102.
3. Волкова Е. Н., ЕсимбиеваМ. Л., Ладышева К. А. и др. Инновация ведения больных с акне: предварительные результаты лечения. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2012. № 4 (47). С. 92 - 97.
4. Дюдюн А. Д., Полион Н. Н., Горбунцов В. В. и др. Эффективность применения секми-дазола в комплексном лечении больных с акнеподобными поражениями кожи лица. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2014. № 2 (53). С. 96 - 101.
5. Карвацька Ю. П., Денисенко О. I. Стан системного ¡муштету у хворих на вульгарш ву-гри з р1зним ступенем змш бюценозу пора-женими товсто! кишки. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2014. № 1 (52). С. 35 - 40.
6. Коновалова Т. С. Стан мшробюценозу кишеч-
ника у хворих на вугрову та вплив його по-рушень на клшчний перебк- дерматозу. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2014. № 1 (52). С. 41 - 47.
1-4 2017 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
У груш пор1вняння «попршення» не було за-фшсовано у жодному випадку спостереження. Стан «без змш» констатований у 8 (27,5 %) пащенпв, «покращення» - у 15 (51,8 %) I «клшч-на рем1с1я» - у 6 (20,7 %) хворих
Значно лшш1 результати вщм1чались у пащенпв основно! групи, зокрема, стан «покращення» досягнутий у 6 (15,0 %) ос1б, а «ктшчна ремю1я» - у 34 (85,0 %). Параметри «попршення» та «без змш» не рееструвались у жодному випадку спостереження.
Таким чином, застосування аутоплазми кро-в1, збагачено! тромбоцитами, дозволяе суттево шдвищити ефективнють лшування вугрово! хвороби, в1ропдно, за рахунок штегрального впливу на основш ланки розвитку дерматозу.
Висновки
1. У хворих на вугрову хворобу доцшьно за-стосовувати ад'ювантш засоби широкого спектру терапевтичного впливу.
2. Комбшоване призначення базово! стандартизовано! терапн та аутоплазми, збагачено! тромбоцитами, дозволяе ютотно шдвищити кл> шчну ефективнють терапп пащенпв з вугровою хворобою.
7. Корецька Е. Ю. Дифференцированные показания и методика комплексной терапии при угревой болезни, осложненной меласизи-озом кожи. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2014. № 1 (52). С 52 - 57.
8. КраськоМ. П., Резтченко Н. Ю., Пантюшен-
ко Л. I. та гн. Вульгарш акне: сучасш погляди на лшування. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2014. № 4 (55). С. 89 - 97.
9. Кутасевич Я. Ф., Бронова И. М. Базовая и адъювантная терапия при тяжелых формах акне. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2015. № 2 (57). С. 74 - 79.
10. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях. К. : МОРИОН, 2001. 408 с.
11. Наумова Л. О., Степаненко В. I. Синдром ппе-рандрогенл у жшок з вугровою хворобою: ал-горитми д1агностики. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2014. № 4 (55). С. 34 - 41.
12. СамчинМ. А., Монахов С. А. Акне. Рос. журн. кожн. вен. болезней. 2005. № 3. С. 55 - 56.
13. Степаненко В. I., 1ванов С. В., Наумова Л. О. та Iн. Удосконалення сучасних метод1в л1ку-вання вугрово! хвороби. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2015. № 1 (56). С. 40 - 49.
14. Шагов Е. А., Белик И. Е., Свистунов И. В. и др. Эффективность аутоплазмы, обогащен-
ной тромбоцитами, в комплексном лечении больных очаговой алопецией. Журн. дерма-товенерол. та косметол. iм. М. О. Торсуева. 2013. № 1-2 (30). С. 54 - 59.
15. Якубович Г. М. Деяю особливосп патогенезу сифшсу. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3 (18). С. 78 - 81.
16. Bez Y., Ari M. et al. Predictive value of obsessive compulsive symptoms involving the skin on quality of life in patients with Acne vulgaris. Acta Der-mato-Venereol. 2013. Vol. 938, No 6. P. 679 - 683.
17. Bhate K., Williams H. C. Epidemiology of acne vulgaris. Brit. J. Dermatol. 2013. Vol. 168, No 3. p. 474 - 485.
18. Boswell S. G., Cole B. J., Sundman E. A. et al. Platelet-rich plasma. A milieu of bioactive factors.
АДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ ПАЦИЕНТОВ С УГРЕВОЙ БОЛЕЗНЬЮ Свирид-Дзядикевич А. С., Корниенко В. В., Свирид С. Г.
Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев
Территориальное медицинское объединение «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИЯ», Киев
Цель работы - повышение эффективности лечения больных угревой болезнью путем адъювантного применения аутоплазмы, обогащенной тромбоцитами. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 69 больных с легкой и средней степенями тяжести течения угревой болезни (40 женщин и 29 мужчин в возрасте от 16 до 39 лет). Длительность течения патологического процесса колебалась от 6 месяцев до 18 лет. Результаты и обсуждение. Учитывая многогранность звеньев развития угревой болезни, предложено использование, в качестве адъювантного средства, в ассоциации с базовой стандартизированной терапии, аутоплазмы, обогащенной тромбоцитами. Для оценки эффективности такого подхода наблюдаемые больные были разделены на группы: основную и сравнения. Доказана целесообразность комбинированного назначения базовой и адъювантной терапии широкого спектра действия. В частности, в основной группе пациентов состояние «улучшение» достигнуто у 6 (15 %), а «клиническая ремиссия» -у 34 (85 %) пациентов. Выводы. У больных угревой болезнью целесообразно применять адъювантные средства широкого спектра терапевтичного влияния. Комбинированное назначение базовой стандартизированной терапии и аутоплазмы, обогащенной тромбоцитами, позволяет существенно повысить клиническую эффективность терапии у таких пациентов. Ключевые слова: аутоплазма, обогащенная тромбоцитами, терапия акне, угревая болезнь.
Arthroscopy. 2012. Vol. 28, No 2. P. 429 - 439.
19. Dreno B., Layton A., Zouboulis C. et al. Adult female acne. A new paradigm. J. Eur. Acad. Dermatol, Venerol. 2013. Vol. 27, No 2. P. 1063 - 1070.
20. Murillo N., Raoult D. Skin microbiota: overview and role in the skin diseases acne vulgaris and rosacea. Future Microbiol. 2013. Vol. 8, No 2. P. 209 - 222.
21. Niemeier V., Kupger, J'Gieler U. Acne helgar-ius - helgarius - psychosomatishe aspekte. J. Deutseh. Dermatol. Gesellschaft. 2010. Bd. 8, Ht. 3. S. 95 - 104.
22. Shin V. K., Lee J. H., Lee S. Y Platelet- rich plasma combined with fractional based therapy for skin rejuvenation. Dermal. Surg. 2012. Vol. 30, No 1. P. 85 - 88.
ADJUVANT THERAPY FOR PATIENTS WITH ACNE
Svirid-Dzyadikevich O., Kornienko V., Svirid S.
Bogomolets National Medical University, Kyiv Territorial Medical Association "DERMATOVENEROL-OGY", Kyiv"
The aim of the work is to increase the effectiveness of treatment of patients with acute illness by adjuvant application of an autoplasma enriched with thrombocytes. Materials and methods. There were 69 patients with mild and moderate degrees of acne illness (40 women and 29 men aged 16 to 39 years). The duration of the pathological process course varied from 6 months to 18 years. Results and discussion. Taking into account the multiplicity of the parts of the development of acne, the use of the platelet-rich autoplasma, as an adjuvant agent, in association with the basic standardized therapy, has been proposed. In order to evaluate the effectiveness of this approach, the observed patients were divided into groups: basic and comparative. The expediency of the combined use of basic and adjuvant therapy of a wide spectrum of action is proved. In particular, in the main group of patients, the status of "improvement" was achieved in 6 (15 %), and "clinical remission" - in 34 (85 %) patients. Conclusions. In patients with acne, it is advisable to use adjuvant agents of a wide range of therapeutic effects. The combined use of basic standardized therapy and platelet-rich autoplasma can significantly improve the clinical efficacy of therapy in these patients.
Keywords: acne, acne therapy, platelet-rich autoplasma.
Свирид-Дзядикевич Александра Сергеевна - аспирант кафедры дерматологии и венерологии Национального медицинского университета им. А. А. Богомольца, Киев.
Корниенко Виктор Валентинович - директор Территориального медицинского объединения «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИЯ», Киев
Свирид Сергей Григорьевич - доктор медицинских наук, профессор кафедры дерматологии и венерологии Национального медицинского университета им. А. А. Богомольца, Киев. [email protected]
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2017
