CC BY
34
УДК 616.53.-002.25.-085
Тошчне лжування хворих на вульгарш акне
Кауке Ю. Резн1ченко Н. Ю.t, Дюдюн А. Д.*, Веретельник О. ВЛ, Пол1он Н. М.*
тКУ «Запор1зький обласний шк1рно-венеролог1чний клшчний диспансер» ЗОР %ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
Проведено дослщження ефективност та безпечностi використання азелаТновоТ кислоти у лiкуваннi хворих на вульгарш акне. Було обстежено 85 па^енпв з вугровою хворобою та 28 здорових оаб вiком вщ 14 до 25 рокiв. Протягом лкування проводилась оцiнка клiнiчних проявiв захворювання за бальними шкалами, визначався н декс DLQI, рiвнi ситуативно!' тривожностi та невротизацiТ; також хворим проведено мiкробiологiчне дослiдження шкiри. Доведено, що застосування азелаТновоТ кислоти дозволяе досягти швидкого клiнiчного ефекту у лкуванш вульгарних акне. Рекомендоване широке використання азелаТновоТ кислоти для лкування вульгарних акне.
Ключовi слова: азелаТнова кислота, вульгарнi акне, лiкування.
Одшею з найбiльш актуальних проблем у сучаснш дерматологи е вугрова хвороба або акне, що представляе собою захворювання сальних залоз i волосяних фолшутв, функ-цiонування яких пов'язане з впливом багатьох чинниюв [7, 16]. За даними лггератури [12, 16], вугрова хвороба посщае трете мюце у структурi дерматолопчних захворювань. У когортi людей шдлггкового та юного вiку частота акне значно перевищуе середньостатистичнi показники, до-сягаючи 80-90 %; при цьому клшчно значимi форми становлять 15 % [6].
Клшчш ознаки вугрово! хвороби найчасп-ше починають проявлятися у вiцi 12-14 рокiв, а тк захворюваностi припадае:
- у дiвчат - на вiк 14-17 роюв;
- у юнакiв - на вш 16-19, -
тсля чого наступае регрес. Але майже у 20 % шдл^юв шволющя акне вiдбуваеться дуже повiльно. Самоощнка та самосприйняття у колективi однол^юв особливо гостро сприй-маються у перюд появи вульгарних акне, що може призводити до виникнення невротичних розлавдв [2, 9, 14].
Разом з тим, проблема вугрово! хвороби та И косметичних наслщюв хвилюе також i людей старшого в^. В. П. Адаскевич [1], М. А. Сам-гин i С. А. Монахов [18] встановили, що тсля 25 роюв вугрова хвороба зус^чаеться у 11 % ошб, у подальшому знижуючись до 8-3 %.
Завдяки фундаментальним дослщженням вдалося з'ясувати мехашзми розвитку акне:
- провщну роль у патогенезi акне вщграють чотири головнi взаемопов'язанi мехашзми:
1) андрогенобумовлена гшерпродукщя
шкiрного сала, пов'язана зi збiльшенням
рiвнiв андрогенних гормонiв, зростанням ак-
тивносп ферменту 5а-редуктази, шдвищен-ням чутливостi андрогенних pe^rnopiB на поверхш сально!залози;
2) тдвищення пролiферацi! фолшуляр-них кератиноцитiв з порушеннями !х дифе-ренцiювання, що призводить до фолшуляр-ного гiперкератозу та подальшого комедоно-утворення;
3) колошзащя сально-волосяних фолшу-лiв Propionibacterium acnes,
4) розвиток запалення та його поширення;
- суттеву роль у розвитку акне вщводять впливу умовно-патогенно! та патогенно! мшро-флори; вважаеться, що саме умовно-патогенна мшрофлора е пусковим механiзмом шфекцшно-запального процесу шкiри.
Шкiра мае певний захисний бар'ер завдяки не лише цшсност покрову, але й за рахунок складу шкiрного сала, що е визначальним для формуван-ня мiкробiоценозy Секрет сальних залоз е спри-ятливим середовищем для розмноження P. acnes, а зниження рiвня ненасичених жирних кислот послаблюе бактерициднi властивостi шюрно-го сала. Бактерiальнi лiпази викликають пдро-лiз шкiрного сала з утворенням вшьних жирних кислот, надлишок яких е тригерним фактором ri-перкератозу та комедоногенезу з подальшим фор-муванням акне [4, 13, 23]. Бшьшшть дослiдникiв вважають патогенетично значимим збудником за-пальних форм вульгарних акне Propionibacterium acne, як найчастiше знаходиться у вивщному протоцi сально! залози [3]. Останшм часом вщ-значаеться i роль дрiжджоподiбних грибiв Malas-sezia у виникненш акне-елементiв [21].
Вибiр тактики лiкування хворих на вульгарш акне повинен враховувати:
- провщш патогенетичш ланки захворювання;
- особливост ктшчно! картини;
- стушнь тяжкостi хвороби.
Правильна оцшка ступеня тяжкостi ктшч-них проявiв вугрово! хвороби (легкий, серед-ньотяжкий i тяжкий ступiнь) дозволяе визначи-ти оптимальну тактику лшування:
- при легких формах акне у бiльшостi випадкiв бувае достатшм застосування рацiонально пщ-брано! зовшшньо! терапп та профiлактичних захо-дiв у виглядi косметологiчного догляду за шюрою;
- при бiльш тяжких формах дерматозу тошч-на терашя залишаеться суттевим доповненням до системно! терапп, що дозволяе скоротити термiни лiкування.
Серед велико! кiлькостi тошчних засобiв для лiкування акне провщне мiсце займають пре-парати азела!ново! кислоти. Азела!нова кислота являе собою природну дикарбонову кислоту, перевагою яко! у лiкуваннi вульгарних акне е !! вплив на провщш патогенетичнi ланки виник-нення захворювання; азела!нова кислота:
- блокуе фермент 5а-редуктазу;
- нормалiзуе процеси кератишзаци;
- чинить бактерiо- та фунпстатичну дiю.
Отже, азела!нова кислота виявляе антипроль
феративну дiю вщносно кератиноцитiв i викликае помiрний цитостатичний ефект (за рахунок шпбу-вання синтезу клiтинних бiлкiв), що проявляеться:
- нормалiзацiею процесiв кератинiзацi! у во-лосяних фолiкулах;
- уповшьненням утворення жирних кислот, що сприяють виникненню акне.
Азела!нова кислота виявляе антибакгерь альну дiю, перш за все щодо Propionibacterium acnes, яю беруть участь в формуванш запальних акне, а також щодо Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus тощо. Анти-бактерiальна дiя виявляеться як на поверхш шкь ри, так i в сальних залозах. На вiдмiну вiд тошч-них антиб^июв, при тривалому застосуваннi азела!ново! кислоти не розвиваеться резистент-нiсть до не! мiкроорганiзмiв, а отже вона протя-гом тривалого часу збершае свою ефективнiсть.
Фунгiстатичний ефект азела!ново! кислоти проявляе себе у впливi на дрiжджоподiбнi гриби - Candida albicans i Malassezia furfur, яю останшм часом розглядаються як один з етюло-гiчних чинниюв акне.
Азела!нова кислота виявляе протизапальну дiю, що виражаеться в:
- шпбуванш клiтинно! оксидоредуктази;
- зменшенш метаболiзму нейтрофiльних гра-нулоципв;
- виробленнi нейтрофiльними гранулоцита-ми вшьних радикалiв, якi е важливими чинни-ками пiдтримки запального процесу.
Крiм того, азела!нова кислота дае терапев-тичний ефект щодо ускладнень вульгарних акне:
- шпбуе тирозиназу;
- усувае постзапальну пiгментацiю.
Оскшьки вугрова хвороба являе собою над-
звичайно актуальну i при цьому складну для ви-рiшення дерматолопчну проблему, нами було прийнято ршення провести власне дослщжен-ня щодо визначення оптимальних методiв !! л> кування за допомогою засобiв зовшшньо! дп.
Мета дослiдження - визначення безпеч-ностi та ефективностi застосування азела!ново! кислоти у лiкуваннi хворих на вульгарнi акне.
Матерiал та методи дослщження. Нами було обстежено 85 хворих на вугрову хворобу (48 жшок i 37 чоловшв вiком вiд 14 до 25 роюв). До дослiдження включали ошб з коме-дональною та папуло-пустульозною формою вульгарних акне. Вкрай тяжю форми вугрово! хвороби, таю як кулясп, iнверснi, фульмшантш акне, якi потребували потужно! системно! терапп, були критерiями виключення з дослiдження.
Контрольну групу склали 28 умовно здоро-вих ошб (14 жiнок i 14 чоловтв вiком вiд 14 до 25 роюв) без ознак дерматологiчних захворю-вань (у тому числi вугрово! хвороби).
З метою об'ективно! ощнки тяжкостi пере-бiгу вульгарних акне застосовували:
- бальну оцшку за О. Michaelsson et а1. у мо-дифшаци В. П.Сергеева, В. Н. Рокицько!;
- шкалу ощнки акне-елеменпв за Куком.
Методика розрахунку iндексу вираженостi
акне за О. Michaelsson et а1. у модифшаци В. П. Сергеева, В. Н. Рокицько! проводилась таким чином: при опщщ хворого шдраховували число рiзних елеменнв вугрово! висипки, помножува-ли на вщповщний бал (Табл. 1) i пiдсумовували. До отримано! суми додавали бали, якi вщобра-жали стушнь фоново! еритеми. Загальна сума балiв складала iндекс вираженостi акне.
Бальна оцшка акне-елеменпв за шкалою Кука проводилась за такими характеристиками шюри:
- 0 балiв - на шкiрi присутня невелика кшь-юсть маленьких комедонiв або папул, що пом№ нi лише при розгщщ з близько! вiдстанi;
- 2 бали - приблизно на 74 поверхнi облич-чя наявнi 6-12 маленьких папул або комедошв (може юнувати невелика кiлькiсть великих комедошв або 20-30 маленьких закритих комедошв);
Таблиця 1 - Бальна оцшка елеменпв вугрово! ви-сипки за G.Michaelsson et al. у модифжацп В. П. Сергеева, В. Н. Рокицько!
Елементи вугрово! висипки Оцiнка у балах
Комедон 0,5
Папула 2,0
Пустула 3,0
1нфттрат 4,0
Киста 4,0
Горбик 5,0
Абсцес 5,0
Еритема навколо елеменпв:
- обмежена (I ступеня) 25,0
- поширена (II ступеня) 50,0
- тотальна з наявшстю набряку (III ступеня) 75,0
- 4 бали - приблизно на 1/2 поверхш обличчя присутш невелик! папули та комедони р1зного розм1ру; можуть !снувати пустули (6-12) або велик! комедони, як! виступають над поверхнею шюри (якщо наявн! ураження б!льшого розм!ру, стан шк!ри може бути квал!фшований за града-ц!ею у 4 бали, навгть якщо уражено менше по-ловини поверхн! обличчя);
- 6 бал!в - приблизно на 3/4 поверхн! обличчя наявн! папули та/або велик! в!дкрит! комедони (можлива менша площа ураження обличчя, якщо запальш елементи бшьш! за розм!ром), за-звичай присутш б!льш н!ж 18 пустул;
- 8 батв - уражена майже вся поверхня обличчя, вщзначаються велик! пустули, можуть бути конглобатш акне, к!стозн! елементи.
Непарн! бали використовувались при про-м!жних станах шюри.
Кр!м того, для ощнки ступеня тяжкост! акне та ефективносп !х терап!! нами враховувалась абсолютна кшьюсть в!дкритих i закритих комедошв, папул i пустул.
Клшчне обстеження стану шюри у хворих на вульгарш акне проводилось до л^вання та пiсля його початку:
- через 14 ± 1 дшв;
- через 28 ± 2 днiв;
- через 56 ± 3 днiв.
Оцiнка якосп життя проводилась за загально-прийнятим опитувальником DLQI (Dermatology Life Quality Index) [24], що складаеться з 10 запи-тань, вiдповiдi на як мають вiдображати як захво-рювання шк1ри впливало на життя хворого про-тягом останнього тижня. У данiй роботi викорис-товувався авторизований укра!нський переклад опитувальника DLQI (Ukrainian version of DLQI).
Рiвень тривожносп вивчався за шкалою са-
моощнки Спшбергера -Ханша, яка е надшним й iнформативним методом самооцiнки piBM ситуативно! (реактивно!) тривожностi [22, 20]. Реактивна тривожшсть, яка оцiнюеться у дано-му тестi, вiдображае ситуативну напругу, стур-бованiсть, тривогу.
Рiвень невротизацп оцiнювався за методикою дiагностики Л. I. Вассермана - респондентам пропонували ознайомитись з наведеними 40 судженнями i ситуащями та вiдповiсти на них позитивно або негативно; шсля цього проводилась штерпретащя рiвнiв невротизацп [8]:
- високий рiвень невротизацп свiдчить про виражену емоцiйну збудливють;
- низький рiвень невротизацп, навпаки, говорить про емоцшну стшюсть, позитивний фон переживань (спокiй, оптишзм).
Визначення якостi життя, рiвнiв ситуативно! тривожносп та невротизацп проводилось до л> кування та через 56 ± 3 дшв вщ його початку.
Уим пацiентам проводились загальноклшч-нi обстеження та за необхщносп - консультацп гiнеколога, ендокринолога, гастроентеролога.
Уим хворим до лiкування та через 28 ± 2 дшв вщ його початку було проведено дослщження мiкробiоценозу шкiри обличчя методом прямо! яюсно! та кiлькiсно! ощнки його. Мшробне об-сiменiння виражали:
- на уражених дiлянках шюри - у Lg КУО (колошеутворюкта одиницi) на 1 мл патолопч-ного матерiалу;
- на неураженш шкiрi - у Lg КУО на 1см2.
Хворi на вульгарш акне були безвiдбiрково
розподiленi у двi терапевтичнi групи з однако-вими клiнiчними та анамнестичними характеристиками:
- основна група - 40 оаб, якi на фонi стандартного лшування (у залежностi вщ ступеня тяжкостi вугрово! хвороби) тошчно застосову-вали крем 20-вiдсотково! азела!ново! кислоти;
- група порiвняння - 45 ошб, якi отримували стандартне лшування вугрово! хвороби з ураху-ванням ступеня !! тяжкостi без зовшшнього ви-користання засобiв азела!ново! кислоти.
Тривалiсть курсу лiкування становила 56 ± 3 днi (8 тижшв).
Результати та Тх обговорення. Анамнестич-но хворi, якi увшшли до обох дослiдних груп, вщзначали класичну стадiйнiсть перебiгу за-хворювання. Вугрова хвороба в уах хворих роз-починалась з виникнення невелико! кшькосп вiдкритих комедонiв на обличч^ переважно - у
дшянщ носа, лоба, пщборщдя. Поступово виси-пання поширювались на iншi зони, уражували зону декольте, спину, область плечей. Виникали закритi комедони. У частини (37,8 %) пащенпв вугрова хвороба мала менш тяжкий пере-бiг i обмежувалась комедональною формою, у решти хворих (62,2 %) спостерналась папуло-пустульозна форма захворювання: виникали за-пальш акне-елементи - поодинокi, а у подаль-шому - бiльш числеш папули та пустули.
Тривалiсть захворювання до включення до клiнiчного дослщження становила вщ трьох м> сящв до 5 рокiв.
У частини обстежених пащенпв був виявле-ний ряд супутшх захворювань, найбiльш части-ми з яких були:
- гшерандрогенш стани (верифiкованi акуше-ром-гiнекологом у 64,6 % обстежених пащенпв жшочо! статi);
- патолопя шлунково-кишкового тракту та
Таблиця 2 - М1кробюценоз шк1ри в пр
гепатобiлiарноï системи (хронiчний гастрит, ду-оденiт, виразкова хвороба шлунка та дванадця-типалоï кишки, дискiнезiя жовчовивщних шля-xîb) - у 23,5 % хворих на акне.
При об'ективному дослщженш у хворих на шкь р1 виявлялись класичш ознаки вугровоï' хвороби:
- при комедональнш формi захворювання -вiдкритi та закрип комедони;
- при папуло-пустульознш формi - до коме-дошв додавались папули та пустули.
На початку дослщження середня ощнка становила:
- акне-елеменпв за бальною шкалою Кука -5,2 балу;
- вдексу вираженостi акне за G. Michaels-son et al. у модифшацн В. П. Сергеева, В. Н. Ро-m^raï - 169,8 балу.
Результати мшробюлопчного дослщження шюри, проведеного у пацiентiв з вугровою хворобою до початку л^вання, наданi у Табл. 2.
с л1кування хворих на вульгарш акне
Показники Контрольна група здорових осiб Хворi
до лшу-вання через 28 ± 2 дш вщ початку лiкування
без азелашово! кислоти з використанням азелашово1 кислоти
Неуражена дшянка шкiри (LgKyO/см2) Загальна кшьшсть бактерiй 2,87±0,13 4,97±0,121 4,45±0,20'-2 3,21±0,1823
Стафшококи коагу-лазонегативнi 1,14±0,21 1,71±0,221 1,74±0,42 1,70±0,50
Стафшококи коагу-лазопозитивнi 0,23±0,11 2,04±0,241 1,58±0,411 0,48±0,202 3
Уражена дь лянка шк1ри (LgKyO/мл) Загальна к1льк1сть бактерш - 6,71±0,14 5,52±0,252 4,46±0,172 3
Propionibacterium acnes - 2,63±0,28 1,88±0,41 0,48±0,282 3
Стафшококи коагу-лазонегативш - 1,75±0,22 1,75±0,34 1,617±0,42
Стафшококи коагу-лазопозитивнi - 3,28±0,31 2,20±0,422 1,21±0,382
ПРИМ1ТКИ: 1 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) в пор1внянш з групою здорових;
2 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) м1ж вщповщними показниками до та тсля лшування;
3 - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) шсля лшування м1ж двома терапевтичними групами.
Як видно з таблищ, у хворих на вугрову хворобу вщзначаються змiни мiкробного обшменшня шкiри не лише в уражених, але й на неушкодже-них дiлянках шкiри. Так, у пащенпв з вульгар-ними акне вщзначено статистично достовiрне зростання загальноï кшькосп бактерiй, а також коагулазопозитивних стафшокоюв на неураже-них дiлянках шюри, порiвняно з контрольною групою здорових осiб.
Шляхом анкетування було визначено, що у середньому i^^ra DLQI до початку л^ван-ня у хворих на вугрову хворобу становив 18,7
бали, що говорить про виражений вплив акне на яюсть життя пацiентiв. Висок значення iндексу DLQI у пащенпв пояснюються ураженням вщ-критих дшянок шкiри та труднощами у маску-ваннi естетичних змiн у зош обличчя.
Результати дослiдження рiвнiв ситуативно! тривожносп та невротизацii у здорових ошб i хворих на вульгарш акне надаш в Табл. 3; як видно з таблищ, у хворих на вугрову хворобу ситуативна тривожшсть досягала високого рiвню. Нами був вщзначений статистично достовiрно вищий рiвень ситуативно! тривожносп у порiв-
Таблиця 3 - Pibrn ситуативно! тривожносп та невротизацп у хворих на вульгарш акне у процес л^вання
Групи обстежених Ситуативна тривожнiсть за шкалою Спшбергера-Ханша, бали Piвень невротизацп за методикою Л. I. Вассермана, бали
Контрольна група здорових оаб 41,0 ± 0,18 6,7 ± 0,22
Хворi до лiкування 46,7 ± 0,471 14,2 ± 0,421
Хворi пiсля лiкування: стандартного 45,6 ± 0,521 13,6 ± 0,601
iз застосуванням азелашово! кислоти 43,8 ± 0,531А3 9,8 ± 0,971А3
ПРИМГГКИ: 1 - достовiрна рiзниця (Р<0,05) в порiвняннi з групою здорових;
2 - достовiрна рiзниця (Р<0,05) мiж вiдповiдними показниками до та пiсля лiкування;
3 - достовiрна рiзниця (Р<0,05) шсля лiкування мiж двома терапевтичними групами.
няннi з групою здорових ошб; це говорить про психiчну напругу хворих на акне.
У хворих на вульгарш акне вщзначався також статистично достовiрно вищий рiвень невротизацп порiвняно з контрольною групою здорових (Табл. 3). Якщо штегральний показник невротизацп за Л. I. Вассерманом у груш здорових ошб вщповщав низькому рiвню, то хворi на вугрову хворобу виявляли невротизащю серед-нього ступеня тяжкосп. Це говорить про зрос-тання у них емоцiйноï збудливостi, в результат чого виникають негативнi переживання, таю як тривожшсть, напруга, подразливють, розгубле-нiсть. Виникае iпохондрична фшсащя на сома-тичних вiдчуттях i особистих недолшах, у тому чи^ й тих, що стосуються клшчних проявiв захворювання. Це призводить до попршення якостi життя хворих.
Нами був проведений аналiз результатiв до-слiдження, отриманих пiсля восьми тижшв лiкування хворих на вульгарнi акне. Завдяки застосуванню азелаïновоï кислоти вщбувався швидкий регрес акне-елементiв;
- вже протягом перших двох тижнiв вщзнача-лось зменшення кiлькостi комедонiв у 1,4 разу;
- через 8 тижшв л^вання у пащенпв, яю за-стосовували азелаïнову кислоту, юльюсть комедо-нiв була у 1,5 разу меншою, нiж у оаб, яю топiчно не використовували засоби азелаïновоï кислоти;
- наприкiнцi дослщження у осiб, якi застосо-вували азелашову кислоту, майже були вщсутш закритi комедони, та вiдзначалась лише невелика юльюсть вщкритих комедошв.
Загальна юльюсть комедонiв у хворих на вульгарш акне, яю використовували азелашову кислоту, була у 2 рази меншою, шж у груш порiвняння.
У процес л^вання хворих iз застосуванням азелашово1' кислоти швидко зменшувалась юльюсть запальних акне - папул i пустул:
- вже через 2 тижш вщ початку лiкування
у пащенпв з основно1 групи юльюсть папуло-пустульозних елементiв зменшилась у 3 рази;
- через 4 тижш застосування азела!ново! кислоти юльюсть запальних акне у основнш груш була у 2 рази меншою, шж у хворих з групи по-рiвняння;
- у пащенпв, яю протягом 8 тижшв тошчно наносили азела!нову кислоту, не вщзначалось жодно! пустули, лише у деяких осiб були наяв-ними поодиною папули.
Встановленi змiни юлькосп окремих еле-ментiв висипки у процес лiкування мали вщо-браження i на унiфiкованих бальних оцшках тяжкостi вульгарних акне. Так, у хворих на вугрову хворобу з обох дослщних груп у процес л^вання вiдбувалось зменшення iндексу вира-женостi акне за G. Michaelsson et al. у модифша-цп В. П. Сергеева, В. Н. Рокицько!:
- через 2 тижш терапп iз застосуванням азе-ла!ново! кислоти iндекс вираженостi акне зни-зився у 1,9 разу;
- через 8 тижнiв лщування у пацiентiв, якi за-стосовували азела!нову кислоту, iндекс вираженос-п акне був у 1,6 разу нижчим, нiж у осiб, яю топiч-но не використовували засоби азела!ново! кислоти;
- наприкiнцi дослщження у осiб, якi засто-совували азела!нову кислоту, оцiнка акне за G. Michaelsson et al. у модифшацп В. П. Сергеева, В. Н. Рокицько! була у 2 рази меншою, шж у груш порiвняння.
Аналопчш тенденцп вщзначались i за баль-ною оцшкою акне-елементiв за шкалою Кука. Так, у хворих на вугрову хворобу з обох дослщних груп вщбувалось зменшення дано! бально! оцшки в процеш лiкування:
- через 8 тижшв терапн iз застосуванням азе-ла!ново! кислоти бальна оцшка акне-елеменпв за шкалою Кука знизилась у 3,3 разу i була у 1,4 разу нижчою, шж у ошб з групи порiвняння;
- наприюнщ дослiдження у ошб, якi застосо-
вували азелашову кислоту, оцшка акне за шкалою Кука становила лише 1,1 балу.
Отже, отримаш у процес дослщження дат свiдчать про виражену клiнiчну ефективнiсть азела1'ново1' кислоти щодо лiкування хворих на комедональну та папуло-пустульозну форму вугрово1' хвороби. Крiм того, нами було ощне-но вплив азела1'ново1' кислоти на стан мшро-бiоценозу шкiри; результати дослщження пред-ставленi у Табл. 2. Як видно з таблищ, через 4 тижш вщ початку терапи у хворих з обох до-слiдних груп вiдзначалось статистично досто-вiрне зменшення загально1' кшькосп бактерiй на неуражених дiлянках шюри; при цьому у пацiентiв, як топiчно застосовували азелашову кислоту, на неуражених дшянках шкiри через 4 тижш вщ початку лiкування загальна кшь-кiсть бактерiй i кшьюсть коагулазопозитивних стафiлококiв були статистично достовiрно ниж-чими, нiж у хворих з групи порiвняння.
Крiм того, вщзначались змiни мiкробного об-«мешння уражених дiлянок шкiри. У хворих iз обох дослiдних груп у вогнищах ураження через 4 тижш вщ початку л^вання спостерiгалось достовiрне зменшення як загально1' кiлькостi бактерш, так i кшькосп коагулазопозитивних стафшокоюв. При цьому пащенти, якi протягом 4 тижнiв застосовували азелашову кислоту, мали достовiрно меншу загальну кшьюсть бактерiй i
Таблиця 4 - Дерматолопчний 1ндекс якост1 жит
Propionibacterium acnes, порiвняно з особами з групи порiвняння, що говорить про виражену антибактерiальну дiю азела1'ново1' кислоти.
На фош покращення клiнiчноï картини захворювання та мiкробiоценозу шюри полшшу-валась i яюсть життя пацiентiв. Так, нами була отримана статистично достовiрна рiзниця за се-реднiм значенням iндексу DLQI до та наприкшщ проведеного курсу л^вання вульгарних акне з застосуванням азелашово1' кислоти (Табл. 4). За значенням ADLQI нами була отримана достовiр-на рiзниця пiсля проведеного курсу л^вання вугрово!' хвороби мiж групами хворих, як застосовували та не використовували азелашову кислоту. Важливим показником ефективносп проведеного терапевтичного курсу е також показник DLQI менше 5, тобто кшькють осiб, у яких значення ш-дексу DLQI пiсля лiкування було менше 5 балiв. Отже, такий рiвень DLQI вiдзначався у 61,2 % пащенпв, як використовували азелашову кислоту протягом 8 тижшв, i 47,4 % пащенпв, як проходили стандартне лiкування. Це свщчить про те, що застосування азелаïновоï кислоти у комплек-снш терапи вульгарних акне протягом 8 тижшв приводить до значного зменшення впливу захворювання на яюсть життя пащенпв аж до повноï вiдсутностi будь-якого впливу, i це, вщповщно, говорить про ефективнiсть використання азелаь новоï кислоти у л^ванш вугровоï хвороби.
у хворих на вульгарш акне у процес л1кування.
Групи обстежених DLQI ADLQI,% DLQI менше 5 %
Хвор1 до л1кування 18,7 ± 0,36 - -
Хвор1 тсля л1кування: без азелатово1 кислоти 8,8 ± 0,651 46,4 ± 2,5 47,4
1з застосуванням азелашово1 кислоти 5,9 ± 1,221 68,7 ± 5,562 61,2
ПРИМ1ТКИ: 1 - достов1рна р1зниця (Р<0,05) мiж вщповщними показниками до та тсля л1кування;
2 - достов1рна р1зниця (Р<0,05) тсля лшування мiж двома терапевтичними групами.
Швидке покращення клiнiчноï картини захворювання на фот зовтшнього застосування азелаïновоï кислоти мало позитивний вплив на психолопчний стан пацiентiв. Пiсля 8 тижшв л^вання хворi на вульгарш акне, яю у комп-лекснш терапи використовували азелашову кислоту, мали статистично достовiрно нижчi рiвнi ситуативноï тривожностi та невротизаци у по-рiвняннi не лише з групою пащенпв до початку л^вання, але й з групою ошб тсля проведе-ноï стандартноï терапи захворювання (Табл. 3). Так, якщо значення штегрального показника ситуативноï тривожносп у хворих на вугрову хворобу до початку лшування вщповщало рiв-ню високоï тривожностi i висока тривожшсть
зберiгалась у пацiентiв тсля проведеного стандартного лшування, то зовшшне використання азелаïновоï кислоти сприяло кращiй нормалiза-цп стану шюри, що дозволяло знизити рiвень ситуативноï тривожностi до помiрних значень.
Висновки
1 У результат проведених огляду сучасних джерел лiтератури та власних дослщжень мож-на зробити висновок, що вульгарш акне е над-звичайно актуальною i поширеною серед насе-лення дерматологiчною проблемою.
2. Зовшшне застосування азелаïновоï кислоти дозволяе досягти швидкого ктшчного ефек-ту у лiкуваннi вугровоï хвороби.
Л1ТЕРАТУРА
1. Адаскевич В. П. Акне и розацеа. СПб.: «Оль-
га», 2000. 130 с.
2. Ахтямов С. Н, Бутов Ю. С. Практическая дерматокосметология: Учебн. пособ. М.: Медицина, 2003. 400 с.
3. Дюдюн А. Д., Свирид С. Г., Полион Н. Н. Применение денебола, мератина и лактови-та форте в комплексной терапии больных с акне. Новости медицины и фармации в Украине. 2005. № 16. С. 10.
4. Дюдюн А. Д., Резтченко Н. Ю. Застосування
системних пробютиюв - шлях до покращен-ня лшування вугрово! хвороби. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2007. № 1-4 (10). С. 169-174
5. Коган Б. Г., Гоголь В. Т., Степаненко В. I. Ро-зацеа, демодикоз, периоральний дерматит: спшьш аспекти етюлогп та патогенезу. Новi тдходи до комплексно! терат! дерматозу. Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2002. № 4 (7). С. 50-54.
6. Кутасевич Я. Ф, Маштакова И. А., Багмет А. Н. Микробиоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции. Укра!н-ський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2003. № 1 (8). С. 43-47.
7. Мавров I. I. Рацюнальна дiагностика та л> кування в дерматологи та венерологи. К.: Здоров'я Укра!ни, 2007. 344 с.
8. Методы психодиагностики индивидуально-психологических особенностей женщин в акушерско-гинекологической клинике. Сост.: В. М. Астахов, О. В. Бацылева, И. В. Пузь. Под общей ред. В. М. Астахова. Донецк: Норд-Пресс, 2010. 199 с.
9. Монахов С. А., Иванов О. Л., Самгин М. А. Психоэмоциональные расстройства у пациентов, страдающих акне. Российский журн. кожных и венерических болезней. 2003. № 4. С. 45-52.
10. Пат. 24283 Укра!на, МПК А61К 31/195 Спошб л^вання хворих на вугрову хворобу / Н. Ю. Резшченко. - Заявл. 08.02.07, опубл. 25.06.07. Бюл. № 9.
11. Пат. 24317 Укра!на, МПК А61Р 17/00 Спо-сiб лшування вугрово! хвороби / Н. Ю. Резшченко. - Заявл. 19.02.07, опубл. 25.06.07. Бюл. № 9.
12. Проценко Т. В, Андрашко Ю. В., Грищенко О. В. Взаимосвязь здоровья кожи и репродуктивной системы в контексте актуальных
проблем современной дерматокосметологии. Здоров'я Укра!ни. 2007. № 6. С. 65-66.
13. Проценко Т. В., Кондратенко И. В. Опыт лечения больных угревой болезнью. Укра!н-ський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2001. № 2-3. С. 44-45.
14. Резтченко Н. Ю. Вплив сощально-економiчних та психолопчних чинниюв на розвиток та переби вугрово! хвороби у ж> нок юного в^. Медико-сощальш проблеми сiм'!. 2007. Т. 12, № 3. С.59-64.
15. Резтченко Н. Ю. Порушення нейроендо-кринно! регуляцй у хворих на вугрову хворобу. Укра!нський медичний альманах. 2007. Т.10, № 5. С.160-163.
16. Резтченко Н. Ю. Сучасш погляди на проблему та л^вання вугрово! хвороби. Запо-рiжжя: «Просвгга», 2008. 108 с.
17. Резтченко Н. Ю., Дюдюн А. Д. Сучасш аспекти етюпатогенезу вугрово! хвороби. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2007. № 1-4. С.169-174.
18. СамгинМ. А,Монахов С. А. Новое в патогенезе и местной терапии угревой сыпи. Вестник дерматологии и венерологии. 2003. № 2. С. 31-38.
19. Степаненко В. I., 1ванов С. В. Крем «Роза-мет» у л^ванш розацеа, баланопоститу та вульвовапшту. Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2014. № 2 (53). С. 119-125.
20. Терлецкий О. В. Психологическая характеристика и терапия больных псориазом. 2011. № 39 (44). С. 28-38.
21. Федотов В. П., Горбунцов В. В. Грибы как осложняющий фактор дерматозов (патогенез, клинические особенности и терапия). Дерматология. Косметология. Сексопатология. 2006. № 1-2 (9). С. 3-8.
22. Ханин Ю. Л. Краткое руководство к применению шкалы реактивной тревожности Ч. Д. Спилбергера. НИИ ФК. 1976. 18 с.
23. Цераидис Г. С., Федотов В. П., Дюдюн А. Д., Туманский В. А. Гистопатология и клиническая характеристика дерматозов. Днепропетровск: ЧП «Свидлер», 2004. 204 с.
24. Finlay A. Y. Quality of life in atopic dermatitis. Journal of American Academy of Dermatology. 2001. Vol. 45. Suppl. 1. - S64-S66.
25. Plewig G., Kligman A. M. Acne and rosacea. 3rd ed. B.: Springer-Verlang, 2000. 460 p.
ТОПИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ ВУЛЬГАРНЫМИ АКНЕ Каукэ Ю. И., Резниченко Н. Ю., Дюдюн А. Д., Веретельник А. В., Полион Н. Н.
КУ «Запорожский областной кожно-венеро-логический клинический диспансер» ЗОС ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
Проведено исследование эффективности и безопасности применения азелаиновой кислоты в лечении больных вульгарными акне. Было обследовано 85 пациентов с угревой болезнью и 28 здоровых лиц в возрасте от 14 до 25 лет. В течение исследования проводилась оценка клинических проявлений заболевания по бальным шкалам, определялся индекс DLQI, уровни ситуативной тревожности и невротиза-ции; также больным проводилось микробиологическое исследование кожи. Доказано, что применение азелаиновой кислоты позволяет достичь быстрого клинического эффекта в лечении вульгарных акне. Рекомендовано широкое использование азелаино-вой кислоты для лечения вульгарных акне.
Ключевые слова: азелаиновая кислота, вульгарные акне, лечение.
TOPICAL TREATMENT OF ACNE VULGARIS PATIENTS
Kauke Yu. I., Reznichenko N. Yu., Dyudyun A. D., Veretelnyk O. V., Polyon N. M.
"Zaporizhzhya Regional Dermatovenerological Clinical Dispensary" of Zaporizhzhya Regiona Council CI "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health Care of Ukraine" SI
The study of effectiveness and safety of using azelaic acid for treatment of acne vulgaris has been performed. 85 patients being ill with acne vulgaris and 28 healthy people aged from 14 to 25 years have been examined. The assessment of clinical manifestations of the disease on special scales has been performed, the DLQI index, the levels of situational anxiety and neurotization have been determined during the study. The patients have undergone microbiological examination of skin too. It has been proved that azelaic acid provides rapid clinical effect in treatment of acne vulgaris. Azelaic acid has been recommended for treatment of acne vulgaris.
Keywords: acne vulgaris, azelaic acid, treatment.
Каукэ Юлия Игоревна - врач-дерматовенеролог диспансерного отделения № 1 КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» ЗОС.
Резниченко Наталья Юрьевна - доктор медицинских наук, доцент, врач-дерматовенеролог кожно-венерологического отделения № 1 КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» ЗОС.
Дюдюн Анатолий Дмитриевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины».
Веретельник Александр Владимирович - кандидат медицинских наук, доцент, врач-дерматовенеролог диспансерного отделения № 1 КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» ЗОС.
Полион Наталья Николаевна - кандидат медицинских наук, ассистент кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины».
