CC BY
21
ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 340:12 Н. I. Бочуляк
адвокатське об'еднання "Бочуляк i партнери"
РОЛЬ АДВОКАТУРИ У МЕХАН1ЗМ1 ЗАХИСТУ ПРАВ I СВОБОД ЛЮДИНИ
© Бочуляк Н. I., 2019
np0aHani30BaH0 роль шституту украТнськоТ адвокатури у MexaHi3Mi захисту прав i свобод людини та громадянина. Зосереджено увагу на тому, що сучасна складова характеристики вггчизняного iнституту адвокатури безпосередньо пов'язана 3i змiною вектора не тiльки у сфер1 вдосконалення судовоТ системи, але i як самостiйного iнституту громадянського суспiльства, що формуеться в УкраТнь Визначено юридичну природу iнституту адвокатури як правозахисноТ оргашзацн та ТТ мiсце в системi захисту основоположних прав та свобод людини i громадянина. Доведено, що за природою адвокатура е одним iз основних шститу^в демократичного суспiльства, позаяк здiйснюе конститутивну громадянську функцiю - захист прав й законних штереав громадян та юридичних оаб. Аналiз функцiонування шституту адвокатури у правозахисному механiзмi сучасноТ УкраТни пiдтверджуе його значну роль у формуванш та функ-щонуванш громадянського суспiльства.
Ключовi слова: людина; правова держава; права i свободи людини та громадянина; шститут адвокатури; адвокат; мехашзм захисту прав i свобод людини та громадянина; громадянське суспiльство; правозахисний механiзм.
Н. И. Бочуляк
РОЛЬ АДВОКАТУРЫ В МЕХАНИЗМЕ ЗАЩИТЫ ПРАВ И СВОБОД ЧЕЛОВЕКА
Проанализирована роль института украинской адвокатуры в механизме защиты прав и свобод человека и гражданина. Внимание сосредоточено на том, что современная составляющая характеристики отечественного института адвокатуры непосредственно связана с изменением вектора не только в области совершенствования судебной системы, но и как самостоятельного института гражданского общества, что формируется в Украине. Определена юридическая природа института адвокатуры как правозащитной организации и ее место в системе защиты основных прав и свобод человека и гражданина. Доказано, что по природе адвокатура является одним из основных институтов демократического общества, поскольку осуществляет конститутивную гражданскую функцию - защиту прав и законных интересов граждан и юридических лиц. Анализ функционирования института адвокатуры в правозащитном механизме современной Украины подтверждает его важную роль в формировании и функционировании гражданского общества.
Ключевые слова: человек; правовое государство; права и свободы человека и гражданина; институт адвокатуры; адвокат; механизм защиты прав и свобод человека и гражданина; гражданское общество; правозащитный механизм.
N. I. Bochlylyak
lawyers' union "Bochuliak and partners"
THE ROLE OF ADVOCACY IN THE MECHANISM OF PROTECTION OF HUMAN RIGHTS AND FREEDOM
The article analyzes the role of the Ukrainian Bar Institute in the mechanism of protection of human and citizen's rights and freedoms. Attention is drawn to the fact that the modern component of the characteristics of the national bar association is directly related to
the change of vector not only in the field of improvement of the judicial system, but also as an independent civil society institute formed in Ukraine. The legal nature of the Institute of Advocacy as a human rights organization and its place in the system of protection of fundamental rights and freedoms of a person and a citizen are determined. It is proved that by its nature, the bar is one of the main institutions of a democratic society, as it carries out a constitutive civic function - to protect the rights and legitimate interests of citizens and legal entities. The analysis of the functioning of the Bar in the human rights mechanism of modern Ukraine confirms its significant role in the formation and functioning of civil society.
Key words: human; constitutional state; human and citizen's rights and freedoms; Institute of Advocacy; lawyer; mechanism for protection of human and citizen's rights and freedoms; civil society; human rights mechanism.
Постановка проблеми. Людина в демократичнш, правовш державi - це найвища сощальна щннють, яка виконуе визначальну роль у вшх сферах (духовно-культурнш, полггичнш, матерiаль-нш, сощальнш) життедiяльностi. Кожна особа особлива, шдивщуальна, ушкальна, неповторна. Разом з тим И участь у розвитку правово! держави зумовлена духовними та матерiальними можливостями щодо використання власних суб'ективних прав i добровшьним виконанням сво!х правових обов'язюв. Правовий статус особи полягае у визначенш нащональним законодавством !! прав, свобод та обов'язюв, яю передбачають можливосп, що перетворюють на дшснють, практично реалiзуючи !х.
Реальний захист прав громадян е одшею iз найгострших проблем укра!нсько! дшсносп, вiдтак упродовж останшх рокiв це питання стае предметом серйозного наукового аналiзу. Консти-туцшне прагнення розвивати та змiцнювати правову демократичну державу неможливо реалiзувати без утвердження в суспшьнш свiдомостi й сощальнш практищ невiдчужуваних прав та свобод людини i громадянина, нормативного закршлення !х гарантiй. Держава природно покликана прояв-ляти активнiсть щодо забезпечення прав сво!х громадян, створення оргашзацшних, полiтичних, соцiальних, матерiальних та шших умов людинi для оптимального використання !! прав i свобод.
Доконечна стшюсть концепцп захисту прав i свобод людини та громадянина досягаеться опорою на систему принцитв, випробуваних наукою та практикою. Прогресивнють та житте-стiйкiсть означено! концепци визначаеться модусом поеднання правових, моральних, традицшних та iнших соцiально-регулятивних норм. Урахування такого тдходу перешкодить юридичному негативу стати панiвним явищем правово! системи, стримае натиск шдиферентносп й правового шгшзму [1, с. 19].
Аналiз дослiдження проблеми. Теоретичнi засади оргашзацп та дiяльностi iнституту адвокатури на концептуальному рiвнi дослiджувала значна частина науковщв, а саме: О. М. Бан-дурка, М. О. Баймуратов, Ю. М. Бисага, Д. М. Белов, Ю. Г. Барабаш, Т. В. Варфоломеева, А. М. Ко-лодiй, А. Т. Комзюк, В. В. Кравченко, В. П. Колюник, М. В. Лошицький, Н. А. Мяловицька, С. I. Мшченко, О. В. Марцеляк, О. В. Негодченко, М. П. Орзiх, А. Ю. Олшник, В. Ф. Погоршко,
0. В. Синеокий, В. О. Серьогш, О. В. Скрипнюк, О. В. Тимощук, Л. В. Тацш, О. Д. Тихомиров, Ю. М. Тодика, В. М. Шаповал, Ю. С. Шемшученко та iн. Доктринальним шдгрунтям нашого дослiдження стали науковi розвiдки вчених Т. Вiльчик, К. Коваль, С. Калинюк, В. Святоцько!,
1. Назарова, О. Михайленко, О. Фазекоша та шших.
Мета статт - визначити та проаналiзувати роль шституту адвокатури у механiзмi захисту прав i свобод людини та громадянина.
Виклад основного матерiалу. Основнi права, свободи та штереси громадянина покликана захищати не лише держава, але й шститути громадянського суспiльства, яю беруть активну участь в реалiзацi! й захистi прав i свобод людини та громадянина. Адвокатура в захисному механiзмi е суб'ектом, котрий спрямовуе свою дiяльнiсть на користь суспшьству та на захист проголошених прав, свобод та обов'язкiв людини. Через шститут адвокатури як шститут громадянського
сустльства правова держава забезпечуе сво!м громадянам можливють реалiзувати !хш права та свободи, користуючись гарантованим державою правом на правничу допомогу [2], реалiзуe яке здебiльшого адвокатура. Втiм, остання в цш парадигмi розглядаеться не як шструмент держави, а як сощальний iнститут, за допомогою якого держава забезпечуе реалiзацiю цього права. Таким модусом шститут адвокатури збалансовуе вщносини мiж державою та и громадянами, позаяк правова держава повинна забезпечити прiоритет прав i свобод людини та громадянина, а адвокатура зобов'язана сприяти !х реалiзащ! та захисту.
Безперечно, iнститут адвокатури - особливий орган, що гармошзуе iнтереси громадянського суспiльства iз потребами та можливостями держави. Вона, звюно, хоч 1 не е до кшця структурованою шститущею в Укра!ш, проте входить в и громадянське суспiльство як iнститут зi спецiальними повноваженнями. Сучасна укра!нська адвокатура - це органiзоване ствтовариство укра!нських адвокатiв, визначальною метою якого е захист прав та свобод члешв громадянського сустльства, вшх його суб'екпв, надання 1м правничо! допомоги у вшх сферах життедiяльностi. Мюя адвокатури - правоохоронна дiяльнiсть, захист прав i законних iнтересiв громадян та оргашзацш. Правова держава мае бути защкавлена в тому, щоб iнститут адвокатури був високо-професшним, вiдтак повинна: гарантувати незалежнiсть адвокатури та доступшсть правничо! допомоги; сприяти реалiзацil заходiв щодо пiдвищення квалiфiкацil адвокатiв; вживати вiдповiдних заходiв щодо захисту адвоката вщ необгрунтованих обмежень в !хнш професiйнiй дiяльностi, рiзних переслiдувань.
Саме через публiчно-правову природу свое! професшно! дiяльностi адвокат е захисником не лише приватних защкавлень окремо! особи, а й штерешв усього суспiльства. Адвокат може ви-ступати в системi судочинства не тшьки як представник сторони, але i як представник суспiльного штересу, як представник суспiльства, котрий захищае права особи як члена сустльства.
Стаття 59 Конституци Укра!ни захистила право кожно! людини та громадянина на правничу допомогу, зокрема й безоплатну [2]. Саме для забезпечення права на захист вщ обвинувачення та надання правничо! допомоги тд час виршення справ у судах й шших державних органах в Укра!т функцюнуе шститут адвокатури. Ця конституцшна норма поширюеться не лише на громадян Укра!ни, але i на iноземцiв, осiб без громадянства, що засвщчуе гуманiстичну спрямованiсть норм Конституций
Загалом усiх суб'ектiв реалiзацi! та захисту прав й свобод людини i громадянина в Укра!ш умовно можна роздiлити на двi групи: суб'екти, якi надiленi функщею захисту вiд iменi держави, та суб'екти, котрi означену функцiю реалiзовують як iнститути громадянського суспiльства. Вщтак, значне мiсце у правозахиснiй системi разом з компетентними органами держави посщають iнституцi! громадянського суспiльства, зокрема: громадянсью органiзацi!, полiтичнi партi!, правозахисш органiзацi!, органи мiсцевого самоврядування, ^ безперечно, правозахиснi iнститути, серед яких визначальне мюце займае iнститут адвокатури, який зобов'язаний надавати населенню правничу допомогу.
Мехашзми реалiзацi! конституцiйного положення про правничу допомогу визначаються Законом Укра!ни "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть" [3] та шшими законодавчими актами Укра!ни й статутами адвокатських об'еднань. В означених документах задекларовано, що шститут укра!нсько! адвокатури е добровшьним професшним громадським об'еднанням, покликаним, вiдповiдно до Конституци Укра!ни, сприяти захисту прав, свобод та представляти законш штереси громадян Укра!ни, iноземних громадян, ошб без громадянства, юридичних осiб, надавати !м iншу належну правничу допомогу. Загалом престиж адвоката та ефектившсть його професшно! дiяльностi прямо залежать вщ становища людини в соцiумi та державi, вiд ставлення до основоположних принцитв демократi! та законности Рiвень розвитку iнституту адвокатури е одним iз визначальних iндикаторiв демократичносп суспiльства, однiею iз конститутивних ознак стану захищеносп прав людини. У контексп розвитку ринкових вiдносин та демократизацп укра!нського соцiуму послуги адвоката стають дедалi необхiднiшими. Закономiрною реакщею на такий запит стае значне збшьшення кiлькостi суб'ектiв надання правничих послуг.
Сьогодш сталим та законодавчо закршленим залишасться твердження, що укра!нська адвокатура е недержавним самоврядним iнститутом, котрий забезпечуе здiйснення захисту, пред-ставництва та надання шших видiв правничо! допомоги на професшнш основi, а також самостшно вирiшуе питання оргашзацп та дiяльностi адвокатури у порядку, передбаченому чинним нацю-нальним законодавством [3]. Себто укра!нська адвокатура е вщокремленим вiд системи державних органiв самоврядним шститутом, визначальною мiсiею котрого е надання квалiфiковано! правничо! допомоги громадянам та оргашзащям. Факт того, що адвокатура у нашш державi вщокремлена вiд системи державних органiв, свщчить про вiдносну самостiйнiсть та незалежнють утворення на професiйнiй основi. Вщповщно, адвокат може протистояти iнтересам публiчних структур та !х посадових ошб у судовому порядку. Окрiм вищеозначеного, самостiйнiсть iнституту адвокатури та !! незалежнiсть вiд апарату держави, безумовно, гарантуе надання адвокатами квалiфiковано! правничо! допомоги в судових процесах, зокрема i в цившьному, кримiнальному, господарському та адмшютративному судочинствi. Незалежнiсть шституту адвокатури вiд системи державних оргашв позбавляе суб'ектiв владних повноважень можливосп впливати на професiйну дiяльнiсть адвоката, що е одним iз основних чинниюв, якi гарантують реальне ефективне виконання укра!нсь-кою адвокатурою !! функцiй та завдань пiд час !! професiйно! дiяльностi. Зважаючи на це, незалежнють адвокатури вщ держави повинна бути визначальним принципом цього правозахисного шституту та необхщною умовою довiри людини в захистi !! прав.
Слушною у цьому контекст е позицiя Л. Тацiй, яка обгрунтовуе недоцiльнiсть зарахування iнституту адвокатури як до системи оргашв юстицп, так i до державних шституцш, позаяк це суперечить принципу незалежносп. Адвокатура, на !! переконання, - шститут громадянського суспiльства, котрий е не тшьки об'еднанням фахiвцiв-юристiв, але й правозахисною iнституцiею, що реалiзовуе сво! повноваження, тiсно взаемодiючи з органами юстицп: органами нотарiату, судовими органами, органами реестрацп актiв громадянського стану, державно! виконавчо! служби, судово-експертними шститущями та iншими державними i недержавними установами. Аналогiчне зарахування адвокатури до шституту громадянського суспшьства покладае на останню додатковi функцi! щодо захисту прав i свобод людини та громадянина у такому суспшьств [4, с. 5].
Головною сощальною мюею, фундаментальним призначенням iнституту адвокатури е захист прав людини. Цей постулат повинен бути основоположним у виршенш проблеми досконалого функцюнування цього надзвичайно важливого правозабезпечувального шституту. Адвокат, забез-печуючи захист прав людини та громадянина, виконуе потрiбну й корисну справу, дуже значущу як для особи, так i для сощуму, позаяк тим самим сприяе дотриманню законносп, недопущенню !! порушень. Засудження невинного або вiдхилення обгрунтованого позову завдае шкоду не лише засудженому чи сторош, що програла цившьну справу, утiм, заподiюеться шкода усьому суспшьству, котре зацiкавлене у законносп та правопорядку, а не в помилкових судових ршеннях [5, с. 48].
Немае жодних тдстав протиставляти захист прав людини та громадянина штересам i завданням держави та !! органiв. Дiяльнiсть адвоката не е бшарною, вона, за слушним твердженням ученого А. Воронова, двоедина: забезпечуючи права та гарантоваш законом штереси iндивiда, адвокат водночас дiе i в штересах соцiуму, держави, змiцнюе законнiсть. Захисник, надаючи пiдсудному допомогу в здшсненш його процесуальних прав, у такий спосiб сприяе правильному та всебiчному розгляду справи та винесенню обгрунтованого, справедливого та законного вироку [1, с. 21].
Харта основоположних принцитв дiяльностi европейських адвокатiв ССВЕ визначае роль адвоката як незамшного учасника справедливого судового процесу, який "не тшьки щиро служить iнтересам та захищае права свого клiента, а також виконуе таю функци в суспшьств^ якi виража-ються в попередженш та запобiганнi конфлiктам, у забезпеченш вирiшення конфлiктiв. _ у подаль-шому розвитку закону, а також у захисп свободи, справедливости та верховенства права" [6, с. 4].
Адвокатура е невщ'емною частиною державного мехашзму вiдправлення правосуддя, жит-тево необхiдною для ефективного функцюнування судово! влади. Основне призначення адвокатури - надання правово! допомоги необмеженому колу ошб. Адвокати, за твердженням Т. Вшьчик, повиннi дотримуватись високих етичних стандарта у здшсненш професшно! дiяльностi. У межах
професшного обов'язку захисту прав та штереив сво!х клiентiв адвокати повиннi також вдагравати iстотну роль у справедливому вщправленш правосуддя. Будучи активним учасником механiзму правозастосування, займаючи самостiйне мюце в механiзмi правосуддя, адвокатура виконуе (повинна виконувати) важливу функцiю суспшьного контролю в цiй сферi [7, с. 9]. Така теза вчено! тдтверджуеться й мiжнародними документами, що регулюють сферу дiяльностi iнституту адвокатури.
Адвокат захищае громадян не вщ закону, а вiд порушень закону щодо них, тобто сво!ми дiями сприяе змiцненню законностi, пiдвищенню рiвня довiри населення до закону, законносп та держави загалом, вiдзначае росшська вчена С. Лiбанова [8, с. 77]. Аналопчну думку пiдтримують й iншi вченi. Зокрема, С. Прилуцький зазначае, що самостшна та принципова правова позищя окремого адвоката в конкретнш справi стае основою цшсно! та незалежно! позицi! всiе! адвокатсько! органiзацi! щодо чинного режиму законносп [9, с. 29].
Необхiдно зауважити, що шституту адвокатури як незалежному професшно-правовому правозахисному iнституту вiдведена важлива роль не тшьки в механiзмi конституцiйного гарантування судового захисту прав i свобод та створення належних умов послщовно! реалiзацi! завдань судочинства, а й у конституцшно-правовому механiзмi забезпечення конституцiйних прав i свобод людини в ушх сферах життя. Судова влада в сучасному суспшьства будучи iнтегрованою в державний мехашзм, виконуе функцiю посередника в суперечках мiж учасниками суспiльного життя i е доволi ефективним засобом примирення i розв'язання соцiальних конфлiктiв. У цьому -головна сощальна цшнють правосуддя й основна причина, через яку суб'екти сощального життя конституюють судову владу [10, с. 164].
Як слушно зазначае В. Городовенко, судова влада потребуе: 1) сощального контролю з боку представниюв суспшьства за справедливим застосуванням не тшьки закону, а й норм моралi з урахуванням мюцевих традицш та звича!в, що склалися; 2) забезпечення представниками суспшьства таких умов, що можуть гарантувати суддям незалежнють вщ незаконного впливу офщшних структур та самостшшсть у формуваннi !хнього внутрiшнього переконання щодо судово! справи [11, с. 172]. Зовшшнш контроль за дiяльнiстю суду здiйснюють иею чи iншою мiрою зацiкавленi особи, громадсьюсть та засоби масово! шформацп. Втiм, це контроль випадковий, етзодичний i не завжди переконливий, зауважуе вчений О. Бойков [12, с. 64].
Як ми вже зазначали, нас щкавить насамперед проблема ефективного правового захисту людини i громадянина - найгострша проблема сьогодення. Гасло захисту прав людини з'явилося не на порожньому мющ. I не тшьки проголошення прав особи, а й створення умов !х реалiзацi! (у нашому випадку правових гарантш) не е наслщком компромюу сощальних iнтересiв. Якщо Загаль-на декларащя прав людини залишаеться орiентиром для розвитку цившзованого законодавства держав свггового спiвтовариства, то слiд пам'ятати !! безумовнi постулати: "Визнання гiдностi, яка властива вшм членам людсько! им'1, i рiвних та необмежених прав е основою свободи, справедливосп та загального миру. Ус люди народжуються вшьними i рiвними у сво!й гiдностi та правах. Кожна людина повинна мати вс права i всi свободи, проголошенi цiею Декларащею" [13].
Найважливiшим правом людини, яке е визначальним та контролюе !! життя, е право на квалiфiковану юридичну (правову) допомогу, тобто це гарантована законом можливють особи отримувати необхщну !й допомогу вiд ошб, якi володiють спецiальними юридичними знаннями, вмшнями та навичками, допомагають людиш ефективно захищати i вiдстоювати сво! права та законнi iнтереси.
1нститут адвокатури в механiзмi захисту прав i свобод людини i громадянина е одним iз засобiв самообмеження державно! влади через створення та активне функцюнування незалежного правозахисного шституту, що е активним актором процесу реалiзацi! тако! основно! конституцiйно! функцп держави, як реалiзацiя та захист прав i свобод людини i громадянина. Конституцiйно-правовий статус адвокатури дае !й змогу активно забезпечувати права не тшьки кожно! особи, але й усього громадянського суспшьства, ефективно реалiзувати правозахисну функщю держави, забезпечуючи належну взаемодда у дiяльностi органiв державно! влади та громадянського суспшьства.
Основш ознаки адвокатури, що розкривають !! сутнiсть у механiзмi надання правово! допомоги, такi: 1) адвокатура е окремим правозахисним шститутом; 2) адвокатура активно взаемо-дiе iз органами державно! влади та шститутами громадянського суспшьства як рiвноправний партнер у механiзмi захисту прав та свобод людини i громадянина; 3) у межах професшного обов'язку захисту прав та штереив сво!х клiентiв адвокати вщграють iстотну роль у справедливому вщправленш правосуддя. Будучи активним учасником механiзму правозастосування, займаючи самостшне мiсце у механiзмi правосуддя, адвокатура виконуе (повинна виконувати) важливу функщю суспшьного контролю у цiй сферi [1, с. 24].
Висновки. Проаналiзувавши функцiонування iнституту адвокатури у правозахисному механiзмi сучасно! Укра!ни, наголосимо на величезному його значенш у формуванш та функцiонуваннi громадянського суспiльства, позаяк адвокатура е своерщним "буфером", який врiвноважуе iнтереси громадянського суспiльства iз потребами i можливостями держави. Необхщною умовою формування правово! держави та громадянського суспшьства е вдосконалення захисту прав i свобод громадян i оргашзацш. За природою адвокатура е одним з шститупв демократичного суспшьства, адже здшснюе конституцiйну громадянську функщю - захист прав й законних штереив громадян та юридичних ошб. Адвокатура як незалежна громадська оргашзащя певною мiрою покликана виконувати роль гаранта у дотриманш суб'ективних прав громадян та оргашзацш.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Белов Д., Жежихова М. Роль i мюце шституту адвокатури в механiзмi захисту прав i свобод людини i громадянина. Visegrad Journal on Human Rights. 2016. № 5/1. С. 19-25. 2. Конститущя Укра!ни. BidoMOcmi Верховной Ради Украгни. 1996, № 30, ст. 141. База даних "Законодавство Укра!ни" ВР Украгни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 3. Закон Укра!ни "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть". BidoMOcmi Верховног Ради, 2013, № 27, ст. 282. База даних "Законодавство Укра!ни" ВР Укра!ни. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/5076-17 4. Гончар Д. В. Адвокат як суб'ект захисту прав особи в правозахисному мехашзмг Право i сустльство. 2016. № 2(2). С. 3-7. 5. Лукашук И. И. О современной концепции прав человека. Российский юридический журнал. 2000. № 2. С. 46-53. 6. Миронова Т. К. Основные права человека в Конституции и международно-правовых нормах. Гражданин и право. 2006. № 4. С. 3-7. 7. Вшьчик Т. Конституцшно-правовий статус адвокатури. Теoрiя i практика правознавства. Вип. 2 (8). 2015. С. 1-13. 8. Либанова С. Э. Адвокатура Российской Федерации в механизме конституционного гарантирования защиты прав и свобод. Курган, 2009. 375 с. 9. Прилуцький С. В. Судова влада в умовах формування громадянського суспшьства та правово! держави в Укра!ш: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.10. Ки!в, 2013. 35 с. 10. Карпов Д. В. Социально-правовая природа судебной власти. Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. Серия "Право". 1997. Вып. 1. С. 162-169. 11. Городовенко В. В. Проблеми становлення незалежно! судово! влади в Укра!ш. Ки!в: Фешкс, 2007. С. 172-173. 12. Бойков А. Д. Третья власть в России. Очерки о правосудии, законности и судебной реформе 1990-1996 гг. Москва, 1997. 221 с. 13. Загальна декларащя прав людини: ООН; Декларащя: мiжнародний документ вщ 10.12.1948. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/995_015.
REFERENCES
1. Byelov D., Zhezhy xova M. RoV i misce insty^tutu advokaturyл v mexanizmi zaxy^stu prav i svobod lyudy^ny^ i gromadyany^na [Role and place of the Bar Institute in the mechanism of protection of human and citizen's rights and freedoms]. Visegrad Journal on Human Rights. 2016. No. 5/1. pp. 19-25. 2.Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine]. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. 1996, No. 30, Art. 141. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 3. Zakon Ukrayinyл "Pro
advokaturu ta advokats^ku diyaVnist"" [The Law of Ukraine "On Advocacy and Advocacy"]. Verkhovna Rada News, 2013, No. 27, Article 282. The Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 4. Gonchar D. V. Advokat yak sub'yekt zaxy^stu prav osobyл v pravozaxy^snomu mexanizmi [The lawyer as a subject of protection of the rights of the person in the human rights mechanism]. Law and Society. 2016. No. 2 (2). pp. 3-7. 5.Lukashuk I. I. O sovremennoi kontseptsiiprav cheloveka [On the modern concept of human rights]. Russian Law Journal. 2000. No. 2. pp. 46-53. 6.Mironova T. K. Osnovnye prava cheloveka v Konstitutsii i mezhdunarodno-pravovykh normakh [Fundamental human rights in the Constitution and international law]. Citizen and law. 2006. No. 4. pp. 3-7. 7. Vil chy k T. Konsty^tucijno-pravovy^j status advokaturyл [The constitutional and legal status of the bar]. Theory and Practice of Law. No. 2 (8). 2015. pp. 1-13. 8. Libanova S. E. Advokatura Rossiiskoi Federatsii v mekhanizme konstitutsionnogo garantirovaniya zashchity prav i svobod [Advocacy of the Russian Federation in the mechanism of constitutional guarantee of protection of rights and freedoms]. Kurgan, 2009. 375 p. 9. Pry lucz ky j S. V. Sudova vlada v umovax formuvannya gromadyans^kogo suspiVstva ta pravovoyi derzhavyл v Ukrayini [Judiciary in the Formation of Civil Society and the Rule of Law in Ukraine]: abstract. diss. ... dr. jurd. sciences: Special. 12.00.10. Kyiv, 2013. 35 p. 10. Karpov D. V. Sotsial'no-pravovaya priroda sudebnoi vlasti [The social and legal nature of the judiciary]. Bulletin of the Nizhny Novgorod University. N. I. Lobachevsky. The Law Series. 1997. Vol. 1. pp. 162-169. 11. Gorodovenko V. V. Problemyл stanovlennya nezalezhnoyi sudovoyi vladyл v Ukrayini [Problems of becoming an independent judiciary in Ukraine]. Kiev: Phoenix Publ, 2007. pp. 172-173. 12. Boikov A. D. Tret'ya vlast' v Rossii. Ocherki opravosudii, zakonnosti i sudebnoi reforme 1990-1996gg. [The third power in Russia. Essays on Justice, Rule of Law and Judicial Reform 1990-1996]. Moscow, 1997.221 p. 13. ZagaVna deklaraciya prav lyudy^ny^: OON; Deklaraciya: mizhnarodny^j dokument vid 10.12.1948 [Universal Declaration of Human Rights: UN; Declaration: INTERNATIONAL document dated 10.12.1948]. Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
Дата надходження: 11.11.2019р.
