CC BY
19
Вкник Нацюнального унiверситету «Льв1вська полгтехшка». Серiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020
УДК 343.1 Олег Неамко
Нащональний унiверситет «Львiвська полтохшка», 1нститут права та психологи, кандидат юридичних наук, доцент, кафедри кримшального права i процесу, nodleolviv@gmail.com
ПРОБЛЕМИ 1НСТИТУТУ АДВОКАТУРИ У КРИМ1НАЛЬНОМУ
ПРОЦЕС1 ТА IX ПОДОЛАННЯ
http://doi.org/10.23939/law2020.28.257
© Неамко О., 2020
У цивьшзованих демократичних державах невiд'eмним фактором правово'' системи й основним недержавним шститутом захисту особистост^ н прав i свобод е адвокатура.
У сучасних умовах, коли нагальним стае питання ефективного реформування правово'1 системи держави, наближення н до европейських стандартiв — стандар^в кра'н iз б1льш досконалою правосвщомктю та правовою культурою, постають проблемш питання становлення та розвитку правово'1 допомоги як гаранты правопорядку та закон-ностi в громадянському суспiльствi в Укра'íнi.
Належний правовий захист у кримiнальному процеа вiдiграе провiдну роль, оскшь-ки е надзвичайно важливим та обов'язковим елементом державного й суспiльного розвитку, виступае основою для формування демократично'' правово'1 держави та грома-дянського суспшьства. Розбудова правово'' держави е неможливою без дотримання га-рантiй захисту прав людини, без забезпечення ч^кого механiзму функцiонування такого специфiчного демократичного iнституту, яким е адвокатура. Адвокатура — надзвичайно важливий шструмент демократы, бо за своею суттю вона е оргашзащею професшних адвокатiв та виконуе таку суспшьну функцiю, як захист основних прав особи. Захист прав людини е головним призначенням адвокатури
У статт на основi аналiзу нормативно-правових актiв розглянут тi проблемнi питання як сьогоднi, на нашу думку, постають перед адвокатурою УкраТни, та можливi шляхи подолання цих протирiч.
Ключовi слова: адвокат, адвокатура, кримiнальне провадження, кримшальний процесуальний кодекс, кримiнальне правопорушення, професшшсть, дiяльнiсть, права, потреби.
Постановка проблеми. Зрозумшо, що права людини е найвищою цiннiстю, а 1х визнання, дотримання та повага е основним обов'язком держави. Гарантування забезпечення ушх прав особи треба розглядати як сукупнють рiзноманiтних юридичних засобiв, котрi повиннi бути реалiзованi. Потрiбно об'ективно та критично ощнити функцiю шституту адвокатури в Укрш'ш, з'ясувати плю-си та мiнуси, визначити напрями И удосконалення, а це сприятиме вирiшенню певних питань, котрi давно врегульоваш в розвинутих демократичних крашах.
Мета ще! статп е окреслення проблем якi виникли у процес дiяльностi адвокатури Укра!ни та можливi шляхи подолання.
Аналiз дослщження проблеми. Дослiдження окремих теоретичних аспектов оргашзаци й дiя-льностi адвокатури здшснювали такi вiтчизнянi та зарубiжнi вченi, як М. Баглай, М. Барщевський, Ю. Баскакова, О. Берладин, С. Бова, Н. Бондар, С. Братусь, О. Бугаренко, А. Вишневський, Н. Вирук, Л. Воеводин, С. Гончаренко, В. Жуйков, Б. Ебзеев, С. Калашников, Л. Лазарев, М. Лоджук, В. Лучш, М. Мiхеенко, Т. Морщакова, I. Рафальська, Ф. Рудинський, О. Святоцький, Р. Стасюк, С. Фшоненко, Д. Фюлевський, С. Шаталюк, С. Шахрай та шшь
Виклад основного матерiалу. Укра!на задекларувала вибiр нашою державою европейсько! системи цшностей та мiжнародних стандартiв захисту прав людини та !х дотримання, ратифшува-вши угоду про асощащю з Свропейським Союзом. На практищ це можливе лише за умови реалiза-ци основного принципу верховенства права, забезпечення кожнш особi права на справедливий та неупереджений судовий розгляд незалежним та самостiйним судом, а також дiевого виконання сумiжними юридичними iнститутами покладених на них функцш та, в першу чергу, адвокатурою Укра!ни. Однiею з основних умов здобуття членства в Свропейському Союзi е розбудова системи адвокатури, що вiдповiдала б новим полтоичним, суспiльним та економiчним реалiям, затвердження законодавчих актов, норми яких передавали би модель европейського шституту адвокатури.
У Стратеги змш та реформування судочинства на 2015-2020 р., шдписанш Президентом Укра!ни 20 травня 2015 р., накреслеш такi кроки: проведення вiдповiдних заходiв щодо напрацю-вання iнституцiйних основ адвокатури Укра!ни, тдтягнення у вiдповiднiсть законодавства, яке регулюе функцiю даного правозахисного iнституту. [88].
Гармошзащя нацiонального законодавства сприяла великому колу дискусш вiдносно проблем, як пов'язанi з законодавчою базою адвокатури. Тому зараз реформування адвокатури е доцшьним та необхщним, позаяк, це допоможе ршити багато питань, яю в адвокатурi виступають проблемними. Виходячи з початку теперiшнього етапу змш адвокатури Укра!ни, з'являеться необ-хiднiсть аналiзу дiяльностi адвокатури в кра!нах Свропейського Союзу, порiвняно з укра!нською адвокатурою. Тому проблематика тематики шдкршлюеться новiтнiми тенденцiями та поступом розвитку Укра!ни, а також необхщшстю змiни iнституту адвокатури, загалом.
Широкий штерес до теми зумовлюеться потребою глибокого аналiзу проблем вiдносно змши законодавства про адвокатуру, яка вщбуваеться зараз в Укра!ш. Вивчення зарубiжного досвiду формування та дiяльностi адвокатури дасть нам тдстави вказати на певш характернi ознаки цього шституту, а також спрямування i тенденци його розвою, котрi ще не характерш для укра1нсько1 адвокатури. Потрiбно об'ективно та критично оцiнити функщю цього iнституту в Украlнi, з'ясувати плюси та мiнуси, позначити напрями И удосконалення, а це сприятиме вирiшенню питань, давно врегульованих у демократичних кра!нах. Цiй проблемi присвячена велика кiлькiсть публiкацiй i дисертацшних дослiджень. У них висвiтлено питання дiяльностi адвокатури, що вiдзначаються у ХХ-середиш XXI ст. та вказують на великий штерес формування даного правового шституту.
Сьогодш адвокатура Укра!ни проходить новий щабель розвитку. 1нститут адвокатури починае змiнюватися та модершзуватися, перетворюючись на незалежний i ефективний орган, котрий за-безпечуе надання фахово! юридично! допомоги, враховуючи положення уже прийнятого законодавства, що задовольняе вимоги нинiшнього суспiльства. Потреба покращення iнституту адвокатури пояснюеться також шдвищенням И ролi для формування громадянського суспiльства та розбудови правово! держави. Зростання ваги адвокатури в сучаснш системi права аналiзуеться як спошб пев-ного обмеження державою влади через сформування i дiяльнiсть такого правозахисного iнституту, який здшснюе реалiзацiю i захист прав та свобод особи.
Украша перебувае зараз на рiвнi формування нового юридичного обгрунтування функцюну-вання адвокатури, що мае велике суспшьне значення. Насамперед, це пiдтверджуеться тим, що ст. 59 Конституцп Украши представляе волю народу, завдяки гарантп для кожно! людини права на надання 1й фахово! правово! допомоги [1]. Згодом був прийнятий Закон Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльшсть».
Це доводить таке: наша держава принципово розширюе сегмент дп адвокатури, визнае 11 вихiд за рамки судово! системи та тдвищуе новий суспiльний статус у державi i закрiплюе бачення 11 шститутом.
Паралельно iз цим, величезна кшьюсть проблем, що пов'язанi iз вщповщним функцюнуван-ням даного правозахисного шституту, залишаються все ж невирiшеними. В Укра1ш досi тривають суперечки з приводу визначення ролi i мюця адвокатури в соцiумi. Обговорюються дискусшш питання самостiйностi адвокатури вiд державних органiв, змiцнення запоруки 11 функцюнування та крайня потреба внесення певних змiн у законодавство. Оскiльки воно визначае формування та дiяльнiсть адвокатури, тдняття 11 до европейських мiжнародних стандартiв. Важливим напрямом реформування втизняно1 адвокатури потрiбно визнати 11 розвиток як шституту, що був започатко-ваний на усталених традицiях адвокатури та встановлення поваги i цшковито1 довiри до даного правозахисного шституту держави. З шшого боку, шдвищуються вимоги до компетентностi адво-ка^в та 1хньо1 вiдповiдальностi [2].
Одним з основних питань реформування адвокатсько1 дiяльностi в Укра1ш виступае введення адвокатсько1 монополп. Започаткування в Укра1ш виключно1 адвокатсько1 монополп е питанням доволi дискусiйним. Експерти говорять про пряме порушення iснуючого законодавства, при цьому, посилаються на ст. 59 Конституцп Украши, яка проголошуе право кожного у вшьному обранш захисника сво1х прав та окреме ршення Конституцiйного Суду Укра1ни «справи Солдатова». Зазначаеться також недотримання Конвенци про захист прав особи i базових свобод та основних принцитв.
Починання про закрiплення адвокатсько1 монополп в Основному Законi Укра1ни спричинила суперечки ще на рiвнi напрацювання законопроекту. Дискусп загострилися пiсля реестрацп законопроекту парламентом i сьогодш день питання залишаеться вiдкритим. Не вш однозначно позитивно приймають щ нововведення. Експерти та окремi фах1вщ, що займаються глибоко цими проблемами, свщчать про пряме порушення юнуючого законодавства. Дискусil ведуться i про порушення уже згадувано1 Конвенци про захист прав людини, а також Основних принцитв щодо ролi юриспв, котрi були прийнятi VIII Конгресом ООН [3].
Не е в захоплеш вщ новацiй i самi правозахисники, а також окремi правозахиснi органiзацil, а, надто, - перешчш громадяни, тому що рашше представляти iнтереси людей та юридичних ошб в певних цивiльних чи адмшютративних справах могла будь-яка особа, зпдно з довiренiстю. Тепер норма змшилася. Представляти iнтереси громадян можуть лише адвокати, що мають вщповщне свiдоцтво на зайняття адвокатською дiяльнiстю.
Ця норма видаеться логiчною. Оскшьки захисник - це спецiалiст, що мае вщповщний дозвiл, а саме, лщензда з правом надавати фахову юридичну допомогу. За недотримання основних правил адвокатсько1 етики адвокат може бути притягнутим до дисциплшарно1 чи кримшально1 вiдповiдаль-ностi. А отже, ця норма значно полегшуе роботу суддям, котрим проспше проводити процес iз юридично грамотною особою [4].
Але тут мають мюце й ютотш недолiки. Присутнiсть тако1 норми абсолютно не значитиме, що громадяни зможуть отримувати висою адвокатсью послуги, оскiльки вiдгуки про яюсть надання правових послуг в кра1ш говорить про iнше. А тому, висока винагорода та адвокатське свщоцтво не вказують на вiдповiдний та належний рiвень спецiалiста. А також це, однозначно, потягне збшь-
шення грошевих витрат громадян на проведення судових засiдань. Адже, коли у судових процесах рашше брали участь юристи без такого адвокатського свiдоцтва вiдповiдного взiрця, то !хш послу-ги були значно дешевшими, нiж послуги професiйних адвокапв. Ця норма боляче вдарила по ки-шенях звичайних простих громадян [4]. I тому ми роздшяемо мiркування в тому, що Закон принци-пово обмежуе доступ перешчних осiб до суду. Оскшьки, зараз окрiм судового збору, котрий недавно був збшьшений, вони мусять шукати чималi грошi на оплату пращ та надаваних послуг адвоката. Тому доцшьшсть прийнято! норми ставиться тд сумнiв. Оскiльки Свропейський суд з прав людини гарантуе право на здшснення представництва штерешв у судах кожному громадянину, а не тшьки фаховим правозахисникам.
У таких кра!н, як США, Великобриташя, Нiмеччина iснуе величезна необхiднiсть у високо-якiснiй юридичнiй допомозi, котра в умовах неупередженого суду виступае гаранпею розвитку шдприемництва. Вiдповiднi стандарти якост можуть бути досягнутi лише за умови, коли будуть запроваджеш жорстю, але ефективнi механiзми повно! вiдповiдальностi представникiв ринку та ч^ко визначенi ринковi умови працi, яю повиннi бути рiвними для вшх надавачiв послуг.
З огляду, на стагнащю економiки та неспокiйне становище в державi така позицiя не е загаль-ноприйнятною. Симпатики монополи абстрагуються вiд ютори адвокатури захщних кра!н. Це, по сутi, була справжня iсторiя боротьби, з великим впливом. В той час, як у нашому суспiльствi упро-довж довгого перюду iнститут адвокатури мав дещо вторинний характер i не впливав на станов-лення та розвитку культури прав громадян.
О. Куликов впевнений у тому, що захисники европейських кра!н не мусять входити в едину оргашзащю з необмеженою владою над сво!ми представниками. Кра!ни Свропейського Союзу вiдрiзняються вщ Укра!ни тим, що там функщонують демократичнi шституци. I, якщо вважати, що монополiя адвокатури е поступальним кроком, то на цей рiвень вiтчизняна адвокатура не ступила, бо найперше потрiбно здобути фактичну незалежшсть вiд впливу держави [5].
Головш питання монополи адвокатури сфокусованi на тому, чи виграють ^енти, якщо !хш iнтереси в судах будуть представляти виключно адвокати. З цим пов'язане ще одне питання, чи матимуть державш органи кошти, щоб оплатити адвокатсью послуги? Нам видаеться, що введення тшьки адвокатського представництва може призвести до корупцшних явищ, коли державш органи будуть замовляти послуги адвоката. Юристи, як здшснюють представництво штерешв рiзних державних оргашв, бшьше обiзнанi у справах конкретно! установи.
А адвокат готуе ршення органу державно! влади та не укладае договори. Тому можуть вини-кати ситуацп, коли корпоративнi юристи тдготують документи, а захисник у судi формально !х зачитае. Тодi в чому полягае цiннiсть захисника у судi? Змiнюючи законодавство, треба брати до уваги весь попереднш досвщ.
Результати конкретних реформ декшькох рокiв дозволяють зазначити, що не потрiбно наслi-дувати закони та звича! iнших держав. Потрiбно рахуватися iз внутрiшнiми факторами, певними особливостями, економiчним рiвнем та готовнiстю громадян та суспшьства до конкретних змш [6].
Отож, потрiбно знайти позитивне рiшення питання монополi! адвокатури, щоби засада про вшь-ний вибiр захисника, закрiплена в Основному Закош Укра!ни, могла застосовуватися на практищ.
Зараз спостер^аеться певна невиршешсть проблеми доступу до адвокатсько! професи, розвитку органiв адвокатського самоуправлшня, пiдняття вiдповiдальностi за недотримання правил етики. Окремо стоять проблеми проходження стажування.
Наступним важливим питанням в адвокатурi е недотримання адвокатами сталих етичних норм, а також Правил адвокатсько! етики. Зараз стали актуальшшими питання, що пов'язаш iз недотриманням етики адвоката. Вони вимагають термшового виршення. Не зрозумiло, чому адвокати, котрi здобули юридичну освiту та отримали свiдоцтво, скоюють правопорушення, а деколи i
злочин, i що виступае мотивом для порушення прав людини особами, яю покликаш охороняти право. Очевидно, що причиною е доволi низький моральний piBem адвоката як людини та брак конкретних моральних засад та змюту людсько1 iстини, а звщси, i низький рiвень слiдування етич-ним нормам, якi встановленi Правилами адвокатсько1 етики. Для рiшення цього питання варто буде звернутися до витоюв професи захисника - до принцитв втизняно1 правово1 освiти. Великою проблемою шдготовки правозахисника виступае низький рiвень виховання у потенцiйних адвока^в юридично1 та морально1 свiдомостi у вищих навчальних закладах.
Наступний аспект цього питання зв'язаний iз загальною низькою мораллю та великим зрос-танням злочинностi в краïнi. Проблема полягае також в такому: в нашш державi величезна кiлькiсть фаивщв права з низькою професiйною шдготовкою, а це спричиняе втрату поваги до ^eï професiï.
В Норвегп налiчуeться тiльки три вищi навчальш заклади, котрi готують юристiв - в Осло, Тромсе та у Бергеш , де за 2010 рш з 4228 чол. в Осло - 455 склали державний юпит та отримали диплом, з 1860 чол. в Бергеш - 112 чол., i лише 38 iз 471 чол. у Тромсе. Подiбна ситуащя склала-ся i в Кмеччиш, де лише 50 вщсотюв ушх студентiв юридичних закладiв склали державний iспит та одержали диплом. А в Украш налiчуeться бiля 96 закладiв, якi готують фахiвцiв у правовiй галузi, 95 вщсотюв з яких кожного року одержують дипломи, i лише мала кшьюсть випускниюв здобувае працю зпдно зi спецiальнiстю та стае професшними та висококвалiфiкованими адвокатами [7, с. 122].
Даш статистики свщчать, що рiвень правовоï освiти та запити, яю висуваються студентам, в Украш набагато нижчi, анiж у шших розвинутих державах i тому стушнь квалiфiкацiï украïнських адвокатiв е нижчим.
Наступним чинником появи ще1' проблеми е також присутшсть недieвих форм вщповщаль-ностi адвоката за певш недотримання правил адвокатсько1' етики. Скажмо, у Францiï адвокат несе вщповщальшсть за д^', що пов'язаш з виконанням його професiйного обов'язку. Мова ще про цивiльно-правову вщповщальшсть, пiдстави для котроï можуть з'являтися в рамках судового про-цесу i за його межами. Вщповщальшсть в межах процесу - це невщповщне виконання обов'язюв адвоката при наданш консультацiй, пiдготовки матерiалiв, а в шшому випадку вiдповiдальнiсть з'являеться у випадку неправильноï оцiнки адвокатом суп судовоï справи або за порушення веден-ня справи чи невщповщного виконання обов'язкiв iз надання правовоï допомоги пiд час судового процесу.
Поряд з цившьно -правовою вщповщальшстю адвокат може пiддаватися i рiзним дисциплiна-рним санкцiям зi сторони асоцiацiï адвокатiв. Це може бути догана, заборона займатися адвокатсь-кою дiяльнiстю або виключення з адвокатськоï асоцiацiï, попередження. Адвокат, котрого виклю-чили зi спискiв асощацп не може претендувати на роботу в шшш асоцiацiï адвокатiв [8, с. 129-130].
Насамперед, необхщно не допускати потрапляння у юридичну професда низькоквалiфiкова-них осiб. Доцiльним було б прийняти додаткове тестування абiтурieнтам в перiод вступу в юридич-ний вищий навчальний заклад для з'ясування морально-психологiчноï та правовоï свщомость Також запровадити вiдповiдне тестування шд час здачi iспитiв для одержання свiдоцтва на право займатись адвокатською практикою. За вивчення таких дисциплш як «Юридична деонтологiя», «Цивiльний процес», «Адвокатура», «Кримшальний процес», потрiбно використовувати бшьше ситуативних завдань, якi зможуть шдвищити рiвень моральноï та етичноï вiдповiдностi студента сумлiнно виконувати своï обов'язки. Також пропонуеться ввести в програму юридичних навчальних закладiв вивчення дисциплiни «Психологiя», «Педагогiка» оскшьки, адвокат - це фах, що пов'язаний iз спiлкуванням з людьми та виршенням таких питань, яю мають велике значення для людини. Тому адвокат мае добре розбиратися у психологи особистосп, щоб не вчинити помилку та працювати дieво, з цiлковитим дотриманням честi та пдносп людей, чиï iнтереси вш представляе та захищае.
Надзвичайно важливо, щоби адвокат був свщомим у обраннi свого фаху та тдготовленим до нього, щоб мш завжди знайти найоптимальшше рiшення. Задача сучасно! правово! осв^и полягае в пiдняттi рiвня компетентной адвоката та поверненнi поваги до ще! професi!. А на рiвнi законодавства варто пiдвищити вщповщальшсть адвоката за недотримання свого фахового обов'язку i правил адвокатсько! етики та ввести шститут обов'язкового страхування професiйно! вщповщаль-ностi адвоката. Дуже важливо змiнити iснуючi вимоги до вщповщного досвiду у правовiй сферi майбутнього адвоката пiд час складання ним iспитiв на отримання свщоцтва про право займатись адвокатурою з 2 до 4-5 роюв. Вважаемо, що це достатнш час для отримання вщповщних теоретич-них та практичних знань, вивчення ушх особливостей та ушх деталей професi! адвоката, а також для набуття життевого досвiду, оскiльки, адвокат е особою, якш доручають людську долю. Це, в свою чергу, сприятиме бшьш вiдповiдальному та сумлiнному ставленню адвоката до власного професшного обов'язку [9, с. 342].
Ушм суддям потрiбно зважати на те, що, зпдно з ч. 2 ст. 22 КПК, ус сторони кримiнального процесу мають однаковi права на збiр та подання до суду певних речей, окремих документiв, мате-рiалiв, рiзноманiтних доказiв, клопотань, скарг, а також на здшснення шших процесуальних прав, котрi передбаченi КПК [10]. А частина 6 дано! статп закршлюе обов'язок суду у створенш всiх необхiдних та належних умов для проведення сторонами процесу !хшх процесуальних прав i вико-нання процесуальних обов'язкiв, дотримуючись об'ективностi та неупередженость Вiдповiдно до цього, зпдно з ч. 3 статп 93 КПК сторона захисту проводить збирання доказiв, шщюючи здшснен-ня слщчих розшукових дiй i негласних слщчих розшукових дiй.
Вiдповiдно до пункту 7 частини 1 статп 303 КПК, ршення прокурора або слщчого про вщмо-ву в задоволенш клопотань щодо здiйснення слiдчих розшукових дш i негласних слiдчих розшукових дш може оскаржуватись в чаш досудового розслщування особою, котрш було вiдмовлено у задоволеннi клопотання.
Результати розгляду судово! практики вказують на те, що адвокати, по суп, оскаржуючи вщ-мову в проведенш згiдно з !хнiми клопотаннями слщчих дiй, звертаються до слщчого суддi з вщпо-вiдними скаргами на бездiяльнiсть слiдчого, котра полягае у не проведенш чи у нездшсненш ним слщчих дiй, що були розпочат стороною захисту.
Насправд^ слiдчi суддi цiлком обгрунтовано виршують вiдмовити у вiдкриттi провадження за такими скаргами, тому що така бездiяльнiсть не е предметом оскарження, вщповщно до положень, якi закршлеш у ч. 1 ст. 303 КПК.
Разом з тим, потрiбно врахувати, що, вщповщно до ч. 1 ст. 303 КПК, змютом оскарження виступае бездiяльнiсть прокурора, слщчого, що полягае у не вчиненш iнших процесуальних дiй, якi вш мае здiйснити у визначений КПК термш. Вiдповiдно до ч. 1 ст. 220 КПК клопотання сторони захисту, потерпшого та його представника або законного представника про проведення яких завгодно процесуальних дш прокурор чи слщчий мають розглянути в термш не бшьше трьох дшв вщ моменту подання клопотання та задовольнити !х за наявностi вщповщних пiдстав. Отже, слiд-чим суддям треба приймати рiзнi процесуальнi ршення при отриманнi скарг щодо бездiяльностi слiдчого, прокурора, котра полягае в не вчиненш ним слщчих розшукових дш, вiдмовi в частинi вщкриття провадження i скарги на бездiяльнiсть прокурора, слiдчого, котра виявляеться в не здшс-неннi ним обов'язку iз розгляду поданого клопотання в триденний термiн. Якщо вiдсутнi iншi пiдстави для вiдмови у вщкритп провадження або повернення скарги, !! треба розглянути згiдно з суттю заявлених вимог.
Отже, наслщки реформ останнiх рокiв дають нам шдстави вважати, що досвщ, закони та тра-дицi! шших держав не варто просто кошювати та запозичувати у свое внутршне законодавство. Гармошзащя вiтчизняного законодавства призвела до величезного кола суперечок вщносно проблем, якi пов'язанi iз законодавчою базою адвокатури.
А тому, необхщно знайти позитивне ршення щодо питання монополп адвокатури, котра ба-зуеться на принцип вшьного вибору захисника, котрий гарантуеться Конститущею Украши та закршлюеться в Основному Закош Украши. Отже, пам'ятаючи про проблеми, пов'язаш iз введен-ням адвокатськоï монополiï, все ж варто вказати, що ïï iмплементацiя стане колосальним досягнен-ням, запозиченням позитивного правового досвщу високорозвинених краш св^у. А також згадува-на реформа зможе забезпечити яюсну правову допомогу i шдшме судовий процес на ютотно новий рiвень.
Усе вищевикладене пiдводить нас до такого висновку: вдосконалення iснуючого законодавства про адвокатуру е одним iз стовшв юридичноï реформи в частинi захисту основних прав особи. На нишшньому еташ необхiдна суспiльству та громадянам висококвалiфiкована, самостiйна та незалежна, а також мщна у свош едност адвокатура, котра озброена фаховою методикою, що забезпечить виконання нагальних завдань.
Правовою крашою вважаеться та краша, котра мае правозахисну професшну та незалежну адвокатуру та надае in усi засоби для виконання вкрай важливоï функцiï, а саме - забезпечення повного захисту прав i свобод людини, представництва штерешв людини в судi та надання фахових юридичних консультацш.
Головною метою юнування адвокатури, як iнституту професшного захисту та представництва, е надання правовоï допомоги громадянам, яю мають у нiй потребу. Пщняття дieвостi роботи теперiшньоï адвокатури, яюсний рiвень i доступнiсть правовоï допомоги вшм суспiльним верствам населення - е основними завданнями, якi мають бути виршеш спiльно державною владою та юри-дичним спiвтовариством.
На цей час у парламент Украши е багато законопроекпв, котрi дозволяють розв'язати викла-денi проблеми. Але, щоб позитивно вирiшити питання реформи законодавства про адвокатуру i адвокатську дiяльнiсть треба прийняти новi закони, котрi б сприйняли у себе всю позитивну практику держав Свропейського Союзу, враховуючи особливостi украшського законодавства i реали в нашш держава
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конститущя Украши (1996) [Електронний ресурс]: Закон Украши в1д 28.06.1996 № 254к / 96-ВР // Верховна Рада Украши // -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.uaЛaws/show/254к/96-вр. 2. Варфоломеева Т. В. (2010) Реформа адвокатури - запорука незалежного захисту прав i свобод людини / Т. В. Варфоломеева // В1сник академп адвокатури Украши. № 19. С. 12-19. 3. М!жнародш стандарта з протидп вщмиванню кошпв та фшансуванню тероризму i розповсюдженню збро1 масового знищення (2012) [Електронний ресурс]: рекомендацп FATF, з. п. з. 16 лют. 2012 р. // Державна служба фшансового мониторингу Украши: офщ. вебсайт. - Режим доступу: http://www.sdfm.gov.Ua/content/file/site_docs/2012/22.03.2012/1.pdf. 4. Гудима Д. (2013) Чи лише адвокати можуть мати доступ до здшснення захисту та представництва у судах? / Д. Гудима // Юрид. вюн. Украши. № 26. С. 12. 5. Кухнюк Д. Самоуправление УБ. юрлицо с обязательным членством / Д. Кухнюк. Юридическая практика. № 26 (548). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravo.ua. 6. Литвинский Д. В. Французская граница адвокатской монополии [Электронный ресурс] / Д. В. Литвинский // Право.ги: справоч. прав. система. - Режим доступа: http://pravo.ru/review/view/42278/. 7. Бойко О. (2016) «Адвокатська монополiя» судово1 реформи: думка правозахисника / О. Бойко // Новинарня: украшський ньюз-рум. - 9 червня 2016 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://novynarnia. com/2016/06/09/ advokatska-monopoliya-sudovoyireformi - dumka-pravozahisnika/. 8. Минимальные стандартные правила обращения с заключёнными: ООН [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.un.org/ru/documents/ decl_conv/conventions/prison.shtml. 9.Оргашзащя судових та правоохоронних оргашв : шдручник (2014) / I. £. Марочкш, Л. М. Москвич, М. П. Каркач та ш.; за ред. I. £. Марочкiна. Х.: Право. 448 с. 10. Кримшально-процесуальний кодекс Укра1ни - Режим доступу: http: // zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
REFERENCES
1. Konstytutsiya Ukrayiny:Ukrayiny (1966) [Elektronnyy resurs]: Zakon Ukrayiny vid 28.06.1996 254k/96-VR // Verkhovna Rada Ukrayiny // -Rezhym dostupu: http: // zakon2.rada.gov.uaLaws/show/254k/ 96-vr [The Constitution of Ukraine [Electronic resource]: Law of Ukraine dated June 28, 1996. No. 254к/96-ВР // The Verkhovna Rada of Ukraine]. 2. Varfolomyeyeva T. V. (2010) Reforma advokatury - zaporuka nezalezhnoho zakhystu prav i svobod lyudyny / T. V. Varfolomyeyeva // Visnyk akademiyi advokatury Ukrayiny [Varfolomeeva T. V. (2010) Advocacy reform - a guarantee of independent protection of human rights and freedoms / T. V. Varfolomeeva. Varfolomeeva // Bulletin of the Academy of Advocacy of Ukraine.]. Vol. 19. P. 12-19. 3. Mizhnarodni standarty z protydiyi vidmyvannyu koshtiv ta finansuvannyu teroryzmu i rozpovsyudzhennyu zbroyi masovoho znyshchennya (2012) [Elektronnyy resurs]: rekomendatsiyi FATF, z. p. z. 16 lyut. 2012 r. // Derzhavna sluzhba finansovoho monitorynhu Ukrayiny: [International standards for combating money laundering and terrorist financing and proliferation of weapons of mass destruction (2012) [Electronic resource]: FATF recommendations, p. p. z. Feb 16 2012 // State Financial Monitoring Service of Ukraine:] ofits. veb-sayt. - Rezhym dostupu: http: // www.sdfm.gov.ua/content/file/site_docs/2012/22.03.2012/Lpdf. 4.Hudyma D. (2013) Chy lyshe advokaty mozhut' maty dostup do zdiysnennya zakhystu ta predstavnytstva u sudakh? / D. Hudyma // Yuryd. visn. Ukrayiny [Hudyma D. (2013) Can only lawyers have access to defense and representation in court? / D. Gudima // Jurid. spring Of Ukraine.]. Vol. 26. P. 12. 5. Kukhnyuk D. Samoupravlenye UB. yurlytso s obyazatel'nym chlenstvom / D. Kukhnyuk. - Yurydycheskaya praktyka. [Kukhnyuk D. Self-government of UB. legal entity with mandatory membership / D. Kukhnyuk. - Legal practice.] - # vol. 26 (548). [Elektronnyy resurs]. -Rezhym dostupu: http: // www.pravo.ua. 6. Litvinskij D. V. Francuzskaja granica advokatskoj monopolii [Jelektronnyj resurs] / D. V. Litvinskij // Pravo.ru: spravoch. prav. sistema [Litvinsky DV French border of the lawyer's monopoly [Electronic resource] / DV Litvinsky // Pravo.ru: spravoch. right. system]- Rezhym dostupa: http:// pravo.ru/review/view/42278/. 7. Boyko O. (2016) «Advokat-s'ka monopoliya» sudovoyi reformy: dumka pravozakhysnyka / O. Boyko // Novynarnya: ukrayins'kyy n'yuz-rum. - 9 chervnya 2016 r [Elektronnyy resurs] [Boyko O. (2016) «Lawyer's monopoly» of judicial reform: the opinion of a human rights activist / O. Boyko // News: Ukrainian newsroom. - June 9 [Electronic resource]. - Rezhym dostupu: http: // novynarnia. com/2016/06/09/ advokatska-monopoliya-sudovoyireformi - dumka-pravozahisnika. 8. Minimal'nye standartnye pravila obrashhenija s zakljuchjonnymi: OON [Jelektronnyj resurs]: [Minimum standard rules for the treatment of prisoners: UN [Electronic resource]:]. Rezhim dostupa: http:// www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/ prison.shtml. 9. Orhanizatsiya sudovykh ta pravookhoronnykh orhaniv : pidruchnyk (2014) / I. Ye. Marochkin, L. M. Moskvych, M. P. Karkach ta in.; za red. I. Ye. Marochkina [Organization of judicial and law enforcement agencies: textbook (2014) / IE Marochkin, LM Moskvich, MP Karkach, etc. ; for order. IE Marochkin.]. Kh.: Pravo. 448 p. 10. Kryminal'no-protsesual'nyy kodeks Ukrayiny [Criminal Procedure Code of Ukraine]. Rezhym dostupu: http: // zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
Дата надходження: 28.08.2020р.
Oleg Nesimko
Candidate of Law, Associate Professor Department of Criminal Law and Procedure Institute of Law and Psychology of the National Lviv Polytechnic University nodleolviv@gmail.com
PROBLEMS OF THE INSTITUTE OF ADVOCACY IN THE CRIMINAL PROCESS AND ITS OVERCOMING
In civilized democracies, the bar is an integral factor of the legal system and the main non-state institution for the protection of the individual, his rights and freedoms.
In modern conditions, when the issue of effective reform of the legal system of the state, its approximation to European standards - the standards of countries with better legal awareness and legal
culture, there are problematic issues of formation and development of legal aid as a guarantee of law and order in civil society in Ukraine.
Adequate legal protection in the criminal process plays a leading role, as it is an extremely important and mandatory element of state and social development, is the basis for the formation of a democratic state governed by the rule of law and civil society. Building the rule of law is impossible without adhering to the guarantees of human rights protection, without providing a clear mechanism for the functioning of such a specific democratic institution as the bar. Advocacy is an extremely important tool of democracy, because in essence it is an organization of professional lawyers and performs such a public function as the protection of fundamental human rights. The protection of human rights is the main purpose of the bar.
Based on the analysis of normative legal acts, the article considers the problematic issues that, in our opinion, are facing the Ukrainian Bar today, and possible ways to overcome these contradictions.
Key words: lawyer, advocacy, criminal proceedings, criminal procedure code, criminal offense, professionalism, activity, rights, needs.
