CC BY
29
Адмiнiстратор - одна людина з групи. Iншi виступають у ролi прижджих (серед них три справжш вчителi, на цi ролi 1х потай призначив викладач). Побачивши табличку, всi починають видавати себе за педагопв. Адмiнiстратор повинен на свш розсуд поселити трьох оиб.
Обговорення. Що було ключовим в ощнюванш людини як педагога? Яш ознаки сприяли цьому? Хто був найбшьш переконливим, виконуючи роль педагога? На що орieнтувалися учасники, втшюючи цей образ?
Вищенаведенi вправи розвивають у майбутнiх педагогiв-математикiв навички рефлексивно! та оцшочно! дiяльностi, формують вмшня ставити цiлi, забезпечують можливiстю планувати та органiзовувати власну професiйну дiяльнiсть, з'являються передумови та можливосл для устшно! соцiалiзацil у професiйному середовищг
Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що завдяки позитивнiй рефлективност особиспсть е суб'ектом власного професiйного та життевого становления, набувае професшно! вдентичност!
Л1ТЕРАТУРА
1. Брантова З. М. Особенности рефлексивной деятельности учителя при обучении математическим понятиям / З. М. Брантова [Електронний ресурс] // Преподаватель Высшей школы в XXI веке. -Режим доступу: http://www.t21.rgups.ru/Arhiv2009s1
2. Гуляевская Н. В. Технологии формирования рефлексивной культуры личности клиента в практике социальной работы / Н. В. Гуляевская [Електронний ресурс] / Медицина и образование в Сибири. -2008. - № 6. - Режим доступу: http://www.ngmu.ru/cozo/mos/article/text_full.php?id=317
3. Журавська Л. М. Фактори самореалiзацп особистоста у процеи безперервно! освгти / Л. М. Журавська // Науковi пращ: науково-методичний журнал. Т. 42. Вип. 29. Педагопчш науки. - Микола!в: Вид-во МДГУ iм. Петра Могили, 2005. - С. 57-62.
4. Михайлова Н. С. Организация самообразовательной деятельности студента-заочника интегрированной формы обучения ССУЗ-ВУЗ / Н. С. Михайлова // Труды 5-ой международной научно-практической Интернет - конференции «Преподаватель высшей школы в XXI веке». Сборник 5. Ч. 2. - Ростов н/Д: Рост. гос. ун-т путей сообщения, 2007. - С. 256-262.
5. Одинцова Л. А. Реализация профессиональной подготовки учителя математики в условиях многоуровневой системы высшего педагогического образования / Л. А. Одинцова, С. В. Завацкая [Електронний ресурс] Педагог. - Барнаул: Изд-во Барнаул. гос. пед. ун-та, 1996. - № 1. - С. 72. -Режим доступу: www.bspu.ab.ru/Journal/pedagog/article9.html
6. Петров Ю. В. Антропологический образ философии / Ю. В. Петров. - Томск: Изд-во НТЛ, 1997. -77 с.
7. Сизикова Т. Э. Формирование мотива в рефлексивных процессах: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Т. Э. Сизикова. - Новосибирск, 1996. - 25 с.
8. Слободчиков В. И. Основы психологической антропологии. Психология человека: введение в психологию субъективности / В. И. Слободчиков, Е. И. Исаев. - М.: Школа-Пресс, 1995. - 384 с.
9. Щедровицкий Г. П. Рефлексия в деятельности / Г. П. Щедровицкий // Вопросы методологии. -1994. - № 3-4. - С. 76-121.
10. Шепелева Л. Н. Программы социально-психологических тренингов / Л. Н. Шепелева. - СПб.: Питер, 2008. - 160 с.
УДК 378.035.3.001.13
В. В. МОШТУК
ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНА ДШЛЬШСТЬ ЯК ФАКТОР АДАПТАЦИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГ1Й I КРЕСЛЕННЯ ДО ПРОФЕСШНО-ПЕДАГОПЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Систематизовано тдходи до поняття «адаптащя», конкретизовано його суттсть. Виявлено структурш компоненти адаптаци особистостi, здшснено ¡х характеристику. Розкрито важливiсть устшно1 адаптацп студентiв у ¡х фаховому становлент. Висвiтлено особливостi адаптаци майбуттх вчителiв технологт i креслення до професшно-педагогiчноi дiяльностi. Проаналiзованоумови адаптаци студентiв у процес оргатзаци та здтснення проектно-технологiчноi дiяльностi. Розроблено теоретичш основи процесу адаптацп майбуттх педагогiв. Визначено критерп оцтки ефективностi процесу адаптацп.
Ключовi слова: адаптащя, умови адаптацй, процес адаптацй, проектно-технологiчна dimbHicmb.
В. В. МОШТУК
ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КАК ФАКТОР АДАПТАЦИИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИЙ И ЧЕРЧЕНИЯ К ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Систематизированы подходы к понятию «адаптация», конкретизирована его сущность. Обнаружены структурные компоненты адаптации личности, осуществлена их характеристика. Раскрыта важность успешной адаптации студентов в их профессиональном становлении. Отражены особенности адаптации будущих учителей технологий и черчения к профессионально-педагогической деятельности. Проанализированы условия адаптации студентов в процессе организации и осуществления проектно-технологической деятельности. Разработаны теоретические основы процесса адаптации будущих педагогов. Определенно критерии оценки эффективности процесса адаптации.
Ключевые слова: адаптация, условия адаптации, процесс адаптации, проектно-технологическая деятельность.
V. V. MOSHTUK
PROJECTIVE-TECHNOLOGICAL ACTIVITY AS A FACTOR OF THE
ADAPTATION OF THE FUTURE TEACHER OF TECHNOLOGIES AND DRAWING TO THE PROFESSIONAL PEDAGOGICAL ACTIVITY
Approaches to the concept of adaptation are systematized, its essence is specified. Structural components of adaptation of personality are found, its characteristics is made. The importance of successful adaptation of students in their professional development is solved. Features of adaptation offuture teacher of technologies and drawing to vocational-educational activity is covered. Conditions of adaptation of students in a process of organization and implementation of project-technological activity have been analyzed. Theoretical basis of a process of adaptation of future teachers are developed. Criteria of estimation of efficiency of process of adaptation are defined.
Keywords: adaptation, conditions of adaptation, process of adaptation, project-technological activity.
Особиспсть мае добре opiemyBaracH у складному сощокультуриому npocTopi ХХ1 ст., швидко адаптуватися до його мшливих умов. Це стосуеться фaхiвцiв pi3Hrn сфер дiяльнocтi, а особливо педагопв. Ршеиь фаховосп випускника вищо! школи характеризуеться його вмшиям добре адаптуватися до свого мюця пращ, яшсно та ефективно здшсиювати свою педагопчиу дiяльнicть. Тому проблема адаптацй майбутшх вчителiв техиологш i креслення до умов навчання у ВНЗ е одним i3 важливих завдань, ям широко до^джуються у педагопщ i дидактищ вищо! школи.
Проблема адаптацй студенпв педагопчиих ВНЗ i вчителш протягом тривалого часу привертае увагу багатьох зapубiжних та вичизняиих фaхiвцiв. У иауковш лiтеpaтуpi розгляиуп piзнi тдходи до li виршеиня: aитpoпoлoгiчиий (П. Ф. Лесгафт, £. Н. Шиянов); бioлoгiчиий (П. К. Аиoхiи, Н. А. Бернштейн, I. П. Павлов, В. М. Сеченов); педагопчиий (I. Ф. 1саев,
B. В. Буткевiч, В. Т. Люовський, О. Г. Мороз, А. В. Мудрш, Л. Н. Седова, О. 1.Скафа, I. О. Славша, В. Г. Чайка); психолопчиий (К. М. Абульхаиова-Славська, Б. Г. Ананьев, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьев, А. В. Петровський, К. К. Платонов, Ж. Шаже,
C. Л. Рубшштейи, В. А. Семиченко, Д. Ж.Уотсои); сощальиий (Д. А. Андреева, А. I. Донцов, Л. Г. £горов, В. Ю. Стрельцова, В. В. Шпалшський); coцiaльиo-фaхoвий (П. Р. Атутов, В. В. Гузеев, М. М. Захаров, М. М. Калупи, Л. М. Кузнецова, £. М. Павлютенков); фшософський (Е. Дюркгейм, Р. Спенсер, Ж.-П. Сартр, К.-Т. Ясперс).
За останш роки з'явилися публшацп, як1 розкривають мoжливocтi творчо-перетворювальио!, зокрема проектио!, дiяльиocтi в pеaлiзaцil умов психолого-педагопчио! та сощальио-фахово! адаптацй' (В. М. Дубов, С. С. !збаш, М. В. Елькш, Ю. С. £горова,
I. Г. Ермаков, О. М. Коберник, Г. О. Ковальчук, М. Л. Пелагейченко, П. А. Петряков, I. А. Сасова, Н. К. Солопова, Л. А. Филимонюк, О. П. Ширяева та ш.).
Проте, на тепершнш час незначною е кшьшсть науково-методичних праць, що висвилювали б можливосл проектно-технологiчноI даяльносп як потенцшнох технологи забезпечення ефективно! адаптаци студентiв до навчання у ВНЗ.
Метою статт е характеристика проектно-технолопчно! дiяльностi як основи адаптаци майбутнього вчителя технологiй i креслення у процесi його фахового становлення.
Перейшовши з розряду школярiв у статус студенпв, вчорашнiй учень входить у новий культурно-освинш простiр, структура та змют якого суттево вiдрiзняються вiд загальноосвiтнього навчального закладу. Змши стосуються практично всiх середовищ цього простору: духовного, естетичного, iнформацiйного, комушкацшного, освiтнього, психологiчного, соцiального та ш. Це знаменуе собою не тшьки перехiд пiзнавальних процесiв на новий рiвень, а й i виникнення нових умов для особистiсного розвитку молодо1 людини. Тому адаптацiя студента в умовах вищо! школи стае важливою умовою його особиспсного i фахового становлення.
Поняття «адаптащя» (лат. adaptatio - пристосування, прилаштування; ввд лат. аdapto -пристосовую) вперше було введене в наукове використання нiмецьким фiзiологом Х. Аубертом у 1865 р. для позначення пристосованосп (звикання) органiв чуття (зору, слуху) до мшливих умов зовнiшнього середовища. Набувши широкого розповсюдження у фiзiологп, воно почало поширюватися й на iншi галузi бюлоги, а з середини ХХ ст. застосовуеться у медициш, кiбернетицi, психологи, педагогiцi, соцюлоги, iнших науках.
Феномен адаптаци мае мiждисциплiнарний статус, тому iснуе багато аспекпв його характеристики: антропологiчний, бюлопчний, виробничий, педагогiчний, психологiчний, соцiальний, фшософський тощо, а також рiзних пiдходiв до його трактування. Так, тд соцiальною адаптацiею розумiють процес штеграци iндивiда в соцiальну групу (студентський колектив), яка передбачае прийняття нормативно-правових вимог перебування у ВНЗ, сприйняття всiх його вимог моралi та культури; виступае як «засвоення особиспстю соцiального досвiду в цiлому, того середовища (мшросередовища), до якого вона належить» [4, с. 64-71]. На тдтвердження цього О. Г. Мороз ввдзначив: «Сощальна адаптацiя - це процес багатофакторного i багатовимiрного входження особистостi в нове соцiальне оточення з метою спшьно! дiяльностi у напрямi прогресивно! змiни як особистосп, так i середовища» [5, с. 50].
Психолопчна адаптацiя характеризуе готовшсть особистостi до життедiяльностi в соцiумi згiдно iз загальноприйнятими вимогами та власними спонукальними iнтересами. II розумшть як «пристосування органiзму i його функцш, органiв та клiтин до умов середовища» [8, с. 11]. Вона спрямована на збереження збалансованоI дiяльностi систем, органiв i психiчноI органiзацiI iндивiда при мiнливих умовах життя, розкривае вмiння здiйснювати психолопчну саморегуляцiю поведiнки та дiяльностi.
Педагопчна адаптацiя вiдображае здатнiсть студента стати частиною освинього середовища ВНЗ на певний перюд часу та враховувати його особливосп, «виконувати його вимоги, норми i правила, що формують позитивний особистiсний та соцiальний розвиток, спрямований на успiшне оволодiния фахом» [4, с. 66]. Вона е специфiчною формою органiзацiI освiтнього процесу, яка забезпечуе студентовi педагогiчну допомогу в тдвищенш його iнтелектуального рiвня через опанування сучасних технологiй, техшчних i мультимедiйних засобiв, необхiдних для майбутньоI фаховоI дiяльностi.
На основi цих та iнших трактувань нами узагальнено визначення адаптацiI як процесу активного пристосування iндивiда до нового (або мшливого) соцiокультурного простору (середовища) за допомогою керованоI творчо! дiяльностi з використанням рiзноманiтних засобiв (оргашзацшних, матерiально-технiчних, соцiально-психологiчних, дидактичних тощо).
Адаптацш до навчання у ВНЗ потрiбно розглядати комплексно, у рiзних площинах та на рiзних рiвиях протшання (здiйснения), враховуючи И рiзноманiтнi аспекти i пiдходи, зокрема: 1) адаптацш до культурно-освинього простору ВНЗ; 2) адаптацш до ближнього оточення (студентського середовища); 3) адаптацiю до умов навчально-виробничоI дiяльностi); 4) адаптацiю до структури i змiсту майбутнього фаху.
1. Адаптацю до кулътурно-освтнъого простору ВНЗ ми пов'язуемо, в першу чергу, iз соцiально-бiологiчними чинниками.
Культурно-освинш проспр (КОП) вузу розглядаетъся «як штегращйна модель соцiокультурного та освинього просторiв суспiлъства i культурного простору особистосп (Я-простору), що представлена як вiдкрита синергетична система, яка динамiчно розвиваетъся, постiйно змiнюeться i оновлюетъся з часом» [6, с. 252]. КОП тдготовки майбутнъого вчителя технологш i креслення створюеться взаeмодieю рiзноманiтних структурних пiдпросторiв (середовищ): iнформацiйного, комунiкацiйного, естетичного, освiтнъого, психолопчного, духовного, виробничого та iнших, що, як вже було ввдзначено, е суттево ввдмшними вiд загалъноосвiтнъого навчального закладу.
Новизна КОП вузу у бшьшосл випадшв стае для першокурснишв комплексом труднощiв i чинником стресу, оск1льки студенти «губляться» у ньому, тому потрiбно зробити незнайомий культурно-освинш прослр знайомим, щоб досягнути гармони мiж особистiстю i контактуючими середовищами. Цього можна досягти завдяки активнш, самостiйнiй i систематичнiй творчо-перетворювалънiй дiяльностi студентiв, зокрема проектно-технологiчнiй дiялъностi (ПТД), де вони вчаться використовувати шфраструктуру ВНЗ як ресурс свое! програми шдив^ального фахового становления.
2. Адаптащя до ближнъого оточення (студентсъкого середовища) характеризус, як правило, соцiалъно-психологiчний аспект. Ввд початку навчання у ВНЗ студент зус^чаеться з труднощами засвоення нових соцiалъних норм, встановлення i пiдтримки ним певного соцiалъного статусу в новому колективг Вiн потрапляе до академiчноl групи, де зiбранi вчорашнi випускники шкiл з вщповвдними iндивiдуалъними здiбностями, рiзним ступенем сформованосп особистiсних рис (характеристик): характером, амбщями, мотивами i цiлями, рiвнем самоощнки тощо. В цих умовах бувае складно адекватно сприймати не тшьки оточуючих, а й самого себе.
Пошук власного «Я» i виявлення себе як особистостi, займання свого сощального «тсця пiд сонцем» у ще не сформованому колективi, адаптащя власно! поведiнки щодо рольових оч^вань студентiв-одногрупникiв не у всiх ввдбуваеться легко та зразу. Як тдтверджуе життевий досвiд, це важкий i тривалий перiод у розвитку студентського колективу, що посилюеться вiдмiннiстю мiж студентами у пiдходах до виховання, ставлення до життя i моральних цiнностей, неоднаковими можливостями для самореалiзацil. Цi та iншi чинники ще бшьше загострюють i сповiлънюютъ процес адаптацй першокурсник1в, а також формування адекватно! системи стосунк1в i спшкування.
Щоб максимально нiвелювати вплив негативних чинник1в у соцiалънiй взаемоди майбутшх педагопв i пiдсилювати роль позитивних, студенлв потрiбно вже з першого курсу залучати до колективно! ПТД. Вона стимулюе рiзнобiчне розкриття шдив^альних здiбностей та можливостей кожного студента, як не завжди проявляються на традицшних заняттях. Також, залучення до виконання навчальних проекпв збагачуе особистий досвщ молодих людей, вони набувають необх1дних навичок спiлкувания. У процеа ПТД «розширюються соцiалънi контакти студента, розвиваеться !х умiння взаемодяти з рiзними людьми (мiж собою та викладачами - В. М.) в процеа вирiшення проблем (виконання навчальних проекпв)» [2, с. 7].
3. Адаптащя до умов навчалъно-виробничо'1 дiялъностi визначас педагогiчний аспект цъого феномена. Вш характеризуе звикання до ново! освпньо! ситуаци у ВНЗ, що вiдрiзняеться вiд шкшьно! структурою, змютом, формами, методами i технологiею оргашзаци навчального процесу, режимом працi i вiдпочинку тощо. У студентiв ввдбуваеться перебудова вне! системи цiннiсно-пiзнавалъних орiентацiй особистосп, що часто ускладнюеться недостатньою базовою тдготовкою шк1л, !х невмшням працювати самостiйно, вiдсутнiстю самооргашзаци, яка е основою навчально! дiялъностi у вищш школi. Негативну роль ввдграе вiдсутнiстъ щоденного контролю з боку викладачiв, що дае змогу недобросовюним студентам вiдтягувати виконання навчальних завдань або виконувати !х недбало.
Це призводить до того, що тд час перевiрки навчальних досягнень окремi студенти часто незадоволенi отриманими результатами, хвилюються перед викладачами, неадекватно сприймають об'ективш зауваження. Така ситуацiя деструктивно впливае на ефективнiстъ
адаптаци молодих людей, на розвиток !х особистостi i фахове становлення, на формувания творчих здiбностей i наукового потенцiалу.
Позитивнi змши в органiзацiю та здiйснения освинього процесу у вищiй школi може забезпечити проектна технологiя, яка реалiзуеться через ПТД. Як i в попередшх випадках, вона володiе широкими можливостями у вирiшеннi проблем адаптацшного перiоду студентiв.
У проектно-технологiчнiй дiяльностi змiнюеться схема взаемоди викладача i студента. Суб'ект-об'ектнi вiдносини мiж педагогом i студентом замiнюються суб'ект-суб'ектною навчальною взаемодiею, спiвпрацею; студент сам знаходить i вибирае для себе способи i шляхи досягнения товно! осв^ньо! мети, а викладач - створюе для цього умови.
4. Адаптащя до структури i змкту майбутнього фаху розкривае дидактичний аспект проблеми. Проведена нами робота в Дрогобицькому державному педагопчному ушверсител iменi 1вана Франка засввдчуе, що абiтурiенти iнженерно-педагогiчного факультету, де готуються вчителi технологш i кресления, менше iнформованi про свою професш, нiж бажаючi навчатися на шших педагогiчних спецiальностях. Вони частково (в межах 12-15%) можуть реально оцшити власнi здiбностi до педагопчио].', iнженерно-технiчноI та художньо-графiчноI дiяльностi, що становить основу !х майбутнього фаху. Тому засвоення фахових дисциплш для бiльшостi студентiв пов'язано iз значними труднощами, що виникають з об'ективних (пiдвищена складнiсть змiсту окремих навчальних предмепв, великий обсяг навчально-технiчноI шформаци) та суб'ективних (ввдсутшсть структурованих пiдручникiв та посiбникiв, невмшия працювати з рiзними джерелами шформаци, проблема визначения суттевоI шформаци при опрацюванш значного масиву лiтератури та неможливють И запам'ятовувания) причин. Звести до мшмуму !х вплив на молодих людей, щоб допомогти !м адаптуватися до майбутньоI фаховоI даяльносп, за допомогою традицiйних форм i методiв е дуже складно.
Як показуе досввд роботи автора у вищш школi, дидактична адаптацiя майбутшх фахiвцiв проходить швидше та ефектившше, коли студенти розумiють, що !х перебувания у педагогiчному ВНЗ здшснюеться не «заради навчания», тобто звичайного отримания шформаци, а заради того, щоб цю iнформацiю вмiти правильно застосовувати на практищ (для набування вiдповiдних компетенцiй), у майбутнiй професшно-педагопчнш дiяльностi. Таке усвiдомления важливост активного опанування фаховими дисциплiнами стане можливим при використаннi творчих методiв навчання (портфолiо, методу проектiв, кейс-методу та ш.), як1 вiдображенi в ПТД майбутшх педагопв.
Охарактеризованi нами основш рiвнi адаптаци майбутнього вчителя технологш i кресления засвiдчують, що ефективне здiйснения освiтнього процесу у вузi стане можливим в результатi прояву активноI позици всiх суб'екпв навчания. Устшна адаптацiя студентiв вiдбуватиметься лише завдяки ПТД, яку ми трактуемо як «продуктивну органiзацiю освiтнього процесу у ВНЗ, яка сприяе творчому саморозвитку i самореалiзацil студентiв через розробку та втiления iдеальних ^або матерiальних проектiв, що володiють суб'ективною чи об'ективною новизною» [7, с. 27].
ПТД е вельми осяжною i багатогранною. Вона дозволяе вирiшувати багато проблем сучаснох освiти, зокрема здшснювати розвиток мотивацil студента в самостшному освiтньому процесi, формувати вмшня конструювати свою дiяльнiсть на основi конкретних практичних вимог, набувати досв^ самостiйноI творчо! д1яльност1, а також залучати майбутнього фахiвця до активного творчого пошуку i усвiдомленого вибору шляхiв самореалiзацiI.
Окремi педагоги оргашзацшно-педагопчними умовами соцiально-професiйноI адаптацiI студент1в у ВНЗ вважають таш: наявнiсть банку проекпв; читания курсу «Основи проектноI дiяльностi»; володiння керiвником проекту технолопею проектноI дiяльностi; активна творча позищя кожного учасника проекту; вiдповiднiсть проекпв тематицi i завданиям занять з фахових дисциплш [2, с. 10]. Ми до цього перел^ додаемо: необхвдшсть оргашзаци навчально-виховного супроводу студеипв викладачами-тьюторами у перiод адаптацil до освинього процесу, який повинен забезпечуватися активними формами i методами навчания, а також технолопями ефективного освоения культурно-осв^нього простору ВНЗ; залучения студеипв до ПТД, яка мае здшснюватися на основi вибору iндивiдуально значущих вид1в проектних робiт, з урахуванням власних потреб та iнтересiв.
На всiх етапах i рiвнях адаптаци «лопка здiйснения проектно-технолопчно! дiялъностi може бути наступною: 1) постановка проблеми, II аналiз та визначення завдань дiялъностi (проблемно-аналтичний етап) ^ 2) складания плану творчо! дiялъностi, розробка моделей та !х апробацiя (творчо-пошуковий або проектний етап) ^ 3) вибiр кращих варiантiв, !х реалiзацiя (технологiчний етап) ^ 4) аналiз отриманих резулътатiв, !х обгрунтувания та оформления (презентацшний етап) ^ 5) оценка проведено! роботи (етап рефлексИ)» [7, с. 29].
Як педагопчна технолопя ПТД володае необхiдним потенцiалом ефективно! адаптаци студеипв i здатна забезпечити: а) процес пристосувания майбутнього фахiвця до умов мшливого кулътурно-освiтнъого простору ВНЗ, який характеризуеться сво!ми просторово-часовими конструктами; б) результат цього процесу, що визначаеться ступенем повно! адаптованостi особистосп до конкретних умов; в) формування новоутворень, як1 становлять комплекс певних рис вчителя технологш i креслення (таким новоутворениям може бути, наприклад, проектно-технологiчна культура педагога).
Оцiнювания ефективносп адаптацiйних процесiв проводиться на основi вiдповiдних критерив. Серед багатьох характеристик ми вказуемо на класифшащю М. П. Будовського, який роздшив критери на об'ективнi i суб'ективнi. Об'ективними вважаються: успiшиiстъ власно! дiялъностi (поточна та тдчас сеси); стабiлънiстъ функционального стану органiзму студентiв у процеа навчания (вiдсутнiстъ рiзких змiн у сташ психофiзичних функцiй); вiдсутнiстъ яскраво виражених ознак втоми при виконанш навчально! дiялъностi. До суб'ективних критерш належать: задоволения процесом навчания; задоволения колективом та стосунками, що склалися (психологiчним клiматом); виявления студентами активносп в навчалънiй дiялъностi та ш [1, с. 25-27].
Узагальнивши !х, ми пропонуемо так1 критери оцшки ефективностi процесу адаптаци студентiв до навчально-виховного процесу педагопчного ВНЗ: стшш навчалъно-професiйнi мотиви, задоволения мiжособистiсними стосунками i соцiалъним статусом, прагнения до саморозвитку i самореалiзацп; емоцiйний комфорт, регулювания власного емоцiйного стану при спшкуванш з групою i викладачами; успiшиiстъ, активнiстъ, самостiйнiстъ, цiннiснi орiентацiI до фахово! дiялъностi, готовнiстъ освоювати рiзноманiтнi И види та здшснювати рефлексiю.
Охарактеризований нами комплексний характер адаптацшних процесiв е основою ефективносп навчально! дiялъностi майбутнiх вчителiв у ВНЗ, оргашзаци педагогiчно! взаемодiI з урахуваниям !х особливостей та можливостей. Розвиток адаптивних здiбностей сприяе формуванню соцiалъно-бiологiчного, соцiалъно-психологiчного, педагогiчного i дидактичного рiвнiв готовност1 студентiв до культурно-освинього простору вищо! школи.
Проведена робота дозволяе зробити певш висновки.
Адаптащя - це процес активного i ефективного входжения iндивiда в новi умови кулътурно-освiтнъого простору ВНЗ. Вона передбачае позитивне ставления до вибрано! спецiалъностi i систему фахово! самоосвпи та самовихования професiйно значущих рис особистосп.
В ходi адаптацi! складаеться вiдповiдний iндивiдуалъний стиль дiялъностi особистосп, що дозволяе !й виконувати сво! соцiалънi функцi! в суспiлъствi. Ефектившсть адаптацi! iстотно залежить вiд того, насшльки адекватно особистiстъ сприймае себе i сво! соцiалънi зв'язки в культурно-освиньому просторi ВНЗ.
Залучения студенлв до активно!, самостiйно! i систематично! проектно-технолопчно! д1яльносп вiд початку навчания е необхвдною умовою пiдвищения мотиваци навчания i е гарантом !х ефективно! адаптацi! у кулътурно-освiтнъому просторi ВНЗ.
Перспективою подальшого висвiтления проблеми до^джения е розгляд ПТД як засобу адаптаци молодого вчителя технологш i кресления у кулътурно-освiтнъому просторi загалъноосвiтнъо! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Будовский М. П. К вопросу диагностики и управления процессом адаптации студентов /
М. П. Будовский // Организация самостоятельной работы и вопросы психологической адаптации
студентов. - Рига, 1979. - С. 25-35.
2. 1збаш С. С. Проектна дiяльнiсть як фактор сощально-професшно! адаптаци студенпв педагопчного ушверситету: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / С. С. 1збаш. - К., 2007. - 20 с.
3. Лидак Л. В. Детерминанты успешной адаптации первокурсников к современной образовательной ситуации вуза [Электронный ресурс] / Л. В. Лидак, Л.А. Антипова // Прикладная психология и психоанализ: электрон. науч. журн. - 2010. - N 4. URL: http://ppip.idnk.ru
4. Медведев Г. П. Адаптация - важная проблема высшей школы / Г. П. Медведев, Б. Г. Рубин, Ю. С. Колесников // Советская педагогика. - 1969. - № 3. - С. 64-71.
5. Мороз А. Г. Профессиональная адаптация выпускника педагогического вуза: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / А. Г. Мороз. - К.: КГПИ, 1983. - 50 с.
6. Моштук В. В. Культурно-освпнш проспр ВНЗ як важливий чинник формування проектно-технолопчно! культури майбутнього вчителя технологш i креслення / В. В. Моштук // Науковi записки Тернопшьського нащонального педагопчного ушверситету iменi Володимира Гнатюка. Серiя: Педагопка. - 2011. - №3. -С. 247-255.
7. Моштук В.В. Проектно-технолопчна дiяльнiсть як основа проектно-технолопчно! культури майбутнього вчителя технологш i креслення / В. В. Моштук // Психолого-педагопчш проблеми сшьсько! школи: збiрник наукових праць Уманського державного педагопчного ушверситету 1м. Павла Тичини / ред. кол.: Н. С. Побiрченко (гол. ред.) та ш] - Умань: ПП Жовтий, 2011. - Вип. 38. - С. 25-32.
8. Психологический словарь / под ред. Давыдова В. В. и др. - М.: Педагогика, 1983. - 448 с. УДК 37.013:37.035.91
Р. В. СОШВНИК
ЕВОЛЮЦ1Я 1ДЕЙ В1ДБОРУ ТА ФОРМУВАННЯ ЯКОСТЕЙ Л1ДЕРА У ПРОЦЕС1 ФАХОВО1 ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х АГРАРИВ
np0aHani30eaH0 nidepcbm якостi ocoöucmocmi, як Heo6xidHO формувати в cmydeHmie у навчально-виховному процеЫ вузу. Показано еволюцж думок i nidxodie до Heo6xidHocmi виховання тих чи тших якостей особuстостiу втчизнянш та свтовш педaгогiчнiй думц Антuчностi до сьогодення. Виявлено, що впродовж вказаного iсторuчного перiоду до^дники визначають майже 200 якостей, що можуть забезпечувати виховання особuстостi як лiдерa. Узагальнено лiдерськi якостi за групами: фiзuчнi, морально-етичт, емоцiйно-вольовi, ттелектуальт, мотивацшт.
Ключовi слова: особисткть, лiдерство, виховання лiдерa, формування лiдерськuх якостей.
Р. В. СОПИВНИК
ЭВОЛЮЦИЯ ИДЕЙ ОТБОРА И ФОРМИРОВАНИЕ КАЧЕСТВ ЛИДЕРА В ПРОЦЕССЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ АГРАРИЕВ
Проанализированы лидерские качества личности, которые необходимо формировать у студентов в учебно-воспитательном процессе вуза. Показана эволюция мнений и подходов к необходимости воспитания тех или иных качеств личности в отечественной и мировой педагогической мысли от Античности до современности. Установлено, что в указанный исторический период исследователи выделяют почти 200 качеств, которые могут обеспечивать воспитание личности как лидера. Обобщены лидерские качества по группам: физические, морально-этические, эмоционально-волевые, интеллектуальные, мотивационные.
Ключевые слова: личность, лидерство, воспитание лидера, формирование лидерских качеств.
R. V. SOPIVNYK
EVOLUTION OF IDEAS OF SELECTION AND FORMING OF THE LEADER QUALITIES IN THE PROCESS OF THE FUTURE AGRICULTURE SPECIALISTS
PROFESSIONAL TRAINING
The article analyzes the leadership qualities of personality to be formed in students in the educational process in higher institution. Evolution of ideas and approaches to the educational need to upbring certain
