CC BY
99
_МЕТОДИКА 1НЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
УДК 378. 126: 39: 687. 01
М. Ю. СКВАРОК
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В З ПРОЕКТУВАННЯ ОДЯГУ
У cmammi розкриваються 3Micm та специф^а професшно1 тдготовки майбуттх iнженерiв-педагогiв з проектування одягу. В цьому процеci Heo6xidHO враховувати особливостi майбутньог профестног di^bHocmi, що здтснюе тженер-педагог у професшно-техтчному навчальному закладi (ПТНЗ).
Ключовi слова: профеЫйна тдготовка, тженер-педагог, проектування одягу, креативш якоcтi оcобиcтоcтi, художньо-проектна дiяльнicть.
М. Ю. СКВАРОК
ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ С ПРОЕКТИРОВАНИЕ ОДЕЖДЫ
В статье раскрывается содержание и специфика профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов по проектированию одежды. В этом процессе необходимо учитывать особенности будущей профессиональной деятельности, осуществляемую iнженер-педагогом в профессионально-техническом учебном заведении (ПТУЗ).
Ключевые слова: профессиональная подготовка, инженер-педагог, проектирование одежды, креативные качества личности, проектно-художественная деятельность.
M. Ju. SKVAROK
THE PECULIARITIES OF FUTURE ENGINEER-TEACHERS PROFESSIONAL TRAINING OF CLOTHES DESIGNING
The content and peculiarities of future engineer-teachers professional training of clothes designing are analyzed in the article. It is necessary to take into consideration the peculiarities of future professional activity which is realized by an engineer-teacher at vocational schools.
Keywords: professional training, engineer-teacher, clothes designing, personality's creative peculiarities, project-artistic activity.
Сучасне суспшьство потребуе фахових iнженерiв-педагогiв, осшльки саме вони здшснюють тдготовку робиничого потенщалу кра!ни. Шдготовка iнженерно-педагогiчних кадрiв високо! квалiфiкащ!, здатних здшснювати сощально-професшну та виробничо-технолопчну дiяльнiсть у ПТНЗ рiзних титв, е першочерговим, прюритетним напрямом розвитку вищо! школи, зазначено в Нащональнш доктриш розвитку освии Укра!ни. 1нженер-педагог швейного профiлю сучасно! професшно! школи - це педагог, який добре знае вс процеси швейного виробництва, володае методикою оргашзацп професiйного навчання, е творчою особистiстю, здатною розкрити творчий потенцiал кожного учня.
Основнi аспекти професшно! тдготовки iнженера-педагога вiдображенi у дослвдженнях: С. Артюха, А. Ашерова, С. Батишева, А. Беляево!, О. Маленка, Н. Ничкало, А. Пастухова, В. Мосолова, Е. Нероби, А. Сейтешева, О. Щербак (концептуальш засади та стратепя розвитку iнженерно-педагогiчно! освгги); В. Бакатаново! (вiдбiр на навчання у педагопчному ВНЗ); В. Безруково!, Р. Горбатюк, О. Коваленко (педагопчне та дидактичне проектування в процес пiдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв); С. Бочарово!, Е. Зеера (психологiчна пiдготовка студенпв iнженерно-педагогiчного ВНЗ); I. Васильева, Н. Кузьмшо! (структура професшно-педагогiчно! компетентност iнженера-педагога); С. Гури (адаптацiя до навчання в iнженерно-педагогiчному ВНЗ); Т. Дев'ятьярово! (iндивiдуалiзацiя навчання майбутшх iнженерiв-педагогiв); Л. Копалово! (роль i мiсце здiбностей в iнженерно-педагогiчнiй дiяльностi) тощо.
Згiдно з Концепщею розвитку iнженерно-педагогiчно! освiти в Укра!ш, професiйну дiяльнiсть iнженера-педагога прийнято розглядати у виглядi двох самостшних складових: iнженерно! професiйно! та педагогiчно! професшно! [1, с. 17]. Профеая iнженера-педагога
належить до групи професш, що функцюнують одночасно у двох рiзних системах: «людина-техшка» i «людина-людина». Однак, на думку Е. Зеера, «анженер-педагог» не означае «анженер» плюс «педагог», а творить нове поняття [2, с. 16].
Визначаючи специф^ шженерно-педагопчно1 професп, окреслимо головну мiсiю iнженерноl та педагопчно1 дiяльностi: вона полягае у твореннi матерiальноl культури та прикладное' науки, в результатi чого постае «технолопчний добробут» людства; спрямовуеться на виховання, навчання й освггу людини, прилучення 11 до загальнокультурних цiнностей. Звiдси, iнженерно-педагогiчна дiяльнiсть - це штегративне поеднання технiчного й гумаштарного аспекпв складного процесу професшного навчання i виховання.
Мета статп - окреслити особливостi професшно1 тдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв з проектування одягу.
У сучасних умовах, коли нов^ш технологи домiнують у виробнищш та ефективнiсть соцiально-економiчних перетворень значною мiрою залежить вiд iнтенсивностi шновацшних процесiв у найрiзноманiтнiших сферах професшно! дiяльностi, як нiколи ранiше стала актуальною потреба у фахiвцях з яскраво вираженим творчо-особистiсним потенцiалом, удосконаленням 1'х професшно1 пiдготовки й пошуком нестандартних шляхiв реалiзацil педагогiчних умов з метою тдвищення професшно1 якосп пiдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв.
Необхвдною передумовою створення нових технологiй в процес проектування одягу е оновлення теоретико-методолопчно1 бази цього процесу - ввд iдейного задуму моделей до виготовлення проектно1 продукци. Такий тдхвд потребуе активного освоення сучасних наукових засобiв проектування одягу, що склалися на стику фундаментальних та прикладних наук i мистецтва.
Сучаснi фшософи, соцiологи, культурологи вважають, що ми живемо в епоху змiни цившзацш: iндустрiальна цивiлiзацiя змiнюеться новою «постiндустрiальною ерою», «iнформацiйною цивiлiзацiею», «ноосферою», «еколопчною цивiлiзацiею». Формування нових основ свиосприйняття, змiна мислення, прiоритетiв i цшностей зумовлюе перехiд до нового етапу буття людини. У зв'язку з цим виникають новi вимоги i тенденци до розвитку моди та сучасних професш, пов'язаних iз нею, а саме: художник-модельер, дизайнер одягу, iмiдж-мейкери, тренд-скаути, креати тощо. Мода вважаеться найважливiшим фактором еволюцп не тшьки костюма, а й сучасного суспшьства загалом.
Розвиток швейно1 промисловостi характеризуеться застосуванням комплексно-мехашзованих потоков, електронно-обчислювально1 технiки для виготовлення ескiзiв, розкладок лекал i нормування витрат матерiалiв, автоматизованим конструюванням та моделюванням одягу, технiчним переоснащенням операцш технологiчноl обробки вироб1в, впровадженням нових технологш. Вiдображення названих шляхiв оновлення швейного виробництва у змiстi та процеи вивчення проектування одягу з врахуванням з одного боку, соцiально-економiчних, культурно-освiтнiх потреб суспiльства, а з шшого - рiвня сформованост1 шдивщуальних особливостей, iнтересiв, нахилiв студентiв, е необхiдною умовою розвитку 1'х художньо-конструкторських та технiчних здiбностей [3].
Психологи i педагоги, як1 вивчали рiзнi аспекти навчально-виховного процесу в середнш i вищiй школi, нагромадили цшш результати, як1 можуть бути використаш для дослiдження методичних аспектiв тдготовки майбутшх спецiалiстiв.
Проблема пiдготовки майбутшх iнженерiв-педагогiв з проектування одягу е порiвняно новою, оскiльки готувати таких спещалюпв у ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацil почали значно пiзнiше, шж учителiв технiчноl працi. 1снуе чимало невиршених проблем, усунення яких значною мiрою сприятиме оптимальнiй пiдготовцi вказаних фахiвцiв. Хоча вона ведеться в деяких педагогiчних ВНЗ, донинi немае науково-обгрунтованих навчальних програм iз дисциплш цiеl спецiальностi. Кожен факультет працюе за самостiйно розробленими програмами, яш не завжди адаптованi до вимог педагопчних вузiв.
Ця проблема ускладнюеться й тим, що студенти суттево вiдрiзняються рiвнем базових для ще1 спецiальностi знань, умiнь, навичок. За одними i тими ж планами навчаються випускники ПТНЗ, як1 мають певний досввд роботи у швейному виробнищш, та випускники загальноосвiтнiх шил, у яких початкова тдготовка з проектування одягу значно нижча. При такому дiапазонi початкових знань, умшь i навичок не реалiзовуються диференцшований та
_МЕТОДИКА 1НЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
iндивiдуальний пiдходи до професшно1 пiдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв, не забезпечуеться достатньо творче спрямування 1хньо1 навчально1 дiяльностi.
Факультети педагогiчних вузiв, що здiйснюють пiдготовку iнженерiв-педагогiв, вiдчувають дефщит навчально-методично1 лiтератури з проектування одягу. Спостерiгаеться недостатнiй взаемозв'язок психолого-педагогiчних, методичних i спецiальних дисциплiн, спрямованих на покращення технологiчного процесу, управлiння виробництвом, рацiоналiзаторство та винахiдництво.
Швидкий розвиток шдустри моди, новi методи проектування та формоутворення костюма, зумовили необхвдшсть сучасних вимог до фахово1 тдготовки iнженерiв-педагогiв. У процесi проектування одягу необхiдними якостями, що сприяють пошуку iнновацiйних, нестандартних рiшень пiд час розробки творчих проектiв, е креативш якостi особистостi, як1 забезпечують творчо-пошукове спрямування навчально1 дiяльностi [4]. Лише креативно розвинута особистiсть iнженера-педагога зможе створити освiтнi умови для розвитку активно1 творчо1 навчально-виховно1 дiяльностi учшв.
У процесi пiдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв з проектування одягу важливою умовою е визначення змiсту i структури оргашзацп художньо-проектно1 дiяльностi, яка на кожному етат виконання повинна сприяти удосконаленню та розвитку креативного потенщалу особистостi.
Художньо-проектна дiяльнiсть у процес створення одягу спонукае студентiв до пошуку орипнальних, нестандартних творчих вдей, що стимулюе 1х до постшного iнтенсивного аналiзу та синтезу шформацшних джерел з метою створення художнього образу майбутньо1 моделi одягу ввдповщно до поставленого творчого завдання. Шд час пошуку вирiшення проектного завдання та пошуку художнiх засобiв передачi творчо1 концепцп студенти знаходять i уточнюють особистiснi можливостi процесу проектування одягу. Прагнучи до удосконалення середовища через втшення сво1х iдейних задумiв, вони мимоволi пiзнають себе, власш недолiки, починають шукати способи 1'х виправлення та самостiйно нестандартними шляхами вдосконалюють професiйнi здiбностi в проектно-художнш дiяльностi.
Фахова пiдготовка майбутнiх iнженерiв-педагогiв з проектування одягу надасть оч^ваний корисний результат у разi, якщо студент володiе розвинутим художньо-образним мисленням, мае необхiдний обсяг знань i умiнь в галузi дизайну одягу, мае штущш, уяву, гарну пам'ять, розвинутий естетичний смак. У процеа художньо-проектно1 дiяльностi студентам необхiдно придумувати, фантазувати не взагалi, а на задану тему, вмiти побачити й чико сформулювати творче завдання, швидко обирати достатню к1льк1сть iдей за обмежений час, навчитись знаходити орипнальш i навiть неймовiрнi способи виршення задано1 проблеми.
Змiст та структура моделi оргашзацп художньо-проектно1 дiяльностi сприятиме формуванню таких специфiчно професiйних якостей, як: цшеспрямоване розумiння навколишнього середовища (порiвняння, зiставлення, розкриття подiбностi i неоднаковостi предметiв i явищ); виокремлення головного i другорядного не лише в речах, а й в оточуючому середовищц сприймання залежностi елеменпв зображення, пов'язаних мiж собою засобами композицшного формоутворення одягу; здiбностi аналiзувати i синтезувати в художньому образi реальнi предмети i явища на основi спiвставлення i пошуку далеких та близьких аналогiй та ш., що сприяе розвитку спецiальних професшних якостей майбутнього iнженера-педагога.
Спецiально оргашзована художньо-проектна дiяльнiсть повинна орiентуватись на розвиток креативних якостей майбутнiх фахiвцiв, спрямовувати студенпв на так1 особиспсш прояви: самостiйно усвiдомлювати i порушувати проблеми; пропагувати значну к1льк1сть вдей за обмежений час; володiти навичками самостшного пошуку оригiнальних, нестандартних шляхiв вирiшення творчого завдання, подальшого втшення задуму в реальний продукт; досконало володати всiма спецiальними знаннями, вмшнями та навичками проектування одягу; знаходити особистий стиль у професшнш дiяльностi тощо.
Органiзацiя художньо-проектно1 дiяльностi з метою розвитку професшних та креативних якостей майбутшх фахiвцiв, що реалiзуються в сучасних iнновацiйних педагогiчних технолопях, грунтуеться на гуманiстичному особистiсно-орiентованому пiдходi до 11 проектування. Основними з педагопчних технологiй е: проблемне i розвиваюче навчання,
дiалогiчнi форми роботи, pi3Hi форми ствробиництва, елементи дослiдницького i концентрованого навчання, спецiалiзованi методи педагогiки творчостi [4].
Для устшно1 професiйноï пiдготовки з проектування одягу майбутнш iнженер-педагог повинен володати певними якостями: захопленiстю; гарною пам'яттю; умiнням зосередитися, пiти в себе; умшням чiтко i лопчно формулювати своï думки, завдання, висновки, припущення; умiнням просто думати про складш речi, мiркувати про них у термшах, зрозумiлих спiврозмовниковi; високою штенсившстю генерування iдей, ретельним ïx фiльтруванням; умiнням за уривчастими даними синтезувати загальну картину; творчою розкупстю, умiнням легко мислити; умiнням критично ощнювати результати дослiджень, особливо своïx; широким науковим свiтоглядом ознайомлення з науковими результатами в сумiжниx галузях; високим рiвнем естетичноï культури та ш.
1нженер-педагог е професiйно-педагогiчним прац1вником закладу професiйноï освiти, який виконуе функцiï професiйного навчання i виховання учнiв. Вiн забезпечуе виконання вимог державного освинього стандарту, навчального плану, програми виробничого навчання, безпосередньо ввдповвдае за рiвень професiйноï пiдготовки, дотримання норм i правил безпечного здшснення роботи з учнями [5].
Ниш юнують певнi суперечностi, як1 характеризують умови тдготовки iнженерiв-педагогiв з проектування одягу, що можуть бути представлеш на рiвнi вимог сощуму, ринку працi, освiтньо-професiйноï квалiфiкацiï iнженера-педагога та рiвнi методики i технологи професшно1' пiдготовки майбутнix фаxiвцiв шженерно-педагопчного профшю з проектування одягу.
На рiвнi сучасних вимог соцiально-економiчного прогресу i ринкових вiдносин iснують суперечносп мiж:
• вимогами працедавця, сустльства i держави, що стоять перед професшною пiдготовкою майбутнього iнженера-педагога, та можливостями забезпечити сучасний р1вень тдготовки традицшною системою професiйноï освiти у вищш школi;
• потребою в шженерах-педагогах, чия пiдготовка вiдповiдае сучасним сощально-економiчним умовам, ринковим ввдносинам, та можливiстю забезпечити масштаби тако1' пiдготовки;
• системою вимог у межах державного освинього стандарту з тдготовки iнженерiв-педагогiв та ввдповвдтстю реальним вимогам 1'хньо1' тдготовки до професшно-педагопчно1' дiяльностi.
На рiвнi вимог до особиспсних якостей iнженера-педагога з проектування одягу юнують суперечностi мiж:
• потребою реально1' професiйно-педагогiчноï практики у творчо працюючих iнженераx-педагогах, здатних до самостшно1' перетворюючо1' дiяльностi, та переважанням пiдготовки професiйно i сощально пасивних випускник1в ВНЗ;
• квалiфiкацiйними вимогами до iнженера-педагога i затребуваними сучасним ринком працi екстрафункцюнальними квалiфiкацiями (професiйна мобiльнiсть, винаxiдливiсть, конкурентоспроможшсть та iн.).
На рiвнi вимог до процесу професiйноï пiдготовки майбутшх iнженерiв-педагогiв з проектування одягу юнують суперечностi мiж:
• необxiдною спрямовашстю професiйноï пiдготовки на розвиток особислсно-професiйниx здiбностей i якостей майбутшх iнженерiв-педагогiв та iснуючою системою методичного i технолопчного забезпечення процесу тдготовки;
• необxiднiстю продуктивного характеру навчання, як головного чинника розвитку системи професшно-техшчно1' освии, та консерватизмом системи вичизняно1' освiти.
Вказанi суперечностi мають тенденщю до поглиблення, чому сприяють так1 чинники соцiально-економiчного характеру, як економiчна нестабiльнiсть, зменшення фiнансування сощально1' сфери, скорочення виробництва, зростання безробитя, девальвацiя статусу iнженера-педагога, зниження сощально1' заxищеностi педагогiчниx працiвникiв та ш. Однак, Грунтуючись на вимогах до випускника iнженерно-педагогiчного вузу, загальнiй лопщ пiдготовки фаxiвця iнженерно-педагогiчного профiлю з проектування одягу i наявнш практищ
_МЕТОДИКА 1НЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
передових систем освiти, можна стверджувати, що чинниками, KOTpi визначають яшсть процесу професшно! пiдготовки у ВНЗ, е сфоpмованi пpофесiйнi знания, вмшня i навички та якосл у студенпв [5].
Отже, професшна пiдготовка iнженеpно-педагогiчних кадpiв з проектування одягу згiдно з сучасними потребами суспшьства, зростаючими обсягами науково! i техшчно! шформацп повинна полягати в оволодшш методами самостiйного пошуку, аналiзу i синтезу пpоцесiв та суспшьних явищ. Удосконалення професшно! пiдготовки iнженеpiв-педагогiв дозволить знайти оптимальнi способи виршення iснуючих суперечностей мiж стpiмким розвитком суспшьства, змшами, що вiдбуваються в держав^ та piвнем пiдготовки фахiвцiв iнженеpно-педагогiчного пpофiлю у вiтчизияних ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Концепцiя розвитку шженерно-педагопчно! освiти в Украш / за ред. О. Е. Коваленко. - Х.: У1ПА, 2004. - 22 с.
2. Зеер Э. Ф. Профессионально-образовательное пространство личности: [монография] / Э. Ф. Зеер. -Екатеринбург: Рос. гос. проф.-пед. ун-т; Нижнетагил. гос. проф. колледж им. Н. А. Демидова, 2002. - 126 с.
3. Пеpмiнова А. Особливост методики професшного навчання майбутшх iнженеpiв-педагогiв швейного профшю / А. Пермшова // Гумашзащя навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. -Вип. XLVIII. - Слов'янськ: СДПУ, 2009. - 67-71 с.
4. Шкворець О. В. Шдготовка майбутнiх учителiв трудового навчання до моделювання i проектування одягу: автореф. дис. канд. пед. наук. - Чершпв, 2011. - 24 с.
5. Кулешова В. В. Особливост професшно! тдготовки майбутшх iнженеpiв-педагогiв у вищому навчальному закладi / В. В. Кулешева, В. В. Мальована. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pipo/2010_26-27/10kvvdme.pdf
УДК 378.147.157
А. О. АВ6РШИН, Т. В. ЯКОВЕНКО
ЗАСТОСУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ПРОЦЕС1 МЕТОДИЧНО! П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В
Висвтлено результати методики застосування iHHoea^moi nedaaoaiHHo'i технологи в процеЫ тдготовки майбутшх iнженерiв-педагогiв до дидактичного проектування. Обгрунтовано доцтьтсть обраноi модульноi технологи навчання на основi модулiв професiйно'i компетентностi (МПК-технологiя). Визначено компоненти методики застосування тновацшних технологш в методичнш тдготовц тженера-педагога: концеп^я застосування iнновацiйноi технологи, компоненти органiзацiйно-змiстовий, технологiчний та оргатзацшно-дидактичний.
Ключовi слова: модульна технологiя, професшна компетенттсть, тженер-педагог.
А. А. АВЕРШИН, Т. В. ЯКОВЕНКО
ПРИМЕНЕНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОЦЕССЕ МЕТОДИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ
Отражены результаты методики применения инновационной педагогической технологии в процесс подготовки будущих инженеров-педагогов к дидактичному проектированию. Обосновано целесообразность принятой модульной технологии обучения на основе модулей профессиональной компетентности (МПК = технология). Определенны компоненты методики применения инновационных технологий в методической подготовке инженера-педагога: концепция применения инновационной
