CC BY
32
8. Овод Ю. Професiйна компетентшсть соцiального педагога в контекстi використання засобш дистанцiйного навчання / Юлiя Овод // Вiсник Львiвського ушверситету. Серiя: педагогiка. - 2009. - Ч. 2. - С. 101-110.
9. Педагогика: учеб. пособ. для студентов пед. учебных заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 1997. - 512 с.
10. Теорш i методика навчання технологи: програма для педагопчних навчальних закладш / укл. О. М. Коберник, В. К. Сидоренко, Г. В. Терещук, В. М. Галай. - К.: Науковий свiт, 2011. - 19 с.
11. Туранов Ю. О. Реалiзацiя компетентнiсного пiдходу в процес навчання майбутнiх учителiв проектування виробiв / Туранов Ю. О., Дутка А. В. // Науковi записки Тернотльського нацiонального педагогiчного ушверситету. Серiя: педагогiка. - 2007. - № 2. - С. 9-14.
УДК 378.011.31:744.32
В. В. МОШТУК
КУЛЬТУРНО-ОСВ1ТНШ ПРОСТ1Р ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГ1Й I КРЕСЛЕННЯ
Зроблено аналiз пiдходiв до простору як фтософськог категорп, визначено спiввiдношення понять «простiр» i «середовище» в освтньому аспектi, виявлено зв'язки мiж базовыми поняттями в просторовому вимiрi. Подано авторське трактування поняття «проектно-технологiчна культура». До^джено структуру й динамк культурно-освтнього простору ВНЗ як теоретико-методологiчного феномена сучасног моделi формування проектно-технологiчноi культури вчителя технологт i креслення. Розкрито умови, змiстовi етапи та фази формування ПТК студента в умовах культурно-освтнього простору ВНЗ.
Ключовi слова: с^окультурний простiр, культурно-освтнт простiр, проектно-технологiчне середовище, проектно-технологiчна культура.
В. В. МОШТУК
КУЛЬТУРНО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО ВУЗА КАК ВАЖНЫЙ ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИЙ И ЧЕРЧЕНИЯ
Проведен анализ подходов к пространству как философской категории, определено соотношение понятий «пространство» и «среда» в образовательном аспекте; обнаружены связи между базовыми понятиями в пространственном измерении. Представлена авторская трактовка понятия «проектно-технологическая культура». Исследовано структуру и динамику культурно-образовательного пространства вуза как теоретико-методологического феномена современной модели формирования проектно-технологической культуры учителя технологий и черчения. Раскрыты условия, смысловые этапы и фазы формирования ПТК студента в условиях культурно-образовательного пространства ВНЗ.
Ключевые слова: социокультурное пространство, культурно-образовательное пространство, проектно-технологическая среда, проектно-технологическая культура.
V. V. MOSHTUK
CULTURAL AND EDUCATIONAL SPACE OF HEI AS IMPORTANT FACTOR OF THE FORMATION OF PROJECT-TECHNOLOGICAL CULTURE OF FUTURE TECHNOLOGIES AND DRAFTING TEACHER
An analysis of approaches to the space as a philosophical category is held, relationship between the concepts «space» and «environment» in the educational aspect is defined; the links between the basic concepts of spatial dimension are found. Author's interpretation of the concept of «design-technological culture is presented». Structure and dynamics of cultural and educational space of the university as a theoretical and methodological phenomenon of the modern model of the project-technological culture formation of technology and drafting teacher is investigated. The conditions, meaningful steps and phases of the formation of PTC of student in conditions of cultural and educational space of HEI are revealed.
Keywords: socio-cultural space, cultural and educational space, project-technological environment, project-technological culture.
Для ефективного формування проектно-технолопчно! культури майбутнього вчителя технологш i креслення Heo6xiAHO розробити таку педагопчну систему, яка дозволить опташзувати умови реалiзацi! процесу навчання та отримувати чику шформацш про яшсть результапв на кожному з його етатв. На нашу думку, цього можна досягти завдяки оргашзацп культурно-освпнього простору ВНЗ. Тому виникла необхвдшсть до^дження культурно-освiтнього простору ВНЗ у контекст розвитку проектно-технолопчно! культури майбутнього педагога.
Метою статт е розгляд культурно-освiтнього простору ВНЗ як цшсного теоретико-методологiчного феномена, виявлення його сутшсних компоненпв, як1 виражають i забезпечують в сукупностi формування проектно-технолопчно! культури студенпв факультетiв пiдготовки вчителiв технологiй i креслення.
Тематика освггшх просторiв та освiтнiх середовищ вищо! школи почала активно розроблятися приблизно з друго! половини 90-х рошв минулого столiття й сьогоднi широко продовжуе дослiджуватися як вiтчизняними, так i зарубiжними науковцями, що тдтверджуеться численними публiкацiями.
Важливе значення для характеристики освiтнього простору в розрiзi дослiдження педагопчних систем мають науковi працi О. Белякова, Л. Бурково!, А. Вихруща, I. Гавриленка, К. Климово!, В. Кременя, Л. Ковальчук, К. Корсака, В. Кравця, В. Кузя, Н. Лавриченка, О. Матшенко, В. Нечаева, I. Нечипуренка, Н. Ничкало, Я. Поляково!, А. Сбруево!, О. Скiдiна, В. Шинкарука та ш.
Значна кiлькiсть робiт присвячена розкриттю механiзмiв та ефекпв функцюнування освiтнього простору з позици рiзних пiдходiв: аксiологiчного (О. Бондаревська, Л. Виготський, В. Ликова, В. Сел1ванов, Н. Сергеев, Д. Ельконiн, I. Якиманська), культурологiчного (А. Арнольдов, О. Бондаревська, Ю. Вишневський, Л. Коган, Е. Орлова, I. Приходько), системного (В. Боднар,
A. Бондаревська, В. Пнецинський), синергетичного (А. Веряев, Б. Гершунський, В. Заболотський, О. Князева, З. Курдюмов, I. Пригожин, Н. Сел1ванова, I. Шалаев, Р. Юсупов).
Питання конструювання освiтнього середовища висвилеш у наукових доробках
B. Кларша, Н. Крилово!, В. Льовiна, В. Петровського, В. Ясвiна та шших науковцiв.
Проте на даний час е мало до^джень, як1 б системно розкривали роль культурно-освинього простору ВНЗ у формуваннi фахово! культури майбутнього вчителя та И окремих складових, зокрема, проектно-технолопчно!.
Сучасна парадигма укра!нсько! освiти, яка грунтуеться на iндивiдуалiзацi! та диференщацп навчання, динамiчностi й альтернативностi розвитку педагопчних систем i навчальних закладiв рiзних рiвнiв, гнучкостi й варiативностi навчально-програмного забезпечення, його прогностичносл i адаптивносп до мiнливих умов соцiокультурного простору та шдив^альних iнтересiв i здiбностей учнiв, змушуе по-новому дивитися на можливосп розвитку цшсно! системи тдготовки педагогiчних кадрiв.
Модернiзацiя вищо! педагопчно! школи Укра!ни, пошук шляхiв тдвищення ефективностi, доступностi та якостi фахово! освии майбутнiх вчителiв технологiй i креслення, як1 зумовленi необхiднiстю входження нашо! держави у свiтовий освггнш простiр, актуалiзують
потребу в педагогах нового типу, з високим рiвнем проектно-технолопчно! культури (ПТК). Пiд такою культурою майбутнього вчителя технологiй i креслення ми розумieмо як1сне iнтегральне професiйно-особистiсне утворення, що передбачае: сукупнiсть фахових компетенцш, як1 вiдповiдають сучасному рiвню розвитку суспiльства; розвиток функцiональних можливостей проектування i конструювання та психологiчну готовшсть застосування iнновацiйних пiдходiв щодо 1х реатзацл; здатнiсть знаходити креативнi виршення проектно-технологiчних завдань; можливiсть дiяти в нестандартних умовах процесу технолопчно! тдготовки школярiв i вмiння 1х трансформувати; здiбностi прогнозувати наслiдки прийнятих проектних рiшень та вмiти нести за них ввдповвдальшсть.
ПТК студентiв, будучи одшею з важливих складових фахово! та загально! культури майбутнього вчителя технологш i креслення, мае стати метою, процесом й результатом тдготовки сучасного педагога.
Осшльки «освиа - можливють здiйснення людини в культурЬ> [9, с. 26], то формування ПТК, на нашу думку, ефективно буде здшснюватися в культурно-освiтньому просторi ВНЗ.
У зв'язку з цим на перший план висуваеться проблема створення такого культурно-освтнього простору ВНЗ, як простору особиспсних змш студенпв, який вiдображатиме педагогiчну систему творчого становлення майбутнього вчителя, що здшснюватиме фахову дiяльнiсть в умовах шформацшно-технолопчного суспiльства.
Використовуючи словосполучення «культурно-освинш проспр», коротко проаналiзуемо базове поняття «проспр» та смисловi вирази, як з ним пов'язанi.
Нинi категорiя «проспр» використовуеться в рiзноманiтних контекстах: фшософському, соцiальному, географiчному, фiзичному, економiчному, культурному, iнформацiйному, освiтньому тощо.
Найзагальшше уявлення про простiр пов'язане з порядком розташування (взаемним розташуванням) одночасно ствюнуючих об'екпв. З формально! точки зору проспр - це система, що формуеться безлiччю взаемодiючих суб'екттв, мiж якими встановлюються вiдносини, визначеш 1х функцiональною специфiкою. Системнiсть простору забезпечуеться такими властивостями, як1 заперечують одна одну: протяжнiсть й фрагментаршсть, безперервнiсть i дискретнiсть, постiйнiсть та змiнюванiсть [1, с. 52-53].
Характеризуючи проспр, потрiбно вказати на його тривимiрнiсть, сферичнiсть певно! форми, в якш радiус-вектор постiйно змiнюе свш напрям в довжину [5, с. 77; 12, с. 27-28]. Крiм цього, в його характеристику (як простору багатовимiрного), мае бути введена темпоральна (часова) координата [5, с. 78].
У наукових джерелах часто зустрiчаються два незалежш аспекти розгляду «просторовосп»: «середовище ^ оточення» i «простiр ^ мюце»; одне поняття пов'язують з видшенням елементiв, що оточують суб'ект, iнше - з осмисленням видiлених елементiв в контексп його життедiяльностi [12, с. 28].
Основним критерiем характеристики середовища е факт його взаемодп з частиною навколишнього свiту [6, с. 61]. Отже, середовище припускае «занурення» в нього, щохвилинне або часте використання потоку шформаци з нього для змши та вдосконалення людського «Я»; проспр передбачае не «занурення», а лише присутшсть в ньому. Для першого поняття характернiша локальнiсть, для другого - глобальшсть сприйняття i дИ; перше - реальнiше, друге, навпаки, - бiльш вiртуальне [4, с. 28].
У середовища i простору ввдзначають багато точок дотику [11, с. 24], проте проспр i середовище е лише близькими, але не синонiмiчними поняттями [7, с. 23]. Крiм того, трактування простору е ширшим вiд середовища [11, с. 24], тобто середовище заповнюе проспр, на чому ми акцентуемо особливу увагу.
У наущ i педагогiчнiй практицi зустрiчаються рiзнi тенденцil та пiдходи до застосування термша «простiр»: глобальний освiтнiй проспр, единий освинш простiр, iнтегрований осв^нш простiр, iнформацiйно-освiтнiй простiр, культурно-освiтнiй проспр, виховний проспр тощо. Кожне iз словосполучень е реально iснуючим феноменом, яке мютить певний перелiк елеменпв, що характеризують певну сферу людсько! дiяльностi.
В iерархil просторiв можна спостертати певний взаемозв'язок (рис.1).
[ СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТ1Р УКРА1НИ
КУЛЬТУРНИИ ПРОСТ1Р ОСОБИСТОСТ1
Рис. 1. Схема взаемодп npocmopie.
У безперервному ланцюгу безшнечних просторов важливу роль ми вдаодимо глобальному (з франц. global - взятий у цыому) соцюкультурному простору, осшльки вш мае безпосереднш вплив на соцюкультурш простори держав (регюшв), а Ti, ввдповвдно, на освит простори р1зних р1вн1в (макро-, мезо- i мшро-).
У соцюкультурному просторi трьом основним видам смисл1в - знаниям, цiнностям i регулятивам вiдповiдають три види культуротворчих форм (парадигм): 1) когнiтивнi, 2) цшшсш, 3) регулятивнi. Кожну з них можна схематично зобразити у виглядi площини, яка проходить через одну з координатних осей соцюкультурного простору. Тому 1х часто називають «осьовими» формами культури. Через кожну з осей проходить пучок таких форм.
Парадигмальн форми визначаються типом смислш, як1 в нiй створюються i вiдображають конкретиi феномени культури. Залежно вiд того, в якому напрямi i як далеко усвщомлюеться iидивiдом навколишнiй свiт, залежить форма соцюкультурного простору. Умовно його можна роздшити на координата площини трьох сфер: духовну, сощальну i бюлопчну (рис. 2), що поясиюеться сучасним розумшиям едиосп людиии, суспшьства i природа.
Рис. 2. Структурно-компонентна схема соцюкультурного простору.
Рис. 3. Структурно-компонентна схема культурно-освтнього простору ВНЗ.
На основi того, що трактування простору е ширшим ввд середовища, ми припускаемо, що, юнуючи в одному i тому ж соцiокультурному просторi Укра1ни, людина може переходити з одного соцюкультурного середовища в шше. Наприклад, при змiиi свого фаху чи роду занять, змiнi сощального статусу (рядовий пращвник ^ менеджер ^ керiвник), змiнi особистого статусу (неодружений ^ сiм'янин), при переlздi на нове мiсце проживання тощо середовища шдиввда можуть змiнюватися кардинально, хоча вс1 цi переходи здшснюються в рамках одного соцiокультурного простору. Людина також може одночасно перебувати в рiзних соцюкультурних середовищах.
Наступним кроком е характеристика освiтнього простору. Як базове поняття «проспр осв1тшй» (education space) почало вводитися в наукову педагогiчиу лексику з середини 90-х рок1в ХХ ст., ув!йшовши до оф1ц1йних державних документiв (зокрема, Закону Укра1ни «Про осв1ту»).
Освiтнiй простiр вважають сегментом (частиною, тдсистемою) соцiокультурного простору [3, с. 64; 12, 57-58], де взаемодшть рiзнi iнститути та оргашзацп, що безпосередньо або опосередковано детерм^ють процес формування iсторично-адекватного суб'екта, i формотворчо впливають на сукупнiсть специфiчно осв^шх iнститутiв та рiвнiв.
Найчастiше осв^нш прост1р трактують як «наявне «мюце» в соцiумi, де суб'ективно задаеться безлiч вiдносин i зв'язк1в, здшснюються спецiальнi дiяльностi рiзних систем (державних, суспшьних, змiшаних) з розвитку шдиввда i його соцiалiзацil» [2, с. 11-12; 7, с. 22; 8, с. 26]. Його також представляють i як реально юнуючий просторовий континуум упорядкованих, стшких взаемодiй особистосп з вiдкритим соцiальним середовищем [10, с. 15]. Щкавим е також твердження про «динамiчнiсть» освiтнього простору, яка формуе та вiдображае елементи складно! системи сощальних зв'язк1в закладу освии суб'ективним сприйняттям i результатом конструктивно! дiяльностi [12, с. 68].
Завершальним у «просторовому вимiрi» е культурний прост1р особистостi. Унiкальний культурний простiр особистостi (Я-простiр) створюеться окремо кожним iндивiдом пiд впливом соцюкультурного та освiтнього просторiв. Я-простiр людини розвиваеться згiдно з !! шдив^альними задатками, iнтересами, життевим досвiдом на основi бачення нею моральних цшностей, прiоритетiв пiзнання i способiв саморозвитку.
Охарактеризованi нами так1 просторовi категорп, як соцiокультурний простiр, освiтнiй прост1р та культурний простiр особистостi, е основними чинниками формування культурно-освинього простору (КОП) ВНЗ.
У науковш лiтературi КОП ВНЗ характеризуеться як змютовно-смисловий i просторово-часовий континуум, що сприяе залученню особистостi в цшшсно-смисловий свiт культури, збереженню сощально! цiлiсностi та особистiсно! самореалiзацi!. У сощально-педагопчному аспект - це сукупшсть умов i можливостей розвитку людини, ям цiлеспрямовано створюються рiзними суб'ектами педагопчного процесу та формуються сощально-культурним середовищем життедiяльностi особистостi [1, с. 52].
КОП ВНЗ розглядаеться нами як штеграцшна модель соцюкультурного та освинього просторiв суспiльства i культурного простору особистост (Я-простору), що представлена як вщкрита синергетична система, яка динамiчно розвиваеться, постiйно змiнюеться i оновлюеться з часом (рис. 4).
#
ЛКч %
\ -о. си "Зк.
Культурно-
ОСВГГНШ
простф ВНЗ
"с %
О О
■ х вчителем технолопй ] креслення^йф!/ А з високим р1внем ""
ч^Ч,. фахово'1 культури .......
..................
я и
""«прострой
1 - середовище оптимально/ в заем од и соцюкультурного та осв/тнього простор/в держави
2 - середовище оптимально¥ взаемоди особистост/ з соц/окультурним простором держави
3 - середовище оптимально'/' взаемоди особистост/ з осв/тн/м простором держави
Рис. 4. Схематична модель утворення культурно-освтнього простору ВНЗ.
У КОП ВНЗ проявляються там властивосп:
1. Структурнiсть, яка проявляеться як в компонентному (мiстить ввдповвдт середовища зi сво!ми властивостями), так i в територiальному (немае однакових ВНЗ, навiть якщо кожен з них готуе однакових фахiвцiв) аспектах.
2. Системшсть. КОП ВНЗ е результатом стшких зв'язкiв мiж утворюючими його елементами. Щ зв'язки надають йому цiлiсностi, комплексностi, стiйкостi та автономности
3. Динамiчнiсть. Елементи КОП ВНЗ та зв'язки мiж ними зазнають структурних та функцiональних змш. Динамiчнiсть е результатом нерозривного зв'язку простору i часу. КОП ввдображае соцiокультурну динамiку на мегарiвнi (держави чи репону).
4. Iнформативнiсть. Кожний структурний елемент (модуль) КОП ВНЗ передае студентовi рiзноманiтну iнформацiю. Економiчна сфера i матерiально-технiчна база ВНЗ забезпечуе матерiалiзовану просторову iнформацiю у виглядi об'екпв матерiально! культури. Естетична сфера, яка вiдображае духовно-матерiальну культуру, поставляе шформацш через художне оформления архггектошки ВНЗ i створених студентами творiв декоративно-ужиткового мистецтва. Соцiально-гуманiтарна сфера проявляеться у виглядi духовно! культури завдяки творам сакрального мистецтва i вiдповiдного предметного наповнення.
Ми вважаемо, що схематично КОП ВНЗ можна представити як перетин взаемопов'язаних сфер - духовно!, духовно-матерiально! i матерiально!, якщо умовно розташувати !х у трьох взаемно перпендикулярних координатних площинах (див. рис. 3).
КОП ВНЗ формуеться з рiзноманiтних взаемодоповнюючих освггшх середовищ [4, с. 28]. Декомпозищя КОП ВНЗ дозволяе виокремити в ньому певнi пiдпростори (середовища): шформацшний, дидактичний, виховний, розвивальний, комунiкацiйний [5, с. 75].
У КОП тдготовки вчителя технологш i креслення середовищ буде значно бшьше. Ми не можемо в межах статп детально описати вс середовища КОП ВНЗ, лише акцентуемо увагу на найбшьш значущих щодо формування ПТК майбутшх педагогiв. Крiм того, хочемо ввдзначити, що для виникнення структурних середовищ повинш бути наявними вiдповiднi чинники: 1) фiзичне оточення (матерiальнi чинники), 2) суб'екти даяльносп (людськ1 чинники) i 3) програма дiяльностi (чинники реалiзацi!).
Нами розробленi зразки моделi КОП ВНЗ для пiдготовки вчителя технологш i креслення на рiвнi ОКР «Бакалавр».
Наочна модель (рис. 5) демонструе, як на кожному етат навчально-практично! дiяльностi студентiв (ввдповщно на кожнiй фазi фахового становлення майбутнього педагога) створюються, об'еднуються та трансформуються його середовища.
Модель ввдображае процес формування ПТК студента на основi трьох видш проектування: педагопчного, iнженерного та дизайнерського, кожне з яких дiе в площинi ввдповвдно! культури i забезпечуеться вiдповiдними середовищами. Зокрема, педагопчне проектування реалiзуеться в площиш духовно! культури; iнженерне - матерiально! i дизайнерське - духовно-матерiально!.
Суттева роль, зокрема у фазi адаптацi! та академiчних знань, вводиться навчальному (або, як ми його називаемо академiчному) середовищу. Воно постае як особлива освпня система, що складаеться з дисциплш (модулiв) навчального плану, котрi iнтегрують змiст соцюгумаштарних, природничо-математичних, психолого-педагогiчних та фахових предмелв, в як1 вводиться творча компонента. У цьому середовищi через забезпечення студентiв знаннями i вмiниями, ям трансформуються у вiдповiднi компетенцi!, ввдбуваеться розвиток когнiтивного (та iнших) компоненпв !х iдентичностi.
Дуже важливим для студенпв, особливо в перiод !х адаптацi! у ВНЗ, е створення психологiчного середовища. При його проектуванш обов'язково потрiбно враховувати певнi принципи, зокрема психологiчного захисту та опори на розвиваюче навчання. Перший дозволить усунути психологiчний тиск на студенпв у процеи освiтньо! дiяльностi, коли в !! основi буде знаходитися знаходиться лопка взаемодi!, а не лопка дi!; iнший - забезпечить !х особистiсний розвиток, формування фiзично!, емоцiйно!, iнтелектуально!, соцiально! та духовно! сфер особистосп.
%
Ч7Ч
Рис. 5. Наочна модель культурно-освтнього простору ВНЗ.
Комунiкативне середовище припускае органiзацiю безпосереднього мiжособистiсного (студентiв з викладачем, студенлв мiж собою) дiалогу у ВНЗ, опосередкованого (з рiзними видами культур), а також готовшсть студентiв до полiлогу в середовищi реально! проектно-технологiчно! дiяльностi.
1нформацшне середовище (електроннi бiблiотеки, навчально-методичне забезпечення, мультимедiйнi засоби, презентацi!, тощо) забезпечуе iнформацiйну пiдтримку та органiзацiю процесу пiдготовки майбутнiх вчителiв, здiйснения наукових до^джень, !х проектно-технологiчно! дiяльностi.
Естетичне середовище пронизуе всю структуру КОП ВНЗ (дизайн середовища ВНЗ, естетика людських стосункш, художне сприйняття творчо-перетворювальних завдань тощо).
У шдготовщ вчителя технологiй i креслення також немаловажними е економiчне, матерiальне, графiчне та iншi середовища.
На орiентувально-iнформацiйному етапi всi середовища структуруються, утворюючи бшьш емнiснi - соцiально-гуманiтарне, декоративно-ужиткове i матерiально-технiчне (рис. 6).
Потреба суспшьства у компетентних вчителях
Соцюкультурний простчр
^¡яльжсть ВНЗ з пщготовки вчителя технолопй Г креслення з високим р1внем фаховоТ культури
гБажання студента стати вчителем технолопй I" креслення з високим р1внем ПТК
Культурний простр особистостч (Я-прослр)
Рис. 6. Структурно-компонентна модель культурно-освтнього простору ВНЗ.
На процесуально-дшовому етапi вiдбуваються наступнi трансформаций завдяки яким формуються психолого-педагогiчне, художньо-естетичне та iнженерно-технiчне середовища, що ввдповвдають змiсту педагогiчного, дизайнерського та iнженерного проектування. Цим забезпечуеться евристичний рiвень дiяльностi студентiв. Продуктивний (результативний) етап сприяе iнтеграцi! всiх середовищ у проектно-технолопчне, який дозволяе вивести студенпв у !х творчо-перетворювальнiй дiяльностi на практико^яльшсний рiвень. Творчий (конструктивний) етап у структурi КОП ВНЗ забезпечуе формування штегрально-культурного-середовища, який виводить студентiв на креативний ршень. Цим забезпечуеться системне формування в них ПТК.
У подальшш тдготовщ вчителiв технологiй (магiстратура) створення такого мегакультурного середовища в КОП ВНЗ дозволить !м пiднятися до концептуального рiвня у !х творчо-перетворювальнiй дiяльностi та забезпечить ефективне формування фахово! культури.
КОП ВНЗ - це ефективна система формування ПТК майбутшх вчителiв технологiй i креслення.
Визначальними для оргашзацд КОП ВНЗ е:
1) проектування та реалiзацiя умов, яш сприяють пiдготовцi i розвитку процеив культурно! та освiтньо! взаемодi! мiж всiма його суб'ектами;
2) створення структури КОП ВНЗ на основi забезпечення системно! едност1 та безперервност всiх його компонентiв;
3) визначення прiоритетними цiлi креативного розвитку i саморозвитку студентiв, розкриття можливостей !х самореалiзацi! в контекстi гуманiстично! парадигми осв^ньо! дiяльностi;
4) залучення шновацшних технологiй навчання з метою формування шдив^альних освiтнiх траекторiй для кожного студента;
5) забезпечення системного формування проектно-технолопчно! культури майбутнiх вчителiв технологiй i креслення як процесу, результату та цшносп освiти, що е системоутворюючим чинником безперервносп культурно-освiтнього простору ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гатальский В. Д. Культурно-образовательное пространство как социально-педагогическая система / В. Д. Гатальский // Педагогика. - 2009. - № 3. - С. 52-57.
2. Гинецинский В. И. Проблема структурирования мирового образовательного пространства /В. И. Гинецинский // Педагогика. - 1997. - № 3. - С. 10-15.
3. Ковальчук Л. Культуролопчний шдхвд у дослвдженш освгтнього простору в контекста процеЫв глобалiзацil та iнтеграцil / Л.Ковальчук // Науковий вкник Чершвецького утверситету: зб. наук. праць. Вип. 469: Педагогiка та психолопя. - Чернiвцi: Черн1вец. нац. ун-т, 2009. - С. 61-70.
4. Козырев В. А. Построение модели гуманитарной образовательной среды / В.А. Козырев // Педагог. - 1999. - № 2.- С. 26-32.
5. Могилев А. В. О понятии «Образовательное пространство» / А. В. Могилев, А. Н. Шильман // Педагогическая информатика - 2005. - № 2. - С. 72-78.
6. Новикова Л. И. Школа и среда / Л. И. Новикова. - М.: Знание, 1985 - 80 с.
7. Новые ценности образования: тезаурус для учителей и школьных психологов / под ред. В. И. Слободчикова. - М.: Педагогика, 1995. - 133 с.
8. Рижак Л. К. Освггнш проспр навчального закладу: монографiя / Л. К. Рижак. - Львiв: Лояс, 2008. -Ч. I. - 176 с.
9. Сенько Ю. В. Гуманитарные основы педагогического образования / Ю. В. Сенько. - М.: Академия, 2000. - 240 с.
10. Ткач Т. В. Структурно-цшьовий аналiз розвитку освггаього простору як психолого-педагопчно! категорй / Т. В. Ткач // Укра!нська педагопка. - 2008. - Вип. 14. - С. 118-123.
11. Шалаев И. К. От образовательных сред к образовательному пространству: понятие, формирование, свойства / И. К. Шалаев, А. Л. Веряев // Педагог. - 1998. - № 4. - С. 23-27.
12. Шендрик И. Г. Образовательное пространство субъекта и его проектирование / И. Г. Шендрик. -М.: АПКиПРО, 2003. - 325 с.
УДК 37.035.3
Г. Ф. МАМУС, О. Ю. ШНА6ВА
МЕТОД ПРОЕКТ1В У СИСТЕМ1 ПОДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГ1Й
У статтi розглядаються особливостi застосування методу проектiв у процеЫ тдготовки майбутнього вчителя технологт. Проаналiзовано змiст навчальних програм освтньоI галузi «Технологiя» та обгрунтовано доцтьтсть залучення студентiв до nроектно-технологiчноi дiяльностi у процесi вивчення фахових дисциплт. Розкрито суть, змiст та особливостi впровадження проектноi технологи як iнновацiйного методу тд час виготовлення швейних виробiв студентами тженерно-педагогiчних факультетiв.
Ключовi слова: проектування, метод, технологiя, швейний вирiб.
Г. М. МАМУС, О. Ю. ПИНАЕВА
МЕТОД ПРОЕКТОВ В СИСТЕМЕ ПОДГОТОВКИ СОВРЕМЕННОГО
УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИЙ
В статье рассматриваются особенности применения метода проектов в процессе подготовки будущего учителя технологий. Проанализировано содержание учебных программ образовательной области «Технология» и обосновано целесообразность привлечения студентов к проектно-технологической деятельности в процессе изучения специальных дисциплин. Раскрыта суть,
