6. Фрейзер Б. Управление цветом. Цветокоррекция. Искусство допечатной подготовки / Брюс Фрейзер, Крис Мэрфи, Фрэд Бантинг. - К.: «Вильямс», 2006 - 560 с.
7. Эко У. От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст. Отрывки из публичной лекции Умберто Эко на экономическом факультете МГУ 20.05.1998 // [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/ Culture/Eko/Int_Gutten.php
8. Tufte E. R. Visual Explanations: Images and Quantities, Evidence and Narrative, / E. R. Tufte. -Cheshire, CT: Graphics Press, 1997. - 157 р.
УДК 378:004:009
В. В. КИРИЛЕНКО
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦШНО1 КУЛЬТУРИ СТУДЕНТШ У ВИЩ1Й ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
У cmammiрозглядаеться проблема застосування нових комп 'ютерних тформацтних технологт в oceimi. Показано формування тформацтноi культури майбуттх педагогiв, базових складових ix майбутньоЧ сфери дiяльнocmi.
Ключовi слова: тформацшна культура, тформацтт технологи, тформащя, профестна компетенттсть.
В. В. КИРИЛЕНКО
ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ КУЛЬТУРЫ
СТУДЕНТОВ В ВЫСШЕМ ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ ОБРАЗОВАНИИ
В статье рассматривается проблема вендрения компьютерных информационных технологий в образовании Показано формирование информационной культуры будущих педагогов, базовых составляющих их будущей профессиональной деятельности.
Ключевые слова: информационная культура, информационные технологии, информация, профессиональная компетентность.
V. V. KIRILENKO
PROBLEMS OF THE FORMATION OF STUDENTS' INFORMATION CULTURE IN HIGH PROFESSIONAL EDUCATION
In the article an attempt to reveal the problems in education, which are connected with the development of the new computer information technologies and the exposure of problems in forming culture in future teachers is made and also in forming basic constituents of their future sphere of activities.
Keywords: information culture, information technologies, information, professional competence.
Одшею з глобальних цшей шформатизацп освии е тдготовка педагопв, як володшть високим рiвнем шформащйно! культури, а перехвд на новий шформацшний рiвень розвитку, зумовлюе актуалiзацiю проблеми шформащйно! культури майбутшх педагопв.
Пошуки нових щей ведуться на вах структурних рiвнях системи освии. Аналiз проблем освии часто приводить до^дникш до висновку про 11 кризу, а шода й до тверджень про те, що ця криза е першопричиною глобальних проблем сучасносп. Це пов'язуеться з тим, що нитшня система освии формуе людей, яю, по-перше, надзвичайно даяльт, а по-друге, вiдiрванi ввд етичних цiнностей культури, що не дозволяе 1м контролювати на^дки свое! даяльност! I якщо
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й
_ТА ПРОФЕСМШЙ ОСВ1Т1_
основна причина глобальних проблем, кризи сучасно! цившзацл бачиться у сферi осв1ти, то можна стверджувати, що прорив до ново! культури може бути здшснений тшьки засобами освiти.
Ниш рiзко зростае попит на осв1ту, який традицiйнi школи i утверситети не можуть задовольнити з наступних причин: все гострiше вiдчутний недол1к фiнансування, колосальна iнертнiсть систем осв1ти, через що неможливо адекватно реагувати на запити суспшьства, iнертнiсть суспшьства, яка заважае йому стимулювати змши в освiтнiй системi, тощо.
Величезн проблеми перед освiтньою системою виникли в зв'язку з обсягом людських знань, що бурхливо i безперервно зростають. В умовах, коли кожш 10-15 рокгв обсяг шформаци подвоюеться, класичний пiдручник i вчитель неминуче стають джерелом застарiлих знань.
В остант десятирiччя ставиться пiд сумшв уявлення про те, що система осв1ти поставляе суспiльству саме т1 види i к1льк1сть трудових ресурс1в, як1 потрiбнi для економiчного зростання, i що економiка повнiстю й ефективно використовуе цi ресурси. Все частше виявляеться, що склад фахiвцiв, як1 випускаються системою освiти, не вщповвдае суспiльним запитам, а деколи виявляеться, що суспшьство не в змозi ефективно використовувати фахiвцiв. Виникла проблема невiдповiдностi продукцп осв1тньо1 системи потребам суспшьства в робочш сил1. Причому ця невiдповiднiсть мае не стшьки к1льк1сний, ск1льки як1сний характер.
На думку Т. П. Вороншо! i В. П. Кашицина [1], для подальшого сусп1льного розвитку необидна взаемна адаптащя сусп1льства i осв1ти, без яко! розрив м1ж ними, що збшьшуеться, може виявитися згубним як для системи осв1ти, так i для сусп1льства загалом. Система осв1ти бiльше не може залишатися незмiнною в бурхливiй водовертi суспшьних змiн.
В. А. Шаповалов зазначае: «Досвш кра!н, котрi здшснюють прорив до постшдустр1альнох цившзаци, показуе, що в системi чинник1в, як1 формують структуру i органiзацiю сучасно1 освии, вирiшальна роль належить iнформацiйнiй технологи. Нова система освии складаеться тд впливом економжи, адштстративних структур, теорш навчання, ф1лософських уявлень про суть освгги - 1 вс1 щ чинники перебувають у тесному взаемозв'язку г взаемовпливi з iнформацiйною технолопею, яка вiдiграе творчу роль у сфер1 осв1ти. Пгд впливом шформацшних технолог1й виробляються нов1 ц1л1, принцит, методи освпи»[3, с. 10].
Метою статп е розкриття проблем в освт, що пов'язан1 з розвитком нових комп'ютерних 1нформац1йних технолог1й, формування 1нформац1йно1 культури майбутн1х педагог1в, у базових складових !х майбутньо1 професшно1 дгяльност1.
Анал1зуючи кризу в освт, Ф. Кумбс звернувся до колег 1з словами, якг 1 сьогодт збер1гають свою актуальн1сть: «Потр1бно докласти вс1х зусиль, щоби покгнчити з таким становищем, коли вс1м 1 всюди настирливо вселяеться думка про те, що все нове в освт неодшнно другорядне» [1, с. 19]. Ц1 слова набувають особливого значення, коли йдеться про нов1 технологи в навчанн1.
Часто розробка нових осв1тн1х технолог1й приргвнюеться до використання техн1ки, устаткування в навчальному процес1. Але таке розум1ння технологП е дуже вузьким. П1д поняттям «технологП осв1ти» необх1дно розум1ти сукупнють методгв, засобгв 1 систем, якг беруть участь у навчальному процес1 1 сприяють функц1онуванню системи осв1ти. ЛекцП 1 сем1нари, дгалоги, групов1 1 1ндив1дуальн1 вправи, п1дручники 1 методичт розробки, навчальний матер1ал, зал1ки 1 Гспити, тощо - все це неввд'емт компоненти осв1тньо1 технологП.
Коли обговорюються перспективи впровадження нових технологш в навчальний процес, то дуже актуальним е зауваження Ф. Кумбса, який ще в юнщ 60-х рок1в в1дзначив: «Якщо всю проблему звести до того, потр1бно чи не варто використовувати машини як новий зас1б навчання, то це призведе до неправильно1 постановки питання. Насправд1 ж йдеться про те, чи мають право на юнування т1 прийоми 1 методи навчання, якг д1сталися нам в1д минулого, 1 чи в1дпов1дають вони сьогодшштм потребам осв1ти, або, покинувши використання деяких з них 1, узявши на озброення щось нове, можна було б значно пол1пшити становище. 1накше кажучи, потр1бно вир1шити, чи е необх1дним, бажаним 1 можливим докор1нно зм1нити всю технологш, що використовуеться в навчанн1, 1 створити нову едину систему викладання 1 навчання, яке об'еднуе в соб1 те краще, що можна взяти з минулого 1 тепер1шнього часу, - систему, здатну на кожному ступеш навчання дати якнайкращ1 результати» [1, с. 20].
Отр розробц1 1 впровадженню нових технологш навчання величезний. Частково в1н пояснюеться тим, що у вс1 часи кожне техн1чне удосконалення навчального процесу зустр1чало протид1ю.
Ниш застосування i впровадження нових шформацшних технологiй дозволяе втшити в реальтсть вде! освiти i розглядати цей процес як чергову освiтню револющю. Це пояснюеться тим, що суттю сучасно! шформацшно! революци е не технолопчний розвиток, а радикальне вдосконалення iнтелектуальних здiбностей людини. Новi технологи надають могутн1 засоби розвитку розумових здiбностей. Вони дозволяють ефективно обробляти величезт масиви шформаци, за допомогою настшьних видавничих систем швидко видавати друкарськ працi, зберiгати i знаходити шформащю в базах даних, здшснювати зв'язок за допомогою сучасних телекомуткацш - i це дуже корисно в навчальному процесi. Проте револющйш змiни в системi освiти пов'язаш переважно з тим, що новi iнформацiйнi технологи змiнюють саму природу мислення, а, отже, i суть процесу освiти.
Новi iнформацiйнi технологи радикально змшюють способи здiйснення ментальних операцiй. По-перше, вони змiнюють способи представления шформаци, отже i сприйняття проблеми; по-друге, вони змiиюють способи аналiзу, дослiджения проблем; по-трете, осшльки вони впливають на постановку i методи дослiджения проблеми, то можуть змiнити способи ухвалення рiшень. Таким чином, новi iнформацiйнi технологи постають як новi iнтелектуальиi засоби, «торкаються» до суп освiти.
Так, наприклад, електроииi таблиц дозволяють екстраполювати дат, аналiзувати процеси, змiиюючи !х параметри. Метод моделювання дае новi можливосп для прогнозу ходу подiй. Швидкий доступ до будь-яко! необх1дно1 шформаци разом з розвитком способш И обробки i засвоення з освггньою метою революцютзував навчальний процес. Якщо техиологiя друкарського верстата демократизувала отримання шформаци, то комп'ютернi видавничi технологи дали новий iмпульс цьому процесу, що стимулювало творчi прояви особистосп.
Найважливiшою характеристикою нових технологiй, що визначають вплив на сферу освпи, е образнiсть подання шформаци. Образтсть е новою мовою сучасних шформацшних технологш. Подаючи iнформацiю не у виглядi тексту, а у виглядi образш, новi технологи революцютзували сферу освии. Це пов'язано з тим, що образи надають принципово бшьш сильну даю на людину, його вiдчуття i емоци, тж текст, а отже, шформащя краще засвоюеться. Вiзуалiзацiя шформаци у вигляда образу дозволяе бшьш ефективно, тж у разi тексту, вiдстежувати зв'язки щей i тенденци розвитку. А це привчае всебiчно розглядати явища i процеси, виховуе глобальтший пiдхiд до життя, який так необхiдиий у сучасному свiтi. Образнiсть - це могуттй iнструмент мислення, його радикальному вдосконаленню сприяють сучаст iнформацiйиi технологи. Можливо, саме недолiк образност в мисленш е причиною невдач людей у виршенш складних проблем нашого взаемозв'язаного i взаемозалежного свiту, особливо глобальних проблем сучасност1. Образнiсть допомагае вiзуалiзувати зв'язки мiж рiзними частинами проблем, тому вона сприяе творчому мисленню. Недарма образн1сть характерна для мислення видатних учених.
Вкажемо завдання, що виникають перед системою освии у зв'язку з впровадженням нових шформацшних технологш. Насамперед звернемо увагу на необхiдиiсть вивчення впливу способш подання iнформацil на навчальний процес. Важливо навчати студент1в опановувати новими методами побудови прогноз1в. Особлива увага повинна придшятися формуванню у студентш певного загального уявлення про реальшсть, що вивчаеться, яке стало б своерiдним каркасом для засвоення ними величезних масивiв iнформацil, задавало б освггаш контекст процесу обробки шформаци. Актуальним е питання про необхщтсть нового естетичного виховання. Важливо розробляти принципи, заснованi на нових технолопях освiти, серед яких вид1ляеться принцип необхщносп розвитку iгрових елемент1в процесу навчання. Розробка методологiчиих принцип1в ново! системи освии зачшае глибинн1 основи процесу навчання, його змют, цш, методи.
Одн1ею з актуальних задач сьогодт е допомогти студентам оволодпи образним мисленням. Необхiдно зрозумiти, що образне мислення не зводиться до вербального, що образне представлення проблеми може бути дуже ефективним i без використання тексту, що образшсть характерна для творчого наукового мислення, розвиток якого е одтею з фундаментальних ц1лей освiти.
1ншою важливою метою освiти е компетентнiсть людини. О. П. Молчанова визначае компетентнють так: «Компетентшсть - це здаттсть людини адекватно i глибоко розумпи реальнiсть, правильно оц1нити ситуац1ю, в якш доводиться д1яти, i правильно застосовувати сво! знання. Фактично компетентшсть - це здаттсть людини виршувати проблеми» [1, с. 88].
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й _ТА ПРОФЕСМНМ ОСВ1Т1_
Очевидно, що поведанка людини i те, наскшьки ефективно виршуе вона завдання, як1 перед нею стоять, залежать вш ïï компетентностi. Сама ж компетенттсть визначаеться не тшьки знаниями, що мають безпосередне практичне значення, а й свiтоглядною позицiею людини, ïï загальними уявленнями про природу, суспшьство i людей.
1снуе професшна i загальнокультурна компетентнiсть. Зараз, коли наука, техтка i технологiï усввдомлет як складт соцiально-культурнi феномени, стае очевидним, що професiйна i загальнокультурна компетентносп по суп лсно пов'язат мiж собою. Тому виокремлення ïx як самостшних цiлей освiти е певною мiрою умовним, але достатньо обгрунтованим.
Професiйна компетентнiсть - це здаттсть людини вирiшувати проблеми в свош професiйнiй сферi. Вона мае невш'емну соцiально-культурну, гуманiтарну компоненту.
Загальнокультурна компетенттсть - це компетенттсть людини за межами його профеийно].' сфери. Компетентна участь людини в основних сферах життя суспшьства е лею найважлившою метою освiти, яку ми називаемо загальнокультурною компетентнiстю.
З метою розкриття ролi нових iнформацiйниx технологий у формувант професiйноï' i загальнокультурноï' компетентност Т. П. Воронiна [1, с. 91] визначае два типи сфер професiйноï' дальностт
- сфери, де професшна дiяльнiсть грунтуеться на мщному фундамент^ спираеться на набiр початкових положень, принципiв, фактично зводиться до фундаментальних п1дстав або виводиться з них - це фундаменталютсьш сфери;
- сфери, де ввдсутнш «щд!йний фундамент» професiйноï даяльносп, де вимога фундаменталiстськоï обгрунтованосл змiнюеться орiентацiею на здатнiсть фаxiвця вирiшувати проблеми - це антифундаменталютсьш сфери.
Професшна компетенттсть у фундаменталютських сферах дiяльностi пов'язана iз знанням основних положень, принцитв, умiнням застосувати ïx у конкретнш ситуацп, дiяти на ïx основi.
Комп'ютернi теxнологiï' надають велик! можливосп для розробки навчальних систем, орiентованиx на досягнення мети професiйноï' компетентност у фундаметалiстськиx сферах. У цих сферах д!яльносп часто виявляються плвдними не тшьки традицшш автоматизоват навчальнi системи, тренажери тощо, а й штелектуальш навчальнi системи.
Шд культурою суспiльства необxiдно розумии сукупшсть практичних, матерiальниx i духовних цшностей, як1 вiдображають юторично досягнутий рiвень розвитку сусп1льства i людини та вллюються в результатах продуктивноï д!яльност! Одним з найважливiшиx компоненпв культури ниш стала шформацшна культура.
Реалiзувати освггт цш i завдання можна тшьки на основ! нових комп'ютерних i комушкацшних технологш. Розробники нових комп'ютерних навчальних систем ставлять перед собою ввдповшш завдання на базi систем штучного штелекту. Розробляються методи навчання за допомогою комп'ютерiв, орiентуючись на ситуацiï, в яких людина мiркуе, не виходячи з первинних принцитв. Рант роботи в голуз! штучного iнтелекту орiентувались на конструювант лопчних ланцюжк1в, що сл!дують з основних, базисних принцип1в. Проте ввдомо, що у вирiшеннi складних проблем люди так не м!ркують.
Такий споаб навчання за допомогою комп'ютерiв, як моделювання, заохочуе студента висувати смшив! гiпотези, вираженi у форм! моделюючих дш, i полм спостертати наслiдки з його гiпотез. Перевага комп'ютерного моделювання над реальним досвшом у тому, що людина може переглянути своï' гшотези, грунтуючись на своï'x спостереженнях.
Зв'язок з широким культурним контекстом у процесi навчання людини компетентним профеийним д!ям можливий за допомогою комп'ютерних i комушкацшних технологш. Ц теxнологiï забезпечують доступ людини до величезних масивiв рiзнорiдноï iнформацiï, дозволяють ïï цшеспрямовано обробляти i використовувати для виршення конкретних проблем.
Сучасш iнформацiйнi системи, бази i банки даних, що акумулюють iнформацiю про найрiзноманiтнiшi аспекти сучасного свггу, забезпечують зв'язок процесу навчання з широким сощально-культурним контекстом даяльносп сучасноï людини. Студент може використовувати накопичену в сучасних банках i базах даних шформащю для здшснення соцiально-культурноï обумовленост процесу вирiшення певних професiйниx проблем.
Неввд'емною частиною шформацшно! культури е знання нових iнформацiйних технологiй i вмшня !х застосовувати як для автоматизацп рутинних операцiй, так i в неординарних ситуащях, що вимагають нетрадицшного творчого пiдходу.
1нформацшна культура мае на ув^ розумiиня ролi сощально!, науково! i iнших видв шформаци i iнформацiйного забезпечення як в професштй даяльносп, так i щодо загальнолюдських, гуманiстичиих щнностей; уявлення про головш способи i напрямки застосування засобш iнформатики, iнформацiйних технологiй в розвитку суспiльства.
У процесi розвитку шформацшно! культури студенпв вузу разом з вивченням теоретичних дисциплiн шформацшного напрямку багато часу необхiдно придшяти комп'ютерним iнформацiйним технологiям, базовим складовими майбутньо! сфери дiяльностi. Причому яшсть навчання повинна визначатися ступенем закршлених стiйких навичк1в роботи в середовищi базових iнформацiйних технологiй пiд час виршення типових завдань сфери дiяльностi.
Iнформатизацiя освiти вимагае вiдповiдностi професшно! пiдготовки майбутнiх учителiв сучасному рiвню iнформатизацi! суспiльства. Тому однiею з глобальних цшей iнформатизацi! освiти е тдготовка педагогiв, як1 володають високим рiвнем iнформацiйно! культури, тобто, можуть застосовувати активш методи навчання у сво!й майбутнiй професiйнiй дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Воронина Т. П. Образование в эпоху новых информационных технологий: (Методологические аспекты) / Т. П. Воронина, В. П. Кашицин, О. П. Молчанов - М., 1995. - 203 с.
2. Каракозов С. Д. Информационная культура в контексте общей культуры личности / С. Д. Каракозов // Педагогическая информатика, - 2000, № 2.
3. Шаповалов В. А. Социокультурные аспекты информатизации образования / В. А. Шаповалов -Ставрополь: Иизд-во СГУ, 1996. - 68 с.
УДК 372.874
Г. Р. ГАВРИЩАК
ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНО-ОРШНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НАВЧАЛЬНО1 ГРАФ1ЧНО1 ДШЛЬНОСП СТУДЕНТ1В ПЕДАГОГ1ЧНИХ ВУЗ1В
Обгрунтовано застосування комп'ютерно-орieнтованих технологш навчання студентiв педагогiчних вузiв тд час вивчення ними графiчних дисциплт на прикладi системи Moodle, зазначено основт переваги такого використання. Пропонована система е одтею iз найбыьш адаптованих серед тдтримуваних засобiв оргатзаци навчальног дiяльностi в умовах дистан^йного або аудиторного навчання. Проектування та розробка Moodle здтснюеться з урахуванням остантх досягнень сучасног педагогжи. В основу навчально-тзнавальног дiяльностi покладено взаемодт мiж студентами таз ними обговорення навчальних проблем.
Ключовi слова: навчальна графiчна дiяльнiсть, комп 'ютерно-орiентованi технологи навчання.
Г. Р. ГАВРИЩАК
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КОМПЬЮТЕРНО-ОРИЕНТИРОВАННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ УЧЕБНОЙ ГРАФИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ
ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ВУЗОВ
Обосновано внедрение компьютерно-ориентированных технологий обучения студентов вузов при изучении ими графических дисциплин на примере системы Moodle, определено основные преимущества этого использования. Предлагаемая система — наиболее адаптированная среди предлагаемых средств