CC BY
31
УДК 378
I. Е. Д1БР1ВНА
УДОСКОНАЛЕННЯ П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В АГРОТЕХНОЛОГ1ЧНОГО СПРЯМУВАННЯ П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н 13 ЗАСТОСУВАННЯМ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Проаналiзовано теорт й практику математичног тдготовки майбуттх фахiвцiв агротехнологiчного спрямування. Визначено основт функцп застосування тформацтних технологт у навчант: оргатзащя тзнавальног дiяльностi шляхом зовтшнього i внутрiшнього моделювання; реалiзацiя системи навчальних дт, а також 1х контроль i корекщя; створення нових форм навчального процесу; моделювання стльног дiяльностi викладача i студента. Застосування систем комп 'ютерног математики тд час вивчення математичних дисциплт тдвищить рiвень математичног освти студентiв агротехнологiчного спрямування у вищих навчальних закладах.
Ключовi слова: математична тдготовка, тформацтт технологи.
Э. И. ДИБРИВНАЯ
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ АГРОТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО НАПРАВЛЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ МАТЕМАТИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
Проанализироны теория и практика математической подготовки будущих специалистов агротехнологического направления. Определены основные функции применения информационных технологий в учебе: организация познавательной деятельности путем внешнего и внутреннего моделирования; реализация системы учебных действий, а также их контроль и коррекция; создание новых форм учебного процесса; моделирования совместной деятельности преподавателя и студента. Применение систем компьютерной математики во время изучения математических дисциплин позволит повысить уровень математического образования студентов агротехнологического направления в высших учебных заведениях.
Ключевые слова: математическая подготовка, информационные технологии.
E. I. DIBRIVNA
IMPROVEMENT OF STUDENTS' PREPARATION OF AGRO TECHNOLOGICAL DIRECTION IN THE PROCESS OF STUDY OF MATHEMATICAL DISCIPLINES WITH USAGE OF INFORMATIONAL TECHNOLOGIES
The analysis of operating theory and practice of mathematical preparation of future specialists of agro technological specialty is done. The basic functions of informational technologies application are determined: organization of cognitive activity through the external and internal design; realization of educational actions system, and also their control and correction; creation of new forms of educational process, modeling of teachers and students joint activity. Application of computer mathematics systems in the process of studying mathematical disciplines will allow promoting the level of mathematical education of agro technological field students of in higher educational establishments.
Keywords: mathematical preparation, information technologies.
До актуальних проблем c0^aibH0-eK0H0MÎ4H0ro i науково-техшчного розвитку сучасного суспшьства ввдносяться проблеми розвитку, вдосконалення i широкого впровадження в
_МЕТОДИКА ШЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
повсякденну практику нових шформацшно-комушкацшних технологiй (1КТ), використання яких дозволяе значно збiльшити ефективнiсть iнформацiйних процеив: збирання, пошуку, систематизации аналiзу, збертання, узагальнення, опрацювання, подання i передавання рiзноманiтних вiдомостей i даних. Оргашзовану сукупнiсть документованих вiдомостей i даних, призначену для задоволення iнформацiйних потреб споживача, називають iнформацiйним ресурсом. Ввд досконалостi методш i засобiв опрацювання i використання iнформацiйних ресурсiв ютотно залежить ефективнiсть функцiонування економiки, науки, освии, охорони здоров'я та iнших соцiальних i виробничих пiдсистем.
Особливютю трактування змiсту сучасного iнформацiйного ресурсу е те, що вiн мае подвшну природу: з одного боку, це е ресурс розвитку науки i техшки, значущiсть якого зростае з прискоренням науково-технiчного прогресу, а з шшого - е яшсною характеристикою ршня розвитку суспiльства. Другий аспект розумшня iнформацiйного ресурсу став основою створення сучасно! концепци шформацшного суспiльства.
За визначенням Кошсп Свропейського Союзу iнформацiйне суспiльство - це суспшьство, в якому дiяльнiсть людей здшснюеться на основi використання послуг, що надаються за допомогою шформацшних технологiй i технологiй зв'язку. З фшософсько! точки зору, iнформацiйне суспшьство е соцюлопчною концепцiею, що визначае головним чинником розвитку суспшьства виробництво та використання науково-технiчних й шших iнформацiйних ресурсiв. Витоки ще1 концепци мiстяться в теоретичних положениях доктрин постiндустрiалiзму, як1 вiдзначають центральну роль знання в розвитку суспiльства i констатують прискорений рух вiд виробництва матерiальних благ до виробництва послуг та шформацшних ресурав.
Важливого значення при цьому набувае проблема постшно! вiдповiдностi освiтнього i культурного рiвня людини швидкому розвитку науки й техшки, змшам у сощально-економiчних вiдносинах. Це вимагае вiдповiдноl перебудови системи освии, яка мае забезпечувати вказану вiдповiднiсть шляхом неперервного поповнення та оновлення знань, удосконалення процеив навчання, виховання i розвитку молодь Вiд стану системи вищо1 освии, зокрема й математично1, значною мiрою залежить загальноосвiтнiй i культурний рiвень суспiльства, рiвень його економiчного розвитку i добробуту.
Математика i вища математична освiта в сучасних умовах вшграють особливу роль у шдготовщ майбутнiх спецiалiстiв у галузi математики, шформатики, комп'ютерних та iнформацiйних технологш, технiки, виробництва, економiки, управлiння, сшьського господарства як щодо формування певного рiвня математично1 культури, iнтелектуального розвитку, так i стосовно формування наукового свтогляду, розумiння сутностi практично1 спрямованост математичних дисциплiн, оволодiння методами математичного моделювання. При цьому рiвень ще1 пiдготовки повинен дозволити студентам у майбутньому створювати i впроваджувати новi технологи, теоретична база яких може бути ще не розробленою тд час навчання.
Останнiм часом вимоги до математично1 шдготовки фахiвцiв з вищою освiтою зазначених категорiй зазнали суттевих змш: дещо послабла роль певних роздшш класично1 вищо! математики i посилилась роль iнших математичних дисциплш, зокрема: дискретно1 математики, чисельних методiв, методiв оптимiзацil, теорil ймовiрностей, математично1 статистики, математичного моделювання економiчних, соцiальних i виробничих процесiв, теори прийняття рiшень та iн. Чиш уявлення про цi роздiли математики майбутньому фахiвцевi потрiбнi, оск1льки йому необхiдно знати, як i де можна обгрунтовано i ефективно застосувати той чи шший математичний метод при виршенш реальних професiйних завдань, вмии створювати i впроваджувати новi технологil, адекватно сприймати змiст науково1 i спецiальноl лiтератури, в якш використовуеться вiдповiдний математичний апарат, вм^и здiйснювати пошук математичних iнформацiйних ресурив та створювати такi ресурси за допомогою шформацшно-комушкацшних технологш.
Поява нових 1КТ, !х швидкий розвиток i розповсюдження призвели до осмислення i вирiшення нових завдань вищо1 осв^и, зокрема, iнформатизацil i комп'ютеризацil навчального процесу, комп'ютерно1 грамотностi та шформацшно1 культури. Методи iнформатики та 1КТ проникають у глибини математики, впливають на стиль, змiст i методи математично1 роботи, збагачують И та розширюють сфери застосування.
Здшснювати реформування освiти неможливо без активного впровадження у навчальний процес нових технологш навчання, iнтерактивних методiв викладання окремих дисциплiн iз застосуванням новинього iнформацiйного та технологiчного обладнання. В зв'язку з цим розробка науково-методичних основ проектування i використання нових 1КТ у навчаннi студенпв як засобу досягнення завдань, поставлених у програмних документах реформування освгтнъох галуз^ е актуальною проблемою теорп i методологи вищо! освiти.
Розгляд комплексу питань, пов'язаних iз використанням сучасних 1КТ у навчальному процесi в середнш i вищiй школi, започатковано в роботах Р. Вшьямса, К. Маклша, А. Сршова, М. Жалдака, О. Кузнецова, В. Монахова, Ю. Рамського та шших дослiдникiв. Проблемi пiдвищення ефективностi навчання з використанням вказаних технологш присвятили роботи
A. Ашеров, В. Беспалько, А. Верлань, О. Гокунь, Ю. Горошко, В. Клочко, В. Латнський,
B. Ледньов, Ю. Машбиць, Н. Морзе, В. Паламарчук, С. Раков, В. Руденко, С. Семершов, I. Теплицький, Ю. Триус та iншi науковцi.
Аналiз проблем математично! освiти, розробка теоретичних i методичних аспектiв навчання математики в сучасних умовах ввдображеш в працях М. Бурди, Г. Свдокимово!, М. 1гнатенка, Ю. Колягiна, Т. Крилово!, Л. Кудрявцева, Дж. Малая, Г. Михалiна, Л. Шчуговсько1, В. Скатецького, З. Слепкань, О. Скафи, В. Тихомирова, В. Швеця, М. Шшля та ш. Проблеми створення i впровадження методичних систем навчання природничо-математичних дисциплiн, iнформатики у загальноосвишх i вищих навчальних закладах до^джували Т. Бороненко, В. Клочко, Ю. Лотюк, О. Коломок, А. Пишкало, В. Сергiенко, О. Стваковський, О. Фомк1на, Л. Черних, В. Шавальова та iн.
Проблеми використання 1КТ, зокрема систем комп'ютерно! математики, у навчанш математики в середнш i вищiй школi дослiджувались у роботах В. Дьяконова, О. Мордковича,
C. Ракова, М. Голованя, О. Жильцова, I. М. Забари, Т. Зайцево!, Ю. Лотюка, А. Пенькова, Т. Чепрасово!, Г. Цибко та ш. Питання визначення сутi поняття шформацшно1 культури та 11 мюця в освiтi вивчали Л. Винарик, В. Виноградов, Г. Воробйов, А. Гинкул, В. Коган, В. Мштарьов, В. Розш, Е. Семенюк, Л. Скворцов, В. Сухша та шш1.
Метою статтi е дослiдження можливостей пiдвищення ефективностi навчання студентiв агротехнолопчного спрямування пiд час вивчення дисциплш математичного циклу.
Аналiз дшчо1 теорп й практики математично1 пiдготовки майбутшх фахiвцiв агротехнологiчного спрямування свiдчить, що для сучасного перiоду характерний, з одного боку, прогрес математично1 науки та И комп'ютеризащя, реформування вищо1 освiти й розробка И державних стандарпв, а з iншого - скорочення кiлькостi годин на аудиторне засвоення дисциплiн та винесення значно1 частини матерiалу на самостiйне опрацювання.
Зважаючи на те, що у ВНЗ Украши накопичено значний досввд i фактичний матерiал щодо навчання математичних дисциплш, iснуючi методичнi системи навчання не ввдповвдають достатньою мiрою новiй освiтнiй парадигмi, положенням Доктрини розвитку освiти Укра1ни в XXI столт^ вимогам Болонського процесу, зокрема, щодо використання 1КТ для штенсифшацп процесу навчання, розвитку творчого мислення студентiв, формування умiнь працювати в проблемно-орiентованих iнформацiйно-комунiкацiйних середовищах. Тому реальним е зниження рiвня якостi вищо1 математично1 освiти i професшно1 тдготовки майбутшх фахiвцiв, а вiдтак вiдчуваеться нагальна потреба в розробцi i теоретичному обгрунтуваннi концепцiй нових методичних систем навчання математичних дисциплш, яю будуються на основi сучасних педагопчних технологiй та 1КТ, та експериментальнш перевiрцi !х ефективност при впровадженш у навчальний процес ВНЗ.
Вимагають перебудови методичш системи навчання математичних дисциплш, що входять до нормативное' i ви6!рково1' частин дiючих осв^шх стандартiв вищо1 математично1 освiти й ввдносяться до циклу професшно1 i практично1 пiдготовки i при вивченш яких використання 1КТ не лише доцшьне, а й необхiдне.
Для тдвищення ефективностi системи професiйноl освии пiд час вивчення курсу математичних дисциплш юнують широк! можливостi. Сшвввдношення традицiйних форм, методiв навчання i нових прийом!в мае бути збалансованим. З одного боку, нов! методи навчання, в яких головними е активш форми самостшного надбання знань, випсняють демонстрацiйнi й iлюстративно-пояснювальнi методи та шш! традицiйнi методи, орiентованi на
_МЕТОДИКА 1НЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
комплексне сприйняття нового матерiалу. З iншого боку, йде процес все бiльш широкого застосування прикладних програмних засобiв для пiдтримки традицшних методiв навчання.
Дослiдники зауважують, що важливу роль вiдiграють 1КТ у фундаменталiзацil знань, рiзнобiчному i змютовному вивченнi ввдповвдно! предметно1 галуз^ формуванш знань, необхiдних для обгрунтованого пояснення вiдповiдних зв'язк1в дослiджуваних процесiв i явищ, пiзнаннi, законiв реально1 дшсносп [1; 2].
Застосування сучасних 1КТ у навчаннi забезпечуе реалiзацiю трьох основних функц1й: органiзацiю тзнавально1 д1яльност1 шляхом зовн1шнього (наочного) i внутршнього (розумового) моделювання; реалiзацiю системи навчальних дш, !х контролю i корекци; створення нових форм навчального процесу, моделювання сшльно1 д1яльност1 типу «викладач - студент», «комп'ютер - студент», «комп'ютер - група студентiв», «викладач - комп'ютер -група студенпв».
В1дпов1дно до осв^ньо-професшнох програми тдготовки фахiвцiв напряму «1нженерна механiка» передбачено вивчення наступних дисципл1н математичного циклу: «Математика», «Основи вищо! математики», «Комп'ютерне моделювання», «Основи iнженерного розрахунку з використанням ПЕОМ».
Структура п1дготовки майбутнього фах!вця агротехнологiчного профшю в галузi математичних дисципл1н за кредитно-модульно1 структури мае вигляд: перший етап -пропедевтична пiдготовка з елементами профорiентацil у процес реалiзацil державного стандарту осв1ти, що передбачае вивчення курсу «Математика»; другий етап - фундаментальна тдготовка з професшною орiентацiею, що передбачае вивчення курсу «Основи вищо1 математики»; третш етап - спещальна пiдготовка за профiлем спецiалiзацil, що передбачае вивчення курив «Комп'ютерне моделювання» та «Основи !нженерних розрахуншв на ПЕОМ».
Реал!защя програми п1дготовки спещалюта за зазначеною структурою розпочинаеться на I кури (на базi основное' загально1 осв1ти) з вивченням дисциплши «Математика». З урахуванням того, що вивчення курсу здшснюеться 1з застосуванням 1КТ, доц1льно, на нашу думку, назвати його «Математика й шформацшш технологи».
Програма дисципл1ни розрахована на 216 годин та вивчаеться у двох семестрах I курсу. Пропонуеться проведення лабораторних занять 1з застосуванням системи комп'ютерно1 математики (СКМ) МаШСа^ що е унiверсальним математичним пакетом, призначеним для виконання iнженерних ! наукових розрахуншв. Математичне забезпечення пакету дозволяе розв'язання багатьох задач в обсяз! технiчного вузу. Знайомство з цим пакетом ввдбуваеться з найпростших речей - арифметичних обчислень тд час вивчення курсу «1нформатика». Метою проведення лабораторних робгг е навчити студенпв швидко i легко вир!шувати з використанням СКМ MathCad найпроспш! математичнi задачi. П1сля виконання лабораторних робщ передбачених програмою, студенти отримають уявлення про можливост1 СКМ MathCad i спроможн1 приступати до другого етапу п1дготовки.
Другий етап - основний етап у шдготовщ майбутнього фах!вця. На цьому етапi реал!зуються мета та завдання Державного стандарту осв1ти. Ми вирiшуемо завдання безперервного переходу на новий яшсний ршень оволод1ння ф1лософськими та методологiчними поняттями теори математики, з використанням 1КТ, значно зм1нивши п1дходи до формування и зм1сту, пов'язавши вивчення математики з вивченням курсу «1нформатика».
Результати досл!джень в опташзаци зм1сту ! методики викладання цього курсу дозволили виокремити основш принципи визначення змюту курсу «Основи вищо1 математики 1з застосуванням iнформацiйних технологiй»: зм1ст доцшьно визначати в1дпов1дно до потреб особистосп i суспiльства, а також на шдстав! побудови моделi майбутньо1 професшно1 д1яльност1, застосування математичних методiв тд час розв'язування типових задач за допомогою комп'ютера, сучасних шформацшних технологш i пакетiв прикладних програм загального призначення; зм1ст курсу доц1льно будувати на набутих на попередньому етат фундаментальних мiждисциплiнарних знаннях, особливо тд час вивчення iнформатики, що створюють цшсне уявлення про процеси навколишнього св!ту; спiввiдношення м1ж нормативною частиною курсу, яка мютить фундаментальнi науково-теоретичш аспекти, та ви61рковою, що охоплюе сучаснi методи та засоби шформацшних технологш, повинно сприяти поглибленню застосування теоретичних знань i практичних навичок.
Програма курсу «Основи вищо1 математики ¡з застосуванням iнформацiйних технологш» розрахована на 216 годин та вивчаеться в III, IV семестрах. Шд час вивчення ще! дисциплши курс лабораторних робп значно ускладнений i мютить лабораторнi роботи основних задач лшшно! алгебри, математичного аналiзу функцш одте! i дек1лькох змшних.
Аналiз застосування СКМ МаШСАБ тд час проведення лекцiй у процесi вивчення дисциплш! «Основи вищо1 математики» дае змогу зробити висновок,що використання 1КТ на лекщях скорочуе час на викладання матерiалу, дозволяе знайомити студенпв не тшьки з доказами i теоремами, а й загалом зробити процес вивчення математики бшьш насиченим, дае можливють демонструвати бшьш наочно р!зт математичнi об'екти (формули, графiки), надавати додатковi ввдомосп з теми заняття (знайомство з портретами великих математиков, можливостями застосування процесiв i явищ, як! вивчаються, в реальному житп тощо), збшьшити точтсть побудов ! показати можливосп змши формул, функцш.
На наступному етат тдготовки доцшьно об'еднати комплекс державних вимог з нормативних дисциплш загальнопрофесшно! тдготовки та виб!ркових для техтчних спещальностей.
Шд час проведення практичних занять з курсу «Комп'ютерне моделювання» та «Основи !нженерних розрахунк1в на ПЕОМ» незамшну допомогу може надати СКМ МаАаЬ через наявтсть у нш можливостей створення ! розв'язування задач математичного моделювання, що е основним тд час вивчення зазначеного курсу. МаШЬ - це високоефективний зас!б для виршення широкого спектра обчислювальних завдань ! моделювання складних процеив. Кр!м того, вш простий у застосувант, оск1льки виконання велико1 кшькосп операцш здшснюеться у звичайному середовищ! для користувача, що потребуе лише знань, як ввдповвдають певнш дисциплш [3, с. 15].
Знайомство з системою пропонуемо розпочати тд час вивчення курсу Информатика» або факультативного курсу. Завдяки цьому студенти зможуть самостшно обирати систему, за допомогою яко! будуть розв'язувати математичт, !нженерт та задач! математичного моделювання.
Третш етап тдготовки ставить завдання поглиблення знань ! умшь у професюнально зор!ентованш галуз! з урахуванням спещал!зацп в додатковш галуз! професшно! даяльносп ! розширення профшьно! тдготовки в сфер! ЖТ.
Особливютю пропоновано! методики навчання математики у вузах з використанням ЖТ е: побудова едино! структури шформацшно! ! математичною тдготовки для спещальностей напряму «Iнженерна мехатка»; безперервтсть освпи за ступеневим принципом навчання з посиленням м!жпредметних зв'язк1в; посилення практично! складово! у фундаментальнш частит змюту; посилення практично! складово! у виб!рковш частит тдготовки з метою формування стшких умшь ! навичок виршуе професшних завдань.
Варто зазначити позитивш моменти застосування 1КТ на заняттях з зазначених вище дисциплш: комп'ютер дае змогу не тшьки демонструвати нову шформацш, контролювати !! засвоення, а й звшьняе студенпв ввд рутинних обчислень, тим самим залишаючи !м час на опанування нового матер!алу або закршлення вивченого; з'являеться можливють моделювати процеси, як1 вивчаються, тобто показувати !х у динамщ, що особливо корисно для устшного запам'ятовування та багато раз!в повторювати експеримент, зм!нюючи лише певт дан!; збшьшуеться наочтсть, що полегшуе розумшня ! запам'ятовування нового матер!алу; з'являеться можливють розв'язувати задач! дослвдницького характеру та шдив!дуал!зувати процес навчання.
Таким чином, застосування СКМ тд час вивчення дисциплш «Математика», «Основи вищо! математики», «Комп'ютерне моделювання», «Основи !нженерних розрахуншв на ПЕОМ» дае можливють тдвищити р!вень математично! освпи студенпв агротехнолопчного спрямування у вузах. Використання ЖТ тд час вивчення математичних дисциплш сприяе змш форм, метод!в ! змюту навчання.
Ввдповвдно до завдань тдготовки спещалюпв з урахуванням вимог Державного стандарту освпи та з метою удосконалення ефективност навчання нами розроблена структура змюту вивчення блоку математичних дисциплш для студенпв агротехнолопчного спрямування ¡з застосуванням сучасних ЖТ.
_МЕТОДИКА ШЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОПЧНО1 ОСВ1ТИ_
Результати дослiдження та практичний досвiд пiдготовки i проведения занять CBi^rnb про необхiднiсть подальшого пошуку шляхiв та умов ефективного впровадження у навчальний процес нових 1КТ для пiдвищения якостi знань i рiвия пiдготовки майбутнiх фахiвцiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Жалдак М. I. Комп'ютерно-орiентованi засоби навчання математики, фiзики, шформатики: посiбник для вчителiв / М. I. Жалдак, В. В. Латнський, М. I. Шут. - К: НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2004. - 182 с.
2. Клочко В. ^ßi шформацшш технологи навчання математики в техшчнш вищш школг дис. ... до-ра пед. наук / В. Клочко. - К.: НПУ 1м. М. П. Драгоманова, 1997. - 396 с.
3. Почтовюк С. I. Matlab - математична комп'ютерна система для науково-дослвдницьких та технiчних розрахункiв / С. I. Почтовюк - К.: НПУ iм. М. П. Драгоманова, 1999. - 96 с.
УДК 378.147
Ю. I. БОЧАР
МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО ПАКЕТУ CorelDRAW ПРИ П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В 1НЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНОГО
НАПРЯМКУ
У cmami розглядаеться проблема тдготовки майбуттх фахiвцiв iнженерно-педагогiчного напрямку та np0aHani30eaH0 pieeHb ix тдготовки до використання програмного пакета CorelDRAW у редак^йно-видавничих системах.
Ключовi слова: комп 'ютерна грaфiкa, техтчт Ыюстрацп, CorelDRAW, грaфiчнi ефекти.
Ю. И. БОЧАР
МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОГРАММНОГО ПАКЕТА CorelDRAW В ПОДГОТОВКЕ СПЕЦИАЛИСТОВ ИНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГОГ НАПРАВЛЕНИЯ
В статье рассматривается проблема подготовки будущих специалистов инженерно-педагогического направления и проанализирован уровень их подготовки к использованию пакета CorelDRAW в редакционно-издательских системах.
Ключевые слова: компьютерная графика, технические иллюстрации, CorelDRAW, графические эффекты.
Ju. I. BOCHAR
METHODOLOGICAL FEATURES OF USAGE OF SOFTWARE PACKAGE CORELDRAW FOR ENGINEERING SPEZIALISTS OF PEDAGOGICAL
DIRECTION
The article deals with the problem of training future specialist and analyzes the level of training future professionals who uses CorelDRAW in editorial publishing systems.
Keywords: professional activities, editorial and publishing systems, CorelDRAW, computer technologys.
В умовах сучасного шформацшного сустльства перед вичизняними ВНЗ виникае необхвдтсть забезпечення якосп фахово! тдготовки майбуттх iиженерiв-педагогiв. Оргатзащя тако! тдготовки повинна враховувати соцiально-економiчнi чинники, що
