CC BY
49
УДК 007:304:659
А. Л. ГУСАК
1НФОРМАТИВНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ СТУДЕНТ1В НЕПРОФ1ЛЬНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ : РЕЗУЛЬТАТИ КОНСТАТАЦ1ЙНОГО
ЕКСПЕРИМЕНТУ
Обгрунтовано Heo6xidHicmb проведення aHani3y рiвня сформованостi тформативно! KOMnemeHmHocmi студентiв непрофыьних спе^альностей. Проaнaлiзовaнi навчальш плани освтньо-квaлiфiкaцiйного рiвня бакалавр вищих навчальних зaклaдiв (ВНЗ) Украши. Визначено поняття «тформативна компетенттсть», «рiвень» сформовaностi тформативно! комnетентностi». Висвiтленнi проблеми оцiнки рiвнiв сформовaностi тформативно! компетентностi студентiв непрофыьних спе^альностей.
Ключевi слова: тформативна компетенттсть, мотторинг, рiвень сформовaностi тформативно! компетентностi.
А. Л. ГУСАК
ИНФОРМАЦИОННАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ СТУДЕНТОВ НЕПРОФИЛЬНЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ: РЕЗУЛЬТАТЫ КОНСТАТАЦИОННОГО ЭКСПЕРЕМЕНТА
Обоснована необходимость проведения анализа уровня сформированности информационной компетентности студентов непрофильных специальностей. Проанализованы учебные планы образовательно-квалификационного уровня бакалавр вузов Украины. Определено понятие «информационная компетентность», «уровень сформированности информационной компетентности». Освещены проблемы оценки уровней сформированности информационной компетентности студентов непрофильных специальностей.
Ключевые слова: информационная компетентность, мониторинг, уровни сформированности информационной компетентности.
A. L. GUSAK
ANALYSIS OF THE INFORMATIONAL COMPETENCE OF THE STUDENTS OF THE NON-CORE SPECIALTIES: RESULTS OF STATEMENT EXPEREMENT
The necessity of considering the level of formation of informational competence of the students of the non-core specialties is grounded. It is analyzed the curricula of educational qualification of Bachelor of higher education in Ukraine. The concepts of «informational competence», «level of informational competence» are defined. The problem of evaluation of levels of informative non-core competencies students specialtiesare highlighted.
Keywords: informational competence, monitoring levels of the informational competence.
Сучасний перюд розвитку суспшьства характеризуемся великим впливом на нього комп'ютерних технологш, як проникли в ус сфери людсько' дiяльностi, забезпечуючи поширення шформацшних потоков в суспшьств^ утворюючи глобальний шформацшний прослр. Важливою частиною цих процеав е комп'ютеризащя освии.
Ниш в системi освии посилюеться суперечшсть мiж традицшним темпом навчання людини i темпом появи нових знань, що постшно прискорюеться в результата того, що велика частина людства займаеться ix виробництвом. Саме тому бшьшстъ кра'н привертають в систему освии новi iнформацiйнi технологи i теxнiчнi засоби iнформатики.
Традицiйна шформацшна дiяльнiсть набувае якiсного розвитку, наповнюеться новим змiстом. Тому особливо' актуальносп набувае питания пiдготовки фаxiвця ново' якосп, який володш би знаннями, вмiниями, навичками в сферi комп'ютерних технологш, був би готовим до отримання, засвоення, переробки та творчого, ефективного 'х застосування для виршення
завдань у професiйнiй дiяльностi i повсякденному життi, тобто щоб у нього була би сформована компетентшсть в сферi iнформацiйних та комп'ютерних технологш.
У Державнiй програмi «1нформацшш та комунiкацiйнi технологи в освт i наущ» наголошуеться, що важливим завданням вичизияно! освiти, ввд успiшностi вирiшення якого визначальною мiрою залежатиме розвиток кра!ни та 11 мiсце у свiтовiй спiльнотi, е тдготовка пiдростаючого поколiння до життя i дiяльностi в умовах сучасного шформатизованого суспiльства [11].
Здiйснення аналiзу стану сформованостi шформативно! компетентностi впливае на коригування i знаходження резервiв розвитку шформативно! компетентностi i якостей особистосп.
При цьому варто зазначити, що сформовашсть певного рiвня шформативно! компетентностi - це результат, тобто шнцевий продукт, те, що змшити вже неможливо. Тому актуальнiшим стае шший пiдхiд - управлiння процесом, тобто управлiння над результатами. Використовуючи цей шдхвд, ми можемо своечасно зробити виправлення i отримати бажаний результат [9, а 192]. Отже, з метою досконалосп освiти в укра!нських вузах постае проблема безперервного наукового дiагностико-прогностичного дослiдження дiяльностi учасникш освiтнього процесу.
Проблемою визначення рiвня сформованостi шформативно! компетентностi займалися багато вчених, зокрема Н. Н. Абакумова [1], С. В. Сфимова [5], Е. Зеер [6], М. Л. Катаева, I. Н. Мовчан [7].
Метою статп е до^джения сучасного стану сформованосп шформативно! компетентносп студенпв непрофiльних спецiальностей.
Пiд iнформативною компетентшстю ми розумiемо iнтегративне утворення особистосп, яке проявляеться в здатностi особистосп задовольнити iндивiдуальнi, суспiльнi та професшш потреби засобами комп'ютерних технологiй як в професшнш дiяльностi, так i в життi загалом
Вiдповiдно до «Положения про оргашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах» 161 ввд 2 червия 1993 року на кафедрах рiзних навчальних закладiв розробляються i застосовуються власнi робочi навчальнi програми з дисциплiн комп'ютерного профiлю [12]. Це призводить до того, що вщсутнш едииий тдх1д до оргатзацл формування шформативно! компетентносп студенпв непрофiльних спецiальностей, що проявляеться, наприклад, у невiдповiдиостi юлькосп кредипв ECTS на вивчення дисциплiни «1нформатика i комп'ютерна техшка» та форми контролю при цьому, у вщведеному часу на вивчення дисциплши та шлькосп форм поточного i тдсумкового контролю. Хоча при цьому варто зазначити, що обсяг сформованих знань та вмшь з дисциплши «1нформатика i комп'ютерна техшка», зазначених у освиньо-професшних програмах, е однаковим.
Нами також було проаналiзовано змiст навчальних програм дисциплiн комп'ютерного профiлю. Аналiз показав, що переважна бiльшiсть навчальних програм з шформатики i комп'ютерно! технiки для студенпв непрофiльних спещальностей ставлять за мету ознайомити студенпв з iнформативним забезпеченням професшно! сфери, будовою та принципами роботи персональних комп'ютерiв, навчити проводити пошук шформацп в Iнтернатi, вiдправляти електрониу пошту, захищати iнформацiю вiд комп'ютерних вiрусiв тощо. Лише у деяких освиньо-професiйних програмах мета розкриваеться ^зь призму специфiки професи майбутнiх фахiвцiв i звучить так: ознайомити студенпв з актуальними проблемами iнформацiйних систем та технологий, питаннями сучасного шформацшного забезпечення сфери мiжиародних вiдиосии, тенденщями розвитку апаратних засоб1в та програмного забезпечення тощо.
У зв'язку з вищезазначеним ввдзначимо, що пiдготовка студенпв непрофiльних спецiальностей до використания шформативних технологiй у майбутнiй професiйнiй дiяльностi не може обмежуватися тiльки засвоенням iнформативних знань, прикладних умiнь i навичок, а повинна супроводжуватися формуванням свiтогляду i ввдповщально! життево! позици, особистим ухвалениям загальнолюдських i культурних цiнностей, розумiниям власно! вiдповiдальностi за результати свое! дiяльностi, розвитком особиспсно! конкурентноздатностi.
Вiдповiдно до цього ми вважаемо, що ввдправним пунктом у формуванш шформативно! компетентностi студентiв непрофшьних спецiальностей е цiлепокладания. Тому визначення мети та завдань навчальних курив, спрямованих на формування шформативно! компетентност
студентiв, адекватних рiвню шформацшного розвитку суспiльства, сучасним свiтовим освггшм тенденцiям i стандартам, професiйному спрямуванню, е нагальним та необхiдним.
На нашу думку, вища школа мае готувати не лише освiченого фахiвця, а працiвника нестандартного творчого мислення. Це положения нами враховано при визначенш компонентiв сформованосл шформативно1 компетентносп студенлв непрофiльних спецiальностей, вiдповiдних 1м критерив, показник1в та дiагностики рiвня сформованостi визначено! компетентностi у майбутшх фахiвцiв.
Про активний або високий рiвень сформованостi шформативно1 компетентност студеипв непрофiльних спецiальностей свiдчать:
• сформовашсть аксюлопчно1 компоненти: наявний високий стутнь сформованосл системи поглядiв i ввдносин до процесiв шформатизаци, що реально ввдбуваються; цiлiснiсть цiннiсних орiентацп i установок, яка свiдомо реалiзуеться в процеш !х шформацшно1 дiяльностi; умшня оцiнювати процеси, що вiдбуваються в шформацшному просторi, i явища на основi iндивiдуально-зрозумiлих i особово-прийиятих цшностей; студенти автономнi i самостiйнi в сво1х оцiнках i думках щодо iнформацiйних явищ i процес1в; студенти сввдомо i вiдповiдально вибирають мету свое1 шформацшио! дiяльностi i сощально прийиятнi засоби И досягнения, здатш активно вiдстоювати сво! переконания i позицiю; студенти володiють прийомами творчого саморозвитку; у студентiв iснуе потреба у створенш iнформацiйних продуктiв; наявне активне прагнения до творчо1 обробки шформаци з використаниям комп'ютерних технологш; студент проявляе високий iнтерес до шформацшно1 дiяльностi; присутнi особисто значущi та цiннiснi прагнения, iдеали, погляди, ставлення до продукту i предмета дiяльностi у сферi iнформацiйних процеив i вiдиошень; студент сприймае шформативну компетентнiсть як одну з проввдних професiйних i соцiальних цiнностей; адекватно оцшюе власнi можливостi у використанш iнформацiйних технологiй;
• сформованiсть когштивно1 компоненти: регулярне вивчения студентами лиератури за фахом, знания методiв роботи з шформащею; знания основних понять та методiв iнформатики як науково1 дисциплiни та iнформацiйних технологiй; розумшия вiдмiнностi автоматизованого i автоматичного виконання iнформацiйних процесiв; орiентацiя в особливостях засоб1в iнформацiйних технологiй з пошуку, переробки i зберiгания iнформацil, а також виявлення, створення i прогнозування можливих технологiчних етапiв з переробки шформацшних потошв; наявнiсть високого ступеня теоретично1 готовностi до здiйснения шформацшно1 дiяльностi.
• сформованiсть результативно1 компоненти: висока емоцшна активнiсть, що стае шструментом творчого освоення, споживання i використання iнформацil, виконуе функцiю регулятора цшшсно1 орiентацil вiдчуттiв i емоцш людини в структурi його шформацшно1 компетентностi; сформованiсть i розвиток у студенпв рiзноманiтних способiв дiяльностi; студент добре використовуе засоби шформацшних технологш; сформоваш на високому рiвнi технолопчш навики i умiния роботи з шформацшними потоками; наявна здатнiсть до творчосп, саморозвитку, освоения способiв спшкування з партнерами по професiйнiй дiяльностi; студент вмiе працювати автономно i в колективi;
• сформованiсть рефлексивно-комушкативно1 компоненти: вiльне орiентувания студентiв в шформацшних джерелах; умiния точно формулювати iнформацiйний запит; потреба в самошзнанш, саморозвитку i найповнiшiй реалiзацil сво1х творчих можливостей i iндивiдуальних здiбностей в iнформацiйному просторi; основними мотивами шформацшно-навчально1 дiяльностi е майбутш висок1 професiйнi досягнения, як1 розглядаються з погляду !х максимально1 корисносп для навколишнiх людей i суспшьства; студенти ввдмшно володiють комп'ютерною техшкою i новими iнформацiйними технологiями, вшьно, усвiдомлено i творчо використовують придбаш знания i умiния при ршенш навчально-професiйних завдань, мають свiй шдив^альний стиль при роботi з шформащею; знають, розумшть застосувания мов та шших видiв знакових систем, техшчних засобiв в процесi передачi шформаци.
Про нормативний або достатнiй рiвень сформованост1 iнформативноl компетентностi студент1в непрофшьних спецiальностей свiдчать:
• сформованiсть аксюлопчно1 компоненти: студенти зацiкавленi в отриманш нових знань, як1 служать основою розвитку системи шформацшних потреб i штереив; критерil оцiнки
iнформацiйних явищ, що ввдбуваються, не завжди глибок1, гнучк1 i рiзноманiтнi; не завжди потреба реалiзувати сво! переконания усвiдомлена з позищею сустльно! значущостi;
• сформованiсть когштивно! компоненти: студент значною мiрою володiе методами роботи з iнформацiею, знания носять продуктивний характер; студенти усввдомлено сприймають iнформацiю, оперують поияттями, проте звернения до позапрограмового матерiалу мае етзодичний характер; студенти впевненi в адекватносп сво!х поглядiв реальним процесам шформатизаци, що вiдбуваються в суспшьств^ здатнi сформувати i аргументувати мету свое! шформацшно! дiяльностi; у студенпв достатнiй рiвень теоретичних знань з школи не повним усвiдомлениям;
• сформовашсть результативно! компоненти: характерна регулююча роль вищих сощальних вiдчуттiв; студент здатний критично ощнювати iнформацiю, визначати !! як1сну сторону; джерело шформацп розглядаеться передуам, як предмет задоволення пiзнавальних потреб; стан iнформованостi супроводжуеться вiдчуттям психологiчного комфорту, упевненiстю i зв'язаний з пiдвищениям соцiального статусу i квалiфiкацi!; наявна недостатия сформовашсть i розвиток у студентiв рiзних способiв дiяльностi; не завжди рацюнальне використания засобiв iнформацiйних технологiй; не завжди наявна потреба у творчосп, саморозвитку та працювати у колективц
• сформованiсть рефлексивно-комунiкативно! компоненти: студенти добре орiентуються в рiзних шформацшних джерелах i володiють алгоритмами оптимiзованого пошуку iнформацi!; усвiдомлено формулюють сво! шформацшш запити i розумiють важливють вивчения iнформацiйних технологiй i комп'ютерно! техшки; прагнуть вирiшувати поставленi перед ними задачi рiзними способами, проявляють активнiсть та iнiцiативу; не завжди устшно використовують отриману iнформацiю при виршенш завдань, проте наполегливо борються з труднощами i намагаються запропонувати свiй шлях вирiшення рiзних проблем.
Про шту!тивний або низький рiвень сформованостi iнформативно! компетентност студенпв непрофшьних спецiальностей свiдчать:
• сформованiсть аксюлопчно! компоненти: вiдсутия сформованiсть iнформацiйних потреб i iнтересiв; зацiкавленiсть студентiв в отриманш нових знань зумовлена лише потребою, скласти залiк або юпит; студенти зазнають труднощiв у продукуванш iндивiдуальних критично-оцiнних думок щодо шформацшних явищ i процесiв; не володшть прийомами постановки власних цiлей шформацшно! дiяльностi; творча спрямованiсть вказано! дiяльностi розвинена слабо;
• сформованiсть когштивно! компоненти: наявний мшмальний обсяг володшня методами роботи з iнформацiею; репродуктивний характер знань, низький ступiнь теоретично! готовносп до здiйснения iнформацiйно! дiяльностi; знания про джерела iнформацi! ттмальт або вiдсутнi взагалi;
• сформовашсть результативно! компоненти: орiентацiя на отримання вииятково особистого емоцiйного задоволения ввд iнформацi!; рiвень вимог до яшсно!, змiстовно! складовi iнформацi! невисокий; прояв соцiальних, вищих вiдчуттiв розвинений слабо i не вiдiграе iстотно! ролi в дiях i вчинках;
• сформовашсть рефлексивно-комушкативно! компоненти: недостатньо добре знайомi з iнформацiйними джерелами; не володшть прийомами постановки власних цшей шформацшно! дшльностц у мотивацiйнiй сферi студенпв переважають ситуативнi потреби i мотиви; нечiтко виражений iнформацiйний штерес; студенти погано володiють алгоритмами пошуку шформацп, мають труднощi в !! творчому застосуваннi при вирiшеннi конкретних навчально-професiйних завдань. Навички володшня комп'ютерною техшкою у стадi! формування [2; 3, с. 21-28; 4; 8].
З метою виявлення рiвня сформованосп iнформативно! компетентностi, стану i проблеми iнформативно! пiдготовки студентiв непрофшьних спещальностей на етапi пiлотажного до^дженням нами було охоплено 425 студенпв ГУ курсу.
Дослiджения проводилося на базi Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Укра!нки (139 студентiв), Нацюнального педагогiчного унiверситету iменi М. П. Драгоманова (140 студенпв) i Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка (146 студентiв) за спещальностями «Педагогiка», «Бiологiя», «Iсторiя», «Фiлологiя».
Оцiнка сформованостi шформативно1 компетентносп студентiв непрофiльних спецiальностей здiйснювалася на основi експертно1 оцiнки за авторською «Методикою вимiрювання сформованосп шформативно1 компетентносп студентiв непрофiльних спещальностей».
Виведения кшьк1сно1 характеристики кожного компонента здiйснювалася за сумарною ощнкою отриманих балiв кожного з показнишв сформованостi шформативно1 компетентность
Розроблена нами дiагностична карта «Методика вимiрювання сформованосп шформативно1 компетентностi студеипв непрофiльних спещальностей» дозволила дослiдити ршень сформованостi окремо кожного компонента шформативно1 компетентносп студентiв непрофiльних спецiальностей. Отримаш нами данi про рiвень сформованосп компонент шформативно1 компетентносп представленi у табл. 1.
Як свiдчать даш таблицi, найвищий показник високого рiвня - 12% простежуеться за аксюлопчною компонентою сформованостi шформативно1 компетентности найвищий показник низького рiвия - 35,8% - за рефлексивно-комушкативним компонентом. Це при тому, що рефлекшею регулюються усi компоненти шформативно1 компетентность Завдяки рефлекси студент вiдстежуе цш, процес i результат свое1 дiяльностi щодо набуття компетенцiй у галузi iнформатики, а також усвiдомлюе л внутрiшнi змiни, як1 в ньому вiдбуваються, усвiдомлюе себе як особиспсть, що змiнюеться. Завдяки рефлексивному мехашзму людина переходить на новi рiвнi свого розвитку.
Загалом, студентам притаманний достатнiй рiвень шформативно1 компетентностi -69,6%, вш е переважаючим i за всiма компонентами.
Разом з тим, на нашу думку, треба звернути увагу на те, що значнш частиш студентiв непрофiльних спещальностей (30%) властивий низький рiвень сформованосп шформативно1 компетентностi.
Таблиця 1
Рiвень сформованосmi тформативно'{ компетентностi студентiв непрофшьних _спещальностей_
Компоненти сформованосп шформативно1 компетентностi Рiвнi сформованостi
високий достатнш низький
а. п. % а. п. % а. п. %
Аксюлопчна 55 12,9 252 59,3 118 27,8
Когнiтивна 40 9,4 250 58,8 135 31,8
Процесуальна 35 8,2 268 63,1 122 28,7
Рефлексивно -кому нiкативна 30 7,1 243 57,1 152 35,8
Узагальнений показник, % 9,4 59,6 30
Як засвiдчують результати нашого до^джения, наявна оргашзащя навчания не забезпечуе ефективного формувания iнформативноl компетентностi майбутнiх фахiвцiв непрофшьних спецiальностей, виявлено переважания достатнього рiвия сформованост1 iнформативноl компетентностi студент1в непрофшьних спещальностей. Негативним е те, що виявлено невисокий вiдсоток студентiв з високим рiвнем сформованостi iнформативноl компетентносп на фонi велико1 кiлькостi студеипв з низьким рiвнем сформованостi тако1 компетентностi. Це дае пiдстави стверджувати, що наявна органiзацiя навчания спрямована переважио на подолания певних труднощiв: прогалини в ранiше отриманих знаниях; недостатия iнформацiйна культура; неумiния обрати правильний режим працi та ввдпочинку; невмiния самостiйно працювати з матерiалом; вiдсутнiсть навичок контролювати сво! знания та вмшия; вiдсутнiсть належного систематичного контролю за дiяльнiстю; неадекватна самоощнка сво1х можливостей; недостатнiй розвиток дослвдницьких умiнь; низький рiвень розвитку абстрактного й аналиичного мисления та творчих здiбностей.
Одержанi даш нашого дослiдження дозволили визначити основш причини недостатнього pÎBHH iнформативноï компетентносп випускник1в вищо1 школи. Це зокрема: нечика iнформацiйна спрямованiсть 3MiCTy навчальних курив; ввдсутшсть у студентiв штересу до оволодiння курсами iнформатики; невмшня використовувати мiжпредметнi зв'язки iнформацiйного характеру; низький рiвень самоконтролю та самооцшки у студенлв; недостатня пiдготовка викладачiв ВНЗ з цieï проблеми; ввдсутшсть системи контролю (монiторингy) за формуванням кожного окремо взятого компонента iнформативноï компетентност та вказаноï компетентностi загалом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абакумова Н. Н. Диагностика информационных компетентностей на разных уровнях образования / Н. Н. Абакумова // Открытое и дистанционное образование. - 2007. - № 25. - С. 11-18
2. Атаян А. М. Дидактические основы формирования информационной культуры личности в условиях информатизации общества: дис. ... канд. пед. наук / А. М. Атаян. - Владикавказ, 2001. -177 с.
3. Баловсяк Н. 1нформацшна компетентшсть фахiвця / Н. Баловсяк // Педагопка i психолопя професшжй освгти. - 2004. - № 5. - С. 21-28
4. Гендина Н. И. Информационная культура личности: диагностика, технология формирования. Учеб.-метод. пособие. / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, И. Л. Скипор. //. - Кемерово: КемГАКИ, 1999. - Ч. 1 - 146 с.
5. Ефимова С. В. Информационные потребности студентов физкультурного вуза / С. В. Ефимова, И. И. Таран // Профессиональное образование. - 2010. - № 6. - С. 32-34
6. Зеер Э. Компетентностный подход к модернизации профессионального образования / Э. Зеер, Э. Сыманюк // Высшее образование в России. - 2005 - № 4. - С. 23-30
7. Мовчан И. Н. Структура и содержание информационной деятельности студентов вуза / И. Н. Мовчан // Информатика и образование. - 2009. - № 7. - С. 116-118
8. Родигина I. В. Компетентнiсно-орieнтований шдхщ до навчання / I. В. Родигина - Х.: Видавнича група «Основа», 2005. - 96 с.
9. Рябова З. В. Мониторинг навчальноï дiяльностi учшв загальноосвiтньоï школи // Науково-тзнавальна дiяльнiсть учасниюв освгтнього процесу навчальних заклад1в рiзних рiвнiв акредитаци / Зб. наукових праць. К.: Науковий свгт, 2002. - С. 192
10. http://www.duikt.edu. ua/index.php?option=com_content&view=article&id=439&Itemid=58&lang=uk -European Credit Transfer System.
11. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/! 153-2005-п
12. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93
