Формування інформаційно-освітнього середовища навчання у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

7. Ермакова И.В. Что мы едим? Воздействие на человека ГМО и способы защиты. - М. : Изд-во "Амрита-Русь", 2010. - 62 с.

8. Третьякова В. Правове регулювання бюетичних проблем, пов'язаних i3 застосуванням генно! шженери та обiгом ГМО у вщкритих i закритих системах / В. Третьякова // Вiче. -2007. - № 21/22. - С. 38-41.

Джура О.Р., Терешкевич Г.Т. (с. Диогена), Андрушко В.Т. Основы биобезопасности в контексте биоэтики

Рассмотрены биоэтические критерии разрешимости биомедицинских манипуляций и генной инженерии в контексте достоинства человека, его целостности и идентичности. Освещены проблемы биобезопасности в контексте биоэтики.

Ключевые слова: биомедицинские манипуляции, генная инженерия, биобезопасность, генетически модифицированные организмы, целостность человека, интег-ральность человека, принципы биоэтики.

Dzhura O.R., Tereshkevych G.T. (s. Dioghena), Andrushko V.T. Fundamentals biosafety in the context of bioethics

The article dealt with bioethical criteria permission biomedical manipulation and genetic engineering in the context of human dignity, her integrity and identity. Also, considered with the problem of biosafety in the context of bioethics. The article highlights the ethical principles of intervention in genetic engineering for diagnosis, treatment, production of medicines, seeking alternatives, experimentation.

Keywords: biomedical manipulation, genetic engineering, biosafety, genetically modified organisms, human integrity, integrity rights, principles of bioethics.

УДК378.14:004 Курсант Н.В. Чудтова; проф. Ю.1. Грицюк,

д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД

ФОРМУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-ОСВГШЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАВЧАННЯ У ЛЬВ1ВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 БЕЗПЕКИ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1

На прикладi Львiвського ДУ БЖД наведено основш причини використання су-часних шформацшно-осв^шх технологш навчання при шдготовщ курсанпв i сту-денпв для потреб МНС Укра!ни. Встановлено, що традицшна схема отримання осв> ти в першш половит життя морально застарша i потребуе замши на безперервну ос-в^у i навчання протягом всього життя. Для нових форм навчання характерш ште-рактившсть сшлкування та ствпраця з викладачами-наставниками в процес набуття знань.

Ключовг слова: шформацшш технологи навчання, шформацшно-осв^не сере-довище, репродуктивне навчання, креативна система освгги.

Упродовж останшх кшькох роюв система вищо! осв1ти Украши зазнае р1зних концептуальних змш [4], бшьшють з яких характеризуются новим розумшням цшей 1 цшностей освгги, усвщомленням потреби переходу до безперервно! освгги, фундаментальними тдходами до впровадження нових технологш навчання. Реал1защя багатьох 1з цих завдань, як стоять перед системою вищо! осв1ти, на сьогодш неможлива без використання адекватних ме-тод1в 1 досконалих засоб1в 11 шформатизацп [5].

Сучасш шформацшш та комушкацшш технологи дедал бшьше про-никають в навчальний процес вищо! школи, перетворюючись на головний його системний елемент [14], який значною м1рою визначае характер 1 напря-

мок розвитку освiти. Безперечно, цi завдання постають i перед системою ви-що1 освiти МНС Укра1ни [3], адже науково-педагопчш працiвники мають не тшьки вмiти квалiфiковано обирати i застосовувати саме т навчальнi технологи, якi повною мiрою вiдповiдають змiсту i цiлям вивчення конкретно1 дис-циплши, але й враховувати шдив^альш особливостi курсанпв, студентiв i слухачiв.

Зокрема, у Львiвському державному ушверситеп безпеки життедiяль-ностi (далi - Львiвський ДУ БЖД) набувають все бшьшо! вагомостi шформа-цiйно-комунiкацiйнi технологи [9, 10], яю забезпечують загальну комп'юте-ризацiю навчального процесу на такому рiвнi, який дае змогу вирiшувати курсантам, студентам i викладачам щонайменше три основнi завдання:

• забезпечуе входження в мережу 1нтернет кожного учасника навчального процесу у будь-який час [ з р1зних м1сць перебування (рис. 1);

• розвивае единий шформацшний простр освггтх шдустрш, яю сукупно забезпечують присутшсть у них у р1знш час [ незалежно один ввд одного вах учасникш освпнього [ творчого процесу;

• створюе, удосконалюе та ефективно використовуе управлякга шформа-цшно-освпш ресурси - бази даних [ банки знань, призначеш особисто для курсанта, студента [ викладача з можливгстю повсюдного доступу для робо-ти з ними.

Рис. 1. Доступ до мережi 1нтернет будь-якого учасника навчального процесу у будь-який час i з рiзних мкць перебування1

Виходячи з тепершшх швидких темтв комп'ютеризацп освггньо! га-лузi знань [6], а також враховуючи прагнення до впровадження комп'ютерно-го i мережевого забезпечення навпъ вдома, можна сподiватися, що найближ-

1 Информационные технологии в сферах деятельности. [Электронный ресурс]. - Доступный з Ьйр://^^^ rsvpu.ru/departments/ еНп/еетк/ЫЪНсЛека

чим часом вказаш комплексш завдання в повному обсязi хоча i будуть вирь шенi навiть у невеликих мютечках, проте у вiддалених малих населених пунктах ця проблема залишиться не виршеною ще протягом тривалого часу.

Водночас, у багатьох претенденпв на освиу, а також постшно охочих до не! зростае розумшня того, що традицiйна схема отримання освгги в пер-шiй половит життя морально застарiла i потребуе замiни на безперервну ос-впу i навчання протягом всього життя. Для нових форм навчання характерш штерактивнють спiлкування та спiвпраця з викладачами-наставниками в про-цесi набуття знань. Для цього мають бути розроблеш новi методики навчання, яю враховуватимуть конструктивiзм у поведшщ та запитаннях, бажання набути знання студентами з обмеженими можливостями перемщення чи не-повносправними1, тобто навчання мае проходити без часових i просторових меж. Для тдвищення якосп освiти передбачаеться також iнтенсивно вико-ристовувати новi iнформацiйнi технологи [12].

Рiзнi пiдходи до визначення змюту сучасних освiтнiх технологiй навчання виникають тому, що вони об'еднують рiзноманiтну сукупнiсть спосо-бiв реалiзацil навчальних планiв i програм, яю е системою форм, методiв i за-собiв навчання, а також спрямоваш на досягнення освiтнiх цшей. Вiдмiннiсть вiдомих освiтнiх технологiй навчання багато фахiвцiв [7, 16] зазвичай асо-цiюють з вiдмiнностями мiж традицiйно використовуваними засобами навчання. Водночас сучасш iнформацiйнi технологи навчання вони асощюють тiльки з використанням методiв i засобiв iнформацiйно-комунiкацiйних систем у поеднанш з комп'ютерною технiкою [3]. Проте освiтне середовище [8], в якому реалiзуються шформацшш технологи навчання, визначають компо-ненти, що його створюють:

• техшчш - комп'ютерна технжа [ засоби комунжацшного зв'язку;

• програмт - електронш засоби тдтримки шформацшних технологш навчання, що реал1зовуються;

• оргатзацшно-методичт - настанови курсантам, студентам [ викладачам, настанови з оргашзацп навчального процесу.

Пiд освiтнiми технолопями навчання у Львiвському ДУ БЖД розу-мiемо як систему наукових i iнженерних знань [3, 9, 10], а також шформацшних методiв i засобiв, якi використовують для створення, збирання, передач^ зберiгання та оброблення шформаци в системi Мiнiстерства надзви-чайних ситуацш. Завдяки цьому формуеться пряма залежнють мiж ефектив-нiстю виконання традицшних навчальних програм i ступенем штеграцп в них вiдповiдних iнформацiйно-комунiкацiйних технологш.

Основна мета виршення проблеми шформатизацп навчального процесу у Львiвському ДУ БЖД полягае в тому, що внаслщок його запроваджен-ня мае бути досягнута глобальна рацiоналiзацiя штелектуально! дiяльностi охочих до навчання курсанпв, студентiв i навiть викладачiв за рахунок вико-ристання сучасних шформацшних технологiй з метою тдвищення ефектив-ностi та якостi тдготовки рiзних фахiвцiв до рiвня шформацшно! культури,

1 Неповносправний, шватд, катка - людина, яка частково або повшстю втратила працездатшсть внастдок поранення, хвороби, калщтва чи старост!.

досягнутого хоча б у кра1нах Захщно1 Свропи. При цьому мае бути забезпе-чена пiдготовка кадрiв для потреб структурних тдроздшв МНС з новим типом мислення, яке вщповщатиме сучасним вимогам постiндустрiального сус-пшьства [3].

Використання сучасних iнформацiйно-комунiкацiйних систем у про-цесi навчання дае змогу курсантам, студентам i викладачам не тiльки отрима-ти шформащю про об'ект управлiння, але й допомагае 1м усвщомити все роз-ма1ття та складнiсть зв'язкiв, характерних для реальних освгтшх закладiв, простежити динашку цих зв'язкiв у разi змiни зовнiшнiх i внутрiшнiх чинни-кiв, а також зруйнувати мiждисциплiнарнi бар'ери, що сформувалися у кур-сантiв чи студентiв ще зi школи, зумовленi ще колишньою послщовнютю викладання навчальних предметiв. Такий шструментарш дае змогу розроби-ти сучасш навчальнi технологи, якi передбачають формування у курсантiв i студентiв неординарного мислення, творчого тдходу до управлшня проце-сом свого навчання [14, 15]. Зрештою 1х дiяльнiсть стае не набором стандар-тних прийомiв, а Грунтуеться на розумiннi причинно-наслщкових зв'язкiв явищ i процесiв, що ютотно тдвищуе 1х умотивованiсть до навчання, а що бшьше, коли вони переконуються у його реальнш результативностi.

Проте зараз бiльшiсть менеджерiв i теоретикiв системи вищо1 освгга вважають [5, 12], що термш "освiтнi технологи навчання" не зовшм адекват-ний тим iнформацiйним процесам, яю стрiмко входять в нашу свщомють. Частiше за звичай йдеться не про шформацшш технологи навчання, плута-ючи 1х зi звичайним використанням комп'ютерно! технiки у навчальному процесi, трохи рiдше - про комушкацшш технологи, i зовсiм рщко - це вже предмет спещальних обговорень - про аудiовiзуальнi технологи. Тшьки ок-ремi фахiвцi розглядають iнформацiйнi, комунiкацiйнi та аудiовiзуальнi технологи цшюно, тобто взаемопов'язано мiж собою пiд час вирiшення важливо-го завдання - створення нового тформащйно-освтнього середовища нав-чання1, де назваш технологи оргашчно вводять у навчальний процес для ре-алiзацil нових освiтнiх моделей навчання [8].

Одне з сучасних визначень шформацшно-освггаього середовища навчання формулюе його як шформацшно-комушкацшну систему освiти, яка об'еднуе рiзноманiтнi мережевi технолог11, програмш та комп'ютернi засоби, органiзацiйне, методичне i нормативно-правове забезпечення, призначене для тдвищення ефективностi та доступностi освпнього процесу пiдготовки фахiвцiв з певно1 областi знань [2]. У Доповда ЮНЕСКО [21] "Про основнi напрями дiяльностi в областi освiти i iнформатики" пiсля Першого Мiжна-родного конгресу "1нформатика i освiта" вказано, що "... важлива не сама ме-тодолопя пiдготовки фахiвця, а 11 взаемодiя з навчальним процесом, а також 11 значення в контексп системи освии загалом".

Сьогодш однiею з характерних ознак шформацшно-освггаього середовища навчання у Львiвському ДУ БЖД е можливiсть курсанпв, студенпв i викладачiв звертатися до структурованих навчально-методичних матерiалiв

1 Информационно-образовательная среда технического вуза. [Электронный ресурс]. - Доступный з Ьйр://^^^ cnews.ru/reviews/free/edu/it russia/institute.shtml

[9], до навчально-мультимедшних комплекшв всього унiверситету у будь-який час i в будь-яюй точцi мiсця перебування. О^м доступностi навчаль-ного матерiалу, поступово забезпечуеться можливють зв'язку курсантiв чи студенпв з викладачами через мережу 1нтернет, отримання консультацп в он-лайн або офф-лайн режимах, а також можливють отримання щдивщуаль-но! "нашгаци" в освоеннi того або шшого предмету. При цьому багато хто прагне до гнучкого режиму набування знань, до реалiзацп модульних прог-рам з однотипними предметами, яю дають змогу швидко набирати залiковi бали, часто вiльно переводитися з одного вузу в шшш з урахуванням попе-реднього досвiду навчання, набутих знань i навикiв. Як i ранiше, важливою для курсанпв i студентiв залишаеться проблема особистого розвитку i профе-сiйного зростання; не виршеною дилема - тти на роботу пiсля бакалаврату i продовжити навчання заочно, чи отримати стутть магiстра або фах спещ-алiста за встановлений термiн навчання; часто виникае потреба в гнучких програмах пiдготовки аспiрантiв (ад'юнктiв) i докторантiв.

Одним з перспективних напрямiв становления та розвитку системи ви-що! освiти розглядаеться проблема 11 комплексно! шформатизацп, яка ба-зуеться насамперед на вдосконаленнi iнформацiйно-освiтнього середовища навчання. Вщповщно до цього серйозна увага придшяеться розробленню та впровадженню в педагопчну практику дистанцiйного навчання1 [1, 16], яке дае змогу кожнш людиш пiдвищувати свiй освггаш рiвень з мiнiмальним вiдривом вщ виробництва, у вiльний час i за iндивiдуальною траекторiею навчання.

Розробники концепцп дистанцiйного навчання, яку реалiзовано у Львiвському ДУ БЖД, конкретизують 1ндив1дуал1зац1ю освтньо! поведшки курсанпв i студентiв так, що в нш найяскравiше проявляються ознаки особо-во-орiентованого способу навчання [11], а саме:

• гнучмсть - тобто охочий до навчання мае право самостшио планувати час, мюце [ тривалгсть проведення занять;

• модульнкть - матер1али для вивчення р1зних дисциплш пропонуються у вигляд1 модул1в, що дае змогу охочому до навчання генерувати траекторгю свого навчання в1дпов1дно до власних запит1в [ потенцшних можливостей;

• доступтсть - незалежисть в1д географ1чного [ тимчасового мгсця знахо-дження охочого до навчання, що дае змогу навчальнш установ1 не обмежува-ти його в освпшх потребах;

• рентабельтсть - економ1чна ефективиiсть проявляеться за рахунок змен-шення витрат на тдтримку аудиторного фонду, екоиомil тимчасових i пос-тгйних матерiальиих ресурсгв - розмноження дидактичних матерiалiв, друку-вання иавчальио-методичиих посiбиикiв тощо;

• мобтьтсть - швидка та ефективиа реалiзацiя зворотиого зв'язку мiж викла-дачем i охочим до иавчаиия, що е одтею з осиовиих вимог i пiдстав успiш-иостi концепцй дистаицiйиого иавчаиия;

• охоплення - одночасне звериеиия до багатьох джерел навчально! iнформацil (до електроииих бiблiотек, баик1в даиих, баз зиаиь i 1и.) велико! кiлькостi охочих до навчання;

1 Дистанцшне навчання - сукупшсть технолог1й, що забезпечують доставку охочим до иавчаиия основного обсягу дослiджуваиого матерiалу; штерактивиа взаемодiя студеитiв i викладачiв у процеа иавчаиия, иадаиия студентам можливост! самостiйиоl роботи з освоения достджуваиого матерiалу, а також у процеа иавчаиия.

• технологiчнiсть - використання в освггаьому процес новп'шх досягнень шформадшних [ телекомушкацшних технологи;

• сощальне рЫноправ 'я - р1вш можливост охочих здобути освпу незалежно ввд мгсця проживания, стану здоров'я, елггарносп та матер1ально! забезпече-ностц

• ттернащональтсть - експорт [ 1мпорт сучасних свггових досягнень на ринку освпшх послуг.

Iнформацiйнi технологи навчання привносять новi можливостi в систему будь-яко1 освiти, створюють потребу змiни само1 моделi навчального процесу: перехiд вщ репродуктивного навчання - "переливання" знань з од-ше1 голови в шшу (тобто вiд викладача до курсанпв чи студентiв), до креативноI системи освти, коли в навчальнш аудитори за допомогою нового технолопчного i технiчного забезпечення моделюеться життева ситуащя або виробничий процес, а курсанти i студенти шд керiвництвом викладача мають застосувати сво1 знання, проявляти творчi здiбностi для аналiзу модельовано1 ситуаци та виробляти ршення на пiдставi отриманого завдання. Багато фа-хiвцiв [1, 17, 18] вважають, що розвиток традицшних i нових технологiй навчання мае йти за принципом додатковосп, що, водночас, дае змогу вести мо-ву про принципово нове значення шформацшно-освинього середовища навчання, яке юнуе в реальному чаи i асощюе в собi всю сукупнiсть сучасних освiтнiх технологш здобуття знань1.

Мережа 1нтернет2 - сучасна гшертехнолопя навчання, яка мютить всi останнi досягнення наукового i освiтнього процесу, а 11 устх пояснюеться тим, що вона може "дати всiм все i водночас". Проте завжди знайдеться область освгга для застосування технологiй навчання, де звичайний комп'ютер - шструментарш навчального процесу. Аналопчно ще не настав час вщмови-тися вщ заочно1 форми навчання, яка мають глобальний характер, але не ви-користовуе нiяких комп'ютерних або комушкацшних технологiй" [17, 19].

На погляд Барбьюса3, найважливiшою особливiстю ново1 1нтернет-технологи навчання е те, що вона дае змогу створювати '^ртуальш мережевi громади". Завдяки цьому поняттю вiртуальнi громади набувають не тшьки глобального розмаху, але й деяю абсолютно новi ознаки. Як вважае автор [20], одшею з найважливших особливостей такого простору е його глобальний характер, який дае змогу охочому до навчання здшснювати практично миттевий зв'язок з абонентом i розпочати спшкування. Уже зараз це середо-вище незамiнне для комерцшних i фiнансових структур, шдустри кiно, роз-ваг та шоу^знесу, як! залучають до контакту найрiзноманiтнiшi суспiльства i культури. Цим самим наявнють мережi 1нтернет е головною причиною як

1 Архипова Н.И. Дистанционное образование: возможности и проблемы / Н.И. Архипова, Ю.П. Селиванов // Дистанционное образование. - 1997. - № 4. - С. 24-26.

2 Петров А.Е. Гипертекстовый сетевой электронный учебник для дистанционного обучения в сети интернет / А.Е. Петров. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.distant.ioso.ru/library/publication/hyperset.htm.

3 Анрi Барбюс (фр. Henri Barbusse; *17 травня 1873 р. - "f30 серпня 1935 р.) - французький письменник-марксист, журналкт. Почесний iноземний член Академiï Наук СРСР (1933 р.). З 1923 р. - член Французько!' комушстично!' партiï. Автор роману "Вогонь" (Le Feu, 1916 р.), статей "Свисло з безодт" (1920 р.), "Манiфест iнтелектуалiв" (1930 р.), "Росiя" (1930 р.), збiрок новел "Пригоди", "Правдивi iсторiï" (1928 р.).

швидких темтв глобатзаци, так i !! найбшьш наочним проявом. Понад це, саме глобатзащя суспiльства i визначае характер мережевих ствтовариств.

Завдяки мережi 1нтернет рiзнi аспекти глобалiзацil (науковiй, техноло-гiчний, економiчний, культурний i освггаш) мали вельми значний вплив як на традицшш очнi навчальнi заклади, так i на розвиток рiзноманiтних освгт-нiх нововведень, таких як сучасна концепщя дистанцiйного навчання та вiр-туальнi унiверситети1. У вшх цих органiзацiях рух до глобатзацп вимагае глибоких i радикальних змш структури навчального процесу, методики вик-ладання та проведения лабораторних дослщжень, а також пiдготовки управ-лшського i викладацького персоналу [6, 7, 11, 14].

Висновки:

1. 1нформацшш технологи навчання вносять зм^ у саму модель навчального процесу: перехщ вщ репродуктивного навчання до креативно'1 сис-теми освгти, яка дае змогу отримати доступ до свггових шформацшних ре-сурсiв. Сучасш iнформацiйнi системи так органiзовують шформацшш бази даних i знань, що вони стають легко доступними у будь-який час i будь-якого мюця перебування.

2. Використання сучасних шформацшно-комушкацшних мереж i комп'ютерних технологiй в навчанш поповнюе змiстову i загальнокультурну складову частину iнформацiйного навчального середовища освиньо! галузi знань, збiльшуе обсяг i якiсть професiйних знань, впливае на швидюсть i оп-тимальшсть вирiшення навчальних завдань. Достатнiй рiвень шформацшно! культури кожного охочого до навчання е одшею iз складових загально! куль-тури особистостi.

3. Завдяки мережi 1нтернет рiзнi аспекти глобалiзацil суспiльства зро-били вельми значний вплив як на традицшш очш навчальш заклади, так i на розвиток рiзноманiтних освiтнiх нововведень, таких як дистанцшне навчання та вiртуальнi унiверситети. У всiх цих оргашзащях глобалiзацiя потребуе глибоких i радикальних змiн структури навчального процесу, методики вик-ладання та проведения лабораторних дослщжень, а також тдготовки управ-лiнського i викладацького персоналу.

Чудинова Н.В., Грыцюк Ю.И. Формирование информационно-образовательной учебной среды во Львовском государственном университете безопасности жизнедеятельности

На примере Львовского ГУ БЖД приведены основные причины использования современных информационно-образовательных технологий обучения при подготовке курсантов и студентов для потребностей МЧС Украины. Установлено, что традиционная схема получения образования в первой половине жизни морально устарела и нуждается в замене на непрерывное образование и обучение в течение всей жизни. Для новых форм учебы характерны интерактивность общения и сотрудничество с преподавателями-наставниками в процессе приобретения знаний.

Ключевые слова: информационные технологии обучения, информационно-образовательная среда, репродуктивная учеба, система креативного образования.

1 Bipiy^bHe навчальне середовище (ВНС) (англ. virtual learning environment (VLE)) - програмна система, створена для тдтримки процесу дистанцшного навчання з наголосом саме на навчання, на вщм^ вщ керованого навчального середовища, для якого властивий акцент на управтнш процесом навчання.

Chudinova N.V., Grycyuk Yu.I. Forming of informatively educational environment of studies in the Lviv state university of vital activity safety

On the example of Lviv SU VAS principal reasons of the use of modern informatively-educational technologies of teaching at preparation of students and students are resulted for the necessities of Ministry of emergency measures of Ukraine. It is set that the traditional chart of receipt of education in the first half of life is morally outdated and needs substituting by continuous education and teaching during all of life. For new forms studies are characteristic interactiveness of intercourse and collaboration with teachers-tutors in the process of acquisition of knowledges.

Keywords: information technologies of teaching, informatively-educational environment, genesial studies, system of creative education.

Л1тература

1. Богданова Д. А. Проблемы дистанционного образования в России / Д. А. Богданова, А.А. Федосеев // Информатика и образование : научно-метод. журнал. - 1996. - № 3. - С. 94-97.

2. Виб Я. Дистанционное образование: современное состояние и перспективы / Я. Виб // Образование и информатика : матер. докл. на Втором Междунар. конгр. ЮНЕСКО. - М.,

1998. - Кн. 2, т. IV. - С. 124-127.

3. Грицюк Ю.1. Пщготовка фах1вщв з шформащйно! безпеки для потреб Мшютерства надзвичайних ситуацш Украши / Ю.1. Грицюк, Т.С. Рак // Шоста Мiжнародна конференщя "Новi шформацшш технологи в освт для вшх: навчальш середовища" : матер. наук.-практ. конф. ITEA-2011, 22-23 листопада 2011 р., м. Ки1в. - К. : Мiжнародний науково-навчальний центр шформацшних технологш i систем. - 2011. - С. 123-129.

4. Зарубежные системы образования (Австралия, Австрия, Великобритания, Германия, Греция, Испания, Италия, Канада, Нидерланды, Новая Зеландия, США, Финляндия, Франция, Швейцария, Япония). [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.edu.glavsprav.ru/ abro-ad/other/spravki/foreign/9/

5. Иголина И. Система центров новых информационных технологий: состояние и перспективы / И. Иголина, Ю. Ижванов, В. Кулагин // Международное сотрудничество. - 1997. -№ 4. - С. 4-7.

6. Кононець Н.В. Аспекти педагогично! майстерност викладача: розроблення електрон-них шдручниюв / Н.В. Кононець // Витоки педагопчно! майстерност : зб. наук. праць. -

2009. - № 6. - С. 202-210. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Vpm/2009_6/ kononec.pdf.

7. Круглов Ю.Г. О некоторых итогах и проблемах высшего заочного педагогического образования в России / Ю.Г. Круглов, В.И. Лазарев, В.И. Овсянников // Педагогика и общество : сб. науч. тр. МГОПУ. - М. : Изд-во МГОПУ, 1996. - С. 3-20.

8. Кечиев Л.Н. Информационно-образовательная среда технического вуза / Л.Н. Кечиев, Г.П. Путилов, С.Р. Тумковский. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.cnews.ru/ re-views/free/edu/it_russia/institute.shtml.

9. Лаврiвська О.З. Використання шформацшних технологш у навчальному процес Львiвського державного ушверситету безпеки життeдiяльностi / О.З. Лаврiвська, Ю.1. Грицюк // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. -

2010. - Вип. 20.13. - С. 212-221.

10. Лаврiвська О.З. Значення шформацшно-комушкацшних технологш у професшнш шдготовщ курсанпв i студенпв з шформацшно! безпеки / О.З. Лаврiвська, Ю.1. Грицюк // Проблеми застосування шформацшних технологш, спещальних техшчних засобiв у дiяльнос-ri ОВС, навчальному процесс взаемодп з шшими службами : матер. наук.-практ. семшару, м. Львiв, 24 грудня 2010 р. - Львiв : Львiвський ДУВС. - 2010. - С. 155-159.

11. Морська Л.1. Теоретико-методолопчш засади тдготовки вчителя шоземних мов до використання шформацшних технологш : монографiя / Л.1. Морська. - Тернотль : Вид-во ТНПУ iм. В. Гнатюка, 2007. - 243 с.

12. Образование и 21 век. Информационные и коммуникационные технологии. - М.,

1999. - С. 21-25.

13. Федорова Е.Ф. Системное представление дистанционного образования / Е.Ф. Федорова // Педагогические и информационные технологии в образовании. - 2002. - № 5. - С. 123-128.

14. Тихонов А.Н. Информатизация российского образования и общества в целом / А.Н. Тихонов, А.Д. Иванников // Международное сотрудничество. - 1997. - № 4. - С. 1-3.

15. Чуд1нова Н.В. 1нформацшна безпека Укра1ни та види джерел загроз i небезпек / Н.В. Чуд1нова, Ю.1. Грицюк // Проблеми застосування iнформацiйних технологш, спецiальних тех-нiчних засобiв у дiяльностi ОВС, навчальному процесi, взаемоди з iншими службами : матер. наук.-практ. конф., м. Львiв, 14 грудня 2011 р. - Львiв : Львiвський ДУВС. - 2011. - С. 248-257.

16. Щенников С.А. Открытое дистанционное образование / С.А. Щенников. - М. : Изд-во "Наука", 2002. - 527 с.

17. Хен Д. Педагогика и технология - применение телекоммуникации в образовании // Информация и образование. - Спец. вып.: Технологическое образование. - 1996. - С. 11-20.

18. Яковлев Д.Л. Применение современных телекоммуникационных технологий в дистанционном образовании / Д.Л. Яковлев // Дистанционное образование. - 1997. - № 4. - С. 32-34.

19. Mason, R. Globalising Education: Trends and Applications / R. Mason. - London : Rout-ledge, 1998. - Pp. 37-40.

20. Burbules, Nicholas C. Globalization and Education: An Introduction / Nicholas С. Burbu-les and Carlos Alberto Torres, eds. // Globalization and Education. Critical Perspectives. - New York : Routledge, 2000. - Pp. 348-349.

21. UNESCO. World Education 2000: The Right to Education: Towards Education for All Throughout Life. Paris: UNESCO, 2000. - Pp. 12-18._

УДК 330.341.1 Доц. Г.М. Захарчин, д-р екон. наук;

студ. С.Я. Андруыв - НУ "Льввька полттехшка "

РОЛЬ МОТИВАТОР1В У ПРОЦЕС1 АДАПТАЦП ПЕРСОНАЛУ ПВДПРИеМСТВА

ОбГрунтовано необхщшсть розгляду адаптацшного потенщалу шдприемства через призму мотивацшно! системи. Висв^лено роль мотиваторiв у процес адапта-цп персоналу шдприемства. Охарактеризовано домшукга види мотиваторiв залежно вщ вжу i категорп персоналу.

Ключовг слова: адаптащя, мотиватори, мотиващя, види мотиватс^в, поведшка персоналу, цшност^ зовшшне середовище, змши.

Постановка проблеми. Серед багатьох проблем впчизняного менеджменту особливого значения набувае проблематика адаптацп персоналу до виклиюв зовшшнього середовища та внутршнього укладу господарсько! життедiяльностi шдприемства, його оргашзацшно! культури. Беручи до уваги стрiмкi змши в ушх сферах суспшьства тд впливом глобатзацп, шформати-зацп, штелектуатзацп та штенсифжацп процешв трансформацп економiки, важливим е застосування нових механiзмiв адаптацп персоналу на основi мо-тивацiйних факторiв, яю обумовлюють поведiнку персоналу в рiзних умовах. Оскiльки у мотивацiйних аспектах поведшки людини закладений величезний потенщал адаптацп та розвитку персоналу, то основним завданням менеджменту сьогодення е вивчення адаптивно! реакцп людини, виходячи з !! внутршшх спонукальних сил - мотиваторiв.

Мета дослщження полягае у висвiтленнi ролi мотиваторiв у процесi адаптацп персоналу до виклиюв зовшшнього i внутрiшнього середовищ.

Анал1з останн1х дослiджень 1 публжацш засвiдчуе про доволi знач-ний штерес науковцiв до адаптацшно! проблематики. 1стотний внесок у дослщження адаптацп зробили працi вiдомих впчизняних науковцiв, якi розви-нули певш теоретичнi та прикладнi аспекти. Зокрема, адаптащю персоналу до змiн оргашзацшно! культури дослщжено у монографiях А.Е. Воронково! [1] i Г.М. Захарчин [5]; широкий погляд на адаптащю в системi управлiння