CC BY
24
УДК 351.851:332.146.2:378.6
Пунько Б.М., професор, д.е.н., с.н.с.(рЬш58@икг.пе1)® Лъв\всъкий нацюналънийушеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Гжицъкого
ПРОБЛЕМАТИКА ФОРМУВАННЯ СУЧАСН01 1НН0ВАЦ1ЙН0-1НФ0РМАЦ1ЙН01 ЕКОНОМ1КИ
Визначено проблематику та охарактеризовано теоретико-методолог1чт I прикладт феноменалът прояви «шноеацтно-тформацшног економгчно! системи» у свтовш економгщ. Приведено авторсъке схематичне представления тновацшно-тформацтног економти, гг сгм головних ознак та схематичний принциповий методологгчний алгоритм прогнозування новог модел\ тновацшно-тформацтног економгчно'г системи у просторово-часовому контекст1. Висвтлено украгнсъкг ор1ентири щодо перспектив украгнсъког науки, освти I економти на цъому шляху.
Ключое1 слова: системолог1чш галуз1; 1нтернет-б1знес; штелектуалъний каптал; гнновацгйно-гнформацгйна економта.
Постановка проблеми. Дослщжувана проблема е актуальною, серед И дослщниюв захщш економюти Б. Лундвалл, М. Кастельс, К. Фр1мен. Надал1 проблема почала активно дослщжуватися в Роси, в значнш м1р1 зусиллями Л. Абалкша, Д. Львова, Н. 1ваново!. В Укра!ш значний внесок у розв'язання цього завдання зробили В. Геець, I. Луюнов, А. Чухно, Ю. Бажал, Л. Федулова. Але щ науковщ вказали на швестицшно-шновацшний шлях розвитку, як на едино перспективний, здатний забезпечити суспшьш оч1кування на досягненш крашою гщного мюця у св1товому ствтовариств1, а не на шновацшно-шформацшний шлях розвитку. Хоча обидва щ напрями е
взаемодоповнюючими, \ роль першого не менша, за роль другого. Знову ж таки, як показуе практика, украшська економжа доЫ не стала «швестицшно-шновацшною», аналопчно виникае питания - чи стане украшська економжа «шновацшно-шформацшною економжою». Тобто нашими академжами проблематищ «ново! економ1ки» привернуто значно меншу увагу, що можна пояснити двома причинами: 1) нерозумшня проблеми в наукових академ1ях; 2) вщсутшсть фшансування з боку уряду, а отже нерозумшня проблеми у владних коридорах, або небажання щею проблемою займатися.
Анал1з останшх дослщжень. Серед окремих «украшських пюнер1в», зокрема, можна назвати Яремко Л.А., яка у свош науковш стата «Нова економжа» та шновацшний розвиток» приводить власне визначення сутност1 «ново! економжи», И зв'язку з шновацшними процесами, нововведения нею розглядаються як головний ресурс розбудови економжи, И базова складова [13]. Очкаренко К.О. у науковш стата «Передумови створення шновацшно! шформацшно! мереж1 регюну: роль вищих навчальних заклад1в» розглядае мехашзми залучення вищих навчальних заклад1в до шновацшно! д1яльност1 в
®Пунько Б. М., 2012
440
perioHi. Дослщжено питания включения ушверситслв до регюнально! шновацшно! шфраструктури регюну шляхом ix об'еднання у шновацшну шформацшну мережу. Проанал1зовано шоземний та украшський досвщ розбудови шновацшних мереж осв!тшх заклад1в. Головний висновок -необхщшсть розвитку на регюнальному piBHi шновацшних, шформацшних мереж е очевидною. До того ж, включения у ix склад вищих навчальних заклад1в в регюнальних умовах е також необхщним, адже бшьшють ниш дшчих науково-дослщних установ функцюнують у Киев1 та Харков1. Мають мкце спроби оргашзаци таких структур, вт1м поки що ix економ1чна ефектившсть е незначною. Причиною цього е недостатне охоплення мережею потенцшних учасниюв шновацшного процесу, недостатня розвинешсть посередницьких структур (центр1в трансферу технологш), вщсутшсть досвщу у пращвниюв таких утворень [4-9].
Мета статтг Визначити проблематику «ново! економжи», охарактеризувати теоретико-методолопчш i прикладш феноменальш прояви «шновацшно-шформацшно! економ1чно! системи» у св^овш економщг Привести схематичне представления шновацшно-шформацшно! економжи, И ciM головних ознак та схематичний принциповий методолопчний алгоритм прогнозування ново! модел1 шновацшно-шформацшно! економ1чно! системи у просторово-часовому контекстг Висв1тлити украшсью ор1ентири щодо перспектив украшсько! науки, осв1ти i економжи на цьому шляху.
Виклад основного матер1алу. Поняття «нова економжа» (або «шновацшно-шформацшна економжа» - автор вживае такий термш, вкладаючи тотожне розумшня об'екту i предмету дослщження шшими вченими) введене в економ1чну науку пор1вняно недавно, i його щеологам поки не вдалося знайти тлумачення, прийнятне для Bcix. Проте у захщних крашах цю проблематику сприйняли не тшьки як чергову наукову концепцш, а, й, як нов1тнш напрям вироблення економ1чно! пол1тики для Bcix сфер i р1вшв народного господарства, вивчають феномен ново! економши в Pocii', особливо з позицш готовност1 краши до побудови шновацшно-шформацшно! економши.
Визнання ери ново! економши ставить на порядок денний питания про економ1чн1 закони, що управляють нею. Теоретики люблять цитувати висл1в Шатро i BapiaHO про те, що технолопя змшюе економжу, але не змшюе И закошв («Technology changes. Economic laws do not»). На наш погляд, це дещо спрощений шдхщ, якщо не вщхщ вщ пошуку вщповщг Якби натуралкта запитали, чи змшяться закони ф1зики або бюлоги при переход! з пов1тряного в безпов1тряний npocTip, то вщповщь була б однозначно позитивною. Дивно, але економюти поки допускають, що життя в новш економщ може кнувати за «старих» закошв. Звичайно, «CTapi» економ1чн1 закони не зникнуть, але можна прогнозувати змшу характеру 1хньо1 i прояв1в. Водночас з'являться (швидше за все, вони вже дшть) HOBi економ1чн1 закони, яю наука може передбачити або ж вщкрити в процеЫ функцюнування ново! економжи. Уже зараз фах1вщ широко обговорюють питания про парадокси продуктивное^ пращ («парадокс Солоу») i «цикли Кондратьева», що i'x не вдалося поки повною Miporo пояснити, виходячи з вщомих математичних та eKOHOMi4HHx 3aKOHiB. Деяю дocлiдники стверджують: правила, якi стосувалися, npnMipoM, грошово! й антимонопольно!
441
пол1тики, що працювали в епоху стал1 та легкових автомобЫв, у нишшню епоху панування комп'ютер1в i мереж непридатш. На думку шших, економ1чна цикл1чшсть насправд1 не усуваеться, якщо економжа зростае занадто швидко, то шфлящя буде збшьшуватися; цши на акци, як i рашше, залежать вщ прибутку; i урядам, як, i рашше, доведеться пильнувати, щоб перешкоджати зловживанням з боку монополш - це для краш, де сам уряд не е монопол1ею...
«1нновацшно-шформацшна економжа» веде насамперед до лжвщаци географ1чних i нацюнальних кордошв економ1чного простору. Весь cbít стае реальним або потенцшним кл1ентом ф1рми, й, одночасно, будь-яка ф1рма cbîtoboï економжи е реальним або потенцшним конкурентом. 3 цих передумов бере початок стратепя управлшня i маркетингу: боротьбу за кл1ента потр1бно вести на всьому св1товому ринковому npocTopi, й, з ор1ентащею на цей же npocTip варто будувати стратегш конкуренци. Це приводить до небаченого в icTopiï розширення можливостей для досягнення ycnixy, з одного боку, i збшьшення ризику, з шшого. Прикладом може бути компашя «Amazon.com», що протягом останшх трьох pokíb продала книги майже двом мшьйонам людей з 160 KpaÏH - 3Í свого офку в Cierai. Швелювання географ1чного i нацюнального чинника ниш знаходить вияв у збшьшенш рад1уса впливу окремих людей та неурядових оргашзацш. У cbítí створюеться велике число в1ртуальних 1нтернет-коалщш, у яких об'еднуються однодумщ з метою надання допомоги одне одному в o6míhí шформащею, розробщ та впровадженш cboïx стратегш. Hhhí неурядових оргашзацш приблизно 30 тис., 1хньому становлению значною м1рою сприяе 1нтернет, а вщтак ця кшькють мае стшку тенденцш до зростання. Наприклад, 600 абсолютно р1зних неурядових оргашзацш 70 краш св1ту в 1998 рощ, координуючись через 1нтернет i створивши всесв1тню коалщш, домоглися вщ кер1вництва краш OECP вщмови вщ плашв регулювання м1жнародних швестицш. Анал1з таких акцш дае пщстави стверджувати, що 1нтернет формуе яккно нове глобальне громадянське суспшьство. Це об'еднання людей, як1 живуть i мислять поза нащональними, адмшктративними та географ1чними рамками. Особливо ефективним засобом розвитку таких тенденцш е використання цифрового простору для тиску м1жнародно1 громадськост1 на уряди з метою прийняття вщповщних пол1тичних pimeHb. В ощнках взаемовпливу hoboï економ1ки i держави домшуе точка зору, що 1нтернет не замшив, hí нащональну державу на ïï центральнш позици у CBÍTOBÍñ полчищ, hí класичну пол1тику влади. Однак, bíh змщнив юнуюч1 обмеження нащонально! д1ездатност1 й сприяе створенню глобального громадянського суспшьства. I одне, й шше в перспектив! зачшае позици та поведшку нащонально! держави, але вона не зникне, а тшьки змшиться. Поряд Í3 системою територ1альних держав створюеться мережа вщносин, у якш уряди, м1жнародш та неурядов1 оргашзаци, суб'екти економжи й окрем1 шдивщи сшвкнують, сперечаються i сшвроб1тничають.
У 2008-2010 роках значного поширення почав набувати 6Í3Hec в 1нтернет1, i для багатьох нова економжа стала асощюватися саме з ним. Але це 30bcím не так, хоча 1нтернету й справд1 належить прюритетна роль, нова економ!ка не зводиться до його використання. 1стотною ïï рисою е вироблення i використання нових знань. 1деться не тшьки i нав1ть не стшьки про шновацшш
442
розробки, а, в першу чергу про фундаментальш дослщження та !хне прикладне втшення. Тому позитивно можуть бути сприйнят1 визначення ново! економжи, що представляють !!, як «економжа знань», «знания - штенсивна економжа», «заснована на знаниях економжа», «невагома економжа», «шформацшне суспшьство», «шновацшно-шформацшне суспшьство». Формування ново! економши е результатом розвитку нових знань, оцшки показують, що ниш подвоення знань вщбуваеться кожне десятил1ття. Знания завжди були умовою розвитку виробництва. Однак, до початку XXI стол1ття людство нагромадило ix у такш кшькост1, що вони перейшли в новий яюсний стан i стали самостшним чинником виробництва - штелектуальним катталом (штелектуальним ресурсом, штелектуальним потенщалом), тобто, таким чинником, як земля, каштал i робоча сила. Це робить нову економжу яккно шшою, пор1вняно з yciM попередшм розвитком людства, тому що рашше, незалежно вщ типу суспшьно-економ1чно1 формацп, економжа функцюнувала на основ! одше! i Tie! ж групи чинниюв.
Нашстотшшим у цих умовах е поява i розвиток моделей онлайново! торпвл1 (обсяги TopriB - трильйони $ США): В2В (business-to-business -взаемод1я компанш одна з одною); В2С (business-to-customer - взаемод1я компанп з юнцевими споживачами). 1нновацшно-шформацшна економша вперше створюе умови для практично! реал1зацп модел1 досконало! конкуренцп, тому що формуе достаток шформацп, необмежену кшьккть покупщв та продавщв, зводить до нуля операцшш витрати i л1квщуе Bei бар'ери для нових учасник1в ринку. Р1зновид торгових майданчиюв вщповщае потребам галуз1 або учасниюв ринку. Для взаемодп на них створюють каталоги i проводять аукщони, що дае змогу зводити велику кшьккть покупщв та продавщв з усього св1ту i вчасно лжвщувати надлишки продукцп. Ниш стае очевидним, що в ycix галузях виникають б1рж1 В2В для забезпечення ефектившшого ринку обм1ну товарами м1ж покупцями i продавцями. Компанп «GM», «Ford», «Daimler Chrysler» i «Renault-Nissan» планують цшком перемютитися на спшьну електронну б1ржу з oöiroM у 200 млрд. $ США i з 60 тис. постачальниюв. Передбачають, що перехщ на онлайновий режим роботи дасть змогу скоротити варткть виготовлення автомобшв на 14%.
Одним ¿з першочергових завдань формування мехашзм1в шновацшно-шформацшно! економжи е створення м1жнародно! системи eMici! i використання електронних грошей («digital money»). Цим поняттям позначають номшован! у визначенш валют! або TOBapi розрахунков1 одинищ, що кнують у форм1 електронних запиав в електронних пристроях («device»), шформащю про як1 можна передавати з одного приладу на шший, даючи можливкть користувачам здшснювати розрахунки за господарськими договорами. Вщтак зменшуеться не тшьки попит на rpomi, ем1товаш центральними банками, вщбуваеться своерщна узурпащя оргашзаторами таких систем права на прибуток вщ eMici!, тобто «сеньйораж». Перетворення знань у внутршнш процес eK0H0Mi4H0r0 росту дае пщстави по-новому пщшти до ощнки його peзyльтaтiв. Нагадаемо стародавню притчу, коли хтось, маючи яблуко, подшився ним з будь-ким, то кожен ¿з них вoлoдie половиною яблука. Якщо ж BiH мае щею i дiлитьcя нею, то кожний мае по ще!. Отже, в економщ1 знань
443
будь-яке зростання нацюнально! економши досягаеться св1товим науково-техшчним прогресом. Потенщал його досить високий - бшя 90% ус1х вчених, як1 коли-небудь ¿снували на планет^ живуть у наш1 дш. Нова роль знань вимагае створення такого св1тового економ1чного порядку, за якого можна буде забезпечувати оптимальне зростання св1тово! економжи, вир1внювати р1вш розвитку р1зних кра!н та регюшв I забезпечувати справедливу систему розподшу 1 перерозпод1лу св1тового продукту.
На рис. 1 приводиться схематичне представления шновацшно-шформацшно! економжи, И с1м головних ознак.
Рис. 1. ( ¡м головних ознак шновацшно-шформащйно1 економжи (НЕ - шновацшно-шформащйна економжа)
Джерело: авторське виконання.
444
В Укра1ш проблематика ново! економши поки-що не отримуе надежно! оцшки, економ1чна пол1тика зводиться до певного перелжу напрям1в, яю Bei уряди гордо називають «пол^икою реформ». Вщбуваеться шби змагання м1ж пол1тичними силами за право називатися «реформаторскими». Бшьшють спроб висунути концепцш реформ зводяться переважно до визначення вщсотюв встановлення податюв, прийняття тих або шших кодекЫв, внесения часткових змш до кнуючих закошв, що саме собою часом i важливо, однак не може вважатися генеральною лш1ею розвитку. Багато украшських менеджер1в i кер!вник1в високого рангу, особливо тих, яю розробляють економ1чну пол^ику, не усвщомили реально! рол1 знань у виробництвг Укра1нському уряду на 4aci штенсиф1кувати глобальну ор1ентацш свое! пол1тики в економ1чнш i сощальнш сферах. Для цього насамперед потр1бно створити вщкрите суспшьство з мехашзмами, що забезпечують необхщну для ново! економши гнучюсть до змш, що вщбуваються, i виклимв, яю вони роблять суспшьству. Необхщно вщмовитися вщ «наглого i цишчного автократизму», не можна розраховувати на сощально-економ1чне процв1тання украшщв, якщо якогось одного скандалу досить для того, щоб протид1яти розвитку 1нтернету, обмежувати його використання в глобальному npocTopi, пересл1дувати 1нтернет-б1знес i т.п. В Укра1ш е ремствування на нестачу сировинних pecypciß, ¿нод1 починаються розпачлив1 спроби розширити видобуток нафти, газу, золота i т.п., що не може привести до подолання кризових явищ i, тим бшьше, повернути крашу до числа розвинених держав. При цьому забувають, що ниш стратепчною сировиною стала шформащя, перш за все, у науково-техшчному розумшш. У США, наприклад, у сфер1 цифрово! економки створюеться 8% ВНП, але вона дае 35% усього економ1чного приросту за останш роки. А спад цш на комп'ютери викликае зниження шфляци, принаймш на вщсоток щороку. Свропейський Союз поставив перед собою стратепчне завдання створити найбшьш ефективну i конкурентоспроможну в свт економ1ку, що опираеться на науку.
Прикладами реал1заци щей i розробок шновацшно-шформацшно! модел1 економжи в Укра1ш е Одеський шновацшно-шформацшний центр (TOB «ШВАЦ»), створено в 2004 р. на 6a3i Одеського ЦНТЕ1; Трупа пщприемств BBH вУкрашг У сфер1 «IT-Украша» працюе ряд компанш «ELEKS Software-www.eleks.com»;«SoftServe-www.softserveinc.com»; «Стек-комп'ютер -www.stek.com.ua»; «Техшка для 6i3Hecv-tdb.com.ua», «Уарнет-www.uar.net», «BIT Impulse -www.bitimpulse.com», «Ершполь - www.ericpol.com.ua», «Codence Innovations Corp.», «ВО «Швденмаш», «ЦКБ «Ритм», «Фок Кристал» фшя AT Родон», «EPAM System», «Teradata» та ¿н. Ц1 компанп е виробниками програмного забезпечення; постачальниками послуг з розробки, контролю якосп та пщтримки шформацшних систем i 6i3Hec-pimeHb; суб'ектами довгостроково! шновацшно-шформацшно! сшвпращ з Рентами, надання у користування техшчного ресурсу, надання шших шновацшно-шформацшних послуг.
Принциповою методолопчною основою прогнозування майбутньо! шновацшно-шформацшно! економжи е дослщження явищ i процеЫв
445
економжо-еколопчного вщтворення; анал1з економжи минулого; анал1з економжи сьогодення, з тим, щоб можна було об'ективно прогнозувати нову модель шновацшно-шформацшно! економ1чно! системи (див. рис. 2).
г \
ЕКОНОМ1КА МАИБУТНЬОГО -
1ННОВАЦШНО-1НФОРМАЦШНА ЕКОНОМ1КА
к ;
*
ЕКОНОМ1КА СЬОГОДЕННЯ
ЕКОНОМ1КО- ^ ЕКОЛОГ1ЧНЕ В1ДТВОРЕННЯ
ЕКОНОМ1КА МИНУЛОГО
Рис. 2. Схематичний принциповий методолоНчиий алгоритм ирогнозування ново!" модел1 шноващйио-шформащйио1 екоиом1чио1
системи
у иросторово-часовому контексп
Джерело: авторська розробка
Украшсью «1Т-компани» виявляються де-факто
неконкурентоспроможиими иа св1товому ринку, адже вони сплачують надто висою податки, наприклад, пор1вняно з компашями 1нди, Китаю. Доречно зауважити, що за даними Св1тово! оргашзаци торпвл1, Украша в 2011 рощ стала 25-м св1товим ¿мпортером товар1в з часткою на глобальному ринку в 0,6% (без урахування торпвл1 всередиш £С). У першш тридцятщ списку експортер1в Украши, на жаль, немае. Економжа краши, яка бшьше ¿мпортуе, шж, експортуе - мае проблеми з зовшшньоторговельним балансом, з перевитратами валюти на ¿мпорт, ростуть боргов1 зобов'язання, такий стан не сприяе економ1чному росту нащонально! економши, яка ¿з-за цього не може вважатися шновацшно-шформацшною.
Схематично алгоритм моделювання структури шновацшно-шформацшно! економ1чно! системи через «1Т-фактор» можна зобразити наступною формулою:
1Т (ПЕС) = 1нт. к, ^ +1 н. ^ + 1не. ^ + 1нет. > 1 [1];
446
de, IT - тформацшт технологи, основа тновацшно-тформацшног економ1чно1 системы (IIEC), ïï структурнi складовi: I нт. к. - ттелектуалъний капгтал; 1н. - iнновацН; I не. - iнвестици; I нет. - ттернет. Позначення у формулi > 1 означае, що будъ-яка складова не може бути вгдсутньою, без будь-яко! окремоï складовоï система не функцюнуватиме.
Ниш головне для Украши - радикально змшити стратегш розвитку економ!ки, ïï треба цшком переор1ентувати на шновацшно-шформацшш ор1ентири. Така економжа., яка здатна усшшно функцюнувати у глобальному середовищ1 лише на продукуванш та використанш нових знань, повинна стати украшською системою стратепчного мислення й активност1 наци. При цьому варто врахувати загальноевропейсью причини вщставання вщ США, яю в Укра1'ш багатократно вищг Саме за високого р1вня професшно! пщготовки ел1т мае мкце брак «ноЫя змш»: пщприемливост1, смшивосп у вщкиданш старого i переходу до нового, здатност1 до швидко! перекидки каштал1в i3 сектор1в з низькою продуктившстю, своечасного використання умов для створення нових ф1рм, яю мають схильшсть до дослщжень та розвитку i швидко переростають у велик1 (ниш вже просто малий б1знес не е найпрогресившшим). Саме вщсутшсть такого «нос1я змш» у суспшьств1 призвела до занепаду комушзму i не дозволяе скористатися потенщалом незалежно! Украши. Вступ людства в епоху hoboï економжи е для Украши другим (теля здобуття незалежност1) ушкальним доленосним шансом у нов1тнш icTopiï виграти конкурентну боротьбу за побудову нацюнально1 економжи, що вщповщае европейськш цившзаци. Це вимагае надзвичайного напруження людських сил i Bcix наявних pecypciB, а також включения до мереж1 суспшьств i економ1к, як1 визнали науку й осв1ту за виршальний фактор свого зростання.
Необхщно ставити завдання переходу суспшьства до економ1ки, де домшуе шформащя, а тшьки таке завдання варто ставити сьогодш, а ушверсальним ключем у такому суспшьств1 е знания й осв1та. Для Украши був традицшно характерним високий р1вень розвитку науково-техшчного прогресу й ocbîth за слабкого використання наявних досягнень. Однак протягом останшх 10-15 роюв у цш сфер1 вщбувалося попршення ситуаци: вщтж кращих кадр1в за кордон, i, у б1знес, зниження фшансування наукових дослщжень та ocbîth, низька затребувашеть молодих фах1вщв та наукових розробок на практищ. Виходить, що сфера науки й ocbîth працюють шби cami на себе. Знания, як чинник виробництва ведуть до виникнення нових форм б1знесу, що перебувають у постшнш взаемоди суб'ект1в ринку у реальному 4aci. 36ip шформаци, вивчення й адаптащя до змшного середовища вщбуваються безпрецедентно швидко. Ti komnahiï, що зумши пристосуватися до hoboï культури сшвроб1тництва з кл1ентами i партнерами по б1знесу, стають або залишаються лщерами. Вони виробляють ¿мщж постшних змш, прагнуть до безупинно! реконструкци cboïx процеав i модершзаци продукт1в. Так, компашя «Dell Computer» зробила, по cyri, революцш в галуз1 продажу персональних комп'ютер1в, пропонуючи ïx безпосередньо покупцям. Вона перейшла до надшвидккного виробничого циклу, чим шокувала конкурент1в. У кшцевому рахунку, Bci виробники комп'ютер1в були змушеш значно поглибити анал1з замовлень cboïx споживач1в для того, щоб не вщетати вщ змш у тенденщях на ринку. Особливо характерне це для великих компанш, що працюють на шформацшному ринку - вони постшно б'ють рекорди з каштал1заци знань.
447
Наприклад, в економ1чнш наущ вважали, що, в аграрному суспшьств! земля була i е пор1вняно дефщитним ресурсом, а робоча сила - достатшм ресурсом. Поим земля втрачае свое значения, i, в промисловому суспшьств! економ1чне багатство перемщуеться вщ великих землевласнимв - до корол1в «фабричних труб» (фабрики, заводи, електростанци). У шновацшно-шформацшнш економщ! багатство визначаеться володшням гуманним або штелектуальним катталом, хоча каттал, вкладений у матер!альш ресурси, не зникае. Як промислов! суспшьства не могли цшком вщмовитися вщ фактора земл1, так i, в новш економщ! необхщш матер!альш ресурси (так званий речовинний каттал), хоча !хне вщносне значения зменшуеться. Це виявляеться в тому, що варткть Tie! або шшо! компани дедал! менше визначаеться «вщчутними» щнностями - будинками, машинами, техшкою i т.д. Дедал! в бшьшш Mipi И щну формують «нематер!альш» ресурси - ще!, квал!ф!кащя персоналу, стратепчне поеднання ключових процеЫв з обробки шформаци. Так, варт1сть компани «Yahoo!» лише за 2 роки виросла з 400 млн. $ США до 5 млрд. Це, по cyTi справи, ринкова ощнка виняткового обсягу знань, яю нагромадила компашя i яю стають основою величезних прибутюв.
Участь Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿мет С.З. Гжицького у процесах формування теори, а також прикладних результата дослщжень i функщональних принцитв «шновацшно-шформацшно! економ1чно! системи», може бути започаткована у рамках кафедри «Еколопчного менеджменту та шновацшно-шформацшних економ1чних систем». Створення тако! кафедри може обгрунтовуватися метою реоргашзаци структури ушверситету; участ! навчального закладу у процесах формування науково-прикладних основ еколопчного менеджменту й шновацшно-шформацшно! економжи АПК; покращення ситуацп щодо набору студешгв на ФЕМ; вщкриття нових спещальностей та спещал!зацш; перетворення кафедр загальних дисциплш на випускаючц пщвищення ефективност! наявного кадрового потенщалу i т.д. А дана наукова стаття е фундаментальним обгрунтуванням об'ективност! такого р1шення. Головш завдання кафедри «Еколопчного менеджменту та шновацшно-шформацшних економ1чних систем»:
Пщготовка (на баз! диплома бакалавра за напрямом менеджмент) спещалюив i MaricTpiB за спещальшстю «менеджмент природоохоронно! д1яльност1» за квал!ф!кащями: 1) «спещалют з менеджменту природоохоронно! д1яльносп» (код спещальност! спещалюта 7.050201); 2) «мапстр з менеджменту природоохоронно! д1яльност1» (код спещальност! маг1стра 8.050201). Шифр галуз! - 0306. Найменування галуз! знань - «Менеджмент i адмшютрування». Напрям пщготовки - «Менеджмент». Пщготовка (на основ! базово! або повно! вищо! осв1ти будь-якого напряму пщготовки чи спещальност!) MaricTpiB за спещальностями 1) «управлшня проектами» (код спещальност! 8.18010013); 2) «б!знес-адмш!стрування» (код спещальност! маг1стра 8.18010016). Шифр галуз! - 1801. Найменування галуз! знань - специф1чш категори. Напрям пщготовки -специф1чш категори.
У найближчш перспектив! доцшьно запланувати пщготовку бакалавр1в, спещалюив i MaricTpiB за спещальшстю «економ1чна юбернетика»: 1) код спещальност! бакалавра - 6.030502; 2) код спещальност! спещалюта -7.03050201; 3) код спещальност! маг1стра - 8.03050201). Шифр галуз! - 0305. Найменування галуз! знань - «Економжа та пщприемництво». Напрям пщготовки - «Економ1чна юбернетика». У дослщжуваному контекст! можна
448
запланувати виконання заход1в стосовно вщкриття мапстерських спещал!зацш: 1) «менеджмент сшьського зеленого туризму» («мапстр з менеджменту сшьського зеленого туризму», викладач менеджменту); 2) «шновацшно-шформацшна економжа та еколопчний менеджмент АПК» («мапстр з шновацшно-шформацшно! економжи та еколопчного менеджменту АПК», викладач економжи та менеджменту), !х реестраци у «Перелжу наирям1в пщготовки, за якими здшснюеться пщготовка фах!вщв у Вузах Украши за осв!тньо-квал!ф!кацшними р1внями спещалюта \ мапстра», як виерше вщкритих. Такий дшовий \ новий пщхщ вписуеться у «Реальш ¿мщжев! кроки на шляху до Свропейського визнання» (ухвала вчено! ради Льв1вського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та б!отехнолог!й ¿мен! С.З. Гжицького в!д 11 вересня 2012 р.), е перспективою розвитку навчального закладу ! посилення рол! ФЕМ у ньому.
Традиц!йна роль часу у новш економщ! змшюеться, вона визначае економ!чну ц!нн!сть знань. Найбшьший розм!р вони мають на початковому етап! виробничого використання, знижуючись при тиражуванн!. Часова сутн!сть знань лежить в основ! б!ржових спекуляцш, !нвестиц!йно! привабливост! наукових розробок, рекламних прибутк!в ЗМ1 ! т.д. Найбшьшу ц!нн!сть мають розробка та пщготовка до виробництва масового товару. Затягування ж ¿з виробничим використанням знань призводить до !х стар!ння й економ!чно! непридатност!, тому що виникають нов! знания, що часто мають бшьшу перспективу «життездатност!» у виробництвг Нова роль простору ! часу зробила необх!дним використання 1нтернету, як шструменту п!дприемництва для перебудови зв'язюв м!ж трьома ключовими постатями б!знесу -постачальником, самою компан!ею ! споживачем. Виник ! розвиваеться единий електронний ланцюжок поставок, у якому споживач може управляти складом свого постачальника, формуючи замовлення на виробництво ! нав!ть конф!гурац!ю продукту. На цш стад!!, власне кажучи, починаеться використання !нтернет-технолог!й у взаемод!! м!ж господарюючими одиницями. У !нновац!йно-!нформац!йн!й економщ! 1нтернет став свого роду всесв!тньою торговельною платформою, де в!дпадае потреба в посереднику. 3 ц!е! причини його називають «убивцею посередника».
Основш узагальнення 1 висновки. Визначено проблематику «ново! економжи», охарактеризовано теоретико-методолог!чн! ! прикладн! феноменальн! прояви «!нновац!йно-!нформац!йно! економ!чно! системи» у св!тов!й економ!ц!. Приведено схематичне представления ¿нновац!йно-¿нформац!йно! економжи, !! с!м головних ознак та схематичний принциповий методолог!чний алгоритм прогнозування ново! модел! ¿нновац!йно-¿нформац!йно! економ!чно! системи у просторово-часовому контекст!. Висв!тлено укра!нськ! ор!ентири щодо перспектив укра!нсько! науки, осв!ти ! економ!ки на цьому шляху.
Сформульован! знания ! розробки стосовно !нновац!йно-!нформац!йно! економ!ки слщ систематизувати у нову системолог!чну галузь - «теор!я !нновац!йно-!нформац!йно! економ!чно! системи», а прикладн! результата дослщжень ! функщональш принципи - у нову «шновацшно-шформацшну економ!чну систему». Укра!нськ! ор!ентири щодо перспектив започаткування ново! модел! шновацшно-шформацшно! економ!чно! системи лежать у площиш зм!ни «св!домост! та фшософп уряду»; переоц!нки його ставлення до науки ! осв!ти, а отже знань ! надбання окремою людиною та сусп!льством «¿нтелектуального кап!талу»; сприяння розвитков! !нновац!йно-!нформац!йних
449
чинниюв, яю е основоположными у становленш ново! економжи на основ1 св1тового досвщу.
Л1тература
1. Яремко Л.А. Нова економжа та шновацшний розвиток / Л.А. Яремко. -Льв1в, ЛКА, Маркетинг i менеджмент шновацш, 2011, №3,Т. 1. - С. 25-30.
2. Зуев А. Инновационная экономика в пространстве постмодерна / А. Зуев, Л. Мясникова // РИСК. - 2002. - С. 103 - 113.
3. Янсен Ф. Эпоха инноваций / Ф. Янсен; [пер. с англ.]. - М. : ИНФРА. - 2002. -308 с.
4. Очкаренко К.О. Передумови створення шновацшно! шформацшно! мереж1 perioHv: роль вищих навчальних заклад1в / К.О. Очкаренко. Економ1чш шноваци. Вип. 43, 2011. - С. 296-302.
5. Жемчужна Л. А. 1нституцшш елементи шновацшно! шфраструктури Донецького регюну // Л.А. Жемчужна. Економжа. Управлшня. 1нновац11. -2010. - № 2(4). - С. 11-17.
6. Згуровський М.З. Болонський процес: головш принципи та шляхи структурного реформування вищо! осв1ти Укра1ни / М.З. Згуровський. - К.: Нацюн. техн. ун-т Украши «Кшвський пол1техн1чний ш-т», 2006. - 543 с.
7. Проблеми i перспективи ¿нновац1йного розвитку економжи Укра1ни: матер1али наук.-практ. конф. / наук. ред. O.I. Амоша. - Донецьк: Нац. г1рничийун-т. - 2010. - 152 с.
8. Российская сеть трансфера технологий [електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rttn.ru/.
9. Украшська науково-осв1тня мережа УРАН [електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.uran. net.ua.
Summary Pun'ko B. M
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
PROBLEMS OF MODERN INNOVATION AND INFORMATION
ECONOMY
The theory of system science is generalized, the range of problem sis certain and the theory-methodology and applied phenomenal displays of the innovative-informative economic system are described on world economy. Authorial schematic presentation of over innovative-informative economy is brought, her seven main signs and schematic fundamental methodological algorithm of prognostication of new model of the innovative-informative economic system in aspatio temporal context. The Ukrainian reference-points are reflected in relation to hep rospects of Ukrainian science, education and economy on this way.
Key words: system science industries; E-business; intellectual capital; innovative-informativ economy.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
450
