CC BY
14
УДК 65:011
Пунько Б.М., д.е.н., с.н.с., професор © кафедри менеджменту зовтшнъоеконом1чно1д\ялъност1 Лъвгвсъкого нацгоналъногоунгверситету ветеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицъкого
МЕТОДОЛОГ1Я МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕС1В ЗРОСТАННЯ В1ДКРИТОСТ1 ТА ПРАГМАТИЧНОСТ1 НАЦ10НАЛЬН01 ЕКОНОМ1КИ У СВ1ТОВИХ 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕСАХ
Сформулъовано показниково-табличт дат, ят в1дображаютъ причинно-насл\дков\ взаемозв 'язки на глобальному р\вт економжи. Узагальнено методолог1чт особливост1 моделювання мотторингу зростання в1дкритост1 та прагматичност1 нацюналъно! економжи. Представлено алгоритмы логжо-схематичного моделювання взаемозв'язтв та визначення критерпв розвитку нацюналъно! економжи у глобальному середовищг. Виокремлено концептуалът цш регулюеання зовн1шнъогеконом1ки та банк\всъкого кл1мату.
Ключое1 слова. Причинно-наслгдковг взаемозв 'язки, в1дкрит1стъ та прагматичтстъ нацюналъног економжи, критерИ, концептуалът цш, регулюеання.
Постановка проблеми. Дехто, з дуже визнаних нацюнальних економ1спв, одного разу з1 мною дискутував, що не слщ розподшяти економ1чш регулятори на макроеконом1чш та глобальш, шби це одне \ те ж. Лауреатами Нобел1всько! иреми у галуз1 економжи за 2010 р1к стали американщ Штер Даймонд I Дейл Мортенсен та британець кшрського походження Крктофер Пюсарщес. Ком1тет Шведсько! академи наук оголосив, що трое економюпв отримують премш за вивчення ринюв (це макроеконом1чш аспекти). Лауреатами Нобел1всько! иреми з економжи за 2011 рж стали американщ Томас Сарджент 1 Крктофер С1мс. Прем1я присуджена "за емтричш дослщження иричинно-наслщкових зв'язюв в макроекономщ1". Автор вважае, що будуть ще й иреми, ирисуджеш за емтричш дослщження иричинно-наслщкових зв'язюв у глобальнш економщ (шшими словами - за вивчення та штерпретацш глобальних ринюв). Питания науково! щентифжаци та конкретизаци иричинно-наслщкових зв'язюв на глобальному р1вш економ1ки е ироблематичними та потребують обробки великого масиву шформаци, складних дослщжень. Вщ 1х теоретичного та емшричного обгрунтування залежить ефектившсть пщириемств - суб'ект1в зовшшньо! економжи, нацюнальних економж, р1вень стабшьност1 м1жнародних зв'язюв та зовшшньоеконом1чно! д1яльностг Постановка ще! науково-прикладно! проблеми е шновацшною, у цьому й полягае актуальшсть дослщження. Дана стаття е другою у иерелжу започатковано! автором сери статей наукового
© Пунько Б.М., 2012
100
напряму "Емтричш дослщження причинно-наслщкових зв'язюв на глобальному pißHi економжи".
Анашз останн1х дослщжень. Найбшьш раншми та дотичними до поставлено! проблеми е теоретичш погляди Генр1 Моргентау (англ. Henry Mergenthau) - американський державний д1яч, народився у Нью-Йорку, США, мшктр фшанЫв в перюд з 1934 по 1945 роки. Його головним науковим твердженням, яке гармошзуе i3 заданим напрямом дослщжень, е: "теор1я, передуам, мае базуватися не на апрюрних та абстрактних твердженнях, а на емтричних i прагматичних". Специф1чш особливост1 теоретичного та емтричного р1вшв наукових дослщжень м1жнародних вщносин намагалися вщобразити М.З.Мальський та М.М. Мацях у пщручнику "Теор1я м1жнародних вщносин". Окрем1 напрацювання до дано! проблеми е в авторськш монографп "Економшо-еколопчне вщтворення" [1-3].
Усшшшсть економ1чного розвитку окремих кра1н значною м1рою визначаеться здатшстю до гармоншно! штеграцп у глобальному економ1чному середовищг Взаемод1я внутршнього та зовшшнього ринюв набувае складно! структури i характеризуеться цшою сукупшстю взаемопов'язаних та багатовекторних зв'язюв. Розвиток штернет-комушкацшних технологш е головною шформацшно-технолопчною детермшантою сучасного етапу глобал1зацп, але найважлившим проявом глобал1зацп виступае фшансова глобал1защя, яка виражаеться у вшьному pyci каштал1в м1ж кра!нами, розвитку глобального фшансового ринку, формуванш системи наднационального регулювання м1жнародних фшанЫв. Фшансова глобал1защя е тим мехашзмом, який сприяе взаемопроникненню причинно-наслщкових зв'язюв м1ж економ1чними суб'ектами. Проблемним, або негативним, проявом фшансово! глобал1зацп е те, що вона призводить до ново! форми - "глобального кашталу -деривативного фшансового кашталу". Глобал1защя веде до трансформацп економ1чних функцш держави, в рамках яко! остання делегуе на глобальний р1вень neBHi функцп [4, с. 77-78]. Тенденцшним критер1ем розвитку глобального господарства е показник вщкритост1 нацюнальних економж. Пщхщ до анал1зу вщкритост1 економши за р1зними сферами економ1чно! д1яльност1 е доцшьним для економж, як1 мають дуже р1знорщш за р1внем розвитку сектори економжи. Цей пщхщ деякою м1рою реал1зовано у ряд1 дослщжень як заруб1жних, так i в1тчизняних вчених, зокрема, слщ видшити модель мошторингу зростання вщкритост1 - Openness Growth Monitoring Model [5]. Пщвищення р1вня швестицшно! складово! вщкритосп економ1ки слугуе фактором розвитку внутршнього ринку Укра!ни i виражаеться в позитивному вплив1 припливу шоземного кашталу по лшп реструктуризацп економжи, стримуванш шфляцп внаслщок розширення виробництва, створення нових робочих мюць, впровадження нов1тшх технологш та ефективних метод1в управлшня тощо [6].
У 2005 р. Оргашзащя економ1чного сшвроб1тництва та розвитку (ОЕСР) розробила "1нструкцш ОЕСР з економ1чних показниюв глобал1зацп". Оцшка глобал1зацп за методолопею ОЕСР охоплюе чотири сфери: прям1 шоземш
101
швестицп, економ1чну д1яльшсть транснацюнальних компанш, штернацюнал1защю технологш та глобал1зацш торпвлг В "1нструкцп ОЕСР" -економ1чш показники глобал1зацп дослщжуються за трьома напрямами штернацюнал1зацп технологш: перший - штернацюнал1защя промислових науково-дослщницько! та дослщно-конструкторсько! роботи (НДДКР); другий -трансфер технологш; третш - торпвля високотехнолопчними продуктами.
Комплексний пщхщ до анал1зу глобал1зацп i деякою м1рою вщкритост! економки реал1зовано у "1ндека Глобал!зацп" ("Globalization Index"), розробленому консалтингового компашею A.T. Kearney та журналом Foreign Policy. Згщно з цим шдексом оцшка залучення кра!н св1ту до процеав глобал1зацИ здшснюеться на ochobI синтезу чотирьох показнимв, а саме: 1) економ1чна штегращя - обсяг м1жнародно! торпвл!, швестицш та р1зного роду виплат (у т. ч. зарплат), що здшснюються з перетинанням державних кордошв; 2) персональш контракти зокрема м1жнародш по!здки i туризм, обсяг м1жнародних телефонних переговор1в, поштових вщправлень та переказ1в; 3) розвиток глобальних технологш, а саме - кшькють користувач1в 1нтернету та кшьккть 1нтернет-сайт1в; 4) включения в глобальш пол!тичш процеси, зокрема членство у м1жнародних оргашзащях та кшькють посольств [7].
Автором також розроблено та запропоновано до розраховування вщповщний шдекс - сумарний питомий показник економшо-математичного ¿ндексу бюетично! спроможност1 краши до глобал1зацИ ("Index bioethical capacity for globalization"). Цей шдекс складаеться з двох показниюв: перший -питомий показник економжо-математичного шдексу економ1чно! спроможност1 кра!н до глобал1зацИ ("The index of economic capacity for globalization"); другий -питомий показник економжо-математичного шдексу еколого-економ1чно! спроможност1 кра!н до глобал1зацИ ("Index of ecological and economic capacity for globalization"). Запропоноваш показники вщображають додатш та вщ'емш сторони економ1чних та еколого-економ1чних вщносин у конкретних суспшьствах. Сумарна алгебра!чна величина цих показниюв вщображатиме певн1 piBHi кра!н, !х роль i мкце у процесах глобал1зацп св1тових еколого-сощально-економ!чних вщносин. В кшцевому результат! щ шдекси мають регулювати оптимальне поеднання процеЫв використання та вщтворення внутршнього i зовшшнього суспшьного продукту вс1ма суспшьствами для Bcix людей, стабшзувати економ1чне й еколого-економ1чне середовище у "домашньому господарств1 Bciei' людсько! цившзацп" [3, с. 316-319].
Мета статть Сформулювати показниково-табличш даш, яю б вщображали причинно-наслщков! взаемозв'язки на глобальному piBHi економжи: 1) фактори глобального середовища та чинники визначення стратеги национально! економжи Укра!ни; 2) головш стратепчш фактори розвитку нацюнально! економши Укра!ни з урахуванням !х ефективно! адаптацп до глобального економ1чного середовища; 3) перелж ключових стратепчних завдань розвитку нацюнально! економжи (на макроеконом1чному piBHi) в глобальному середовищц 4) головш економ1чш шструменти виконання завдань розвитку национально! економжи (на макроеконом1чному piBHi) в глобальному
102
середовищг Узагальнити методолопчш особливоси моделювання мошторингу зростання вщкритост! та прагматичност! нацюнально! економжи. Представити алгоритми логжо-схематичного моделювання взаемозв'язюв та визначення критерив розвитку нацюнально! економжи у глобальному середовищ!: 1) вщображення фшансових потоюв у плаижному баланс! м1ж нацюнальною та св1товою економжою; 2) оргашзацшно-шституцшний мехашзм та об'ектно-факторний алгоритм вибудовування економ1чно! стратеги украшського уряду щодо виконання завдань розвитку нацюнально! економжи; 3) схематичне представления систематизаци класифжацшних ознак сприятливих та несприятливих фактор1в для украшсько! економжи вщ наслщюв "сотсвсько!" участц 4) алгоритм ор!ентирно-прюритетних критерив моделювання розвитку нацюнально! економжи. Виокремлено концептуальш цш регулювання зовшшньо! економжи та банювського кл1мату.
Виклад основного матер1алу. Особливостями технолопчного розвитку у найближч! десятил1ття стануть: по-перше, розвиток технологш, що формуються на стику р1зних предметних галузей; по-друге, посилення дифузи сучасних високих технологш в середньо - та низькотехнолопчш сектори виробничо! сфери. Оч1куеться формування нових виробничих технологш, що забезпечують в рамках традицшних галузей суттеву змшу характеру виробничих процеЫв \ властивостей готово! продукци. Зростання продуктивное^ у свт все бшьше спиратиметься на нагромадження не ф1зичного, а людського катталу та пщвищення вкладу в економ1чне зростання "ноосферно! економжи" - економжи знань. Економ1чна стратепя украшського уряду мае акцентуватися на виршенш, передуам, ключових проблем: 1) пщтримування передових позицш у наукових дослщженнях \ технолопях з ряду прюритетних напрям1в (нанотехнологи, ядерна енергетика, ав1а- , ракето- \ суднобудування, новине матер1алознавство тощ о) шляхом створення потужних об'еднань в1тчизняних пщприемств одше! галуз1, а також розвитку виробничо! коопераци з в!дпов!дними ф!рмами Евросоюзу, кра!н СНД та Аз!йсько-Тихоокеанського рег!ону; 2) врахування високо! в!рог!дност! нових технолопчних прорив!в, як! грунтуватимуться на вщкриттях 1991-2000 рр. в б!олог!!, медицин!, шформатищ, косм!чних досл!дженнях, створенн! нових матер!ал!в ! джерел енерг!!; 3) входження або утримання/посилення позиц!й в глобальному оборот! високотехнолопчно! продукц!! та технологш; 4) спец!ал!зац!я з надання штелектуальних послуг у галуз! фундаментальних ! прикладних наукових досл!джень! профес!йно! осв!ти.
Головним емп!ричним результативним представлениям причинно-насл!дкових взаемозв'язюв на глобальному р!вн! економ!ки е в!дображення ф!нансових поток!в у плаижному баланс! м!ж нац!ональною та св!товою економ!кою (рис. 1). Як видно з рисунка, головними тут е 2 блоки причинно-насл!дкових взаемозв'язк!в. Перший - лшшний двосторонн!й взаемозв'язок (умовна назва): нац!ональна економ!ка (приватний сектор, комб!нований сектор, державний сектор) ^ НБУ (нац!ональна ф!нансова система) ^ глобальна економ!ка (торг!вля у рамках СОТ). Другий - круговий взаемозв'язок
103
(умовна назва): глобальна економжа (торпвля у рамках СОТ) ^ види, форми 1 методи зовшшньо! торпвл1 ^ нацюнальна економжа (приватний сектор, комбшований сектор, державний сектор) ^ форми I способи здшснення фшансових платеж1в. Обидва блоки причинно-наслщкових взаемозв'язюв можна охарактеризувати одним правилом: глобальна економша (торпвля у рамках СОТ) формуе конкурентне середовище (ринки товар1в, ринки послуг, ринки валюта, обсяги торпвл1, кон'юнктура цш, контрактш умови, правила торпвл1 тощо) та потенцшно можливу участь у глобальному ринку т1е! чи шшо! краши.
Рис.1. Вщображення фшансових потокт у платежному баланс! м1ж нащональною та свгговою економжою (авторське представления)
Джерело: Схему складено особисто автором
Потенцшно можливу участь у глобальному ринку т1е! чи шшо! краши визначають таю головш фактори: спещал1защя нацюнально! економжи; р1вень швестицшно-шновацшного розвитку; загальний економ1чний р1вень краши; наявшсть необхщних сощальних шституцш \ процедур демократичного характеру. Дане правило можна класифжувати як об'ективне визначення економ1чного закону фактичних причинно-наслщкових зв'язюв у глобальнш економщг Методолопчш особливост1 моделювання мошторингу зростання вщкритост1 та прагматичное^ нацюнально! економжи в авторському формулюванш представлен! у табл. 1.
104
Таблиця 1.
МетодолоНя моделювання мошторингу зростання вщкритосл нащональних економж
_Джерело: таблицю сформулъовано особисто автором_
№ з/п Методолоя-чт nidxodu Перелш складових або показнитв eidnoeidnozo методолог1чного nidxody Визначення показника або економгчт прояви
1. Анал1з ввдкритосп виробничих CCKTOpiß А саме сектор1в: 1) сшьського господарства; 2) промисловостц 3) енергетики; 4) послуг. 1ндикатори ввдкритосп цих сектор1в ощнюються як сшввщношення зовтшньоторговельного обороту в цьому сектор1 (сума експорту та 1мпорту) до ВВП краши.
2. Анал1з ввдкритосп до зовтшньо! TOpriBfli Вид1ляють таш елементи, як: 1) вщкрипсть сектору послуг; 2) вщкрипсть паливно-енергетичного; 3) вщкрипсть металургшного; 4) вщкрипсть х1м1чного; 5) вщкрипсть машинобуд1вного; 6) вщкрипсть харчового комплекав. Так само або як частка в1д загального зовтшньоторговельного обороту (ЗТО).
3. Дослщження впливу глобал1заци на економ1чне зростання Фактори, що характеризують глобал1зацш, як джерело економ1чного зростання Украши: 1) вщкрипсть до зовшшньо! торпвл1 (ВЗТ); 2) вщкрипсть до прямих 1ноземних швестицш (ВП11); 3) вщкрипсть до портфельних швестицш (ВП1); 4) зовшшнш борг як частка ВВП (ЗБ); 5) валов1 мгжнародш резерви як частка ВВП (BMP); 6) 1ндекс економ1чно! свободи (IEC). Мотторинг росту або спаду окремого показника, його частка у структур! економ1ки, у т.ч. в обсягах ВВП або ЗТО.
4. Дослщження фшансово! ввдкритосп Виражаеться у збшьшенш м1жнародних потоков кашталу у: 1) форм1 прямих та портфельних швестицш; 2) зростанш обсяпв торпвл1 на валютних б1ржах; 3) формуванш репональних валютних угруповань; 4) розвитку плапжних систем та безгопвкових розрахуншв тощо. 1ндикатором ввдкритосп ринку кашталу слугуе фактичний р1вень залучення П11 та розраховуеться як частка П11 у ВВП. Пвд впливом глобал1защ1 сутгево посилюеться зв'язок нацюнально! економ1ки 1з глобальним господарством, власне завдяки фшансовим ринкам.
Головш фактори глобального середовища та чинники, яю можуть визначати стратегш нацюнально! економжи в авторському формулюванш розглянут1 в табл. 2.
105
Таблиця 2
Головш фактори глобального економ1чного середовища та чинники внзначення стратеги нацюнально*! економжи УкраУни
№ п.п. Фактори глобального середовища Еконо]шчна суттсть проблемних чинниюв
1. Поглиблення нершносл м1ж розвинутими крашами [ рештою свпу, переструктуризащя св1тово1 економжи Зм1цнення нових центр1в сили; змша шститупв свггового економ1чного порядку; зростання дефщиту енергоресурав та 1хньо1 вартосл; жорстш умови м1жнацюнально1 кооперацп та конкуренцп.
2. Особливосл технолопчного розвитку Розвиток технологш, що формуються на стику р1зних предметних галузей; посилення дифузп сучасних високих технологш в середньо- та низькотехнолопчт сектори виробничо! сфери (суттева змша характеру виробничих процеав [ властивостей готово! продукци).
3. Формування ноосферно! глобально! економши Зростання продуктивное^ у свт все бшьше спиратиметься на нагромадження не ф1зичного, а людського катталу та тдвищення вкладу в еконотчне зростання економ1ки знань.
4. Послвдовна транснацюнатзащя економши (створення транснацюнальних корпорацш - ТНК) Пров1дт виробництва штегроват у технолопчш ланцюжки ТНК, ¿ноземний каттал в1дцрае дом1нуючу роль, здшснюючи великий вплив на полггичт ршення, [ формуе модель залежного розвитку, в якш шновацшшсть розвитку в бшьшосп складових залежить вщ шшдатив ТНК, а не полижи нацюнальних уряд1в.
5. Проблема впровадження виробничих шновацш на тдприемствах усередиш краши Немае економ1чних передумов щодо швестування, господарсью структури не мають достатньо! економ1чно! мотиваци у виршенш завдань технолопчно! та структурно! модершзацп виробництва, формування та освоения нових товарних ринюв. Низький шновацшно-технолопчний р1вень виробництва впливае навпъ на таку, здавалося б, устшну галузь, як металурпя, продукщя яко! лише частково покривае потреби внутршнього ринку. Не вдаеться зупинити тенденщю старшня основних фонд1в, що негативно впливае на ефективтсть виробництва та приховуе у соб1 перманентну загрозу техногенних катастроф.
6. Позицюнування Укра!ни в геоекономщ Необх1дно змшити яюсш параметри учасл кра!ни в м1жнародних економ1чних процесах, враховуючи нову розстановку сил у свгговш економщг "Роза вггр1в як багатовекторний напрямок розвитку економ1ки". Активно шукати альтернативш £С та СНД економ1чш асощацц.
7. Перерозподш економ1чних, фшансових, людських та штелекгуальних ресурав Перерозподш ресурс!в носить несиметричний глобальний характер на користь Заходу, яю в масовому порядку переткали в США [ Зах^дну Свропу. Водночас починае давати збо! европейський проект, який насправд1 не мае достатнього економ1чного тдгрунтя, а базуеться на основ! жштизованого розширення £С.
8. Цштст ор1ентири [ навггь модел1 розвитку, що створило фундаментальний виклик для уах. На поверхню виходить такий напрям гостро! конкуренцп, як боротьба м1ж двома моделями розвитку глобального каттатзму - л1берально-демократичним каттатзмом традищйного Заходу та авторитарним каттатзмом, флагманами якого завжди виступали азшсью "тигри" [ "дракони". Стр1мкий прогрес кра!н Швденно-Сх!дно! Азп, Швденно! Коре! вважали скорше винятком, шж правилом. Проте бурхливе зростання Китаю не
106
дозволяе бшьше займатися ескашзмом.
9. Нер1вном1ршсть, диспропорцшшсть економ1чного розвитку та деривативт фшансов1 операцп Явище, яке зумовлюе кризов! потрясшня незалежно ввд об'ективних циктв дшово! активности Ця диспропорцшшсть не зводиться до вщомо! р1знищ у виробнищш ВВП на 1 особу м1ж багатими та б1дними крашами. Бона викликана глобатзащею м1жнародних фшансових потоюв, IX спекулятивним об1гом й призводить, час ввд часу, до фшансових криз в р1зних репонах евпу.
10. Проблема залучення швестицш (як зовшшшх, так, [, внутрштх) у середин! краши В Украш актуальним залишаегься перехвд вщ негативно-факторно! до позитивно'-швестицшно! модел1 з наступним розширенням шновацшних фактор1в розвитку. Сумшвною залишаегься полггика уряду, НБУ [ банювських установ щодо актив1зацл швестищйно! спроможностц ввдеутнш ефективний мехатзм конвертаци заощаджень в швестици.
Ми визначили стратепчш фактори розвитку национально! економжи, розглянут! стратепчш фактори розвитку нацюнальио! економжи Укра!ни з урахуванням !х ефективно! адаптаци до глобального економ1чного середовища (авторське формулювання) представлен! у табл. 3. Перел1чеш фактори свщчать про те, що в Укра!ш в!дбуваеться зростання без розвитку, що не може бути визнаним ш сталим, н! перспективним для краши.
Таблиця 3.
Головш стратепчш фактори розвитку нащонально1 економжи УкраУни з урахуванням Тх ефективноТ адаптаци до глобального економ1чного
середовища
№ з/п Стратепчш фактори розвитку нащонально1 економжи Економ1чна сутшсть проблемних чинниюв
Мжроеконо]шчний р!вень нащонально! економжи
1. Реформування фшанив тдприемств та оргашзацш Попри ринков1 перетворення, дои не розв'язаною фшансовою проблемою залишаегься формування катталу фшансових корпорацш - найважлившо! ланки фшансово! системи економ1чного сектора.
2. Надм1рт внутршт коливання дох1дносп тдприемств Ввд мшусово! у видобуванш вугшля та торфу - до завищено! у торгал1, вантажному транспорт!. Внаслвдок р1зних причин пшьгов1 умови мають таю види економ1чно1 д1яльносл, як видобування вуглевод!в, нафтоперероблення, пошта [ зв'язок, фшансове посередництво тощо.
3. Щнов1 та податков1 перекоси в енергоспоживанш Ввдтворюють енергосировинну структуру економжи за рахунок стримування розвитку тдприемств обробно! промисловосл як двигуна технолопчного прогресу.
4. Низькоприбутковими залишаються тдприемства, д1яльшсть яких зосереджуеться у сфер1 шформатизаци, наукових доелвджень, шновацшних розробок, осв1ти, охорони здоров'я У евгговш практищ економ1чно розвинутих краш щ види господарсько! д1яльносл формують визначальт засади нащонально! конкурентоспроможносп, оптимальне поеднання виробничого фактору та пров1дну роль особислсного фактору тдприемства. Все це св1дчить про спотворення макроеконом1чно! вщтворювально! структури, необх1дшсть реформи уае! системи державного регулювання економжою.
5. Фондоозброешсть пращ та завдання технолопчно! модершзацл виробничих Критичним фактором реатзащ! економ1чно! стратеги, що Грунтуеться на модел1 випереджаючого розвитку, е стан основних фонд1в, стушнь зношеносп яких становить 50%,
107
тдприемств у тому числ1 в промисловоеп - 58%. Середнш вш фонд1в матер1ального виробництва дор1внюе 21,7 року, потреби у !х реноваци задовольняються лише на 37,3%.
6. Низька частка малих [ середтх тдприемств 1х низький реальний внесок у економшу краши (частка у ВВП та зайнятоеп). Структурш змши, що повинш привести до скорочення частки монопольного сектора, мають бути забезпечеш насамперед за рахунок вступу на щ ринки нових суб'екпв господарювання, що передбачае, у свою чергу, створення та тдтримання сприятливого швестищйного ктмату, усунення та недопущения перешкод вступу на товарш ринки.
Макроеконо]шчний р!вень нацюнально! економжи
1. Валов1 заощадження В Укра!т, на ввдмшу вщ зах^дних держав, де помина тенденция до зниження р1вня нацюнальних заощаджень, валов! заощадження становлять не менше 25% ВВП, чиста -14-15% ВВП, що е великим, але ще немобЫзованим ресурсом розвитку.
2. Структурна полггика Повинна виконувати активну функцта перебудови ввдтворювальних пропорцш в нацюнальнш економщ, оптим!зацл ствв1дношення р1зних П сектор!в -споживчого, шновацшного, енергосировинного та шфраструктурного. У св1товому господарст сталими тенденциями е зб1льшення часток споживчого сектора, швестищйно-шновацшного, а також в1дносне скорочення енергосировинного та шфраструктурного сектор1в.
3. Прогнозування сощально-економ1чного розвитку Мае трансформуватися ¿з загальних макромоделей балансового економетричного Гатунку - до моделей, побудованих на основ! м1жгалузевого балансу, системи нацюнальних рахунюв [ моделей окремих сектор!в економши.
4. Усунення економ1чних [ адмшстративних бар'ер!в економ1чного росту В Укра!т лише 55% уах товар1в [ послуг виробляеться суб'ектами господарювання, що дшть за умов конкуренцп. Конкуренте середовище сформовано, зокрема, у торпвл1, на багатьох ринках агропромислового комплексу, легко!, харчово! промисловоста, машинобудування, буд1вництва, автомобшьного транспорту, у фшансовш д1яльносп тощо. 1снуюч1 перешкоди на шляху розвитку конкурентних в1дносин - один з найважливших чинниюв, що обумовлюе низький р1вень ефективносп укра!нсько1 економши, перешкоджае!! шновацшнш переор1ентаци.
5. "Економ1чна полггика державно! тдгримки" укра!нсько! промисловоеп набувае винятково важливого значения й надзвичайно! актуальное^ Вдаоввдальт держави не можуть покладатися [ не покладаються на автоматичну д1ю закошв ринку. Сьогодт поза зв'язком з нацюнальною державою не може бути розглянута [ задов1льно виршена жодна проблема конкурентних переваг вичизняного виробництва.
6. Сировинна спрямовашсть нацюнально! економши За тдсумками I твр1ччя 2007 р. частка сировинно! продукцп в обсяз1 реатзовано! продукцп добувно! та переробно! промисловоеп склала 68,5%, а швестицшно! -лише 14%; за таких умов економ1чний прогрес ншоли не зможе перетворитися на економ1чне зростання.
Перелш ключових стратепчних завдань розвитку национально! економжи в глобальному середовищ1 (авторське формулювання) подано у табл. 4.
108
Таблиця 4.
Перелж ключових стратеНчних завдань розвитку нащонально*1 економжи (на макроеконом1чному |нвш) в глобальному
середовищ1
№ з/п Назва ключових стратепчних завдань Еконо]шчна сутшсть ключових стратепчних завдань
1. Докоршне удосконалення шституцшно! системи кра!ни Створення чггких [ зрозум1лих "правил гри" для вах учасниюв сощально-економ1чного життя е загальною базою для досягнення цшей сощально-економ1чного розвитку. Оргашзащя ефективного [ системного функцюнування фшансового, земельного, промислового, продовольчого (позбутися нарешта торпвл1 продуктами харчування "з-землГ') ринюв. При цьому держав! необх1дно використовувати виключно тоню мехатзми налаштування економ1чних процеав, що потребують обережного втручання у тканину економ1чного життя, осюльки за останнш час з' явились певт тенденщ! до збшьшення адмшстративного потенщалу влади.
2. Скорочення ¿снуючого розриву м1ж Украшою та найбшьш розвиненими крашами свггу Входження до групи кра!н, де домшуе шновацшний шлях розвитку, з поеднанням багатовекторного напряму розвитку економши.
3. Реформування системи правозастосування: судова [ иравоохоронна системи Подальший економ1чний розвиток значною м1рою буде визначатися станом шститулв державно! влади, та судово! влади - яка колись мае ставати незалежною. Стале функцюнування економ1ки неможливе без ефективного державного апарату, справедливого незалежного суду, достойно! правоохоронно! системи.
4. Виробити адмшстративно-економ1чш шструменти економ1чного зростання Зростання високими темпами, забезпечення росту ВВП. Прогресивш структурш зрушення: диверсифжащя й тдвищення конкурентоспроможносп краши. Висою темпи [ в середньостроковш, [ довгостроковш перспектив!. Зближення за р1внем економ1чного розвитку з найбшьш розвиненими кра!нами (тобто темп зростання е бшьш високим, шж середньосвп'овий або шж темп зростання у найбшьш розвинених кра!нах). Сталий розвиток краши.
5. Реформування якосл людського потенщалу та життедаяльносл людини Головш конкурента переваги сучасно! високорозвинено! кра!ни забезпечуються високою яюстю людського потенщалу й тими факторами, яю безпосередньо пов'язаш з життедаяльшстю людини: осв1та, наука, охорона здоров'я, продовольча безпека, еколопчна безпека продовольства [ довкшля.
6. Стабшзащя макроеконом1чно! системи Грошова [ фшансова стабЫзащя е центральним мтсцем [ найважлившим фактором формування ефективного ринкового середовища та сприятливого швестицшного юпмату. Недопущения наступного етапу девальващ! (знещнення) гривш в1дносно доларово! прив'язки й пошук резерв!в ревальващ! (подорожчання), а також фшансово-економ1чних можливостей в1дновлення попереднього курсового сшввдаошення - ключов1 стратепчш ор1ентири макроеконом1чно! стабшьносп. Створення [ функцюнування фшансових шституцш земельно! шотеки для ¿потечного кредитування аграрного та шших сектор1в економжи шд заставу землг
109
7.
Прискорення економ1чного та сощального розвитку Укра!ни
Здшснення прогресивного характеру структурних перетворень в еконотщ, поглиблення 11 зовтшньо! штегрованосл та значного жшпшення д!яльносп ринкових шститупв, оскшьки за протилежних умов Украша буде все бшьше [ бшьше в1дноситися до числа кра1н з повшстю залежним розвитком, в якш р1вень сощальних протир1ч буде нагромаджуватися. Мова мае йти про створення умов для ефективного [ динам1чного економ1чного зростання, що базуеться на швестищях та шноващях, яю забезпечать структурно-техно лопчну модершзащю вггчизняно! економши та стабшьне шдвищення добробуту громадян Украши._
Ми сформулювали головш економ1чш шструменти виконання завдань розвитку нацюнально! економжи в глобальному середовищг Розглянут1 головш об'ективш ор1ентирно-прюритетш в Укра!ш економ1чш шструменти виконання завдань розвитку национально! економжи в глобальному середовищ1 (авторське формулювання) представлен! у табл. 5.
Таблиця 5.
Головш економ1чш шструменти виконання завдань розвитку нащонально1 економжи (на макроеконом1чному |нвш) в глобальному середовнщ1
№ з/п Назва ¡нструменту Еконо]шчна суттсть головних еконо]шчних ¡нструмен™
1нструмент 1 Внутршне полггекожмчне середовище Для забезпечення зростання [ розвитку украшсько! економши, 11 спокою, сталосп та перспективи необхдао: по-перше, забезпечити жштико-правов! умови толерантного партнерства уряду [ громадянського суспшьства; по-друге, ефекгивно регулювати фактори глобального середовища щодо усунення проблемних чинниюв, яю можуть визначати стратепю нацюнально! економ1ки; по-трете, ефективно регулювати стратепчш фактори розвитку нацюнально! економши Укра!ни з урахуванням !х адаптаци до глобального економ1чного середовища.
1нструмент 2 Нацюнальш прюритети Стратепчш прюритети: створення шститупв економ1ки знань; перехщ ввд експортно-сировинного до швестицшно-шновацшного типу економ1чного розвитку. Зовшшньоеконом1чш стратег!! Укра!ни мають ор!ентуватися на прюритетний розвиток економ1чних в!дносин, з найбшьш динам1чними кра!нами та репонами свпу - насамперед потенщйними тдерами свггово! економ1ки.
1нструмент 3 Спещатзацш економши та шновацшна високотехнолоп чшсть виробничого фактору Перехщ ввд м1жнародно1 спещал1заци на низько технолопчних товарах [ послугах, яю втшюють в соб1 незначну додану варт!сть, до спещал1зацп на середньо - та високотехнолопчних видах виробництва. Об'ектами м1жнародно1 спещатзацц, могли би стати, насамперед галуз1 АПК, ракетно-косм1чно! технши, енергомашинобудування, нових матер!атв ¿з заданими властивостями, мшроелекгрошки, комп'ютерних та шженерних послуг, бютехнологш, нових метод!в отримання енергп та виробництво енергозберггаючого обладнання, впровадження
110
технологш еколопчного менеджменту та охорони довюлля.
1нструмент 4. Реструктуризащя ¿мпортно-експортно! структуры Реструктуризащя ¿мпорту-експорту за рахунок його концентраци на товарах [ послугах, яю втшюють передов! свггов1 технолог!! - ¿з в!дпов!дним в1дносним зменшенням ¿мпорту стандартизованих вид!в товар!в [ послуг - за рахунок !х прогресуючого замщення конкурентоспроможними укра!нськнми товарами та послугами, яю виробляються самостшно або в кооперацп з пров1дними свтэвими виробниками.
1нструмент 5. Баланс та сувереншсть штереов у ТНК Розвиток двосторонньо! транснащонал!заци виробництва -замють нитшньо! тенденци до одностороннього тдпорядкування окремих галузей укра!нсько! економши закордонним ТНК, впровадження мехатзм!в захисту нацюнально! економ1ки вщ негативних вплив1в !х полижи, прюритетшсть формуванню власних ТНК.
1нструмент 6. Регулювання [ стимулювання людського фактору Перехщ до цивЫзовано! системи регулювання м1жнародних мпрацшних потоюв, насамперед стосовно вщтоку укра!нсько! кватфжовано! робочо! сили та високоосв1чених фах!вщв за кордон, включаючи систему в1дшкодування витрат держави на тдготовку фах1вщв, що ви!жджають на роботу за кордон.
1нструмент 7. Концепщя нацюнально! економши та швестищйний ктмат Прийняти довгострокову концепщю структурно! перебудови нацюнально! економ1ки та цшеспрямовано формувати швестищйний ктмат, у рамках якого був би економ1чно доцшьний перетш катталу у бшьш перспективы [ стратепчно випдт види економ1чно! д!яльносл. 1нвестицшний мехашзм, зокрема, повинен передбачати комплекс державних заход1в, у т.ч. здшснюваних через спещально уповноважеш державт оргатзацп або джга за дорученням держави недержавт структури (недержавт агентства розвитку б1знесу; шститути фшансування прюритетних економ1чних заход!в; шститущ! страхування економ1чних операцш тощо).
1нструмент 8. Концепщя зовшшньо! економши та банювський ктмат Ефективна грошова полггика НБУ; створення [ функцюнування фшансових шститущй земельно! ¿потеки (земельних банюв); прогресуюче зниження реальних процентних ставок по кредитах для сфер внутршнього б1знесу й зовтшньоеконом1чно1 д1яльносп.
Нами здшснено систематизацию класифжацшних ознак сприятливих та несприятливих фактор1в для украшсько! економжи вщ наслщюв "сотсвсько!" участт Схематичне представления ще! систематизаци приводиться у авторському формулюванш на рис. 2. Класифжацшш ознаки ми роздшили на шкть економ1чних сектор ¿в: 1) пол1теконом1чний аспект вщносин; 2) промисловкть; 3) сектор АПК; 4) вшьна торпвля; 5) експортно-1мпортний баланс; 6) швестицп. Виокремлення сприятливих та несприятливих фактор1в пщвищення ефективност! украшсько! економши вщ наслщюв "сотсвсько!" участ1 сприятимуть пошуку об'ективних ор!ентирно-прюритетних критерив розвитку национально! економ!ки у глобальному економ!чному середовищт
111
CnpiuatLimi фактор и
И
Несприягплиеi факторы
и
По.титеконоличний аспект вЁдиосин: КраЗна завершила тривалий процес прнеднання до СОТ у неспрнятливий перюд розвигку свггового господарства, йдегься про негатавний вплив свтгово! фшанс о во -е ко но мачноЗ криз и на економ1ку краш Свиу. в тому чист Укра'ши. Кабмш не мае повноважень обмежувата експорт (але чи стане це правилом для укра'шського уряду...).
Промнсловгсть: Скасоваш квота на 6 груп металопродукци - ochobhoí стагп укра'шського експорту до краш GC. Прогнози щодо захоплення ринку транснащональними компаниями виявилися пер е 6 i л ьшенням.
Сектор АПК: Збшыпилася географ1я експорту зерна.. Ретулювання квоти на импорт цукру-сирцю мае частково задовольнити попит у цукр1 У 2008 poni обсяг експорту украгнськоЗ продукци АПК за 5 мгсящв 3pic на 38%. Аграрию! сектор став единим сектором украШсько! економжи, який мав позитивну динамшу протягом 2008-го i 4 шсящв 2009 року. Укра'ша прорвалася в крашишдери з експорту певних поз ищи продовольчих TOBapiB. У 2008/2009 маркетинговому рощ Укра'ша поста трете м!сце в cbítí за експортом грубих зерновых (ячмшь, кукурудза. овес, сорго та imni). Укра'ша зайняла шосте шсце за обсягом м1жнародно£ торпвт пшеницею та пшеничною мукою. У 2008/2009 сезош УкраТш нал ежить 10,7% CBiTOBoro експорту зерна i 9,5% продаж пшенищ та борошна з не1.
Вкчьна торговля: Укра'ша теоретично иаблизилася до створення зони вгльнсп торпвл1 з Евросоюзом Створ еш умови для проведения переговор1в щодо укладення угод про вшьну торговлю 31 Швейцар1ею, Норвепею, 1сланд1ею, Лихтенштейном, Сшгапуром, Туреччиною та Евросоюзом, плануетъся тдписати угоду про зону Бшъно! торпвл! з £С, Канадою та 1ншими державами.
Експортно-Ёмпортний баланс: Додатне сальдо лише за товарними трупами - рослинництво. олшна продукщя, пшряна сировина 1 чорна металурпя. У 2010 рощ крашу "врятувала" криза, яка суттево охолодила попит на шпорт та зробила його невипдним через знещнення гривш.
1н в ее типы: Позитивный сигнал для шоземних ÍHBecTopiB (чи пов1рять. чи прийдутъ?).
ПолЁтекономЁчний аспект вёдносин: Членство Укра'ши у СОТ не призвело до оч1куваних позитавних насшдгав. 1нформацшне забезпечення громадськост1 щодо норм СОТ i взятих зобов ;язань практично вщсутне, що р1вносильне "секретизаци" участг
Промнсловкть: Зниження експортного мига на брухт металу. Загроза шдняття мита Pocioo, Binopycieio та Казахстаном. Окреслилися дв! ochobhí проблеми: перша -удосконалення системы сертафжацм продукцп: друга -шдтримка нащонального виробника.
Сектор АПК: Не вщбулося суттевого пом якшення вплыву кризових явшц на реальный сектор економ1ки. Вимога з 2010 року закуповувати молоко та м ясо тшьки у спещал13ованих фермерських господарствах (коли урядове сприяння "íx д1яльност! "недостатне"). Заборона перестраховувата cboí еконоздко-рннкош позицп у "несотлвських" крашах. Заборона мати локальш назви шших краш. Бшьш жорстга вимоги до якост1 укра'шського зерна. Зниження експортного мита на наЫння сошшшика та дшри худобы. Зниження середньоарифметично1 ставки ввозного мита - з 13,84% до 11,16% у 2008 poni. Необх1дн1сть дотримання встановлених правил торпвл! - шакше СОТ карае штрафными санкцшми. У 2009 рощ суттево знижено р1вень державно! шдтримки шльськогосподарсько! галузг практично вдв1чй по бюджетних програмах 30bcím вщсутне фшансування.
Вктьна торовля: Укра'пп доводиться лав1рувати м!ж Митним Союзом та СОТ - цьому сприяе { пол ¿тика тепершшьо! влади. Прогноз про в!льну торпвлю для укра'Шських експортер1в на вшьних св1тових ринках не збуваеться. Сумтвним е позитавний результат для сусшльства вщ вшьноТ торпвш у рамках СНД там паче вщ участи у Митному Союз!
Експортно-1мпортний баланс: Попршили сальдо УкраШи: Китай. Япошя, Н1меччина i Польша. У 2008 рощ Укра'ша мала найпрше торпвельне сальдо — 18,5 мтльярда $ США У 2009 рощ краша мала вщ'емне торпвельне сальдо у 2 мшьярди $ США. Заборона захищатася 1мпортаим митом.
Рис. 2. Схематичне представления систематизацй' класиф1кац1йних ознак сприятливих та несприятливих фактор1в для украшськоТ економ1ки в1д насл1дк1в "сот1вськоТ"
участ1 за 2008-2009 роки
Джерело: Схему складеио особисто автором
112
1нвестнпи: Прогноз про грошовий дощ в1д шоземних швестищй не здшснюетъся. Обсяг 1нвестищй на душу населения в У крапп дуже низький. вим1рюеться сотнями долар1в;. тод1_ як, наприклад, у Крашах Свропи — тысячами $ США. Вгд ризику вивезення ус!х грошей Укра'£ну врятували шоземш швестищ"! та кредиты, яю компенсували перет4кання кошт4в за кордон.
Для виконання завдань розвитку нацюнально! економ!ки потр!бен ефективний орган!зац!йно-!нституц!йний механ!зм. Об'ектно-факторний та оргашзацшно-шституцшний алгоритм вибудовування економ!чно! стратеги украшського уряду може мати настуиний вигляд (рис. 3).
ФАКТОРИ ГЛОБАЛЬНОГО СЕР1ДОЕИЩА (економ1чна сугшстъ проблемнш чинникш)
громадянське сусшльство економгчна сграгепя
сграгепчш фактори ро звипсу
национально! гконолпки
(еконо>пчна сугшстъ проблемнш чннншлв)
НАЗВА КЛЮЧОШ1Х СГРАТЕПЧНИХ ЗАВДАНЬ (еконсмчна сугшстъ ключових стратегганниавдань)
ЕКОНОЛДЧШ ШСТР^АГЕНШ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ Р О ЗШТКУ НАЦЮНАТЬНО!ЕК0Н01МЕКИ
Рис. 3. Оргашзацшно-шституцшний мехашзм та об'ектно-факторний алгоритм вибудовування економ1чно¥ стратеги укра'шського уряду щодо виконання завдань розвитку нащонально*1 економжи
Джерело: Схему складено особисто автором
113
Схематичне представления алгоритму ор1ентирно-прюритетних критерив моделювання розвитку национально! економши у авторському формулюванш -на рис. 4.
| ГЛОБАТЬНЕ ЕКОНОМ1ЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ |
XI
Ефектиений органЬаишно-шститущйний механвм Вгдсутнш або неефектчвнчй орган гзащйно-гн ституишн ий мехашзм
'Л
Позитивная полипичний фактор: асощащя з ЕС плюс СНД (обо Швейиарський варгант неприеднання) Негатшний полгтичний фактор: асощаиЫ з СНД (без ЕС)
Монгторчнг макроеконоличних покатите Украши Вгдсутнш або дчскретнчй монапорчнг лшкроеконолйчних покатите Украши
Перевага спрчятлчвчх факторгв над несппия тл ив ими тд учаат у СОТ Перевага неспрчятлчвчх факторгв над сприятливилш вгд учаспй у СОТ
Ефектчвна адаптаигя стратеггчнчх факторов розвитку на шкроеконошчному р1вш я а шон альн 01 екон о.ткч до глобального еконоличного середовища Вгдсуттсть адаптащйнчх регуляторы стратеггчних факторгв розвитку на лнкроеконошчному р!вш нащонально? еконоликч до глобального еконоличного середовища
Ефективна адаптаиЫ стратеггчних факторгв розвитку на макроеконошчному ршш нащонально1 економгки до глобального еконоличного середовища Вгдсутнгсть адаптаигйних регуляторгв стратеггчних факторгв розвитку на макроеконошчному р1вш наиюнальног еконолики до глобального еконоличного середовища
7Х
Наявшсть в Уряду шструмештв г економто-лштелштичних моделей виконання завдань еконоличного розвитку Вгдсуттсть в Уряду шструлгентгв г економгко-лшгпелшгпичних .моделей виконання завдань еконоличного розвитку
2
СПРИЯТЛИВИИ СПОЗИТИВНЫ!) РОЗВИТОКНАЦЮНА ТЬНО! ЕКОНОМШИ НЕСПРИЯТЛИВИИ (НЕГЛТИВНИИ) РОЗВИТОШАЦЮНЛЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ
| НАШОНАЛЬНЕ ЕКОНОМ1ЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ \
Рис. 4. Алгоритм ор1ентирно-прюритетних критерив моделювання розвитку нацюнальног економжи
Джерело: Схему складено особисто автором
Основш узагальнення 1 висновки
Нами сформульовано показниково-табличш даш: фактори глобального середовища та чинники визначення стратег!! нацюнально! економ!ки Укра!ни; головн! стратег!чн! фактори розвитку национально! економ!ки Укра!ни з
114
урахуванням ix ефективно! адаптацп до глобального економ1чного середовища; перелж ключових стратепчних завдань розвитку нацюнально! економжи (на макроеконом1чному piBHi) в глобальному середовищц головш економ!чш шструменти виконання завдань розвитку нацюнально! економжи (на макроеконом1чному piBHi) в глобальному середовищг Узагальнено методолопчш особливоси моделювання мошторингу зростання вщкритоси та прагматичное^ нацюнально! економжи.
Представлено алгоритми лопко-схематичного моделювання взаемозв'язюв та визначення критерив розвитку нацюнально! економжи у глобальному середовищк вщображення фшансових потоюв у плаижному баланс! м1ж национальною та св1товою економжою; оргашзацшно-шетитуцшний мехашзм та об'ектно-факторний алгоритм вибудовування економ1чно! стратег11 украшського уряду щодо виконання завдань розвитку национально! економ!ки; схематичне представления систематизац!! класиф!кац!йних ознак сприятливих та несприятливих фактор ¿в для украшсько! економ!ки в!д насл!дк!в "сотсвсько!" участ!; алгоритм ор!ентирно-пр!оритетних критер!!в моделювання розвитку нацюнально! економжи.
Концептуальними цшями регулювання зовн!шньо! економ!ки та банювського кл!мату е: по-перше, забезпечення дов!ри до грив Hi, зб!льшення котика валют прив'язки гривн!; по-друге, шотечне кредитування аграрного та шших сектор ¿в економжи пщ заставу землц по-трете, бшьш ефективно! концентраци фшансових кошт1в для здшенення кредитування закордонних споживач1в украшсько! продукцп; по-четверте, створення сучасно! системи страхування кредит1в i зовшшньоеконом1чних ризиюв для експорту катталомктких товар1в; по-п'яте, економ1чш, в т.ч. податков1 стимули, податкове кредитування ¿мпорту швестицшного устаткування для створення технолопчно досконалих виробництв; по-шосте, тимчасове пщвищення тарифного захисту освоения нових, технолопчноемних виробництв; по-сьоме, надання державою безкоштовних техшко-економ1чних консультацш та шформацшного забезпечення розгортання експортоор1ентованих високотехнолопчних виробництв, освоения нових зовшшньоеконом1чних ринюв.
Подальш1 науков1 дослщження слщ ор1ентувати на: 1) обгрунтування показниково-статистично! оцшки та економжо-математичного моделювання розвитку нацюнально! економжи у глобальному економ!чному середовищ!; 2) встановлення нацюнальних ¿мператив!в ун!ф!кац!! Св!тових штеграцшних процеав; 3) систематизац!ю методолог!! анал!зу штеграцшних процес!в в умовах глобал!зац!!.
Л1тература
1. Morgenthau H.J. Politics among Nations. / H.J. Morgenthau. - New York, 1967. - P. 3.
2. Мальський M. 3. Teopiя м!жнародних в!дносин: Пщручник / М.З.Мальський, M.M. Мацях. - К.: Знания, 3-те вид., перероб. i доп., 2007. - 461 с.
115
3. Пунько Б.М. Економжо-еколопчне вщтворення: Монограф1я / Б.М. Пунь ко [За редакщею академжа НАЛ Украши Б.В. Буркинського]. - Льв1в: Науково-виробнича ф1рма "Украшсью технологи", друге вид., доп., 2011. - 440 с.
4. Шнипко О. Постшдустр1альна глобал1защя: сутшсть, чинники, тенденци та суперечност1 розвитку / О. Шнипко. - К.: Економкт. - 2005. - № 4. - С. 76-79.
5. M.A.R., Yap S.F. The openness growth monitoring model (OGM-Model) // Journal of Policy Modeling. - 2006. - Vol. 28. - Pp. 235-246.
6. Василенко В. M. Оцшка впливу глобал1заци на економ1чне зростання в Укра1ш / В.М. Василенко, Т.О. Данилша : науч. тр. Дон. НТУ: Сер.: экономическая. - 2004. - № 69. - С. 35-43.
7. OECD Handbook on Economic Globalization Indicators [Електронний ресурс]: OECD, 2005. - Режим доступу: http://www.oecdbookshop.org/oecd/ display.asp].
Summary Pun'ko B.M.
REAL CRITERIA GROWTH RATE OF OPENNESS AND PRAGMATIC NATIONAL OF THE ECONOMY IN GLOBAL ECONOMIC
ENVIRONMENT.
It is set forth indexes-table data that represent of reason-consequences intercommunications at global level of economy are set forth. The methodological features of design of monitoring of increase of openness and pragmaticness of national economy are generalized. The algorithms of logic-schematic design of intercommunications and determination of criteria of development of national economy are presented in a global environment. The conceptual whole adjusting of external economy and bank climate is distinguished.
Key words. Reason-consequencesi intercommunications, openness and pragmaticness of national economy, criteria, conceptual aims, adjustings.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
116
