CC BY
13
УДК 338.432:330.341.1
Дубров Я. 0.,к.ф.-м.н., ст. наук. ствробггник1®, Дорош М.М., асистент2 1Центр гнформацшних проблем територт НАНУ 2Львгвський нацюнальнийушверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш ¡мет С.З. Тжицъкого
ПРО 1ННОВАЦ1ЙНУ ПОЛ1ТИКУ В ТРИСФЕРН1Й ЕКОНОМ1Ц1 АПК
Розглядаютъся деят теоретичт та прикладт питання неоекономгчно! шноеацтног полтики та економжи знанъ в трисфертй економщ з можлывостямы застосування гх вАПК.
Ключое1 слова: трисферна економжа, агропромисловий комплекс, виробництво, розподы, споживання, економжо-семютичний трикутник, шноеацтна полтика, економта знанъ.
Постановка проблеми. Ми базуемося на трисфернш модел1 економжи [1-2], оскшьки товар як одне з основних понять економши (науки про закони суспшьного виробництва, розподшу й споживання) мае тро!сту денотатно-знаково-концептну природу, яка полягае в тому, що товар як денотат економжи е продуктом суспшьного виробництва, як знак - певною, вираженою в грошових знаках абстрактною цшою (абстрактною вартктю, соб1варт1стю), й як концепт -конкретною споживчою вартютю (ринковою цшою). Отже, всякий товар можна розглядати як деяку едшсть продукту виробництва (продукци), абстрактно! вартост1 (цши, соб1вартост1) в грошах I споживчо! вартост1 (ринково! цши), тобто денотату, знаку й концепту, що робить його об'ектом I предметом вивчення економ1чно! семютики як економжо-семютичного трикутника (ЕСТ), який е економ1чною верЫею лопко-семютичного трикутника Г.Фреге. 3 другого боку, вщповщно до ще! тро!сто! природи товару економжа як система дшиться на три основш сфери (пщсистеми): суспшьного (матер ¿яльного, гумаштарного, духовного) виробництва, суспшьного розподшу (у випадку ринково! чи змшано! економжи розподш фактично зводиться до фшансово-кредитно! сфери, яка мае справу з емюею та рухом фшансових ресурав, зокрема, грошей, цшних папер1в тощо) й суспшьного споживання. Щ три сфери (в ринковш або змшанш економщ!) пов'язуються ринком, в рамках якого через процеси виробництва (й отже, пропозици), торпвл1, обмшу (! взагал1, розподшу) та споживання (й отже, попиту) встановлюеться загальна економ1чна р1вновага м1ж виробництвом I споживанням. В теоретико-категорних термшах це означае, що ЕСТ е комутативним трикутником.
Таким чином, ЕСТ, взагал1 кажучи, включае в себе об'екти продукци, абстрактних I споживчих товар1в, процеси абстрактного й споживчого цшоутворення, процес модифжаци абстрактного товару в споживчий товар, а також дво!ст1 процеси перетворення абстрактних I споживчих товар1в у
® Дубров Я.О., Дорош М.М., 2011
232
продукцш та дво1Стий процес модифжаци споживчих товар1в в абстрактна
Кр1м того, в цей трикутник потр1бно включити вЫ ендопроцеси, що описують трансформацш продукци в продукцш, абстрактних товар1в в абстрактш товари й споживчих товар1в у споживч1 товари. Якщо пор1вняти об'ект продукци з тшом економши, об'ект абстрактних товар1в з И психшою (душею), а об'ект споживчих товар1в з ментальшстю або духом економжи, то сукупшсть вс1х прямих, дво1Стих та ендопроцеав можна розглядати як своерщну «нервову систему» економжи, що поеднуе виробництво, розподш (цшоутворення) та споживання в едине цше - економжу. Цю нервову систему можна трактувати як певне наближення до економ1чного егрегора, економ1чного коду та штегрального економ1чного типу шформацшного метабол1зму (психотипу). Це нагадуе ситуацш з мовою, яка штегруе екос, етнос та етос в едине цше - нацш.
Викладене вище в цьому пункт! легко перетворюеться в одну ¿з системних математичних моделей чи то у вигляд1 трикутника, п'ятикутника (при врахуванш ресурав та вщход1в), шестикутника (при врахуванш ще й набутку), чи то у вигляд1 дескрипцшному, чи то теоретико-категорному.
Оскшьки АПК е пщсистемою економши й мктить в соб1 виробництво, розподш й споживання, то все викладене вище мае мюце в АПК { повинне бути враховане в шновацшнш полчищ.
Анал1з останшх дослщжень та концепщя ново!" неоеконом1чно¥ ¡нновацшноУ полггики й економжи знань. В умовах св1тово! глобал1заци (економ1чно1, пол1тично1, шформацшно! тощо) виникають законом1рш питания про И наслщки для нацюнально! економ1ки: чи будуть вони руйшвними чи стимулювальними для зовшшшх швестицш? Вщповщаючи на щ питания, деяю вчеш твердять, що цшком неефективно використовувати як так званий "доганяльний" розвиток, так { копшвати чуж1 зразки економ1чно! пол1тики [3].
Сдиний шлях р1вноправного входження Украши в глобальну економ1ку -це побудова д1ево! шновацшно! арх1тектошки, яка повинна спиратися на украшсью «конкурентш прориви», що вже наявш в гумаштарнш, геопол1тичнш, економ1чнш сферах. Можливост1 Украши в сфер1 неоекономжи (шновацшний б1знес, консалтинг, творения нових технологш тощо) потр1бно шукати в проблемному пол1 постшдустршно! економжи, а саме в тих потенцшних «точках зростання», де украшська наука вже мае випереджальш конкурентш переваги. Накопичеш знания плюс «людський каштал», помножений на пол1тичну волю реформованих шститут1в влади - ось формула випереджувального шформацшного розвитку Украши в XXI ст. Отже, стратепчно виграе той, хто знае не як доганяти, а де випередити. 1нновацшна переор1ентащя - це основа основ евроштеграцшного вибору Украши.
На сьогодш ми перебуваемо на першому етат в розвитку шновацшно! пол1тики, головним результатом якого повинне стати прийняття в держав! та суспшьств1 шновацшно! доктрини, усвщомлення необхщност1 та прюритетносп цього напряму. На наступному етат повинна бути зад1яна вив1рена стратепя запуску д1евих шституцшних мехашзм1в И реал1зацп. При цьому шновацшний
233
сектор повинен стати вектором \ прискорювачем розвитку вшх шших сфер суспшьства та держави, а також потр1бно розв'язати кшька основних проблем нового етапу розвитку шновацшно! пол1тики Укра!ни.
Перша проблема - це впровадження шновацшно! щеологп на вЫх поверхах \ сферах сощуму. При цьому потр1бно усвщомити, що наука й нов! технологи е найважлившими чинниками економ1чного зростання в умовах постсучасно! економжи.
Друга проблема - це запускания ефективних шституцшних мехашзм!в стратепчного шновацшного прогнозування, яю б могли адекватно вписати шляхи нацюнального розвитку Укра!ни в контекст глобал1зацшних процеЫв. В першу чергу це стосуеться поступенево! трансформаци АПК, який на даному еташ розвитку е прюритетною \ единою цшсною виробничо-економ1чною системою кра!ни.
Третя проблема - це ефектив!защя соцюкультурного ресурсу в створенн1 нац1онально! шновацшно! економжи. Очевидно, украшська стратег1я шновацшного розвитку не буде усп1шною без врахування ун1кальних параметр1в накопиченого нацюнального соц1окультурного кап1талу.
Просте, як зазначалося вище, запозичення чужих зразк1в не дае оч1куваних плод1в без синтезу з цив!л1зац1йними й культурними традищями, як1 поставали протягом стол1ть. Для прикладу е показовою прискорена модершзащя латиноамериканських та аз1йських держав [3]. 1нший недол1к пов'язаний з тим, що структура нин1шнього (п1слякризового) зростання шяким чином не в1дпов1дае структур! пашвно! в св!т! ново! економжи (неоекономжи), яка будуеться на знаниях або «економ!ки знань». I на жаль, мова також не йдеться про зб!льшення економ!ки п'ятого та шостого технолог!чних уклад!в, п!д якими розум!ються в!дпов!дно ¿нформац!йн! й комунжацшш технолог!!, аерокосм!чна техн!ка, наукоемн! виробництва, нов! джерела енерг!! для п'ятого укладу та бютехнолопя, генна шженер!я, штучний ¿нтелект для шостого укладу.
Чому ж ми створюемо бар'ери для розвитку в той час, коли в шших крашах прийнято ршення щодо додаткового ф!нансування науки ! стимулювання ¿нновац!йного сектора в цшому? Це означае, що в уах без винятку розвинутих крашах св!ту не т!льки добре розумшть нин!шне значения знанневоор!ентованих галузей ! сектор!в для економ!ки в цшому, але й сформовано нац!ональну шновацшну ¿деолог!ю як св!тогляд.
Мета статт1 полягае у взаемозв'язку !нновац!йно! пол^ики з трисферною економ!кою.
Виклад основного матер1алу. Постае лог!чне питания: що треба робити, щоб ¿нновац!йна стратепя у нас не «пробуксовувала»? I в чому полягае змкт укра!нсько! модел! ! нашого алгоритму дш? В!дпов!дь треба шукати в проблемному пол! само! постшдустршно! економ!ки. 1накше кажучи, грати потр!бно не на тому пол!, де конкуренти досягли видатних усп!х!в, а на тому, де вони з!ткнулися з труднощами. Одна з головних проблем пов'язана з! здобуттям саме нового знания. Тут ми маемо потенцшно конкурентний кап!тал: по-перше, саме в традици дом!нування теор!! над практикою, фундаментальних досл!джень
234
над прикладними мктиться потенцшна конкурентна перевага в1тчизняно! науки, що й повинно знайти вщображення в державнш полчищ; по-друге, единою можливктю р1вноправного входження Украши в глобальну економ1ку е побудова свое! власно! оригшально! шновацшно! арх!тектошки, яка повинна базуватися на вже наявних «випереджальних конкурентних перевагах» власно! кра!ни, адже, як вже зазначалося, крокування шляхом «наздоганяльного розвитку», який передбачае виробництво товар1в за рахунок дешевизни власних pecypciB - е безперспективним; по-трете, визначальна роль у формуванш шновацшно! економжи мае належати держав! (приклади Швденно! Коре!, Китаю, Свросоюзу).
3 попереднього можна зробити наступи! висновки: а) перший етап в шновацшнш пол!тиц! - це етап первинного накопичення шновацшно-пол!тичного кап!талу; головний позитивний результат цього етапу - це усвщомлення й прийняття в держав! та суспшьств! !нновац!йно! доктрини як незворотно! !нновац!йно! пол!тики; б) на другому етап! (становления шновацшно! пол^ики в Укра!ш) необх!дн! змши в шновацшнш св!домост! сусп!льства, дшово! й пол!тично! ел!ти; «велик! пол!тичш шститути» - Верховна Рада, Кабшет MiHicTpiB та ш. до цих nip оц!нюють шновацшну пол!тику на одному piBHi з шшими напрямками державно! пол!тики (промислова, соц!яльна тощо), тод! як в ¿нновац!йного сектора принципово ¿нша функц!я - бути базою, фундаментом Bcix ¿нших сфер суспшьства й держави.
Дал! визначаються наступи! перспективн! «фактори ycnixy» нацюнального ¿нновац!йного проекту, як! корелюються з попередн!м текстом. По-перше, прийняття на державному piBHi доктрини економ!ки знань, створення ¿нновац!йного кодексу Укра!ни, який би виконував роль Конституц!! всього модерн!зац!йного проекту в Укра!н!. По-друге, впровадження !нновац!йно! ¿деолог!! та актив!защя нац!онального соц!окультурного ресурсу. По-трете, створення Ком!тету з питань науки й технолог!й, який би координував роботу в справ! практичного впровадження шновацшно! стратеги. По-четверте, це розвиток масово! !нновац!йно! культури та формування нового св!тогляду пол!тично! й д!лово! ел!ти.
Висновки. Оск!льки в трисферн!й економщ! Bci три сфери пов'язан! у вщповщност! з ЕСТ, ¿нновац!йн! трансформаци в будь-як!й сфер! ¿ндукують певш зм!ни в ¿нших сферах. Якщо починати з ¿нновац!йних технолог!й у виробництв!, то потр!бен пошук шновацшних технолог!й в сферах розпод!лу й споживання. Це означае, що потр!бш також ¿нновац!! як в технолопях ф!нансово-кредитно! системи, так i в ринкових технолог!ях. При побудов! оптим!зацшно! модел! ¿нновац!й потр!бно враховувати цшьов! функц!! та обмеження Bcix трьох сфер, що ¿ндукуе задачу векторно! оптим!зац!!, оптимальний розв'язок яко! перебуватиме в облает! компром!с!в Парето.
Використовуючи ¿де! психо!нформатики (соц!он!ки) та враховуючи ¿нтровертн!сть укра!нц!в, лог!чно твердити, що украшцям до снаги ¿нтенсивна децентрал!зована економ!ка зм!шаного типу з особливим акцентом на вим!рювальн! та регулювальш функц!!. Такого типу економ!ка повинна
235
забезпечити Укра!ш економ1чний ¿муштет, який обер1гатиме И вщ кризових явищ.
Л1тература
1. Дубров Я. Еволющя економжи: вщ натурального господарства через ринок до змшаного господарювання. // Державшсть. - 1996. - №1. - С. 26-29.
2. Дубров Я. Про домшантш концептуальш ще! Г. Башнянина як економшта-теоретика - економ1чш системи, ix типолопзащя та метролопя - на rai трисферно! модел! економжи. // Нацюнальш штереси. - Льв1в - Ки!в -Донецьк, 2011. - ч. 29. - С. 11-16.
3. Дубров Я. О. Нова неоеконом1чна шновацшна пол1тика, перспективш комп'ютерш технолог!! та енерго-шформацшний npocTip. // Нац!ональн! штереси. - Льв!в, 2004. - ч. 11. - С. 110-123.
Summary Dubrov J.O.1, Dorosh M.M.2
1Center for Information territories NASU problems
2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskij
ABOUT INNOVATIVE POLICIES IN AGROINDUSTRIAL COMPLEX IN
THREE CATIONS ECONOMY
Considered some theoretical and practical issues economic neo innovation policy and knowledge economy in three cations economy with the possibilities of their use in agroindustrial complex.
Key words: three cations economy, agriculture, manufacturing, distribution, consumption, economic and semiotic triangle, innovation policy, knowledge economy.
Стаття надшшла доредакци 10.04.2011 p.
236
