СУТЬ ПОНЯТТЯ ДЕКЛАРУВАННЯ ЩОДО ПРАВ ЛЮДИНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ Текст научной статьи по специальности «Право»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 1, 2020

УДК 343.1

Олег Неамко

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримшального права i процесу 1нституту права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полiтехнiка"

Михайло Гузела

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права та процесу, Навчально-наукового шституту права та психологи, Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка"

СУТЬ ПОНЯТТЯ ДЕКЛАРУВАННЯ ЩОДО ПРАВ ЛЮДИНИ У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1

http://doi.org/10.23939/law2020.25.210

© Неамко О., Гузела М., 2020

У цивьшзованих демократичних державах невщ'емним фактором правовоТ системи й основним недержавним шститутом захисту особистостц Тт прав i свобод е адвокатура. Так, адвокатура, в повному розумшш слова, визначае собою правозаступництво чи правову допомогу, яка надають правознавщ особам, якi мають потребу. Адвокатура — надзвичайно важливий шструмент демократы, бо за своею суттю вона е оргашзащею професiйних адвока^в та виконуе таку суспiльну функщю, як захист основних прав особи. Захист прав людини е головним призначенням адвокатури.

Ключовi слова: професшшсть, дiяльнiсть, об'ект, суб'ект, права, потреби, адвокат, адвокатура тощо.

Постановка проблеми. В рiзнi роки окремим проблем адвокатсько! дiяльностi та захисту прав i свобод людини та громадянина придшяли багато увагу. Проте, незважаючи на велику кiлькiсть наукових дослщжень у цiй сферi, вченi, анатзуючи декларативнiсть цього права, все бшьше розумiють глибиннiсть тих процесiв, яю вiдбуваються у серединi цього явища. Особливу увагу привертае дiяльнiсть адвоката у цих процесах.

Мета статт - проаналiзувати сутнiсть декларативностi права на захист у кримшальному прорцесг

Аналiз дослiдження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблеми зробили М. Баглай, М. Барщевський, Ю. Баскакова, О. Берладин, С. Бова, Н. Бондар, С. Братусь, О. Бугаренко, А. Вишневський, Н. Вггрук, Л. Воеводин, С. Гончаренко, В. Жуйков, Б. Ебзеев, С. Калашников, Л. Лазарев, М. Лоджук, В. Лучш, М. Мiхеенко, Т. Морщакова, I. Рафальська, Ф. Рудинський, О. Святоцький, Р. Стасюк, С. Фшоненко, Д. Фюлевський, С. Шаталюк, С. Шахрай та пращ багатьох шших вчених.

Виклад основного матерiалу. Основний Закон, яким е Конститущя Укра1ни декларуе, що права i свободи та 1х цiлковитi гаранти представляють змют i напрям дiяльностi держави. Утвердження i забезпечення основних прав та свобод громадянина е основним обов'язком [49]. Законодавство, яке урегульовуе порядок проведення кримшального провадження, повинно забез-

печити не тшьки обов'язковють покарання, але i гарантувати вщповщне дотримання права людини та повагу особистосп. Багато порушень прав громадян наявт в кримшальному провадженнi в перiод судового розгляду, оскшьки, не дотримання кримiнально-процесуального законодавства i його невiдповiднiсть зумовлюють потребу глибокого дослщження ще! проблематики.

Як вважае С. С. Алексеев, тд поняттям захист прав сприймаеться державно-примусова дiяль-нiсть, яка скерована на здшснення "вщновлювальних" завдань, а саме, на вщновлення порушених прав та забезпечення реатазаци правового обов'язку [2, с. 51].

Автор О. Ф. Скакун вказуе на те, що мехатзм здшснення прав людини е системою засобiв та юнуючих чинниюв, якi повиннi забезпечити вiдповiднi умови поваги ушх головних прав та свобод людини, котрi е похщними вiд гiдностi особи [3, с. 190]. Науковець I. В. Хорт вказуе, що гаранпя забезпечення вшх прав учасниюв кримiнального процесу, навпъ у випадку, коли ними забезпечеш права обвинуваченого, пiдсудного чи тдозрюваного, в жодному разi не потрiбно розглядати як перешкоду для розкриття конкретного злочину. Якраз навпаки, суворе дотримання гарантш цiлком вiдповiдае завданням кримшального провадження, якi перелiченi в ст. 2 Кримшального проце-суального кодексу [4, с. 157].

Гаранпя та захист прав вщбуваеться тд час порушення права, загрозi порушення чи при перепонi !хньому здшсненню. Аналiзуючи наукову лiтературу, приходимо до висновку, що сам термш "захист прав людини" сучаст науковцi розглядають крiзь призму поновлення порушеного права.

С. А. Паршак вказуе, що захист права учасниюв карного провадження е дiяльнiстю, котра полягае в тому, щоб не допустити порушення прав людини у випадку загрози порушень права або при можливш перешкодi до !х здiйснення чи в формi поновлення порушеного права, яка напрям-лена на цшковиту реабiлiтацiю права людини, компенсацiю завдано! шкоди i притягнення винува-то! особи до правово! вiдповiдальностi [5, с. 161].

Насамперед, потрiбно визначитись iз тим, хто насправдi мае потребу у захист прав та свобод у межах кримшального провадження.

Ми зпдш з тезою В. В. Назарова, котрий виокремлюе таю суб'екти:

- особи, яким було безпосередньо чи опосередковано завдано шкоду вщ злочину чи про-типравного дiяння. Ними е: потерпший, цившьний позивач та !х законнi представники i правонас-тупники;

- суб'екти, котрим було надане право захисту вщ пiдозри та обвинувачення, а також ци-вiльного позову. Такими називаемо: тдозрюваного, обвинуваченого, цившьного вiдповiдача, тдсудного;

- захист прав та свобод повинен бути необхщним для будь-кого, навггь тому, кого не звинува-чують, не пiдозрюють i не визначають таким, котрий зазнав шкоди вщ злочину чи протиправного дiяння, але залучають його до учасп в судових i слiдчих дiях для отримання вiд нього або за його участю iнформацil чи будь-яких вщомостей про обставини справи. Це може бути: свщок, власник примщення, де вiдбуваеться обшук чи ви!мка. А також арешт майна, предмета, яю вилучаються, документiв, матерiалiв [6, с. 389].

Згiдно з чинним законодавством, право на свш захист мае i пiдозрюваний, звинувачений чи засуджений та виправданий, так само, як iншi учасники кримшального процесу. До них можуть належати особи, що вчинили протиправне дiяння, передбачене законом Украши про кримшальну вiдповiдальнiсть, перебуваючи в неосудному сташ, ст. 507 КПК.

Гарантiею прав тдозрюваного чи звинуваченого на захист е: презумпщя невинуватосп, яка передбачае покладання обтяження доказування на обвинуваченого та тлумачення вагань на користь тдозрюваного або обвинуваченого. Так само правило щодо недопустимости доказiв. Однаково, як i правило про недопущення попршення становища для виправданого чи засудженого; дотримання норми, яка забезпечуе свободу оскарження апеляцшним та касацшним порядком вироюв та будь-яких шших судових рiшень.

Вагомою складовою права людини на захист е реалiзацiя права на фахову правову допомогу. Воно е невщ'емним правом кожно1 особи i е частиною правового положення людини в суспшьствг

Повне право на правову допомогу закршлюеться у всiх нормах чинного мiжнародного законо-давства, яке е частиною внутршнього законодавства Украши. Тут йдеться про ст. 11 в програмному документi, яким е Загальна декларацiя прав людини та громадянина та ч. 3 ст. 14 документу, що висвплюе питання громадянських та полiтичних прав. У цьому перелшу теж Конвенцiя захисту основних прав людини та Мммальш стандарты правила поводження iз в'язнями.

КПКУ встановлюе положення про захист шдозрюваного чи звинуваченого або ж засудженого чи виправданого, людини, стосовно котро1 передбачено застосування примусового заходу медичного впливу чи було виршене його можливе застосування, а також людини, стосовно яко1 передбачений розгляд видачi шоземнш державi, так звану, екстрадищю, здiйснюе захисник, який е адвокатом [7].

Вщповщне здiйснення права на захист в кримшальному процес потребуе застосування досвщу Свропейського суду iз прав людини - ССПЛ, вiдповiдно до правово1 позицiï, що отримала вщображення, у п. 262 присуду ССПЛ справи "Нечипорук i Йонкало проти Украши", права кожного, хто був обвинувачений у скоенш злочину чи певного правопорушення на вщповщний захист, що надае захисник та е основною ознакою справедливого та законного судового розгляду.

Так само, у розглянутш справi "Кромбах проти Францп", висвiтленiй у рiшеннi ССПЛ вказано, що право кожноï людини, що була звинувачена у вчиненш правопорушення на дiевий захист адвокатом не абсолютне, але воно е одшею iз головних засад справедливого судового рь шення.

Також необхiдно враховувати правовi позицiï ССПЛ, якi представлен^ зокрема, у таких рiшеннях: справа "Доронш проти Украïни" (2009 рш), "Шабельник проти Украïни" (2010 рш), справа "Боротюк проти Украши" (2011 рш), справа "Балицький проти Украши" (2011 рш), справа "Загороднiй проти Украши" (2012 рш), справи "Тодоров проти Украши" та "Довженко проти Украши", а також "1глш проти Украши" (2012 рш), справа "Срохша проти Украши" [8].

У частиш захисту прав особи на рiвнi судового розгляду, на наше переконання, захист повинен здшснюватися не лише з боку адвоката, а також суду i прокуратури. Такий захист, як вважае К. В. Легких, повинш надавати учасники кримiнального процесу, насамперед, у зв'язку iз 1'хшм основним статусом - людини, а вже шзшше у аспектi процесуального статусу як учасника кримiнального процесу [9, с. 178].

Конвенщю про захист прав людини, прийняту в 1950 рощ, суд вважае основним обов'язковим органом демократично!' держави iз важливими ознаками, такими, як законнють, незалежнють та безстороннiсть [10].

Дал^ право на законний судовий розгляд представлено в програмному документ Мiж-народний пакт про громадянськi й полггичш права вiд 1966 року.

Вш проголошуе, що кожен мае однакове право, у розглядi якого завгодно кримшальне обви-нувачення на законний i прозорий розгляд справи компетентним, фаховим, незалежним та безсто-роннiм судом, що був створений зпдно з законом [11].

"Судовий розгляд" е основною частиною процесу i саме у нш виршуеться справа по суп.

Значна кшьюсть порушень прав людини та зловживання процесуальними правами, що допускають учасники кримшального провадження, заважають справедливому розгляду справи в розумний строк. Справедливють, значною мiрою, е моральним явищем та суспшьним i етичним крш^ем права.

С шдстави стверджувати про те, що загальна умова захисту прав учасниюв кримшального процесу на рiвнi судового розгляду - це законне судочинство, яке грунтуеться на високоморальних засадах диспозитивносп, змагальносп, а також презумпци невинуватосп та основного права на

захист, що формують принцип favordefensionis, що означае максимальне сприяння захисту. Вш не передбачений законодавством, зате сформований свгговою практикою здшснення правосуддя.

У кримшальному провадженш судом i правоохоронними органами повинна бути повнютю забезпечена цшковита повага до людсько! гiдностi, до головних прав та свобод кожно! людини. Учаснику кримшального провадження надаеться право на захист та можливють захищати ушма засобами, якi не заборонеш законом, свое чесне iм'я, свою людську гiднiсть, сво! права, свободи i особист iнтереси, що були не дотримаш в чаш проведення кримшального провадження.

Запорука дотримання основних прав особи передбачае недопущення доказiв, що були отримаш, внаслщок iстотного та значного порушення вшх прав та свобод особи та шших доказiв, що були здобуп, завдячуючи iнформацiï, одержанiй внаслiдок ютотного недотримання прав людини. В такому разi суд зобов'язаний визнавати суттевими порушеннями прав людини та основних свобод певш дiяння. У цьому перелшу потрiбно вказати на таю дiяння: виконування процесуальних дш, що потребують попереднього дозволу суду, без вщповщного дозволу чи з недотриманням його важливих умов; отримання рiзних доказiв, внаслiдок катувань, жорстокого, нелюдського або такого, котре принижуе гщнють особи, поводження чи погрози застосування такого поводження; порушення одного з основних прав особи, а саме права особи на захист; отримання певних показань чи рiзного роду пояснень вщ особи, котра була не ознайомленою, що мае право на вщмову вщ дачi таких показiв та право не вщповщати на питання. Або, коли покази були отримаш iз порушенням даного права чи отримаш вщ свiдка, що згодом може визнаватися пщозрюваним або обвинуваченим у межах даного кримшального провадження.

Захист прав особи на рiвнi судового розгляду, безперечно, забезпечуеться через взаемодда суддi та учасниюв кримiнального провадження. Найактившшими з них е адвокат i прокурор. Суддя лише сприймае докази й шшу важливу шформащю вщ сторiн кримiнального провадження. Деколи через пасивнють учасникiв вiн вимушений задавати питання, щоб отримати додаткову шформащю, необхщну для формування внутршнього переконання. Власне, в такий спошб i вiдбуваеться взаемодiя.

Також взаемодiя прокурора та суддi вiдбуваеться на досудовому слщсга i в чаа, коли кримiнальна справа розглядаеться в сущ. Таке спiлкування завжди привертае увагу i спещалютв-правникiв, i громадян, що е учасниками процесу в частиш визначення межi його допустимости щоб запобiгти та усунути можливий негативний прокурорський вплив на об'ективнють i неупе-редженiсть дiяльностi суддi.

Населення надзвичайно зацiкавлене у тому, аби верховенство права було повнютю забез-печене за допомогою справедливого, неупередженого та ефективного здшснення правосуддя. У кримшальному провадженш прокурори та суддi на вшх стад1ях судового розгляду цiлковито забез-печують гарантш основних прав i свобод особи та захисту громадського порядку. Це стввщно-ситься з повагою до ушх прав звинуваченого i потерпшого.

Справедливе здшснення правосуддя вимагае рiвностi в правах захисту i звинувачення та дотримання принципу розподшу влади, поваги до незалежносп та самостшносп суду, а також визнання вшма сторонами процесу сили юнцевих судових ршень.

Ми подiляемо тезу I. Ю. Фомiна в тому, що адвокат е невщ'емною частиною правосуддя, такою, як державний обвинувач i суддя. У сьогодшшньому кримшальному процеш вщсутш окремi права адвоката. Вш ототожнюеться iз клiентом.

Згщно з цим, адвокат отримуе права обвинуваченого, пщсудного та пiдозрюваного. Адвокат не сприймаеться як складова правосуддя. ВЫ права адвоката видшено в окрему статтю КПКУ. До цих прав висунуто вимогу, а саме, вони мають вщповщати тим правам, яю належать i сторош обвинувачення [12, с. 7].

Незважаючи на те, що вони е рiзними сторонами одного i того ж процесу, але з дiаметрально протилежними функщями, все ж повинш об'еднуватись в единому, а саме - у частиш захисту особи, а також суспшьства i держави вщ рiзних видiв правопорушень та гарантп застосування стосовно кожного учасника кримшального процесу належноï та вiдповiдноï юридичноï процедури.

Сукупними намаганнями Нащонально! асощаци адвоката Украши та Асощаци адвоката Украши й Асощаци правниюв Украши, за сприяння Свропейського Союзу було напрацьовано i представлено програмний документ, який отримав назву "Декларащя щодо захисту прав людини у кримшальному провадженш". Цей документ не мае сили i статусу юридичного або наукового документу. У ньому зроблено спробу узагальнити вимоги та пропозицп адвоката. Зпдно з цим документом та, враховуючи думку самих адвоката, судд повинш старатися уникнути позапро-цесуального контактування зi стороною обвинувачення чи захисту тод^ коли вщсутня шша сторона, та триматися осторонь вщ певних дш та конкретно! поведшки, яю могли б дати пiдстави засумшватися у iхнiй незалежностi та неупередженосп.

Отже, вiдповiдне виконання вiдмiнних, але взаемодоповнювальних, позицiй прокурорами, адвокатами та суддями е необхщною та ютотною гарантiею законного, неупередженого та дiевого здiйснення правосуддя.

Пiдсумовуючи, можемо зазначити, що права людини е найвищою щннютю, а !х визнання, дотримання та повага е основним обов'язком держави. Гарантування забезпечення ушх прав особи в кримшальному провадженш потрiбно розглядати як сукупнють рiзноманiтних юридичних засобiв, котрi можуть бути реалiзованi, завдячуючи спiльнiй дiяльностi та взаемоди державних органiв та окремих посадових ошб, що мають право на здшснення кримiнального провадження чи залучаються до нього.

З цього випливае, що в результат тако! дiяльностi здiйснюеться реалiзацiя та захист ушх основних прав учасниюв кримiнального процесу. Охорона прав людини в перюд кримiнального провадження на стадп судового розгляду е одним iз головних завдань, якi стоять перед прокуратурою, адвокатурою та судом.

Справедливють та вщповщнють судового захисту, котрий здшснюють сукупнiстю рiзних форм судового контролю, е не тшьки додатковою гарантiею прав, але й переконливою умовою для !х швидкого поновлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конститущя Укра!ни [Електронний ресурс]: Закон Украши в1д 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Верховна Рада Укра!ни. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.uaЛaws/show/254к/96-вр. 2. Алексеев С. С. Общая теория права. В 2-х томах / С. С. Алексеев. М.: Юрид. лит, 1981. Т. 1. 360 с. 3. Скакун О. Ф. Теор1я держави i права: тдручник / О. Ф. Скакун. Харшв: Консум, 2001. 656 с. 4. Хорт I. В. Гарантп забезпечення прав учаснишв кримшального провадження: сучасний стан i перспективи / I. В. Хорт // Юридичний в1сник. 2013. 2(27). С. 156-160. 5 Паршак С. А. Мехашзм забезпечення прав учасниюв кримшального провадження у контекст право-захисно! функцп держави / С. А. Паршак // Свропейсьш перспективи. 2014. № 7. С. 157-162. 6. Назаров В. В. Особливосп мехашзму захисту прав людини у кримшальному провадженш / В. В. Назаров // Форум права. 2009. № 1. С. 385-391. 7. Кримшальний процесуальний кодекс Украши ввд 14 квгтня 2012 року (з1 змшами i допов.) // Вщомосп Верховно! Ради Украши. 2013. № 9-10. С. 88. 8. 1нформацшний лист ВССУ про уза-гальнення судово! практики забезпечення права на захист у кримшальному провадженш ввд 25.09.2015 р. 9. Легких К. В. Окрем1 процесуальш питання судового контролю за дотриманням прав людини в кримшальному судочинств1 // В1сник Академп адвокатури Укра!ни. - 2015. - Т. 12, число 2 (33). С. 177-183. 10. Свропейська конвенщя з прав людини. З поправками, внесеними вщповщно до положень Протокол1в № 11 та 14. Електронний ресурс. [Режим доступу]: http://www.echr.coe.int/Documents/Convention_UKR.pdf. 11. Мжнародний пакт про громадянсьш i полггачш права (прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеею ООН; ратифжовано Указом Президи Верховно! Ради Укра!нсько! РСР N 2148-VIII (2148-08) в!д 19.10.73) - сайт: www.nau.ua. 12. Фомш I. Ю. Конкурентне правосуддя: погляд 1горя Фомiна // Вiсник Асощаци правнишв Укра!ни. 2015. 3 (111). С. 6-8.

REFERENCES

1. Konstytutsiya Ukrayiny: Ukrayiny [Elektronnyy resurs]: Zakon Ukrayiny vid 28.06.1996 # 254k/96-VR//Verkhovna Rada Ukrayiny//-Rezhym dostupu: http://zakon2.rada.gov.uaLaws/show/254k/96-vr [The

Constitution of Ukraine [Electronic resource]: Law of Ukraine dated June 28, 1996 No. 254к / 96-ВР // The Verkhovna Rada of Ukraine]. 2. Alekseev S. S. Obshhaja teorija prava. V 2 tomah[ Alekseev SS General theory of law. In 2 volumes]. M. : Jurid. lit, 1981. T. 1. 360 р. 3. Skakun O. F. Teoriya derzhavy i prava : pidruchnyk. [Skakun OF Theory of State and Law: A Textbook]. Kharkiv: Konsum, 2001. 656 р. 4. Khort I. V. Harantiyi zabezpechennya prav uchasnykiv kryminal'noho provadzhennya: suchasnyy stan i perspektyvy / I. V. Khort // Yurydychnyy visnyk. [Hort IV Guarantees of ensuring the rights of participants in criminal proceedings: current status and prospects / I. V. Hort // Legal Bulletin.]. 2013. 2(27). Р. 156-160. 5. Parshak S. A. Mekhanizm zabezpechennya prav uchasnykiv kryminal'noho provadzhennya u konteksti pravozakhysnoyi funktsiyi derzhavy / S. A. Parshak // Yevropeys'ki perspektyvy [Parshak S. A. The mechanism of ensuring the rights of participants in criminal proceedings in the context of the state's human rights function / S. A. Parshak // European Perspectives]. 2014. Vol. 7. Р. 157-162. 6. Nazarov V. V. Osoblyvostimekhanizmuzakhys tupravlyudyn-yukryminal'nomuprovadzhenni / V. V. Nazarov // Forumprava [Nazarov VV Features of the mechanism of protection of human rights in criminal proceedings / VV Nazarov // Law Forum]. 2009. Vol# 1. P. 385-391. 7. Kryminal'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny vid 14 kvitnya 2012 roku (zi zminamy i dopov.) // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny [Criminal Procedure Code of April 14, 2012 (as amended) // Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine]. 2013. Vol. 9-10. P. 88. 8. Informatsiynyy lyst VSSU pro uzahal'nennya sudovoyi praktyky zabezpechennya prava na zakhyst u kryminal'nomu provadzhenni vid 25.09.2015 r. [Information letter of the Supreme Judicial Council of Ukraine on the generalization of the case law of securing the right to defense in criminal proceedings of 25.09.2015]. 9. Lehkykh K. V. Okremi protsesual'ni pytannya sudovoho kontrolyu za dotrymannyam prav lyudyny v kryminal'nomu sudochynstvi // Visnyk Akademiyi advokatury Ukrayiny. [Legkih K.V. Separate procedural issues of judicial control over the observance of human rights in criminal proceedings // Bulletin of the Academy of Advocates of Ukraine]. 2015. T. 12, chyslo 2 (33). P. 177-183. 10. Yevropeys'ka konventsiya z prav lyudyny. Z popravkamy, vnesenymy vidpovidno do polozhen' Protokoliv #11 ta 14. Elektronnyy resurs. [European Convention on Human Rights. Amended in accordance with the provisions of Protocols 11 and 14. Electronic resource] [Rezhym dostupu]: http://www.echr.coe.int/Documents/ Convention_UKR.pdf. 11. Mizhnarodnyy pakt pro hromadyans'ki i politychni prava (pryynyato 16 hrudnya 1966 roku Heneral'noyu Asambleyeyu OON; ratyfikovano Ukazom Prezydiyi Verkhovnoyi Rady Ukrayins'koyi RSR N 2148-VIII (2148-08 ) vid 19.10.73). [International Covenant on Civil and Political Rights (adopted on December 16, 1966 by the UN General Assembly; ratified by Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR No. 2148-VIII (2148-08) of 19.10.73) [Electronic resource] [Rezhym dostupu]: www.nau.ua. 12. Fomin I. Yu. Konkurentne pravosuddya: pohlyad Ihorya Fomina // Visnyk Asotsiatsiyi pravnykiv Ukrayiny. [Fomin I. Yu. Competitive justice: Igor Fomin's view // Bulletin of the Ukrainian Bar Association]. 2015. 3 (111) - C. 6-8.

Дата надходження: 03.02.2020р.

Олег Несимко, Михаил Гузела

СУТЬ ПОНЯТИЯ ДЕКЛАРИРОВАНИЕ ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА В УГОЛОВНОМ ПРОИЗВОДСТВЕ

В цивилизованных демократических государствах неотъемлемым фактором правовой системы и основным негосударственным институтом защиты личности, ее прав и свобод является адвокатура. Таким образом, адвокатура, в полном смысле слова, определяет собой правозаступничество или правовой помощи, предоставляемой правоведами лицам, нуждающимся. Адвокатура - чрезвычайно важный инструмент демократии, потому что по своей сути она является организацией профессиональных адвокатов и выполняет такую общественную функцию, как защита основных прав человека. Защита прав человека является главным назначением адвокатуры.

Ключевые слова: профессионализм, деятельность, объект, субъект, права, потребности, адвокат, адвокатура и тому подобное.

Oleg Nesimko

Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Procedure, Ph. D., Assoc. Prof.

Muhajlo Huzela

Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure Ph. D., Assoc. Prof.

THE ESSENCE OF DECLARATION ON HUMAN RIGHTS IN CRIMINAL PROCEEDINGS

In civilized democratic states, an advocate is an integral factor in the legal system and the main non-state institution for the protection of the individual, his rights and freedoms. Thus, the lawyer, in the fullest sense of the word, defines the right to legal protection or legal assistance provided by lawyers to those in need. Advocacy is an extremely important instrument of democracy, because in essence it is the organization of professional advocates and performs such a public function as protecting the fundamental rights of the individual. The protection of human rights is the main purpose of the advocacy.

Key words: professionalism, activity, object, subject, rights, needs, lawyer, lawyer, etc.