CC BY
21
УДК 330.322:622.33:658.26(477)
1гор Леонщович Гришко
Донбаський державний технiчний унiверситет, Алчевськ
ПОЗИЦ1ОНУВАННЯ ВУГ1ЛЬНО1 ГАЛУЗ1 У ЗОВН1ШНЬОМУ ЕНЕРГЕТИЧНОМУ БАЛАНС! УКРА1НИ
Сьогодш економша Укра!ни характе-ризуеться великим обсягом споживання ене-ргоносив. Зважаючи на це, для пщтримання сталого розвитку нацюнального господарст-ва необхщно забезпечувати нацюнальш пщ-приемства достатньою кшьюстю енерго-носпв, що мае здшснюватися вщповщно до технолопчних та економ1чних вимог, яю ви-суваються залежно вщ конкретного вироб-ничого процесу. Тобто забезпечення достат-ньо! кшькосп енергоносив мае вщбуватися за певною структурою !х вид1в. 1з цим проце-сом тюно пов'язаш шш1 - споживання, виро-бництво та експортЛмпорт енергоносив. Попит на енергоноси, сформований вггчиз-няними пщприемствами, мае задовольнятися за рахунок !х власного виробництва чи видо-бутку або за рахунок ¡мпорту. З урахуванням сучасних тенденцш, !мпорт основних енергоносив в Украшу зумовлений дефщитом !х нацюнального виробництва. Для забезпечення виробничого процесу пщприемствам доводиться закуповувати ¡мпортш енергоноси, як найчаспше е набагато дорожчими вщ вггчизняних. Це пщвищуе соб1вартють та знижуе конкурентоспроможнють вггчизня-них пщприемств. У таких умовах важливо максим1зувати споживання саме тих енергоносив, що виробляються або добуваються в Укра!ш, особливо вугшля. Це сприятиме виршенню кшькох макроеконом1чних проблем Украши, а саме: тдвищить р1вень енер-гетично! безпеки як складово! нацюнально! безпеки Укра!ни, конкурентоспроможнють нацюнальних пщприемств та полшшить по-казник балансу зовшшньо! торпвл1 Укра!ни.
Дану проблематику висвгглено у пра-цях як укра!нських (О. Амоша, I. Андр1анова, В. Арсирш, Р. Подолець, Л. Яценко, Л. Та-рангул, С. Тулуб, Т. Цихан та ш), так I зару-б1жних (Ф. Сгхайон, Д. Хемоус, Е. Харуб1 та ш) учених.
© 1.Л. Гришко, 2012
Метою статп е позицюнування вугшь-но! галуз1 у зовшшньому енергетичному баланс Укра!ни та встановлення можливосп штенсифшаци використання вггчизняних енергоносив.
Провщш вггчизняш вчеш, як досль джують проблеми розподшення споживання та постачання енергоносив, зазначають, що енергетична безпека е найважлившою скла-довою нацюнально! безпеки будь-яко! дер-жави. Щд енергетичною безпекою маеться на уваз1 стан захищеносп кра!ни та !! економши вщ загрози надшному паливно-енергетич-ному забезпеченню. Загрози можуть бути як зовшшшми (геопол1тичними, кон'юнктур-ними в глобальному масштабу макроеконо-м1чними), так { внутршшми: через власне управлшня економшою та функцюнування енергетичного сектора нацюнального госпо-дарства [1].
Законом Укра!ни «Про основи нащ-онально! безпеки Укра!ни» визначено загрози нацюнальним штересам { нацюнальнш безпещ Укра!ни, серед яких вагоме мюце по-сщають загрози, пов'язаш з неефективним використанням паливно-енергетичних ресур-с1в, недостатньою диверсифшащею джерел !х постачання та вщсутнютю активно! полггики енергозбереження [2].
На сучасному етат техшко-еконо-м1чного розвитку найбшьш популярними енергоресурсами е нафта I природний газ, що обумовлено !х високими теплотворними та еколопчними характеристиками. Разом з тим вичерпнють цих ресурс1в, нер1вном1ршсть !х залягання та шш1 об'ективш чинники зумов-люють актуальнють використання мюцевих енергоресурав [3].
Енергетичний баланс - це система по-казниюв, яка вщображае кшьюсну р1внють м1ж прибутком { витратами енерги та харак-теризуе структуру виробництва 1 використання енерги в економщ, сшввщношення м1ж потребою в палив1 в межах вщповщно!
Економта промисловостi Экономика промышленности
територiально! чи виробничо! одиницi (кра!-ни, обласп, галузi, пiдприeмства тощо) та його використанням за певний перюд часу [4, 5]. Для дослщження тенденщй зовшшньо-економiчно! дiяльностi, пов'язано! з енерге-тичним балансом, було запропоновано вико-ристовувати розроблену модель зовшшнього енергетичного балансу держави.
Стан сучасно! теплово! енергетики Укра!ни характеризуеться тим, що практично досягнута межа ресурсу основних генеру-ючих потужностей теплових електростанцiй (ТЕС) i комунально! енергетики. Однiею з важливих проблем е обмеження потужносп енергоустановок (вщ 15 до 30%). Котельш установки енергоблокiв ТЕС, а також опалю-вальнi котли мають обмеженi потужностi через недостатню продуктивнiсть тяго-дуттьо-вих систем (ТДС). Сучасш енерго- i ресурсо-зберiгаючi iнновацiйнi технологи дозволяють здiйснювати модершзащю i реконструкцiю об'ектiв енергетики, вщновлювати номшаль-нi паспортнi характеристики устаткування. Проблемою е створення на основi проведен-ня економiчного аналiзу й ощнки можливо-стей iнновацiйних технологш у галузi енергетики мехашзму вiдновлення i розвитку шноващйно! дiяльностi пiдприемств теплово! енергетики за умови встановлення вщповщ-них для ринково! економiки взаемозв'язкiв науки, технологiй, виробництва, ресуршв i зростаючих потреб сустльства на шноващ! [6].
Тривалий час доступнють вiдносно дешево! енергетично! сировини давала мож-ливiсть пiдприемствам обробно! промисло-востi пiдтримувати високий рiвень експорт-но! виручки, забезпечуючи додатне сальдо поточного рахунку плапжного балансу i прийнятнi темпи економiчного зростання. Цьому сприяла свщома державна полггика щодо пiдтримки експортоорiентованих галу-зей шляхом надання !м податкових пшьг, iнших непрямих субсидiй, заниження ставок еколопчних платежiв.
Пiсля утворення дефщиту товарного балансу в 2005 р., а наступного року - за-гального дефщиту пла^жного балансу факт подальшого нарощення експорту енергомют-ко! продукцi! став сприйматися як вимушена необхiднiсть: зростання дефiциту балансу до
4% ВВП не було критичним, а в товарнш структурi експорту частка продукщ! цих га-лузей збшьшилася лише на 1-2% [7].
Дл уряду, спрямованi на забезпечення стабшьносп поставок та прийнятно! вартосп енергоресурсiв, тобто нейтралiзацiю однiе! критично! залежносп, були нiвельованi ш-шою, некерованою залежнiстю вiд кон'юн-ктури свiтових ринкiв [8].
Час екстенсивного розвитку, що тривав останне десятирiччя, не посприяв структур-ним економiчним реформам. Незбалансова-нiсть разом з енергомютюстю посилювали iнерцiйнi процеси у паливно-енергетичному комплекс (ПЕК). У той же час диспропор-щйнють ПЕК стримувала змiни структури споживання в нащональний економiцi. На-вггь зважаючи на незначне зменшення енер-гомiсткостi нацiонального господарства, цей процес е недостатньо штенсивним та мае хаотичний характер.
Натомють конкурентоспроможнiсть вггчизняно! продукцi! все ще забезпечувалася за рахунок обмеження об^ових коштiв тд-приемств та iнвестицiй у модершзащю виробництва, а про рiвень реалiзацi! державних стратегiй i програм в енергетичнш сферi свiдчить той факт, що за останш 10 роюв структура поставок первинного палива (тоб-то структура споживання) практично не змiнилася [8].
Виходячи з вищенаведеного дуже важ-ливим е формування енергетичного балансу в контекст зовнiшньоекономiчно! дiяльностi з розрахунком показника чистого експорту
[9, 10].
Такий шдхщ дозволить встановити сучаснi тенденци, що склалися у зовшшньо-економiчних вiдносинах нашо! держави у кушвльпродажу енергоносi!в, та запропону-вати заходи, спрямоваш на «вирiвнювання» енергетичного балансу. Аналiз енергетично-го балансу виконуеться в розрiзi видiв та груп енергетичних продукпв. Термiн «енер-гетичний продукт» вщображае як паливо i тепло, так i iншi види енерги. Однак застосо-вуються також таю синошми, як енергоносiй або енергоресурс.
Побудова енергобалансу базуеться на тому, що окремi види палива мають рiзну здатнiсть утворювати тепло, завдяки чому
Економта промисловостi Есопоту of
р
5 л 8
Я р
(Я со и я я 8 Кс
Я
о
я я н
я р
а
со
Яс
со Я
_ со о тз
з-з
я о о
Яс
Я со
2
£' я о 2 £' я.
я р с
о"
я р
№ я
я о н
я о
яс о
о
•о к ц
й о Я
Я Я: «
р » ^
о
<ч
т м
Ч СО
р И о
СО си й
• я л
нч я я
-I—| я я « яс^
т О А
Ь О! я
о р о
° Й Й
н ^ о
р ►-)
Дн Н
№ Я со
о о я
•в о
н я
000 ►п м >5
р н й я V
я о $ я
£ О Я
ч п и Я Ч
а 12 я
Р я о
1 I I
(Ч
в ^
со' К о
я ?
Я о
X ¡3
« 2 ^ £
я я я
о ^
Я со
о я
(Я р
я л 8 2
2 £ »
►в* к р
я <*> ц р о
9 Я & ТЗ
" о р
а я
Я ?
Я Й я ООО
а к
Л я 5
8 « о 3
<"> >2 „ * н ^з о
Я "I ►©* я
яс 9 о
Я ТЗ о
со о 2 С
я 2.^ 2
Я И р И
о ,—> н " 'ТЗ Ч а
н Р к я
о\ о о
О Я ^ " Я • ч
(Я н
я о о^
5:
И
£ р
п
со
о
я <*>
3 „
Л ч
я « о „
н со
о ^
^ а О 5
8 § 2 2
»
н о
►в*
н р
я р
►в-н о я
о
Й
VI
п
я
¡а
я
(Я
я Й я о
н р
о\
я № о со я о
я
я ^ ¡± о
» нЙ
тЗ
VI
я 3
со со
р со * «
р
о
5 о Н
яс Я о о
►П ТЗ О н
И ^ я (Я
Й ^ о ч
о\
я р
»
о О)
со 1-1
со
о
^
я
я №
р со
5 ^
Я. со
со я О Л
я 2 я. я а к
2. и
я о
я р
'ТЗ
я
о
VI
я
я
(Я Й я (Я Й р а я о
я р
со
о\ я
VI
Н ч:
2 ^ я
2
£ 3.
я н (я 2
Й Яс (Я
я о
в
со
я я
я о я
я
^
я р
(Я
VI
5' Й
- << р .я
со ^
со н
о
со
2 2 3 § I 1
я о р р 5 Л
!-) Я О м
г -Я
о я Й
о
Й со
о\
^
я
я
о Й о
я
со
я р
со
о\
5' №
в
со
3 й
Д СО 'ТЗ
я ^ ч-
" й з
о Р Й
О В п
о ^ § с\
а Н 2.
М £ ^
а
^ С 2
3| ё ®
ЯР Р Я ч.
н 4
со
ё ^
со ^
"3 ^ §
д со со
я' Я Ц
2 в
со ^ ч.
й я ^
№ И
■ ■ со
О
ь я р я
со р
'ТЗ о
со
Й Й
Я
^
Я Яс
Я со •в
о" Й
о Я о о н со
<< о № о О со а со 'ТЗ о а о Ч со а Й о со а со 'ТЗ И Й со 1 о со а со ТЗ И о" а р Й а со о Впрова сонячна снсрпя 'ТЗ 0 со Й со 1 о со а со 'ТЗ Атомна снсрпя Природный газ Нафтопродукти Сира нафта Вугшля 1 торф Об'ект
6826 о и> ю о о о о 2774 00 3671 Експорт, тис. тонн НЕ
1 о о о о о о 4^ о 4^ Структура, % ю
48208 о ю о о о о 30650 5372 7219 4965 1миорт, тис. тонн НЕ о о ю
1 о о о о о о £ о Структура, %
8857 о и> о о о о 4066 о 4435 Експорт, т.ис тонн НЕ
1 о о о о о О 4^ о о Структура, % ю
51026 о ю о о о о 29551 6029 7827 7617 1мпорт, тис. тонн НЕ о о
1 о о о о о о 00 ю Структура, %
10291 о о о о о о 4160 о 5587 Експорт, тис. тонн НЕ
1 о о о о о о 4^ О о Структура, % ю
57956 о о о о о 36179 7720 5714 8340 1мпорт, тис. тонн НЕ
1 о о о о о о ю £ 4^ Структура, %
П 1
I
с
0
1
3
I
а; ^
(\) О
а;
О
0
"С4 с
в-
а;
1
Я
?! О
Ч;
I §
5:
чЯ
я
Й о
(я р
я я
Яс
Я р
Яс о
о
2. о
^ 2 о Я
Й ° % "
со
а р
р Я о
Й о со (я
о Й Й
(Ч
Й я р
со Й
со Я
со Я §
Н Р
я
со а ►в* яс со
I 1
Я <2 (я ^3
Я Д " о
о н №
я
о „
тЗ ■ ^
о р
о ^
о о ►П тз
(я
со н
я ^
о
'ТЗ
н
VI
я
о
Н Я
V; тз • о ь
п
VI
Й о
§ н
^ р
« я
Яс Я
со Я со 'ТЗ
2 ^ ►в- я
►9 В
о
^ ч (я ^3
£ 8 а в
р со
со р
со
VI
5 № Я Я
со со я о
Я Я
о
Й
а с\ я ^
Й со Я н о
о
я ^
яс д
" §
* я я
о с\
а е
2 Р3 со о
н я
о со Я о
р н
ё 9
со Я
Я Я
н я о
2 ^
н о я я я
^ я
о 2
со ^
3 И
Я (я р р
Й я
Я со
р со
я
о
'ТЗ
н
со р
со со Я р
2 я
^ о
'ТЗ
^ н
.4 Й
я
со
о 'тз
" со
н
р а
со о
►в* £
2 ^
3 ®
4 ч
я р
со со
Й
я °
'ТЗ
о
Й
VI
п
г- а р * н
Р со
Н со Р о
я ^3
о О)
о »
я
со со я
о
р я
'ТЗ Ю Н
о V;
н
■ р
о Я н о я
а; р
• со
со а
§ I
§ 5' а
о
н о
ё § а » й а
со р
а
а »
^ и т §
со
а
а »
со
а
со 'ТЗ
5' со
1 5 I
I & р
§ » и
» и 8
Р я
«•з а
_ Я И
ас №
Таблиця 2
Структура чистого експорту енергоносив за 2009-2011 рр., тис. т нафтового екв1валенту (за даними Держкомстату Украгни)
Об'ект 2009 2010 2011
Вугшля i торф -1294 -3182 -2753
Сира нафта -7211 -7827 -5714
Нафтопродукти -2598 -1963 -3560
Природний газ -30646 -29546 -36179
Атомна енерпя 0 0 0
Гщроелектроенерпя 0 0 0
Впрова, сонячна енерпя 0 0 0
Бюпаливо 0 0 0
Електроенерпя 367 349 541
Теплоенергiя 0 0 0
Усього енергоносi! -41382 -42169 -47665
вщ'емне значення чистого експорту вугшля обсяг споживанян вугшля обсягвидобутку вугшля
Рисунок. Ствв1дношення чистого експорту вугыля, обсягу споживання вугыля та його видобутку за 2010-2012 рр. (за даними Держкомстату Украгни)
З метою сшввщношення показниюв, наведених на рисунку, необхщно привести !х до одше! одинищ вимiру. Для об'ективносн аналiзу обрано показник одше! тонни нафтового е^валенту.
Тонна нафтового е^валенту (англ. tonne of oil equivalent) - стандартизована Оргашзащею економiчного сшвробггництва та розвитку i Мiжнародним агентством з атомно! енерги одиниця вимiрювання енерги, що використовусться для порiвняння вико-
ристання велико! кшькосп енергi! з рiзних джерел.
1 тонна нафтового е^валенту дорiв-нюе кiлькостi енергi!, що видшяеться при спалюваннi однie! тонни сиро! нафти, близь-ко 41.868 ГДж, або 11.63 МВттод. енергi! [11].
Для перерахунку 1 тонни вугшля в 1 тонну нафтового е^валенту використано коефщент, що базусться на кшькосп енергi!, яка видiляeться при спалюванш однie! тонни
Економгка промисловостг Economy of Industry
сиро! нафти та вугшля (29,3 ГДж). Ко-ефiцieнт розраховуеться за формулою
К
q
Чн,
де qe - середня питома теплота згоряння 1 тонни вугшля, ГДж;
qH.e. - середня питома теплота згоряння 1 тонни нафтового е^валенту, ГДж.
Як видно з рисунку, в Укра!ш спосте-рпаеться стабшьна тенденщя збiльшення обсягiв видобутку та споживання вугшля. Темпи зростання видобутку вщповщають темпам зростання споживання. Однак у результат аналiзу виявлено, що в Украш добуваеться значно бшьше вугшля, шж споживаеться (на 48% - в 2009 р., 42% - в 2010 р., 38% - в 2011 р.). За таких умов не юнуе об'ективно! необхщносп iмпортувати вугшля, зважаючи на його надлишок, сфор-мований iз нащональних джерел. Частково це може бути пов'язано з лопстичною скла-довою дiяльностi великих iнтегрованих структур бiзнесу, що володiють основними споживачами вугшля в промисловосп -коксохiмiчними та металургшними тдпри-емствами. Варто вщзначити зменшення iмпорту вугiлля в 2011 р., що е позитивним фактом.
Таким чином, здшснено позищонуван-ня вугшля в зовшшньому енергетичному балансi Укра!ни, виявлено невiдповiдностi у виробництвi та споживанш вугiлля укра!нсь-кими тдприемствами та обгрунтовано не-обхiднiсть оптимiзацil державно! пiдтримки вугледобувних пiдприемств. Подальшi до-слiдження будуть спрямованi на встановлен-ня рiвня пливу обсяпв експорту/iмпорту вугiлля на iнвестицiйну привабливють вугледобувних пiдприемств.
Лiтература
1. Коваленко С.А. Проблемы и тенденции мировой энергетики [Текст] / С.А. Коваленко, Т.А Мальгина // Вюник Схщноук-ра!нського нащонального ушверситету iменi Володимира Даля. - 2012. - № 11. - Ч. 1. - С. 81-89.
2. npo ochobh Ha^0HanbH0i' 6e3neKH YKpaiHH [EneKTpoHHHH pecypc]: 3aKOH YKpaiHH №964-IV Big 19.06.2003. - Pe^HM gocTyny: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 964-15.
3. fl^yMarenbgueBa r.fl. Xo3aHcTBeH-H0-npaB0B0e o6ecneneHue оптнмнзaцнн go-6mhh yrna [TeKCT] / r.fl. fl^yMarenbgueBa // BicHHK floHe^Koro Ha^oHanbHoro ymBepcu-TeTy. Cepia B: EKOHOMiKa i npaBO. - 2011. -№2. - C. 239-243.
4. npo eHepreTHHHHH 6anaHC YKpaiHu [EneKTpoHHHH pecypc]: npoeKT 3aKoHy YKpa-iHu №9538 Big 6.12.2011. - Pe^HM gocTyny: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls /zweb2/webproc4_ 1?pf3511=41963.
5. npo KoM6iHoBaHe внpo6ннцтвo Ten-noBoi Ta eneKTpuHHoi' eHeprii (KoreHepa^ro) Ta BHKopucTaHHa CKugHoro noTeH^any [EneKTpoHHHH pecypc]: 3aKoH YKpaiHH № 2509-IV Big 05.04.2005. - Pe^HM gocTyny: http://za-kon4.rada.gov.ua/laws/show/2509-1/
6. AHgpiaHoBa I.I. ekohomwhhh aHani3 eHepro- i pecypco36epiraronux iHHoBa^M gna TennoBoi eHepreTHKH [TeKcT] / I.I. AHgpiaHoBa, B.A. ApcipiH // AKTyanbHi npo6neMH eKoHo-MiKH. - 2010. - №12. - C. 33-45.
7. CTaTHcTHKa 3oBHimHboro ceKTopa [EneKTpoHHHH pecypc] / O^i^HHHH 6roneTeHb Нaцioнanbнoгo 6aHKy YKpaiHH. - Pe^HM gocTyny: http://www.bank.gov.ua.
8. nogone^ P.3. PHHKoBi hhhhhkh eHep-ro3a6e3neneHHa eKoHoMiKH [TeKcT] / P.3. nogo-
neцb // EKoHoMiKa i nporao3yBaHHa. - 2010. -№2. - C. 129-144.
9. Weather and Electricity Demand Forecast [EneKTpoHHHH pecypc] / Climaton Research Co. - 1998. - Pe^HM gocTyny: http://www.climaton.com/.
10. Krasnikova L. Analysis and modelling of ukrainian energy sector [Text] / L.Krasnikova, O.Tkachova // HayKoBi 3anucKH. - 2000. - №18. - C. 24-26.
11. Bodansky D., Appendix: Energy Units," in The Energy Source Book / Devid Bodansky, Ruth Howes, Anthony Fainberg. - New York: American Institute of Physics, 1991. -106 p.
Надшшла до редакцИ 24.10.2012 р.
- Економ1ка промисловост1 ^ Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 169
2012, № 3-4 (59-60)
