CC BY
42
ПРОБЛЕМН1 ПИТАНИЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ ТА II РЕГ1ОН1В
ECONOMICS OF UKRAINE AND ITS REGIONS: PROBLEMATIC ISSUES
УДК 351.863:620.91
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛ1ТИКА GC В КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТ1 СУБ'СКТ1В ГОСПОДАРЮВАННЯ
Г.Л. Монастирський, д.е.н., професор
Тернотлъсъкий нацюналъний eKonoMiunuU утверситет, Тернотлъ, Украгна
Пдаищення щн на свiтових ринках нафти та газу, дисбаланс мiж попитом та пропозищею, вичерпання запасiв даних ресурав та багато iнших факторiв ставлять питання гарантування нацiональноi енергетично!' безпеки номером один, як у внутршнш так i в зовнiшнiй полтгищ кожно! краiни та iнтеграцiйних об 'еднань. Поряд iз проблемою енергетичноi безпеки, а саме у розрiзi стабiльних поставок, диверсифiкацii джерел та мереж постачання, зменшення частки iмпортованих енергоносiiв тощо, гостро постае проблема зменшення викидiв парникових газiв. Змiни клiмату змушують свiтову громадськкть активно долучатись у розроблення технологш по виробництву енергоносiiв з в^новлювальних та нетрадицiйних джерел енергii, а також змiнювати прiоритети у внутршнш та зовнiшнiй енергетичнiй полiтицi.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй
Проблеми енергетично!' безпеки £С у сво!х наукових працях аналiзували: Д. Рясний, А. Набожняк, Н. Арсенова, I. Пашковська та iншi вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi. Питання енергетичноi безпеки £С дослiджують наступнi шституцп: бвропейська комiсiя, бвропейський Союз та Мiжнародна енергетична агенцiя.
Метою статтг е дослiдити енергетичну полiтику £С, 11 еволюцiю та прiоритети. Об'ектом нашого дослiдження е енергетична полггика £С в контекстi суб'еклв господарювання. Предметом -практичнi аспекти енергетично! полггики £С.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Близько 80% енергii в £врот виробляеться шляхом спалювання видобувного палива (газу, нафти, вугiлля). Зпдно прогнозiв експертiв, до 2030 р. потреби £С в енергii зростуть бшьше нiж на 10%, а видобуток вугiлля, газу, нафти скоротиться в1дпов1дно на 40, 60 та 70%. Таким
Монастирський Г.Л. Енергетична полшика €С в контекст1 забезпечення енергоефективност1 суб'ект1в господарювання.
Проан^зовано розвиток енергетично! политики кра!н Свропейського Союзу. Розкрито прюритети та визначено перспективи енергетично! полггики Свропейського Союзу. До прюритетних напрямюв розвитку енергетично! полгтики кра!н СС варто вiднести: диверсифкащю джерел постачання нафти та газу, з метою тдвищення рiвня енергетично! безпеки СС; планомiрне зростання рiвня енергоефективностi. В СС енергоефективнiсть розглядають як можливiсть зменшення енергетично! залежноси й шкiдливих викидiв у атмосферу, так i як необхiднiсть для розвитку технолопчних досягнень i економiчно! конкурентоспроможностi европейських пiдприeмств; збiльшення обсяпв споживання електроенергi! отримано! з вщновлювальних джерел енергi! у загальному енергетичному споживаннi; лiбералiзацiя внутрiшнього енергетичного ринку.
Ключовi слова: енергетична политика, ринок, тдприемство, енергоефективнiсть, споживач
Монастырский Г.Л. Энергетическая политика ЕС в контексте обеспечения энергоэффективности субъектов хозяйствования.
Проанализировано развитие энергетической политики стран Европейского Союза. Раскрыто приоритеты и определены перспективы энергетической политики Европейского Союза. К приоритетным направлениям развития энергетической политики стран ЕС следует отнести: диверсификацию источников поставок нефти и газа, с целью повышения уровня энергетической безопасности ЕС; планомерный рост уровня энергоэффективности. В ЕС энергоэффективность рассматривают как возможность уменьшения энергетической зависимости и вредных выбросов в атмосферу, так и как необходимость для развития технологических достижений и экономической конкурентоспособности европейских предприятий; увеличение объемов потребления электроэнергии полученной из возобновляемых источников энергии в общем энергетическом потреблении; либерализация внутреннего энергетического рынка.
Ключевые слова: энергетическая политика, рынок, предприятие, энергоэффективность, потребитель
MonastyrskyyH.L. European Union's energy policy in the context of entities' energy.
Analysed energy policy development of EU countries. Discovered priorities and determined EU's energy policy prospects. It is necessary to carry the number of the priority directions of EU countries energy policy development: diversification of supply sources of oil and gas, for increasing in level of EU energy security; systematic growth of energy efficiency level. In the EU consider energy efficiency as reduction possibility of energy dependence and harmful emissions in the atmosphere and as need for of technological achievements development and economic competitiveness of the European companies; a growth in electricity consumption volumes received from renewable energy resources in general energy consumption; liberalization of the local energy market.
Keywords: energy policy, market, business, energy, consumer
чином, за даними Мiжнародного енергетичного агентства, залежшсть £вропи вiд iмпортного газу до 2030 р. зросте вщ 60 до 83% [1].
З метою забезпечення енергетично! безпеки, з 2000 р. £С розроблено та у 2007 р. прийнято документ тд назвою «£вропейська енергетична полпика». В основi цього документу лежать положения енергетично! стратеги з урахуванням пропозицш, наданих до пiдготовленого у березш 2006 р. документу £вропейсько! Комки «Зелена книга: стала, конкурентоспроможна та безпечна европейська енергетична стратепя».
Навiть у перiод фшансово! кризи, в £С було збiльшено фшансування енергозберiгаючих проектiв. У 2009 р. на це було видшено 9 млрд. евро (на 3 млрд. бшьше шж у 2008 р.), а у 2010 р. заплановано витратити бшьше 10 млрд. евро.
Як видно з рисунку 1 вщкриття енергетичного ринку £С вступило у третю фазу розвитку; система торпвл1 викидами, регулювання розвитку вшновлювальних джерел енерги та програма заход1в з енергоефективносп знаходяться на другш фаз1, у той час як, нацюнальна програма з енергетично! ефективносп у процеа розробки.
Загалом Енергетична полггика £С включае чотири великих блоки: внутршнш ринок; енергетична безпека та залежшсть вгд Гмпорту;
1сторично склалось так, що першими кроками на шляху вироблення енергетично! политики £С була поява двох угод: Угода по стал i вугшлю (1952) та Угода про £вроатом (1957). В цих угодах було визначено шляхи належного забезпечення енергетичними ресурсами потреб економгки об'еднано! £вропи. У Мессинськ1й деклараци (1955 р.) пргоритетом спшьно! полпики стало постачання достатньо! кшькосп енерги за найменшою цгною.
Енергетична полпика £С (рис. 1) базуеться на завданнг 20/20, що означае скорочення до 2020 р. викидгв парникових газгв на 20%, тдвищення енергоефективносп на 20%, досягнення 20% частки вшновлювальних джерел енерги в загальному енергоспоживаннг та 10% частки у споживаннг бюпалива [2].
енергетична ефективнгсть; вгдновлювальнг джерела енерги.
Енергетична полпика £С щодо внутргшнього ринку полягае в удосконаленнг безпеки постачань енергоносив, формуваннг системи бшьш доступних енергетичних послуг, ширшого вибору для споживачгв та економгчно! i еколопчно! штеграци внутршшх риншв. Внутршнш енергетичний ринок £С, зокрема ринок електроенерги та газу регулюеться двома
Рис.1. Основнi етапи розвитку енергетично! политики £С
Джерело: Складено автором за матергалами [3]
директивами: 2003/54/EC та 2003/55/EC вiдповiдно, як1 забезпечують конкуренцш на внутрiшнiх ринках кра!н-члешв £С. Необхiднiсть даних заходiв в першу чергу пояснюеться диференцiацieю цiн, концентращею учасник1в, обмеженням незалежностi операторiв та вщмшшстю у регулюваннi в рiзних кра!нах £С.
Щодо енергетично! безпеки, то зростаюча залежнiсть вiд iмпортованого природного газу змушуе £С вдосконалювати сполучення газопроводiв, диверсифiковувати джерела постачання та замiщувати природний газ бюгазом й iншими видами палива.
У свою чергу, внаслщок нещодавнiх цшових коливань на нафту, в £С була розроблена Директива вiдновлювальних джерел енергп, основним завданням яко! е просування бюпалива в якостi альтернативи нафтопродуктам.
Для тдвищення енергоефективностi в £С було прийнято ряд законiв та директив, яш, у свою чергу, дають змогу активiзувати розвиток альтернативно! енергетики та стимулювати енергозбереження. Перший документ було прийнято у 1986 р. Зпдно нього до 1995 р. кра!ни £С повиннi були скоротити споживання енергi! на 20%. Однак через рекомендований характер, даний документ був пропнорований багатьма членами £С. У 2005 р. £С сформував директиву, яка зобов'язуе уа кра!ни-члени £С розробити нацюнальш плани щодо скорочення споживання енергп. Так, з 2008 по 2017 рр. кожна кра!на повинна забезпечити зменшення споживання енергi! як мшмум на 1% на рж. Для цього проводиться полiтика стимулювання виробник1в з модернiзацi! виробництва, зменшенню енерговитрат, скороченню викидiв та випуску менш енергоемно! продукцi!. При цьому уряди кра!н-члешв £С штрафують за перевитрачання енергi! й, одночасно, надають субсидi! та пiльговi кредити тим, хто впроваджуе новiтнi технологi!.
Енергоефектившсть як складова енергетично! полiтики £С мiстить низку важливих завдань, а саме: тдвищення енергоефективносп, зменшення обсягу парникових викидiв, забезпечення енергетично! безпеки, зменшення вартосп послуг в енергетищ для споживачiв та пiдвищення економiчно! конкурентоспроможностi. Саме енергоефективнiсть посилюе конкуренто-спроможнiсть европейсько! промисловостi та зменшуе залежнiсть европейсько! iнфраструктури вiд неочжуваних погодних змiн та коливання цш на енергоносi!.
Портфель програм з енергетично! ефективносп охоплюе локальний/регiональний, нацюнальний, груповий (£С) та мiжнародний рiвнi. Регулюе дану сферу в £С Директива з енергетичних послуг (The Energy Services Directive), яка вимагае розробку вама членами £С Плану дiй з нацюнально! енергетично! ефективностi (National Energy Efficiency Action Plan, NEEAP).
£С е свiтовим лiдером з впровадження технологш, що працюють на вiдновлювальних
джерелах eHepriï. Наявна Директива з вщновлювальних джерел eHepriï £С (Renewables Directive) ставить за мету у 2020 р. виробляти 21% електроенергп з вщновлювальних джерел. Ця директива дае можливiсть кожнiй кpаïнi-члeну £С розробляти своï пiдходи та напрямки розвитку альтepнативноï енергетики вiдповiдно до наявних ресурав та умов щодо найбшьш ефективно!' ïx комбiнацiï у piзниx секторах eкономiки [4].
Розвиток альтернативно!' енергетики тдтримуеться за допомогою «зелених таpифiв» на теплову та електроенерпю. Для peалiзацiï бiзнeсом пpоeктiв з вщновлювальних джерел eнepгiï в £врот введена система «зелених сертифжапв». Виробники eлeктpоeнepгiï з вiдновлювальниx джерел отримують вiд уряду сepтифiкат, який можна обмiняти на пiльгу або продати. Покупцями даних сepтифiкатiв виступають виробники енергп з традицшних джерел, яш не змогли виконати покладeнi на них зобов'язання щодо зниження шшдливих викидiв в атмосферу. Вони, у свою чергу, купують «зeлeнi сертифжати» для уникнення штрафних санкцiй. Схожа схема стимулювання застосовуеться i щодо населення. Однак при викоpистаннi eнepгiï менше за норму вони отримують не сертифжати, а «бiлi жетони», яш також можна обмiняти на тльги чи продати сусiдам. Кpiм того, тд iнвeстицiï у нepуxомiсть, яш дадуть змогу зменшити втрати енергп чи вдруге використати тепло будiвeль можна отримати пiльговi кредити чи отримати компeнсацiю ваpтостi збepeжeноï енергп [5].
Першими кроками в £С щодо стимулювання енергоефективносп було iнфоpмування населення про обсяги споживання енергп домашшми електроприладами. Для цього £вросоюз у 1992 р. видав директиву 92/75/ЕЕС, яка зобов'язуе виробнишв тexнiки вказувати на нш вiдповiднi данi. Перелж тexнiки та обладнання, на яких повинна знаходитись вiдповiдна iнфоpмацiя постшно розширюеться. Так, плануеться внести певш вимоги до «режиму очiкування» електроприлащв.
Важливу роль в eнepгозбepeжeннi £С вiдiгpае й «енергетична паспоpтизацiя» будiвeль. Дана паспоpтизацiя дае змогу орендарям або покупцям будинк1в та офгав отримати iнфоpмацiю про ïx характеристику ^золящя, опалення, охолодження тощо) та розрахувати витрати на оплату eлeктpоeнepгiï та опалення [6].
Як вже зазначалось, велика увага щодо енергоефективносп та вщновлювальних джерел енергп в енергетичнш полпищ £С пов'язана iз значною залежтстю кpаïн-члeнiв вiд iмпоpтниx енергоноспв, однак, незважаючи на всi вжип заходи, з 2000 по 2015 pp. залежтсть вiд них зросла на 6,3%.
На шнець 2016 р. сектор вiдновлювальноï енергетики забезпечив бшьше 10% обсягiв концевого споживання в £С, близько 550000 робо-чих мiсць та загальний товарооби 70 млрд. евро.
У 2015 p. встановлеш потужносп вщновлював-льних джерел енерги в електроенергетиш становили 57% i3 загального обсягу 23,8 ГВт. Вже у 2016 р. як видно з рисунку 2 даний показник
Нафтове паливо (мазут) (Fuel oil); 2% Природний газ (Natural gas); 25%
Атомна енерпя (Nuclear); 2%
Вугшля (Coal); 9% Концентращя сонячно!' енерги (CSP -Concentrating solar power); 1%
сягнув 62%. Серед встановлених потужностей вщновлювальних джерел енерги найбшьшу частку займають eнepгiя вiтpу та сонця.
. Велика гiдpoeнepгiя ,,
Фотоелектричний
(Large hydro); 1% ефект (PV-
. Photovoltaic); 17%
Бioмаса (Biomass) ; 2% Смптя (Waste); 2%
Енерпя виру (Wind); 39%
Рис. 2. Встановлеш потужносп вщновлювальних та традицшних джерел енерги у 2016 р.
Джерело: Складено автором за матергалами [7]
Дослщивши та проранжувавши краши-члени £С за обсягами виробництва електроенерги з вiднoвлювальних джерел, а саме пдроенерги, енерги вiтpу, бюмаси, сонця та геотермально'', нами видшено 5 кpаïн-лiдepiв. Сформована на рисунку 3 матриця дае змогу побачити прюритети у застoсуваннi вiднoвлювальних джерел енерги у певних кра'нах £С. У матрицю внесено краши, яш, як вище вже зазначалось, е лщерами у виpoбництвi електроенерги з вщновлювальних джерел енерги та використовують для цього бшьше одного вщновлювального джерела. Згiднo наведено'' матpицi видно, що лише пpoвiднi краши-члени £С активно розвивають
застосування вiднoвлювальних джерел енерги та диверсифжують ïx.
Для забезпечення свoеï' eнepгeтичнoï' безпеки, £С розвивае спiльну як внутpiшню так i зoвнiшню енергетичну пoлiтику. Росшсьш наукoвцi [8] зазначають, що основними мотивами едино1 зoвнiшньoï енергетично1 поливки £С е: вiдсутнiсть значних запаав нафти, газу та вугiлля в кранах-членах £С; зростання потреби в iмпopтниx eнepгoнoсiяx у зв'язку iз розширенням £вросоюзу; прагнення £С впливати на умови постачання eнepгoнoсiïв (цши чи обсяги) з тpeтix краш; загострення боротьби за eнepгoнoсiï iз старими та новими свiтoвими центрами енергоспоживання.
Таблиця 1. Матриця кpаïн-члeнiв £С за найбiльшими обсягами виробництва електроенерги з вiднoвлювальниx джерел eнepгiï та ïx дивepсифiкацiï
Вiднoвлювaльнe ^^^^-.^джерело Краша Пдро-енергетика Пдроенергетика (гiдpoaкумулюючi стaнцiï) Вггер Бюмаса Сонце Геотермальна енерпя
Швeцiя ✓ ✓
Австpiя ✓ ✓
Туреччина ✓ ✓
Великобриташя ✓ ✓ ✓
Iспaнiя ✓ ✓ ✓
Фpaнцiя ✓ ✓ ✓
Нiмeччинa ✓ ✓ ✓ ✓
Iтaлiя ✓ ✓ ✓ ✓
Джерело: Складено автором за матер1алами [8]
Вщповщно до внутpiшньoï та зoвнiшньoï eнepгeтичнoï политики £С дивepсифiкуе постачання eнepгoнoсiïв. Так, для гарантування стабiльнoгo постачання газу £С-27 пiдтpимуе будiвництвo трьох газoпpoвoдiв, два з яких проходять в обхщ тepитopiï Укpаïни (табл. 1) [9].
Необхщно наголосити на тому, що £С пpидiляе значну увагу розвитку новпшх тexнoлoгiй в енергетичнш сфepi, так експерти
пiдкpeслюють переломний етап у свповш eнepгeтицi через появу eкoнoмiчнo вигiдниx тexнoлoгiй по видобутку сланцевого газу. Спeцiалiсти прогнозують, що за допомогою сланцевого газу £С, який вoлoдiе 50% сланцевих запаав, зможе мiнiмiзувaти енергетичну залежшсть вiд РФ, що е прюритетним в eнepгeтичнiй пoлiтицi об'еднання [12].
Висновки
Враховуючи вищезазначене, необхiдно пiдсумувати наступне:
1) Енергетична безпека £С залежить вiд надiйностi постачань нафти i газу з РФ, тому налагодження стабiльного постачання енергоносi!в на даний час е прюритетним для £С. Виходячи з цього, £С найменше зацiкавлена в появi нових газових конфлжпв мiж Укра!ною та РФ та розвитку политично! нестабiльностi в Укра!ш. Внаслiдок втрати довiри до Укра!ни як надiйного транзитера £С формуе коротко-строкову, середньострокову та довгострокову полiтику щодо постачань енергоноспв з РФ. Короткострокова полягае в учасп кра!н та компанш £С у модершзацп ГТС Укра!ни, середньострокова - у будiвництвi двох газопроводiв Пiвденний, Пiвнiчний потоки та Набуко, яш проходять поза територiею Укра!ни, основною метою довгостроково! енергетично! полiтики £С е розвиток новпшх технологiй в енергетичнiй сферг
2) Велика увага в £С придiляеться диверсифiкацi! джерел постачання нафти та газу.
3) Як зазначалось вище, политика щодо пiдвищення енергоефективносп в кра!нах-членах £С е досить активною. Кожних три роки переглядаються досягнення у цш сферi. Так, наприклад, до 2016 року енергоефектившсть повинна була зрости мшмум на 9%, однак, не ва кра!ни змогли досягнути навiть цього рiвня. В £С енергоефективнiсть розглядають як можливiсть зменшення енергетично! залежностi й шк1дливих викидiв у атмосферу, так i як необхщшсть для
розвитку технологiчних досягнень i економiчно! конкурентоспроможностi европейських тд-приемств.
4) Ще бiльш грандiозними планами в £С е збiльшення обсяпв споживання електроенергi! отримано! з вщновлювальних джерел енергi! у загальному енергетичному споживаннi. Однак, необхiдно брати до уваги те, що тривалий час людство будувало iнфраструктуру, яка грунтувалась на споживаннi саме нафти i газу. Це, у свою чергу, робить варпсть споживання певних видiв альтернативних енергоносi!в, наприклад бiопалива, бюгазу тощо, невиправдано дорогим. На нашу думку, потрiбно вiдзначити те, що £С дае можливiсть кожнiй крашьучаснику самостiйно визначати, згiдно наявних ресурав та умов, прiоритети розвитку використання того чи iншого вiдновлювального джерела енергi!. Ми вважаемо, що це необхщно взяти до уваги й Укра!ш, але вже у розрiзi областей. Тобто дати можливiсть кожному обласному центру визначити потенщал та напрям розвитку альтернативно! енергетики iндивiдуально, а не централiзовано.
5) 1ншим важливим моментом у енергетичнiй полнит £С е лiбералiзацiя внутрiшнього енергетичного ринку. Успiшна реалiзацiя тако! полпики, на нашу думку, залежить як вщ готовносп учасник1в ринку та споживачiв так i вiд наявносп потужно! законодавчо! бази, яка зможе попереджувати та карати зловживання на даному ринку. Адже лiбералiзацiя ринк1в не завжди може призвести до позитивного результату й яскравим прикладом може слугувати наслiдки лiбералiзацi! фiнансових ринк1в.
Abstract
Analysed energy policy development of EU countries. Discovered priorities and determined prospects of European Union energy policy. It is necessary to carry the number of the priority directions of EU countries energy policy development: diversification of supply sources of oil and gas, for increase in level of EU energy security; systematic growth of energy efficiency level. In the EU consider energy efficiency as reduction possibility of energy dependence and harmful emissions in the atmosphere and as need for development of technological achievements and economic competitiveness of the European companies; a growth in volumes of electricity consumption received from renewable energy resources in general energy consumption; liberalization of the local energy market.
EU energy security depends on reliable supplies of oil and gas from Russia, so establishing a stable energy supplies currently a priority for the EU. Much attention is paid to the EU to diversify sources of oil and gas. As noted above, policies to improve energy efficiency in the EU Member States are quite active. Even more ambitious plans in the EU are increasing consumption of electricity derived from renewable energy sources in total energy consumption. Another important moment in EU energy policy is internal energy market the liberalization.
JEL Classification: Q480, Q 430, Q 280. Список лператури:
1. Рясной Д. Добровольно-принудительная экономия. / Д. Рясной, А. Набожняк // Актуальная тема. Деловая столица, - 2012. - №9. - С. 2.
2. Eurostat Overview and historical background. [Електронний ресурс] / European Union energy policy / Panorama of energy. Energy statistics to support EU policies and solutions: European Communities. -2015. - 150 c. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-GH-09-001/EN/KS-GH-09-001 -EN.PDF.
3. Eurostat Intoduction [Електронний ресурс] / European Union energy policy / Panorama of energy. Energy statistics to support EU policies and solutions: European Communities. - 2016. - 150 p. -Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-GH-09-001/EN/KS-GH-09-001-EN.PDF.
4. Eurostat Renewable energy [Електронний ресурс]/ European Union energy policy / Panorama of energy. Energy statistics to support EU policies and solutions: European Communities. - 2015. - 150 p. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-GH-09-001/EN/KS-GH-09-001-EN.PDF.
5. Аксенова Н. Кнутом и пряником. Альтернативная энергетика не способна развиваться без господдержки / Н. Аксенова // Актуальная тема. Деловая столица. - 2010. - № 18-19. - С. 3.
6. Eurostat. Towards an energy-efficient European economy [Електронний ресурс] / European Union energy policy / Panorama of energy. Energy statistics to support EU policies and solutions: European Communities. - 2009. - 150 p. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_ OFFPUB/ KS-GH-09-001/EN/KS-GH-09-001 -EN.PDF.
7. European Commission. Directorate-General for Energy and Transport (DG TREN). Gross Inland Consumption 2017 [Електронний ресурс] / EU energy in figures 2016. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/energy/publications/statistics/statistics_en.htm.
8. Пашковская И. Внешняя энергетическая политика Европейского Союза / И. Пашковская // Мировая экономика и международные отношения. - 2009. - №1. - С. 61-69.
9. Energy focus [Електронний ресурс] / Europe's energy portal. - Режим доступу: http://www.energy.eu/#energy-focus.
10. Газовые перспективы / Польская энергия // Корреспондент. - 2014. - №13. - С. 8.
References:
1. Ryasnoy, D., & Nabozhnyak, A. (2012). Dobrovolno-prinuditelnaya ekonomiya [Voluntary-compulsory savings]. Aktualnaya tema. Delovaya stolitsa - Actual topic. Business Capital, 9 [in Russian].
2. Eurostat. Overview and historical background [2015]. European Union energy policy. Panorama of energy. Energy statistics to support EU policies and solutions: European Communities. Retrieved from http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-GH-09-001/EN/KS-GH-09-001-EN.PDF.
3. Eurostat Intoduction [2016]. European Union energy policy. Panorama of energy. Energy statistics to support EU policies and solutions: European Communities. Retrieved from http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-GH-09-001/EN/KS-GH-09-001-EN.PDF.
4. Eurostat. Renewable energy [2015]. European Union energy policy. Panorama of energy. Energy statistics to support EU policies and solutions: European Communities. Retrieved from http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-GH-09-001/EN/KS-GH-09-001-EN.PDF.
5. Aksenova, N. (2010). Knutom i pryanikom. Alternativnaya energetika ne sposobna razvivatsya bez gospodderzhki [The carrot and the carrot. Alternative energy can not develop without state support]. Aktualnaya tema. Delovaya stolitsa - Actual topic. Business Capital, 18-19 [in Russian].
6. Eurostat. Towards an energy-efficient European economy [2009]. European Union energy policy. Panorama of energy. Energy statistics to support EU policies and solutions: European Communities. Retrieved from http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-GH-09-001/EN/KS-GH-09-001-EN.PDF.
7. European Commission. Directorate-General for Energy and Transport (DG TREN). Gross Inland Consumption 2017. EU energy in figures 2016. Retrieved from http://ec.europa.eu/energy/publications/ statistics/statistics_en.htm.
8. Pashkovskaya, I. (2009). Vneshnyaya energeticheskaya politika Yevropeyskogo Soyuza [External Energy Policy of the European Union]. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya - World Economy and International Relations, 1, 61-69 [in Russian].
9. Energy focus. Europe's energy portal. Retrieved from http://www.energy.eu/#energy-focus.
10. Gazovyye perspektivy [Gas prospects.]. (2014). Polskaya energiya. Korrespondent - Polish energy. Correspondent, 13 [in Russian].
Надано до редакцшно! колеги 14.09.2016
Монастирський Григорш Леонардович / Grygorii L. Monastyrskyi
grymon@ukr.net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Енергетична полтика СС в контекстi забезпечення енергоефективностi суб'eктiв господарювання [Електронний ресурс] / Г. Л. Монастирський // Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2016. — № 5 (27). — С. 11-16. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2016/n5.html
