CC BY
20
УДК 656.2.003.24:658,5
А. А. ПОКОТ1ЛОВ, В. В. СИТНИК (ДПТ)
ФОРМУВАННЯ TPAHCnOPTHOÏ СИСТЕМИ ТА ÏÏ ВПЛИВ НА ТРАНСФОРМАЦ1Ю ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРAÏНИ
Запропоновано шляхи формування транспортно1 системи та ïï вплив на трансформацiю паливно-енергетичного комплексу Украши в умовах становления сучасного ринкового господарства.
Предоставлены пути формирования транспортной системы ее влияние на трансформацию топливо-энергетического комплекса Украины в условиях становления современного рыночного хозяйства.
Ways of formation of the transport system have been provided its influence on the transformation of fuel & power generation complex of Ukraine in the conditions of establishment of modern market economy.
Розвиток транспортно! системи та и ефекти-внють в умовах становлення сучасного ринкового господарства Укра!ни мае важливе зна-чення не тшьки для економши в цшому, але, зокрема, й для формування паливно - енерге-тичного комплексу.
У сучасних умовах необхщно здшсню вати трансформащю паливно-енергетичного комплексу в напрямi зменшення значно! частини енергоносив, що iмпортуеться, в цшях захисту сво!х енергетичних i економiчних iнтересiв.
Проведений загальний аналiз структур енер-госпоживання в найбiльш характерних кра!нах свiту дае можливiсть зробити ощнки структури паливо-енергетичного балансу (ПЕБ)Укра!ни. Основним первинним ресурсом в енергетищ на-шо! кра!ни е природний газ (44,6 %). До 1985 р. в ПЕБ переважало вугшля, частина споживання якого складала 40... 50 %. На перший погляд, дивним i нелопчним е те, що в умовах Укра!ни з !! великими покладами i значними обсягами видобутку вугшля показники його абсолютного споживання i частина в ПЕБ стабшьно зменшу-валися, починаючи з 1975 р. I це в той час, коли вугшля впродовж вше! ютори Укра!ни за обсягами видобутку завжди було домшуючим енер-горесурсом. Така домiнанта особливо чггко ви-явилася в останне десятилотя, коли видобу-ток природного газу в Укра!ш скоротився до 18 млрд м3, а нафти - до 4 млн т.
З погляду енергетично! безпеки вугшля е достатньо надшним паливом. У свт е значнi запаси вугшля, i джерела поставок диверсиф> кованi. Поставки здiйснюються з пол^ично стабiльних регiонiв. Свiтова iнфраструктура добре розвинена; вугшля можна збер^ати, i органiзацiя нових поставок не викличе проблем. Досвiд першо! i друго! нафтово! кризи
довiв, що щни на вугiлля у меншш мiрi реагу-вали на тдвищення цiн на нафту, нiж у разi природного газу. З погляду визначення майбу-тньо! ролi вугшля як енергоношя в енергоза-безпеченш Укра!ни важливо оцiнити головнi чинники, яю зумовили вказанi вище тенденцп свiтового енергоспоживання. Практично кож-ний з енергоносив мае технолопчну шшу, де його використовування е переважаючим або навiть винятковим. Характернi приклади - це споживання нафтопродуктiв в автомобшях, сiльськогосподарськiй i вiйськовiй техшщ, коксу - в чорнш металургi!, природного газу - в побут тощо. За своею мютюстю цi нiшi дуже розрiзняються. Найбшьшою е «нафтова шша», якраз завдяки !! появi в 30-х рр. ХХ столотя вiдбулося стрiмке зростання споживання нафто-продуктiв з 450 млн т у 1940 р. до 5 000 млн т у п. у 2000 р., або майже в 12 разiв. За 30^чний штервал частина нафти в св^овому енергоба-лансi зросла з 14 % в 1940 р. до 42 % в 1970 р. (у 3 рази).
Для вшх шших енергоносив нiшi безальтернативного (переважаючого) використовування значно менше. Тому, незважаючи на iснування вказаних областей переважаючого споживання енергоресурсiв, велика частина ринку !х використовування е конкурентною. У цьому вщно-шенш найхарактернiшi областi - це виробницт-во електроенергi! i тепла, для яких достатньо успiшно бути застосоваш технологi!, якi вико-ристовують ус без винятку енергоресурси.
Таким чином, на св^овому конкурентному ринку паливних ресурсiв вугiлля упевнено за-ймае перше мюце за обсягом використання. Таке положення зумовлене головним чином низькими щнами на нього (порiвняно з цiнами на нафту i природний газ), але iстотний вплив
мають також стабшьшсть цiн на вугшля, його великi поклади, можливiсть постачання за iм-портом з багатьох джерел. Останш властивостi забезпечують надшне функцiонування об'eктiв енергетики i шших споживачiв, якi використо-вують вугшля як енергоношя.
Пiсля проголошення незалежносп, виходя-чи з iнтересiв енергетично! i нацюнально! без-пеки, необхщно було здiйснити трансформацiю паливних баланшв Украши у напрямi значного зменшення частини енергоносив, що iмпорту-ються, - природного газу i нафтопродукпв. По нафтопродуктах це вiдбулося, бо !х практично неможливо одержати у борг. Природний газ споживачi одержують без попередньо! оплати, беруть його в борг, який, як правило, не повер-тають. Тому в свош переважнiй бiльшостi спо-живачi не турбуються про скорочення обсяпв i пiдвищення ефективностi використовування газу. Крiм того, газове паливо е екологiчно чистим, його з готовшстю використовують, не ма-ючи проблем з екологiчними службами.
Таю основш чинники, якi призвели до пара-доксальних пропорцiй в паливних балансах Украши, коли один енергоресурс (природний газ), 75 % якого iмпортуеться виключно з тери-торп однiеl краши (Росiя), за обсягами спожи-вання займае перше мюце (45 % в загальному споживанш первинних ПЕР).
Вказана ситуацiя е продуктом (точшше, не-порозумiнням) перехщного перiоду, вона повинна бути як найскорше виправлена. Дiйсно, iмпортуючи великi обсяги природного газу з територи Росп, Украша ставить себе в енерге-тичну i економiчну залежнiсть вiд краши - екс-портера. Зараз ми розраховуемося за природний газ з Роаею за цшою 80 дол. США, тодi як Францiя на тiй же самш меж Рошя-Украша фактично платить 28 дол. США за тисячу куб. м . йч у тому, що до Франци газ постачаеться з 4-х незалежних джерел, один з них - танкерш поставки газу в зрщженому сташ, обсяги спо-живання природного газу у Франци навт зараз майже удвiчi менше, нiж в Украш. Тому при спробах пiдвищення цши на газ ця краша може замшити постачальника, чого Украша зробити не зможе. Украша вже давно випробувала б на собi весь тягар економiчного диктату постача-льника-монополюта, якби по вiдношенню до Роси сама не була монопольним транзитором росшського газу до Зах1дно! Свропи.
Але якщо Росiя почала енергшш дil для по-збавлення монополiзму Укра!ни у сферi транзиту свого газу i будуе обхщш газопроводи через Бiлорусь i до Туреччини по дну Чорного
моря, то Украша шчого не робить для захисту сво!х енергетичних i економiчних iнтересiв, зокрема, шляхом скорочення монопольного iмпорту енергоноспв i збiльшення обсягiв ви-добутку власного палива.
Не можна не враховувати також той чинник, що скорочення власного видобутку палива i збшьшення його iмпорту погiршують сощаль-ну ситуацiю, зменшують кiлькiсть робочих мiсць, збiльшують безробiття i вщповщш соцi-альнi витрати, тобто попршують загальний со-цiально-економiчний стан краши. Жодна кра!на свiту, за винятком Украши, не будуе свою ене-ргетичну стратегiю на паливi, що iмпортуеться, iгноруючи власнi енергоносil. Тшьки в Украlнi iснуе така ситуащя, коли обсяги споживання природного газу (що переважно iмпортуеться) в 1,7 рази бшьше обсягiв споживання вугшля (переважно власного видобутку).
Як наслщок, частина дорогого природного газу, що iмпортуеться, в ПЕБ Укра!ни, удвiчi бiльше його частини в свгговому ПЕБ (45,5 i 22,8 % вщповщно).
Проведений аналiз структури енергоспожи-вання найбiльш характерних (у т.ч. промислово розвинених) кра!н свiту свщчить про те, що структура ПЕБ в Укра1ш е необгрунтованою, економiчно недоцiльною i навiть загрозливою для И енергетично! й економiчноl безпеки.
У енергоспоживант Укра!'ни необх1дно збь льшити обсяги i частку вугшля (за рахунок зме-ншення частини природного газу, через те, що таке збшьшення може бути (як мшмум, на перших порах); забезпечене за рахунок зростання власного видобутку. Якщо виявиться, що шсля досягнення певного рiвня, подальше збiльшення обсягiв видобутку економiчно необгрунтоване, зростання споживання вугшля частково можна буде забезпечити його iмпортом, оскшьки свiто-вий ринок вугшля конкурентний, йому не за-грожуе монополiзацiя. Така трансформацiя ПЕБ Украши не тшьки оздоровить загальну економь чну i соцiальну ситуащю в краlнi, а також зни-зить валютне навантаження на економшу.
В умовах обмеженостi валютних ресуршв для iмпорту енергоносilв i можливостей дивер-сифiкацil !х поставок це е об'ективною переду-мовою для шдвищення ролi вугiльноl галузi в шдтримщ енергетично! безпеки держави на належному рiвнi, забезпечення певного маневру в постачанш енергоресурсiв до Украши у разi змiни ситуацп на свiтовому енергетичному ринку. Проте вщсутшсть чiтких, кiлькiсно ви-значених i законодавчо закрiплених вимог що-до забезпечення необхiдного рiвня енергетич-
но1' безпеки держави, збитковють дiючиx вуп-льниx шaxт, потреба, що щорiчно росте, в ïx держaвнiй фшансовш пiдтримцi, зумовлюють вiдомy невизнaченiсть ситуацп щодо стратепч-ного розвитку галузь Tомy у новому вaрiaнтi стратепчного розвитку вyгiльноï промисловос-тi метою e стaбiлiзaцiя стану i подальше забез-печення стiйкого розвитку гaлyзi для шдви-щення рiвня енергетично1' безпеки держави. Економiчнi прiоритети гaлyзi базуються на по-eднaннi вимог енергетично1' безпеки i принци-шв ринково1' економiки.
На юнець 2002 р. в гaлyзi було зайнято понад 39i тис. прaцюючиx, з нж близько 256 тис. - ро-бiтники з видобутку вугшля, вартють основниx фондiв складала майже 40 млрд грн. Загальна встановлена потужнють з видобутку вугшля складала 9S,S млн т, по збагаченню вугшля -близько i 40,0 млн т на рш , обсяг видобутку вугшля в 2002 р. склав S i,S млн т, зокрема 42,2 млн т - енергетичного i 39,6 - кокшвного.
За останш роки у вугшьнш гaлyзi подолана тенденщя до спаду виробництва, покращали деяю теxнiко-економiчнi показники роботи га-луз^ але разом з цим спостертаються i негати-вш явища, якi пов'язaнi з фшансовим станом шaxт. У 2002 рощ i 43 вугледобувнж шдпри-eмств (понад S4,6 % вiд загально1' кшькосп) були збитковими. У цiломy по гaлyзi протягом остaннix 5 роюв витрати з собiвaртостi вугшь-но1' продyкцiï покривалися за рaxyнок виручки вщ ïï реaлiзaцiï на S0.. .93 %.
Кредиторська зaборговaнiсть гaлyзi на ю-нець 2002 року складала близько ii,3 млрд грн, деб™рська - майже 4,9 млрд грн. Продовжу-ють знaxодитися на баланс пiдприeмств вуп-льно1' промисловостi об^кти соцiaльноï сфери загальною вaртiстю 5,2 млрд грн, де прaцюe 42 тис. чол. Фактичш збитки вщ ïx обслугову-вання складають понад i66 млн грн.
Основними чинниками, яю зумовлювали ни-зьку ефективнiсть функцюнування гaлyзi впро-довж останнього десяташття i впливали на збит-ковють бiльшостi шaxт, були:
- чинники об^ктивного xaрaктерy,
- пов'язaнi з ускладненням прничо-геологiчниx умов вщпрацювання зaпaсiв - зб> льшення глибини й ускладнення умов заляган-ня вyгiльниx плaстiв, висока гaзоноснiсть, поп-ршення якостi зaпaсiв тощо;
- чинники, пов'язаш iз зaгaльноекономiч-ними умовами i труднощами переxiдного пер> оду - високий рiвень неплaтежiв i взaeмозaбор-говaностi мiж постачальниками i споживачами вyгiлля, бартер розрaxyнкiв, мiжгaлyзевi дис-
пропорцiï цiн, недосконалють системи державного кредитування вyгледобyвниx пiдприeмств, зниження життeвого рiвня шaxтaрiв i посилен-ня соцiaльноï напруги у вyгледобyвниx регiо-нax (страйки, послаблення дисциплши) тощо.
- чинники, пов'язаш з сyб'eктивiзмом yпрaвлiнськиx ршень, якi приймаються як на державному, так i на галузевому рiвняx - рiзке скорочення обсягiв державно1' пiдтримки вуг-ледобyвниx пiдприeмств, нерацюнальне витра-чання коштiв державно1' тдтримки, неприпус-тимо мaлi обсяги кaпiтaльниx вкладень на вiд-творення, низький рiвень використовування циx потужностей, передчасне руйнування дер-жaвниx служб мaтерiaльно-теxнiчного поста-чання i збуту вугшьно1' продyкцiï, «тiньовi» оперaцiï i т. п.
- репональш чинники - вщсутшсть на регiонaльномy рiвнi управлшня достaтнix ва-желiв впливу на поточний стан i розвиток галу-з^ зaнедбaнiсть соцiaльноï сфери в шaxтaрсь-киx мiстax i вщсутшсть в мiсцевиx бюджетax достaтнix кош^в на ïï належне утримання i розвиток, несприятливi екологiчнi умови, вщсутшсть альтернативна робочиx мiсць i т. п., викликають м^ащю населення з шaxтaрськиx мiст i селищ, створюють загрозу дефщиту ро-бочоï сили.
Висновки
Економiчнi розрaxyнки, виконаш на основi порiвняння повниx витрат за альтернативними вaрiaнтaми енергозабезпечення краши, перекон-ливо показують, що в Украш пiдвищення рiвня енергетичноï безпеки за рaxyнок збiльшення об-сяпв видобутку власного вyгiлля не суперечить принципу економiчноï доцiльностi. Tобто з погляду штерешв нaцiонaльноï економши доцiльно:
- надавати державну тдтримку i продов-жувати роботу навггь глибоко збитковим шax-там, шж ïx достроково закривати й iмпортyвaти енергоресурси;
- будувати новi шaxти i видобувати влас-не вугшля, навт з сучасними обсягами держа-вниx дотaцiй, нiж iмпортyвaти енергоносп.
Цей висновок стae ще переконлившим, як-що врaxyвaти нaявнiсть знaчниx внyтрiшнix резервiв пiдвищення ефективностi роботи вуг-ледобyвниx пiдприeмств i потен^йн^ можли-востей збiльшення рiвня ïx самодостатносп без залучення знaчниx обсяпв iнвестицiй.
На розвиток негaтивниx процешв в ПЕК Укрaïни впливають також нестабшьшсть, низь-ка якiсть та конкурентоспроможшсть продук-ц^', фiзичний знос та моральне стaрiння основ-
них виробничих фоцщв, процеси катталоутво-рення та швестування.
У цих умовах об'ективно необхщно шдви-щити роль вугшьно! галузi на поеднаннi вимог енергетично! безпеки i принципiв ринково! економiки. Серед основних чинникiв, яю зумо-вили низьку ефективнiсть функцюнування ву-гiльно! галузi е регюнальш чинники, зокрема, недосконалий розвиток транспортно! системи регiону. Що маеться на увазi? Схiдний вугшь-ний регюн Укра!ни практично не включений до регюнально! схеми транспортних сполучень держав сшвдружносп на перiод до 2010 року з урахуванням формування мiжнародних транспортних коридорiв (паневропейських та евроа-зiатських транспортних зв'язкiв). Це суттево впливае на розвиток узгоджено! транспортно! полiтики, взаемодi! рiзних видiв транспорту, оптимiзацi! транзиту, вдосконалення транспортних технологш, узгодження розвитку транспортного машинобудування, формування системи регюнального регулювання економiчно! дiяль-ност господарчих суб'ектiв.
Не менш важливим регiональним чинником е недостатнi внутршш та iноземнi iнвестицiйнi ресурси. Пщвищення iнвестицiйно! привабли-востi Схiдного вугшьного регiону Укра!ни суттево залежить вiд можливостi його включення до концепцп узгоджено! транспортно! полiтики держав - учасниюв СНД на перюд до 2010 року.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Енергетична безпека Украши: чинники впливу, тенденци розвитку. Вид-во Нацюнально!' ака-дем1!' наук Укра!ни.
2. Лукинов И. Инвестиционная политика в стабильном зкономическом развитии // Экономика Украины. - 1999. - № 10. - С. 4-9.
3. Концепция согласованной транспортной политики государств-участников СНГна период до 2010 года. М. - 2003.
4. Шидловський А. К. Прогнозування розвитку енергетики та енергозабезпечення Украши з по-зицш енергетично!' безпеки. Енергетична безпека Украши: Чинники впливу, тенденци розпит-ку / А. К. Шидловський, М. М. Кулик. - К. 1998. - С. 38-54.
Надшшла до редколегп 23.06.2005.
