Научная статья на тему 'Оцінка ефективності різних методів хірургічного лікування субфасціальних опіків гомілок'

Оцінка ефективності різних методів хірургічного лікування субфасціальних опіків гомілок Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
60
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
субфасціальний опік / остеонекректомія / остеотрепанація / культура алофібробластів / субфасциальный ожог / остеонекрэктомия / остеотрепанация / культура алофибробластов

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Подурець Д. П., Косенко В. М., Солошенко В. В., Постолик І. Г., Хачатрян С. Г.

На підставі морфологічних досліджень вивчена динаміка репарації опікових ран IV ступеню після виконання різних видів оперативних втручань: остеонекректомії, остеотрепанації та остеотрепанації у поєднанні з використанням культури алофібробластів. Автори прийшли до висновку, що застосування остеотрепанації або остеотрепанації у поєднанні з культурою алофібробластів прискорює процес репарації. Це скорочує терміни до проведення ефективної аутодермопластики і, зрештою, скорочує час перебування хворих із субфасціальними опіками і оголенням кісток гомілки в стаціонарі.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Подурець Д. П., Косенко В. М., Солошенко В. В., Постолик І. Г., Хачатрян С. Г.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ СУБФАСЦИАЛЬНЫХ ОЖОГОВ ГОЛЕНЕЙ

На основании морфологических исследований изучена динамика репарации ожоговых ран IV степени после выполнения различных видов оперативных вмешательств: остеонекрэктомии, остеотрепанации и остеотрепанации в сочетании с использованием культуры аллофибробластов. Авторы пришли к выводу, что применение остеотрепанации или остеотрепанации в сочетании с культурой аллофибробластов ускоряет процесс репарации. Это сокращает сроки к проведению эффективной аутодермопластики и в конечном итоге, сокращает время пребывания больные с субфасциальными ожогами и обнажением костей голени в стационаре.

Текст научной работы на тему «Оцінка ефективності різних методів хірургічного лікування субфасціальних опіків гомілок»

УДК: 616.758-001.17-089.843/.87]-036.8

0Ц1НКА ЕФЕКТИВН0СТ1 Р13НИХ МЕТ0Д1В Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ СУБФАСЩАЛЬНИХ 0П1К1В Г0М1Л0К

Подурець Д.П.1,Косенко В.М.1,2, Солошенко В.В.1,2, Постолик 1.Г.1,ХачатрянС.Г.1

1-1нститут невщкладно!' \ вщновноТ х1рургп ¡м. В.К.Гусака АМН УкраТни, м.Донецьк,

2-Донецький державний медичний уыверситет ¡м. М. Горького.

На пгдставг морфологгчних дослгджень вивчена динамгка репарацИ опгкових ран IV ступеню теля виконання ргзних видгв оперативних втручань: остеонекректомп, остеотрепанацп та остеотрепанацп у поеднаннг з використанням культури алофгбробластгв. Автори прийшли до висновку, що застосування остеотрепанацп або остеотрепанацп у поеднаннг з культурою алофгбробластгв прискорюе процес репарацИ. Це скорочуе термгни до проведення ефективног аутодермопластики г, зрештою, скорочуе час перебування хворих гз субфасцгальними опгками г оголенням кгсток гомглки в стацгонарг.

Ключов1 слова: субфасц1альний огик, остеонекректом1я, остеотрепанац1я, культура алефброблаелв.

том вивчення послужили бюптати грануляцмноТ

Вступ

Полтшення результата лкування обпечених з опками IV ступеня гомток стало можливо за-вдяки розробц1 \ впровадженню в кпннну практику активно!" х1рурпчноТ тактики. Тт принциповою основою е рання некректом1я з подальшою ау-тодермопластикою опкових ран з метою якнай-швидшого вщновлення цт1сност1 всього шюрно-го покриву [1, 2, 6].

Ранне видалення некротичних тканин пюля отюв (2-5дыв) з подальшим пересаджуванням аутошфи, як показав доевщ багатьох клнк, по-легшуе переб1г опковоТ хвороби, скорочуе тер-мши лкування, запоб1гае розвитку п-лйних ускладнень \ грубих рубцюватих деформацм, дае кращ1 косметичы \ функцюнапьы результа-ти. Але, при виконаны некректомп на гомтц, вщбуваеться оголення сухожиль, кюток, сугло-б1в. Якщо не провести закриття таких ран, роз-виваються тендовапыти, остеонекрози, артрити, остеом1ел1т, що часто призводить до незворот-но1 втрати функцп або ампутаци шцвки. Це примушуе шукати нов1 можливост1 та методи хь рурпчноТ тактики при лкуваны субфасц1альних уражень гомток. Метою даноТ роботи е полт-шення результат^ лкування хворих з глибокими опками гомток.

Матер1али 1 методи

У робот1 були вивчеы результати жрурпчного лкування 18 пац1ент1в з субфасц1альними опка-ми гомток з оголенням великогомтковоТ метки, що перебували на лкуваны у в1дд1л1 термнних уражень 1НВХ ¡м. В.К.Гусака АМН УкраТни в пе-рюд 2000-2006 рр. Для вивчення репарацИ" опь кових ран, залежно вщ вживаноТ тактики лку-вання нами була виконана: у I груп1 хворих - остеонекректомп великогомтковоТ метки (6 хворих); у 11-1И груп1 - остеотрепанаця великогомтковоТ метки (6 хворих) \ в Шнй груп1 - трансплан-таця культури фетальних алофбробластв на остеотрепанацпы отвори (6 хворих). У трупах, що вивчаються, не було статистичних вщмшнос-тей за площею \ глибиною ураження, термЫами гостталЬацп \ оперативного лкування. Предме-

тканини з опкових ран в процес1 лкування у 18 хворих.

Для виконання остеонекректомп зазвичай ви-користовуеться х1рурпчне долото \ молоток. "По дотичнм" до голоТ великогомтковоТ метки вико-нуеться видалення пошкодженоТ метки до появи точковоТ кровотеч1, але не завжди е спромога просл1дкувати товщину надмсниц, що видаля-еться, внаслщок чого можливо розкриття мстко-вомозкового каналу на великому протяз1, що спричиняе велику кровотечу \ можливе ¡нфку-вання. Наступним негативним чинником описа-ного методу е механична травма, яку отримуе м-стка внаслщок остеонекректомп.

У в1дд1л1 термнних уражень 1НВХ м. В.К.Гусака АМН УкраТни розроблений \ апробований споаб лкування наслщмв оп1к1в IV ступеня гомтки \ стопи. Цей споаб полягае в локально трепанаци меток, пошкоджених опком, в раны термши п1с-ля травми (до розвитку ¡нфекцмних ускладнень), що сприяе активне розростання грануляцп з ос-теотрепанацмних отвор1в з подальшим вщторг-ненням фрагмент!в некротизованих тканин, що залишилися, \ поступовим покриттям дефекту кь стки, створюе умови для подальшоТ аутодермопластики [3].

Досконально вивчивши можливост1 \ в1ддален1 результати запропонованого нами методу оперативного лкування прийшли до висновку, що необхщно використовувати медичний електрич-ний дриль з регульованою швидк1стю обертання сверла, що дае нам можливють виконувати ос-теотрепанац1ю до появи точковоТ кровотеч1 \ ви-ключае «випадковЬ провали в к1стковомозковий канал, скорочуе час оперативного лкування, знижуе стомлюванють л1каря. Застосовуемо фрезу д1аметром вщ 6 до 10 мм., вщетань м1ж отворами - 5 мм., що спричиняе активне розростання грануляци з остеотрепанац1йних отвор1в [4, 8].

Для стимуляци зростання грануляцмноТ ткани-ни, застосовуемо культуру фетальних алоф1бробласт1в. 1нтерес до використання фетальних тканинних препарат1в, заснований на Тх

здатност1 до вщновлення процес1в ф1з1олог1чноТ регенераци, як за рахунок стволових кп1тин р1зного р1вня щ1льност1, так i за рахунок фактор1в росту [5, 7, 9]. Трансплантац1ю культури алоген-них ф1бробласт1в на рану проводили одночасно з виконанням остеотрепанацп великогомтковоТ

KiCTKH.

Бюптати грануляцмноТ тканини з ран (yci 6io-ncii узят1 при проведены оперативного л1кування - некректомп, аутодермопластики), ф1ксували в нейтральному забуференному формал1н1 (pH 7,4) протягом 24 годин. П1сля депдратаци шма-точки заливали в параф1н по стандартна мето-диц1. На ротацмному м1кротом1 Microm HM325 з системою перенесения 3pi3iB STS (Carl Zeiss, Н1меччина) виготовляли сер1йн1 г1столог1чн1 зр1зи товщиною 5 мкм, як1 пот1м забарвлювали гема-токсил1ном i еоз1ном, за ван Гизоном, за Верго-фом, толущиновим син1м при pH 2,6 i 5,3, ставили ШИК-реакц1ю з обробкою контрольних 3pi3iB амтазою.

Частину сермних пстолопчних 3pi3iB пом1щали на покрит1 адгезивом скельця Super Frost Plus (Menzel, Н1меччина) для 1муног1стох1м1чного до-слщження. Для «демаскування» антиген1в рег1д-ратован1 зр1зи подавали терм1чн1й обробц1 в розчин1 Target Retrieval Solution (DAKO, Дан1я) з використанням водяноТ випарноТ 6aHi gFL 102з. П1сля блокування неспецифчного зв'язування 6inKiB протешовым блоком (DAKO) i ендогенноТ пероксидазноТ активност1 пероксидазним блоком (DAKO) наносили первины антитта. Для вияв-лення ф1бробласт1в використовували мишач1 моноклональн1 антитта (МАТ) до в1ментину (клон Vim 3V4, DAKO), актину (клон HHF35, DAKO), для типування кп1тин 1нф1льтрат1в використовували МАТ до CD4 (Т-хелпери) (клон 1F6, Novocastra), CD8 (Т-супресори) (клон 1A5, Novocastra), CD68 (макрофаги) (клон PG-M1, DAKO). В1зуал1зац1ю первинних антит1л проводили за допомогою пол1мерноТ системи детекци DAKO En Vision+. Як субстрат для пероксидази xpiHy використовували DAB+ (DAKO). Препарати дозабарвлювали гематоксил1ном Майера. Дал1 забарвлен1 зр1зи заключали в натвсинтетичне середовище Permanent Mounting Medium (DAKO).

М1кроскоп1ю npenapaTiB проводили на м1кро-CKoni Olympus AX70 Provis (Olympus, Япон1я) з використанням програми анал1зу зображення AnalySIS Pro 3.2 (Soft Imaging, Н1меччина) згщно рекомендац1ям виробника програмного забезпе-чення.

Результати i обговорення

У перш1й rpynl до 10-1 доби п1сля остеонекрек-tomIi великогомтковоТ к1стки I комплексного м1с-цевого л1кування у поверхневих в1дд1лах рани збер1гасться достатньо широкий I щ1льний лей-коцитарний-некротичний шар, що м1стить л1зо-ван1 кл1тини мюцевоТ тканини I пласти ф1брину. Незважаючи на виражену перифокальну судин-

ну реакц1ю, у поверхневих вщдтах i просв1тах судин м1стяться переважно еритроцити I одиничн1 лейкоцити. Лейкод1апедез в цей пер1од виражений слабо. Б1льш1сть нейтроф1льних пол1морфноядерних лейкоцит1в лейкоцитарний-некротичного шару знаходяться у стан1 лейкокпазп.

При досл1дженн1 глибших шар1в рани у цей те-рм1н в1дзначасться формування вираженоТ за-пальноТ 1нф1льтрац||. 1нф1льтрат представлений переважно сегментованими нейтроф1льними елементами з дом1шкою незначноТ к1лькост1 л1-мфоцит1в I макрофапв (рис. 1).

Z+ г- v

5

L я

i

О •> -

» * . %

* *» V » ' _ . % ф- * .

V I < .

- ч % «- V

>4 . ГЛ , Л /о " '

Рис 1. Опкова рана гомюки. 10-а доба пюля проведения ранньо'1 остеонекректомп. Одиничн: л!мфоцити Т-хелпери у складI клтинного ¡нф'тьтратуу глибоких в/дд/лахрани.

IГХзМАТдо Ой4, х 300.

До 14-1 доби п1сля проведения остеонекректомп I початку м1сцевого л1кування, нейтрофльна 1нф1льтрац1я стаб1л1зусться, мае м1сце зб1льшен-ня числа макрофапв I молодих ф1бробластичних елемент1в. У цей перюд в1дбувасться формування грануляцмноТ тканини. Ст1нка новоутво-рених судин потовщена, набрякла, просочена плазмою кров1, ШИК-позитивна. На окремих д1-лянках виявлясться тромбоз окремих м1кросудин з перифокальним не р1зко вираженим набряком. Не дивлячись на те, що питомий об'см зм1шаноТ нейтрофтьно-мононуклеарноТ 1нф1льтрац1Т зна-чно зростас до к1нця 14-1 доби в1д початку л1ку-вання, к1льк1сть активно фагоцитуючих кл1тин, зокрема пол1морфоядерних лейкоцит1в (ПМЯЛ) з цитолог1чною структурою, а також макрофаг1в, що позитивно типуються з МАТ до антигену Ой68, виявлясться в невелик1й к1лькост1.

Щ1льн1сть розпод1лу активно фагоцитуючих кл1тин в поверхневих шарах рани до 10 доби бу-ла м1н1мальною. Питомий об'см активно фагоцитуючих м1кро- I макрофапв в гн1йний-септичн1й оп1ков1й ран1 без проведения остеотрепанацп наростас поступово I досягас максимуму на 18-у добу л1кування. Надал1 число активно фагоцитуючих макрофапв зменшуеться I паралельно спостер1гасться прол1ферац1я ф1бробласт1в. Ма-крофагально-ф1бробластичн1 також як I ф1броб-ласно-судинн1 сп1вв1дношення в б1оптатах ц1еТ групи пац1снт1в порушен1.

На 21-у добу п1сля проведения остеонекрек-томи в д1лянках дозр1вання грануляцмноТ тканини нами в1дм1чена нев1дпов1дн1сть м1ж достатньо високим питомим об'смом судин, а також ф1бро-

бластв та формуванням колагенових волокон (рис. 2). У ц1х дтянках колагенов1 волокна були слабо ШИК-позитивы, переважно пкринофтьы при забарвлены за ван Гизон.

Одыею з важливих особливостей процесу ре-параци в I груп1 на 21 добу е те, що у бтьшост1 хворих в ран1 чергуються дтянки з пухкою волокнистою \ щтьною (ф1брозною) сполучною тканиною, роздтеы ¡нфильтратами з л1мфоТдних та поодиноких плазматичних кттин. Виражений пол1морф1зм каптяр1в свщчить про негармонм-ний розвиток репаративноТ реакцИ \ порушення регуляци репаративних процеав.

У друг1й грут хворих пюля виконання остеотрепанаци великогомтковоТ кютки при пстолоп-чному вивчены бюптат1в вже на початку 10-1 до-би були вщмнеы морфолопчы ознаки згасання запального \ початку репаративно-резорбтивних процеав у ран1 Разом з тим, не зважаючи на значне зменшення ктькост1 ПМЯЛ, навколо ок-ремих судин виявляються лейкоцитары муфти, що свщчать про збереження лейкоцитарноТ активное^.

. \4- .ж (

Рис 2. Опкова рана гомюки. 21-а доба пюля проведения остеонекректомп.

Д'тянка дозр\ваючоТгрануляцшноТтканини. 1ГХ/зМАТдо виментину х95.

На 14-у добу п1сля проведения остеотрепанаци в ран1 у дтянц1 остеотрепанацмних отвори визначалася грануляцмна тканина яскраво-рожевого кольору з тонким нальотом ф1брину на поверхнк При мкроскопнному дослщжены бюптат1в у поверх-невих \ у глибоких шарах рани до цього термну спостер1гаеться пролферацт ендотел1альних кп1тин, яю формують судины бруньки. 3 цих бруньок надал1 вщбуваеться диференц1ювання мкрогемоциркуляторного русла (МГЦР) грануляцмноТ тканини.

У цей перюд в пограничних дтянках рани ¡н-тра - \ периваскулярно виявляються у великм кн лькост1 ПЯЛ з цитолопчною структурою, що добре збереглася (практично без ознак лейкокпази). Кр1м того, при допомоз1 МАТ до антигена Ой68 ми виявляли активно фагоцитуюч1 кл1тини мак-рофагального ряду. Щтьнють розподту вказа-них кттинних елемент1в в поверхневих шарах рани наростала до 14 доби пюля проведения остеотрепанаци, \ до початку 18-1 доби питомий об'ем активно фагоцитуючих кттин був макси-

мальним (рис.3). Збтьшення числа активно фагоцитуючих кттин в тимчасовому аспект! ствпа-дае з прол1ферац1ею ендотел1альних кл1тин \ формуванням судин грануляцмноТ тканини.

ч»

•V.

1

■ ч Г.

V >

Л Ч -1

'У * » .

ч 1

\ **

, N

* А.

, Г* 4

Рис 3. Опкова рана гом/лки на 18 добу пюля проведения остеотрепанаци. Активно фагоцитуючих макрофаг/в I НПЯЛ у склад/запального /нф'тьтрату, в цитоплазм/яких виявляеться антиген Ойв8 1ГХз МАТ до Ойв8 х150.

1нтенсивнють новоутворення каптярних бруньок \ судинних петель в перших 14 д1б ствпа-дае з ¡нтенсивыстю наростання щтьност1 фагоцитуючих мкро- \ макрофапв. У МГЦР грануляцмноТ тканини, що формуеться, наголошуеться стаз, помина ектазт просв1ту каптяр1в, пщви-щена проникнють судин, посилений вихщ з су-динного русла лейкоцит^ \ плазми (рис.4). До особливостей формування грануляцмноТ тканини з остеотрепанацмних отвори слщ вщнести той факт, що вже на 14 добу периваскулярно разом з макрофагами виявляються ф1броблас-тичы елементи р^ного ступеня диференцюван-ня - вщ еттелюТдних до ф1бробласт1в з морфо-лопчними ознаками високоТ функцюнальноТ активное^.

■ "Л-*;- 4-

> - г V/ • а

Рис 4. Гранулящйна тканина з остеотрепанац/йних отво-р/в на 14-у добу пюля проведения остеотрепанацп. Пом/рна ектаз1я просвету кап!ляр!в, висока щюьнють розпод/лу лейкоцит/в I вих/д плазми кровI внасл\док п\двищеноТ проникно-ст\ ст!нки судин. Забарвлення гематоксилином I еозином х 120.

У таких дтянках виявляеться ф1брилярна ар-гентофтьна мережа \ звит1 тоню пучки прекола-генових волокон. Таю волокна слабофуксинофн льн1, пом1рно ШИК-позитивн1 Пер1ф1бр1лярна кл1тинна реакц1я слабо виражена. Зустр1чаються одиничн1 тканинн1 базоф1ли, л1мфоцити \ плаз-матичн1 кл1тини. Пол1морфноядеры нейтроф1ли практично в1дсутн1. Описан1 вище м1кроскоп1чн1 зм1ни св1дчать про сприятливу репаративну ди-нам1ку.

На 18-у добу вщбувасться подальша активна репаративна трансформаця кл1тинних \ тканин-них компонент^ рани. Спостер1гаеться подальше збтьшення питомого об'ему фагоцитуючих мкро - \ макрофапв, збер1гаеться новоутворення каптярних бруньок \ судинних петель, як в по-верхневих, так \ в глибших вщдтах рани.

Високий питомий об'ем судин МГЦР забезпе-чуе достатнм р1вень оксигенаци, нормалЬаци гомеостазу, прискорене очищения гнмно-септичноТ рани в1д тканинного \ штинного детриту, прол1ферацю ф1бробласт1в, процес ф1бри-нотворення, дозр1вання колагенових волокон в ран1, \ зрештою, формування м'якого, еластично-го рубця.

На 21-у добу майже у вах патенте ц1ей групи в ран1 спостер1гаеться р1вномфне формування рихлоТ, мюцями щтьноТ волокнисто!' сполучноТ тканини. Стнка новоутворених судин тонка, представлена ендотел1ем, розташованим на ба-залы-нй мембран!. Таю судини забезпечують до-сить високий р1вень транскаптярного транспорту. Кл1тинна запальна реакцт практично вщсут-ня. Збер1гаються др1бн1 л1мфопстюцитары групи кттин.

Ця новоутворена сполучна тканина досить добре васкуляризована. Пер1васкулярно при им-мунопстохЫчному дослщжены нами виявлено утворення перици^в, що мютять в цитоплазм! пром1жы фтаменти актину \ в1ментину (рис. 5). У поряд розташованих ф1бробластах також вияв-леы аналопчы пром1жы фтаменти, тобто, ц кл1-тини мають будову, характерну для мюф1броб-ласт1в. Це дае нам п1дставу припустити, що у новоутворенм тканны вщбувасться трансфор-мацт перици^в у мюф1бробласти, що забезпечують при и подальшому диференц1юваны до-статню еластичнють.

Рис 5. Пер1васкулярна прол/ферац/я перицит/в в оп/ков/й ранI на 21-у добу пюля проведения остеотрепанацп. 1ГХ з МАТ до актину, х225.

У третм груп1 хворих (6 спостережень), яким за кпннними \ морфолопчними свщченнями у ход1 комплексного лкування виконувалася остеотрепанацп у посднаны з культурою фетальних алоф1бробласт1в, при мкроскотчному досль джены бюптат1в грануляцмноТ тканини було вщ-мнено зменшення ступеня запалення \ посилен-ня процесу репараци, аналопчно описанм нами

в груш хворих з проведениям остеотрепанацп. Проте темп стихання запального \ початку репа-ративно-резорбтивних процеав в опкових ранах у цього контингенту хворих пюля застосування культури фетальних алоф1бробласт1в був декь лька вище, ыж у хворих попередньоТ дослщни-цькоТ групи. Очевидно, це пов'язано з тим, що використання культури алогенних ф1бробласт1в виконус принаймы дв1 найважливЫ дм - по-перше, як тимчасове бюлопчне покриття захи-щае рану в1д висихання, створюс оптимальы умови для зростання грануляци, по-друге, з боку ф1бробласт1в виявлясться щонайпотужыший стимулюючий ефект за допомогою видтення бюлопчно активних речовин \ чинниюв зростання [2,13].

Динамка морфолопчних характеристик запального \ репаративного процеав у опкових ранах у грут хворих, в яш застосовувалася культура алоф1бробласт1в, не вщр^нялася в1д такоТ в грут пац1ент1в, яким виконувалася остеотрепанацп великогомтковоТ метки. Вщмнност1 спо-стер1галися лише в термшах формування \ до-зр1вання грануляцмноТ тканини.

Починаючи з 7-оТ доби теля проведения остеотрепанацп ¡з застосуванням культури алофь бробласт1в, практично у вс1х пстолопчних препаратах спостер1гаеться значне зменшення р1в-ня ПМЯЛ у вах структурах, а до 10-1 доби - вщ-сутнють морфолопчних ознак появи в ран1 нових порцм лейкоцит!в, лейкод1апедезу, не виявля-лися також лейкоцити ¡з збереженою цитолопч-ною структурою або з початковими явищами розпаду. До 10-1 доби в уах дослщжуваних хворих цсТ групи лейкоцитарна ¡нфтьтрацт у вах шарах рани була значно нижчою, ыж в обох по-передых дослщницьких трупах.

Дуже важливою прогностичною ознакою, що свщчить про прогрес процеав репарацп, е початок прол1фераци ф1бробластичних елемент1в, спочатку пер1васкулярно, а пот1м \ на меж1 ¡з трансплантованою культурою ф1бробласт1в, що виявлясться вже на 10 добу пюля и застосування (рис. 6).

Рис 6. Пер/васкулярна прол/ферац/я перицит/в в оп/ков/й ран/на 10-у добу пюля проведения остеотрепанацп у поеднанн/з культурою алоф1бробласт1в. 1ГХз МАТ до в1ментину, х115.

У перш1 дектька д1б збер1гаються мкроцирку-ляторы розлади, там як пер1васкулярний набряк, эритростаз, лейкостаз. Одночасно ¡з зникненням вогнищ вираженоТ лейкоцитарноТ ¡нфтьтраци пом1тно зростае питома вага активно фагоциту-ючих макрофапв. Питомий об'ем ф1бробласлв також ¡нтенсивно наростае. До 14-оТ доби в1дм1-чено розростання досить великих дтянок молодо!' грануляцмноТ тканини ¡з значною ктьюстю пролиферируючих судин, що найчаст1ше мають вертикальну ор1снтацю по вщношенню до поверх^ рани.

Новоутворена дозр1ваюча молода сполучна тканина досить добре васкуляризована. У дтянках достатньо зртоТ сполучноТ тканини також вщмнено формування судин з прол1фер1руючими довкола перщитами, що мютять в цитоплазм! пром1жы фтаменти актину \ в1ментину. У поряд розташованих ф1бробластах також виявлеы аналопчы пром1жы фтаменти, тобто, ц1 кп1тини мають бу-дову, характерну для мюф1бробласлв. За наявност1 под1бноТ пстолопчноТ картини в бюптатах можливе виконання ефективноТ ауто-дермопластики.

Таким чином, в бюптатах з опкових ран при комплексному лкуваны з проведениям остеотрепанацп у поеднаны з культурою алоф1бробласт1в вщмнена сприятлива динамка репаративних процеав з безперечним Тх домнуванням над альтеративно-запальними процесами в опковм ран1

Висновки

На пщстав1 виконаного морфолопчного дослн дження прийшли до висновку, що остеотрепанацп або остеотрепанаця у поеднаны ¡з застосу-ванням культури алоф1бробласт1в прискорюс процес репарацп. При цьому спостер1гасться

Реферат

ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ СУБФАСЦИАЛЬНЫХ ОЖОГОВ ГОЛЕНЕЙ Подурец Д.П., Носенко В.М., Солошенко В.В., Постолик И.Г., Хачатрян С.Г.

Ключевые слова: субфасциальный ожог, остеонекрэктомия, остеотрепанация, культура алофибробластов.

На основании морфологических исследований изучена динамика репарации ожоговых ран IV степени после выполнения различных видов оперативных вмешательств: остеонекрэктомии, остеотрепа-нации и остеотрепанации в сочетании с использованием культуры аллофибробластов. Авторы пришли к выводу, что применение остеотрепанации или остеотрепанации в сочетании с культурой аллофибробластов ускоряет процесс репарации. Это сокращает сроки к проведению эффективной ауто-дермопластики и в конечном итоге, сокращает время пребывания больные с субфасциальными ожогами и обнажением костей голени в стационаре.

раыше формування грануляцмно!' тканини, що скорочуе термши до можливосл проведения ефективно!' аутодермопластики. Своечасне i правильне використання всього сучасного комплексу лкувальних заход1в дозволяе знизити термин тимчасово!' непрацездатност1, а також зменшити ¡нвалщизацю тих, що перенесли гли-6oKi опки гомток.

Л1тература

1. Лаврухин Ю.Н., Чеглаков Е.В., Арефьев В.В. Методы лечения остаточных ран у обожжённых. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005. - Т.6, №2.

- С.386-387.

2. Фисталь Э.Я. Клиника, диагностика и лечение ожогов IV степени: Дис... д-ра. мед. наук: 14.01.03. - Донецк, 1999.

- 238 с.

3. Патент 55036 А УкраТна. МПК А61В17/00. Cnoci6 л1ку-вання наслщюв oniKiB IV ступеня гом1лки та стопи / Э.Я.Фисталь, O.A. Штут1н, Д.П. Подурець (УкраУна). - Заявлено 29.07.02; Опубл. 17.03.03 // Бюл. №3.

4. Фисталь Э.Я., Подурец Д.П., Арефьев

B.В.Реваскуляризирующая остеотрепанация при субфа-сциапьных ожогах нижних конечностей // Травма.- 2005.

- Т.6, №1. - С.37-39.

5. Шевченко С.М., Бурда Ю.Е., Лазаренко В.А., Нестеренко

C.Н. и др. Новый подход к изучению функциональных свойств фибробластов. // Мат. II всероссийского симпозиума «Клинические и фундаментальные аспекты тканевой терапии. Теория и практика клеточных биотехнологий». - Самара, 2004. - С. 166-167.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

6. Фисталь Э.Я., Козинец Г.П., Самойленко Г.Е. и др. Ком-бустиология.- Донецк, 2006.-236 с.

7. Подурец Д.П., Солошенко В.В. Остеотрепанация в сочетании с культурой фетальных аллофибробластов при субфасциальных ожогах с обнажением костей голени. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. -2005. - Т 6, №3. - С. 459-460.

8. Фисталь H.H., Подурец Д.П. Применение реваскуляризи-рующей остеотрепанации при субфасциальных ожогах голеней и стоп. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2004. - Т 5, №4. - С. 609-611.

9. Ogle C.K., Kong F., Guo X. at al. The effect of burn injury on suppressors of cytokine signalling // Shock.-2000.- №3.-P.392-398.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.