CC BY
23
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
Висновки
Гриж1 стравохщного е вщносно частим захворюванням, що д1агностуються у 5-10% хворих з ,,шлунковими скаргами". Окр1м клшки, основними д1агностичними методами е ендоскошя, ренгенолопчне обстеження та рН-метр1я стравоходу. Оперативне лкування у 43 хворих полягало в проведены пластики д1афрагмальноТ гриж1 та вщновленш замикаючоТ функцп кардп, що досягалося як вщкритим методом (по методу Hill) так i мало1нвазивним -шляхом лапароскоп1чного ушивания н1жок д1афрагми та езофагофундоплкацп. Перевагу сл1д надавати лапароскоп1чному методу, який суттево покращуе п1сляоперац1йний перюд та
Реферат
РОЛЬ ЭНДОВИДЕОЛАПАРОСКОПИЧЕСКИХ МЕТОДОВ В ЛЕЧЕНИИ ГРЫЖ ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ ДИАФРАГМЫ. Павловский М.П., Попык М.П., Плахтин О.Д., Гаврыш Я.И., Билык В.И. Ключевые слова: диафрагмальная грыжа, эзофагит, лапароскопическая пластика
Под нашим наблюдением находились 69 пациентов с грыжами пищеводного отверстия диафрагмы, все они были прооперированы. Клиническими проявлениями были боль, дискомфорт в епигастрии и изжога. Метод пластики диафрагмальных грыж и восстановления запирающей функции кардии осуществлялся как за счет открытых опираций, так и лапароскопически. Послеоперационное рентгенологическое и эндоскопическое обследование подтверждают отсутствие езофагита и рецидивов диафрагмальных грыж.
Summary
ROLE OF ENDOVIDEOLAPAROSCOPIC TREATMENT OF HERNIA OF THE ESOPHAGEAL DIAPHRAGMATIC OPENING. Pavlovskiy M.P., Popyk M.P, Plahtin O.D., Gavrysh Y.I., Bilyk V.I. Keywords: diaphragmatic hernia, esophagitis, laparoscopical plastic
Under our supervision there were 69 patients with hernia of the esophageal opening of diaphragm. All of them were operated on. The method of the operative treatment of diaphragmatic hernia and the renewal of locking function of cardia were performed both by the opened operation access and by laparoscopy. In the postoperative period there were no relapses of the esophagitis and diaphragmatic hernia, both were confirmed by radiologic and endoscopic methods.
скорочуе термши перебування хворого в стацюнарк
Л1тература
1. Технические особенности лапароскопических антирефлюксных операций / Грубник В.В., Малиновский А.В.// Пластична та реконструктивна xipyprm. - 2007. -№2.
2. Видеолапароскопическая хирургия пищевода. Под ред. Оскреткова В.И. Барнаул : Аз Бука, 2004.
3. Грубник В.В., Ильяшенко В.В., Грубник А.В., Малиновский А. В. Методы лапароскопической фундопликации в лечении гастроэзофагальной рефлюксной болезни // Клин. хир. -2007. - №5.
4. Mattar S.G. Bowers S.P., Galloway K.D.et al. Long-term outcome of laparoscopic repair of paraesophageal hernia // Surg. Endosc. - 2002 - Vol.16.
5. Targarona E.M., Bendahan G., Balangue C. A mesh in the hiatus: a controversial issue // Arch. Surg.-2004-Vol.17.
УДК 616-007.43-089.844
П0Р1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТКАНИНН01 РЕАКЦП НА 1МПЛАНТАЦ1Ю П0Л1ПР0П1ЛЕН0ВИХ ТА К0МП03ИТНИХ АЛ0ТРАНСПЛАНТАТ1В
Четвертое С.Г., Вододюк В.Ю., Сивоконюк О.В., Чехлов М.В.
Одеський державний медичний уыверситет
Уыверситетська кпУка Одеського державного медичного уыверситету.
Проанал{зовано результаты 1мплантацп cimuacmux алотрансплантат{в в 60 лабораторних тварин - ùypie лтп Вктар. 30 тваринам виконана iмnлaнmaцiя полтротленових сток, 30 тваринам - композитних полегшених сток з великими порами. Вивчет особлuвосmi перебку тканинног реакцп на iмnлaнmaцiю сток обох титв. Застосування композитних ендоnроmезiв зменшуе запальш процеси в дшянщ iмnлaнmaцiг сток та позитивно впливае на швидтсть регенераторних процеЫв та ятсть утвореног сполучног тканини.
Ключов1 слова: пюляоперацмна вентральна грижа, алотрансплантати, тканинна реакц1я.
Стандартом в лкуванш пюляоперацшних залежать вщ якост1 ендопротез1в, що
вентральних гриж е алопластика дефекту застосовуються. Високий вщсоток
атчастими трансплантатами. Основы переваги пюляоперацшних ускладнень при використанш
алопластичних операцш пов'язан1 з ¡деолог1ею р1зних тип1в пол1проп1ленових трансплантат1в
методики - закриття дефект1в без натяж1ння говорить о необхщносп вибору оптимального
тканин передньо'Г 4epeBHOï ст1нки та без типу алотрансплантату.
зменшення об'ему 4epeBHOï порожнини [1,3]. Матер1алом, що найб1льш широко
Проблема вибору протезу для алопластики застосовуеться в1тчизняними х1рургами, е
черевно'Г ст1нки е актуальною, так как результати пол1проп1лен - синтетичний пол1мер, що не
л1кування хворих з вентральними грижами розсмоктуеться, с1тки з якого мають розм1р пор
передHboï 4epeBHOï ст1нки в значнш Mipi менше 1 мм та питому вагу 70-100 г/м2 - так
Актуальн проблеми сучасно! медицини
зваш важк1 атки з маленькими порами [1,2,6].
В останш роки вийшло багато роб1т, присвячених вивченню ускладнень, пов'язаних ¡з застосуванням полтроптену. Так, доведено, що хоч полтроптенов1 атки не викликають ¡мунолопчних реакцш вщторгнення, але викликають неспециф1чну запальну реакц1ю "на сторонне тто", а як слщ, формування масивного запального ¡нфтьтрату, тривалу ексудацш рщини в цш дтянц1, зморщування атки, формування нориць, спайковий процес в очеревиннш порожниш. На тл1 цих процеав виникають ранш (ретенцшш) ускладнення -утворення сероми та ¡нфтьтрату, та вщдалеж ускладнення - вщчуття стороннього тта, хроычний бть (невропнп), обмеження рухпивосп передньоТ черевноТ' стшки [1,2,5,6].
Для полтшення результате лкування пропонуеться використання полегшених алотрансплантат1в, як1 мають велик! розм1ри пор, а, як слщ, зменшений приблизно в три рази (30 г/м2) вмют стороннього матер1алу на одиницю площк Також перевагою даного виду аток е двокомпонентнють - до складу входить полтроптен, який виконуе опорну функцш, та монокрил - матер1ал, що розсмоктуеться та мае стимулюючу дш на регенерац1ю сполучноТ' тканини [4,5]. Також не треба забувати, що пюля розсмоктування монокрилу, питома вага атки зменшуеться ще на 30 - 40%.
Мета роботи. Зменшити вираженють запальних процеав в дтянц1 ¡мплантаци аток з метою покращення безпосередых та вщдалених результалв операцш у хворих на шсляопе-рацшш вентральш грижк
Матер1али та методи.
Проанал1зовано результати ¡мплантаци аток в 60-ти експериментальних тварин - щур1в лшп Вютар. В робот1 використаы щури обох пол1в, масою 160 - 180 г.
Для вивчення бюлопчноТ' сумюносп синтетичних матер1ал1в в тканини черевноТ стшки були використаш атчасп алотрансплантати ф1рми «Е1И1соп»: - «Рго1епе» - монофтаментна полтроптенова атка з маленькими порами; - «Шгарго» -двокомпонентна композицшна атка з великими порами.
В асептичних умовах, пюля
внутр1шньоочеревинного введения 1% розчину тюпенталу натрш, по серединнш лшп животу, на 3-4 см нижче мечовидного вщростку розакалася шк1ра та пщшмрна кл1тковина на протяз1 4-5 см, та тупим шляхом оголювалась бта лш1я животу та передня стшка п1хв прямих м'яз1в. За способом пластики «оп 1ау» фксувалися окремими швами атчаоп протези розм1рами 35 на 60 мм. Полтрошленов1 та композицшш алотрансплантати були фксоваш ниткою «Рго1епе» 3-0. Пюля чого рани ушивалися наглухо, без дренування та оброблялись водним
розчином йодобаку.
3 експерименту тварини виводилися шляхом передозування препарате для наркозу на 7, 14, 21 та 28 добу.
Для досягнення висунутоТ' в робот1 мети вико-ристовували наступш методи: м1кроскоп1чш -шматочки оргашв фксували в 10% нейтральному формалш1 на протяз1 двох д1б. Дал1 матер1ал оброблявся за загальноприйнятою методикою з заливкою в парафш. Зр1зи товщиною 5-7 мкм забарвлювались гематоксилшом та еозином. Для виявлення сполучноТ' тканини використову-вали забарвлення за Ван Пзоном.
Результати та 1х обговорення.
При патоморфолопчному дослщженш бюптат1в ¡мплантованих атчастих ендопротез1в (СЕ) ¡з пролена вже на 7-й день вщм1чаеться виражений набряк ¡з дифузною запальною кл1тинною ¡нфтьтрац1ею макрофагами, л1мфоцитами \ великою ктькютю сегментоядерних лейкоцит1в. По краю очеревини спостер1гаються дифузно розширеш \ повнокровш судини з лейкотромбами, в каптярах - сладжування еритроцит1в, набряк тканини, поодинок1 периваскулярш крововиливи. Молода грануляцшна тканина вм1щуе велику ктькють тонкостшних судин та росте переважно по перифери ¡мплантата, мюцями упроваджую-чись м1жйого осередками.
Пюля використання СЕ Шгарго на 7-му добу дослщження встановлено, що грануляцшна тканина проростае ¡мплантат з обох бош \ вростае тонкими прошарками незршоТ рихлоТ' сполучноТ' тканини м1ж його волокнами. Запаль-на кл1тинна реакц1я в даному випадку представлена дифузною ¡нфтьтрац1ею макрофагами, л1мфоцитами з дом1шком пол1морфно-ядерних лейкоцит1в. В очеревиш виявляеться дифузне повнокров'я судин з1 стазом еритроцит1в в каптярах, поодинок1 д1апедезш крововиливи, набряк тканини.
На 14-у добу пюля ¡мплантаци' СЕ ¡з пролена виражена дифузна пперем1я судин \ набряк очеревини все ще збер1гаеться, в судинах м1кроциркуляторного русла спостер1гаеться сладж-феномен, д1апедезш крововиливи в1дсутн1. Ст1нки судин молодоТсполучноТтканини потовщен1, кл1тинний компонент 1Т представлений макрофагами, л1мфоцитами, зр1лими ф1бробластами, к1льк1сть лейкоцит1в знижена. З'являються кютозш утворення д1аметром в1д 0,2 до 0, 9 мм. Спостер1гаються ознаки вростан-ня рихло'1 сполучноТ тканини в осередки СЕ.
В груп1 з ¡мплантац1ею СЕ ЫИгарго виявляеться осередкове повнокров'я судин. Стаз еритроцит1в в кап1лярах \ периваскулярн1 крововиливи вщсутнк Набряк тканини пор1вняно з попередньою групою досл1дження менш виражений. Серед л1мфоцитарно-макрофагально1 ¡нф1льтрац1| число лейкоцит1в р1зко зменшене. Волокнист! структури рихпоТ сполучноТ тканини
Том 9, Выпуск 1
405
BÍCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академи
добре вростають м1ж елементами СЕ. Також, як \ в попереднш грут, дослщження виявляються лакунары утворення д1аметром вщ 0,2 до 0,9 мм.
До 21-1 доби дослщження в грут ¡з застосу-ванням СЕ з полтрошлену навколо ¡мплантату виявляе велику ктькють хаотично розташованих колагенових волокон, дозр1вання \ потовщення IX, запуспвання судин. Серед кл1тин переважа-ють фбробласти \ л1мфоцити, виявляються поодинок1 макрофаги \ сегментоядерш лейкоци-ти. Гемодинам1чы порушення носять осередко-вий характер \ виявляються у вигляд1 повнокров'я судин, сладжування еритроцит1в в судинах м1кроциркуляторного русла вщсутне.
На 21-у добу пюля ¡мплантаци СЕ Шгарго колагенов1 волокна впл1таються м1ж елементами ендопротеза. Сегментоядеры лейкоцити в бюптатах не визначаються. Реакц1я очеревини на стороны тканини вщсутня.
У грут з використанням пролена до 28-оТ доби спостер1гаеться формування добре вираженоТ широкоТ сполучнотканинноТ капсули навколо СЕ \ проростання осередмв палш1зованими кола-геновими волокнами з ознаками формування рубця. Стшки судин з добре вираженими ендотелюцитами. Спостер1гаеться осередкова л1мфо-плазмоцитарна ¡нф1льтрац1я з наявнютю поодиноких макрофаг1в.
До 28-1 доби патоморфолопчного досл1дження б1оптат1в ¡з застосуванням СЕ иНгарго кл1тинна ¡нф1льтрац1я представлена поодинокими л1мфоцитами \ макрофагами. Судини з потов-
BiflMÍHy b¡fl группи П0р1вняння б1льш piBHOMipHO вростають м1ж волокнами CE i перепл1таються з ними.
Висновки
Застосування композитних атчастих алотрансплантат1в зменшуе запальн1 процеси в дтянц1 ¡мплантацй' за рахунок зменшення кл1тинного компоненту запалення, б1ль швидкого утворення зр1лих колагенових волокон та позитивно впливае на nepeöir регенераторних процес1в та як1сть сполучнотканинного комплексу, що утворюеться.
Л1тература
1. Егиев В.Н. Современное состояние и перспективы герниологии (лекция) // Герниология.- 2006.-№2.- С.5-10.
2. Егиев В.Н., Чижов Д.В., Филаткина Н.В. Взаимодействие эндопротезов с тканями передней брюшной стенки// Герниология. - 2005. - №2(6).-С.41-49.
3. Жебровский В.В., Мохаммед Том Эльбашир. Хирургия грыж живота и эвентераций. - Симферополь: Бизнес-информ 2002. 440 с.
4. Сурков H.A., Борхунова E.H., Заринская С.А. и др. Предварительные результаты экспериментального изучения тканевой реакции в зоне имплантации композиционного сетчатого эндопротеза «Ультрапро» // Герниология. - 2004.- №3. С.47 - 48.
5. Сурков H.A., Виссарионов В.А., Заринская С.А. и др. Изучение особенностей тканевых реакций в зоне имплантации различных видов сетчатых эндопротезов. Значение результатов экспериментаьных исследований для клинической хирургии. // Вестник герниологии. -2004. - №3. С.113 - 119.
6. Ahmad M., Niaz W.A., Hussain A., Saeduddin A. Polypropylene mesh repair of incisional hernia // J. Coll Physician Surg Pak. -2003.- №8, Vol.13.- P.440-442.
щеними стшками. 3pmi колагенов1 волокна на
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ТКАНЕВОЙ РЕАКЦИИ НА ИМПЛАНТАЦИЮ ПОЛИПРОПИЛЕНОВЫХ И КОМПОЗИТНЫХ АЛЛОТРАНСПЛАНТАТОВ.
Четвериков С.Г., Вододюк В.Ю., СивоконюкО.В., Чехлов М.В.
Ключевые слова: послеоперационная вентральная грыжа, аллотрансплантаты, тканевая реакция.
Проанализированы результаты имплантации сетчатых аллотрансплантатов у 60 лабораторных животных - крыс линии Вистар. 30 животным выполнена имплантация полипропиленовых сеток, 30 животным - композитных „облегчённых" сеток с большими порами. Изучены особенности протекания тканевой реакции на имплантацию сеток обоих типов. Использование композитных эндопротезов снижает воспалительные процессы в зоне имплантации сеток и положительно влияет на скорость регенераторных процессов и качество образующейся соединительной ткани.
Summary
TISSUE RESPONSE DESCRIPTION ON POLYPROPYLENE AND COMPOSITE ALOTRANSPLANTATS IMPLANTATION. Chetverikov S.G., Vododiuk V.Yu., Sivokoniuk O.V., Chekhlov M.V. Key worlds: incisional ventral hernia, alotransplantats, tissue response.
There were analyzed the results of implantation of meshes to the 60 laboratory animals, which were rats of Wistar line. It was performed the implantation of polypropylene meshes for the 30 animals. It also was performed the implantation of composite "relieved" mesh with large pores for the 30 animals. We study the features of tissue reaction after implantation for both types of meshes. Using of composite endoprosthesis reduces inflammation in the area of implantation of mesh and impacts positive to the speed of regeneration processes and makes connective tissue more biologically compatible.
