В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
УДК 616 - 001.4:616-01.17:616-089
ПЕРЕБ1Г РАНОВОГО ПРОЦЕСУ У ХВОРИХ 3 ПОШИРЕНИМИ ПОВЕРХНЕВИМИ 0П1КАМИ ПРИ ТРАДИЦ1ЙН0МУ ТА РАННЬОМУ ОПЕРАТИВНОМУ Л1КУВАНН1.
Нагайчук В. I.
Нацюнальний медичний университет ¡м. М. I. Пирогова, м. Вшниця.
В робот{ проанал{зоват резулътати лжування 62 хворих вжом в1д 18 до 75 роте з поширеними по-верхневими отками. В основнш грут (32) проводиласъ дерматомна некректомгя на 2-3 добу теля травми, операцшт рани яких закривали бюактивованими ксенодермотрансплантантами. В контролънш грут (30) лжування проводили традицшним методом - еттел1защя ран пгд пов'язками пгсля самостшного вгдторгнення оптового некрозу. Пор1внялът резулътати гктолог1чного дослгдження показали, що в контролънш грут репаративна регенеращя слабо вира-жена на протязг всъого перюду ранового процесу. В той же час, в основнш грут регенераторт про-цеси тд ксенодермотрансплантантами значно активгзуютъся вже в ранш термгни пгсля отку.
Ключов1 слова: оглк, рановий процес, ксенодермотрансплантанти, некректстня, репаративна регенерац1я.
групи були репрезентативы за вком, статтю та
Вступ
Тяжкий ¡нтоксикацмний синдром при п-лйно-некротичнм ранах теля поширених опшв, заго-ювання поверхневих ран краевою та остр1вко-вою еттел^ацею на протяз1 тривалого часу су-проводжуеться некомпенсованою втратою бтюв \ електролтв, токсико-резорбтивною лихоманкою, ппохромною анемюю, г1по- та диспротене-мюю, водно-електрол1тним дисбалансом. Числены ускладнення на тл1 патолопчних змЫ го-меостазу викликають прип-лчення ¡мунозахисних властивостей оргаызму потерптих [1,5,7].
Некректом1я на 2-3 добу пюля отримання опн ку ¡з закриттям ран бюактивованими ксенодермотрансплантантами, адекватна ¡нфузмно-трансфузмна тератя, цтеспрямована антибю-тико-детоксикацмна тератя дозволяють профн лактувати гнмну ¡нфекцю [2,4,6]. Повна еттелн зац1я опкових ран п1д ксенодермотрансплантантами наступав на 7-14 добу в залежност1 вщ глибини поверхневих ран, що на 7-9 д1б швид-ше, пороняно з контрольною групою. Даний метод лкування попереджуе розвиток грануляцм в ранах, значно знижуе ступшь запального процесу та мкробного обс1меыння ран, скорочуе три-валють перебування хворого на л1жку, що само по соб1 створюе умови для кращих функцюналь-них \ косметичних результат!в [3].
Метою нашоТ роботи було вивчення динамки переб1гу ранового процесу при традицмному метод! лкування та пщ бюактивованими ксенодермотрансплантантами пюля ранньоТ некрек-томи.
Матер1али та методи досл1дження
Вивчили результати лкування 32 хворих вн ком вщ 17 до 75 роюв з поширеними поверхне-вими опками, ранню некректом1ю яким проводили на другу-третю добу пюля травми з одно-моментним закриттям ран бюактивованими ксенодермотрансплантантами. Конрольну групу склали 30 аналопчних хворих, у яких некроз вщ-ходив самостмно з послщуючою краевою та остр! вковою еп1тел1зац1ею ран. Хвор1 контрольно!'
глибиною опку.
Динамку ранового процесу вивчали пстолоп-чним методом.
Результати досл1джень та 1х обговорення
Пстолопчы дослщження ураженоТ дтянки шфи в контрольна грут на 2-3 добу пюля тер-мнноТ травми 11-111А ст. евщчать про значы по-шкодження епщермюу та дерми. На препаратах спостер1гали глибою пошкодження епщермюу, набряк субеттел1ального шару дерми, судины розлади у вигляд1 кровонаповнення, стаз1в. Еп1-телюцити базального \ остистого шар1в були не-кротично змшенк Спостер1галась втрата ч1ткост1 та потовщення базальноТ мембрани. Колагенов1 та еластичы волокна втрачали ч1ткють, ставали пал^зованими або некротизувались. На фоы значних порушень судин мкроциркуляторного русла спостер1гався набряк \ просв1тлення аморфного компоненту ммкттинноТ речовини, яка на значних дтянках виглядала як безструктурна маса. Еттелюцити волосяних фолкул1в \ саль-них залоз дистрофнно \ некробютично змненк Лейкоцитарна реакця виражена слабо. Судини атчастого шару дерми розширеы, кровонапов-ненк 1х стнки потовщеы та набрякпК
На 7 добу пюля оп1ково1 травми г1столог1чн1 досл1дження бюптат1в шк1ри з уражених д1лянок 11-111А ст. хворих, яких л1кували традицмними методами показали, що епщермальний шар глибо-ко ушкоджений. Вщмнаеться поглиблення некрозу дерми. Разом ¡з сполучною тканиною руй-нуються м1кросудини, багато з яких тромбуються та гинуть. Все це супроводжуеться набряком дерми, кл1тинною ¡нфтьтрац1ею тканин \ значними крововиливами. Клннно, в ц1 терм1ни на повер-хн1 оп1ковоТ рани з'являеться сухий щ1льний струп. У сполучн1й тканны дерми спостер1гаеть-ся глибока деструкця ф1бробласт1в, макрофаг1в та ¡нших кл1тин. У сосочковому шар1 дерми по-шкоджен1 гемокап1ляри, ст1нка яких слабо конту-руеться внасл1док деструкцИ" ендотелюцит1в та базальноТ мембрани. У набрякпм м1жкп1тинн1й
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
речовин! волокниси структури маиже не вияв-ляються.
На 11-12 добу п1д струпом опковоТ рани ви-являеться молода грануляцмна тканина, яка бн дна на кттини ф1бробластичного ряду \ крово-носы каптяри. Повтьно переб1гають крайова еттел^аця \ формування базальноТ мембрани м1ж еп1тел1альним регенератом \ незртою гра-нуляцмною тканиною.
Центральна \ парацентральна частини опковоТ рани мютять набряклу, багату на ф1брин, молоду сполучну тканину, в якм багато кп1тин гематогенного походження.
На 17-18 добу п1сля опковоТ травми по пе-рифери опковоТ рани продовжуеться еттелЬа-ц1я. Еп1тел1альний регенерат насуваеться на погано сформовану грануляцмну тканину, в якм ще небагато кровоносних каптяр1в, функцюна-льно активних ф1бробласт1в та ¡мунокомпетент-них кттин. Разом з тим в краевм зоы починае формуватися сосочковий шар дерми.
Вам хворим основно1 групи з поширеними по-верхневими опками на 2-3 добу пюля травми, на фоы адекватно!' ¡нфузмно-трансфузмноТ терапи проводили дерматомну некректом1ю. Операцмы рани, пюля повного гемостазу закривали бюакти-вованими ксенодермотрансплантантами. Пе-рев'язки проводили через добу. Ксенодеротранс-плантанти щтьно присмоктувались до рановоТ поверхы \ функцюнувапи на них до повноТ етте-лЬаци ран. КпУчно бол1 в ранах вщсуты, пперте-рм1я в 1-2 добу переходила в нормотерм1ю. Гн1й-но-некротичний процес в ран1 вщсутнм. Повнютю зупинялась втрата через рану бтюв, електроль т1в. Разом з тим, ще на протяз1 деякого часу спо-стер1галась анемт та ппопротеЫем1я, що пов'язано з опковою травмою, так \ крововтратою п1д час некректоми.
Пстолопчы дослщження показали, що п1д ксеношфою в ран1 спостер1гаються прол1фера-тивы змЫи структурних компоненте судинноТ стнки (ендотел1ю, адвентицмних кл1тин), що призводять до новоутворення судин.
Субепщермальний шар васкуляризований, особливо в мюцях сполучно-тканинних сосочюв. Там же зустрнаються осередков1 скупчення л1м-фоцитв, макрофапв. Ф1бробласти розташоваы нещтьно, оточеы тонкими колагеновими волокнами.
Крайов1 зони оп1к1в 11-111А ст. характеризува-лися еп1тел1зац1ею ран ¡з вщносно правильним пошаровим розташуванням еп1телюцит1в епще-рмюу. Еп1телм розташований на сполучно-тканиннм основу багатм штинними елемента-ми ф1бробластичного ряду. Колагенов1 волокна мають поздовжнм напрямок, тоню \ розташову-ються пошарово. Активы регенераторы процеси епщермоцит1в \ ф1бробласт1в п1д бюактивними ксенодермотрансплантантами здмснюються за-вдяки оновленню структур мкроциркуляторного русла. Ознак ¡нфекцмного процесу як на поверху еп1тел1зованоТ тканини, так \ в глибиы вияв-лено не було.
Висновки
Ранне оперативне лкування поширених по-верхневих опкв обривас розвиток опковоТ хво-роби, профтактус токсико-сетичы ускладнення, знижус стутнь запального процесу в ранк
Проведен! пстолопчы дослщження показали, що в умовах використання в лкуваны опкв 11-111А ступеня ююактивованих ксенодермотрансплан-тантв вже в раны термЫи пюля ураження покра-щусться мкроциркуляцт, актив^уються регенераторы процеси в дерм1, формусться еытел1аль-ний регенерат не ттьки в крайовм зоы, але \ в центральних дтянках рани, що сприяе швидкм ептел^аци поширених поверхневих оп1к1в.
Л1тература
1. Крижаывський Я. Й., Антоыв В. Р., Кульбака В. С. та ¡н. Комплексне лкування п-лйно-некротичних ран // Жрурпя УкраТни. 2004.-№1.-С.9-11.
2. Кузин М. Н., Костючонок Б. М. Раны и раневая инфекция. М.: Медицина. 1990.-592 с.
3. Нагайчук В. I., Масляк Т. Р. Клшнна ефективнють трансплантацп бюактивованих ксенодермотрансплан-танлв при ранньому процеа оперативному лшуванш обпечених // Трансплантолопя. - 20о3.-№1.-С. 167-168.
4. Светухин А. М., Матасов В. М., Истратов В. Г. и др. Этиопатогенетические принципы хирургического лечения гнойных ран // Хирургия.-1999.-№1 .-С. 9-11.
5. Фисталь Е. Я., Лаврухин Ю. Н., Арефьев В. Н. и др. Лечение ран неожоговой этиологии в клинике термических поражений и пластической хирургии. // КлЫчна хн рурпя.-2003.- №1.- С .61-62.
6. Шал1мов В. С., Саенко В. Ф., Даценко Б. М. та ¡н. Су-часне медикаментозне л1кування ран (вщомча ¡нструк-ц1я) // Установа-розробник: 1нститут х1рургй' та транс-плантолог1Т. КиТв. - 2002. - 36 с.
7. Шевченко В. С., Малик С. В., Федорина Е. Д. Актуальш проблеми проф1лактики, д1агностики та комплексного лкування гн1йно-запальних ускладнень // Клш1чна х1ру-рг1я. - 2003. - № 4-5. - С. 39-40.
Реферат
ТЕЧЕНИЕ РАНЕВОГО ПРОЦЕССАУ БОЛЬНЫХ С РАСПРОСТРАНЕННЫМИ ПОВЕРХНОСТНЫМИ ОЖОГАМИ ПРИ ТРАДИЦИОННОМ И РАННЕМ ОПЕРАТИВНОМ ЛЕЧЕНИИ Нагайчук В.И.
Ключевыеслова: ожог, раневой процесс, ксенодермотранплантанты, некрэктомия, репаративная регенерация.
В работе проанализированы результаты лечения 62 больных в возрасте от 18 до 75 лет с обширными поверхностными ожогами. В основной группе (32) проводилась дерматомная некрэктомия на 2-3- сутки после травмы, операционные раны которых закрывали биоактивированными ксенодермотрансплантантами. В контрольной группе (30) лечение проводили традиционным методом - эпителизация ран под повязками после самостоятельного отторжения ожогового некроза. Сравнительные результаты гистологического исследования показали, что в контрольной группе репаративная регенерация слабо выражена на протяжении всего периода раневого процесса. В то же время в основной группе регенеративные процессы под ксенодермотрансплантантами значительно активизируются уже в ранние периоды после ожога.
Том 6, Выпуск 1-2
191