CC BY
51ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНИХ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ОДНОБОРЦІВ
Гуска М.Б.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. В статті представлені дані про особливості перебудови діяльності серцево-судинної системи, обумовлені впливом тренувальних навантажень у представників двох видів східних одноборств - сумо та дзюдо. Показано, що середнє значення систолічного та пульсового артеріального тиску у одноборців сумо суттєво вищий в той час як величина геодинамічних параметрів відрізняється незначно.
Ключові слова: адаптаційні зрушення, серцево-судинна система, види одноборств
Аннотация. Гуска М.Б. Особенности адаптационных сдвигов функционального состояния сердечнососудистой системы единоборцев в зависимости от тренировочных нагрузок. В статье представлены данные об особенностях перестроек деятельности сердечно-сосудистой системы, обусловленных влиянием тренировочных нагрузок у представителей двух видов восточных единоборств - сумо и дзюдо. Показано, что среднее значение систолического и пульсового артериального давления у борцов сумо существенно более высокое, в то время как величина геодинамических параметров отличается незначительно.
Ключевые слова: адаптационные сдвиги, сердечно-сосудистая система, виды единоборств Аnnotation. Guska M.B. Features of adaptation changes of the functional state of the sumo and judo fighter’s ^rdially vascular system in depending of the trainings loadings. The features of adaptation cordially of the vascular system for the fighters of sumo and judo under influence of loadings are presented in the article. It is rotined that middle of systole and pulse arteriotony of sumo fighters substantially more high in that time as a size of geodynamic parameters differs not considerably.
Keywords: adaptation changes, TOrdially vascular system, types of fighters, trainings loadings.
Вступ.
Стан серцево-судинної системи спортсмена є значущим чинником його функціональної підготовленості більше того, саме система кровообігу може слугувати обмежувальним фактором у реалізації спеціальної працездатності, або подальшому зростанню спортивного результату.
Тому вивчення характеру пристосувальних реакцій даної системи до тренувальних навантажень є актуальним та необхідним. Роботами ряду авторів доведено, що спрямованість та вираженість адаптаційних зрушень функціонального стану серцево-судинної системи великою мірою залежить від віку, статті, кваліфікації, типу тренувальних навантажень періоду підготовки тощо [1,2].
Так, відомо, що для представників циклічних видів спорту адаптаційні зрушення діяльності серцево-судинної системи проявляються у вигляді триади: уповільнення частоти скорочень серця (частота ударів за хвилину), зниження рівня артеріального тиску (Ат, мм., рт., ст.,) та зростання величини ударного об’єму крові (УОК, мл.).
Що до характеру адаптаційних перебудов функціонального стану серця та судин у одноборця таких даних бракує.
Потужність роботи, яку виконує одноборець, оцінюється як її субмаксимальне зростання до максимального значення під час спуртів, кількість яких за даними аналізу змагальної діяльності у поєднаних може становити 8-12 з тривалістю до 3-7 сек [3]. Дотепер не існує єдиної думки відносно питомої ваги аеробного та анаеробного механізмів забезпечення тренувальної та змагальної діяльності одноборця [3, 4, 5 та інші].
Виходячи з того що максимальне споживання кисню (МСК) у одноборців значно більший, ніж у нетренованої людини, очевидно, що вимоги до діяльності серця одноборця також більші.
Таким чином, вивчення вираженості та характеру адаптаційних зрушень функціонального стану серцево-судинної системи одноборця, дозволить контролювати правильність побудови тренувальної програми, попередити розвиток його перетренованості, більш чітко виявляти відновлення спортсмена після поєдинку.
Дане дослідження виконане у відповідності зі Зведеними планами науково-дослідних робіт у галузі фізичної культурий спорту Державного Комітету України з фізичної культурий спорту на 1996-2005р. Шифр теми 2.32, № державної реєстрації 0195И0103190 “Розробка комплексної системи медико-біологічного контролю за функціональною підготовленістю спортсменів вищого класу”, а також Зведеному плану НДР Державного НДІ фізичної культури та спорту за темою 1.3.4 “Вивчення ознак порушення адаптації серцево-судинного та периферичного кровообігу в спортсменів швидкісно-силової спрямованості в тренувальному процесі”.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: виявити особливості адаптаційних перебудовсерцево-судинноїсистеми одноборців у залежності від тренувальних навантажень.
Методи та організація досліджень. За допомогою напівавтомата АМ-іа-702 відповідно до загальновідомого методу Короткова вимірювали артеріальний тиск (АТ, мм., рт.,ст.), систололічний та діастолічний тиск (АТс та АТд), розрахували рівень пульсового артеріального тиску (АТп); за допомогою методу імпедансної тетраполярної реоплетизмографії (реоаналізатори РА 5-01 та RеoCom Хаі) вимірювати
величину ударного об’єму крові (УОК,мл.); розраховували ударний індекс (УІ, мл^м-2), хвилинний об’єм крові (ХОК, л^хв.-1), серцевий індекс (СІ, л^хв-1^м-5.), загальний периферичний опір судин току крові (ЗПОС, дін^см-5), роботу та потужність лівого шлуночка серця (А, кгм та N ват).
В досліджені приймали участь кваліфіковані спортсмени - одноборці - дзюдо та сумо серед них 7 майстрів спорту міжнародного класу, 11 майстрів спорту, 8 кандидатів в майстри спорту, вік 17-30 років.
Інструментальні дослідження проводилися на базі ДНДІФКІС (лабораторія діагностики функціонального стану спортсменів).
Результати дослідження та їх обговорення
Нами показано, що у одноборців сумо (стан спокою сидячи), середній рівень АТс перевищував нормальний і становив 140,25 ± 2,7 мм рт.ст. В окремих випадках рівень АТс сягав 150 мм рт.ст. Слід відзначити, що із 12 обстежених спортсменів лише у одного рівень АТс знаходився в нормальних межах (120 мм рт. ст.), в той же час рівень АТд суттєво не перевищував нормативний (АТд = 84,25 ± 2,7 мм рт. ст.), рівень АТп також був підвищений - 57 мм рт.ст. проти 40 мм рт.ст. за нормою. Вище було зазначено, що енергопостачання у одноборців реалізується за допомогою як аеробного, так і анаеробного механізмів, тим не менш, очевидно, що частка аеробного забезпечення у представників даного виду спорту є суттєвою; середня величина ЧСС у обстежуваної групи одноборців становила 68,24 ± 0,2 уд*хв"\ ударний об’єм крові не перевищував 90 мл, при цьому УІ дорівнював всього 43,2 мл^м "2; відповідно величини хвилинного об’єму крові та серцевого індексу суттєво не відрізнялось від нормативних - 6,3 л^хв"1 та 3,13 л^хв-1^м-2; робота лівого шлуночка серця дорівнювала 9,4 кгм.
Таким чином, завдяки використанню адекватного та інформативного методу, ми мали можливість детально охарактеризувати особливості адаптивних зрушень функціонального стану серцево-судинної системи одноборців сумо. Найбільш характерними адаптивними перебудовами діяльності серця і стану регуляції системи в цілому слід вважати: підвищенний рівень АТс та АТп при відносно незмінних величинах АТд, ЧСС, ХОК, СІ та ЗПОС.
Подібний аналіз адаптивних зрушень діяльності серцево-судинної системи під впливом тренувальних навантажень нами був проведений у одноборців іншого різновиду боротьби - дзюдо.
Виявилось, що у одноборців дзюдо рівень АТс був достовірно нижчим (120,7 мм рт.ст. у одноборців дзюдо проти 140 мм рт. ст.. у одноборців сумо), відповідно рівень АТп у дзюдоїстів також був нижчим. ЧСС у даної групи спортсменів не перевищувала 72 удхв-1.
Очевидно, що у представників двох різновидів боротьби - сумо та дзюдо - адаптаційні пристосувальні зрушення до тренувальних навантажень, мали певні особливості, найбільш характерними з яких слід виділити підвищення рівню АТс та АТпу представників боротьби сумо.
Нами проведено дослідження гендерних особливостей функціонального стану ССС у одноборців. Показано, що залежно від статті спортсмена середні величини основних геодинамічних показників були різні: рівень АТс, АТд та АТп у чоловіків і жінок (спортсменів-дзюдо) відрізнявся незначно, а саме на 1,2; 3 та 0,9% відповідно; величина ХОК у чоловіків на 6,7% була меншою, середня величина ЗПОС на 27, 8% вищою.
Детальний аналіз отриманих даних свідчить про те, що в кожній обстежуваній групі (представники боротьби сумо та дзюдо) у окремих спортсменів були виявлені ознаки напруження адаптації які були подібними у спортсменів обох груп. Серед таких ознак найбільш характерними були: підвищений рівень АТс та АТд зменшена величина УОК, УІ, ХОК та СІ (табл.).
Таблиця
Ознаки недовідновлення та напруження адаптації серцево-судинної системи до тренувальних навантажень у
одноборця сумоН-а
АТс мм. рт. ст. АТд мм. рт. ст. Е • Н р ЧСС УД^хв"1 УОК, мл. УІ мл^м"2 ХОК, л^хв"1 СІ л^хв"1^ м" 5 ЗПОС дін^ см"5
X 140,25 84,25 57,00 68,24 90,4 43,2 6,3 3,13 1278
Н-в 150,00 80,00 70,00 65,80 64,9 33,0 4,27 2,17 1690
Як видно з даних, наведених на таблиці, рівень АТс у одноборця Н-а перевищував середній рівень по групі на 6,0%, АТд - на 8,5%. В той же час виявлено зменшення величини УОК, УІ, ХОК та СІ відповідно на 28,21; 23,62; 32,23 та 27,48%.
Як свідчать літературні дані [2] такі ознаки напруження адаптації серцево-судинної системи до тренувальних навантажень як підвищений рівень АТс та АТп, зменшення УОК є подібними для представників різних видів спорту, на відміну від проявів недовідновлення для циклічних видів спорту в даному випадку ЧСС не прискорювалось.
Враховуючи той факт, що в сучасному спорті використовується дуже жорсткий тренувальний режим, завжди існує небезпека виникнення перетренованості спортсмена. Своєчасний, регулярний контроль за функціональним станом серцево-судинної системи спортсмена - одного із найважливіших чинників
життєзабезпечення його організму - є необхідним для побудовиоптимальної програми підготовки спортсмена, для досягнення високого спортивного результату.
Висновки
1. Адаптивні зрушення функціонального стану серцево-судинноїсистеми представників двох різновидів східної боротьби - сумо і дзюдо мають певні відмінності. У представників боротьби сумо рівень АТс, АТп суттєво вищий, ніж у представників дзюдо.
2. Ознаками напруження адаптації серцево-судинноїсистеми до тренувальних навантажень є більш виражений підйом рівня АТс та АТп, зменшення величини УОК, УІ, ХОК та СІ.
3. Індивідуальний контроль за функціональним станом серцево-судинної системи спортсмена є важливим чинником для підвищення ефективності підготовки спортсмена, для створення найбільш оптимальної програми його підготовки.
Напрямок подальших досліджень. В подальшому передбачається вивчення ознак недовідновлення одноборців в різні періоди підготовки.
Література
1. Карпман В.Л. Спортивная медицина. Учебник для институтов физической культуры М.: Физкультураи спорт, 1987. - 174 с.
2. Ященко А.Г. Кривець Е.В. Характер долговременной адаптации ССС к тренировочным и соревновательным нагрузкам у спортсменов, занимающихся водными видами спорта //Наука в Олимпийском спорте 2001. -N1 - с. 110-114.
3. Арзютов Г.Н. Многолетняя подготовка в спортивных единоборствах К.: НПУ имени М.П. Драгоманова 1999. - 410 с.
4. Гуска М.Б. Динаміка загальнофізичної підготовки юних одноборців під впливом адаптогенів//Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту// зб.наукпраць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. -№9. - С. 43-47.
5. Г ускаМ.Б. Формування довготривалої працездатності спортсменів - одноборців на передзмагальному етапі підготовки при використанні адаптогенів //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту// зб.наукпраць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. -№10. - С. 30-33.
Надійшла до редакції 21.01.2008 р.
