більшої впевненості в собі, самопідняття рівня особистості, значущості поважного ставлення оточуючих.
Передбачений “прикладний” фактор мотивації до занять фізичними вправами студенти пов’язують з майбутньою професійною діяльністю.
Необхідно зазначити, що бажання займатись регулярно масовими видами спорту, фізичними вправами в період навчання у ВНЗ значною мірою зумовлені як популярністю, тобто “модою” певних видів фізичних навантажень в регіоні проживання, національними традиціями, так і особистими властивостями психотипу та психофізичного стану організму кожного студента.
Характерно, що високим рівнем мотивації визначались студенти, які в силу життєвих обставин перед вступом у ВНЗ характеризувались такими особливостями :
- мали той чи інший досвід занять спортом в дитячому та юнацькому віці;
- відрізнялись впевненістю у своїх рухових здібностях;
- були здатні долати різні труднощі (хвороби, травми, недолік часу та інше);
- приймали фізичні навантаження як задоволення.
В умовах фізичного виховання у ВНЗ мотивація студентів непостійна величина, яка змінюється в залежності від середовища. Створення кафедрою фізичного виховання позитивних умов під час занять різними формами та видами фізичних вправ значною мірою підвищує мотивацію студентської молоді.
Для оцінки ціннісного потенціалу фізичної культури визначалось ставлення студентів-першокур -сників до фізкультурно-спортивної діяльності, соціальна значущість фізичної культури, систематичність занять фізичною культурою та спортом, встановлювались об’єктивні та суб’єктивні фактори, сприяючи підвищенню інтересу до фізичної культури з урахуванням регіону проживання до вступу у ВНЗ, етнічних національних пріоритетів до певних видів фізичних навантажень, наявності спортивно-технічної бази, «моди» на заняття певними видами спорту у місцях проживання, а також причини, які заважали займатись фізичною культурою.
Фізкультурно-спортивна діяльність разом з іншими видами діяльності входить у спосіб життя. Більшість студентів-першокурсників (87,6%) на декларативному рівні високо цінують соціальну значущість фізичної культури та спорту в житті суспільства. Між тим, використовують засоби фізичної культури в позанавчальний час лише 24,8%.
Найбільший вплив на рівень потенціалу фізичної культури мають такі об’єктивні показники, як якість проведення занять (71,3%) та умови їх проведення (61,7%), а також, що найбільш важливо, можливість вибору форм занять та видів спорту (84,8%).
Висновки
Ціннісний потенціал фізичної культури, фізкультурно-спортивну активність першокурсників можливо посилити за рахунок усунення об’єктивних
причин, які не дають змоги повноцінно займатись фізичною культурою, звернувши увагу на невміння студентів розподіляти вільний час, слабкий розвиток фізкультурно-спортивної інфраструктури у ВНЗ, малий обсяг теоретичних знань та практичну відсутність досвіду фізкультурно-оздоровчої роботи в період навчання у школі.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем технології формування мотиваційних потреб до занять фізичною культурою.
Література
1. Бальсевич В.К., Лубышева Л.И. Физическая культура: молодежь и современность // теория и практика физической культуры. 1995.-№°4. - С. 2-8.
2. Выдрин В.М. Теория физической культуры // -Л : ГДО ИФК., 1988. - 272 с.
3. Григорьев В.И. Кризис физической культуры студентов и пути его преодоления //Теория и практика физической культуры. 2004.- С. 54-61.
4. Давиденко Д .Н. Оценка формирования физической культуры студентов в образовательном процессе технического вуза. // Теория и практика физической культуры.
2006.- №2. - С. 2-6.
5. Карпюк І.Ю. Цільова орієнтація на ціннісний пріоритет здоров’я у навчальному процесі фізичного виховання студентів.// Педагогіка, психологія та медико-біо-логічні проблеми фізичного виховання і спорту. Наукова монографія за редакцією проф. С. Єрмакова. Харків 2007.-№2. - С. 44-47.
Надійшла до редакції 25.09.2007р.
ФОРМУВАННЯ ДОВГОТРИВАЛОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СІІОРТСМІНІІВ-ОДНОБОРЦІВ НА ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ АДАПТОГЕНІВ Гуска М.Б.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. Прийом адаптогенів позитивно впливає на функціональний стан серцево-судинної системи та спеціальну працездатність спортсмена однобор-ця. Існують вікові особливості впливу тренувальних навантажень та вживання адаптогенів на розвиток спеціальної працездатності одноборця. Найбільш виражені зрушення поліпшення спеціальної працездатності виявлені у дорослих спортсменів. У спортсменів з більшою масою абсолютні величини кидків через спину були відносно меншими, але приріст їх числа під впливом прийому спирулини зберігався. Ключові слова: спортсмен, працездатність, адаптоген, одноборства.
Аннотация. Гуска М.Б. Формирование длительной работоспособности спортсменов-единоборцев на предсоревновательном этапе подготовки при использовании адаптогенов. Прием адаптогенов положительно влияет на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы и специальную работоспособность спортсмена единоборца. Существуют возрастные особенности влияния тренировочных нагрузок и употребление адаптогенов на развитие специальной работоспособности единоборца. Наиболее выраженные сдвиги улучшения специальной работоспособности выявлены у взрослых спортсменов. У спортсменов с большей массой абсолютные величины бросков через спину были относительно
меньшими, но прирост их числа под влиянием приема спирулини сохранялся.
Ключевые слова: спортсмен, работоспособность, адаптоген, единоборства.
Annotation. Guska M.B. Formation of long work capacities of sportsmen of single combat at a precompetitive stage of preparation at use adaptogen. Reception adaptogen positively influences a functional state of cardiovascular system and special work capacity of the sportsman of the one-fighter. There are age features of influence of training loads and the use adaptogen on development of special work capacity of the one-fighter. The most expressed alterations of enriching of special work capacity are revealed at adult sportsmen. At sportsmen with the greater mass absolute sizes of throws through a back were rather smaller, but the accretion of their number under influence of reception spirulin was kept.
Key words: sportsman, work capacity, adaptogen, single combats.
Вступ.
Об’єктивні закономірності формування довготривалої адаптації (формування працездатності) організму до тренувальних і змагальних навантажень обуславливают у віці початок занять спортом і різну тривалість тренування до результатів майстра спорту або до результатів майстра спорту міжнародного класу.
Жінки зазвичай проходять коротший шлях до аналогічних досягнень. Є також значні відмінності і в об’ємі тренувальної роботи, необхідному для досягнення високих результатів.
Специфічність адаптаційних реакцій виявляється і в тривалості збереження показників довготривалої адаптації (працездатності), що забезпечують виступ на рівні вищих досягнень. Тривалість збереження адаптації багато в чому визначається структурою змагальної діяльності спортсменів і чинниками, що визначають її ефективність. Менша тривалість виступів на високому рівні спостерігається там, де результативність обумовлена обмеженою кількістю чинників і постійним навантаженням в тренуванні і змаганнях одних і тих же функціональних систем, монотонністю і одноманітністю тренувальної роботи з високими навантаженнями на опорно-руховий апарат і пов’язаними з ними травмами. Часто не вдається зберегти рівень адаптації, що забезпечує досягнення максимальних результатів більше 1-3 років, а тривалість виступів на вищому рівні протягом 5-8 років розглядається як своєрідний рекорд.
Одночасно там, де підготовка відрізняється різноманітність чинників, що визначають результативність діяльності змагання, високою емоційністю і різноманітністю засобів і методів, вдається впродовж багатьох років зберегти рівень адаптації, що забезпечує вищі спортивні досягнення.
У основі цього явища лежить виняткова мно-гофакторність ефективної змагальної діяльності. Ефективні дії молодих, перш за все пов’язані з високими функціональними можливостями. Досягнення спортсменів старшого віку забезпечуються великим досвідом, технико-тактической зрілістю, умінням будувати тактику ефективніше, ніж у молодих і працез-
датних партнерів.
Велика тривалість виступів на високому рівні у тих спортсменів, що пред’являють особливі вимоги до тактичної зрілості, досвіду спортсменів, знанню ними сильних і слабких сторін основних суперників. Це приводить до того, що, не дивлячись на величезні навантаження сучасного спорту, щонай-гострішу конкуренцію в найбільших міжнародних змаганнях, багато спортсменів досить солідного віку виступають на високому рівні.
Адаптація організму спортсмена до тренувальних навантажень обумовлює вдосконалення його кваліфікації та зростання спортивних результатів. Відомо, що процес переходу організму спортсмена на новий адаптаційний рівень здійснюється через стомлення (Фольборт Г. В., 1958; Моногаров В. Д., 1986; Тхоревський В. І., 1992). Однією з реальних можливостей для розширення адаптації є використання речовин, які стимулюють адаптаційні процеси, таких як адаптогені тваринного і рослинного походження (Сей-фулла Р.Д., 1998; Сейфулла Р.Д. і Азизов А.П., 1998; Садиков Ш.Б, 1990, Ященко А.Г, 2007 та ін.).
В теперешній час використовується велика кількість таких речовин, механізми дій яких різні. Так, ензими мають, в основному, регенеративний, протизапальний, а також імуномодулюючий вплив (Ран-сбергер К., 1994,1996; Суздальницький Р.С., та ін., 1996); спіруліна - стимулює пластичні процеси (Спи-рулина и здоровье, 1997), ефірна олія лаванди є активатором центральної нервової системи (Ткачук М., Битко С. Н, 1990; Заката Т., 1996).
Очевидно, що застосування різних адаптогенів з метою розширення адаптаційних можливостей спортсмена повинно бути обумовлене конкретними задачами тренувального процесу, видом спорту, рівнем тренованості спортсмена. На жаль, дотепер такого роду дослідження, за безсумнівної їх актуальності, поодинокі.
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Формулювання цілей роботи.
Метою даного дослідження є вивчення впливу адаптогенів рослинного походження (спіруліна) на адаптацію спортсмена до тренувального навантаження.
Результати досліджень.
Про стан адаптації судили за позитивною динамікою спеціальної працездатності під час тренувального процесу, а також периферичного (зокрема, мозкового) кровообігу. Підставою для такого підходу слугувало наступне: стан серцево-судинної системи в ході тренувального процесу є лімитуючим чинником. Спіруліна - адаптоген, який має виражений вплив на відновлення пластичних втрат спортсмена.
Спіруліна належить до класу синьо-зелених мікроводоростей. Вихідними місцями її зростання вважається Мексика (Південна Америка) та озеро Чад (Центральна Африка). Систематичне вивчення корисних властивостей спіруліни належить до 20 сторіччя,
перші публікації про використання спіруліни як харчової добавки - до 1938 року (Спіруліна і здоров’я, м. Миколаїв, 1997). В наш час спіруліна стандартизована у 70 країнах світу, широко використовується у вигляді харчових добавок, у косметичній промисловості, комерційний щорічний продаж спіруліни у світі перевищує 1000 тонн.
У 1995 р. (24.02) Президія Вченої ради Міністерства здоров’я України схвалила вивчення фармакологічних та специфічних властивостей спіру-ліни з метою використання її як харчової добавки, а також для лікування ряду захворювань.
У НДІ Геронтології АН України, а також у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця одержані дані про відсутність побічних дій, а також про ефективність спіруліни, яка культивується на Україні. У 1996 р. у НДІ гігієни харчування розроблені, а МЗ України затверджені технічні умови (ТУ 2148100 15. 002-96) на виробництво спіруліни як харчової добавки. Даних про використання спіруліни
як адаптогена для вивчення її впливу на спеціальну працездатність у доступній літературі не виявлено, хоча практичне застосування її у спорті відомо протягом кількох років.
Біохімічний склад спіруліни детально вивчений: до її складу входять білки (60-70 %), вуглеводи (10-20 %), мікроелементи (7-10 %), жирні кислоти (0,70,9 %), хлорофіл (0,76-0,94 %) і фотоцианін (1,5 %). Вітамінний склад спіруліни орієнтований на В групу; із жирних кислот - переважають ненасичені, всі елементи спіруліни знаходяться у збалансованому вигляді і добре засвоюються. Відомо, що за дефіциту ненасичених кислот порушується обмін холестерину, в результаті чого розвивається атеросклероз. Стосовно проблем спорту спіруліна може бути корисною для спортсмена, який протягом тривалого часу активно використовує запаси енергетичних речовин, а також підлягає впливу мікро- і макротравм. Спірул -іна, яка є джерелом легкозасвоюваних білків, незамінних амінокислот, вітамінів, ненасичених жирних кис-
Таблиця 1 Тестування при тренуванні вранці при прийомі спируліни
п/п П.І. Рік нар. Вага Розряд Кількість кидків ДО вживан ня “СП” Кількість кидків ПІСЛЯ вживан ня “СП”
Ранок Ранок
1 Л-о В 1979 60 кмс 22 25
2 А-о А 1977 60 кмс 23 27
3 К-н М 1977 60 кмс 23 27
4 Б-в В 1968 66 кмс 22 25
5 В-в С 1979 66 кмс 21 23
6 Ж-а Г 1970 66 мс 23 27
7 У-в А 1976 73 мс 23 27
8 Б-в О 1978 66 мс 23 27
9 Д-в В 1970 73 мс 23 27
10 Р-ь А 1979 81 кмс 21 24
11 К-в М 1980 81 мс 23 27
12 Ж-ь А 1980 81 мс 23 27
13 Д-в Н 1975 90 мсмк 22 26
14 Г-о Е 1982 90 кмс 20 23
15 К-в К 1970 90 мс 21 24
16 С-о Ю 1976 90 мсмк 22 25
17 Х-к Д 1978 100 кмс 18 22
18 Г-ь И 1973 100 мсмк 20 24
19 Д-о В 1958 100 мс 18 23
20 Л-о Д 1970 100 мс 17 20
21 Ф-в В 1981 100 мс 16 19
22 М-н В 1970 100 мс 16 19
23 Ж-а А 1967 100 мсмк 15 18
24 А-н Р 1970 100 мсмк 15 18
25 Ч-а О 1970 100 мсмк 14 17
26 С-к К 1981 100 мсмк 14 17
Серед.зн. “X 20,8 24,4
Дисперсія 2 у 10,6 12,8
Станд. від у 3,26 3,57
Похибка m 0,63 0,70
Кол. Обс. n 26 26
Крит. Стюд t 2,74 3,80
Таблиця 2
Вплив прийому спіруліни на спеціальну працездатність одноборців
Роки До Після Приріст
народження Ранок Вечір Ранок Вечір І ІІ ІІІ
1967-1970 18,4 19,4 21,66 22,66 1,0 3,36 3,26
1975-1978 22,0 22,85 25,85 27,0 0,85 3,85 4,25
1970-1982 20,0 20,75 22,75 23,75 0,75 2,75 3,0
Де:
І - приріст: ранок-вечір
II- приріст: ранок та після
III- приріст вечір до та після
лот та мікроелементів, безсумнівно знайде своє більш широке застосування у спортивній практиці.
Методика прийому адаптогенів. Загальноприйнятим дозуванням спіруліни є один грам на добу (в 1 таблетці міститься 500мг. В наших дослідженнях спортсмени повинні були приймати 2г на добу (2 табл. з ранку та 2 табл. на ніч) впродовж трьох тижнів. До -та після завершення курсу прийому спіруліни спортсменів тестували з метою визначення їх спеціальної працездатності, використовуючи загальноприйнятий у боротьбі тест - максимальна кількість кидкив через спину за 2 хв.
Сучасна спортивна наука має широкий спектр методичних можливостей для об’єктивного вивчення функціонального стану та діяльності основних фізіологічних систем організму спортсмена та адаптивних змін стану цих систем.
Щодо системної гемодинаміки, відомо, і для кваліфікованого спортсмена різних видів спорту характерними є зменшення ЧСС, збільшення УОК, покращання споживання кисню тощо.
В експерименті брали участь 26 спортсменів, чоловіків, 1958 - 1981 років народження; з них 8 кандидатів у майстри спорту, 11 майстрів спорту та 7 майстрів спорту міжнародного класу. Тестування проводили двічі на день (ранок-вечір) до та через тиждень після завершення прийому адаптогену.
Показано, що до прийому адаптогену середня кількість кидків через спину у обстеженої групи спортсменів становила 19,9 ± 0,63 зранку та 20,8 ±0,62 ввечері (табл. 2). На таблиці наведені середні дані кидків через спину у спортсменів різних вагових категорій.
Детальний аналіз отриманих даних показав, що абсолютні величини кидків через спину знаходились в певній залежності від віку спортсмена, його маси та меншою мірою від кваліфікації.
Як видно з даних, наведених на таблиці, прийом спіруліни супроводжується більшим приростом спеціальної працездатності одноборців у порівнянні з приростом працездатності у спортсменів, які тренувались за аналогічною програмою, але не приймали адаптоген.
Висновки.
Таким чином, отримані нами дані яскраво свідчать про те, що вживання спортсменами адаптогену спирулина супроводжується більш, вираженим
приростом витривалості та сили в порівнянні зі спортсменами, які тренувались за однаковою програмою, але не вживали адаптоген.
Аналізуючи вищенаведені дані, можна стверджувати, що прийом адаптогенів - спіруліни -позитивно впливає на функціональний стан серцево- судинної системи та спеціальну працездатність спортсмена одноборця. Існують вікові особливості впливу тренувальних навантажень та вживання адаптогенів на розвиток спеціальної працездатності од-ноборця. Найбільш виражені зрушення поліпшення спеціальної працездатності виявлені у дорослих спортсменів. У спортсменів з більшою масою абсолютні величини кидків через спину були відносно меншими, але приріст їх числа під впливом прийому спиру-лини зберігався.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування довготривалої працездатності спортсменів-од-ноборців на передзмагальному етапі підготовки при використанні адаптогенів.
Література
1. Гуска М.Б., Ященко А. Г. Вік спортсмена та його працездатність. - Наукові праці Кам. - Под. держ. Університету: Проблеми теорії і методики виховання, лікувальної фізкультури та спортивної медицини, олімпійського та професійного спорту м. Кам. - Под. Абетка-Нова. Вип.1. 2004.- с.182-184.
2. Гуска М.Б.. Формування довгострокової працездатності в процесі підготовки спортсменів в єдиноборствах. -Наукові записки: -К,; НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003 - С. 127-133.
3. Гуска М.Б., Арзютов ГМ. Працездатність кваліфікованих дзюдоїстів під впливом адаптогенів. - Наукові записки: К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001.- С 70-73,
4. Евтушенко П.С. Встречная техника и её использование в спортивных видах единоборств // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрма-кова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №3. - С. 39-42.
5. Пилипко В.Ф., Овсеенко В. В., Семеняга К.В. К вопросу о мотивации и психологической подготовке при занятиях силовыми видами спорта и единоборствами // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ),
2007. - №3. - С. 99-102.
Надійшла до редакції 17.08.2007р.