CC BY
51організму. Для всіх систем характерна наявність міжсистемних зв’язків.
Кореляційна структура показників фізіологічних систем організму у старшому шкільному віці представлена великою кількістю міжсистемних зв’язків між нервовою та ендокринною системами, як базовими в системі адаптації організму, у ранкового та аритмічного типів.
Кореляційна структура показників фізіологічних систем організму у студентської молоді має цікаву структуру, яка зумовлена насамперед новими соціальними умовами існування, якими є умови навчання у ВНЗ. Відсутність внутрішньосистемних зв’язків у всіх хронотипах в ендокринній, імунній та лімфатичних системах компенсується за рахунок інших систем організму, а саме: ендокринна система корелює з серцево-судинною, травною та сечостатевими системами; імунна система підтримується також за рахунок кореляційних зв’язків з іншими системами. Також відсутність внутрішньосистемних зв’язків в роботі ендокринної, лімфатичної та імунної систем говорить про наявність вже на момент вступу до ВНЗ певних змін у стані здоров’я, які проявляються в різних хронотипах в роботі серцево-судинної системи, яка є індикатором адаптаційного потенціалу організму.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку. Виявлені певні відміни в структурі кореляцій в різних вікових та хронобіологічних групах вказують на те, що саме відміни у функціональному стані систем організму в різних хронотипах та різних вікових групах є показником адаптації до умов навчально-виховного процесу і зв’язок хроно-типів із зовнішніми «задавачами часу» може бути прямим чи опосередкованим, більш чи менш міцним, але фактори зовнішнього середовища є тригерами, під дією яких запускається певна ритмічна діяльність. Тому перспективним постає питання корекції умов навчально-виховного процесу з позицій хронобіології задля максимального збереження стану здоров’я учнівської та студентської молоді.
Література
1. Гора Е. П. Об общих закономерностях адаптации ребенка //Материалы ХІ Международного симпозиума «Экологофизиологические проблемы адаптации» 24-28 янв.2003 г.
- М.:Изд-во РУДН, 2003. - С.137-138.
2. Доскин В. А., Лаврентьева Н. А. Анализ функционального состояния школьников в биоритмологическом аспекте // Гигиена и санитария. - №5. - 1976. - С. 50-53.
3. Доскин В. А., Куинджи Н. Н. Биологические ритмы растущего организма. М.: Медицина, 1989. - 224 с.
4. Комаров Ф. И., Бреус Т. К., Рапопорт С. И., Мусин М. М., Набоков И. В. Голиогеофизические факторы и их воздействие на циклические процессы в биосфере. — М.: ВИНИТИ, 1989. — 174 с.
5. Кудрин Р. А., Лифанова Е. В. Особенности методического подхода изучения психофизиологической адаптации студентов к обучению в ВУЗе//Материалы ХІ Международного симпозиума «Эколого-физиологические проблемы адаптации» 24-28 янв.2003 г. - М.:Изд-во РУДН, 2003. -С.295-296.
6. Рыбаков В. П., Орлова Н. И., Пронина Т. С., Чернышева -Ю. Н., Момот И. А. Биологические ритмы ребенка //Физиология развития ребенка: теоретические и прикладные
аспекты. - М.: Образование от А до Я. 2000. - С.287-295.
7. Хронофизиология, хронофармакологя и хронотерапия:
Монографія /Агаджанян Н. А., Петров В. И., Радиш И. В., Краюшкин С. И. - Волгоград: Изд-во ВолГМУ, 2005. -336 с.
Надійшла до редакції 22.08.2007р.
ДИНАМИКА ЗАГАЛЬНОФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮНИХ ОДНОБОРЦІВ ПІД ВПЛИВОМ АДАПТОГЕНІВ
Гуска М.Б.
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Анотація. Виявлена необхідність збереження такого рівня фізичної підготовленості одноборців (дзюдо), який забезпечить можливість реалізації впродовж кожної хвилини двобою виконання кидка через кожні 15-20 секунд. Детальний аналіз отриманих даних свідчить про те, що інформативність та сенситивність застосованих нами тестів в обстежених спортсменів не однакові. Найменші зрушення після завершення прийому лецитину були виявлені щодо швидкісно-силових властивостей спортсмена та швидкісної витривалості. Прийом лецитину характеризується поліпшенням працездатності у спортсменів, які приймають адаптоген.
Ключові слова: обноборці, спортсмен, юний, адаптоген, працездатність.
Аннотация. Гуска М.Б. Динамика общефизической подготовки юных одноборцев под влиянием адаптогенов. Выявлена необходимость сохранения такого уровня физической подготовленности одноборцев (дзюдо), которая обеспечит возможность реализации в течение каждой минуты поединка выполнения броска через каждые 15-20 секунд. Детальный анализ полученных данных свидетельствует о том, что информативность и сенситивность примененных тестов не одинакова. Наименьшие сдвиги после завершения приема лецитину были выявлены относительно скоростно-силовых качеств спортсмена и скоростной выносливости. Прием лецитина характеризуется улучшением работоспособности у спортсменов, которые принимают адаптоген. Ключевые слова: обноборцы, спортсмен, юный, адаптоген, работоспособность.
Annotation. Guska M.B. Dynamics of the general physical preparation of young one-fighters under influence adaptogen. Necessity of preservation of such level of physical readiness combat (judo) which will provide an opportunity of realization during every minute duel of performance of a throw every 15-20 seconds is revealed. The detailed analysis of the received data testifies that selfdescriptiveness and sensitivity of the applied tests is not identical. The least shifts after end of reception to lecithin have been revealed concerning high-speed power qualities of the sportsman and high-speed endurance. Reception of lecithin is characterized by improvement of serviceability at sportsmen who accept adaptogen.
Key words: combat, sportsman, young, adaptogen, serviceability.
Вступ.
Загальновизнаним є той факт, що інтенсивність та об’ єм тренувальних та загальних навантажень у сучасному спорті дуже значні [1-5]. Тому з метою прискорення відновлення функціональних резервів у переважній більшості видів спорту використовується так звана фармпідтримка (Сейфулла Р.Д., 1998). Заперечуючи необхідність та вмотивованість такої підтримки, слід чітко розрізняти мож-
ливість використання її завдяки “недопінгових” чинників. Найширше використовуються для цього адаптогени рослинного та тваринного походження, меншою мірою синтетичні. Застосування різних адаптогенів з метою збільшення адаптивних можливостей спортсмена повинно проводитися з урахуванням задач його тренувального процесу, характеру та інтенсивності тренувальних навантажень, віку, статі, маси та кваліфікації. На жаль, використання адаптогенів у спорті часто здійснюється без враховування механізму дії таких адаптогенів, що знижує ефективність їх використання; дотепер наукова обґрунтованість використання певного адаптогену, або комплексу, недостатня та потребує подальшого детального вивчення.
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету імені М.П.Драго-манова.
Формулювання цілей роботи.
Метою даного дослідження є вивчення впливу адаптогенів тваринного походження (лецитин) на адаптацію спортсмена до тренувального навантаження. Лецитин - належить до жирів та є основною складовою біологічно-активної добавки, яку вживали обстежувані нами спортсмени. До його складу входить фосфоліпідний комплекс: фосфаті-цитілхолін, фосфатіділсерін, лінолева, ліноленова кислоти та деякі інші жирні кислоти.
Результати досліджень.
Схема прийому лецитину - двічі на добу за три хвилини до тренування (2 столові ложки коктейлю на 200мл кип’яченої води кімнатної температури впродовж трьох тижнів).
Виходячи зі складу даної добавки, очевидно, що вживання лецитину може сприяти покращанню стану ліпідних мембран нервових клітин, нормалізувати обмін фосфоліпідів, знижувати рівень загального холестерину, збалансовуючи співвідношення між ліпопротеїдами низької та високої щільності, оптимізувати концентрацію жирних кислот, сприяти підтриманню в крові стабільного рівня карнетину - однієї з найнеобхідніших поживних речовин для серцевого м’язу, знижувати рівень тонічного напруження судинної стінки.
Повторне обстеження спортсменів проводилося по завершенні 3-х тижневого прийому лецити-
ну. Підкреслюємо, що впродовж цього періоду часу обстежувані спортсмени мали регулярні тренувальні навантаження у звичайному для них режимі.
Тестування включало: біг на 30м (с), човниковий біг (3х9м), біг впродовж 5 хвилин, стрибки в довжину та вгору, згинання та розгинання рук, підтягування та згинання тулуба.
Для визначення показників функціонального стану спортсменів-одноборців ми застосовували стандартні рухові тести. Відбір рухових тестів проводився за методикою, впровадженою В. М. Заці-орським (табл. 1).
Як уже було зазначено вище, до та після завершення вживання адаптогену проводили тестування та обстеження спортсменів обох груп, використовували наступні тести: біг на 30м (с), стрибки вгору та довжину з місця для визначення вибухової сили; човниковий біг (3х9м) - координаційних здібностей, п’ятихвилинний біг - витривалості; підтягування, згинання та розгинання верхніх кінцівок та тулуба - для визначення сили спортсмена. У даному дослідженні брали участь спортсмени 11-14 років. Відомо, що розвиток функціональних здатностей не є рівномірним, тому контрольну групу спортсменів було поділено на 2 групи - спортсмени 1991-1992 років та 1993-1994 років народження.
Було показано, що абсолютні величини ви-щенаведених характеристик загальної працездатності одноборців в залежності від віку були неоднаковими, але відносний приріст якості виконання тестів істотно не залежав від віку. Отримані дані свідчать про те, що тренування одноборця впродовж 3-4х тижнів супроводжується зростанням функціональних здібностей як у спортсменів контрольної групи, так і експериментальної, причому різні сторони рухової активності різною мірою сприйнятні до вживання адаптогену (в даному разі - лецитину). Середні величини, які характеризують швидкість пробігання 30м спортсменом контрольної групи 1991-1992р.р. народження до початку експерименту становили 6,125с, в той же час спортсменами 1993-1994р. народження, - 6,26с. По завершенню експерименту (підкреслимо, що спортсмени контрольної групи не приймали адаптогену, а лише тренувалися за однаковою програмою зі спортсменами експериментальної групи, які приймали адаптоген
Таблиця 1 Види рухових тестів (В.М. Зациорський, 1979)
Тест Мета тесту Результат тесту Пример
Контрольні вправи Показати максимальний результат Рухове досягнення Біг 30 м сходу, с
Стандартні функціональні проби Ідентичне для всіх дозування по параметрах: а) виконаної роботи; б) величини фізіологічних зрушень а) фізіологічні показники при стандартній пробі, б) показники рухових функцій при стандартних фізіологічних зрушеннях а) реєстрація легеневої вентиляції при стандартній роботі 200 Вт/мін, б) швидкість бігу при пульсі 180 уд/хвил.
Максимальні функціональні проби Показати максимальний результат Фізіологічні або біохімічні показники Визначення максимальної вентиляції легенів
та тренувалися за цією ж програмою) швидкість пробігання 30м становила відповідно: 6,02 с та 6,0 с. Приріст швидкості для спортсменів 1 підгрупи становив - 1,715%, в тоді як другої підгрупи - 4,154%. Приріст швидкості пробігання 30 м спортсменами експериментальної групи становив - 1,221%.
В даному випадку чітко прослідковується відома закономірність, що прискорення подальшого розвитку функції завжди більше на нижчих рівнях адаптивності даної функції або на нижчих рівнях кваліфікації спортсмена.
Аналіз змін вибухової сили у спортсменів даної вибірки проведено за допомогою тестів - стрибок вгору та довжину з місця і встановлено, що приріст величини даних показників був найбільший у спортсменів 1-ої контрольної підгрупи, величини
даного показника у спортсменів 2-ої контрольної підгрупи та спортсменів, які вживали лецитин, був дещо меншим (див. рис. 1).
Результати тестування впливу адаптогену на розвиток витривалості у одноборців свідчать про те, що найбільший приріст величини, показника, що характеризує витривалість спортсмена (біг впродовж 5 хвилин), спостерігався у спортсменів експериментальної групи (див. рис. 2).
Аналогічним чином використовуючи тести на згинання верхніх кінцівок та тулуба, а також підтягування; аналізували вплив прийому адаптогену (лецитин) на силову здатність обстежуваних спортсменів. Встановлено, що найбільший приріст величини показників, які характеризують силу спортсмена, виявлено у спортсменів експеримен-
Рис. 1. Приріст величини показників вибухової сили у одноборців, які вживали лецитин 1- перша контрольна підгрупа, спортсмени 1991-1992 р.н.
2 - друга контрольна підгрупа, спортсмени 1993-1994р.н.
3 - експериментальна група спортсменів 1991-1992р.н.
Рис. 2. Приріст витривалості спортсменів - одноборців, які вживали адаптоген (лецитин)
1. Перша контрольна підгрупа, спортсмени 1991-1992р.н.
2. Друга контрольна підгрупа, спортсмени 1993-1994р.н.
3. Експериментальна група спортсменів 1991-1992р.н.
Контрольна група Експериментальна група
Рис. 3. Результати згинання та розгинання рук в упорі у спортсменів контрольної та експериментальної
груп
Таблиця 2
Результати згинання та розгинання рук в упорі у спортсменів контрольної та експериментальної груп
Згинання та розгинання рук в упорі, раз
Статистичні Контрольна група Експериментальна група Достовірність Достовірність
критерії відмінностей відмінностей
До Після % До Після % До Після
експер. експер. змін експер. експер. змін експ. експ.
X 20,4 20,9 2,5 23,5 25,5 8,8 17,6 17,9
m 4,6 4,6 - 1,9 2,0 - p>0,001 p>0,001
у 13,9 13,8 - 7,1 7,4 -
n 10 10 - 15,0 15,0 -
t-Стьюдента 19,6 - 19,1 -
p P>0,001 - P>0,001 -
тальної групи (табл.2).
Другий (заштрихований) стовпчик (рис.3) - величина приросту показника в процентах у контрольної групи після завершення експерименту. Четвертий стовпчик - величина у одноборців експериментальної групи (які вживали лецитин).
Таким чином, отримані нами дані яскраво свідчать про те, що вживання спортсменами адаптогену (лецитин) супроводжується більш вираженим приростом витривалості та сили в порівнянні зі спортсменами, які тренувались за однаковою програмою, але не вживали адаптоген.
Детальний аналіз отриманих даних свідчить про те, що інформативність та сенситивність застосованих нами тестів з метою з’ясування впливу споживання адаптогенів на різні властивості загальної фізичної підготовки у обстежених нами спортсменів не однакові. Найменші зрушення після завершення прийому лецитину були виявлені щодо швидкісно-силових властивостей спортсмена та швидкісної витривалості (тести: стрибок вгору та біг на місці).
Напрямком подальших досліджень з теми дослідження може бути детальне з’ясування зв’язків між ступенем відновлення одноборця та підвищенням його спеціальної працездатності, а також вивченням можливостей використання широкого арсеналу адаптогенів природного походження з урахуванням механізму їх дії та особливостей тренувального процесу спортсмена.
Висновки
1. Аналіз сучасних наукових джерел з теми дослідження свідчить про те, що актуальна пробле-
ма вивчення спеціальної працездатності одноборців дзюдо та сумо поки що вивчена недостатньо. Немає однозначного уявлення про використання адаптогенів з метою розширення адаптаційних можливостей спортсменів і, як правило, при цьому не враховуються особливості механізму дії зазначених адаптогенів, особливості виду спорту і конкретні завдання періоду тренувального процесу.
2. Проведений нами кількісний (кількість прийомів) та якісний (результативність їх використання) аналіз змагальної діяльності одноборців свідчить про вагому роль як фізичної підготовленості (силова та швидкісна витривалість), так і спеціальної працездатності (вибухова сила, стійкість, гнучкість, координація). Виявлена необхідність збереження такого рівня фізичної підготовленості од-ноборців (дзюдо), який забезпечить можливість реалізації впродовж кожної хвилини двобою виконання кидка через кожні 15-20 секунд.
3. Детальний аналіз отриманих даних свідчить про те, що інформативність та сенситивність застосованих нами тестів з метою з’ясування впливу споживання адаптогенів на різні властивості загальної фізичної підготовки в обстежених спортсменів не однакові. Найменші зрушення після завершення прийому лецитину були виявлені щодо швидкісно-силових властивостей спортсмена та швидкісної витривалості (тести: стрибок вгору та біг на місці). В той же час прийом лецитину характеризується поліпшенням працездатності у спортсменів, які приймають адаптоген (поліпшення спортивного результату на 10-12 % порівняно з результатами, які мали місце
у контрольної групи, де приріст спортивних результатів не перевищував 0,25 %).
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем загаль-нофізичної підготовки юних одноборців під впливом адаптогенів.
Література
1. Арзютов ГН. Многолетняя подготовка в спортивных единоборствах. К.:НПУ имени М.П. Драгоманова. 1999.
- 410 с.
2. Гуска М.Б., Ященко А.Г. Вік спортсмена та його працездатність. - Наукові праці Кам. - Под. держ. Університету: Проблеми теорії і методики виховання, лікувальної фізкультури та спортивної медицини, олімпійського та професійного спорту м. Кам. - Под. Абетка-Нова. Вип.1. 2004.- С. 182-184.
3. Гуска М.Б.. Формування довгострокової працездатності в процесі підготовки спортсменів в єдиноборствах. - Наукові записки: -К,; НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. -С.127-133.
4. Гуска М.Б., Арзютов Г.М. Працездатність кваліфікованих дзюдоїстів під впливом адаптогенів. - Наукові записки: К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. - С 70-73.
5. Наугольная Е.В. Состав и эффективность атакующих действий дзюдоисток в соревновательной практике // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №2. - С. 83-86.
Надійшла до редакції 17.08.2007р.
БАЗОВІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ НЕПЕРЕРВНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНО-АДАПТИВНОЇ РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ У СПЕЦІАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Єдинак Г.А.
Кам’янець-Подільський державний університет Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника
Анотація. На основі попередніх експериментальних досліджень розроблено технологію реалізації запропонованої концепції неперервної реабілітаційно-адаптивної рухової діяльності дітей з церебральним паралічем у спеціальних загально- і професійно-освітніх навчальних закладах. Під час її розробки враховували принципи проектування педагогічних технологій, визначили методичні умови їх реалізації та педагогічні умови найбільш ефективної реалізації змісту технології в практичній діяльності.
Ключові слова: діти з церебральним паралічем, педагогічна технологія, спеціальні загально- і професійно-освітні навчальні заклади, засоби фізичної культури, рухова діяльність.
Аннотация. Единак Г.А. Базовые положения технологии непрерывной реабилитационно-адаптивной двигательной деятельности детей с церебральным параличом в специальных профессионально-образовательных учебных заведениях. На основе предыдущих экспериментальных исследований разработали технологию реализации предложенной концепции непрерывной реабилитационно-адаптивной двигательной деятельности детей с церебральным параличом в специальных обще- и профессионально-образовательных учебных заведениях. Во время ее разработки учитывали принципы проектирования педагогических технологий, а также определили методические условия их реализации и педагогические условия наиболее эффективной реализации содержания
технологии в практической деятельности.
Ключевые слова: дети с церебральным параличом, педагогическая технология, специальные обще- и профессионально-образовательные учебные заведения, средства физической культуры, двигательная деятельность. Annotation. Yedinak GA. Base positions of technology of continuous rehabilitation-adaptive motive activity of children with a cerebral palsy in the special educational establishments. On the basis of previous experimental researches developed technology of realization of the offered conception of continuous rehabilitation-adaptive motive activity of children with a cerebral palsy in the special secondary and professionally-educational establishments. During its development took into account principles of planning of pedagogical technologies, the methodical terms of their realization and pedagogical terms of the most effective realization of maintenance of technology defined in practical activity.
Key words: children with a cerebral palsy, pedagogical technology, special secondary and professionally educational establishments, facilities of physical culture, motive activity.
Вступ.
Використання засобів фізичної культури в навчальних закладах сьогодні розглядається як педагогічний процес, що передбачає дві підсистеми -соціальну і педагогічну. Остання розглядається як «... система фізичних вправ, методів їх застосування, форм занять, тобто педагогічний процес із зміни в потрібному напрямку фізичних можливостей людини» [32; С.44].
Як зазначає більшість дослідників [19, 28], будь-яка система, в тому числі пов’язана з використанням засобів фізичної культури, повинна бути керованою, тобто на всіх етапах її реалізації необхідно здійснювати управління цим процесом. Складовими такого управління є: модельно-цільові характеристики досліджуваних показників, встановлення раціонального співвідношення параметрів рухової активності (обсяг та інтенсивність фізичних навантажень), система педагогічного контролю [19; С.18]. У свою чергу, одна з найбільш важливих складових, - раціональне співвідношення параметрів рухової активності, передбачає чітку конкретизацію низки вихідних положень, що розповсюджуються на всі форми занять. Основні з таких положень передбачають таке: спрямованість фізичних навантажень; величина кожного окремого навантаження в занятті; види використаних фізичних вправ; методи їх виконання; кількість занять, упродовж яких застосовуються встановлені величини навантажень; тривалість і вид відпочинку між кожною фізичною вправою в окремому занятті та між заняттями; рівень функціонування певних систем організму як критерій зміни величин навантажень; індивідуальні особливості тих, хто займається, що обов’язково враховуються під час планування зазначених характеристик [32, 38].
Зазначене оформлюється у вигляді методики чи технології вирішення певної групи встановлених завдань. Якщо методики вже давно увійшли в теорію і практику фізичного виховання та характеризуються як «.спеціально упорядкована су-
