CC BY
37го вчителя в реалізації завдань здорового розвитку школярів;
• координація зусиль усіх учителів школи, що передбачає взаємопогоджену роботу класних учителів і учителів-предметників;
• обговорення питань здорового розвитку окремого учня або цілого класу;
• професійне вдосконалення, постійна самоосвіта вчителів з проблеми забезпечення здоров’яз-береження дитини.
Характерною ознакою вальдорфської школи є також тісна взаємодія педагогів з батьками, що є виразником спільного розуміння завдань освіти та спільної відповідальності сім’ї та школи за долю дитини.
Формами такої спільної роботи, що спрямована на захист і підтримку здоров’я дітей, стимулювання учнів до вибору здорового способу життя, є проведення лекцій, консультацій для батьків, занять із запобігання згубних звичок, днів здоров’я, організація спільних свят, виставок, ярмарок, заняття у спортивних секціях, мистецьких гуртках (оркестрах, хорах, шкільному театрі), гуртках рукоділля і різноманітних ремесел, робота у майстерні, саду, під час ремонту тощо.
Активна участь батьків у житті школи сприяє створенню сприятливого психологічного клімату в родині та школі, залученню батьків у процес виховання дітей, налагодженню комунікацій між дорослими та дітьми, педагогами і батьками, школою й соціумом.
Завдяки цьому кожна сучасна вальдорфська школа для регіону, де вона розташована, є своєрідним культурно-освітнім центром, діяльність якого сприяє розв’язанню багатьох важливих проблем сучасного суспільства (нівелюванню соціальної нерівності, запобіганню асоціальних явищ, протистоянню руйнівному для людини впливу технізованого світу) та підготовлює підґрунтя для гармонійного входження дитини в суспільне життя [2].
Висновки.
1. Вальдорфським школам, які орієнтують свою діяльність на природу людину, вдається протистояти надмірному й руйнівному впливу сучасної цивілізації на здоров’ я дітей і тим самим забезпечувати здоровий розвиток учнів.
2. Основними організаційно-педагогічними умовами здійснення збереження здоров’я учнів молодших класів у вальдорфській школі є: особистість класного вчителя та його професійна підготовка до реалізації ідей збереження здоров’ я учнів; взаємо-погоджена діяльність педагогічної колегії навчального закладу в забезпеченні здоров’язбереження школярів; тісна взаємодія й співпраця сім’ї та школи.
3. Розв’язання завдань системи освіти України, передусім, здорової української нації потребує творчого осмислення та впровадження теоретико-методо-логічних і практичних доробок вальдорфської школи.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у висвітленні реалізації вальдорфських підходів до здоров’язбереження учнів у практиці роботи сучасної початкової школи.
Література
1. Вальдорфская педагогика: Антология / Сост. А.А.Пинс-кий и др. - М.: Просвещение, 2003. - 494 с.
2. Ионова Е.Н. Вальдорфская педагогика: теоретико-методологические аспекты. - Харьков: “Бизнес Информ”, 1997. - 300 с.
3. Іонова О.М., Кузнєцова В.І. Функції шкільної освіти і здоров’я дитини // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.: У 2-х т. - Харків: ХНУ, 2005. - Т.1. - С.98-103.
4. Іонова О.М. Дитина в сучасному суспільстві (вальдорфська педагогіка як “екологія дитинства”) // Педагогіка і психологія (Київ). - 1999. - №1. - С.86-92.
5. Іонова О.М. Педагогіка Рудольфа Штайнера // Курс лекцій з порівняльної педагогіки: Навчальний посібник / За ред. Г.В .Троцко. - Харків: ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2007.
- С.206-216.
6. Лукашенко О.М. Здоровотворні педагогічні ідеї Рудольфа Штайнера // Педагогіка, психологія та медико-біо-логічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ, 2007.
- № 9. - С.92-94.
7. Штайнер Р. Духовное обновление педагогики: Пер. с нем.
- М.: Парсифаль, 1995. - 256 с.
8. Штайнер Р. Общее учение о человеке как основа педагогики: Пер. с нем. - М.: Парсифаль, 1996. - 176 с.
9. Штайнер Р. Антропология и педагогика: Пер. с нем. -М.: Парсифаль, 1997. - 128 с.
Надійшла до редакції 27.11.2007р.
АДАПТАЦІЙНІ ПЕРЕБУДОВИ М’ЯЗОВОГО КРОВООБІГУ У СПОРТСМЕНІВ, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ В ПЛАВАННІ
Майданюк О.В.
Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту
Анотація. В статті наведені результати дослідження довгострокових та термінових адаптаційних перебудов периферичного кровообігу (кровообіг м’язів верхніх кінцівок) у спортсменів, які спеціалізуються в плаванні. Виявлені певні відмінності кровопостачання м’язів верхніх кінцівок у представників плавання в залежності від статі та мезоциклу підготовки.
Ключові слова: довгострокові, термінові адаптаційні перебудови, м’язовий кровообіг, плавання.
Аннотация. Майданюк О.В. Адаптационные перестройки мышечного кровообращения у спортсменов, которые специализируются в плавании. В статьи представлены результаты исследований долгосрочных и срочных адаптационных перестроек периферического кровообращения (кровообращение мышц верхних конечностей) у спортсменов, специализирующихся в плавании. Выявлены отличия кровоснабжения мышц верхних конечностей у представителей плавания в зависимости от пола и мезоцикла подготовки.
Ключевые слова: долгосрочные, срочные адаптационные перестройки, кровообращение мышц, плавание.
Annotation. Maidanyuk O.V. Adaptable rearrangements of a muscular circulation at sportsmen who specialize in flotation. It was show the result of the research of the peripheral circulation’s (muscles blood supply of the arms) long-term and urgent adaptation alterations at elite swimmers. The muscles blood supply of the arms were differing in dependence from sex and mezocycle of preparation.
Keywords: long-term and short-term adaptation alterations, muscular hemodynamics, swimming.
Вступ.
Пристосування організму людини є складним, багаторівневим процесом, який вимагає зміни діяльності багатьох функціональних систем організму людини. У відповідності до сучасних уявлень адаптацію
організму до фізичного навантаження слід розцінювати як системну відповідь організму, яка направлена на досягнення високого рівня тренованості та зменшення фізіологічної “ціни” за таке пристосування.
Серцево-судинна система, одна з найважливіших систем життєзабезпечення людини, визначається багатофункціональністю та складністю як своїх структурних, так і функціональних характеристик. Тому серцево-судинну систему можна вважати індикатором адаптаційно-пристосувальних процесів цілісного організму спортсмена, з цього виходить, що стан адаптаційних зрушень даної системи досить об’єктивно відображає направленість та вираженість адаптаційних зрушень організму спортсмена. Периферичний кровообіг є важливою ланкою системи кровообігу, йому притаманні функції, що стосуються підтримання гомеостатичної рівноваги, забезпечення доставки та відводу біологічно-активних речовин у відповідній кількості та т.п. Очевидно, що система периферичних судин може відігравати і важливу роль у розвитку пристосувальних реакцій під впливом тренувальних навантажень. Дотепер характер адаптивних зрушень в системі периферичного кровообігу під впливом тренувальних навантажень в залежності від періоду підготовки та виду спорту вивчено недостатньо.
Робота виконана за планом НДР Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження — вивчення адаптаційних перебудов кровообігу м’язів верхніх кінцівок у представників плавання.
Методи та організація дослідження. Кровопостачання м’язів верхніх кінцівок досліджувалось за допомогою методу реовазографії (ЯеоСош МеШс ХАІ). Реєстрували і розраховували основні гемоди-намічні показники: рівень артеріального тиску (АТ), частота серцевих скорочень (ЧСС, уд ■ хв-1), дікротич-ний індекс (ДКІ, %), діастолічний індекс (ДСІ, %) - які характеризують рівень тонічної напруги артеріол та венул; час запізнення хвилі відбиття (ЧЗХВ, мс), тонус артерій великого діаметру (ТАВД, у.о.), тонус артерій малого та середнього діаметру (ТАСД, у.о.), фаза пульсової хвилі (ФПХ, у.о.), максимальна швидкість кровонаповнення (МШК/Н, Ом/с), середня швидкість повільного кровонаповнення (СШПК/ Н, Ом/с); амплітуда систолічної хвилі (АСХ, Ом), максимальна зміна діаметру артерії (МЗДА, мм2), пульсовий об’єм крові (ПОК, мм3), хвилинний об’єм крові (ХОК, мм3-хв-1), питоме кровонаповнення (ПК/Н, %), а також деякі інші. За допомогою методу системної кардіогемодинаміки реєстрували хвилинний об’єм крові та розраховували відсоток хвилинного об’ єму крові, що надходить до м’язів гомілок (% від УОК).
Дослідження адаптаційних перебудов кровообігу м’язів гомілок провадилось за участю кваліфікованих спортсменів (п=90), які спеціалізуються в плаванні (серед яких 35 жінок та 55 чоловіків віком від 14 до 30 років; в тому числі заслужених майстрів
спорту - 7, майстрів спорту міжнародного класу -31, майстрів спорту — 52).
Досліджування здійснювались в лабораторних умовах (на базі ДНДІФКіС) в стані спокою (положення сидячи) протягом 2003-2006 років.
Результати дослідження та їх обговорення.
Виконання тренувальних та змагальних навантажень в спортивному плаванні відбувається в середовищі, яке за своїми фізичними властивостями значно відрізняється від повітряного (притаманного середовища для людини): щільність води у 820 разів перевищує щільність повітря [1]. Специфіка водного середовища та горизонтальне положення тіла плавця визначають особливості функціонування кардіо-ре-піраторної системи, так, у представників спостерігається збільшення життєвої ємності легень на 15-20 % порівняно з нетренованою людиною, підвищення сили дихальних м’язів, що, у свою чергу, призводить до збільшення потужності дихальних рухів, збільшення сили серцевих скорочень, ударного та хвилинного об ’ ємів крові [1, 3, 4]. При оволодінні технікою рухів в плаванні відбувається пригнічення та перебудова рухових стереотипів, притаманних для повітряного середовища. Звичайні сенсорні реакції, пов’язані із твердою опорою та пересуванням у повітряному середовищі, переключаються на новий спосіб опори та пересування у водному середовищі [1].
Аналіз результатів дослідження м’язевого кровообігу кваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються в плаванні, виявив певні адаптаційні перебудови кровопостачання м’язів верхніх кінцівок в залежності від статі (табл. 1) та періоду підготовки спортсменів (табл. 2).
Як видно з даних, представлених на табл. 1, для представників плавання характерно збільшення кровопостачання м’язів верхніх кінцівок: середні значення пульсового об’єму крові, що надходить до даної судинної ділянки становила 6,5 - 6,7 мл у чоловіків та 7,7 - 7,6 мл у жінок, в той же час, як для нетренованої людини того ж віку величини цього показника знаходиться в межах 4,5-5 мл.
Звертає увагу той факт, що рівень кровопостачання м’ язів верхніх кінцівок у жінок, що спеціалізуються в плавання більший ніж у чоловіків, в той час як більш інтенсивне кровопостачання скелетних м’язів притаманне саме чоловікам. Цей факт пояснюється певними статевими відмінностями м’язової системи: у чоловіків, за даними сучасних авторів [57], більша як кількість повільно скорочувальних м’язових волокон (за даними Д. Л. Костіла 79% у чоловіків і 69% у жінок), так і площина м’язових волокон більша ніж у жінок (більш ніж 80000 мкм2 у чоловіків і приблизно 45000 мкм2 у жінок) [5-7]. Як відомо, капіляр-ізованість повільно скорочувальних м’ язових волокон (абсолютна кількість м’язових капілярів) лімітується кількістю м’язових волокон (одне м’язове волокно живиться 5-7 капілярами).
Зазначені відмінності можуть бути обумовлені особливостями насосної функції серця: в попередніх дослідженнях нами виявлено статистично
Таблиця 1
Середні величини (Х±т) показників кровообігу в м’язах верхніх кінцівок у кваліфікованих спортсменів,
які спеціалізуються в плаванні (п = 90).
Г емодинамічний показник Чоловіки Жінки
Питоме кровонаповнення, ПК/Н, % П 0,09±0,003 0,107±0,003
Л 0,093±0,003 0,106±0,003
Пульсове кровонаповнення, ПОК, мл П 6,5±0,2 7,7±0,2
Л 6,7±0,3 7,6±0,2
Хвилинне кровонаповнення, ХОК, мм3-хв'1 П 365,4±19,2 418,4±14,5
Л 376,6±17,1 411,4±16,2
Тонус артерій великого діаметру, ТАВД, у.о. П 0,64±0,05 0,78±0,05
Л 0,66±0,05 0,82±0,05
Тонус артерій середнього діаметру, ТАСД, у.о П 0,54±0,03 0,47±0,03
Л 0,57±0,03 0,58±0,04
Дікротичний індекс, ДКІ, % П 23,6±4,2 34,5±3,9
Л 23,2±5,0 45,2±4,5
Діастолічний індекс, % П 44,9±6,3 45,2±7,0
Л 47,3±5,9 50,0±6,3
Частота серцевих скорочень, ЧСС, уд-хв'1 62,8±1,9 62,3±2,8
П - права, л- ліва верхня кінцівка.
Таблиця 2
Динаміка кровообігу в м ’язах верхніх кінцівок у кваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються в плаванні в залежності від мікроциклу підготовки (п = 38)
Г емодинамічний показник ЗМ ВМ
Питоме кровонаповнення, ПК/Н, % П* 0,057±0,004 0,087±0,003
Л* 0,058±0,003 0,096±0,003
Пульсове кровонаповнення, ПОК, мл П* 4,1±0,3 6,3±0,3
Л* 4,3±0,4 6,9±0,3
Хвилинне кровонаповнення, ХОК, мм3-хв-1 П 287,8±18,2 345,8±17,5
Л 290,4±16,9 382,7±18,2
Тонус артерій великого діаметру, ТАВД, у.о. П 0,6±0,04 0,6±0,04
Л 0,75±0,05 0,6±0,04
Тонус артерій середнього діаметру, ТАСД, у. о П* 0,38±0,04 0,63±0,05
Л* 0,27±0,04 0,67±0,04
Дікротичний індекс, ДКІ, % П 19,3±3,5 34,4±2,8
Л 15,9±4,7 29,2±3,1
Діастолічний індекс, % П 55,2±5,0 47,3±6,7
Л 47,0±4,3 59,2±4,5
Частота серцевих скорочень, уд-хв-1 68,0±4,7 55,4±3,8
П - права, л- ліва верхня кінцівка
ЗМ - змагальний мікроцикл, ВМ - відновлювальний мікроцикл.
*- вірогідні відмінності середніх величин в залежності від мікроциклу підготовки (р<0,05).
вірогідне (р<0,05) перевищення середніх величин ударного об’ єму крові у представниць дистанційного плавання в порівнянні з чоловіками (125 мл у жінок та 111 мл у чоловіків) [3, 4]. На користь даного припущення свідчить той факт, що величини показників тонусу (ТСА, ДКІ, ДСІ) та еластичності (ТКА) судин верхніх кінцівок у чоловіків та жінок практично не відрізнявся (табл. 1). Тобто збільшений рівень кровопостачання м’язів верхніх кінцівок у жінок порівняно із чоловіками переважно забезпечується не
судинними механізмами регуляції, а завдяки збільшенню серцевого викида.
В межах даного дослідження нами проведено аналіз динаміки величин досліджувальних показників м’язового кровообігу у спортсменів високого класу (майстри спорту міжнародного класу), які спеціалізуються в плаванні в залежності від мікроциклу підготовки (наприкінці змагального та відновлювального мікроциклів підготовки) (табл. 2).
Як видно з даних, представлених на таблиці 2, наприкінці змагального мікроциклу відбувається зменшення кровопостачання (в середньому на 38,6 %), зменшення тонусу артерій середнього діаметру та артеріол м’ язів верхніх кінцівок (в порівнянні з даними підготовчого та перехідного періодів). Відповідно до сучасних уявлень, зазначені зміни, є ознаками недовідновлення досліджувальних м’язів.
Наприкінці відновлювального мікроциклу (після змагань) спостерігається нормалізація тонусу судин та збільшення кровопостачання м’язів верхніх кінцівок. Заслуговує на увагу той факт, що зазначені зміни кровопостачання м’язів верхніх кінцівок не були пов’язані зі змінами насосної діяльності серця, тобто були обумовлені місцевими судинними реакціями.
Висновки.
Адаптаційні перебудови м’язового кровообігу у представників плавання супроводжуються збільшенням рівню кровопостачання м’язів верхніх кінцівок. В залежності від мікроциклу підготовки стан кровообігу м’язів верхніх кінцівок у плавців високої кваліфікації змінюється: найменший рівень кровопостачання даної судинної ділянки визначено на прикінці змагального мікроциклу підготовки.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем адаптаційної перебудови м’язового кровообігу у спортсменів, які спеціалізуються в плаванні.
Література
1. Ганчар И.Л. Плавание: теория и методика преподавания.
- Минск.: Беларусь, 1998. - 362 с.
2. Джонсон П. Периферическое кровообращение. - М.: Медицина. — 1982. - 319с.
3. Ященко А.Г., Майданюк Е.В. Адаптационные реакции системной гемодинамики у спортсменов, тренирующихся в водной среде //Материалы III международной научно-практической конференции „Плавание. Исследования, тренировка, гидрореабилитация”, 13-19 сентября 2005 года. Санкт-Петербург, Россия.- С. 124-130.
4. Ященко А.Г., Майданюк О.В., Тайболіна Л.О. Відмінності адаптаційних зрушень стану серцево-судинної системи плавців високої кваліфікації В залежності від успішності їх змагальної діяльності // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. пр. — К.: ДНДІФК, 2005.-вип. № 6-7. — С. 102-110.
5. Costill D.L., Fink W.J., Flynn M., & Kirwan J. Muscle fiber composition and enzyme activities in elite female distance runners. // International Journal of Sport Medicine. - 1987.
— № 8 (Suppl. 2). - Р. 103-106.
6. Gonyea W.J. and other. Exercise induced increases in muscle fiber number. // Europ. J. of Appl Physiol. - 1986. - v. 55. -P. 137-141.
7. Ingjer F., Brodal, P. Capillary supply of skeletal muscle fibers in untrained and endurancetrained women. // European Journal of Applied Physiologyю - 1987. - v. 38. - P. 291299.
8. Rowell LB. Ideas about control of skeletal and cardiac muscle blood flow (1876-2003): cycles of revision and new vision / /J. Appl. Physiol. — 2004. - v.97. — № 1. - P. 384 - 392.
9. Segal S.S. Integration of blood flow control to skeletal muscle: key role of feed arteries. //Acta Physiol. Scand. — 2000. - v. 168. - P. 511-518.
Надійшла до редакції 08.11.2007р.
РОЛЬ ТА СКЛАДОВІ ПІДГОТОВКИ НАЦІОНАЛЬНО СВІДОМОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК ЧИННИК РОЗБУДОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ ХІХ- ПОЧ.
ХХ СТ.
Мартиненко І.І.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. У даній статті, на основі аналізу історико-педагогіч-ної літератури схарактеризовано погляди прогресивних вітчизняних педагогів, громадських діячів періоду ХІХ - початку ХХ століття щодо визначення ролі та складових підготовки національно свідомого вчителя як чинника розбудови національної освіти в Україні. Особливого значення у розбудові національної освіти надавалось національно свідомому вчителеві. Складовою підготовки вчителя становили ґрунтовні знання з рідної мови, географії, історії, літератури, фольклору та ін. Ключові слова: національна освіта, складові професійної педагогічної підготовки вчителя, прогресивна педагогічна думка ХІХ - поч. ХХ ст.
Аннотация. Мартыненко И.И. Роль и составляющие подготовки учителя с высоким национальным самосознанием как фактора построения национальной системы образования в педагогической мысли периода ХІХ - начала ХХ ст. В данной статье, на основе анализа историко-педагогической литературы охарактеризовано взгляды прогрессивных отечественных педагогов, общественных деятелей ХІХ - начала ХХ столетия на роль и значение подготовки учителя с национальным самосознанием как условия построения национальной системы образования в Украине. Особое значение в развитии национального образования придавалось национально сознательному учителю. Составляющей подготовки учителя являлись основательные знания родного языка, географии, истории, литературы, фольклора и др.
Ключевые слова: национальное образование, составляющие профессионально-педагогической подготовки учителя, прогрессивная педагогическая мысль.
Annotation. Martinenko I.I. Role and constituents of preparation of teacher with high national consciousness as a factor of construction of the national system of education in pedagogical thought of period ХІХ - the beginning of ХХ century. In the given article, on the basis of analysis of historico-pedagogical literature it is described looks of progressive home teachers, public men ХІХ - the beginning of the ХХ century on a role and value of preparation of teacher with national consciousness how the terms of construction of the national system of education are in Ukraine. Special values in development of national education it was given national conscious teacher. Amounting preparation of the teacher thorough knowledge native tongue, geography, a history, the literature, folklore were, etc.
Keywords: national community, constituents of professional-pedagogical preparation of teacher, progressive pedagogical thought.
Вступ.
Формування національної духовності вихованця, її загальнолюдського змісту, як відомо, неможливе без національних педагогічних кадрів. Адже відродження національної системи виховання, як цілком слушно наголошують В.Кузь, Ю.Руденко та З.Серг-ійчук, треба починати з національного відродження вчителів, пробудження їхньої національної свідомості, гідності, поглиблення знань з історії рідного краю, фольклору, літератури, мистецтва і, звичайно, бездоганного знання рідної мови, її культурно-історичних функцій [5].
