CC BY
61Корекція функціонального стану студентів 19-20 років засобами кондиційного тренування (на прикладі плавання)
Глущенко Н.В., Маліков М.В.
Запорізький національний університет
Анотації:
Представлено особливості функціонального стану студентів до початку систематичних занять кондиційним плаванням. У дослідженні приймали участь 70 студентів віком 19-20 років. Представлені результати експериментального дослідження ефективності застосування авторської програми. Проаналізовано динаміку змін основних показників функціонального стану юнаків. Встановлено, що застосування кондиційного навантаження у водному середовищі здатне ефективно та безпечно для здоров'я підвищити рівень функціонального стану студентів.
Ключові слова:
кондиційне плавання, студенти функціональний стан, дихальна система, серцево-судинна система.
Глущенко Н.В., Маликов Н.В. Коррекция функционального состояния студентов 19-20 лет средствами кондиционной тренировки (на примере плавания).
Представлены особенности функционального состояния студентов в начале систематических занятий кондиционным плаванием. В исследовании принимали участие 70 студентов в возрасте 19-20 лет. Представлены результаты экспериментального исследования эффективности применения авторской программы. Проанализировано динамику изменений основных показателей функционального состояния юношей. Установлено, что применение кондиционной нагрузки в водной среде способно эффективно и безопасно для здоровья повысить уровень функционального состояния студентов.
кондиционное плавание, студенты, функциональное состояние, дыхательная система, сердечно-сосудистая система.
Glushchenko N.V., Malikov N.V. Correction the functional state of students of 19-20 years old by facilities of the standard training (on the example of swimming). The features of the functional state of students are presented at the beginning of systematic employments standard swimming. In research took part 70 students in the age of 19-20. The results of experimental research of efficiency of application of the author program are presented. The dynamics of changes of basic indexes of the functional state of youths is analysed. It is set that application of the standard loading in a water environment is capable effectively and safe-health to promote the level of the functional state of students.
conditioning swimming, students, functional status, respiratory system, cardiovascular system.
Вступ.
Популярність кондиційного плавання в усьому світі обумовлена характером фізичного навантаження, яке значно перевищує навантаження оздоровчого плаваннятаякісно й надійно підвищуєфункціональний стан та фізичну підготовленість організму тих, хто займається [1, 4, 6, 7]. Аналіз програм з оздоровчого та кондиційного плавання підкреслює актуальність питання, щодо оздоровлення різних груп населення засобами плавальної підготовки та продовжує розроблятися багатьма науковцями [3-7]. Водночас, із зростанням популярності кондиційного плавання у світі, майже відсутні розробки щодо впровадження засобів цього виду фізичних вправ в процес фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів України. Відсутні конкретні рекомендації щодо змісту, тренувальних занять та самоконтролю за адаптацією організму до фізичних навантажень кондиційного напрямку. Отже, питання поглибленого дослідження та впровадження в процес фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів засобів кондиційного плавання залишається недостатньо вивченим та потребує пильної уваги збоку науковців та фахівців з фізичного виховання та спорту. Актуальність та безперечна практична значимість вказаної проблеми стали підставою для проведення цього дослідження.
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є експериментальне обґрунтування ефективності застосування авторської тренувальної програми з кондиційного плавання серед студентів 19-20 років в процесі занять з фізичної культури у вищому навчальному закладі. Згідно з метою у дослідженні були поставлені наступні завдання:
• Вивчити особливості функціонального стану студентів 19-20 років до початку систематичних занять кондиційним плаванням.
© Глущенко Н.В., Маліков М.В., 2010
• Проаналізувати динаміку змін основних показників функціонального стану юнаків 19-20 років під впливом тренувальної програми з кондиційного плавання.
• На основі отриманих даних дати оцінку ефективності застосування авторської тренувальної програми з кондиційного плавання серед юнаків-студентів 19-20 років в процесі занять фізичною культурою у вищому навчальному закладі.
Результати дослідження.
Згідно з поставленою метою дослідження нами було проведено обстеження 70 студентів юнаків віком 19-20 років інституту економіки та права Класичного приватного університету м. Запоріжжя, які за станом здоров’я належали до основної медичної групи та мали практично однаковий рівень фізичної підготовленості та функціонального стану організму. Контрольна та експериментальна групи формувались методом випадкової вибірки. Студенти контрольної групи (35 осіб) займалися плаванням по загально прийнятій методиці, згідно структури розділу «Плавання» у рамках загального процесу фізичного виховання студентів ВНЗ. Загальна кількість занять на тиждень дорівню-валась трьом, серед яких - два заняття проводилось за навчальним планом, а одне заняття - у факультативній формі навчання. Юнаки експериментальної групи (35 осіб) також займалися плаванням тричі на тиждень, але з метою адаптації їхнього організму до плавального навантаження кондиційного напрямку та подальшої корекції функціонального стану на заняттях застосовувалась розроблена нами експериментальна тренувальна програма.
Зміст експериментальної тренувальної програми базувався та формувався на основі наукових розробок щодо оздоровчого та кондиційного плавання з врахуванням загально прийнятих вимог та структури розвитку функціонального стану та фізичної підготовленості людини під час кондиційних тренувань [2, 3, 5]. Завданням експериментальної плавальної програми
було розширення та деталізація структури процесу плавальної підготовки студентів з метою адаптації та подальшої готовності функціонального стану та фізичної підготовленості студентів до рівня навантажень кондиційного плавання з подальшим самоконтролем за тренувальним процесом та фізіологічними змінами у власному організмі. Для впровадження експериментальної програми у навчальний процес студентів ми склали розгорнутий потижневий план тренувань з урахуванням наступних завдань: дотримання принципів тренування; поглиблена корекція техніки плавання; корекція дихальної системи організму та оптимальної частоти дихання; оптимізація кількості рухових циклів (гребків); розвиток координаційних здібностей; тактика рівномірного проходження дистанції; спеціальне силове тренування на суші та у воді; розвиток гнучкості; підвищення спеціальної витривалості на середніх та довгих дистанціях; розвиток швидкості за рахунок поступового збільшення об’єму роботи у IV та V зонах потужності, які належать до гліколітично-анаеробного та змішаного алактатно-гліколітичного режимів роботи; самоконтроль функціонального стану та фізичної підготовленості. Зміст експериментальної тренувальної програми складався з окремих занять, в ході яких комплексно вирішувались усі заплановані та перелічені вище завдання. Іншими словами, під кожним завданням мається на увазі реалізація комплексу вправ, тренувальних серій та заходів самоконтролю.
З метою експериментальної оцінки функціонального стану та ефективності запропонованої нами програми кондиційного плавання у юнаків контрольної та експериментальної груп на початку та наприкінці дослідження, тривалість якого складала 8 місяців, визначався рівень їх спеціальної фізичної та технічної підготовленості за допомогою реєстрації наступних показників: центральної гемодинаміки (ЧСС, уд/хв, АТс, мм рт. ст., АТд, мм рт. ст., АТп, мм рт. ст., COK, мл, ХОК, л/хв, СІ, л/хв/м2), варіаційної пульсометрії (Мо, с, АМо, %, AX, с, ІНссс, у.е., ІВР, у.е., ПЕРС, у.е.) та показники системи зовнішнього дихання (ЖЄЛ, л, ДО, мл, ЧД, n/хв, ХОД, л/хв, Твд, с, Твид, с, Твд-н, с, Твид-н, с, ІГ, у.е., МВЛ, л/хв, РОвд, л, РОвид, л, ПОС л/сек). Усі отримані данні у ході тестування досліджуваного контингенту результаті були оброблені за допомогою стандартних методів математичної статистики з використанням пакету Microsoft Exell.
На початку експерименту нами були досліджені показники центральної гемодинаміки , варіаційної пульсометрії та зовнішнього дихання студентів юнаків у контрольній та експериментальній групах. Отримані результати засвідчили однорідність підбору досліджуваного контингенту.
Порівняльне дослідження центральної геодинаміки юнаків контрольної та експериментальної груп засвідчили однорідність підібраного контингенту. Так, практично однаковими виявились показники частоти серцевих скорочень й систолічного та диастолічно-го тиску, а саме ЧСС, уд/хв. становили 70,43±1,58 у контрольній групі та 69,94±0,85 при p>0,05 у експериментальній, АТс, мм рт. ст. 116,29±0,99 та 116,6±0,87, p>0,05, а АТд, мм рт. ст 72,29±1,15 та 73,71±1,2 при
p>0,05, відповідно. Несуттєві відмінності спостерігались при розрахунку пульсового артеріального тиску (АТп, мм рт. ст.) та COK, мл, так у контрольній групі результат АДп, мм рт. ст складав 44±1,31, а у експериментальній 42,89±0,99, при p>0,05, а показники COK, мл 68,29±1,56 та 66,75±1,44, p>0,05, відповідно. Однорідність груп, також підтвердили результати показників хвилинного об’єму крові та серцевого індексу, а саме результати ХОК, л/хв у контрольній групі 4,8±0,15 та 4,66±0,10, а у експериментальній, p>0,05 та СІ, л/хв/м2 2,55±0,07 та 2,47±0,05, відповідно. Однорідність підібраного контингенту контрольної та експериментальної груп підтвердилась й при дослідженні варіаційної пульсометрії юнаків. Так, показники Мо, с та АМо, % при p>0,05 у студентів контрольної та експериментальної груп складали 0,8±0,02 та
0,78±0,02 й 44,29±2,8 та 43,51±2,35, відповідно. Несуттєві розбіжності спостерігались при визначенні показників AX, с, індексу напруження серцево-судинної системи, індексу вегетативної рівноваги та показнику ефективності роботи серця, так значення ДХ, с складали 0,52±0,05 у контрольній та 0,58±0,04 у експериментальній групі при p>0,05, показник ІНссс, у.е 146,77±20,68 та 124,64±21,93, p>0,05, у свою чергу, ІВР, у.е. 116,25±17,02 та 94,49±14,17, p>0,05, а ПЕРС, у.е 47,97±4,94 та 42,31±2,94, відповідно. Порівняльний аналіз системи зовнішнього дихання серед юнаків контрольної та експериментальної груп також підтвердив однорідність усіх показників. Так, життєва ємкість легенів становила у юнаків контрольної груп 4,1±0,14 л та 3,84±0,12 л, а у експериментальній групі з достовірністю результатів p>0,05. Дихальний об’єм та частота дихання за хвилину в обох групах майже не мали відмінностей, а саме ДО, мл у контрольній групі становив 0,61±0,03 та в основній 0,63±0,02, p>0,05, а показники ЧД, n/хв 14,54±0,57 та 15,03±0,33, p>0,05, відповідно. Несуттєва розбіжність між контрольною та експериментальною групами спостерігалась у показниках максимального об’єму дихання 8,94±0,64 л/хв у контрольній та 9,46±0,31 л/хв у експериментальній групі при p>0,05. Практично однаковими виявились показники затримки вдоху та видиху у спокої та під навантаженням. Так, Твд, с та Твид, с у представників контрольної групи становили 90,8±2,57 та 44,06±1,7,а юнаків експериментальної групи 91,26±2,54 та 43,57±1,56, відповідно, при p>0,05. Аналогічні за своєю однорідністю результати були визначені при Твд-н та Твид-н, с, а саме 43,29±1,78 та 21,86±1,13 у контрольній групі та 43,6±1,69 та 21,37±0,77 у експериментальній при p>0,05. Індекс гіпоксії в обох групах свідчив про ідентичність отриманих значень 0,81±0,04 у контрольній групі та 0,79±0,03, p>0,05. Несуттєва перевага у показниках максимальної вентиляції легенів спостерігалась у представників контрольної групи, так показник контрольної групи становив 151,31±5,66 л/хв, а експериментальної 144,09±6,13, відповідно, при p>0,05. Відсутність статистично достовірних (p>0,05) міжгру-пових відмінностей підтвердилась й при дослідженні показників РОвд, л, РОвид, л та ПОС л/сек. Отже показники контрольної та експериментальної груп мали
наступні значення: РОвд, л 1,79±0,1 та 1,9±0,12; РО-вид, л 1,49±0,14 та 1,24±0,13; ПОС л/сек 8,19±0,32 та 7,33±0,35, відповідно (табл. 1).
Таким чином, результати констатуючого експерименту дозволили говорити не тільки про однорідність представників контрольної та експериментальної груп, але і про недостатній рівень їх функціонального стану.
Матеріали заключного тестування студентів обох груп, яке було проведено через 8 місяців після початку дослідження, дозволили констатувати наступне. Відповідно результатам, які наведені у таблиці 2, для юнаків основної групи характерні статистично значимі та більш виражені значення показників центральної геодинаміки. Так, зміни показників ЧСС контрольної та основної груп к кінцю дослідження складали (-8,34±1,32 % та -11,2±1,34 %, р>0,05), АТс (-4,54±1,38 % та 4,52±1,45 %, р<0,001) та АТд (-5,37±1,38 % та -7,83±1,36 %, р>0,05), відповідно. Істотні та достовірні позитивні зміни відбулись у представників експериментальної групи у порівнянні з контрольною, так значення СОК (до 2,42±1,36 % у контрольній та 13,44±1,38 % у експериментальній групі, р<0,001), ХОК (до -6,04±1,34 % та 0,78±1,33 %, р<0,01) та СІ (-6,69±1,34 % та 0,84±1,33 %, р<0,001, відповідно). Згідно представленим результатам для юнаків експериментальної групи були характерні статистично значимі та більш сприятливі зміни усіх параметрів апарату кровообігу у порівнянні з юнаками контрольної групи. Так, значення Мо у контрольній групі покращились на 2,48±1,34 % та у експериментальній 21,1±1,57 %, р<0,001, АМо, відповідно, на -6,12±1,37 % та -19,2±1,29 %, р<0,001 та
ДХ на 5,41±1,45 у контрольній та 26,73±1,61 у експериментальній групі при р<0,001. Також у юнаків експериментальної групи були зареєстровані значно біль виражені темпи зниження ступені функціонального напруження регуляторних механізмів серцево-судинної системи: зниження значень ІНссс склало -14,04±1,3 % проти -47,35±1,13 % (р<0,001), ІВР -10,94±1,34 % проти -36,24±1,19 % (р<0,001), а показник ПЕРС 12,1±1,5 % проти 40,23±1,72 (р<0,001), відповідно. На користь достатньо високої ефективності авторської програми з кондиційного плавання свідчили результати порівняльного аналізу значень відносного прирісту параметрів зовнішнього дихання. Так у юнаків експериментальної групи реєструвались достовірно більш високі темпи підвищення ЖЄЛ (відповідно 14,9±1,52 % у контрольній та 42,72±1,74 % у експериментальній групі, р<0,001), відбулось зниження ДО (18,21±1,32 % та 14,2±1,52 %, р<0,05), зкороти-лась частота дихання (-8,82±1,22 % та -27,75±1,23 %, р<0,001), відбулась економізація хвилинного об’єму видиху (6,14±1,19 % та -17,49±1,3 %, р<0,001). Спостерігались більш високі темпи збільшення часу затримки подиху у спокої та під навантаженням, а саме Твд (у контрольній групі на 8,59±1,44 % та у експериментальній на 21,9±1,58 %, р<0,001), Твид (відповідно, 14,26±1,46 % та 29,48±1,64 %, р<0,001), Твд-н (11,28±1,45 % та 28,5±1,63 %, р<0,001) та Твид-н (16,93±1,47 % та 42,19±1,74 %, р<0,001). Також нам вдалось зафіксувати достовірне підвищення параметрів ІГ (-5,85±1,34 % та 2,16±1,43 %, р<0,001), МВЛ (7,81±1,47 % та 34,08±1,67 %, р<0,001), РОвд, л (5,82±1,46 % та 26,65±1,61 %, РОвид, л (3,49±1,44
Таблиця 1
Показники функціонального стану юнаків контрольної та експериментальної груп
на початку дослідження (Х±і')
Показники Контрольна група Експериментальна група Т р
Центральна гемодинаміка
ЧСС. уд/хв 70.43±1.58 69.94±0.85 0.27 р>0.05
АТс. мм рт. ст. 116.29±0.99 116.6±0.87 0.24 р>0.05
АТд. мм рт. ст. 72.29±1.15 73.71±1.2 0.86 р>0.05
АТп. мм рт. ст. 44±1.31 42.89±0.99 0.68 5 .0 0. > р
СОК. мл 68.29±1.56 66.75±1.44 0.73 5 .0 0. > р
ХОК. л/хв 4.8±0.15 4.66±0.10 0.82 р>0.05
СІ. л/хв/м2 2.55±0.07 2.47±0.05 0.96 р>0.05
Варіаційна пульсомет зія
Мо. с 0.8±0.02 0.78±0.02 0.55 р>0.05
АМо. % 44.29±2.8 43.51±2.35 0.21 р>0.05
ДХ. с 0.52±0.05 0.58±0.04 0.82 5 .0 0. > р
ІНссс. у.е. 146.77±20.68 124.64±21.93 0.73 р>0.05
ІВР. у.е. 116.25±17.02 94.49±14.17 0.98 р>0.05
Зовнішнє дихання
ЖЄЛ. л 4.1±0.14 3.84±0.12 1.36 р>0.05
ДО. мл 0.61±0.03 0.63±0.02 0.69 5 .0 0. > р
ЧД. п/хв 14.54±0.57 15.03±0.33 0.74 р>0.05
ХОД. л/хв 8.94±0.64 9.46±0.31 1.76 5 .0 0. > р
Твд. с 90.8±2.57 91.26±2.54 0.13 5 .0 0. > р
Твыд. с 44.06±1.7 43.57±1.56 0.21 р>0.05
Твд-н. с 43.29±1.78 43.6±1.69 0.13 р>0.05
Твид-н. с 21.86±1.13 21.37±0.77 0.36 5 .0 0. > р
ІГ. у.е. 0.81±0.04 0.79±0.03 0.27 р>0.05
МВЛ. л/хв 151.31±5.66 144.09±6.13 0.87 р>0.05
Ровд. л 1.79±0.1 1.9±0.12 0.73 р>0.05
РОвид. л 1.49±0.14 1.24±0.13 1.29 5 .0 0. > р
ПОС л/сек 8.19±0.32 7.33±0.35 1.80 р>0.05
Таблиця 2
Величини відносної зміни показників функціонального стану юнаків контрольної та експериментальної груп по закінченню дослідження (у % до вихідних значень)
Показники Контрольна група Експериментальна група Т р
Центральна гемодинаміка
ЧСС, уд/хв -8,34±1,32 -11,2±1,34 1,52 p>0,05
A^, мм рт. Ст. -4,54±1,38 4,52±1,45 4,53 р<0,001
A^, мм рт. Ст. -5,37±1,38 -7,83±1,36 1,27 p>0,05
A^, мм рт. Ст. -3,18±1,38 25,75±1,38 14,84 р<0,001
COK, мл 2,42±1,36 13,44±1,38 5,68 р<0,001
ХОК, л/хв -6,04±1,34 0,78±1,33 3,62 р<0,01
СІ, л/хв./м2 -6,69±1,34 0,84±1,33 3,99 р<0,001
Варіаційна пульсометрія
Mо, с 2,48±1,34 21,1±1,57 9,03 р<0,001
ЛЫо, % -6,12±1,37 -19,2±1,29 6,96 р<0,001
AX, с 5,41±1,45 26,73±1,61 9,82 р<0,001
Шссс, у.е. -14,04±1,3 -47,35±1,13 19,30 р<0,001
ІВР, у.е. -10,94±1,34 -36,24±1,19 14,15 р<0,001
ПЕРС, у.е. 12,1±1,5 40,23±1,72 12,31 р<0,001
Зовнішнє дихання
ЖЄЛ, л 14,9±1,52 42,72±1,74 12,02 р<0,001
ДО, мл 18,21±1,32 14,2±1,52 1,99 р<0,05
ЧД, n/хв -8,82±1,22 -27,75±1,23 10,92 р<0,001
ХОД, л/хв 6,14±1,19 -17,49±1,3 13,41 р<0,001
Твд, с 8,59±1,44 21,9±1,58 6,23 р<0,001
Твид, с 14,26±1,46 29,48±1,64 6,94 р<0,001
Твд-н, с 11,28±1,45 28,5±1,63 7,90 р<0,001
Твид-н, с 16,93±1,47 42,19±1,74 11,10 р<0,001
ІГ, у.е. -5,85±1,34 2,16±1,43 4,08 р<0,001
MBЛ, л/хв 7,81±1,47 34,08±1,67 11,80 р<0,001
РОвд, л 5,82±1,46 26,65±1,61 9,58 р<0,001
РОвид, л 3,49±1,44 27,79±1,62 11,21 р<0,001
ПОС л/сек 5,72±1,46 29,14±1,63 10,71 р<0,001
% та 27.79±1.62 %. р<0.001) та ПОС (5.72±1.46 % та 29.14±1.63. р<0.001). відповідно.
Висновки.
1. У цілому матеріали проведеного нами дослідження дозволили констатувати досить високу ефективність запропонованої програми кондиційного плавання. яка сприяла суттєвому покращенню функціонального стану студентів 19-20 років. На користь достатньо високої ефективності авторської програми з кондиційного плавання свідчили результати порівняльного аналізу значень відносного прирісту параметрів зовнішнього дихання та достовірна динаміка у бік переходу організму на більш благоприємний еу-кінетичний тип регуляції серцевої діяльності та більш економічній тип кровообігу.
2. Застосування кондиційного навантаження у водному середовищі здатне ефективно та безпечно для здоров’я підвищити рівень функціонального стану студентів та може виступити альтернативою іншим засобам фізичної культури у тому числі й кросам. необхідність застосування яких знаходиться в сучасний стан під сумнівом у зв’язку з летальними випадками на уроках з фізичної культури. Практичні рекомендації та розроблена нами експериментальна тренувальна програма можуть буди використані викладачами фізичного виховання у навчальному процесі ВНЗ.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку аналізу корекції функціонального стану студенток дівчат під впливом авторської програми з кондиційного плавання.
Література:
1. Булгакова Н.Ж. Оздоровительное, лечебное и адаптивное плавание: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Н.Ж. Булгакова, С.Н. Морозов, О.И. Попов и др.; Под ред. Н.Ж. Булгаковой. - М.: Издательский центр «Академия», 2005. - 432с.
2. Булгакова Н.Ж. Плавание: Учебник для вузов / Под общ. ред. Н.Ж. Булгаковой. - М.: Физкультура и спорт, 2001. - 400с., ил.
3. Быков В.А. Инновационная система ускоренного обучения плаванию, спортивной тренировки и оздоровления студенток высших учебных заведений физической культуры : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / Быков Василий Александрович; ВНИИФК. -М., 2003. - 343 с.
4. Иващенко, Л. Я. Программирование занятий оздоровительным фитнессом / Л.Я. Иващенко, А. Л. Благий, Ю.А. Усачев. - К.: Наук. світ, 2008 .- 198с. - Библиогр.: с. 197-198.
5. Фаныгина О.Ю. Коррекция физической подготовленности студенток вуза в процессе занятий оздоровительными видами плавания: Дис... канд. наук по физ. воспитанию и спорту: 24.00.02 / Фаныгина О.Ю. //Национальный ун-т физического воспитания и спорта Украины. - К., 2004. - 282с.
6. Alan Lynn Conditioning for Swimmers: A Guide to Land-Based Training/ Crowood Press/ 2007. - 160p.
7. Emmett Hines/ Fitness Swimming - 2nd Edition/ /Human Kinetics - 2008. - 232 p.
Надійшла до редакції 06.09.2010р.
Глущенко Наталия Владимировна Маликов Николай Васильович, д.б. н., проф. [email protected]
