CC BY
12
3. Должанський 1.З. Конкурентоспроможнiсть пiдприeмства : навч. noci6H. / 1.З. Дол-жанський. - К. : Вид-во ЛКА, 2006. - 384 с.
4. Дишна К. Стратепя формування конкурентних переваг / К. Динiна // Персонал. -2009. - № 1. - С. 78-84.
5. Скибшський С.В. Маркетинг : тдручник. - Ч. 1. / С.В. Скибшський. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2000. - 640 с.
6. Пшенишнюк 1.О. 1мщж шдприемства як метод конкурентно! боротьби / 1.О. Пшениш-нюк // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2011. - № 5. - С. 19-21.
Скыбинский С.В., Луцькив Х.В. Уровень удовлетворения потребителя как метод конкурентной борьбы
По материалам исследования конкурентной среды кафе-кондитерской "Цукер-ня" рассмотрена необходимость формирования высокого уровня удовлетворения потребностей потребителя. Предложены основные методы конкурентной борьбы. Обоснованы такие понятия, как уровень обслуживания и насыщенность товарного ассортимента. Публикация описывает важность удовлетворенности потребителя как один из основных методов конкурентной борьбы.
Ключевые слова: имидж, деловая репутация, позиционирование, качество, уровень обслуживания, товарный ассортимент, потребитель, предприятие, конкурент.
Skybinskyy S. V., Lutskiv Kh. V. The level of satisfaction the consumer as methods of competitive struggle
By research of competitive environment cafe - confectionery "Tsukernya" the article deals with the necessity of forming a high level of customer satisfaction. It is offered to use methods of competition. There are concepts such as service levels and saturation substantiated. The publication describes the importance of customer satisfaction as one of the main methods of competition.
Keywords: image, business reputation, positioning, product quality, service, product portfolio, the consumer, enterprise competitor.
УДК 338.23 Доц. Б.Ю. Кишакевич, д-р екон. наук - Дрогобицький
державний педагогiчний утверситет м. 1вана Франка
КЛЮЧОВ1 АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ У КОНТЕКСТ СВ1ТОВО1 ФШАНСОВО1 КРИЗИ
Розглянуто основш чинники, яга впливають на формування дieвого мехашзму забезпечення екож^чно! безпеки Укра!ни в умовах подолання негативних наслщгав св^ово! фшансово! кризи 2008-2009 рр. та посилення сучасно! боргово! кризи в Свросокта.
Ключовг слова: економiчна безпека, фшансова безпека, боргова криза, плапж-ний баланс, бюджетний дефщит, структура експорту, диверсифжащя експорту.
Актуальшсть проблеми. В умовах широкомасштабно! свгтово! фшансо-во! кризи актуально постае питання щодо забезпечення економ1чно! безпеки на-шо! держави. Ця проблема мае серйозний макроеконом1чний, сощальний та стра-тепчний пщтекст. Як показали результати опитування, який проводив Центр 1з вивчення фшансових шновацш та компашя Р*С, сьогодш банюри бояться ново! кризи бшьше, тж коли-небудь за останш 13 роюв [1]. Непропорцшно сильний вплив нещодавньо! свггово! фшансово! кризи на Укра!ну, пор1вняно з шшими по-д1бними кра!нами, потребуе ретельно! оцшки економ1чних умов та економ1чно! политики, що передували кризт Глибоке розумшня цих проблем необхщне для того, щоб оцшити ефекгивнють вжитих антикризових заход1в.
Мета роботи - анатз ключових факгс^в, як найбiльш iстотно вплива-ють на економiчну безпеку Укра1ни iз врахуванням негативних наслiдкiв свгго-во! фшансово! кризи.
Аналiз останнiх наукових дослщжень та публiкацiй. Проблеми щодо формування дieвого механiзму забезпечення екожмчно! безпеки Укра1ни в умовах безпрецедентно1 свггово1 фшансово! кризи та посилення боргово1 кризи в Свросокш дослiджували чимало вiтчизняних науковщв, таких як: В.М. Геець, В. Литвицький, О.С. Галушко, О.А. Кириченко [2], С.В. Мелесик [2], 1.О. Ревак [3] та ш. У роботi [4] проанатзовано вплив свггово1 кризи лiквiдностi на Укра-1ну та запропоновано низку практичних рекомендацiй для вiдновлення економь ки кра1ни. Проте питання щодо впливу боргово1 кризи кра1н Свросоюзу на еко-номiчну безпеку Укра1ни е недостатньо висвiтленим i потребуе бiльш детального дослiдження.
Виклад основного матерiалу. З погляду науки про управлшня, криза -це переломний етап у функцюнуванш будь-яко1 системи, у процесi яко1 вона тддаеться впливу ззовнi та зсередини, що потребуе яюсно нового реагування з 11 боку. З погляду циктчносл розвитку ринково1 економiки - екожмчна криза - фаза екожмчного циклу, пiд час яко1 вiдбуваегься рiзке вiдновлення пору-шених вщтворювальних пропорцiй шляхом спаду виробництва, недовантажен-ня виробничих потужностей, зростання безробiгтя та iн.
Аналiз показав, що свгтова фiнансова криза - це форма вираження супе-речносп мiж реальним та фiнансовим катталом, мiж рiзними кра1нами свiту з питань перерозподшу капiталу на користь розвинених кра1н. Сучасна свiтова фшансова криза 2007-2009 рр. утворилась внаслщок нагромадження великого обсягу фiктивного капталу у США. Перебiг сучасно1 фшансово! кризи у хроно-логiчному порядку наведено у табл. 1.
Табл. 1. Сучасна свтова фшансова криза
Термш Ключов) поди, причини та наслщки
Юнець 2006-лiто 2007 рр. Зростання неповернень житлових кредита неблагонадшними позичальниками в США, яке почалося ще в 2006 р., набуло критичного обсягу на початку 2007 р.
14 березня 2008 р. Втрачаючи л)кидшсть п'ятого iнвестицiйного банку США, Bear Stearns звер-нувся до Федерального банку Нью-Йорка з проханням про порятунок. Зго-дом J.P. Morgan погодився придбати Bear Stearns за умов подальшо! фшансово! допомоги Федерального банку Нью-Йорка. Крах Bear Stearns мав силь-ний негативний економiчний i психолопчний ефект на фшансовий ринок.
Вересень 2008 р. Банкрутство найстаршого американського iнвестбанку Lehman Brothers, яке стало найбшьшим в юторй банювського бiзнесу, та продаж Merrill Lynch. спричинило тдвищення рiвня систематичного ризику, тобто ризику вае! фшансово! системи, що призвело до швидко! ланцюгово! реакци i втрати вартост всiх фiнансових iнституцiй та довiри до них, значних муль-типлжативних негативних ефекпв на всi сфери глобально! економiки.
14 вересня 2008 р. American International Group (AIG), найбшьша у свiтi страхова компашя (iз глобальними активами понад 1 трлн дол.), опинилася перед перспективою банкрутства i була вимушена 14 вересня 2008 р. звернутися до уряду США iз проханням екстрено! допомоги.
Вересень 2008 р. Навт т фiнансовi шституци, яю традицiйно працювали з найменш ризико-ваними шструментами, зазнали величезних несподiваних збитюв i опини-лися у скрутному становищ). Наприклад, найстарiший американський фонд грошового ринку Reserve Primary Fund з активами у 62 млрд дол. проголо-
сив 18 вересня 2008 р., що вш повинен закритися, осюльки неспроможний повнютю розрахуватися iз сво'1'ми клiентами. Ц поди збiльшили панiкy та вщплив величезних ресyрсiв iз фондiв грошового ринку. Тшьки протягом 15-19 вересня 2008 р. у США з них було вилучено понад 200 млрд дол.
2009 р. Монетарна полтка США призвела до девальвацп долара, закрились десятки крупних банюв, у багатьох кранах значно зросло безробтя, рекорды збитки понесли найбiльшi компанп.
30 листопада 2011 р. Мiжнародне агентство Standard & Poor's знизило рейтинги 15 найбшьших фшансових груп США i Свропи. У чорному списку були: Barclays, HSBC, UBS, JPMorgan Chase, Goldman Sachs Group i Morgan Stanley. Вщбраш щаблi рейтингiв S&P в^ало двом китайським банкам.
15 мчня 2012 р. Мiжнародне рейтингове агентство Standard&Poor's знизило кредитнi рейтинги 9 кран Свросоюзу. Чотирьом кранам Сврозони - 1талй, 1спа-нп, Португалп та Кiпрy - S&P знизило рейтинги вщразу на два щаблг 1талй тепер присвоено той же рейтинг за борговими зобов'язаннями в шоземнш валюи, що i Казахстану, вiн на один стутнь вищий, нiж у Ро-сп. Рейтинг Португалп знизило агентство до "нешвестицшно'Г категорп.
2 березня 2012 р. 25 з 27 кра'н Свросоюзу п1дписали договiр про бюджетну стабiльнiсть Зг1дно з документом, за перевищення кра'ною деф^ту бюджету вище 3 % ВВП вводиться система автоматичних санкцiй в розмiрi до 0,1 % ВВП. Ц кошти, стягну-т з кра!н Сврозони, буде внесено в постшний механiзм фшансово! стабтьностг
9 березня 2012 р. Грещя заручилася згодою переважно'1 бiльшостi швем^в для найбшьшо! в юторп реструктуризацп суверенного боргу. Шсля завершення обмшу боргу борговий тягар Грецй, що перевищуе 360 млрд евро, мае скороти-тись приблизно на 100 млрд евро. 1нвестори погодилися на списання обл> гацiй у розмiрi 53,5 % вiд номiналy, але з урахуванням бiльш тривалого термшу погашення i зниженого доходу за купоном реальний обсяг списань може досягти 75 %. Проте мiжнародне рейтингове агентство Fitch знизило суверенний кредитний рейтинг Грецй вщ С до RD ("обмежений дефолт").
Криза у США швидко поширилась на iншi кра'ни свпу та мала важю економ1чш наслiдки. Природно виникае запитання: чому мiжнародна криза лж-вщносп вплинула на Укра'ну сильшше, шж на iншi кра'ни (табл. 2)?
Табл. 2. Вплив мiжнародноТ кризи . йкв 'гдносий на OKpeMi краТни [4]
Краша ВВП, % у р1чному обчисленш, I кв. 2009 р. Девальващя мюцево! валюти в1дносно долара США
Укра!на -20,3 58 % (IV кв. 2008 р.)
Латв1я -18 7,5 % (I кв. 2009 р.)
Естошя -15,1 3,4 % (I кв. 2009 р.)
Литва -13,6 6,8 % (I кв. 2009 р.)
Тайвань -10,2 3,2 % (I кв. 2009 р.)
Сшгапур -10,1 5,6 % (I кв. 2009 р.)
Росш -9,5 35 % (жовтень 2008 - березень 2009 рр.)
Словешя -8,5
Мексика -8,2 26 % (IV кв. 2008 р.)
Угорщина -6,7 23 % (жовтень 2008 - березень 2009 рр.)
Румушя -6,2 38 % (жов.08-бер.09 рр.)
Чи не основною економiчною причиною того, що Укра'на найбшьше постраждала вщ м1жнародно1 кризи лiквiдностi е те, що ii економiка е дуже вщ-критою i водночас недостатньо диверсифжованою. Частка експорту становить 50 % ВВП. Це не становило б проблеми, якби не той факт, що експорт кра1ни
здебшьшого обмежyeтьcя невеликою кiлькicгю говapiв iз низькою доданою вap-гюгю, зокpемa мегaлypгiйною га хiмiчною пpодyкцieю. Чacгкa цих говapiв ста-новигь понад SC О y зaгaльномy обcязi екcпоpтy говapiв, год!, як cвiговий попит на щ говapи мае генденцю до значних змiн пpогягом глобальних бiзнеc циклiв. Ця мiнливicгь зовшшнього попигу пpизводигь до непеpедбaчyвaноcгi га неста-бiльноcгi доходiв вiд екcпоpтy. Однак говapи з виcокою доданою вapгicгю, гак! як: машини, ycтaтковaння i гpaнcпоpгнi зашби, становлять лише 1S ОО вcього yкpaïнcького екcпоpгy.
Негагивним чинником е гакож те, що екcпоpг говapiв У^аши мае вузь-ку геогpaфiчнy дивеpcифiкaцiю. До ключових гоpговельних пapгнеpiв У^аши належать лише декшька кpaïн СНД га €С. Зокpемa cyкyпнa частка Рош, Тypеч-чини, Ггалп, Польщ^ Бiлоpyci га Hiмеччини paзом становить близько половини вcього екcпоpгy товapiв Укpaïни. Це зумовлюе зaлежнicгь У^аши вщ вузького кола говapiв, що екcпоpтyютьcя до невеликоï кiлькоcгi ^аш.
Негагивне caльдо зовнiшньоï гоpгiвлi У^аши говapaми за pезyльгaгaми 2C11 p. становило 14,197 млpд дол., що на 52,1 О бiльше, тж у 2C1C p. (9,337 млpд дол.). Зпдно з даними Деpжaвноï cлyжби cгaгиcгики екcпоpг гова-piв з Укpaïни зpic у 2C11 p. на 33,1 ОО - до 68,41 млpд дол., !мжфт - на 36 ОО до 82,607 млpд дол. Коефщент покpиття екcпоpгом iмпоpгy у 2C11 p. становить 0,83, год! як у 2C1C p. - 0,85. Зовнiшньотоpговельнi опеpaцiï У^аша здшшюва-ла з пapтнеpaми 222 кpaïн cвiтy. Oбcяг екcпоpгy в кpaïн СНД становив 38,3 ОО загального обcягy екcпоpгy, Gвpопи - 27 О (зокpемa GC - 26,3 О), Aзiï - 25,3 О, Aфpики - 4,9 О, Aмеpики - 3,7 О. У табл. 3 подано географ!чну cгpyкгypy зов-шшнкй гоpгiвлi Укpaïни за 2011 p.
Табл. 3. Географiчна структура зовшшньоТ торгiвлi Украгни
Kparnn, континент Екcпоpг Iмпоpт Сальдо
млн дол. СШЛ до 2010 p., О млн дол. CШA до 2010 p., О
Уcього 68409,8 133,1 82606,9 136,0 -14197,1
Kpaï-ни СНД 26178,7 139,7 37212,3 139,4 -11033,7
1нш1 ^amn 42231,1 129,3 45394,5 133,3 -3163,4
Gвpопa 18442,3 133,4 27064,7 135,3 -8622,4
Aзiя 17751,9 129,4 13279,8 132,5 4472,2
Aфpикa 3344,2 110,8 940,6 107,6 2403,6
Aмеpикa 2552,3 127,6 3913,8 135,9 -1361,5
Aвcгpaлiя i Океашя 29,8 104,9 193,9 74,2 -164,2
Складено на оенов1 джеpелa [6].
Сальдо платажного бaлaнcy Укpaïни, яке визначае дохщ вщ гоpгiвлi ^а-ïни у TCœapax га поcлyгaх, плюc чистий дох!д вщ оpендноï плати га дивщенд!в, чиcгих гpaнcфеpгних плагеж!в мiнyc обов'язков! платеж! за коpдон, геж за тд-cyмкaми 2011 p. е вщ'емним i становить майже 5,7 млpд дол. (риа). Уcе це ство-pювaгиме у 2012 p. додагковий тиж на кpедитно-фiнaнcовy cиcгемy кpaïни. Швидше за вге, платажний бaлaнc Укpaïни у 2012-му залишигызя вщ'емним, о^ кшьки зpоcгaння вггчизняного екcпоpгy буде cтpимyвaтиcь погipшенням чеpез боpговy кpизy в €вpозонi га cповiльненням гемтв зpоcтaння економ!ки. Так, дефщиг caльдо плапжного бaлaнcy Укpaïни у ciчнi 2012 p. становив 889 млн дол. ^оти 91 млн дол. у грудш 2011 p. Ошовною ^тиною такого погipшення
стало вщ'емне сальдо фiнансового рахунку платiжного балансу - 1,284 млрд дол. проти профщиту 1,075 млрд дол. у грудш 2011 р. Надходження валюти у 2012 р. по фшансовому рахунку платiжного балансу, незважаючи на проведен-ня Свро-2012 в Украш, за оцiнками спецiалiстiв, навряд чи перевищить показ-ник 2011 р., що спонукатиме Нацiональний банк Укра!ни витрачати сво! золото-валютш резерви для пiдтримання стабiльностi гривш.
Рис. Платжний баланс крат св1ту за 2011 р. (на основ1 джерела [5])
Основний макроекономiчний ризик для Укра!ни у найближчому майбутньому матиме боргова криза, що охопила високорозвиненi кра!ни свiту. З табл. 4 легко бачити, що практично вш високорозвинеш кра!ни зiткнулись iз серйозною проблемою iз зростанням сукупного державного боргу, який остан-шм часом сягнув загрозливих обсягiв. Вщповщно до мiжнародних стандартiв i загальноприйнятих показниюв, оптимальний розмiр боргiв держави не повинен перевищувати 70 % вщ рiчного обсягу валового внутршнього продукту. У разi перевищення цього рiвня держава може втратити фшансову незалежнiсть i стати державою-банкрутом [2]. Згщно iз прогнозами експерлв, свiтова економiка буде знижувати темпи зростання у 2012 р. до 3,4 %, тодi як у 2011 р. цей показ-ник становив 4,1 %.
Табл. 4. Сукупний державний борг (у % до ВВП)
Краши Дефшит бюджету Державний борг
США -10,7 95
Япон1я -7,8 205,6
Шмеччина -4,3 84
Франц1я -7,1 99
1тал1я -4,5 135
Великобриташя -10,4 91
Канада -5,6 81
Австрал1я -4,8 26
Бельпя -4,2 105
Грещя -10,8 139
1рланд1я -31,3 93
Португал1я -9,8 99
1спан1я -9,3 78
Особливий вплив на темпи зростання економ^ Укра!ни матиме борго-ва криза кра!н Сврозони. На Свропу припадае 29 % експорту украшських това-рiв та послуг.
Позитивним аспектом е те, що 2 березня 2012 р. керiвники 25 з 27 держав Свропейського Союзу пщписали договiр про бюджетну стабiльнiсть. Документ спрямовано на забезпечення бшьш суворо! фшансово! дисциплiни i подо-лання боргово! кризи в регюш. Договiр передбачае введення правила збалансо-ваного бюджету, який передбачае практично нульовий дефiцит бюджету чи його профщит у кожнiй з кра!н СС. Глави европейських держав подписали угоду, покликану встановити бшьш тюну фiнансову взаемодiю мiж членами СС та жорстю обмеження на розмiри бюджетного дефiциту. Цi заходи дещо заспоко-!ли ринки, однак не могли переконати !х у тому, що ситуащя залишатиметься стабшьною i в майбутньому.
Висновки. Пд час формування дiевого механiзму забезпечення еконо-мiчноl безпеки Укра!ни в сучасних умовах потрiбно враховувати так! ключовi аспекти:
1. Прогнозоване зниження темтв зростання свггово! економжи у 2012 р., невиршешсть кризи суверенних борпв, яка посилюе ризик повернення рецеси в крашах Свропи, може зумовити зменшення попиту на украшсь-ю товари та послуги на зовшшшх ринках у найближчш перспектив^ Наприклад, 1тал1я, яка найбшьше експортуе товар1в та послуг у крашах Свросоюзу, мае один 1з найбшьших сукупних державних борпв та дефь цит платажного балансу у свт.
2. Постшне зростання проблемних кредитав в украшськш банювськш сис-тем1 несе серйозну загрозу стабшьност не лише фшансово! системи, але й економжи кра!ни загалом.
3. Експорт кра!ни здебшьшого обмежуеться невеликою кшьюстю товар1в 1з низькою доданою вартастю, зокрема металургшною та х1м1чною продук-щею. Частка цих товар1в становить понад 50 %о у загальному обсяз1 експорту товар1в, в той час, як свгговий попит на щ товари мае тенденщю до значних коливань протягом глобальних б1знес-циктв. З огляду на те, необхщно збшьшити питому вагу товар1в з високою доданою варлстю, таких як: машини, устатковання та транспорта засоби в украшському ек-спорта. Сьогодш цей показник становить лише 15 %. Негативним е також те, що експорт товар1в Украши мае вузьку географ1чну диверсифжащю.
4. Помилковою е думка деяких експертав, що боргова криза кра!н Сврозони не матиме серйозного впливу на укра!нську економ1ку, оскшьки на Свро-пу припадае лише 29 % експорту украшських товар1в та послуг. Справа в тому, що по-перше: частка США в украшському експорт становить вза-гал1 декшька вщсотюв, проте падшня фондових ринюв у цш кра!ш обернулось згодом справжшм колапсом для укра!нсько! економжи у 20082009 рр.; по-друге: евро - друга за використанням резервна валюта у свь т та р1зю змши його курсу матимуть непередбачуваш наслщки для еко-номж усх кра!н; по-трете: реструктуризащя боргу Грецп з часом може позначитися на украшському банювському сектор^ Багато европейських банюв, яю мають доч1рш структури в Украш, постраждали при обмш борпв, через що вони можуть не лише знизити актившсть на укра!нсько-му ринку, але й закрити згодом фЫали.
Л1тература
1. Banking Banana Skins 2012. The system in peril // The CSFI survey of bank risk.CSFI Centre for the Study of Financial Innovation. - 40 c. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.pwc.ru/en_RU/ru/banking/assets/CSFI_PwC_Banana_Skins_01-12.pdf.
2. Кириченко О.А. Екож^чна безпека бангавсько! системи Укра!ни в умовах глобально! фшансово! кризи / О.А. Кириченко, С.В. Мелесик // Актуальш проблеми економ^ : наук. економ. журнал. - 2009. - № 8. - С. 223-231.
3. Ревак I. Вплив свггово! кризи на екож^чну безпеку держави (на прикладi Болгарп та Укра!ни) / I. Ревак, М. Зотова, О. Чапран / Львiвський ДУ ВС. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.rusnauka.com/7_NMIW_2009/Economics/42579.doc.htm.
4. Вплив свггово! кризи лжвщносп на Укра!ну та шлях до екож^чного вщновлення / Позицшний документ Мiжнародного фонду Блейзера // Форум з економiчного розвитку Украши. - Вашингтон, США. - 15 жовтня 2009 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.usubc.org/reports/TBFPositionPaperForum09Ua.pdf.
5. Сальдо платежного баланса 2011/ Информационный портал "Статистика стран мира". [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.iformatsiya.ru/tabl/904-saldo-platezhnogo-ba-lansa-2011.html.
6. Офщшний сайт державно! служби статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
Кишакевич Б.Ю. Ключевые аспекты обеспечения экономической безопасности Украины в контексте мирового финансового кризиса
Рассмотрены основные факторы, которые влияют на формирование эффективного механизма обеспечения экономической безопасности Украины в условиях преодоления отрицательных последствий мирового финансового кризиса 2008-2009 гг. и обострения современного долгового кризиса в Евросоюзе.
Ключевые слова: экономическая безопасность, финансовая безопасность, долговой кризис, платежный баланс, бюджетный дефицит, структура экспорта, диверсификация экспорта.
Kyshakevych B. Yu. Key aspects of Ukrainian economical safety guaranteeing under condition of the world financial crisis
Main factors that influenced an effective mechanism of Ukrainian economical safety guaranteeing under condition of world financial crisis 2008-2009 years and European dept crisis intensifying were discussed.
Keywords: Economical safety, financial safety, dept crisis, balance of payments, budget deficit, export structure, export diversification.
УДК 339.168 Проф. О.Г. Мельник, д-р екон. наук;
студ. В.С. Хмаренко - НУ "Львiвська полШехтка"
МИТНА ЕКСПЕРТИЗА: СУТН1СТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ
Охарактеризовано сутшсть митно! експертизи та визначено мюце поняття у митнш дiагностицi. Окреслено вщмшност мiж митною експертизою та дiагности-кою. Наведено класифжащю видiв митних експертиз, яга проводять в Укра!нг Описано чинну структуру митних експертних шдроздтв з деталiзащею за теритс^аль-ним розмщенням та спещалiзащею.
Ключовг слова: митна експертиза, суб'ект та об'ект експертизи, види митно! ек-спертизи.
Актуальшсть проблеми та ii зв'язок з важливими науково-практич-ними завданнями. Серед основних складових митного контролю в р1зномашт-них його проявах е митна експертиза. Часто виникае ситуащя, коли потр1бно
