CC BY
76
УДК 330.341.2:336.27(477)
Тетяна Васил1вна Паентко,
канд. екон. наук, доцент Кшвський економiчний iнститут менеджменту
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНА ПРИРОДА ДЕФ1ЦИТУ БЮДЖЕТУ ТА ДЕРЖАВНОГО БОРГУ В УКРА1Н1
Розвиток економши незалежно1 Укра1-ни вщбуваеться в умовах постшного дефщи-ту бюджету, що сприймасться частиною фа-х1вщв як одна з головних перешкод на шляху сталого економ1чного зростання. Проте таке ставлення до природи виникнення { подаль-ших трансформацш дефщиту бюджету е по-верховим { враховуе лише його техшчну сторону - перевищення видатюв над доходами. Однак воно не враховуе наслщюв, яю прово-куе сучасна полггика збалансування бюджету для вггчизняно1 промисловосп. Ситуащя, яка склалася протягом останшх двадцяти роюв, свщчить про скорочення обсяпв бюджетних швестицш у вггчизняну промисловють, негативно впливаючи на швестицшний ктмат у цшому. На наш погляд, причини виникнення дефщиту бюджету та особливосп його впли-ву на економ1чний розвиток набагато глибш1, розкрити 1х у бшьш повному обсяз1 дозволяе застосування методолопчного шструмента-рда шститущональних течш економ1чно1 думки.
Проблемам сутност дефщиту бюджету, причинам його виникнення та способам збалансування присвячеш пращ Д. Брюм-мерхофа, В. Дем'янишина, В. Кудряшова, Р. Масгрейва, Л. Омелянович, В. Опарша, А. Скачко, С. Юр1я та ш. Однак шститущо-нальний аспект виникнення дефщиту бюджету та його взаемозв'язку з державним боргом залишаеться малодослщженим. Тому метою статп е розкриття шститущонально1 природи дефщиту бюджету та державного боргу в Укра1ш.
Для кра1н сучасно1 економши дефщит державного бюджету е скорше нормою, шж винятком. Як правило, бездефщитш бюдже-ти мають кра1ни, яю володдать дорогими природними ресурсами (особливо енергоно-с1ями) { здшснюють 1х експорт. Серед вгг-чизняних фах1вщв поширеною е думка щодо ототожнення дефщиту бюджету з фактом його незбалансованосп. Однак наявнють де-
фщиту бюджету не означае його розбалансо-ванють. Ми тдтримуемо позищю В. Опарь на, що бюджет не може бути незбалансова-ним (дефщит не е ознакою незбалансованос-т1, а лише показуе сшввщношення м1ж по-датковими та позиковими фшансами) чи не-обгрунтованим [1].
Поняття збалансованого бюджету мае р1зш трактування. У захщнш економ1чнш теори тд збалансованим бюджетом розумь ють бездефщитний бюджет, тобто такий, коли заплановаш видатки у визначеному перю-д1 вщповщають очшуваним доходам. Але на практищ у розвинутих кра1нах бюджети зво-дяться з дефщитом. При цьому вони не роз-глядаються як незбалансоваш. У €С бюджет вважаеться збалансованим, якщо виконують-ся два обмеження: обсяг дефщиту не пере-вищуе 3% ВВП, а величина державного боргу - 60% ВВП [2].
Дефщит бюджету не можна однозначно ощнити позитивно або негативно, оскшь-ки все залежить вщ природи походження дефщиту та способу його фшансування. Якщо мова йде про активний дефщит, коли держава швестуе в економшу, стимулюючи зростання ВВП, то такий дефщит можна розгля-дати як ефективний шструмент фюкального регулювання економши. Якщо ж маемо справу з пасивним дефщитом, коли кошти спрямовуються на покриття поточних видат-юв (у тому числ1 сощальних трансферов), то дефщит е шститущональною деформащею, яка гальмуе економ1чний розвиток. У контекст нашого дослщження тд шститущона-льною деформащею розум1еться неефектив-ний шститут, функщонування якого пере-шкоджае реал1зацп фюкально! полггики дер-жави або суттево знижуе 11 ефективнють.
Природа виникнення дефщиту бюджету та його вплив на економ1чний розвиток для р1зних кра1н суттево вщр1зняються. Осно-вш тдходи вчених до природи виникнення дефщиту бюджетну подано в табл. 1.
© Т.В. Паентко, 2013
Економжа промисловостi Экономика промышленности
Таблиця 1
Подходи вчених до природи виникнення деф1циту бюджету_
Автор Причини
М. Мтлшо Необгрунтоване витрачання державних кошт1в { марнославство правите-л1в [3]
А. Скачко Прояв фшансово! кризи [4]
Д. Боголепов Невиправдана емю1я паперових грошей { зростання державного боргу [5]
А. Погребинський Витрачання кошт1в бшьше, шж !х було у наявносп [6]
М. Романовський, О. Врублевський Вщображення певних змш у процес вщтворення, дефщит фшсуе результат цих змш [7]
С. Юрш Диспропорци у процес фшансового планування доход1в 1 видатюв бюджету. Бюджетний дефщит визначаеться, з одного боку, законами зростання вартосп, а з шшого - шфляцп [8]
В. Федосов, В. Опарш Успадкування традицш СРСР, як зумовили неготовнють влади до офь цшного визнання юнуючих бюджетних дефщит1в; неефективш способи збалансування бюджету [9]
О. Длугопольський Вшни, стихшш лиха, шш1 надзвичайш поди, кризов1 явища, неефектив-нють державно! полггики [10]
Т. Сорокша Залучення додаткових доход1в зверх наявних у держав! та !х використан-ня за фшансування витрат, не забезпечених державними доходами [11]
Р. Масгрейв, Л. Ламбертш, Р. Ровел1 Обсяг ресуршв, який потр1бно позичити у нащонального приватного сектору або ззовш, щоб покрити заплановаш видатки [12]
Примггка. Тут i далi складено автором.
Сучасна економ1чна дшсшсть свщчить, що на сьогодшшнш день виникнення дефь циту бюджету найчаспше е наслщком шсти-тущональних деформацш, яю порушують баланс м1ж доходами { видатками, вносять диспропорци у структуру видатюв бюджету тощо. Однак якщо намагатися просто зба-лансувати бюджет, не дослщжуючи природу шститущональних деформацш, яю спричи-нили виникнення дефщиту, вщбудеться пе-ретворення дефщиту бюджету з шструменту фюкального регулювання на шститущональ-ну деформацш.
У сучаснш економ1чнш лггератур1 для пояснення мехашзму покриття дефщиту бюджету використовують термш «фшансування бюджету». Класифшащю способ1в { джерел фшансування вщображено в табл. 2.
Застосування практики скорочення ви-датюв бюджету з метою зменшення дефщиту мютить цший ряд суперечностей шститущо-нального характеру, як призводять до фор-мування шститущональних деформацш не тшьки у фшансовш систему але 1 в шших сферах суспшьного життя. Прикладом таких шститущональних деформацш можуть бути
проблеми, з якими на сьогодшшнш день ма-ють справу Грещя, 1спашя та бшьшють ш-ших кра!н Сврозони.
Зменшення видатюв бюджету в цих кра!нах призвело до зростання полггично! та сощально! нестабшьносп. Зменшення обся-пв трансферов населенню призвело до скорочення внутршнього попиту, що у свою чергу призвело до скорочення обсяпв вироб-ництва, а значить, до зменшення доход1в бюджету. Тобто утворюеться шститущональна яма, коли очевидний спошб зменшення дефь циту бюджету ще бшьше поглиблюе наявну проблему. У свою чергу, це негативно позна-чаеться на формуванш позитивного ¡мщжу полггично1 сили, яка на даний момент керуе урядом. Самостшно такий метод збалансу-вання бюджету використовувати небезпечно, вш мае поеднуватися з шшими методами.
Покрити дефщит бюджету у коротю термши здатна емю1я грошей, однак вона неминуче викликае шшу проблему - шфля-щю. Емю1я неминуче збшьшить грошову ма-су в об1гу, що I призведе до розвитку шфля-цшних процес1в. Зростання щн на товари широкого вжитку та знещнення заощаджень
Економгка промисловостг Есопоту of
Таблиця 2
Джерела фшансування бюджету_
Фшансування бюджету
За типом кредитора За типом боргового зобов'язання
Внутршне Зовшшне
1нш1 суб'екти сектору державного управлшня М1жнародш фшансов1 оргашзацп Довгостроков1 обл1гацп
Органи грошово-кредитного регулювання 1ноземш уряди Короткостроков1 обл1гацп 1 вексел1
Банки Запозичення за кордоном Довгостроков1 позики
Пщприемства Продаж державних боргових щнних папер1в на м1жнарод-ному ринку Аванси
Населення 1нш1 зобов'язання
Коригування Змши залишюв гот1вки, депозита та щнних папер1в
1нше внутршне фшансування
Джерела ф1нансування бюджетного деф1циту
За способом залучення За характером впливу За р1внем управлшня
Внутршш Позитивний вплив Локальний (мюцевий)
Зовшшш Негативний вплив Державний
Нейтральний вплив М1ждержавний (м1жнародний)
населення сформують негативне ставлення суспшьства до уряду, який перебувае при влад1. Окр1м того, розкручування шфляцшно! сшрал1 може призвести до економ1чного ко-лапсу, як це було в Укра1ш на початку 90-х роюв.
Пщвищення податкового навантажен-ня створюе передумови для переходу плат-ниюв податюв у неофщшний сектор еконо-м1ки, тим самим створюючи передумови не для скорочення бюджетного дефщиту, а для його збшьшення. Особливо швидко це вщбу-ваеться в тих кра1нах, де р1вень дов1ри до уряду невисокий.
Вар1ант залучення кошт1в на фшансо-вому ринку мае менше недолтв, шж описаш вище шляхи усунення бюджетного дефщиту, оскшьки можна швидко залучити кошти. Однак такий спошб фшансування призводить до виникнення шститущонально! петл1, коли один уряд позичае грош1, перекладаючи тя-гар повернення боргу на наступний уряд, який може бути змушений вдатися до непо-пулярних заход1в.
Монетизащя дефщиту, яка вщбуваеть-ся в результат позик центрального банку урядов1 та кушвл1 центральним банком дер-жавних щнних папер1в, е шфляцшним дже-релом фшансування бюджету.
Державш позики - альтернативне по-даткам джерело наповнення бюджету. Проте { 1х використання мае певш обмеження. Роз-
мщеш запозичення, забезпечивши виконан-ня видатково1 частини бюджету в умовах його дефщитносп, через певний час мають бути повернул з вщсотками. Тому за 1х ра-хунок необхщно фшансувати лише т видат-ки, як сприятимуть зростанню ВВП. Тшьки тод1 на обслуговування боргу будуть залуча-тися кошти, зароблеш на використанш позик, що дозволить не тдвищувати податкове навантаження.
Фшансування бюджету так чи шакше пов'язано з1 збшьшенням боргового навантаження на економшу кра1ни. Традицшно перед урядом держави постае дилема: збшь-шення податкового чи боргового наван-таження на економшу. Практика останшх двадцяти роюв свщчить на користь остан-нього. Пщвищення боргового навантаження обумовлюеться не тшьки економ1чними, але й шститущональними чинниками. Як було зазначено вище, борг збшьшуе один уряд, а погашае шший, тому тягар непопулярних заход1в з пщвищення податкового навантаження задля погашення борпв лягае не на уряд, який брав у борг, а на той, який борг вщдае. У такому випадку, якщо покритий за рахунок запозичень дефщит бюджету е па-сивним, вш буде трансформуватися в шсти-тущональну деформащю. У протилежному випадку - якщо дефщит бюджету активний -його можна вважати шструментом фюкаль-ного регулювання.
Економта промисловостi Экономика промышленности
Наслщки впливу дефщиту бюджету можуть бути короткостроков! (витюнення) та довгостроков! - накопичення боргу. Ефект «витюнення» виникае через тдвищення рин-кових процентних ставок, яке трапляеться при фшансуванш дефщиту за допомогою випуску державних щнних папер1в на вщ-критому ринку кра!ни. При борговому фь нансуванш бюджетного дефщиту ставки процента зростають найбшьше, коли поед-нуються стимулююча фюкальна та анти-шфляцшна грошово-кредитна полггики. Бор-гове фшансування бюджетного дефщиту зб1-льшуе попит на грош!, у цей же час центра-льний банк обмежуе !х пропозищю.
Зростання процентних ставок призво-дить до зменшення швестицш у приватному сектор! 1 частково - до зменшення спожив-чих витрат. Як наслщок - в економщ! вщбу-ваеться падшня доход1в. Таким чином, бор-гове фшансування бюджетного дефщиту може значно послаблювати ефективнють
Р!чш даш для модел! використовувати некоректно, оскшьки результати спотворюе наявнють мультиколшеарносп м1ж незалеж-ними змшними. Збшьшення виб1рки удв1ч1 (використання даних за твроку) дозволило уникнути явища мультиколшеарносп, при здшсненш кореляцшного анал1зу коефщен-ти парно! кореляцп не перевищують значен-ня 0,39 (при наявносп мультиколшеарносп значення хоча б одного з коефщенпв парно! кореляцп мае перевищувати 0,8). Результати перев!рки за тестом Фаррара-Глобера також
стимулюючо! фюкально! пол!тики. Але якщо економ!ка перебувае у стан! спаду, то зрос-тання державних витрат буде справляти на не! стимулюючий вплив завдяки ефекту му-льтиплшатора. Це може покращити очшу-вання щодо прибутк!в у приватному б!знес! ! викликати зб!льшення !нвестиц!йного по-питу. Прирют !нвестиц!йного попиту може частково ел!мшувати ефект «вит!снення» [13].
Довгостроков! насл!дки бюджетного деф!циту пов'язан! !з нарощуванням державного боргу, його впливом на нагромадження кап!талу та зростання податкового наванта-ження на майбутш покол!ння.
Для виявлення впливу дефщиту бюджету на економшу Укра!ни нами було побу-довано двофакторну регресшну модель. Як результуючу величину було обрано ВВП як головний показник динамши економ!чно-го розвитку. Як залежш величини було обрано видатки бюджету (Х1) та дефщит бюджету (х2). Результати анал!зу подано в табл. 3.
дали негативний результат щодо наявносп мультиколшеарносп. Таким чином, модель мае вигляд
Y = 19,943 + 2,887х1 - 0,726х2. (1) Параметри модел! св!дчать, що збшь-шення видатюв бюджету на 1 млрд грн сприяе збшьшенню обсяг!в ВВП на 2,887 млрд грн, а збшьшення дефщиту бюджету зменшуе обсяги ВВП на 0,726 млрд грн.
Отримаш результати свщчать про те, що дефщит бюджету в Укра!ш давно пере-творився на шститущональну деформащю.
Таблиця 3
Результати регреайного анал1зу
РегресШна статистика
Множинний R 0,994756
R-квадрат 0,98954
Нормований R-квадрат 0,988309
Стандартна помилка 19,9328
Спостереження 20
Дисперстний анал1з
Показники 4/ МБ F Значим1сть F
Регрес!я 2 638964,1 319482,1 804,0997 1,47Е-17
Залишок 17 6754,38 397,3164
Коефщенти Стандартна похибка ^статистика Р-значення
Y-перетин 19,94263 9,156257 2,178033 0,043772914
Змшна X 1 2,886629 0,073181 39,44515 3,70897Е-18
Зм!нна X 2 -0,72625 0,379817 -1,9121 0,072866501
Економгка промисловостг Есопоту of
Така ситуащя е наслщком того, що дефщит бюджету в Укра1ш обумовлений зростанням видатюв на надання суспшьних благ { послуг, а не на економ1чний розвиток, тобто дефщит бюджету е пасивним. Це е шститущональною пасткою, яку затяжна боргова криза може перетворити на шститущональний обвал. Подальше боргове фшансування дефщиту бюджету може бути безпечним тшьки за умо-ви його трансформацп в активний дефщит.
У ситуацп, що склалася, з метою попе-редження поглиблення шститущональних деформацш необхщно визначитися з опти-мальними межами боргового навантаження на економшу кра1ни. Традицшно для обгрун-тування оптимального сшввщношення бор-гового фшансування I фшансування за раху-нок податюв використовуеться тшьки мате-матичний апарат. Однак формал1защя за до-
помогою математичних методш не враховуе шститущональш властивосп податку { боргу.
Абсолютш меж1 державного боргу ви-значити неможливо. Тому вони постшно мо-жуть бути досягнеш або перевищеш, якщо тд загрозу поставлен цш макроеконом1чно1 полггики. При цьому оптимальний розм1р боргу можна сформулювати тшьки в загаль-ному { важко точно визначити: сума державного боргу залишаеться нижче оптимуму, доки додатково фшансоваш за рахунок кредита витрати в загальнш чи спещальнш форм1 (наприклад, державш швестицп) при-водять до кращо1 реал1заци виробничого по-тенщалу, розширюють або нарощують по-тенщал нащонально1 економши, дозволяють очшувати подальше наближення до бажаного розподшу [14].
Динамшу боргового навантаження на економшу Укра1ни вщображено в табл. 4.
Питома вага деф1циту бюджету та державного боргу в Украгм, %
Таблиця 4
Роки Питома вага де-фщиту бюджету у ВВП Питома вага державного боргу у ВВП Питома вага зов-шшнього державного боргу у ВВП Питома вага у доходах бюджету витрат на погашення й обслуговування боргу
2002 0,7 33,5 24,1 15,1
2003 -0,2 29 21,4 14,7
2004 -3,2 24,7 18,6 15,4
2005 -1,8 18,4 13,9 14,1
2006 -0,7 15,0 11,9 8,5
2007 -1,1 12,5 10,1 4,3
2008 -1,5 12,8 10,7 5,1
2009 -2,2 34,8 14,9 33,3
2010 -5,9 39,5 16,8 31,0
2011 -1,8 36,0 14,9 8,8
Результати розрахунюв, наведеш в табл. 4, засвщчили полшшення ситуацп з державною заборгованютю у 2005-2007 рр., основними факторами якого були зростання обсяпв ВВП, полшшення стану платжного балансу, збшьшення обсяпв шоземних швес-тицш, як дозволили реал1зувати потенщал погашення заборгованосп. П1к нарощування боргового навантаження на економшу кра1ни припадае на 2009-2010 рр., однак на цей же перюд припадають { значш витрати на пога-шення боргу.
В умовах глобальних кризових явищ турбулентного характеру нарощування бор-
гового фшансування е небезпечним. Особливо якщо нарощування запозичень супро-воджуеться зростанням дефщиту бюджету. Варто зауважити, Укра1на мае не найбшьш1 показники заборгованосп, найбшьше боргове навантаження на економшу характерне для Япони, 1рландп, Греци, Ггалп, Португалии США, найменше - для Роси 1 Китаю. Рь вень заборгованосп, який мае Укра1на, для бшьшосп з перел1чених кра1н був би не на-стшьки вщчутним, оскшьки структура 1х економши дозволяе тдняти пор1г безпеки боргового фшансування завдяки розвинуто-му реальному сектору економши.
Економта nромисловосmi Экономика промышленности
Боpговe фiнaнcyвaння e вiдноcно 6e3- eкcпоpтом. В Укpaïнi тaкi покaзники ж мож-пeчним y тому витадку, коли дepжaвa мae нa ввaжaти бeзпeчними (тaбл. 5). cтaбiльнi витою покaзники покpиття iмпоpтy
Тaблuця 5
Дuнaмiкa e^nopmy ma iмnopmу в y^ami, млpд гpн_
Роки Екcпоpт Iмпоpт Покpиrтя iмпоpтy eкcпоpтом
2002 17,9б 1б,98 0,98
2003 23,07 23,02 0,05
2004 32,б7 28,99 3,б8
2005 34,23 3б,14 -1,91
200б 38,37 45,04 -б,б7
2007 49,29 б0,б2 -11,33
2008 бб,97 85,54 -18,57
2009 39,б9 45,43 -5,74
2010 31,41 б0,74 -29,33
2011 б8,39 82,б1 -14,22
Вщ^мж знaчeння чистого eкcпоpтy, якe з'явилоcя у 2005 p., cтpiмко зpоcтae. 3a пepiод з 2005 по 2011 p. воно зpоcло бiльшe як у 7 paзiв (з ypaхyвaнням того, що в 2011 p. aнaлiзовaний покaзник знизивcя ^оти 2010 p. мaйжe yдвiчi).
Скоpотити вiд'eмнe caльдо нaвpяд чи вдacтьcя нaйближчим чacом, оcкiльки тайбь льшу питому вaгy у ньому мaють обcяги iм-поpтy eнepгоpecypciв (13,2 млpд дол. США). Збiльшити eкcпоpт у нинiшнiх yмовaх доcить cклaдно - головнa eкcпоpтооpieнтовaнa га-лузь Укpaïни (мeтaлypгiя) нaдто зaлeжнa вщ коливaнь мaкpоeкономiчноï кон'юнктypи. Пpоблeмa ycклaднюeтьcя тим, що Укpaïнa eкcпоpтye пepeвaжно pecypcи, a нe кiнцeвy пpодyкцiю.
Компeнcyвaти вeликий pозpив у поточному paxy^y плaтiжного бaлaнcy можта aбо зa paxyнок пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй aбо зa paxyнок зовшшшх позик. Нapощyвaн-ня зaбоpговaноcтi з одночacним знижeнням подaткового нaвaнтaжeння та cьогоднiшнiй дeнь для Укpaïни e вкpaй нeбeзпeчним. Об-мeжeнicть потeнцiaлy для нapощyвaння дep-жaвного боpгy Укpaïни зyмовлюeтьcя дieю тaкиx фaктоpiв:
вaловий зовнiшнiй боpг Укpaïни (з ypaxyвaнням боpгiв коpпоpaтивниx cтpyктyp) yжe доcяг кpитичниx pозмipiв, оcкiльки ïx обcлyговyвaння виcтyпae одним iз чинниюв гaльмyвaння eкономiчного pозвиткy;
дepжaвний боpг Укpaïни, внacлiдок ви-cокоï чacтки зaбоpговaноcтi в iнозeмнiй вa-
люп, icтотно зaлeжить вiд динaмiки обмш-ного кypcy гpивнi;
пpотягом оcтaннix ceми pокiв з кpaïни постшно вiдбyвaeтьcя вiдплив вaлюти вта-гащок пepeвищeння обcягiв iмпоpтy нaд об-cягaми eкcпоpтy;
ypяд Укpaïни мae вeликi yмовнi зо-бов'язaння, яю зa пeвниx обcтaвин можуть зтачно збiльшити pозмip дepжaвного боpгy.
3a pозpaxyнкaми eкcпepтiв МВФ мaк-cимaльно допycтимим pозмipом зовнiшнього боpгy для ^arn з низьким i cepeднiм piвнями доxодiв e 49,7% ВВП; ^и пepeвищeннi цього покaзникa iмовipнicть pозгоpтaнь фiнaнcовиx кpиз зpоcтae до бб,8% [15]. Водночac pяд eм-пipичниx доcлiджeнь cвiдчить, що ^и та-гpомaджeннi зовнiшнього боpгy потад 3035% ВВП вплив зовнiшньобоpговиx опepaцiй нa eкономiчнe зpоcтaння crae нeгaтивним [1б]. Як cвiдчить eмпipичний доcвiд 20092011 pp., нapощyвaння боpгy Укpaïною до 1б,8% вщчутно тиcнyло нa eкономiкy, обмe-жуючи cвободy пepepозподiлy фiнaнcовиx потокiв. ^му для Укpaïни зa нaявноï дита-мiки ВВП поpiг боpгового нaвaнтaжeння нe повинeн пepeвищyвaти 10-12% ВВП.
Taким чином, дeфiцит бюджeтy в Ук-parni xapaктepизyeтьcя cyrтeвими шститущ-онaльними диcпpопоpцiями, якi фоpмyютьcя пepeвaжно внacлiдок нeдоcтaтньо eфeктив-них cпоcобiв збaлaнcyвaння бюджeтy. ^йбь льшу зaгpозy щодо пepeтвоpeння дeфiцитy бюджeтy та iнcтитyцiонaльнy дeфоpмaцiю
Екoнoмiкa npoмuслoвoсmi Economy of Industry
становить невиважена боргова полггика дер-жави.
Стратепя подолання виявлених шсти-туцюнальних деформацш мае грунтуватися на такому:
1. Прискорення темтв вщновлення конкурентоспроможносп реального сектору економши шляхом оптим1заци податкового стимулювання та бюджетно! тдтримки.
2. Вироблення чггко! стратеги скоро-чення зовшшнього боргу, попередження його нарощування у майбутньому. Фшансування бюджету переважно за рахунок внутршшх запозичень.
3. Забезпечення гнучкосп фюкального регулювання фшансових потоюв в умовах швидко! змши макроеконом1чно! кон'юнк-тури.
4. Збалансування полггики видатюв, направлене на усунення шституцюнальних асиметрш, а саме припинення тенденци ви-передження темтв зростання видатюв на сощальш заходи пор1вняно з видатками на економ1чний розвиток.
5. Оптим1защя величини бюджетного дефщиту у межах правил, викладених у Ма-астрихтськш угод1, - не бшьше 3% ВВП.
6. Трансформащя пасивного дефщиту бюджету в активний. Для цього дефщитне фшансування економши мае бути направлене не на покриття поточних витрат, а на фшансування тих галузей промисловосп, яю у ко-роткостроковш перспектив1 здатш забезпе-чити збшьшення надходжень до бюджету.
Перспектива подальших дослщжень полягае в обгрунтуванш оптимальних обсяпв бюджетних швестицш, а також галузей, у яю 1х необхщно направити, з метою забезпечен-ня розширення бази оподаткування, зростан-ня чистого експорту та збшьшення ВВП.
Л1терутура
1. Опарш В.М. Фшансова система Укра!ни (теоретико-методолопчш аспекти): моногр. / В. Опарш. - К.: КНЕУ, 2005. -С. 210.
2. Кудряшов В.П. Фшансування дефь циту державного бюджету / В. Кудряшов// Економка Укра!ни. - 2009. - № 4. - С. 52-64.
3. Мтлшо М.1. Основи фшансово! науки / М.1. Мтлшо. - К.: Державне видав-ництво Укра1ни, 1929. - С. 327.
4. Скачко А. Кому служит бюджет США / А. Скачко. - М.: Изд-во социально-экономической лит-ры, 1959. - С. 10.
5. Боголепов Д. Краткий курс финансовой науки / Д. Боголепов. - М.: Пролетарий, 1925. - С. 49.
6. Погребинский А.П. Очерки истории финансов дореволюционной России (XIX-XX): моногр. - Переизд. с изм. и доп. /
A.П. Погребинский. - Волгоград: Волгоград. гос. техн. ун-т, 2000. - С. 95.
7. Финансы [учебник для вузов] / под ред. проф. М.В. Романовского, проф. О.В. Врублевской, проф. Б.М. Сабанти. - М.: Юрайт, 2002. - С. 199.
8. Юрш С.1. Антолопя бюджетного мехашзму: моногр. / С. Юрш, В. Дем'яни-шин. - Тернотль: Економiчна думка, 2001. -С. 189-190.
9. Фшансова реструктуризащя в Укра-1ш: проблеми i напрями: моногр. / за наук. ред. В. Федосова / В. Федосов, С. Льовочкш,
B. Опарш. - К.: КНЕУ, 2002. - 387 с.
10. Длугопольський О.В. Теорiя еко-номши державного сектора [навч. пошб.] / О. Длугопольський. - Тернотль: Економiч-на думка, 2007. - С. 221.
11. Сорокина Т.В. Государственный бюджет [учеб. пособие] / Т. Сорокина. - Мн.: БГЭУ, 2003. - С. 269.
12. Musgrave R.A. The Theory of Public Finance. A Study in Public Economy / R.A. Musgrave. - New-York etc.: McGraw-Hill Book Company, 1959. - XVII. - 628 p.
13. Бюджетна система [навч. пошб.] / [Л. Омелянович, О. Чайковська, О. Кавир-шин та ш]. - Х.: ВД «1нжек». - С. 121.
14. Брюммерхофф Д. Теория государственных финансов: пер. 7-го нем. издания / Д. Брюммерхофф; под общ. ред. А. Кудрина, В. Дзгоева. - Владикавказ: ООО «Пионер-Пресс», 2001. - С. 317-317.
15. The State of Public Finances. IMF [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imf.org/external/pubs/ft/spn.pdf.
16. Вахненко Т. Державний борг Ук-ра1ни: поточний стан i ризики / Т. Вахненко // Економша Укра1ни. - 2008. - № 7. - С. 39.
Надшшла до редакцИ 14.05.2013 р.
Економгка промисловостг Экономика промышленности
