CC BY
41
19. Токарева Т.О. Особливосп спрощено'1 системи оподаткування, облiку та зв^носп суб'екпв малого пщприемництва: вiтчизняний i зарубiжний досвщ : дис. ... канд. наук: спец. 08.04.01. - К. : Вид-во "Либвдь", 2008. - 55 с.
Деркач Ю.А., Чубай В.М. Упрощенные системы налогообложения: преимущества, недостатки и пути их устранения
Рассмотрена сущность упрощенной системы налогообложения, ее преимущества и недостатки. Приведены особенности налогообложения субъектов мелкого предпринимательства в зарубежных странах. Предложены рекомендации относительно усовершенствования упрощенной системы налогообложения в Украине.
Ключевые слова: упрощенная система налогообложения, субъект мелкого предпринимательства.
Derkach Y.A., Chubay V.M. Simplified systems of taxation: positive, negative and ways of their removal
Essence of the simplified system of taxation, its advantage, and failings is considered. The features of taxation of subjective of small enterprise are resulted in foreign countries. Recommendations are offered in relation to the improvement of the simplified system of taxation in Ukraine.
Keywords: simplified system of taxation, subject of small enterprise.
УДК 338.14:339.97 Докторант 1.В. Дорошенко1, канд. екон. наук -
КНУ м. Т. Шевченка,
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 НАСЛ1ДКИ БОРГОВО1 КРИЗИ СВРОЗОНИ: ПРИКЛАД 1РЛАНД11 ТА ПОРТУГАЛ11
Проведено оцшку фiнансово-економiчноi ситуацп у найбшьш уражених фшан-совою кризою крашах Сврозони. Здшснено аналiз динамши основних макроеконо-мiчних показниюв: ВВП, шдекав промислового виробництва, темтв шфляцп, обсягу швестицш. За результатами дослщження встановлено ютотний негативний вплив боргово'1 та бюджетно'1 кризи на макроекономiчну ситуащю, яка до того ж сприяла попршенню швестицшного ^мату. Макроекономiчна дестабшзащя та криза фшан-сово'1 системи у цих крашах призвели й до сощально'1 та пол^ично'1 напруженосп.
Ключов1 слова: Сврозона, фiнансово-економiчна криза, макроекономiчна ситу-ацiя, боргова криза, бюджетна криза, дефiцит бюджету, державний борг, безроб^я, антикризовi заходи.
Постановка проблеми. Дедал нов1 краiни Сврозони охоплюе глибо-ка ф1нансово-економ1чна криза. У крашах РГЮБ вона набувае неконтрольова-но великих масштаб1в. Стдом за Грещею на меж1 дефолту опинилися Порту-гашя та 1рланд1я, оскшьки загострення фшансових проблем в однш краiнi Сврозони одразу вщображаеться на iнших та призводить до уповшьнення темпiв економiчного вiдродження, послаблюе едину европейську валюту, потрiбним стае вивчення стану та прогнозування можливих варiантiв розвит-ку подiй, а також об'еднання зусиль щодо подолання негативних наслщюв та упередження iх поглиблення.
Аналiз останнiх публiкацiй. Зазначена проблема привертае увагу фа-хiвцiв усього свiту. Макроекономiчнi наслiдки фiнансово-економiчноi кризи
1 Наук. кер1вник: проф. В. Д. Базилевич, д-р екон. наук - КНУ 1м. Т. Шевченка
у Gвросоюзi дослщжують европейськ вченi, зокрема Alberto Mucci, James K. Jackson, Denise Auclair, Jean Letitia Saldanha, Costello, D., A. Hobza, G.-J. Koopman, K. Mc Morrow, G. Mourre, I.P. Székely, Moritz Orendt [1, 5, 6, 9, 13]. Виявити фiнaнсово-економiчнi проблеми та знайти шляхи ïx подолання намагаються члени Gвропейськоï комiсiï, фaxiвцi Центру европейських реформ. Бiльш глибокi дослщження щодо нaйбiльш проблемних економiк краш Gвросоюзу, таких як Грецiя, Иашя, Iспaнiя, Iрлaндiя, Португaлiя проводили як зaрубiжнi вченi - Amit Chokshi, Ashley Seager, Joann M. Weiner, Kasri-el P.L., Michael Moran, [2, 3, 10-12], так i вггчизняш - О.В. Длугопольський, O.A. Пробо1'в, !Д. Зубко, Т.Г. Кучерук, О.Г. Родша [17, 21, 27] та багато ш-ших. Фiнaнсово-економiчнa ситуaцiя у крашах, у яких борговi та бюджетнi проблеми найбшьш iстотнi, залишаеться критичною, aктуaльнiсть ix безпе-рервного дослiдження не викликае сумнiвiв.
MeTa дocлiдження. Виявлення тенденцш фiнaнсово-економiчноï ситу-аци у Португали та Iрлaндiï та оцiнкa ïï впливу на мaкроекономiчнi показни-ки, що дасть змогу оцiнити масштаби охоплення кризою економiк цих краш.
Виклaд основного мaтeрiaлy. Вплив кризи на реальний сектор еко-номжи Gвросоюзу нaприкiнцi 2008 - початку 2009 рр. був досить негатив-ним. У 2009 р. ВВП Gвросоюзу загалом за рiк знизилося вщ 18388 млрд дол. до 16191,0, тобто майже на 12 %. Водночас на 2 % знизилася частка ВВП Gвросоюзу у свгговому. Останш дaнi Gвростaту свдаать, що сумiсними зу-силлями крашам GC вдалося зупинити подальший спад економжи у Ш квар-тaлi 2009 р., прирiст ВВП становив 0,2 % вщносно ВВП II кварталу 2009 р., але вш ще на 4 % був меншим вiд aнaлогiчного перiоду попереднього року. Позитивна динамжа збереглася й у IV квaртaлi 2009 р., порiвняно з III кварталом ВВП зрю на 0,3 %, але майже на 2 % вш був меншим порiвняно з 2008 р. Початок 2010 р. вщзначився теж позитивними тенденщями. У I квар-тaлi рiст ВВП на 0,4 % порiвняно з IV кварталом 2009 р. та його прирют у 0,7 % порiвняно з аналопчним перiодом попереднього року свщчать про пос-тупове вщродження економiки Gвросоюзу. Таку позитивну тенденцш спос-терiгaемо й у II та III кварталах 2010 р. Хоча темп приросту ВВП порiвняно з попередшми кварталами, залишався незначним, 1 та 0,5 % вщповщно, порiв-няно з аналопчними перiодaми 2009 р. його вже можна вважати ютотним, 2,4 та 2,1 %, вiдповiдно (табл. 1) [8].
Табл. 1. Динамша основних Ma^oe^HOMÍ4Hux показнитв у €вросоюзi
Показник 2009 р. III кв. 2009 р. IV кв. 2010 р. I кв. 2010 р. II кв. 2010 р. III кв,
%* %** %* %** %* %** %* %** %* %**
ВВП 0,2 -4,0 0,3 -1,9 0,4 0,7 1,0 2,4 0,5 2,1
Кшцеве споживання -0,2 -1,7 0,4 -0,5 0,4 0,4 0,3 0,8 0,2 1,2
Обсяг iнвестицiй -1,1 -1,2 -0,5 2,3 0,3 -12,2 -9,8 -5,3 0,3 1,0
Примаки: *До попереднього перюду; **До вщповщного перiоду минулого року.
Щоквартальна позитивна динамжа зростання кшцевого споживання з початку 2010 р. дозволила вийти на позитивш показники пор1вняно з аналопчними перюдами минулого року. У I квартал темп приросту становив
0,4 % як вщносно попереднього перiоду, так i вiдносно аналогiчного перiоду минулого року. За результатами III кварталу прирют вже становив 1,2 % по-рiвняно з III кварталом 2009 р.
Варто зазначити, що внаслщок фiнансово-економiчноi кризи значно попршився iнвестицiйний клiмат, що вiдобразилося на зниженш обсягу ш-вестицiй в економжу Свросоюзу. Так, у 1 кварталi 2010 р., не зважаючи на 0,3 вiдсоткове зростання швестицш порiвняно з попереднiм перiодом, темп падшня обсягу iнвестицiй становив 12,2 % вщ показника 2009 р. У II кварталi спостерiгалася негативна динамша зниження iнвестицiй на 9,8 %.
Лише у III кварталi 2010 р. швестицшна дiяльнiсть потрохи активiзу-валася, прирiст iнвестицiй становив 0,3 % та 1,0 %, вщповщно до попереднього та аналопчного перюду. Це пiдтверджуе той факт, що внаслщок фь нансово-економiчноi кризи знизилася iнвестицiйна дiяльнiсть, а без належно-го фiнансування про швидке вщновлення реального сектору економжи гово-рити не можна [8].
Iстотною перешкодою подальшого економiчного зростання Свросоюзу залишаеться боргова криза. Державний борг Свросоюзу та Сврозони у 2008 р. зрiс на 6 та 8 %, вiдповiдно. У 2009 р. фшансова ситуацiя ще бiльше загостри-лася. Державний борг краш СС збiльшився на 993,3 млрд евро або на 13 %, державний борг краш Сврозони хоча i зростав меншими темпами, прирiст становив 10 %, але вже перевищив 7000 млрд евро. К^м того, спостерiгаеться стрiмке зростання частки державного боргу у ВВП: у Свросоюзi у 2008 р. во-на становила 61,6, у 2009 р. зросла бшьш як на 10 % до 73,6. Протягом 20062009 рр. частка держаного боргу вщносно ВВП краш Сврозони перевищувала цей показник по Свросоюзу загалом. У 2008 р. вона становила майже 70 %, у 2009 - ще зросла на 9,3 % i становила 78,7 %. Водночас, дефщит бюджету Свросоюзу та Сврозони перевищив ус допустимi межi (не бшьш як 3 % вщ ВВП вщповщно до Маастрихтсько!" угоди). У 2009 р. вш становив у Свросо-юзi 6,8 % проти 2,3 % у 2008 р., а у Сврозот - 6,3 % проти 2 % у 2008 р. [14]. Ситуащя щодо державного боргу у Сврозот е бшьш напруженою, тж загалом у Свросоюзь Це обумовлено тим, що до Сврозони входять краши, фшан-сову ситуацiю яких можна охарактеризувати як катастрофiчну, серед них Португалiя, Iрландiя, Iспанiя, Iталiя, Грецiя. У суспiльствi за таку необереж-шсть щодо формування бюджетiв цих краш та занадто висок витрати, як призвели до глибоко!" фiнансовоi кризи й прямо вплинули на економжу Свросоюзу, 1'х назвали термiном "Р1Ю8", що перекладаеться як "свит".
Найбшьш небезпечною зараз залишаеться фшансова ситуащя у Пор-тугалii та !рландп. Аналiзуючи динамiку частки дефщиту бюджету вiдносно ВВП, починаючи з 2003 р., встановлено, що протягом усього дослщженого перюду в Португали, на вщмшу вiд Iрландii, мав мюце дефiцит бюджету. Але у 2003, 2007-2008 рр. вш не перевищував допустимий за Маастрихтською угодою рiвень у 3 % (рис. 1).
Значною частка дефщиту бюджету вщносно ВВП, 6,1 %, була у 2005 р., а у 2009 р. набула максимального значення за увесь дослщжуваний перюд, 9,3 %. Водночас [8] економжа !рланди характеризувалася бiльш позитивною ситуащею. Протягом 2003-2007 рр. бюджет краши був сформований таким чином, що у кра1'ш доходи перевищували витрати, частка профщиту в
2004-2007 рр. змшювалася на рiвнi 1,5-2,9 % вщносно ВВП. Така позитивна ситуащя рiзко погiршилася спочатку в 2008 р., дефщит бюджету становив бшьше нiж 7 % вiд ВВП, а у 2009 р. ще у два рази збшьшився.
Рис. 1. Динамка частки дефщиту бюджету у 2003-2009 рр.
(розроблено автором на основа даних Свростату [8])
Як i з дефщитом бюджету, в 1рланди ситуащя з державним боргом протягом 2003-2009 рр. була кращою, порiвняно з Португалieю (рис. 2).
Рис. 2. Динамка частки державного боргу 1рланди та Португали у ВВП у 2003-2009рр. (розробив автор на основа даних Свростату [8])
У 2005-2007 рр. частка державного боргу в 1рланди у ВВП навггь зни-жувалася та взагалi не перевищувала 30 %. Незважаючи на И зростання у 2008 р., майже на 20 %, вона не перевищила 60 % порогового значення. Нато-мють у Португали вже з 2005 р. стала зароджуватися боргова криза, яка до-сягла свого максимуму в 2009 р.
Боргова ситуащя, як в 1рланди, так 1 в Португали загострилася у 20082009 рр. У 2009 р. найбшьший дефщит бюджету вщносно ВВП спостер1гався в 1рланди - 14,3 % проти 7,3 % у 2008 р., тобто за рж вш збшьшився майже у два рази, а частка державного боргу зросла з 43,9 % до 64 %, прирют становив 46 %. У Португали хоча частка дефщиту бюджету у 2009 р. була мен-шою, шж у 1рланди - 9,4 %, ситуащя щодо державного боргу е бшьш складною, його частка вщносно ВВП сягнула у 2009 р. майже 77 % (табл. 2). Вод-ночас у Португали спостер1гаються найвищий темп збшьшення частки дефь циту бюджету, 236 %, пор1вняно з уЫма кра!нами РГЮБ, але ситуащя у Свро-зош загалом ще бшьш критична, частка дефщиту бюджету у ВВП збшьшила-ся майже у три рази [18].
Табл. 2. Частка державного боргу та дефщиту бюджету у ВВП у 2008-2009 рр. [18]
Кра!на Частка державного боргу у ВВП, % Змша, % Частка дефщиту бюджету у ВВП, % Змша, %
2008 2009 2008 2009
1рланд1я 43,9 64 46 7,3 14,3 96
Португал1я 66,3 76,8 16 2,8 9,4 236
Сврозона 69,4 78,7 13,4 2,3 6,8 295,6
Хоча вщсотков1 показники частки державного боргу у ВВП у Сврозо-т загалом вишд, шж у Португали та 1рланди, темп збшьшення частки державного боргу у ВВП у цих крашах перевищуе середнш темп по Сврозош.
У сучасних умовах особливу увагу привернуто до економжи 1рланди. Макроеконом1чш шдикатори свщчать про загострення ситуаци. За перш1 два квартали 2010 р. ВВП знизився на 4,1 %. Основною причиною цього стало па-дшня ринку нерухомосп, оскшьки останшм часом саме буд1вництво забезпе-чувало 12 % ВВП. 1з загостренням шотечно! ситуащя саме ця галузь й пос-траждала. До того ж криза у буд1вничш сфер1 зумовила р1зке зростання безро-бгття. Загальний державний борг на сьогодш становить 130 млрд евро, що ста-новить 230 % ВВП [16]. Ситуащя ускладнюеться й тим, що у 2011 р. кра!ш потр1бно погасити невелику частину зобов'язань - 4,4 млрд евро. Фах1вщ зас-покоюють { вважають, що 1рланди, швидше за все, вдасться уникнути дефолту завдяки переважанню нащональних швестор1в у каштал1 банюв { пенсшних фонд1в, заспокоюе швестор1в. Проблема суверенного боргу 1рланди поси-люеться глибокою банювською кризою. За шдсумками II кварталу сшввщно-шення кредипв до депозипв зросло вщ 145 до 160 %. За даними ЦБ 1рланди, кредити СЦБ 1рландським банкам зросли в жовтш на 7,3 % пор1вняно з верес-нем, становивши 130 млрд евро (вщповщае 80 % ВВП кра!ни). На допомогу банювськш систем1 1рланди може знадобитися 80 млрд евро, але обсяг лжвщ-них резерв1в Центробанку кра!ни становить близько 20 млрд евро [20].
Зростання фшансово! та боргово! кризи загрожуе й Португали. 1! загальний державний борг вищий, шж у 1рланди - 106 млрд евро, причому 9,6 млрд евро повинш бути виплачеш в 2011 р. [20]. Ситуащя у банювськш сфер1 кра!ни загострилася внаслщок того, що протягом першо! половини 2010 р. перешчш португальщ не змогли вчасно повернути банювсью кредити на суму в 4,1 млрд евро. Ще 5,5 млрд евро (4,7 % ус1х кредипв) не повернули корпоративш пози-чальники. До того ж Португал1я мае найпрший стан поточного платежного ба-
лансу серед кра!н Сврозони: вiн перевищуе позначку у 12 %, тодi як середнш показник для ще! групи кра!н становить всього 1 %. [26].
Несприятлива боргова ситуащя негативно вщобразилася на макроеко-номiчнiй ситуаци цих кра!н, банкiвськiй сферi й стала загрозою для економь ки Свросоюзу загалом. Португалiя та Iрландiя взагалi належать до друго! групи краш за розмiром та часткою ВВП у ВВП Свросоюзу, протягом 20032009 рр. вона змшюеться на рiвнi 1,3-1,5 %о. До початку фшансово-економiч-но! кризи економжа 1рланди, порiвняно з Португалieю, розвивалася бiльш ви-сокими темпами у 2002-2006 рр., середньорiчний темп приросту ВВП стано-вив 8 % (табл. 3) проти 4,5 %. К^м того, бшьш високим у 1рланди був темп росту промислового виробництва, який протягом 2002-2006 рр. становив 56 % щорiчно. У Португали за цей перюд лише у 2002 р. прирют промислового виробництва сягнув максимуму - 1,5 %. Але кризовi явища в економщ 1р-ланди розпочалися на рiк рашше, оскiльки у 2007 р. ВВП знизився на 1,4 %, тодi як у Португали вiн становив 2,2 %.
Табл. 3. Динамша макроекономiчних показникв у Португали та 1рланди
у 2002-2009 рр.(розробив автор на основi даних Свростату [7, 8])
Португал1я 1рланд1я
Рк ВВП ВВП на душу населення с, а о. м к С н и 8 я 5 ВВП ВВП на одиницю населення с, 2 8 к С стиВ 8 я \0 % н • ^ е ра Р
млн дол. Тпр, % .л о д Тпр, % ^ & & ® С И Эз н§ ЕЭ о .5 « г% я% ю О н% • ^ л £ * П Р млн дол. Тпр, % .л о д Тпр, % ри С И Э? ЕЭ о .5 « г% я% ю О
2002 201,8 1,2 19390,8 0,4 1,5 - 3,7 137,1 6,7 34438,0 5,0 6,0 - 4,6
2003 209,7 3,9 20017,4 3,2 0,4 22,3 3,3 146,8 7,1 36281,3 5,4 6,7 22,9 3,5
2004 217,3 3,6 20639,0 3,1 1,1 22,3 2,1 158,7 8,1 38390,6 5,8 7,0 23,8 2,2
2005 227,6 4,7 21535,6 4,3 0 21,6 2,3 172,6 8,8 40707,0 6,0 3,0 27 2,4
2006 239,9 5,4 22635,2 5,1 0,9 20,9 2,5 187,7 8,7 43450,9 6,3 5,0 28 3,9
2007 245,1 2,2 23081,6 2,0 2,3 21,7 2,4 185,0 -1,4 41827,0 3,3 5,0 26,3 4,9
2008 240,9 -1,7 22670,7 -1,8 -2,2 21,7 2,6 172,5 -6,7 38685,5 -7,5 5,0 21,2 4,1
2009 245,9 2,1 23113,9 1,95 -7,7 19,5 -0,8 173,6 0,64 38816,5 0,3 -7,8 15,5 -4,5
Пщ час кризи спад економжи 1рланди був бшьш ютотним, ВВП змен-шився на 6,7 %, тодi як у Португали його спад становив менше тж 2 %. Ви-хiд з кризи бшьше вдався у Португали, оскшьки у 2009 р. вдалося не тiльки зупинити падiння ВВП, а й досягти його зростання на 2,1 %, щ у грошовому вираз майже вщповщае до кризовому показнику 2007 р. В 1рланди ж вдалося лише призупинити подальший спад ВВП, щоб вийти на докризовий рiвень ВВП у 1рланди необхщно шдвищити бшьш як на 10 %. Як в 1рланди, так i в Португали промислове виробництво внаслщок фiнансово-економiчноl кризи знижувалося майже на 8 %. Отже, фiнансово-економiчна криза бiльш проникла в економжу 1рланди, вона й складшше вщновлюеться. Бiльш негатив-ний стан та динамiку економжи 1рланди, порiвняно з Португалieю у 20072009 рр., можна пояснити не стшьки державним боргом, скшьки значним розмiром дефiциту бюджету i його високою часткою у ВВП.
Незважаючи на це, кращим р1вень економ1чного розвитку зали-шаеться в 1рланди, оскшьки р1вень ВВП на душу населення бшьш як у швто-ри рази перевищуе цей показник у Португали. Але криза вщобразилася на рейтингу 1рландп за цим показником у свт, якщо до кризи вона посщала 11 мюце (серед европейських кра!н вищий рейтинг був лише у Л1хтенштейн, Люксембурз1, Норвеги), то шсля кризи опустилася на 29 мюце. Португал1я ж втратила чотири позици, з 52 мюця опустилася на 56.
У передкризов1 роки шфлящя в 1рланди була бшьш ютотною пор1вня-но з Португал1ею. До початку та шд час тку фшансово-економ1чно! кризи в 1рланди спостер1гався сплеск шфляци, !! р1вень у 2007 р. наблизився до 5 %. За цим показником кра!на у 2007 р. посша 122 мюце у свгтовому рейтингу. Бшьш високим р1вень шфляци в 1рланди був й шд час фшансово-економ1чно! кризи, шдекс цш становив у 2008 р. 104,1 %, у Португали, починаючи з 2004 р., вш не перевищив 2,6 %. Цжавим фактом е те, що у 2009 р. в обох дослщжуваних кра!нах було стримано шфляцшш процеси. У 2009 р. в 1рлан-ди, як { в Португали, мала м1сце дефлящя, шдекс цш становив 95,5 % (це був один з найкращих показниюв у свт) та 99,2 %, вщповщно.
Безперечним е той факт, що боргова криза, яка охопила Португалда та 1рландда, мала ютотний негативний вплив на швестицшну д1яльшсть. Внас-л1док попршення 1нвестиц1йного кл1мату, п1двищення 1нвестиц1йного ризику в цих кра!нах знизився обсяг швестицш. У 2004-2006 рр. до початку кризи потж 1нвестиц1й в економжу Португал1! перевищував 50 млрд дол., обсяг ш-вестиц1й у 2005-2007 рр. становив 20-21 % вщ ВВП. У 2009 р. обсяг швестицш зменшився бшьш як а 4 млрд дол. до р1вня 2002-2003 рр., або майже на 10 % пор1вняно з 2008 р., а !х частка у ВВП становила менш 20 % - найниж-чий показник за увесь дослщжуваний перюд. Португал1я за р1внем 1нвестиц1й вщносно ВВП у 2004 р. посщала 54 м1сце, з кожним роком ранг знижувався, у 2006 р. вш опустився до 65 мюця, у 2007-2008 р. мюце знаходилося у 8 десятку, у 2009 р. опустився на 100 мюце.
Попршення швестицшно! д1яльносп 1рланди було б1льш 1стотним. Найкращим швестицшним роком для не! був 2006 р.: обсяг швестицш перевищив 52,5 млрд дол., а !х р1вень становив 28 %. Вже у 2007 р. !х обсяг ско-ротився на 7,5 %, хоча частка залишалася досить високою - понад 26 %. У 2008 р. негативна тенденщя посилилася, обсяг швестицш скоротився бшьш як на 12 млрд дол., що становило 25 %. Наступного року ситуащя ще попр-шилася, спад швестицш на 26,5 % до 27 млрд дол. був найбшьш ютотним на-вгть за чаЫв фшансово-економ1чно! кризи. Загалом обсяг швестицш в еконо-мжу 1рланди у 2009 р. у 2 рази менший пор1вняно з докризовим перюдом. Якщо у 2006-2007 рр. за р1внем швестицшно! д1яльносп 1рланд1я знаходила-ся у перш1й двадцятц1, то криза сприяла !! спаду спочатку на 94 мюце у
2008 р., а попм на 128 - у 2009 р.
Вщобразилася фшансово-економ1чна криза й на сощальнш сфер1 Пор-тугал1! та 1рланди. За даними статистичного управл1ння 1рланди, валов1 доходи домогосподарств знизилися у 2009 р. на 6,7 %, дохщ на одного члена ро-дини - на 4,3 %. Досягнутий у 2008 р. р1вень бщносп у 4,4 % шдвищився у
2009 р. - до 5,5 %. Обсяг роздр1бного продажу у 2008 р. знизився на 7,4 %, у 2009 р. - ще на 6,6 % [4]. Заробгтна платня вщ 8,65 евро за годину впала до
6,65 евро за годину. Якщо дивитися на фшансову допомогу безробгтним, то якщо особа, працюючи, отримувала понад 300 евро щотижня, допомога на-даеться 196 евро на тиждень. Якщо у нього на утриманш жшка, тод1 ще 130 евро плюс допомога на дгтей, безкоштовна медицина та допомога на оренду житла. Для зменшення бюджетних витрат в 1рландп передбачаеться скорочення р1вня мшмально! заробгтно! плати, скорочення допомоги на дь тей [23].
Першими ознаками попршення сощально-економ1чно! ситуаци у Португали внаслщок фшансово-економ1чно! кризи е зниження споживчих витрат у 2009 р. на 8,2 % та у 2010 р. ще на 1 %, зокрема на 12, 3 та 1,2 % у 20092010 рр., вщповщно, скоротилися витрати на продукти харчування [15]. До того ж за вшм мюящв 2010 р. в кра!ш збанкрутши 3530 компанш, що на 51 % бшьше, шж за аналопчний перюд минулого року. Кожного дня у се-редньому 310 оЫб втрачали роботу, а р1вень безробгття в серпш 2010 р. сяг-нув 10,8 % [26]. Це тдтверджуе той факт, що фшансово-економ1чна криза зу-мовлюе зростання безробгття, про що також свщчить динамжа р1вня зайня-тост та безробгття (табл. 4).
За даними Свростату, у дослщжуваних кра!нах р1вень зайнятост у 2000-2009 рр. був вищим, шж у середньому по Сврозош, причому у Португали вш був вищим, 72-73 %, шж у 1рланд1!, в середньому 70-72 %, за винятком 2006-2007 рр., коли р1вень зайнятост1 перевищив 73 %. Але такого р1вня шд час ф1нансово-економ1чно! кризи та у першш п1слякризов1й фаз1 дотримати не вдалося. У Португал1! р1вень зайнятост1 знизився до 71 %, в 1рланди ще б1льше - до 67,7 %, що вщповщае р1вню 1998-1999 рр.
Табл. 4. Динамша рiвня зайнятостi та безробття в 1рланди та Португали у
2000-2009 рр. (Розробив автор на основi даних Свростату [7])
Кра!на Роки
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
П и • и • Загальнии ртвень заинятост!
Португал1я 73,5 73,9 73,6 72,9 72,6 72,3 72,7 72,6 73,1 71,0
1рланд1я 70,4 71,1 70,7 70,6 71,5 72,6 73,4 73,8 72,3 67,7
Сврозона 67,3 67,9 68,1 68,4 68,9 69,5 70,3 71,1 71,4 70,0
31вень безробгття у вшовш г рут 25-74 рошв
Португал1я 3,3 3,3 4,1 5,3 5,7 6,8 6,8 7,2 6.8 8,7
1рланд1я 3,6 3,2 3,6 3,7 3,6 3,5 3,6 3,8 5,1 10,1
Сврозона 6,6 6,3 6,6 6,9 7,0 7,0 6,6 6,0 6,1 7
Варто також зазначити, що як в Португали, так й в 1рланди на початку XXI ст. р1вень безробгття становив лише 3,3 та 3,6 %, вщповщно, що майже у два рази було менше, шж у середньому в Сврозош. Але, починаючи з 2002 р., р1вень безроб1ття у Португали почав швидко зростати { вже у 2003-2004 рр. вш перевищив 5 %, у 2005-2007 рр. сягнув майже 7 %, у 2007-2008 рр. навгть перевищив середнш показник. Унаслщок фшансово-економ1чно! кризи ситу-ащя ще бшьше попршилася, р1вень безробгття у Португали сягнув майже 9 %, { перевищив середнш по Сврозош на 2 %. До початку фшансово-еконо-м1чно! кризи ситуащя на ринку пращ в !рланди була бшьш стабшьною, шж у
Португали та Сврозош, piBeHb безробiття у 2000-2007 рр. утримувався на piB-m 3,5-3,8 %, але у 2008 р. вш одразу 3pic до 5 %, а у 2009 р. ще у два рази i становив вже 10,1 %, що на 1,6 % бшьш, шж у Португали та на 3,1 % бшьш, шж у Сврозош у середньому. За попередшми статистичними даними piвень безробгття в 1рланди у веpеснi 2010 р. сягнув вже 14 % вщ економiчно активного населення [28], тобто ситуащю не вдаеться ще стабшзувати та зупини-ти подальше ïï напруження. Таким чином, бюджетна криза в 1рланди спричи-нила бiльшi негаразди на ринку пращ, шж боргова у Португали.
Уряди краш, що найбшьш постраждали вщ свiтовоï фшансово-еконо-мiчноï кризи, зокрема Португали та 1рланди, намагаються вжити запобiжних заходiв щодо подальшого ïï розвитку. Переглядаються пiдходи щодо форму-вання бюджетiв. Схвалюючи бюджет на 2011 р., парламент Португали перед-бачив найбшьш жорстк в ютори кpаïни заходи економiï, що допоможе ско-ротити дефiцит держбюджету Португали вщ 7,3 % в поточному р. до 4,6 % у наступному. Так, влада виршила зменшити зарплату держслужбовцям на 5 %, шдвищити податки, зокрема ПДВ, та скасувати податковi пiльги. Реаль-ний розвиток економжи Поpтугалiï наступного року значною мipою залежа-тиме вщ того, чи зможе уряд скоротити бюджетний дефiцит i впоратися з об-слуговуванням державного зовнiшнього боргу [25].
В 1рланди негативш економiчнi очiкування змусили уряд шдвищити ставки податку на прибуток, який протягом тривалих роюв був на piвнi 12,5 %; а також акцизiв на тютюновi вироби та дизельне паливо, незважаючи на загальну тенденцiю зменшення податкового навантаження в крашах G-20 [22]. Але головного в 1рланди поки ще не досягнуто - не врятовано нащ-ональну банкiвську систему. Прогнозуеться, що бюджетна криза в 1рланди ще поглиблюватиметься й стане найбшьшою у Свpопi. Фахiвцi вважають, що для шдтримки банкiвськоï системи знадобиться 50 млрд евро, що призведе до збшьшення дефщиту бюджету на 32 % вщносно ВВП. За останшми оцiнками у 2010 р. державний борг 1рланди вже сягнув 30 % вщ ВВП. Але влада pi-шення щодо прийняття допомоги зi стабiлiзацiйного фонду Сврозони та МВФ поки не ухвалила, кеpiвники кpаïни вважають що мшмум як пiвpоку така допомога не знадобиться й краш вистачить фшансових ресурш для по-гашення борпв. Вважаеться, що за умов вщсутнос^ гнучкоï нацiональноï ва-люти 1рланди, вiдновити ïï конкуpентоспpоможнiсть можливо лише за умов скорочення витрат iз заpобiтноï плати, незважаючи на загрозу зниження piв-ня життя; подальшого скорочення державних витрат й збшьшення податкового тягаря (зокрема зростання ПДВ i пенсшних вщрахувань) [16].
Необхщно зауважити те, що фiнансово-економiчна криза у Португали та 1рланди досягла найiстотнiших масштабiв у Сврош й призвела не тiльки до макpоекономiчноï дестабiлiзацiï, а й спричинила у крашах пол^ичну кризу, для виходу з якоï знадобляться роки.
Висновки. Системний ефект наслщюв боpговоï та бюджетноï кризи в 1рланди та Поpтугалiï спричинив низку ризиюв, що зумовили погipшення макpоекономiчноï ситуацiï, яка характеризуеться спадом ВВП, темшв про-мислового виробництва, зростанням безроб^я, а також соцiальноï та поль тичноï напpуженостi. Наслiдки фiнансово-економiчноï кризи бiльш глибокi в
1рланди й зумовлеш переважно незадовiльною бюджетною полгтикою, висо-ким рiвнем дефiциту бюджету. Фшансова криза в 1рланди не така масштабна, що безумовно вплине на iншi краши, що й без того перебувають у вкрай тяжкому становишд, Грецiю, 1спашю, зокрема й Португалiю. Не залишиться вона непомiтною для Сврозони та Свросоюзу загалом. Ситуацiя у Португали хоча не така напружена, але е усi пiдстави говорити про поширення фшансово! кризи. Зумовлено це так дефщитом бюджету, як величезним державним боргом. Парламенти обох краш намагаються знайти дiевi шструменти виходу з кризи, але наразi результати не втiшнi.
Зусилля всього свггу зараз спрямованi на пошук бiльш ефективних шляхiв економiчного вщновлення. Краlни-свiтовi лiдери суспiльними зусил-лями намагаються розробляти та пропонувати найбшьш ефективш шстру-менти. Так, Сшльною декларацiею самiту провiдних кра1н свпу G-20 затвер-джено п'ять напрямiв здiйснення антикризових заходiв:
• ввдновлення дов1ри, економ1чного зростання та зайнятосп;
• посилення контролю та регулювання фшансово! системи;
• тдвищення каттал1защ! та реформування мiжнародних фшансових шститупв;
• сприяння розвитку св1тово! торпвл1 та м1жнародних 1нвестицш, уникнення протекцютзму;
• забезпечення всеб1чного, сталого вщновлення та формування "зелено! еконо-м1ки" [Мотторинг].
Саме цими антикризовими методами доцшьно скористатися 1рланди та Португали для виходу з кризи, а також розробити власну програму еконо-мiчного вщродження.
Л1тература
1. Alberto Mucci European Economic Crisis: A dividing response. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.threemonkeysonline.com/als/european_economic_crisis.html.
2. Amit Chokshi Why the PIIGS Crisis Matters. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.seekingalpha.com/article/201243-why-the-piigs-crisis-matters.
3. Ashley Seager The wider financial impact of southern Europe's Pigs. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.guardian.co.uk/business/2010/feb/07/bond-market-greece-pigs.
4. Central Statistics Office Of Ireland. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.cso.ie/.
5. Costello, D., A. Hobza, G.-J. Koopman, K. Mc Morrow, G. Mourre and I.P. Szekely (2009), "The negative impact of the financial crisis on potential output necessitates an EU-led policy response". [Electronic resource]. - Mode of access http://www.voxeu.org/index.php? q=node/3771.
6. Denise Auclair, Jean Letitia Saldanha The EU response to the financial crisis: The development dimension CIDSE Recommendations. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.cid-se.org/uploadedFiles/Areas_of_work/Financial_crisis/20090302_CIDSE%20recommendati-ons%20to%20the%20EU%20on%20the%20financial%20crisis.pdf.
7. Eurostat / GDP per capita in Purchasing Power Standards (PPS). [Electronic resource]. -Mode of access http://www.epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/table.do? tab=table&init=1&plugin=1&l anguage=en&pcode=tsieb010.
8. Eurostatistics Data for short-term economic analysis Issue number 01/2011. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-BJ-11-001/EN/KS-BJ-11-001-EN.PDF.
9. James K. Jackson The Financial Crisis: Impact on and Response by The European Union. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fpc.state.gov/documents/organization/ 127015.pdf.
10. Joann M. Weiner PIGS in Europe Face Consequences of Budget Failures. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.politicsdaily.com/2010/02/15/pigs-in-europe-face-conseq uen-ces-of-budget-failures/.
11. Kasriel P.L. Greece, Portugal and Spain Are the Least of Our Economic, Financial Challenges / P.L. Kasriel. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. marketoracle. co.uk/Artic-le19844.html.
12. Michael Moran Opinion: Europe hopes PIIGS will fly. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.globalpost.com/dispatch/worldview/100122/european-union-greece-economy.
13. Moritz ORENDT Consequences of the Financial Crisis on Europe. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bilgesam.org/en/index.php? option=com_content&view= article&id =234: consequences-of-the-financial-crisis-on-europe&catid=70: ab-analizler&Itemid=131.
14. Newsrelease euroindicators 55/2010-22 april 2010. [Electronic resource]. - Mode of access http ://www. epp. eurostat. ec. europa.eu/ cache/ITY_PUBLIC/2-22042010-BP/EN/2-22042010-BP-EN.PDF.
15. Portugal Demographic and economic indicators. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. euromonitor. com/ factfile. aspx? country=PT.
16. The Irish Financial Crisis & Consequences for the UK. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.tutor2 u.net/blog/files/A2_Macro_Irish_Crisis.pdf.
17. Длугопольський, О.В. Приватно-державне партнерствояк мехашзм протидп xproi державних фiнансiв: ринок юторично'1' нерухомостi краш GC / О.В. Длугопольський. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/Soc_Gum/bmnef/2010_1_2/11 .pdf.
18. Евростат снизил фондовые площадки Европы. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.alozovaya.investcafe.ru/post/2782.
19. Ирландия становится Грецией. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gazeta.ru/financial/2010/10/01/3424757.shtml.
20. Кравченко К. Свропа на голодному пайку / К. Кравченко. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2010/11/25/218155.
21. Кучерук Т.Г., Родша О.Г. Региональна фшансова штегращя в умовах глобалiзацii. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npdntu_ekon/ 2009_36_1/274.pdf.
22. Мошторинг антикризових заходiв та механiзми подолання фiнансово-економiчноi кризи сiчень-квiтень 2009 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uf.org.ua/ ad-ditional/1599198_antikr14.04.09.pdf.
23. Незважаючи на кризу в 1рландп, латвiйськi гастарбайтери повертатися додому не збираються. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.radiosvoboda.org/content/ artic-le/2235314.html.
24. Парламент Португалп схвалив проект держбюджету на 2011 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news.ukrhome.net/content/1249537/Parlament-Portugal%D1 % 96 i-shvaliv-proekt-derzhbyudzhetu-na-2011-r.html.
25. Парламент Португалп схвалив проект держбюджету на 2011 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news.ukrhome.net/content/1249537/Parlament-Portugal%D1 % 96 i-shvaliv-proekt-derzhbyudzhetu-na-2011-r.html.
26. Португал1я. Огляд економши (9 мюящв 2010 р.). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/oglad_economiki/por/4829.html.
27. ПробоТв О.А. Проблемы економши Сврозони / О. А. Пробо'1'в, 1.Д. Зубко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/23_NTP_2010/Economics/70515.doc.htm.
28. Эффект домино. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vz.ru/economy/ 2010/11/18/448301.html.
Дорошенко И.В. Макроэкономические последствия долгового кризиса Еврозоны: пример Ирландии и Португалии
Осуществлена оценка финансово-экономической ситуации в наиболее пострадавших от финансового кризиса стран Еврозоны. Проведен анализ динамики основных макроэкономических показателей: ВВП, индексов промышленного производства, темпов инфляции, объема инвестиций. По результатам исследования установлено существенное негативное влияние долгового и бюджетного кризиса на макроэкономическую ситуацию, которая к тому же способствовала ухудшению инвестиционного климата. Макроэкономическая дестабилизация и кризис финансовой системы в этих странах привели так же к социальной и политической напряженности.
Ключевые слова: Еврозона, финансово-экономический кризис, макроэкономическая ситуация, долговой кризис, бюджетный кризис, дефицит бюджета, государственный долг, безработица, антикризисные меры
Doroshenko I.V. Macroeconomic consequences debt crisis of the Euro Area: the example of Ireland and Portugal
In article is carried out the estimation of a financial and economic situation in the most suffered from financial crisis of the countries of the Euro area. The analysis of dynamics of the basic macroeconomic indicators: gross national product, indexes of industrial production, rates of inflation, volume of investments. The study found a significant negative impact of debt and budget crisis, the macroeconomic situation, which also contributed to the worsening investment climate. Macroeconomic destabilization and crisis of the financial system in these countries also led to social and political tensions.
Keywords: euro area, economic and financial crisis, the macroeconomic situation, the debt crisis, fiscal crisis, budget deficit, public debt, unemployment, crisis response.
УДК 658.8.12 Здобувач А.В. Затулко -
Державний економiко-технологiчний умверситет транспорту
АНАЛ1З ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕС1В ВЗАСМОДП ЗАЛ1ЗНИЦ1 ТА МИКОЛАЮСЬКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ
Висвгтлено авторський погляд щодо питання удосконалення процеав взаемодп залiзницi та Микола!вського морського торговельного порту. Набули наукового обгрунтування питання ефективних шструменпв взаемодп залiзницi та порту зага-лом. Сформульовано практичш рекомендацп щодо удосконалення процеав тако! взаемодп, зокрема подальший розвиток саме управлшських, а не виконавчих процеав та орiентацiя на розвиток лопстики.
Ключов1 слова: морський торговельний порт, залiзниця, транспорт, взаемодiя видiв транспорту.
Проблема та ii зв'язок з науковими та практичними завданнями.
Порт е сполучною ланкою м1ж морським i внутршшм секторами транспорту. Вш вщграе ключову роль у розвитку економжи будь-яко! краши. Провiднi порти свiту показали, що ефектившсть дiяльностi, а не географiя, е визна-чальним для залучення трафiку [1, 2].
Незважаючи на значний обсяг дослщжень [1-10], проблема наукового обгрунтування ефективних шструменпв взаемодп залiзницi та порту загалом не е виршеною внаслiдок того, що бшьшють дослiдникiв, попри надлишкове використання математичного моделювання, розглядають дiяльнiсть порту в аспект декiлькох самостiйних дш, процесiв, а не з погляду взаемодп досить складних шдсистем. Аналiз тiльки частини загалом не може привести до створення повно! модель Водночас, кожну частину потрiбно розглядати як окрему проблему, перш шж можна вдаватись до вивчення взаемодп вЫх загалом. З огляду на це, необхщним е глибше розумiння складностей i особли-востей взаемодп залiзницi та порту, яке дасть змогу сформувати певш практичш рекомендацп щодо удосконалення процеЫв тако! взаемодп, що й визна-чае актуальнiсть теми цього дослщження.
Мета ще! роботи полягае у формуванш науково обгрунтованих рекомендацп стосовно вдосконалення процесiв взаемодп залiзницi та Микола!всь-кого морського торговельного порту.
