CC BY
13
1) змша пpямиx збиткiв вiд пожeж e в пpямiй зaлeжноcтi вiд ВВП, ВВП у pозpaxyнкy на одну особу, зapобiтноï плати та iнвecтицiй в основний ка-ттал;
2) кшьюсть зaгиблиx та тpaвмовaниx людей внacлiдок пожeж обepнeно за-лeжнa вiд обсягу ВВП, ВВП у pозpaxyнкy на особу та cepeдньомicячноï зapобiтноï плати.
Пpовeдeнe нами доcлiджeння cвiдчить пpо peaльний взаемозв'язок мiж eкономiчною та пожeжною бeзпeкою у суспшьствь Сepeд piзномaнiтниx чин-ниюв, якi обумовлюють pизик виникнeння пожeж, нacaмпepeд нeобxiдно ак-цeнтyвaти увагу на eкономiчниx чинникax. Вiдповiдно загрози нaцiонaльним iнтepecaм i нaцiонaльнiй бeзпeцi Укpaïни в eкономiчнiй cфepi, яю cфоpмyльо-вaнi в Зaконi У^аши "Пpо основи нaцiонaльноï бeзпeки У^аши" [12] e, на наш погляд, основними зaгpозaми у cфepi пожeжноï бeзпeки. На наш погляд, найбшьш вагомими зaгpозaми, що обумовлюють pизик виникнeння пожeж чepeз пpизмy eкономiчноï бeзпeки e: по-пepшe, оcлaблeння сисгеми дepжaв-ного peгyлювaння i кошролю у cфepi eкономiки; по-дpyгe, нecтaбiльнicть у пpaвовомy peгyлювaннi вiдноcин у cфepi eкономiки, зокpeмa фiнaнcовоï поль тики дepжaви, зpоcтaння кpeдитниx pизикiв; по-тpeтe, кpитичний стан основ-ниx виpобничиx фондiв у пpовiдниx гaлyзяx пpомиcловоcтi, aгpопpомиcлово-му комплeкci, cиcтeмax життeзaбeзпeчeння; по-чeтвepтe, кpитичнa зaлeж-нють нaцiонaльноï eкономiки вiд кон'юнктypи зовнiшнix pинкiв, низькi тeмпи pозшиpeння внyтpiшнього pинкy; по-п'ятe, нepaцiонaльнa cтpyктypa eкcпоpтy з пepeвaжно cиpовинним xapaктepом; по-шосге, вeликa боpговa зaлeжнicть дepжaви, ^итит обсяги дepжaвниx зовнiшнього i внyтpiшнього боpгiв; по-cьомe, "тiнiзaцiя" нaцiонaльноï eкономiки; по-воcьмe, пepeвaжaння в дiяль-ноcтi yпpaвлiнcькиx cтpyктyp оcобиcтиx, коpпоpaтивниx, peгiонaльниx irnre-peciв над загальнонацюнальними.
Висновки. Пожeжнa бeзпeкa як складова нaцiонaльноï бeзпeки xapa^ тepизye стан зaxищeноcтi людини, cycпiльcтвa, нaцiонaльного багатства та довкшля вiд пожeж i гapaнтyeтьcя мexaнiзмом зaбeзпeчeння пожeжноï бeзпe-ки як об'eктивною потpeбою запоб^ання peaльноï та потeнцiйноï зaгpози по-жeж, знижeння ймовipноcтi ïx виниктення та мiнiмiзaцiï втpaт i збитюв вiд пожeж. Зaбeзпeчeння пожeжноï бeзпeки в Укpaïнi нe вiдповiдae вимогам cьогодeння. У тaкиx yмовax об^ктивно зpоcтae pоль дepжaви в нaпpямi зaбeз-пeчeння як eкономiчноï, так i пожeжноï бeзпeки, як вaжливиx cклaдовиx нaцi-онaльноï бeзпeки. З ^eKi мeтою нeобxiдно: по-пepшe, icrarae збiльшeння фi-нансування та впpовaджeння новiтнix тexнологiй i тexнiки у cфepi зaбeзпe-чeння пожeжноï бeзпeки; по-дpyгe, збiльшeння дepжaвниx iнвecтицiй у новi доcконaлi та бeзпeчнi тexнологiï; по-тpeтe, pозpоблeння та впpовaджeння но-воï тexнiки i бeзпeчниx тexнологiй у побyтi; по-чeтвepтe, поcилeння котро-лю за дотpимaнням вимог пожeжноï бeзпeки на виpобництвi та в побутц по-п'ятe, пpопaгyвaння кулк^и бeзпeки у cycпiльcтвi.
Подaльшe доcлiджeння пожeжноï бeзпeки, як cклaдовоï нaцiонaльноï бeзпeки та ïï взaeмозв'язкy з eкономiчною бeзпeкою, pозpоблeння зaxодiв i мeтодiв зaбeзпeчeння пожeжноï бeзпeки пpeдcтaвляe нe тiльки тeоpeтичний, aлe i peaльний пpaктичний iнтepec, оcкiльки "cтвоpити i, головнe, peaлiзyвaти
в сучасних умовах ефективну стратепю безпеки, яка забезпечуватиме захист сустльства вiд рiзноманiтних загроз, без глибоко! науково! розробки фунда-ментальних проблем оргашзацп i розвитку людського сустльства, вивчення природи його штереив i протир!ч, механiзмiв !х розв'язання практично не-можливо" [4, с. 6].
Л1тература
1. Баланда А. Безпека як сощальний феномен: дискурс людського розвитку / А. Баланда // Укра!на: аспекти пращ. - 2007. - № 1. - С. 25-28.
2. Вожжеников А.В. Общая теория национальной безопасности / А.В. Вожжеников, Н.В. Кривельская, И.К. Макаренко и др. - М. : Изд-во РАГС, 2002. - 320 с.
3. Горбулш В.П. Прюритетшсть нацюнальних штерешв у свил стратеги нацюнально! безпеки Укра!ни / В.П. Горбулш, А.Б. Качинський // Стратепчна панорама. - 2005. - № 3. - С. 11-18.
4. Дашльян О.Г. Нацюнальна безпека Укра!ни: структура та напрямки реал1заци / О.Г. Дашльян, О.П. Дзьобань, М.1. Панов. - Харгав : Вид-во "Фолю", 2002. - 285 с.
5. Доманський В. А. Державне управлшня пожежною безпекою Укра!ни (оргашзацшно-правовий анашз за матер1алами д1яльност1 Державного департаменту пожежно! безпеки) : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 - Економжа та управлшня нацюнальним господар-ством. - Харгав, 2004. - 201 с.
6. Доманчук Д.П. Деяга економ1чн1 аспекти парадигми формування стратеги продоволь-чо! безпеки в регюнах / Д.П. Доманчук // Нова економ1чна парадигма формування стратегй нацюнально! продовольчо! безпеки Укра!ни у ХХ1 столгт. - К. : Вид-во 1АЕ УААН, 2001. -С. 207-210.
7. 1нформацшш даш про стан з пожежами, що виникли в населених пунктах та на об'ектах суб'екпв господарювання у 2011 рощ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mns.gov.ua.
8. Кузик А.Д. Ризик як характеристика стану пожежно! безпеки / А.Д. Кузик // Пожежна безпека : зб. наук. праць. - 2011. - № 18. - С. 101-106.
9. Махлаев А.Н. Формирование механизма обеспечения экономической безопасности предприятия в условиях нестабильности внешней среды: на примере управления пожарным риском : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. экон. наук / А.Н. Махлаев. - Санкт-Петербург, 2006. - 19 с.
10. Пасинчук К.М. Мюце i роль державного управлшня у систем! забезпечення пожежно! безпеки / К.М. Пасинчук, Т.О. Щерба // Пожежна безпека: теорiя i практика. - 2010. - № 6.
- С. 119-124.
11. Пожежна безпека термши та визначення: ДСТУ 22-72:2006. - [Чинний вщ 01.10.2006]. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dstu-biblio.3dn.ru/_ld/0/70_DSTU 2272-2006.pdf.
12. Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни: Закон Укра!ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/laws/show/964-15.
13. Сидорчук О.В. Пожежна безпека як елемент нацюнально! безпеки держави / О.В. Сидорчук, Р.Т. Ратушний, О.Б. Гада // Вюник ЛДУ БЖД : зб. наук. праць. - 2011. - № 9.
- С. 142-148.
14. Сощальна економжа : навч. поабн. / кол. авт. О.О. Беляев, М.1. Диба, В.1. Кириленко та ш - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 196 с.
15. Стан ¡з пожежами та наслщками вщ них в Укра!ш за 2010 рж. [Електронний ресурс].
- Доступний з http://www.mns.gov.ua.
16. Степаненко А.В. Глобашзащя, конкурентоспроможшсть й екож^чна безпека: проблеми взаемоди та взаемозв'язку / А.В. Степаненко // Продуктивш сили Укра!ни. - 2007. -№ 1. - С. 71-83.
17. Укра!на в цифрах 2011 р : стат. зб. / Державна служба статистики Укра!ни. - К., 2012. - 250 с.
18. Шеришев Л.И. Безопасность: государственные и общественные устои / Л.И. Шери-шев // Безопасность : информац. сб. - 1994. - № 4 (20). - С. 12-13.
19. Удод М.В. Адмшютративно-правове регулювання забезпечення пожежно! безпеки в Укра!ш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 12.00.07 - Економжа та управлшня нацюнальним господарством. - 1ртнь, 2004. - 22 с.
Мартын О.М. Пожарная безопасность как составляющая национальной безопасности: ее сущность и связь с экономической безопасностью
Проанализированы современные подходы к определению категории "пожарная безопасность", обоснована целесообразность использования в теоретических исследованиях и практической деятельности термина "национальная пожарная безопасность". Проанализированы и обоснованы взаимосвязь экономической и пожарной безопасности, в результате проведенного исследования сформулированы основные закономерности с использованием корреляционного анализа. Конкретизированы наиболее значимые угрозы, обусловливающих риск возникновения пожаров через призму экономической безопасности.
Ключевые слова: пожарная безопасность, обеспечение пожарной безопасности, национальная безопасность, экономическая безопасность.
Martyn O.M. Fire safety as the component of the national security: the essence and relationship with economic security
In the paper the current approaches to the definition of the category of "fire safety" are analyzes, the expediency of the use of theoretical research and practical activities of the term "national fire safety". The relationship of economic security and fire safety are analyzed, as a result of the study the basic laws using correlation analysis are formulated. The most significant threats, causing the fire risk through the prism of economic security are concretized.
Keywords: fire safety, measures of fire safety, national security, economic security.
УДК 339.56:519.862(477) Доц. 1.В. Михайляк, канд. екон. наук -
Львгвський НУ м. 1вана Франка
ВПЛИВ СВ1ТОВО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ НА ЗОВН1ШНЬОТОРГОВЕЛЬН1 В1ДНОСИНИ УКРА1НИ ТА еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Свропейська орiентацiя зовшшньоекож^чно! пол^ики Укра!ни - одне iз дже-рел модершзаци економжи, залучення шоземних швестицш i нов^шх технологш. Св^ова економiчна криза ютотно вплинула на економiчнi вщносини Украши та кра-!н СС. Висв^лено та проаналiзовано вплив св^ово! економiчноl кризи на зовшшньо-торговельш потоки Укра!ни та СС. Особливу увагу придшено змшам у товарнш структурi експорту та iмпорту.
Ключовг слова: зовшшня торпвля, експорт, iмпорг.
Вступ. Свропейський напрям е одним 1з прюритепв зовшшньоеконо-м1чно! пол1тики Укра!ни. 1з завершенням двох останшх етатв розширення Свропейського Союзу, внаслщок якого визначився майбутнш розвиток кра!н Центрально! 1 Схщно! Свропи, окреслюються нов1 тенденцп у вщносинах Украши як 1з колишшми, так 1 з новими членами СС.
Постановка завдання. Головним завданням е виявити вплив свггово! економ1чно! кризи на зовшшньоторговельш вщносини Укра!ни та СС.
Результати дослiдження. Упродовж 2001-2007 рр. простежувалося постшне зростання обсяпв торгово-економ1чного ствроб1тництва Укра!ни з кра!нами СС, що може свщчити про усталену тенденщю. Навпъ 1з врахуван-ням розходжень статистичних даних, частка украшського експорту в цей ре-гюн значно зросла. Водночас питома вага Укра!ни в зовшшньоторговельно-
му оборот СС залишаеться незначною. Лiдером торгiвлi з Укра1ною серед кра1н СС е Шмеччина, яка випереджае за показниками 1талш, Франщю, 1спа-шю, Австрiю та Нiдерланди. Основними торговельними партнерами Укра1ни як в експорп, так i в iмпортi товарiв е Польща, Нiмеччина та 1татя.
Аналiз показникiв торговоекономiчного спiвробiтництва з крашами СС показуе, що загальний обсяг спiвпрацi збiльшився iз двома останшми роз-ширеннями СС, тсля входження до нього традицiйних торговельних партне-рiв Укра1ни. Обсяги вартост товаропотокiв з новими учасниками СС ютотно зросли. Обсяги експорту впчизняних товарiв збiльшились практично до вшх кра1н-члешв СС. Також паралельно збшьшились i обсяги iмпорту товарiв з ушх кра1н СС. Одночасно торговельш вiдносини Укра1ни з кра1нами СС наш-товхуються на перепони конкурентного характеру. Поруч iз зростанням за-гальних обсягiв зовнiшньоекономiчних показникiв з кра1нами-членами СС, що загалом можна розглядати як позитивну тенденцiю, яка вщповщае страте -гiчним намiрам Укра1ни, зберiгаеться несприятлива тенденцiя переваги iм-порту над експортом у торгiвлi з СС-15.
Товарна структура торгiвлi кра1н СС з Укра1ною загалом вщповщае структурi торгiвлi СС iз кра1нами, що розвиваються. Укра1на експортуе това-ри з низьким рiвнем оброблення, а iмпортуе машини i технологiчне устатку-вання, промисловi товари i харчовi продукти. Отже, наявшсть тенденцп до iмпорту Укра1ною готово1 продукцп, а експорту - сировини може свщчити про поступове набуття укра1нською промисловiстю сировинного характеру. З тдтриманням високих темпiв зростання впчизняно! економiки можливе подальше збшьшення iмпорту.
Також протягом 2001-2007 рр. ютотно зрю експорт послуг Укра1ни до кра1н СС. Найбiльшу питому вагу в загальному обсязi укра1нського експорту до кра1н СС займали транспортш послуги (85,4 %), iмпорту - транспортнi (20,9 %), державш (10,9 %), рiзнi дiловi, професшш та технiчнi (17,6 %), фь нансовi (10,2 %) послуги. Головними партнерами, на як припадало бшьше половини обсягу експорту послуг, е - Великобриташя, Нiмеччина, Словаччи-на, Угорщина, Кшр; iмпорту послуг - Великобриташя, Шмеччина, Австрiя, Польща. Однак свгтова економiчна криза iстотно вплинула на економiчнi вщ-носини Укра1ни та кра1н СС, передусiм змшивши iнтенсивнiсть та структуру торгiвлi товарами та послугами.
Хоча рiзкого тдвищення торговельних обмежень у двостороннiй тор-гiвлi не вiдбулось, за перюд кризи, тобто з вересня 2008 р., у кра1нах було шь цiйовано кiлька торговельних розслвдувань, яю торкались iнтересiв партнера. Також у 2009 р. в Украш дiяла тимчасова надбавка до дiючих ставок ввiзно-го мита на декшька товарних категорiй, якi е важливими у торгiвлi з СС [1, с. 8]. Також, незважаючи на кризу, протягом року вщбулось декшька раундiв переговорiв щодо створення зони вшьно! торгiвлi, на яких були обговорен питання тарифiв. Посилилась ствпраця в енергетичнiй сферi, що було особливо важливо з огляду на газову кризу шчня 2009 р., коли на кшька тижшв було припинено транзит природного газу з Росп до СС. Свггова економiчна криза зумовила рiзке зниження обсяпв торгiвлi товарами мiж Укра1ною та
вС (рис.) [2]. Якщо на пiку торговельно! активностi вартiснi обсяги торгiвлi сягали 3,8-3,9 млрд евро щомiсяця, то у Ычт 2009 р. товарооб^ скоротився до 1,4 млрд евро, що вiдповiдае рiвню початку 2005 р.
40 000 "I-
35 000 30 000 25 000 20 000
15 000"|------
10 000--
5 000--
° 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Рис. Обсяг торгiвлi товарами мiж Укратою та €Су 2001-2010рр. (млн евро)
Вщбулось скорочення як експорту, так i iмпорту товарiв у перюд зни-ження економiчноl активност в кра1нах-партнерах. У 2009 р. реальний ВВП Укра1ни скоротився на 15,1 %, тодi як падшня реального ВВП вС становило 4,2 %, що зумовило вщповщне зменшення попиту [3]. За оцiнками ввроста-ту, темпи падiння укра1нського експорту та iмпорту в 2009 р. були майже си-метричними i становили 45,7 % для експорту до вС та 44,6 % для iмпорту з вС. Найбшьше скорочення вартiсних обсягiв експорту та iмпорту спостер^а-лось у першш половинi 2009 р. на фот високого показника попереднього року, але поступово ситуацiя почала стабшзуватись.
Зниження обсягiв експорту Укра!ни до вС вiдбулось у, фактично, вЫх товарних категорiях. У вартiсному виразi найбiльше скоротився експорт мь нерального палива та паливо-мастильних матерiалiв: на 61,7 % за рж. Це по-яснюеться як зниженням св^ових цiн на нафту i и похiднi пiсля рекордних значень, що були зафжсоват у першiй половит 2008 р. (щна сиро! нафти ся-гала до 140 дол. США за барель), так i скороченням попиту на щ продукти на фот нижчо! економiчноl активност в вС [4, с. 27]. Рiзке скорочення торгiвлi металом та мшеральним паливом i продуктами його переробки також зумовило помггну змшу структури товарного експорту до вС. Шд час кризи змен-шились частки торгiвлi так званими товарами промислового виробництва та мшеральним паливом на користь нехарчово! сировини (табл. 1) [5].
Табл. 1. Змши у структурi експорту укратських товарiв до €С _тд час ф'шапсовоХкризи_
Показник Р1к Харчов1 продукти та жив1 тварини Напо! та тютю-нов1 вироби Мшеральне паливо, паливно-мастильш матео1али Масла тваринно-го та рослинного походження, жир 1вюк о 1 ю "Я § « о •в в и 2 И сЦ Товари промислового виробництва Машини та тран-спортне обладнання
Структура (% вщ загального) 2008 6,99 0,19 16,32 3,18 5,64 34,36 9,39
2009 8,21 0,31 11,51 4,15 5,37 27,6 12,11
Темпи приросту/падшня (% вщ попереднього року) 2008 185,6 27,7 68,2 -7,9 -7,7 11,1 22,4
2009 -36,2 -12,7 -61,7 -29 -48,2 -56,4 -30
Змши у структурi iмпорту товарiв з кра1н СС також були iстотними. 1мпорт скоротився за всiма товарними категорiями, за виключенням масла та олп рослинного i тваринного походження, iмпорт яких продовжив зростати, хоча й значно повшьтшими темпами, анiж до кризи. Найвищi темпи падш-ня - i вiдповiдно рiзке зниження частки цих товарiв у загальнш структурi iм-порту - спостер^ались у iмпортi мiнерального палива, а також машин та об-ладнання. 1мпорт обох категорiй товарiв скоротився бшьш нiж удвiчi (табл. 2) [5]. Рiзке падiння iмпорту в Украшу пояснюеться дieю кiлькох чинниюв. По-перше, це девальвацiя гривнi, яка зробила iмпорт менш доступним. Подруге, це загальне скорочення доходiв ушх економiчних суб'ектiв (тд-приемств, домогосподарств, держави) у перюд занепаду падiння виробниц-тва. По-трете, це обмеження доступу до фшансових ресуршв внаслiдок бан-ювсько1 кризи та припинення притоку шоземного капiталу. В результат^ внутрiшнiй попит рiзко зменшився.
Табл. 2. Змти у структурi шпорту товара; з крат €С тд час кризи
Показник
Рк
и
§1 Я
■я й &
Ш н й
О £ Р
>т К н а ^ й
X
Й о
с я
и и
я 3
л ч
^ й
й С
^ .
и о
к ш
2 §
о
н нн и
& я
а
о Н а
г г
н б ч
§ ¡2 ° й и с
С !
А й
§ [5
й 5
I я
О ю & о с а ии & я ао 8 ь оо
Н м
н а
о. 3
н о »
£ I ^ Й-
Структура (% вщ загального)
2008
5,2
0,72
5,36
0,2
14,17
15,55
43,75
2009
7,15
0,86
4,17
0,36
19,5
17,78
32,37
Темпи приросту/падшня (% вщ попереднього року)
2008
49
2,1
77,4
136,1
10,4
5,4
6,7
2009
-23,8
-33,4
-56,9
2,2
-23,8
-36,6
-59
Крiм суто економiчних факторiв скорочення на iмпорт машин та об-ладнання, дещо вплинув адмiнiстративний фактор, а саме встановлення 13-вщсотково1 тимчасово1 надбавки до дточих ввiзних мит, яка поширювалась на автомобiлi та холодильники i дiяла з березня по вересень 2009 р. Хоча свь това криза рiзко знизила обсяги зовшшньо! торгiвлi Укра1ни з кра1нами СС та дещо змiнила структуру, значущють СС як торговельного партнера Укра1ни у 2009 р. майже не змшилась. Таким чином, незважаючи на кризу, СС як едина митна територiя залишився найбiльшим торговельним партнером Укра1ни [6, с. 63]. Торпвля послугами меншою мiрою постраждала вiд кризи, порiвняно з товарною торгiвлею. Якщо сукупний товарообiг Укра1ни у 2009 р. знизився майже вдвiчi, то сукупна торгiвля послугами скоротилась лише на одну п'яту.
За даними Держкомстату Укра1ни, у 2009 р. експорт послуг до СС зменшився на 26,5 %, порiвняно з 2008 р., тодi як скорочення iмпорту було меншим i становило 21,7 %. Загалом, сукупна торгiвля послугами з СС-27 скоротилась на 24,2 %. У результат швидшого скорочення експорту, баланс торгiвлi послугами став близьким до нуля [7, с. 113]. Як i у торгiвлi товарами, у торгiвлi послугами тд час кризи СС збер^ статус основного партнера Укра1ни. Основними торговельними партнерами Укра1ни у торгiвлi послугами традицiйно залишились Кшр, Великобританiя та Нiмеччина, при-чому найбiльше падiння серед цих кра1н спостерiгалось у сукупному обсязi
тоpгiвлi послугами з Нiмeччиною (на 30,8 %), тодi як наймeншe - з К^ом (на 13,3 %) завдяки збepeжeнню, фактично, нeзмiнними обсягiв iмпоpтy пос-луг з цiеï ^аши.
За час кpизи нe вщбулось пpинципових змiн у галyзeвiй dpy^ypi e^ споpтy послуг. Як i pанiшe, Укpаïна надавала пepeдyсiм тpанспоpтнi послуги, хоча ïх ваpтiсний обсяг змeншився майжe на бiльш шж одну п'яту за pахyнок знижeння пpомислового виpобництва в peгiонi й, вщповщно, скоpочeння об-сягiв пepeвeзeнь [8, c. 150]. Водночас стpyктypа iмпоpтy дeщо змiнилась. По-piвняно з попepeднiм pоком iстотно зpосла частка фiнансових послуг (вiд 30,9 % у 2008 p. до 37,3 % у 2009 p.), тодi як частка тpанспоpтних послуг piз-ко скоpотилась (вiд 19,1 % до 12,8 %, вщповщно) за pахyнок мeнших обсягiв тоpгiвлi товаpами.
Oсновнi паpамeтpи тоpговeльного peжимy, що дiе мiж Укpаïною та GC, за час ^изи фактично те змiнились. Набуття Укpаïною члeнства у Cвiто-вiй оpганiзацiï тоpгiвлi у 2008 p. скасувало квоти на eкспоpт пpокатy до GC, i на сьогодш у дво^^он^й тоpгiвлi мiж Укpаïною та GC œ застосовуються кiлькiснi обмeжeння тоpгiвлi. 1ншим важливим наслiдком члeнства У^аши в COT у пepiод ^изи стало знижeння pизикy встановлeння нових тоpговeль-них обмeжeнь з боку GC [9, c. 13]. З боку У^аши найважлившим пpотeкцi-ошстським заходом пpотягом кpизи стало запpоваджeння тимчасовоï надбавки до дж>чих ставок ввiзного мита у pозмipi 13 %. Надбавка дiяла ^отягом бepeзня-вepeсня 2009 p. i пош^Е^алась на дyжe обмeжeнe коло товаpiв. Важливою компонeнтою тоpговeльного peжимy мiж Укpаïною та GC залиши-лись антидeмпiнговi та спeцiальнi заходи, як кpаïни застосовують вiдносно окpeмих товаpних катeгоpiй взаемного iмпоpтy. Вiдзначимо, що ^отягом кpизи тиск заходiв тоpговeльного захисту змiнився з боку GC i дeщо зpiс з боку У^аши [S].
Фiнансова к^иза пpизвeла до piзкого знижeння пpитокy iнозeмного ка-пiталy в кpаïнy, тодi як зовнiшнi зобов'язання кpаïни залишились високими, що зумовило вiдтiк катталу. Пiд час кpизи важливим джepeлом пpитокy зов-нiшнього капiталy в ^тиу стала мiжнаpодна фiнансова допомога вщ мiжна-pодних оpганiзацiй, а самe: МВФ, Cвiтового банку та Gвpопeйського банку peконстpyкцiï та pозвиткy. Пpотe GC залишився ключовим iнозeмним irne^ тоpом в Укpаïнi. Його частка в загальному обсязi П11 в Укpаïнy залишилась майжe ^зминою, поpiвняно з попepeднiми pоками, що становить 78,3 %.
Висновки. ^иза, бeзyмовно вплинула на коpоткотepмiновe eкономiч-нe спiвpобiтництво Укpаïни та GC. Вплив ^изи на довготepмiновe спiвpобiт-ництво, ймовipно, можна бyдe побачити як у фоpмyлюваннi окpeмих поло-жeнь угоди пpо зону вiльноï тоpгiвлi, так i в постшнш змiнi стpyктypи тоpгiв-лi, оскшьки вихiд з пeвного pинкy тд час кpизи тдвищуе pизики постiйноï втpати pинкy.
Gвpопeйська оpiентацiя зовнiшньоeкономiчноï полiтики Укpаïни - од-œ iз джepeл модepнiзацiï eкономiки, залyчeння iнозeмних iнвeстицiй i новгг-шх тeхнологiй, пiдвищeння конкypeнтоспpоможностi вiтчизняного в^об-ництва, можливостi виходу на внyтpiшнiй pинок GC. Cпiвpобiтництво з GC
