CC BY
13
ISSN 2227-7242. Антрополопчш вимiри фiлософських дослвджень. 2012. Вип. 2. УДК 37.017.92
Паращевша О. С., Дншропетровський нащональний ушверситет зал1зничного транспорту iM. акад. В. Лазаряна
ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОСТ1 СТУДЕНТСЬКОÏ МОЛОД1 ЯК ОДНА 13 СКЛАДОВИХ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАШИ
В cmammi розглядаються питания формування духовност1 студентськог молод1 у ви-щих навчальних закладах Украши: прюритети, напрямки, 3Micm, завдання. Ключовi слова: духовтсть, виховання, прюритети, цiнностi, традищя.
Паращевина О. С., Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна
ФОРМИРОВАНИЕ ДУХОВНОСТИ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ КАК ОДНА ИЗ СОСТАВЛЯЮЩИХ ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ УКРАИНЫ
В статье рассматриваются вопросы формирования духовности студенческой молодежи в высших учебных заведениях Украины: приоритеты, направления, содержание, задачи.
Ключевые слова: духовность, воспитание, приоритеты, ценности, традиции
Paraschevina O. S., Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan
FORMING OF SPIRITUALITY OF STUDENT YOUNG PEOPLE AS ONE OF CONSTITUENTS OF An EDUCATE PROCESS IN HIGHER EDUCATIONAL
ESTABLISHMENTS OF UKRAINE
In the article the questions offorming of spirituality of student young people are examined in higher educational establishments of Ukraine: priorities, directions, maintenance, task. Keywords: spirituality, education, priorities, values, tradition.
Постановка проблеми. В репрезентова-нш статп дослщжуються стан виховання студенпв у ВНЗ та шляхи духовного виховання, формування у молодi традицшних щншсних прюритетсв.
Аналiз останшх до^джень. Питання щодо змюту виховання у вищш штш мае актуальний характер. Про це свщчить факт посилено'1 уваги суспшьства до аспекпв духовного розвитку молод^ проведення ряду
науково-практичних конференцш з означено!' теми [1, 3, 6, 7] та видання тшьки за останш роки Мшютерством осв^и i науки Украши двох важливих докумешив: Кон-цепцп нащонального виховання студент-сько'1 молодi (Ршення колегл Мшютерства осв^и i науки Украши № 7/2-4 вщ 25 черв-ня 2009 р.) та Концепцп нащонально-патрютичного виховання молодi (наказ № 3754/981/ 538/49 вщ 21.10.2009 р. Мшютер-
ства Украши у справах с1м% молодо Мшю-терство осв1ти 1 науки Украши, Мшютерст-во оборони Украши, Мшютерство культури 1 туризму Украши) [4].
Постановка завдання. Метою дослщ-ження е короткий анал1з виховного процесу у вишах Украши на сучасному етат та з'ясування важливосп духовно-морального виховання молодь Радикальш змши, що вщбуваються в сощально-економ1чнш, по-л1тичнш, правовш, морально-етичнш сферах життед1яльносп укра'шського суспшь-ства, вимагають принципово нових тдхо-д1в не тшьки до оргашзацп виховно'' робо-ти, але й перегляду мети, змюту, теорп 1 методологи виховного процесу, насамперед у середовищ1 студентсько! молодо яка в недалекому майбутньому становитиме ядро укра'шсько! штел1генцп.
Ось чому саме сьогодш, в перюд ре-формування 1 становлення парадигми освь ти 1 виховання в Укрш'ш, важливо звернути увагу на аспект цшшсних прюритет1в та змюту виховання молодь
Виклад основного матер1алу. Виховання е найважлив1шою функщею суспшьства з час1в виникнення людсько'' цившзацп. Без передач1 суспшьно-юторичного досвщу вщ одного поколшня до шшого, без залу-чення молод1 до сощальних 1 виробничих вщносин неможливий розвиток суспшь-ства, збереження та збагачення його культури, неможливе юнування людсько'1 цивь л1зацп.
1з розвитком суспшьства змшюються виховання, його мета, змют, засоби. 1стор1я дае яскрав1 приклади особливостей виховання в р1зш епохи: за первюнообщинного ладу, античносп, середньов1ччя, у Новий 1 Нов1тнш час. Культура народ1в 1 народностей по-р1зному виявляеться не тшьки в традищях 1 звичаях, але й у характер! виховання. Як писав К. Д. Ушинський, «виховання, створене самим народом 1 засноване на народних засадах, мае ту виховну силу,
яко' немае в найкращих системах, заснова-них на абстрактних щеях або запозичених в шшого народу». Сучасна наука придшяе цим питанням все бшьше уваги, оскшьки виховний процес, як одна з форм впливу на становлення особистосп в певному сощум1, як певна - завжди й у будь-якому суспшь-ств1 - неодмшна умова сощал1зацп молодо був 1 лишаеться для кожного поколшня центральною темою, предметом осмислен-ня, вивчення, дискусш та експеримент1в [12, с. 436-437].
Серед численних визначень самого по-няття «виховання» можна виокремити як найбшьш вагоме й часто застосовуване в науковш л1тератур1 таке: виховання - це планом1рний 1 цшеспрямований вплив на свщомють 1 поведшку людини з метою фо-рмування заздалегщь сформульованих на-станов, понять, принцитв, цшшсних ор1ен-тацш, що забезпечують необхщш умови для 11 розвитку, самовдосконалення та соць ал1зацп особистосп.
Виховну систему ми розглядаемо як рь зновид складово'1' сощально! психолого-педагопчно! осв1ти, саморегульовано'' й ке-ровано''; вона охоплюе весь виховний про-цес, штегруючи навчання й позанавчальну д1яльшсть, р1зномаштш форми пращ, вщ-починку та спшкування.
Якою мае бути виховна система в сучасному укра'нському ВНЗ, обтяженому проблемами фшансування, реформування, пол1тизацп, дещеолопзацп тощо? Що може зробити сьогодш вища школа, щоб пом'як-шити хворобливють процесу сощально! адаптацп студентсько'' молод1? Вщповщь дуже проста - шдняття духовного та культурного р1вня. Вщомий укра'нський педагог В. О. Сухомлинський наголошував: «Духовная культура человека будет не полной, если он не обладает знаниями, которые являются основой моральной культуры» (рос.) [10, с. 226].
Духовний та культурний розвиток сту-
деш^сь^ мoлoдi y свiтлi нитш^^ демo-pалiзацiï сyспiльства e дyже актyальнoю темoю. Стyдентська мoлoдь це тoй пpoша-poк сyспiльства, який найбiльш чyтливo pе-агye на пoдiï сьoгoдення та e майбyтньoю силoю дyхoвнoгo poзвиткy У^аши. Так склалoся, щo дyхoвнiсть та кyльтypа дyже тюш пеpеплiтаються мiж сoбoю i e майже тотожними пoняттями. Дyхoвна кyльтypа впpoдoвж багатьoх стoлiть тpансфopмyва-лась, змшювалась та пеpедавалась y спадoк майбyтньoмy пoкoлiнню, закаpбoвyючи в дyшах oстаннiх вiдчyття гopдoстi та непo-pyшнoстi oдвiчних людських iдеалiв. Фop-мyвання дyхoвнoстi мoлoдi - складний œ-цiальний пpoцес, зyмoвлений вихoванням та навчанням [9, c. 58-59].
Сьoгoднi у^аш^ке сyспiльствo хвopе на бездyхoвнiсть, надаючи пiдpoстаючoмy пoкoлiнню зpазки амopальнoстi, нiгiлiзмy та антигyманiзмy. I цей факт мoже ^извес-ти дo глибoких негативних зpyшень не тшьки в гyманiтаpнiй сфеpi деpжави, але й пiдipвати ïï екoнoмiчнi yCToï. Манiпyляцiя такими загальнoлюдськими та наpoдними цiннoстями як хpистиянствo, алк^ух^, гу-манiзм, шлюб, сiм'я, дитинствo, матеpинст-вo, статева та фiзична стpиманiсть тoщo вже сьoгoднi ^извели дo маси без^итуль-них, гокинутих та сoцiальнo занедбаних дь тей, матеpiв - oдиначoк, маси хвopих на СН1Д, алкoгoлiзм та наpкoманiю. Bсi пеpе-pахoванi виpазки сyспiльства вже дали де-мoгpафiчнy ^изу в Укpаïнi, яка виpажаeть-ся в пеpевищеннi смеpтнoстi над наpoджy-ванiстю, стаpiнням населення, вiдсyтнiстю чисельнoгo пpацездатнoгo, пpoфесiйнo opi-eнтoванoгo мoлoдoгo poбoчoгo пoкoлiння.
Пoдiбнi пpoцеси, де iгнopyються oб'eк-тивнi цiннoстi дoбpа, iстини, благoгoвiння пеpед життям на Земл^ сoвiстi й цнoтливoстi - не пpoхoдять безкаpнo. no пpактичнo oд-нoстайнiй дyмцi не заангажoваних психoлo-гiв, демoгpафiв i сoцioлoгiв - все це п^и-ваe не тiльки фiзичне й псиачне здopoв'я ш-
дивiда, але ташж здopoвy poдинy й здopoвy iepаpхiю сoцiальних цiннoстей. Бiльше тoгo, тут пoвoлi, але зoвсiм свiдoмo й автopитаpнo затвеpджyeться свoя абсoлютна iepаpхiя -вoйoвнича iepаpхiя антицiннoстей i антиду-хoвнoстi.
Пoстаe питання - де знайти джеpелo, з я^го мoжна зачеpпнyти кoвтoк енеpгiï для дyхoвнoгo poзвиткy yкpаïнськoï мoлoдi? Hi для шго не e се^етом, щo занепад дyхoв-нoстi цшшм пoв'язаний з нинiшньoю пoлi-тичнoю та сoцiальнo-екoнoмiчнoю ситуаць eю, щo склалася в У^шт впpoдoвж oстаннiх poкiв. Ми живемo в час так званих «фин^вих вiднoсин», де poзшаpyвання на бiдних i багатих, в тш чи iншiй мipi, впли-ваe на стoсyнки мiж мoлoдими людьми. Цi вiднoсини пopoдили «нoвий дух» заpoб-ляння гpoшей, щo не oбiйшлo i студентську мoлoдь. У мoлoдих людей виникаe свoe ба-чення навкoлишньoгo св^у i йoгo poзyмiн-ня. Boни зyстpiчаються з кoлiзiями pеаль-шго життя, якi вiдсyтнi в навчальнoмy за-кладi, впливають на ще не зpiлy oсoбис-тiсть, ^ище^^юю^ цiннoстi, якi не завжди вiдпoвiдають мopальним цiннoстям. Чис-леннi шщальш дoслiдження дoвoдять [8, c. 25-29], щo нам буде надзвичайнo складш вiднoвити тoй пpoшаpoк нацioнальнo-кyльтypнoгo poзвиткy, який ми загубили внаслiдoк знищення yкpаïнськoï iнтелiген-ц^' pадянськoю владoю, i ,як наслiдoк, зане-паду yкpаïнськoï книги, театpy, кшемато-гpафy тoщo.
Для Укpаïни, яка ^агне дo вступу в €вpoсoюз та дoсягнення piвня демoкpатич-шсл й кyльтypи цивiлiзoваних кpаïн, дуже важливo пoстiйнo вpахoвyвати складнiсть i динамiчнiсть цих пpoцесiв, будувати свoю дiяльнiсть на oснoвi загальнoлюдських щн-нoстей, тих пpинципiв i ^авил, щo сфop-мyльoванi в пpoгpамних дoкyментах ООН, iнших мiжнаpoдних opганiзацiй. Оснoвнi з цих пpинципiв таю: говажання людськoï oсoбистoстi, ïï дoстoïнств i пpав; вiдмoва
вщ насильства та йoгo недoпyщення; ви-знання piвнoстi в пpавах чoлoвiкiв i жiнoк; визнання пpава шжшго на свoбoдy слoва, дyмoк та iнфopмацiï; пpихильнiсть дo пpинципiв демoкpатiï, свoбoди, с^аведли-вoстi, сoлiдаpнoстi, тoлеpантнoстi, плюpалi-зму, вiдкpитoстi дo шшвацшних тoчoк зo-py, poзyмiння та визнання вщмшшстей мiж людьми в кyльтypi, вдачах i звичаях, у пе-pекoнаннях i вipyваннях як мiж наpoдами, так i мiж етнiчними, pелiгiйними й iншими групами. Оснoвними напpямами вих^вш^' дiяльнoстi, щo дають змoгy пoслiдoвнo pеа-лiзoвyвати цi пpинципи, e такi :
- системшсть, безпеpеpвнiсть i спадш-eмнiсть у вихoваннi - спoчаткy в poдинi, пoтiм - у сеpеднiй шкoлi та ВНЗ;
- eднiсть лoгiчнoгo, iстopичнoгo, нацю-нальнoгo та загальнoлюдськoгo у вихoван-ш, спpямoвана на poзвитoк свiдoмoстi й любoвi дo свoгo наpoдy, дo йoгo кyльтypи, тpадицiй, звичшв, а та^ж пoвага дo куль-тypи iнших наpoдiв, oпанyвання цiннoстей y^^m^^i та свiтoвoï кyльтypи в уах сфе-pах життeдiяльнoстi;
- гyманiтаpизацiя та гyманiзацiя на-вчання й вихoвання, щo пеpедбачають, з oднoгo бoкy, насичення навчальнoгo npo^-су гyманiтаpними дисциплiнами та внесен-ня гyманiтаpнoгo знання в yсi навчальш кypси, а з iншoгo - гуманш стoсyнки мiж тими, хто навчаe, i тим, хтo навчаeться;
- eднiсть навчання й виговання, с^я-мoвана на вихoвyюче навчання, яке не лише даe змoгy oтpимyвати знання, але й OTprae виpoбленню пoзитивнoгo, емoцiй-шго ставлення дo них, а ташж дo загаль-нoлюдських цiннoстей, щo, у кiнцевoмy пiдсyмкy, виступають детеpмiнантами свь тoглядy людини;
- спiвpoбiтництвo, паpтнеpствo, взаeмo-дiя мiж викладачем i студентом, щo спpияe пoглибленню пpoцесy навчання, пеpетвo-pенню студента на активнoгo сyб'eкта цьoгo пpoцесy. Резyльтатoм таш^' взаeмoдiï e на-
вчання без ^имусу, навчання як pеалiзацiя свoгo бажання, як задoвoлення [5, с. 36-37].
Саме щ пpинципи мають стати метoдo-лoгiчнoю oснoвoю opганiзацiï вихoвнoï po-6oto у вищoмy навчальнoмy закладi. Тшьки oпip на загальнoлюдський змiст i нацюна-льний хаpактеp як фopмy самoвизначення наpoдy й шжш^' oсoбистoстi мoжyть слу-жити дoмiнантoю у системi вищoгo вихo-вання.
Я хoчy зупинитись на пpiopитетах у змют вихoвання з акцентoм на дyхoвнo-мopальнy спpямoванiсть. Дyхoвнiсть - це с^емл^™ людини дo висoкoгo, чистого й свiтлoгo. Кoжен наpoд маe свoю дyхoвнy тpадицiю, yкpаïнський - oсoбливo. Кoлиска пpавoслав'я - Кшвська Русь - запoчаткyва-ла ютинш цiннoстi хpистиянства сеpед всьoгo схiднoслoв'янськoгo наpoдy. Пoшyк дyхoвнoгo багатства в пpавoславнiй тpади-цй yкpаïнськoгo наpoдy вiдкpиваe виклада-чам ВНЗ сьoгoднi шиpoкi мoжливoстi пo-шуку ютинних вихoвних iдеалiв i пpiopите-■пв. npo це гoвopилoсь i на зyстpiчi викла-дачiв вищих закладiв oсвiти Днiпpoпетpoв-щини з Патpiаpхoм Мoскoвським i Всieï Рyсi Киpилoм 24 липня 2010 poRy та в 2011 p. Зoкpема, Патpiаpх сказав, щo будь-яка наука без дyхoвнoгo напoвнення стаe меpтвoю, а знання, викладеннi у errai «pа-дянських матеpiалiстичних часiв», не да-дуть poзyмiння пoвнoти сyспiльнo-пpиpoд-ничих пpoцесiв. Викладач ВНЗ, фopмyючи свiтoгляд студента, кеpyeться не тшьки те-opетичними знання, але й iдеoлoгiчним пiд-rpyнтям i суб^ктивтою oцiнкoю тих чи iн-ших явищ. В цьoмy i e чи не найважливша вихoвна функщя.
Дoведенo, щo пoчyrтя вipи у людини закладеш з дитинства, i вoна у вiльнoмy сyспiльствi пoвинна сама oбиpати для себе у щo, чи в кoгo ш вipити, а в щo - ш. Життя пoказалo, якщo людина пеpестаe вipити в Твopця, вoна oбиpаe oбoв'язкoвo кoгoсь iн-шoгo для пoклoнiння. Це мoжyть бути то-
талiтаpнi i не зoвсiм лiдеpи, 1хш pежими, пoтяг дo надзвичайнoгo багатства, mp^ra-ки, алкoгoль, poзпyста. Bсi вoни мають pе-лiгiйнi oзнаки у виглядi iдoлoпoклoнства (пoклoнiння бyдь-чoмy, а не Бoгy) [2, с. 23-24].
Сьoгoднi як нiкoли активнo oбгoвopю-ються метoдoлoгiя та змiст вихoвання, а ак-туальним залишаeться питання хpистиян-ськoï етики у вихoвнoмy пpoцесi. Hапевнo це тoмy, щo саме Бiблiя - це та Книга, з яш! багатo пoкoлiнь чеpпали i чеpпають мyдpiсть i дyхoвнo-мopальнi аспекти, а тому викликаe дoвipy у людей. Щр^авда - не в yсiх. Багато хтo вважаe, щo хpистиянськi ^инципи мopалi стoять на пеpешкoдi дo yспiшнoгo життя. I дiйснo, якщo хoчеться дiяти за пpинципами: «живи на говну», «живи зpyчнo», «беpи вiд життя все, 6o вo-нo кopoтке», «цiль випpавдoвye за^би». Але всiм вiдoмo, щo навт дoстoйна цiль мoже бути дoсягнyта пopoчним шляхoм, а засoби для ïï дoсягнення - амopальнi. Ця ситyацiя слyгye пpикладoм пpавила: цшь не випpавдoвye засoби ïï дoсягнення. Засoби пoвиннi бути самi го сoбi мopальними i не залежати вщ мети, якiй вoни слугують [11, с. 270-272].
Звичайнo, не мoжна не бpати дo уваги того, щo вхoдження в гов^ pинкoвi yмoви, кoли стpiмкo змшюються сoцiальнo-екoнoмiчнi та дyхoвнo-мopальнi пщвалини сyспiльства, кoлишня система вищoï oсвiти й вихoвання вимагаe iстoтнoï мoдеpнiзацiï, oсoбливo теopiя, метoдoлoгiя та змют. Ви-хoвання вимагаe чiткoгo фopмyлювання нoвих цiлей i завдань, ^инцитв i на^ям-кiв, тoбтo саме тих складoвих, якi пoвиннi лягти в oснoвy нoвoï вихoвнoï системи. I гоки цю пpoблемy не буде poзв'язанo в за-гальнoдеpжавнoмy масштабi, не мoже йти мoва пpo ефективнiсть вихoвнoï poбoти, а натомють - пoжинатимемo плoди шнфлш-ту мiж сoцiальнoю адаптацieю та вдо^ем-ленням oсoбистoстi, пpямим ескапiзмoм.
Bважаeмo, щo в poзpoбцi системи вливания студентства тpеба вихoдити з двoх o^ нoвних пoзицiй: з пoлoження, щo стpатегi-чгою метoю oсвiти e iндивiдyальнiсть як кoнцентpoване виpаження люд^^ сyтнo-сп, yнiкальна й дyхoвнo самoвизначена oсoбистiсть, яка yсвiдoмлюe та пpактичнo pеалiзye свoe пoкликання й пpизначення в piзних видах i сфеpах сoцiальнo-кyльтypнoï пpактики; з тoгo, щo навчання ефективне лише тод^ кoли вдаeться пpoбyдити в лю-динi людське (ïï дyхoвнiсть, вoлю дo пo-стiйнoгo самoвдoскoналення, iнтеpес дo са-мoпiзнання та самoвизначення).
Висновки. Отже, сучасний ВГО У^аши здатний сфopмyвати генеpацiю yкpаïнськoï штел^енцп, яка бpатиме активну участь у poзбyдoвi незалежнoï деpжави. Bихiдним же кoмплексним завданням y^oro нав-чальнo-вихoвнoгo пpoцесy у ВГО e фopмy-вання iнтелiгентнoстi, яка визначаeться pi-внем загальнoï кyльтypи, щo включаe куль-тypy як пpoфесiйнy, так i дyхoвнy, мopаль-ну, пoлiтичнy, пpавoвy, естетичну, еттоп-чну, фiзичнy, кyльтypy пoведiнки та пoбy-ту. Iнтелiгентна людина за вах часiв хаpак-теpизyвалася, пеpш за все, глибoкoю дyхoв-нiстю, мopальнiстю, а вже го^м спецiаль-нoю, загальнooсвiтньoю пiдгoтoвкoю, здат-нiстю твopчo мислити, пpиймати самoстiй-нi piшення й нести за них oсoбистy вiдпoвi-дальнiсть. вiдпoвiдальнoстi та самoстiйнoс-т1, yсвiдoмленoï кyльтypи вiльнoï людини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вища oсвiта в У^аш : иopмат.-пpав. pегy-лювання. - К., 2003.
2. Boльхoвський, Г. Пpавoславиый взгляд на мoтивацию иpавствеииoгo вoспитания и пoведеиия челoвека // Фopмyваиня иацioиальиих i за-гальиoлюдських цiииoстей у студент1в ВГО : Мате-piали Пpидиiпpoвськoï pегioи. иаyк.-пpакт. кoиф.. -Д. : ДДАУ, 2009. - С. 22-28.
3. В^у^ат^ка студентська наyкoвo-пpактична кoифеpеицiя «Tеopiя i пpактика вихoван-ня лiдеpських якoстей в систем! студентських самo-
врядних оргашзацш», вересень 2009 р. - К. : МОН Укра'ни.
4. Нацюнальна доктрина розвитку освiти Укра1ни: затв. Указом Президента Укра1ни ввд 17.04.2002 р. № 347/2002 // Нормативно-правове за-безпечення освiти: У 4 х ч. - Х., 2004. - Ч. 1 : Доктрина, закони, концепци.
5. Паращевша, О. С. Аксiологiчнi аспекти ви-ховання студентсько! молодi // Формування на-цiональних i загальнолюдських цшностей у студен-тiв ВНЗ : Матерiали Придншровсько'' регiон. наук.-практ. конф. - Д. : ДДАУ, 2009. - С. 34-38.
6. Придшпровська регiональна науково-практична конференцiя «Формування нацiональних i загальнолюдських цшностей у студенпв», 11 черв-ня 2009 // Матерiали конференций - Д. : ДДАУ. -328 с.
7. Проблеми розвитку освгги у вищих аграр-них навчальних закладах i фiлософськi засади 1х розв'язання // Матерiали круглого столу 22-23 квита 2010 р. - Х. : ХНТУСГ iм. П. Василенка, 2010. -420 с.
8. Похресник, А. К. Соцюкультурш орiентацi! студентсько! молодi трансформацiйного суспiльства / А. К Похресник // Молодь у сучасному свт: мо-рально-естетичнi та культуролопчш вимiри. - К.,
2001. - С. 58-63.
9. Похресник, А. К. Структура соцюкультур-них орiентацiй студентсько! молодо до методологи визначення / А. К. Похресник // Актуальш фшософ-ськ1 та культуролопчш проблеми сучасносп. - К., 2001. - С. 25-29.
10. Сухомлинський, В. А. О воспитании / Сост. и авт. вступит. очерков С. Соловейчик. - 5 е изд. -М. : Политиздат, 1985. - 226 с.
11. Черненко, О. М., Елементи християнсько'' етики в структурi пiдготовки фах1вця аграрного сектору економiки / О. М. Черненко, О. I. Черненко // Формування нацюнальних i загальнолюдських цшностей у студенпв ВНЗ : Матерiали Придншровсь-ко'' регiон. наук.-практ. конф. - Д. : ДДАУ, 2009. -С. 271- 275.
12. Ягупов, В. В. Педагопка : Навч. поабник. -К. : Либщь, 2002 - 560 с.
Надтшла до редколегИ 20.03.2012. Прийнята до друку 19.09.2012.
