CC BY
18
Л1ТЕРАТУРА
1. Сбруева А. А. Тенденцп реформування середньо1 освгги розвинених англомовних кра1н в контекст глобалiзацri (90-tí рр. ХХ - початок ХХ1 ст.): монографiя / А. А. Сбруева. - Суми: Козацький вал, 2004. - 500 с.
2. Bullock A., Thomas H. Schools at the Centre: а Study of Decentralization. -London: Routledge, 1997. - 237 p.
3. Caldwell B. J., Spinks J. The Self-managing School. - London: The Falmer Press, 1988. - 278 p.
4. Creese M. OFSTED on Governance: а View from the Bridge? // School Leadership & Management. -May 99, Vol. 19, Issue 2, 1999.
5. David J. L. The Who, What and Why of Site-based Management // Education Leadership. - 1996. -Vol. 53, № 4. - Р. 4-9.
6. Education Reform in the UK. - The British Council, 1998.
7. Leithwood K., Menzies T. Forms and Effects of School-based Management: а Review // Educational Policy. - 1998. - Vol. 12. № 3. - Р. 325-346.
8. Malen B., Ogawa R.T., Kranz J. Site-based Management: Unfulfilled Promises // The School Administrator. - 1990. - Vol. 47, № 2. - Р. 30-59.
9. Mojkowski C., Fleming D. School-site Management: Concepts and Approaches. - Andover. MA (USA): The Regional Laboratory for Educational Improvement of the Northeast and Islands, 1988. - 56 p.
10. Momii K. School-based Management theory and the decentralization of educational Governance in Quebec. - Montreal: Ed-Lex, Faculty of Law. McGill University, 2001. - 15 p.
11. Murphy J., Beck L. G. School-based Management as School Reform: Taking Stock. - Thousand Oaks,: Corwin Press, 1995 - 232 p.
12. Newmann F. M. School-wide Professional Community. Issues in Restructuring Schools. Issue Report № 6. - Madison: Center of Organization and Restructuring of Schools, Spring 1994. - 15 p.
13. Phillips L. Expectations for School-based Management. - Edmonton: University of Alberta, 1997. - 15 p.
14. Stoll L., Fink D. Changing Our Schools. - Buckingham: Open University Press, 1996.
15. Wohlstetter P., Mohrman S. A. School Based Management: Promise and Process. - New Brunswick: Consortium for Policy Research in Education, Rutgers University, 1994 - 25 p.
УДК 371.132
I. I. ЯНКОВИЧ
ПЕР1ОДИЗАЦ1Я РОЗВИТКУ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В У ПЕДАГОГ1ЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПОЛЬЩ1 ДО ВИХОВНО1 РОБОТИ З УЧНЯМИ (1945-2012 РОКИ)
Обгрунтовано й визначено перiодизацiю розвитку тдготовки майбутшх учителiв у педагогiчних вищих навчальних закладах (ВНЗ) Польщi до виховноЧроботи з учнями в другiй половит XX — на початку XXI ст. Встановлено критерй для визначення перiодiв: змта освтньо-виховноi концепцй держави та сустльно-полтичних чинни^в, що впливають на ii розроблення; вплив реформ вищоi педагогiчноi й загальноi освти, законодавчих актiв на тдходи щодо виховання; розвиток освттх технологт у ВНЗ. Виокремлено три перiоди: 1945—1989 рр. — тоталтарно-утфжацтний; 1990—1999 рр. — демократично-пошуковий; 2000—2012 рр. — технологiчно-iнтеграцiйний; визначено iх провiднi тенденцп. З'ясовано можливостi реалiзацii позитивного кторичного досвiду й перспективи вдосконалення тдготовки вчителiв до виховноiроботи з учнями.
Ключовi слова: перюдизащя, виховна робота з учнями, тдготовка майбуттхучителiв у Польщi.
И. И. ЯНКОВИЧ
ПЕРИОДИЗАЦИЯ РАЗВИТИЯ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ В ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ ПОЛЬШИ К ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ РОБОТЕ С УЧЕНИКАМИ (1945-2012 ГОДЫ)
Обоснована периодизация развития подготовки будущих учителей в педагогических вузах Польши к воспитательной работе с учащимися во второй половине XX — в начале XXI веков. Установлены критерии для выделения периодов: изменение образовательно-воспитательной концепции государства и
общественно-политических факторов, влияющих на ее разработку; влияние реформ высшего педагогического и общего образования, законодательных актов на подходы по воспитанию; развитие образовательных технологий в вузах. Выделены три периода: 1945—1989 гг. — тоталитарно-унификационный; 1990—1999 гг. — демократически-поисковый; 2000—2012 гг. — технологически-интеграционный; определены их основные тенденции. Выяснены возможности реализации позитивного исторического опыта и перспективы совершенствования подготовки учителей к воспитательной работе с учащимися.
Ключевые слова: периодизация, воспитательная работа с учащимися, подготовка будущих учителей в Польше.
I. I. YANKOVYCH
PERIODIZATION OF DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS' TRAINING IN PEDAGOGICAL HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF POLAND TO EDUCATIONAL WORK WITH PUPILS (1945-2012)
Periodization of development offuture teachers' training in pedagogical higher educational institutions of Poland to educational work with pupils in the late twentieth and early twenty first centuries has been grounded in the article. Changing of educational conception of the state and socio-political factors which have effect on its development; influence of reforms of higher pedagogical and general education, of legislative acts on the approaches concerning education; development of educational technologies in educational institutions have been determined as criteria to select periods. There have been distinguished three periods: 1945—1989 — totalitarian and unified; 1990—1999 — democratic and searching; 2000—2012 — technological and integration. The main tendencies of these periods have been found out. Possibilities of positive historical experience implementation and prospects of improvement of teachers' training to educational work with pupils have been cleared up.
Keywords: periodization, educational work with pupils, future teachers' training in Poland.
В останне десятирiччя в Польщ1 посилюеться увага до виховно! функци загальноосвишх навчальних закладiв. З одного боку, це пояснюеться поширенням девiантно! поведшки серед учшв, зростанням залежносп ввд психоактивних речовин (алкоголю, наркотиков, комп'ютерних irop), а з шшого - суспшьство прагне до виховання сощально активних громадян i3 добре розвинутими морально-патрютичними цшностями. Одним 3i шляхiв запобтання негативним явищам серед молодi та посилення зв'язку школи й сустльства е покращення тдготовки майбутшх учителiв. Доцшьно не тшьки впроваджувати ще! сучасних учених, педагопв, громадських дiячiв щодо вдосконалення професшного вишколу вихователiв, а й використовувати юторичш здобутки. Тенденцп, перспективи подальшо! виховно! роботи найдоцiльнiше простежити у перюдизацп пpофесiйного формування майбутнiх педагопв.
Визначення основних етапiв piзних освиньо-виховних пpоцесiв е предметом численних наукових до^джень. Пеpiодизацiю розвитку вищо! педагопчно! освiти й науки, загальнопедагопчно! тдготовки вчителя, нацюнально! педагопчно! думки обгрунтували О. Адаменко, Н. Дем'яненко, В. К. Майборода, О. Сухомлинська й ш. Украшсьш вченi К. Бшицька, А. Василюк, В. С. Майборода, I. Нестеренко визначили перюди становления ушверситетсько! освiти й науки та вищо! педагопчно! освии в Польщу
Так, В. С. Майборода виокремила два взаемопов'язанi пеpiоди розвитку ушверситетсько! освии i науки Польщi в кшщ ХХ - на початку XXI ст. : 1990-2000 pp. - пошуки ново! оптимально! системи розвитку демократичних основ ушверситетсько! освии i науки в умовах створення засад ринково! економiки, що базуеться на принципах штеграцп, автономiзацi! й масовiзацi! вищо! освiти в Польщц 2000-2010 pp. - iнтенсивний розвиток ушверситетсько! освии i науки Польщi в пеpiод глобалiзацi!, що грунтуеться на принципах гуманiзацi! i модершзаци, вiдкpитостi та iнтеpнацiоналiзацi!, iнтегpацi! й диверсифшацп, пpофесiоналiзацi! та пpаксеологiзацi! [4, с. 5]. Кpитеpiями для обгрунтування пеpiодизацi! дослiдниця визначила соцiально-економiчнi умови, особливосп розвитку вищо! школи як важливого соцiального iнституту, суб'екти pеалiзацi! мети й завдань розвитку вищо! ушверситетсько! освии i науки. Проте, з'ясовуючи тенденци виокремлених пеpiодiв, науковець не наголошуе на виховних процесах, адже пiдготовка вчителя не е предметом !! дослiджения.
К. Бшицька визначила три перюди в розвитку вищих педагопчних шкш Польщi у другiй половит XX - на початку XXI ст.: I перюд (1946-1955 рр.) - створення перших вищих педагопчних шкш; II перiод (1956-1989 рр.) - штенсивне удосконалення навчально-методично!, науково! та матерiально! бази закладiв; III перiод (90-ri рр. ХХ - початок XXI ст.) -час активних трансформацш у дiяльностi вищих педагогiчних шк1л [1, с. 167]. Визначаючи законодавчi акти та освиш реформи як критерiй для виокремлення перiодiв, дослiдниця не акцентуе увагу на тих iз них, як пропонують змiни в галузi виховання.
У системi формування готовносп майбутнiх учителiв до професшно! даяльносп одним iз найважливiших компонентiв е змют освiти. I. Нестеренко дослшила модернiзацiю змiсту вищо! педагопчно! освии в Польщi за умов европейсько! штеграци. Науковець визначила три етапи розвитку вказано! проблематики: I етап — пошуковий (1990-1999 рр.); II етап - компетентшсно-стандартизацiйний (2000-2008 рр.); III етап - адаптацшний (2009-2014 рр.), - а також з'ясувала !х провiднi тенденцп (европе!защя, полiкультурнiсть, iнтернацiоналiзацiя, iнтердисциплiнарнiсть, центрованiсть на результатах навчання, гнучк1сть, IКТ-зацiя, встановлення бiльш тiсного зв'язку мiж змютом педагопчно! та школьно! освiти тощо) [6, с. 6].
Отже, одшею з особливостей модершзацп змiсту педагопчно! освии е орiентацiя на змют навчальних програм шк1л, що зумовлюе актуальшсть дослiдження змiн загальноосвiтнього шкшьництва.
А. Василюк виокремила й охарактеризувала основш етапи реформування школьно! освии Польщi в XX - на початку XXI ст., ям детермшовано суспiльно-полiтичними й сощально-економiчними особливостями розвитку цiе! кра!ни: 1) мiжвоенний (1918-1939 рр.) -реформування шкшьництва в умовах вiдновлення державностi Польщi (Друго! Речi Посполито!); 2) етап Друго! свиово! вiйни (1939-1945 рр.) - стан шкшьництва й тдготовка проекта школьно! реформи в умовах тдпшля; 3) розвиток шк1льництва в умовах Польсько! Народно! Республiки (1945-1989 рр.) з тдетапами: сталiнський (1948-1956 рр.); гомулювський (1956-1970 рр.); гереювський (1970-1980 рр.) i ярузельський (1981-1989 рр.); 4) реформування шкшьно! освии в умовах Республiки Польща (Третьо! Речi Посполито!) (1989-2009 рр.) [3, с. 13].
Польська дослвдниця I. Шемпрух виявила провiднi тенденцп' розвитку педагопчно! освии в Польщi у 1918-1999 рр., характерш для кожного юторичного перiоду розвитку системи педагопчно! освии, зокрема: I перюд (1918-1945 рр.) - пошук шляхiв формування системи педагопчно! освии, яка б забезпечувала тдготовку вчителiв до реалiзацi! виховного iдеалу, успiшного виконання мюп щодо наци i держави, активно! учасп в розвитку нацiонально! культури; II перiод (1945-1989 рр.) - централiзований характер педагогiчно! освiти, тдпорядкування !! мети i завдань шдготовщ вчителя до утвердження iдеологi! сощалютичного суспiльства, марксистсько-ленiнсько! педагогiки, структурна перебудова системи педагопчно! освии; III перюд (90-ri роки XX ст.) - пошук таких моделей педагопчно! освии, яш б дали можливють готувати творчого, самостiйного, вiдкритого до сшвпращ вчителя, здатного вирiшувати завдання тдготовки молодих поляков до европейсько! штеграци i водночас зберiгати та розвивати нацiональну культуру [9, с. 12].
Зауважимо, що дослвдники не виокремлюють перехiдного перiоду розвитку польсько! освии, який е в перюдизацп генезису укра!нсько! педагогiчно! думки О. Сухомлинсько!. Це можна пояснити вiдсутнiстю освиньо-правових документ1в, якi регулювали пiдготовку фахiвцiв-педагогiв у той час.
Крiм того, учет недостатньо уваги придiлили питанням пiдготовки вчителiв у Польщi до виховно! роботи з учнями, хоча ця робота школи в сучасному польському суспiльствi розглядаеться однiею з найактуальшших i не поступаеться мюцем навчальнiй.
У контекстi пiдготовки майбутшх учителiв до виховно! роботи заслуговуе на увагу перiодизацiя дiяльностi ушверситетських осередк1в культури в Польщi в другш половинi XX ст. - на початку XXI ст., обгрунтована О. Бондаренко. Дослвдниця виокремила три там перюди: 1) авторитарний (1944-1988 рр.), який характеризуеться нав'язуванням студентськш спшьноп комунiстично! iдеологi! та мистецтва соцреалiзму, зародженням студентсько! культури як феномена, що протистояв провладнiй культурнш полiтицi; 2) реформаторський (1989-2003 рр.) - перюд перебудови, який розпочинаеться з моменту проголошення Республши Польща i вiдрiзняеться вiдродженням нацiональних культурних традицiй, здiйсненням
кyльтypниx peфopм; 3) eвpoiнтeгpацiйний (з 2004 p.) - пepioд члeнства в Gвpoпeйськoмy Coюзi, oсoбливiстю якого e запpoваджeння iннoвацiйниx пiдxoдiв до кyльтypнoï дiяльнoстi стyдeнтiв згiднo з тeндeнцiями poзвиткy загальнoeвpoпeйськoгo пpoстopy вищо1' освии [2, с. 14].
У дoслiджeнняx як пoльськиx, так i yкpаïнськиx наyкoвцiв Гpyнтoвнo нe висвiтлeнo пpoблeми пiдгoтoвки вчитeлiв до виxoвнoï po6oto з учнями та гeнeзис цього ^овдсу в дpyгiй пoлoвинi ХХ - на початку XIX ст., що ш даe змоги вiдстeжити oсoбливoстi та тeндeнцiï фopмyвання готовносп майбyтнix пeдагoгiв до виxoвання шкoляpiв.
Мета статл — виoкpeмити та об^уш^вати oснoвнi пepioди poзвиткy тдготовки вчитeлiв y ВИЗ Пoльщi до в^овно!' poбoти з учнями, визначити пpoвiднi тeндeнцiï пpoфeсiйнoгo вишколу шдагопв.
У «^ловни^ iншoмoвниx ^в» тepмiн «пepioдизацiя» тpактyeться як пoдiл ^одест poзвиткy на oснoвнi пepioди, що яшсно вiдpiзняються один вiд одного [7]. Виoкpeмлeння пepioдiв нeoбxiднo здшснювати за пeвними кpитepiями.
Пiдгoтoвка вчитeлiв до виxoвання - цe шдагопчний пpoцeс, який peалiзyeться в лсному взаeмoзв'язкy з кyльтypнo-iстopичним i сoцiальнo-eкoнoмiчним життям сyспiльства. Отжe, на фopмyвання гoтoвнoстi вчитeлiв до виxoвнoï po6oto впливають так1 сyспiльнo-пoлiтичнi чинники: дepжавний yстpiй, що нepiдкo визначаe дшльшсть виxoвниx iнститyцiй; iдeoлoгiчна платфopма, ввд якoï залeжить oсвiтньo-виxoвна кoнцeпцiя дepжави. Цi чинники e одними з ^ов^нт фактopiв впливу на освиню галузь, особливо на пeдагoгiчнi навчальш заклади, oскiльки вчитeль peалiзoвye важливу сyспiльнy мiсiю - виxoвання молодого поколшня, майбутнього дepжави. Тому opгани дepжавнoï влади стають iнiцiатopами oсвiтнix peфopм.
Зважаючи на тe, що на фopмyвання гoтoвнoстi вчитeлiв до peалiзацiï виxoвниx фyнкцiй впливають суспшьно-полиичт чинники, oсвiтнi peфopми i шдагопчт iннoвацiï, найважливiшими кpитepiями пepioдизацiï poзвиткy пiдгoтoвки пeдагoгiчниx пpацiвникiв до вжовання e так1: змiна oсвiтньo-виxoвнoï кoнцeпцiï дepжави та iдeoлoгiï кpаïни, ввд якoï залeжить суть цieï кoнцeпцiï; змiна сyспiльнo-пoлiтичниx чинник1в, що впливають на освиньо-виxoвнy кoнцeпцiю дepжави; peфopми вищoï пeдагoгiчнoï й загальнoï oсвiти; закoнoдавчi акти, як1 зумовлюють пiдxoди щодо виxoвання; poзвитoк oсвiтнix тexнoлoгiй y навчальниx закладаx.
Каpдинальнi змiни в польському сyспiльствi, що poзпoчалися в 1989 p., зoкpeма пepexiд вiд тoталiтаpнoгo до дeмoкpатичнoгo yстpoю, започаткували новий eтап y poзвиткy oсвiтньoï галуз^ здiйснeння peфopм загальнooсвiтньoï та вищoï школи i poздiлили два важливi пepioди в тдготовщ майбyтнix yчитeлiв. Cамe такий пepioд з 1945 p. до 1989 p. виoкpeмлюe I. Œ^^yx [9, с. 12], дoслiджyючи poзвитoк пeдагoгiчнoï oсвiти y Пoльщi. 1989 p. став вepxньoю мeжeю rapio^ (1956-1989 pp.) y пepioдизацiï poзвиткy пoльськиx вищиx пeдагoгiчниx шк1л К. Бши^^ [1, с. 167].
Виoкpeмлeний пepioд дoцiльнo назвати тоталiтаpно-унiфiкацiйнuм (1945-1989 pp.), оскшьки в цeй час юнував тoталiтаpний peжим i ввдбулася yнiфiкацiя навчальниx планiв, пpoгpам тдготовки вчитeлiв та виxoвання шкoляpiв. В yмoваx так званoï сoцiалiстичнoï Пoльщi вiд к1нця 1950-x poкiв завданнями вчитeлiв було виxoвання iдeйниx, oсвiчeниx i кyльтypниx гpoмадян, патpioтiв Пoльськoï Иаpoднoï Рeспyблiки, вiдданиx спpавi побудови сoцiалiзмy i миpy [12, c. 215].
Цeй пepioд e сyпepeчливим щодо фopмyвання виxoвниx цiннoстeй. З одного боку, y поколшня сoцiалiстичнoï доби фopмyвалися фанатична вiдданiсть деалам кoмyнiзмy, атeïстичнi пepeкoнання, а з шшого - спoстepiгалися i позитивн тeндeнцiï, зoкpeма poзвитoк загальнoлюдськиx чeснoт: чeснoстi, пopяднoстi тощо. Иа жаль, часто подвшна мopаль сyспiльства зводила пpoгoлoшeнi цiннoстi лишe до дeклаpyвання, на що вказye А. Василюк, спиpаючись на poзвiдки польського науковця Б. Cyxoдoльськoгo: «Цшями сoцiалiстичнoгo вжовання були пiдгoтoвка дiтeй i мoлoдi до активнoï yчастi y ^омадському та кyльтypнoмy життi, до бeзкopиснoгo слyжiння власному наpoдy та бopoтьби за спpавeдливiсть i сyспiльний poзвитoк; пpистoсyвання молодого пoкoлiння до пpoфeсiйнoï poбoти; забeзпeчeння всeбiчнoгo i гаpмoнiйнoгo poзвиткy кoжнoï дитини». Gдина деолопя, яка дoмiнyвала в сyспiльствi i ш була визнана бiльшiстю насeлeння, зумовлювала надмipнy iдeoлoгiзацiю навчання й виxoвання. Виxoваний на такиx засадаx майбyтнiй пeдагoг фopмyвав особислсть учшв, пoзбавлeнy кpитичнoгo мислeння щодо спpийняття дшсносп [3, с. 222].
Осшльки за доби сощатзму польська шдагопка як наука пepeтвopилася пepeважнo на ^оттан^ кoмyнiстичнoï iдeoлoгiï, втpатила з поля зopy цiлiснy людину, oпoсepeдкyвала i зцeнтpалiзyвала ïï, y пeдагoгiчниx ВИЗ була зyнiфiкoвана пiдгoтoвка вчитeлiв до виxoвнoï poбoти з учнями. Як зазначаe Я. Мopiтз, за такт умов, бeзпepeчнo, було втpачeнo сyб'eкт виxoванця, а сфopмoвана систeма дiяла дeмopалiзyючe на вчитeлiв, знищуючи ïxню автoнoмнiсть, самoстiйнiсть, oпepативнiсть мислeння i твopчиx дiй [5, с. 13].
Иижньою мeжeю дpyгoгo ^pio^ e 1990 p., коли були запoчаткoванi дeмoкpатичнi змiни в освт Пoльщi, y peзyльтатi якиx ВИЗ oтpимали автoнoмiю i бiльшe мoжливoстeй для здiйснeння навчальнoï та наyкoвoï дiяльнoстi [10, с. 315]. У цьому ж poцi пpoвeдeнo peфopмy вищoï oсвiти, яка спpияла в^^истю пpиватниx ВИЗ. Пeдагoгiчна наука поступово почала poзвиватися як пepсoналiстична, пpeдмeтoм виxoвання стала oсoбистiсть.
У 1999 p. ^йм Пoльщi пpийняв закон ^о peфopмy сepeдньoï та вищoï школи. Иим запpoваджyвалися змiни в систeмi oсвiти, а також щодо вдoскoналeння навчальниx пpoгpам, oпiки над диьми, yпpавлiння oсвiтoю та ïï фшансування, oцiнювання yчнiв, пiдгoтoвки вчитeлiв. Пpoтe виpазнo спoстepiгалася нeстача вжовнж пpoгpам, тoдi як y ^mm зpoстали сepeд мoлoдi агpeсiя, наpкoманiя, злoчиннiсть та iншi нeгативнi суспшьт явища [10, с. 315]. oднieю важливою пoдieю, яка зумовила визначeння вepxньoï мeжi пepioдy, e ^^дюння Пoльщi до Болонського ^овдсу, що спpиялo стpiмкoмy пoшиpeнню в Rpàm eвpoпeйськиx виxoвниx цiннoстeй. Щ змiни пoвиннi були спpияти пpистoсyванню oсoбистoстi до пoтpeб pинкy ^ащ як y Пoльщi, так i в дepжаваx GC.
Пepioд, який тpивав iз 1990 p. до 1999 p., доцшьно назвати демокpатuчно-пошуковuм, осшльки йому властивi дeмoкpатичнi пepeтвopeння в сyспiльствi загалом та в освггнш галyзi зoкpeма, числeннi шшльт peфopми (1991 p., 1993 p., 1996 p., 1999 p.). Пpoтe зазначeнi пpoцeси нe завepшилися ствopeнням дoскoналoï пpoгpами виxoвання yчнiв, осшльки сepeд мoлoдi пoшиpювалася залeжнiсть ввд алкоголю, наpкoтикiв, збiльшyвалася кiлькiсть випадшв агpeсiï та злoчинниx пpoявiв [10, с. 315].
nep^ iз 2000 p. до 2012 p. можна назвати теxнологiчно-iнтегpацiйнuм, аджe в вдй час стpiмкo poзвиваються нoвiтнi iнфopмацiйнo-кoмyнiкацiйнi тexнoлoгiï в навчальниx закладаx, y тому чи^ пeдагoгiчниx. Кpiм того, пoглиблюeться тeндeнцiя спpямoванoстi систeми вищoï oсвiти до вимог pинкy ^ащ, що ствopюe нeoбxiднiсть запpoваджeния змш до виxoвниx пpoцeсiв. Виxoвним деалом стаe iнiцiативна, yспiшна, твopча, eнepгiйна oсoбистiсть. Cтoсoвнo вищoï пeдагoгiчнoï школи, то активно в^оваджуються нoвi тexнoлoгiï, мeтoди, тexнiки, фopми в тдготовщ майбyтнix yчитeлiв. Також y вдй час було oнoвлeнo «Каpтy вчигеля» - один з oснoвниx дoкyмeнтiв, якими кepyeться y свош дшльносп польський пeдагoг. Головною тeндeнцieю rapio^ e пiдгoтoвка вчитeля до всован™ сoцiальнo активного учня, а пpoвiдним завданням школи - пiдгoтoвка до участ в суспшьному, eкoнoмiчнoмy, кyльтypнoмy житп ^аши.
У тexнoлoгiчнo-iнтeгpацiйнoмy пepioдi дoцiльнo виoкpeмити два eтапи: 2000-2004 pp. i 2005-2012 pp. Пepший eтап xаpактepизyeться навчанням стyдeнтiв на засадаx Болонського пpoцeсy, викopистаниям iнфopмацiйнo-кoмyнiкацiйниx тexнoлoгiй y пpoцeсi пiдгoтoвки вчитeлiв до виxoвнoï poбoти, poзвиткoм стyдeнтськoгo самoвpядyвания та oсepeдкiв кyльтypи як чиннишв виxoвания oсoбистoстi майбутнього шдагога. Teндeнцiями дpyгoгo eтапy e poзвитoк eвpoпeйськиx виxoвниx цiннoстeй y загальнooсвiтнix навчальниx закладаx та пiдгoтoвка вчитeлiв до фopмyвания u^x цiннoстeй, пoглиблeния псиxoлoгo-пeдагoгiчнoгo вишколу майбyтнix yчитeлiв y ВИЗ, poзвитoк виxoвниx тexнoлoгiй y закладаx oсвiти. Рyбeжeм стало пpиeднання Пoльщi до GC y 2004 p., що с^ияло подальш1й iнтeгpацiï пoльськoï oсвiти з Gвpoпeйським освггшм пpoстopoм.
Вepxия мeжа пepioдy пов'язана з poзпopяджeниям мiнiстpа науки i вищого шшльництва вiд 17 ичня 2012 p. щодо стандаpтiв тдготовки майбутнього вчигеля. Вiдпoвiднo до цього дoкyмeнта пpoфeсiйнiй тдготовщ було надано модульного xаpактepy, змiнилися пiдxoди до опанування псиxoлoгo-пeдагoгiчниx дисциплiн та opганiзацiï пeдагoгiчнoï пpактики, пiдвищилася poль пpактичнoгo вишколу тощо [13].
Оск1льки Польща та Укpаïна мають спiльнi iстopичнi кopeнi, пoдiбнe гeoгpафiчнe пoлoжeния, тpивалi кyльтypнo-oсвiтнi зв'язки, то ваpтo пopiвияти poзвитoк пiдгoтoвки вчитeлiв до виxoвнoï poбoти i з'ясувати, чи виoкpeмлeнi пepioди спiвпадають з eтапами те^з^у
педагопчно1' освии в Укpaïнi. Hеобxiдно зазначити, що виxовнi цшносп y повоeнний пеpiод (дpyгa половина ХХ ст.) 6ули майже однаковими: вжовання любовi до бpaтнix нapодiв, iгноpyвaния пaтpiотичниx почyттiв, фоpмyвaния aтеïстичниx поглядiв тощо. Домiнyвaли необгpyнтовaне возвеличения сустльного yстpою, зaмовчyвaния iдеологiчниx та економiчниx пpоpaxyнкiв, вiдсyтнiсть свободи совюп, волевиявления, слова, пpaв людини та in
Кiнець 1980-x pокiв ознаменувався pyйнyвaниям тотaлiтapизмy i пеpеxодом до демокpaтичного yстpою. Цей пеpiод став пеpеломним у pозвиткy обоx деpжaв. Укpaïнa в 1991 p. стала незалежною, а Польща двома pокaми paнiше пеpейшлa на демокpaтичний шляx pозвиткy. Цi пpоцеси зумовили численш освiтнi pефоpми. О6идв1 деpжaви ^агнули виxовyвaти молоде поколiния на зaсaдax пaтpiотизмy, aльтpyïзмy, соцiaльноï активност тощо. ^оте в Укpaïнi так i не вдалося на деpжaвномy piвнi ствоpити виxовнy концепцiю, яка була б визнана вима виxовними шститущями i дала pеaльнi pезyльтaти. Ha жаль, показники негaтивниx явищ сеpед молодi не зменшилися, що спонyкae до потоку шляxiв удосконаления вжовання та тдготовки мaйбyтнix yчителiв до його pеaлiзaцiï з ypaxyвaниям полiтичниx i соцiaльниx чинник1в.
Як у Польщ1, так i в У^аш к1нець ХХ ст. - це пош^ени^ новiтнix iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйниx теxнологiй, а у вищiй педaгогiчнiй школi - масове викоpистaния iнтеpaктивного, пpоектного навчания, yпpовaдження новиx методiв та пpийомiв виxовaния. Отже, нaбyвae актуальносп спiльнa pоботa нayковцiв обоx деpжaв щодо pозpобления новиx стpaтегiй вжовання, взaeмного обмiнy позитивними iдеями i ^а^тичними здобутками. Haдбaниями польсько1' системи тдготовки вчителiв e опанувания педагопчною дiaгностикою та теpaпевтичними навичками, оскшьки виxовaтель у зaклaдax освiти Польщi - ще й поpaдник та откун.
Отже, у pозвиткy тдготовки вчителш у педaгогiчниx ВHЗ Польщ дpyгоï половини ХХ -початку ХХ1 ст. доцiльно виокpемити тpи raprnOT: 1) 1945-1989 pp. - тотaлiтapно-yиiфiкaцiйний; 2) 1990-1999 pp. - демокpaтично-пошyковий; 3) 2000-2012 pp. - теxнологiчно-iнтегpaцiйний.
Основними кpитеpiями для визначення вкaзaниx пеpiодiв e змiнa осв^то-в^овно!' концепцiï деpжaви та iдеологiï ^аши, вiд якоï залежить суть ^eï концепцiï; змiнa сyспiльно-полiтичниx чинник1в, що впливають на освiтньо-виxовнy концепцш деpжaви; pефоpми вищоï педaгогiчноï й зaгaльноï осв1ти; зaконодaвчi акти, як1 зумовлюють пiдxоди щодо виxовaння; pозвиток освiтнix теxнологiй у нaвчaльниx зaклaдax тощо.
Пpовiднi теиденцiï пеpшого пеpiодy - вплив тотaлiтapного pежимy й комyиiстичноï iдеологiï на виxовaння студентов педaгогiчниx ВHЗ та ïx вiдповiднa тдготовка до виxовноï pоботи з учнями.
Дpyгомy пеpiодy пpитaмaниi: змiнa вжовнж пpiоpитетiв та цiнностей в yмовax пеpеxодy до демокpaтичного yстpою; вiдкpиття пpивaтниx педaгогiчниx ВHЗ; пошуки ефективноï системи зaгaльноосвiтньоï та вищоï педaгогiчноï школи, а також виxовноï ^о^ами фоpмyвaння осо6истост1; ствоpення пеpсонaлiстичноï педагогики, пpедметом вивчення якоï e особистють.
У тpетьомy пеpiодi вiдбyвaлися: тдготовка вчителя до вжовання учн1в ввдповвдно до потpеб демокpaтичного eвpопейського суспшьства; пpискоpений pозвиток у вищиx педагопчиж та зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдax новiтнix iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйниx теxнологiй; викоpистaния aктивниx метод!в виxовaния, iнновaцiйниx фоpм i теxнiк; акцентувания pолi на виxовнiй функци вчителя у зв'язку з1 зpостaнням злочинност1 та негaтивниx явищ в освиньому сеpедовищi.
Hезвaжaючи на ^о^естт тенденцiï у п1дготовц1 мaйбyтнix учител!в до виxовноï pоботи з учнями в доугш половин1 ХХ - на початку ХЕХ ст., збеpiгaють aктyaльнiсть пpоблеми виxовaния й pозpоблення виxовниx пpогpaм на деpжaвномy piвнi та ïx pеaлiзaцiя у навчально-виxовномy пpоцесi вищиx педaгогiчниx та зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдiв. Усуненню недолтв у фоpмyвaннi готовност1 мaйбyтнix учител!в до пpофесiйноï д1яльност1 спpиятимyть обмш досв1дом м1ж науковцями i педагогами зapyбiжниx деpжaв та eвpоiнтегpaцiйнi пpоцеси.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiницькa К. М. Розвиток вищж педaгогiчниx шкш у Республщ Польща (дpyгa половина ХХ -
початок ХХ! ст.): [моногpaфiя] / К. М. Бшицька. - Хмельницький: Видавець ФОП Цюпак А. А.,
2013. - 239 с.
2. Бондаренко О. О. Оргашзацшно-педагопчш засади дiяльностi утверситетських осередюв культури в Польщi: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. О. Бондаренко. - Суми, 2012. -20 с.
3. Василюк А. В. Тенденцп реформування шкшьно! освгга Польщi (ХХ - початок XIX ст.): дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / А. В. Василюк. - К., 2011. - 462 с.
4. Майборода В. С. Розвиток ушверситетсько! освгги та науки в польщг (юнець ХХ - початок ХХ1 столптя): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / В. С. Майборода. - К., 2011. - 24 с.
5. Морпз Я. Система професшно! тдготовки вчителя i шляхи !! оптишзаци в умовах розвитку сучасно! освгга Польщi: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 / Я. Морпз. - К., 2004. - 43 с.
6. Нестеренко I. Б. Модершзащя змкту вищо! педагопчно! освгга в Польпц за умов европейсько! штеграцп: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / I. Б. Нестеренко. - Суми, 2014. - 20 с.
7. Словник шшомовних слгв. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.jnsm.com.ua/ures/book/index.shtml
8. Сухомлинська О. В. 1сторико-педагопчний процес: тдходи до загальних проблем / О. В. Сухомлинська. - К.: А.П.Н., 2003. - 68 с.
9. Шемпрух I. Тенденцп розвитку педагопчно! освгга вчш^в у Польщi (1918-1999 рр.): автореф. дис. .д-ра пед. наук: 13.00.04 / I. Шемпрух. - К., 2001. - 43 с.
10. Draus J. Historia wyshowania. Wiek XIX i XX. T. 2 / Jan Draus, Ryszard Terlecki. - Krakow: Wydawnictwo WAM, WSFP „Ignatianum", 2005. - 333 s.
11. Nowak M. Teorie i koncepcje wychowania / Marian Nowak. - Warszawa: Wydawnictwo Akademickie i Profesjonalne, 2008. - 580 c.
12. P^cherski M. Organizacja oswiaty w Polsce w latach 1917-1969. Podstawowe akty prawne / M. P^cherski, M. Swi^tek. - Warszawa, 1978. - 411 s.
13. Rozporz^dzenie Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyzszego z dnia 17 stycznia 2012 r. w sprawie standardów ksztalcenia przygotowuj^cego do wykonywania zawodu nauczyciela / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20120000131.
УДК 378.011.3 - 051(44) (043.3)
Т. Г. ХАРЧЕНКО
РОЗВИТОК П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ У ФРАНЦЫ В ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 ХХ СТОЛ1ТТЯ
np0aHanÍ30eaH0 oco6nueocmi розвитку тслядипломноi педагогiчноi oceimu у Францп в другш половит ХХ ст. Виявлено основт етапи цього процесу: eid появи перших короткострокових i довгострокових стажувань для вчumелiв-прaкmuкiв до оргатзацп таких форм прoфеciйнoi тдготовки, як утверситетсью конференцй, нацюнальт семтари, лтт утверситети тощо.
Ключовi слова: Франтя, тслядипломна педaгoгiчнa освта, етапи розвитку, вчитель, утверситет, утверситетський тститут з прoфеciйнoi тдготовки вчumелiв.
Т. Г. ХАРЧЕНКО
РАЗВИТИЕ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ ВО ФРАНЦИИ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ ХХ СТОЛЕТИЯ
Проанализированы особенности развития последипломного педагогического образования во Франции во второй половине ХХ века. Выявлены основные этапы этого процеса: от появления первых краткосрочных и долгосрочных стажировок для учителей-практиков до организации таких форм профессиональной подготовки, как университетские конференции, национальные семинары, летние университеты и др.
Ключевые слова: Франция, последипломное педагогическое образование, этапы развития, учитель, университетский институт по профессиональной подготовке учителей, университет.
