CC BY
36
УДК 37.014:159.955(519.5)
Ольга ГОРБАЧУК-НАРОВЕЦЬКА
Ф1ЛОСОФ1Я ДЛЯ Д1ТЕЙ: П1ВДЕННОКОРЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д
Стаття представляе огляд iдей професора Нащонального утверситету Гьонсан Джин Ван Парка стосовно доцiльностi викладання фшософи для дтей, починаючи з початковог школи. Проаналiзовано його концепцт демократич-ног громадянськог освти через фыософт. На основi проведеного професором Парком май-стер-класу з «Фыософп для дтей» визначено мету, тдгрунтя, основт етапи здтснення фi-лософського заняття з дтьми, функцп вчите-ля, допомiжнi матерiали. Ключовими складовими таког роботи е стльний по-шук розв 'язання апорп, тренування критичного, креативного та дбайливого мислення, читання та обговорення адаптованих фыософських текстiв.
Ключовi слова: демократична освта, фiлософiя для дтей, критичне мислення, навчання емощям, навички пошуку.
1нтенсивний соцiально-економiчний розвиток сучасного суспшьства фор-муе вщповщш вимоги культурно-осв^нш сфер^ яка откуеться вихованням та навчанням i забезпечуе умови подальшо! устшно! дiяльностi людини. Вщте-пер найосновшшим завданням ще! галузi визначаеться сприяння становлен-ню громадянина, здатного мислити вшьно, критично та анал^ично, здатного приймати гнучю ршення та швидко розв'язувати рiзнi проблемнi ситуаци. Запорукою здiйснення тако! функци е яюсна фiлософська освiта.
Ще у юнщ 60-х рокiв ХХ стол^тя американський педагог Метью Лiпман у сво!й фундаментальнiй працi «Вщкриття фшософи» доводить можливiсть та необхiднiсть викладання фшософи не лише у школ^ але й для дiтей дошкшь-ного вiку [1]. Дослiдження його 1нституту вдосконалення фшософи для д^ей (Institute for the Advancement of Philosophy for Children) на базi Ушверситету Монтклер здiйснюються задля безперервних розробок адаптованих курЫв «Фiлософiя для д^ей» для 50 кра!н св^. Сьогоднi ЮНЕСКО проводить
цiлеспрямовану дiяльнiсть з метою популяризаци фшософи та И штеграци у дошкiльнi та шкшьш навчальнi програми у тих державах, де вона з певних причин не вивчаеться, а також з метою пщтримки викладання фшософи там, де це за певних умов стае неможливим. Результати тако! пол^ики представле-нi у численних офщшних звiтах ЮНЕСКО: «Фшософiя: школа свободи» [2], «Рекомендаци з викладання фшософи у Gвропi та Пiвнiчнiй Америщ» [6], «Викладання фшософи у Ази та Океани» [4], «Викладання фшософи у Африщ: англомовнi кра1ни» [3], «Викладання фшософи у Латинськш Америщ та Карибському регiонi» [5].
В Укра1ш, на жаль, дiйсно фшософсью курси викладаються переважно на рiвнi вищо1 освiти. Наявний у навчальних програмах старших класiв се-редньо1 школи предмет пiд назвою «Людина i свiт» мае на мет представляти узагальненi знання з фшософи, пол^ологи, сощологи, культурологи тощо. Однак у дшсност учнi найчастiше отримують уривчастий теоретичний мате-рiал. Розвиток же практичних умiнь та навичок - маеться на уваз^ навичок критичного, анал^ичного мислення - практично не здшснюеться або через брак часу (17-35 годин на рш), або через недостатню фахову тдготовку викладача. Тому залишаеться нагальною потреба у розробцi таких навчальних фшософських курсiв, якi б охоплювали по можливостi дошкiльну, початкову i вищу середню освiту та дшсно навчали дiтей самостiйно критично мислити, ставити запитання та шукати вщповвд, розв'язувати проблеми та приймати вщповщальш рiшення. У процесi створення вщповщних навчальних програм успiшний досвiд шших держав е прикладом для наслщування та рацiонального запозичення.
У цьому контекст при1зд до Укра1ни професора Нащонального ушверси-тету Гьонсан (Пiвденна Корея), президента оргашзаци «Фiлософiя для д^ей та молодi» у Ази та на територи Тихого океану Джин Ван Парка е актуальним з огляду на можливiсть безпосереднього знайомства iз практикою викладання фшософи у Республщ Корея. За тиждень свого перебування у нашiй кра-1ш професор Парк прочитав три лекци та провiв майстер-клас з методологи викладання фшософи для д^ей молодшого вiку.
Варто зауважити, що пiвденнокорейський вчений е учнем М. Лшмана, довгий час працював з ним в Ушверситет Монтклер. Шсля повернення до Республiки Корея вш успiшно адаптував та впровадив розроблений у США курс з «Фшософи для д^ей». На зустрiчах iз укра1нськими вченими та педагогами професор Парк постшно порiвнював осв^ш проблеми сучасно1 Укра1ни iз ситуащею у Пiвденнiй Коре1 кiлька десятюв рокiв тому. Виявляючи багато спшьних рис, фiлософ наголошував на тш критичнiй межi кризового становища суспшьства, культури та освiти, коли громадсьюсть та державнi дiячi по-виннi об'еднатися задля пошуку оптимального розв'язання проблеми. Одним
i3 таких вiдповiдальних ршень е трансформацiя yciei осв^ньо! системи вщ-повiдно до нов^шх вимог та потреб, яка включае штеграцш фiлософських дисциплiн у дошкiльний та початковий шкшьний piBHi.
За словами професора Парка, за перюд викладання фшософи дгам за-гальний штелектуальний piвень громадян Пiвденноi Коpеi значно пщвищився, покращилося демократичне виховання. Яюсна освiта стимулювала сощаль-но-економiчний розвиток краши, яка за декiлька десятилт стала однiею i3 пpовiдних держав св^ (входить до четвipки так званих «Азiатських ти^в»). Такi показники е результатом пильноi уваги чиновниюв, освiтян та пеpесiчних громадян до духовного та розумового формування д^ей.
На своiх зустpiчах професор Парк намагався роз'яснити т переваги, яю фiлософська освiта надае людинi (дитиш, молодiй особi, дорослому) у сучас-ному мiнливому та суперечливому свт. Його вiдкpита лекцiя «Демократична громадянська освiта через фшософш» ("Democratic Citizenship Education Through Philosophy"), прочитана в рамках методолопчного семшару «Фшосо-фiя, екзистенцiя, комушкащя» в 1нститут фiлософii iм. Г. С. Сковороди НАН Укpаiни, представила доцiльнiсть раннього вивчення фiлософii для формування цшсно1' громадянсько1' свiдомостi.
За словами ученого, сильна демократя неможлива без громадян, здатних до серйозно1' конструктивно!' критики. Заняття фiлософiею як сферою розви-тку мисленневих навичок найвищого порядку е необхiдним для формування та висування таких суджень. Фшософська осв^а, окpiм загального ознайом-лення iз piзними фiлософськими школами, 1хтми основними представниками та iдеями, тренуе вмiння pозумiти знання демокpатii (knowledge of democracy), усвщомлено його практикувати, налагоджувати комунiкацiю, розсудливо вирь шувати проблему спiльно або самостiйно. Устшна pеалiзацiя основно! функцii такоi осв^и - навчання мисленню - можлива за умови ii поширення на почат-кову школу.
1з раннього вiку д^и вивчають демокpатичнi цiнностi на базi сощаль-них дисциплiн. Викладання останшх здiйснюеться на основi фiлософського тдходу, вiдповiдно до якого знання е усвщомленим. Таким чином, заняття фiлософiею вiдбуваються у контекстi оцiнювання критерив демокpатичноi гpомадянськоi освiти. Результатами повинш стати здобуте усвiдомлене знання про щнносп, вмiння його застосувати на практищ та набутi навички експерта (inquiry skills).
Пеpеоpiентацiя фiлософськоi осв^и iз суто iстоpико-фiлософського дискурсу на прикладний piвень тренування мислення спричинена потребою демократичного суспшьства в автономних самостшно дiючих особистостях, якi керуються лише вiльною pацiональнiстю. Така вимога розповсюджуеться i на дiтей: вони теж мають сво! проблеми, яю повиннi навчитися виpiшувати.
Це вмiння проявляеться у здатностi до постановки питання, до здiйснення вибору з альтернативних варiантiв, до прийняття вiдповiдального ршення. Подiбнi навички дослiдника здобуваються дитиною завдяки заняттям саме фiлософiею.
Тож остання постае практикою розумно! ди. Вона забезпечуе становлення критичного, креативного та небайдужого мислення (caring thinking). Завдяки такiй контекстнш автономи особистостi демократiя здiйснюеться не як тех-нологiя (що ми бачимо зараз в Укрш'ш), а як мистецтво, пщгрунтям якого е суспшьна гармонiя. Отже, фiлософiя - i власне заняття фiлософiею - штерпре-туються також як мистецтво, мистецтво думати.
Цi теоретичнi засади здшснення фшософсько1 освiти для дiтей були практично апробоваш на майстер-клас професора Парка на Мжнародному науко-во-практичному семiнарi «Фiлософiя для д^ей: мiркуемо сумнiваючись», який вiдбувся у рамках IV Мiжнародного наукового форуму «Про сир гумаштарно! комушкаци» 28-30 жовтня 2011 року на базi Нащонального педагопчного уш-верситету iм. М. П. Драгоманова. Розпочавши з щейного пiдrрунтя, учений визначае детермiнантами навчально-викладацько1 роботи конструктивiстську, постмодерну та прагматичну парадигми. Конструктивiзм характеризуеться зо-рiентованим на студента навчанням, домiнуванням навичок мислення, звер-ненням до розвитку здiбностей спiльного пошуку. Постмодернiзм акцентуе увагу на iндивiдуальному судженнi, на контекстуальноси, на багатовимiрностi процесiв. Прагматизм - результат контекстуального знання - продукуе сприй-няття емоци як розумово1 здатностi, висувае вимогу самокорекци, пропонуе функцiональний концепт iстини, критерiем яко1 е добробут людини (американ-ський прагматизм Вiльяма Джеймса). Як наголошуе професор Парк, прагматизм сприймаеться у першу чергу у контекст здобування впливового дiевого знання (action oriented knowledge). Таким чином, навчання вже не е простим процесом засвоення готово1 шформаци (як, на жаль, в украшських школах та вузах), а перетворюеться на процедуру створення, конструювання та аналiзу знання пщ час роботи у клась
Як зазначалося вище, метою навчання фшософи, точшше фiлософуванню, е формування навичок пошуку (inquiry skills). Вони проявляються у виглядi здатностi до проблематизаци, до концептуалiзацil (прояснення), до аргумен-тацil, до уявлення, до ствпереживання, до критичного, аналiтичного та дбай-ливого (caring) знання. Важливим елементом фiлософськоl освiти для д^ей е тренування вмiння спiльного пошуку, який включае можливють слухати шшо-го, бажання здiйснювати дiалог та тдтримувати спiвпрацю, здатнiсть до самокорекци. У такш ситуацil учитель виступае у ролi помiчника (facilitator), який допомагае побудувати конструктивну спiльну роботу учнiв. Ще одним важливим завданням наставника е побудова (scaffold) системи нового знання, нових
навичок у дитини, базуючись на наявному знанш останньоь Тож роль учителя е ключовою у процес заняття фiлософieю.
Вiн, знаючи схему iдеального мислення, повинен пропонувати апорiю (не-вирiшену проблему) дитиш та проводити ïï через ус пункти схеми. Лише ви-конуючи функцiю провiдника (facilitator), провокатора, учитель зможе досягти бажаного результату - розвитку в учня навичок критичного, креативного та дбайливого (часто неусвщомлюваного) мислення. Схема щеального мислення, за професором Парком, складаеться iз таких покрокових елементiв:
1. постановка запитання
2. прояснення
3. знаходження альтернатив, формулювання гiпотез
4. аналiз очiкуваних результатiв альтернатив
5. висновок
6. вибiр найкращоï альтернативи
7. фальсифжащя (фiльтр цiеï альтернативи)
8. висновокю
Оскiльки дiти живуть у техшчному свiтi, вони повиннi бачити, чому ïx на-вчають. Зазвичай ï^ важко зрозумiти, вивчити та запам'ятати абстрактш понят-тя, тому професор Парк рекомендуе унаочнювати останш, розвiшуючи плакати iз назвами концептв у класi або вдома. Потрiбно постiйно пояснювати дитинi, яку навичку вона розвивае, що саме вивчае. Таке акцентування на техшчно-му бощ процедури навчання сприятиме бшьшому залученню дитини у процес мислення. Це у свою чергу допоможе розв'язати проблему тотального i часто безконтрольного користування комп 'ютером та сощальними мережами, якi притупляють мисленневу дiяльнiсть.
Паралельно iз засвоенням абстрактних понять учнi за допомогою наставника повиннi навчитися ставити загальш питання. У цiй ситуацп учитель мае проявити вмiння переформульовувати дитячi конкретнi питання так, щоб вони стали загальнiшими. Таким чином, крок за кроком вш повинен привести учшв до постановки найзагальшшого абстрактного запитання. У процесi подiбноï класноï роботи критичне та креативне мислення кожного з них врiвноважуеться.
Оскшьки фiлософська освiта дiтей спрямовуеться на розвиток навичок спшьного пошуку, то професор Парк придiляе особливу увагу методицi викладання саме у цьому контекста До кожного iз названих ранiше елементiв (слухання, дiалог, спiвпраця, самокорекцiя) пiвденнокорейський учений про-понуе вiдповiдну тiлесну схему поведшки. За його словами, учитель повинен на власному прикладi продемонструвати, як потрiбно уважно слухати ствроз-мовника. Залучаючи китайську методику, професор Парк радить практикувати
прямий погляд, «нашорошувати» вуха, слухати серцем (тобто пщключати свь домiсть). Пiд час постановки запитання мова тiла теж ввдграе велике значення: демонстрацiя уважностi, ввiчливостi та нейтральностi спонукае до продовжен-ня дiалогу та пошуку спшьних вiдповiдей. Професор видiляе важливiсть ще! складово! навчального процесу, оскiльки задану учителем тiлесну норму учнi згодом починають наслiдувати.
Одним iз найскладшших завдань наставника е сприяння розвитку кожного учня, а не окремих особистостей. Учитель повинен побудувати заняття так, щоб дати можлившть висловитись уам. Вiн мае створити таку атмосферу, щоб дiти, якi зазвичай вщмовчуються, змогли перебороти свiй страх. Професор Парк наголошуе на ушкальност та цiнностi умiнь кожно! дитини. З огляду на це, учитель мае сво!м завданням здшснювати вiдбiр найбiльш плiдних iдей, уникаючи ощнки знань.
Акцентуючи увагу на особливш ролi фшософи у проблематизаци, твден-нокорейський фiлософ пропонуе апелювати до уяви дитини, яка повинна по-своему поставити проблему. Учитель у такому випадку залишаеться осторонь, надае свободу вибору дгам для схоплення такого питання, яке !х дiйсно щка-вить. Однак вш повинен зумiти органiзувати роботу класу на спшьну побудову найкращого запитання, таким способом навчаючи !х взаемоди.
Професор Парк зазначае обов'язкову пщтримку в зусиллях мислення з боку суспшьства, батькiв, класу та вчителя. Одночасно iз наданням власне конкрет-них допомiжних засобiв (iнформацiйних матерiалiв, порад тощо) варто також постшно пiдкреслювати вимогу самокорегування, оскiльки дгам це даеться важко. Таким чином, лише у випадку дотримання процедури спiльного пошуку та збереження поваги до кожно! думки можливий прогрес.
Аналiзуючи матерiал, за яким здшснюеться навчання фшософи, професор Парк звертаеться до творiв М. Лшмана, спещально розроблених для дiтей вiком вщ 6 до 18 рокiв. Для вково! групи 6-7 рокiв це твiр «ЕлфЬ» ("Efie"), для д^ей вiком 8-9 рокiв твiр «Кю та Гусь» ("Kio and Gus"), 9-10 рокiв - «Шка» ("Pixie"'), 11-12 роюв - «Вiдкриття Гаррi Стоттелмейера» ("Harry Stottlemeier 's Discovery") та «Лiса» ("Lisa"), 12-14 рокiв - «Сую» ("Suki") та 15-18 рокiв - «Марк» ("Mark').
Для усiх цих розповiдей характерним е узагальнений образ фiлософа, який говорить вустами д^ей. У них вiдсутнiй аналiз i нiчого не стверджуеться. Вони лише показують, як можливо здшснювати фшософш у повсякденному життi. Це реалiзуеться через звернення до емоцшного аспекту. Зазвичай кла-сичнi фшософсью твори не залучають емоци та досввд повсякденного життя. Своерiдним новаторством М. Лшмана стало поширення його переконання в необхщному емоцiйному забарвленш процесу вивчення та здiйснення фшософи (у цьому поглядi простежуються впливи прагматизму, конструктивiзму та постмодершзму). Навчання емоцiям здiйснюеться завдяки наративному тдхо-
ду, коли учитель виразно читае текст дгам, чiтко демонструючи мiмiчно та iнтонацiйно усi емоцшш моменти. Таким чином, iстоpii М. Лшмана, запозиче-нi професором Парком для роботи з дтми у Швденнш Коре^ представляють собою навчальну модель фiлософування: iз наведенням апори та алгоритму ii виpiшення.
На останок варто вщзначити позитивнi емоци та враження, якi залишилися тсля зустpiчей iз професором Джин Ван Парком. £ надiя, що натхненш його майстер-класом освiтяни зможуть спшьно створити якiсну програму iз фшософи для украшських шкiл. Украшська освiта сьогоднi знаходиться у кризовому становищ^ схожому до того, яке система Пiвденноi Коpеi переживала кшька десятилiть тому. Варто скористатися ii досвщом реформування усiх piвнiв освь ти й всебiчного залучення фшософського матеpiалу задля гiдного штелекту-ального розвитку укpаiнських дiтей.
Л1тература:
1. Lipman, M. Discovering Philosophy / M. Lipman. - New York: Appleton-Century-Crofts, 1969. - viii, 504 p. - (Series "The Century Philosophy Series").
2. Philosophy: A School of Freedom. Teaching Philosophy and Learning to Philosophize: Status and Prospects. - Paris : United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, 2007. - 279 p.
3. Teaching Philosophy in Africa: Anglophone Countries. - Paris : UNESCO, 2009. - 59 p.
4. Teaching Philosophy in Asia and the Pacific. - Paris : UNESCO, 2009. - 83 p.
5. Teaching Philosophy in Latin America and the Caribbean. - Paris : UNESCO, 2009. - 71 p.
6. Recommendations on the Teaching of Philosophy in Europe and North America [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документа: http://sophia.eu.org/News/ Recommendations%20on%20the%20teaching%20of%20philosophy%20in%20 Europe%20and%20North%20America[1].pdf.
Ольга Горбачук-Наровецкая. Философия для детей: южнокорейский опыт.
Статья включает обзор идей профессора Национального университета Гьенсан Джин Ван Парка о целесообразности преподавания философии для детей, начиная с начальной школы. Проанализирована его концепция демократичного гражданского образования через философию. На основании проведенного профессором Парком мастер-класса по «Философии для детей»
определены цель, базис, основные этапы осуществления философского занятия с детьми, функции учителя, вспомогательные материалы. Ключевыми составляющими такой работы является общий поиск решения апории, тренировка критического, креативного и переживающего мышления, чтение и обсуждение адаптированных философских текстов.
Ключевые слова: демократическое образование, философия для детей, критическое мышление, обучение эмоциям, навыки исследования.
Olga Horbachuk-Narovetska. Philosophy for Children: South Korea
Experience.
The article represents the review of ideas of Professor of Gyeongsang National University Jin Wann Park about the teaching appropriateness of philosophy for children beginning from the elementary school. His conception of democratic citizenship education from philosophical point of view is analyzed. The goal, basis, stages of carrying out of philosophical classes for children, teacher functions, auxiliary materials are determined based on Professor Park's master-class «Philosophy for children». Common search of aporia solution, exercising of critical, creative and emotional thinking, reading and discussing of adaptive philosophical texts are the key components of such work.
Keywords: democratic education, philosophy for children, critical thinking, emotion teaching, research skills.
