CC BY
30
УДК 159.955.4:172.16(063)
Юля КРАВЧЕНКО
Ф1ЛОСОФ1Я ДЛЯ Д1ТЕЙ: ВИМОГА ЧАСУ
Огляд першого мгжнародного науково-практичного семтару «Фыософгя для дгтей» в 1нститут1 фыософсъког освти та науки Нащоналъного педагоггчного утверситету ¡мет М.П. Драгоманова: «Змти оргентиргв навчання в украгнсъкт педагоггцг» або «Програ-ма «Фыософгя для дтей» М. Лтмана: адапта-цгя свтового досвгду в укратсъкт педагогщ».
З 28 по 30 жовтня 2011 року в Нащоналъ-ному педагогичному ymeepcumemi 1мет М. Драгоманова пройшов IV Мгжнародний науковий форум «Простгр гуматтарног комуткацИ», в рамках якого працювало 6 самосттних секцгй з ргзних галузей гумантарного знання. Зроку врж оргатзатори вгдзначаютъ зростанняргвня якостг i кыъкостг учаснитв. Одним гз заходгв форуму був науково-практичний семтар «Фыософгя для дгтей: мгркуемо сумтваючисъ!», проведений також при пгдтримцг вгддглу фыософсъког антропологИ 1нституту фыософп гмею Г. С. Сковороди НАН Украгни. Експертами заходу виступили професор Гъон-сансъкого утверситету (Корея) Джин Ван Парк та досвгдчений тренер паю Донна Берк (США).
Ключовi слова: простгр гуматтарног комуткацп, фыософгя для дгтей, мислення, дискусгя.
З 28 по 30 жовтня 2011 року в Нащональному педагопчному ушверситет iMem М. Драгоманова вчетверте пройшов IV М^жнародний науковий форум «Просир гумаштарно! комушкацп», в рамках якого працювало 6 самостшних секцш з рiзних галузей гумаштарного знання. Базовий тематичний контекст заходiв вписувався в трикутник «комушкащя - дiалог - спшкування». З року в рж оргатзатори вщзначають зростання рiвня якост i кшькосп учасниюв. Одним iз заходiв форуму був науково-практичний семшар «Фiлософiя для д^ей: мiркуeмо сумшваючись!», проведений також при пщтримщ вiддiлу фшо-софсько! антропологи 1нституту фшософи iмeнi Г. С. Сковороди НАН Укра!ни.
Захщ з такою темою проходив в Укра!ш вперше i презентував втизня-
нш аудитора всесвiтньо вщому навчальну програму «Фiлософiя для д^ей», що працюе в свiтi близько 40 роюв.
Пiд час роботи семшару обговорювалися питання, пов'язанi з поширен-ням фiлософських знань i навичок фiлософського мiркування серед д^ей i пiдлiткiв, якi об'ективно сприяють розвитку творчого, рацiонального, критичного мислення; штенсифжаци морально-етичного мислення i рефлекси; активiзацil !х шзнавально1 та мовленнево! дiяльностi. У зв'язку з цим основни-ми цiлями семшару було ознайомлення викладачiв-педагогiв з шновацшними методиками навчання i викладання фшософських дисциплiн («Етика», «Есте-тика», «Лопка», «Основи фшософи», «Релтезнавство», «Iсторiя мистецтв», «Культуролопя», «Основи християнсько1 етики», «Я i Укра1на», «Громадянська освiта» тощо) в освiтнiх закладах Укра1ни на доушверситетському рiвнi.
Експертами семiнару виступили професор Гьонсанського ушверсите-ту (Корея) Джин Ван Парк та тренер вищо1 категори доктор Донна Берк зi Сполучених Штатiв Америки.
В перший день заходу свш досвщ аудитора презентувала к.фiлос.н., доцент кафедри фшософи 1нституту фшософсько1 освiти та науки Нащональ-ного педагогiчного ушверситету iменi М. Драгоманова Надiя Адаменко. Вона познайомила аудиторiю з власним досвщом впровадження програми «Фшо-софiя для дiтей» М. Лiпмана. Експериментальш заняття проводилися у шко-лi мистецтв та у звичайнiй школi м. Киева. В школi мистецтв д^и проявили високий рiвень креативност у сво1х вiдповiдях, активнiсть, защкавлешсть, смiливiсть пiд час постановки власних питань, продемонстрували iнтеграцiю пiд час проведення заняття. Останне важливо з огляду на те, що д^и були з рiз-них груп i не всi знайомi мiж собою. Заняття пройшло, на думку Нади Адаменко, устшно i результативно. Згодом дiти цiкавились, коли ще буде проведене подiбне заняття. Натомшть у звичайнiй школi заняття проходило складно. Д^и не виходили за рамки шаблонного мислення, проявляли одномаштшсть у сво1х вiдповiдях та малюнках, якi вони малювали. Однак систематичне проведення таких занять, на думку доповщача, допоможе дгам долати стереотипшсть мислення i поведшки.
Експерт зi Сполучених Штатiв Донна Берк в загальних рисах окреслила особливостi програми «Фiлософiя для д^ей» М. Лiпмана, яку вона впроваджуе в оригiнальному варiантi та за допомогою класичних текстiв фiлософа, роз-робленими ним спецiально для ще1 програми. Нинi Д. Берк працюе з вчителя-ми, якi пщвищують свою квалiфiкацiю з альтернативних методик викладання в Бостош. Д. Берк наголосила, що основними засадами ще1 освiти е критич-нiсть, творчють та турботливiсть. Така дискусiя виходить на вищий порядок мислення. Одна з глобальних цiлей програми полягае в тому, щоб дiти зрозумь ли, що 1хне життя залежить вiд того, як вони мислять, важливим принципом е
не випадковiсть, а логiчнiсть. Розмова-дискусiя в певний момент досягае такого моменту критичност^ коли народжуеться нове знання. Засадничим моментом навчання програми «Фiлософiя для д^ей» е те, що нове знання здобува-еться тд час обговорення, i дiти самi вчать один одного, спираючись на власш знання та досвiд.
Шсля коротко1 презентаци програми та власного досвщу Д. Берк провела майстер-клас класичного заняття «Фшософи для д^ей», подiливши присутнiх на групи в парах. Кожна пара мала сформулювати будь-яке питання, яке запи-сувалося на дошцi. Пiсля формулювання вЫх питань шляхом голосування було обрано одне, над яким далi i здшснювалася дискусiя. Дискусiя точилася досить гаряче. Однак на практищ аудиторiя одразу не зрозумiла, що е метою заняття. I питання нерозумшня прямо й було сформульовано учасниками. Модератор знову повернулась до пояснення сут методу, пiсля чого дискуая продовжилася вже iз захопленням.
Наступного дня майстер-клас i лекцiю провiв професор Джин Ван Парк. У свош лекцiï професор наголосив на особливш ролi вчителя, який мае уважно вщслщковувати всi порухи «розумування» дiтей i провокувати ïï до виражен-ня власних думок. Вчитель вчить конструювати знання. Саме в цьому е його мiсiя. Як вже говорила попередньо Д. Берк, спираючись на те, що дитина знае, треба створити царину виклику, в якш розгорнеться дискуая. Спираючись на власний досвщ, професор Парк говорить, що д^и iз захопленням ставляться до можливост вибудовувати свое мислення i власну точку зору.
Донна БЕРК
Для мене було великою честю брати участь в першому мiжнародному се-мiнарi «Фiлософiя для дiтей в Украïнi: перспективи розвитку» , що проходив у Киевi з 28 по 30 жовтня 2011 року в Нащональному педагопчному ушвер-ситетi iм. М.П. Драгоманова.
Я е фахiвцем зi Сполучених Шта-тiв з навчання та навчальних програм за методом Лшмана. Для мене велика честь вщдати данину поваги роботi Метью Лiпмана i подiлитися сво1'м до-свiдом з викладання фiлософiï на доушверситетському рiвнi, бо я вважаю, що фiлософiя забезпечуе етичш засади розвитку освiти. Мислення е потужним актом i наша здатшсть думати вносить значний внесок у розкв^ демократи та розвивае суспшьство.
Метью Лшман бачив необхщшсть в змiнах системи освiти i визначну роль фiлософiï в здшсненш цих змiн. Лiпман заснував 1нститут Розвитку Фiлософiï для дiтей у 1960 рощ та став тонером розробки навчальних програм i науко-вих дослiджень доунiверситетськоï фiлософiï в державних школах штату Нью-Джера, США. Успiшнiсть учнiв помiтно покращилася з усiх дисциплiн i д^и були щасливi i з нетертнням чекали «практик» фiлософiï в школь
Вщмовившись вiд панiвних понять про те, що д^и не здатш до комплексного мислення, Лшман поставив за мету дослщити разом iз дiтьми можливос-тi 1хнього критичного мислення i логiки. Вш виявив не тiльки те, що маленью дiти володiють вродженими можливостями вивчення комплексу фiлософських концепцiй i мислити конкретно i абстрактно, вони народжуються фшософами, якi могли б за допомогою практики змщнити i розширити своï можливостi, за умов якомога бшьш раннього освiтнього досвiду. Лiпман розробив основу для вщновлення, яку вiн назвав «втраченим вимiром» освiти i активiзував метод сократичного дослщження в класi.
Лiпман перетворював клас в спшьноту дослiдникiв (СД), в якш мае культи-вуватися критичне, творче мислення та тклування. Керуючись певним набором принцитв, учитель, як досвщчений фасилiтатор, уособлюе Сократа, вiн/вона стае провокатором того, що СД разом шукае iстину. Дослщження та висновки М. Лшмана спровокували реформи в освiтi та вщродили значний iнтерес та повагу до фшософського мислення. Його турбота про те, як д^и мислять, по-вага до ïхнiх фiлософських здiбностей е неперевершеною. «Вiд дiтей не мож-на очiкувати продуктивностi фiлософськоï дискуси, якщо не дотримуватись цих чотирьох умов у класк вщдашсть фiлософському дослiдженню, уникання iдеологiчноï обробки, повага думки д^ей, виклик довiри дiтей».
Фiлософiя змiцнюе соцiальнi, емоцшш та iнтелектуальнi м'язи i вщновлюе природну цiкавiсть, здивування, прагнення ввдкритпв дитини, тобто засобiв для створення бази знань. Освiта, яка включае iнструментарiй фiлософа, кра-ще готуе дитину - майбутнього дорослого орiентуватися в невпинному потоцi iнформацiï та нових можливостей, формуючи досконалу особистшть. Жодна iнша iнтелектуальна дисциплiна не може сформувати основнi фундаменталь-ш навички логiки та мiркувань, шструменив толерантностi, саморефлексiï та самокорекц^.
Вся повнота штелектуальних сил припадае на нашу здатшсть мiркувати, робити судження, конструювати, вщтворювати себе та шших. Жодна iнша дис-циплiна не робить мислення видимим та не вимагае нашоï культурнохУрелящй-ноï пошформованоси або надихае нас стати турботливими та спiвчутливими. Методика Лiпмана в даний час практикуеться бiльш шж в 50 кра1нах свiту, а також адаптуеться та розвиваеться в усьому свт з моменту ïï створення.
Я отримала задоволення вiд штелектуально1 вiртуозностi цього важливого першого семiнару i, зокрема, вщ вдумливостi та помiркованостi студенев в 1х-нiх висловах стосовно життя. Ми всi подiляeмо спiльнi занепокоення i пошуки кращих освiтнiх практик. Ми подшяемо надiю, що майбутш поколiння мати-муть демократичне та стабшьно зростаюче середовище, в якому отримають засоби для ще бшьшого розвитку 1хньо1 людяностi. Навiть бшьше - сподiва-юсь, що «втрачений вимiр» в галузi освiти буде вщновлено, щоб вся сутнiсть дитини (сощальна, емоцiйна, iнтелектуальна i духовна) була заохочена зрос-тати оргашчно. Ця мета однозначно залишаеться в центрi нашо! полiтики в галузi освiти i практики.
Мо! роздуми пiсля семiнару переконливо i грунтовно базуються на «перспективах розвитку» i майбутньому освiти. Чи будемо ми використовувати нашi минулi досягнення i невдачi з силою штелектуального пошуку i натхнен-ня? Д^и i дорослi мають потребу в шструментах фшософп критично вивчати як штелект, так i натхнення, щоб мати при собi повний комплекс розвинутих можливостей для уяви i створення кращого життя, кращого суспшьства.
Можливо це було перше знайомство з методикою натхненого мислення Лiпмана для деяких учасникiв цього семшару. Було сформовано критичне, творче i турботливе товариство дослiдникiв. Спшкуючись, ми дослiджували, хоча й стисло, що означае бути освiченою людиною. У динамiчному проце-сi практикування фшософп разом, можливо, ми знову вщкрили, що означае повною мiрою бути частиною людства. Немае бшьшого задоволення в осв^-ньому досввд, нiж участь у товариствi дослщниюв, залучаючи, виявляючи та вiдображаючи знання, i немае кращо! моделi рiвноправного i справедливого суспiльства.
Я висловлюю свою глибоку подяку доцентам кафедри фшософп Нади Ада-менко та кафедри культурологи Юли Кравченко за !хню роль першопрохщщв у впровадженш цього напрямку, а також професору Джин Ван Парку з Нащо-нального унiверситету Гьонсан за його незмшну пiдтримку i внесок у просу-ваннi фшософп для д^ей у свiтi.
1нтерв'ю Юли Кравченко з професором ф1лософГГ Нац1онального утверситету Гьонсан (Корея) Джин Ван Парком
1. Розкажть, як Ви познайомилися з Фiлософieю для дiтей i де Ви навчилися цШметоди?
Наприкшщ 1970-х роюв в Коре1 з'явилася книга Метью Лшмана «Зрос-таемо з дтми?». Вона викликала зацiкавлення серед освiтян. У 1982 рощ я
був шкшьним вчителем i цiкавився проблемами морального виховання. Ми з колегами оргашзували клуб фшософсько1 освiти в Сеулi. З 1968 по 1981 в Коре1 вже юнували фiлософськi дослiднi групи. Ми вс були випускниками Нацiонального педаго-гiчного унiверситету Сеула. Але, насправд^ ми не знали, як викладати фiлософiю в класi. Так, з 1989 року ми почали публ^вати одну юторш в тиждень для батьюв та учнiв у щоденнш газе-тi, що була одшею з найбiльших газет в Коре1. I, нарештi, за рiк ми опубл^вали книгу «Що-денник Нома», який дуже швидко став бестселе-ром. Оскшьки це стало популярним, багато людей хотши б знати бшьше про фiлософiю в класi. КБ8 - головний нацiональний медiа холдинг та-кож зацiкавився програмою «Фшософи для дь тей», але у нас не було достатньо1 шформацп i навичок навчання. Ось чому на початку 1990 року ми прийняли рiшення брати участь у науковш конференцп з Фшософи для д^ей, оргашзовано1 при Державному ушверситет Монтклер, 1АРС - 1нститутом удосконалення фшософи для дiтей та Менхемськш конференцп. Ми також перекладали публжаци 1АРС. I таким чином стали активно впроваджувати програму «iлософiя для дiтей»
2. Ви знали М. Лiпмана особисто. Що ви можете сказати про нього як
про особисткть та профестнала?
Я зустрiв пана Лшмана пщ час вщвщування Державного ушверсите-ту Монтклер. Вш був великим ентузiастом у викладанш фiлософil для дi-тей. У той час машфест наших фшософських клубiв був таким: «Ми на вари революци людини», i всiма сво1ми дiями вiн нагадував менi цi слова. Пiд час розмови я вщчував його сильну пристрасть до фiлософськоl освiти для д^ей, а також його мрп про майбутне. Вiн був не дуже говiркий. Вiдповiдав лише на мо! запитання. Його стиль розмови не був авторитарним, але вш мав силу рухати людей вперед задля спшьно1 мрil революцil людини.
У 1995 рощ, коли я вже був професором в ушверсшеп, я виршив провести академiчний рш у Державному унiверситетi Монтклер. Протягом цих пiвтора рокiв у мене була можливють зустрiтися з багатьма вщомими професорами i вченими з усього св^. Iнодi ми грали в пiнг-понг з паном Лшманом. Вiн не був гарним гравцем, але надзвичайно цiкавим компаньйоном.
З шшого боку, я можу сказати, що вш був працьовитою людиною. Профе-сор приходив до шституту о 9 ранку i заюнчував роботу о 5 годинi вечора. Iнодi
ми обговорювали засади програми «Фшософп для дiтей». Вш дуже тiшився iнтересом до сво1х iдей, особливо з боку представниюв азiйського регiону.
Я вважаю, що вш був вiдкритою особистiстю i великою людиною. Вiн брав участь у Другш свiтовiй вiйнi i в той же час читав книги Дью1, якi пiзнiше вплинули на його уявлення про Фшософш для дiтей.
Якщо говорити в цшому, вiн виглядав як джентльмен, з елегантною та по-вшьною вимовою i поставою. I я був дуже вдячний, що вш дозволив меш взяти участь в його випускному класi. Я з насолодою згадую той час, який я провiв в унiверситетi.
3. Ви продовжуете практикувати методику М. Лiпмана у класичному варiантi чи за роки модифжували и?
Звичайно, що за роки класична модель М. Лшмана дещо змшилася. Цього вимагали культурно-ментальш вiдмiнностi Сходу i Заходу. Зокрема, варто сказати про свята, вони засноваш на релшйних i культурних традицiях, корейцi, наприклад, не мають Хеллоу1на. Згiдно з конфущанською культурою, вдома дiти повинш бути дуже дисциплiнованими i слухатися сво1х батькiв. 1но-дi корейським студентам важко зрозум^и рiзнi культурш вiдмiнностi Сходу i Заходу.
4. З дтьми i молоддю якого вжу Ви працюете? Аудиторiя якого вшу е найулюбленШою для Вас? Адже в будь-якому вщц дiти сприймають дшстсть по^зному, сприймають себе, ^ можливо, у вас е власн спо-стереження з цього приводу?
Я маю самий рiзноманiтний досвщ роботи з дитячою та молодiжною ауди -торiею: вщ дитячого садка до студенев. Моя найулюблешша аудиторiя це д^и 3-го класу (9-10 роюв). Дiти старшого в^ починають втрачати iнтерес або шшим словами допитливiсть як до оточення, так i до формулювання фiлософ-ських питань.
5. Ви були вще-президентом Мiжнародноi оргатзаци з Фтософи для ди тей. Як ви оцтюете свш внесок у просуванш програми «Фiлософiя для дiтей» в свiтi?
Я зосередився на оргашзаци п'ятнадцято1 ювшейно1 конференци 1СР1С, що проходить кожш два роки. В дiяльностi Товариства я намагався розвивати двi речi - мiжнароднi зв'язки та проведення мiжнародного табору з фшософи для дiтей, вчителiв та батькiв, який вiдбувся у 2011 р. в Сеул1
6. Розкажть нам про новостворену Азшсько-Тихоокеанську асощащю «Фiлософiя для дimей» в липт 2011 року, президентом яког Ви е. Яю й" цШ i завдання?
Азшсько-Тихоокеанська асощащя «Фiлософiя для дiтей» була створена на 15-ш конференцп Товариства 1СР1С. Як видно з назви, географiчно вона охоплюе кра1ни Азп та Тихого океану, зокрема це - Австралiя, Гава1, Гонконг, Iндонезiя, 1ран, Японiя, Казахстан, Малайзiя, М'янма, Сшгапур, Пiвденна Ко -рея, Тайвань, Ташанд, В'етнам. Однак географiчний принцип не е головним для членства в нш. Ми ввдкрит до спiвпрацi i буди б радi бачити Укра1ну серед члешв нашо1 оргашзаци. Одна з головних цiлей оргашзацп - це розвиток мiжнародного спiвробiтництва у сферi розповсюдження досвiду впровадження програми «Фiлософiя для дiтей». Всю iнформацiю про оргашзащю можна зна-йти на веб-сайп: http://pcynap.wordpress.com/
7. Ви були ИвайНивг Мiжнародного науково-теоретичного семЫару «Фiлософiя для дiтей» в Украхт, оргатзованого в 1нститут1 фтософськогосвШи та науки Нащонального педагогiчного унiверситету теш М. П. Драгоманова. Яке ваше загальне враження про цю подю, i про Кшв в щлому?
Я вперше побував в Укра1ш, i мет надзвичайно сподобалися ця краша i люди, вразила культура. Якщо належним чином впроваджувати iнвестицiйну полiтику, то ймовiрний швидкий економiчний, а за ним i суспiльний прогрес. Я вiрю в це. Впровадження програми «Фiлософiя для дiтей» якнайкраще вщпо-вiдае нинiшнiм суспiльноосвiтнiм процесам в Украшг
Юлия Кравченко. Философия для детей: требование времени.
Обзор первого международного научно-практического семинара «Философия для детей» в Институте философского образования и науки Национального педагогического университета имени М. П. Драгоманова: «Смена ориентиров обучения в украинской педагогике» или «Программа «Философия для детей» М. Липмана: адаптация мирового опыта в украинской педагогике».
С 28 по 30 октября 2011 года в Национальном педагогическом университете имени М. Драгоманова проходил IV Международный научный форум «Пространство гуманитарной коммуникации», в рамках которого работало 6 самостоятельных секций по различным отраслям гуманитарного знания. Из года в год организаторы отмечают рост уровня качества выступлений и коли-
чества участников. Одним из мероприятий форума был научно-практический семинар «Философия для детей: рассуждаем сомневаясь!», проведенный при поддержке Отдела философской антропологии Института философии имени Г. С. Сковороды НАН Украины. Экспертами мероприятия выступили профессор Гьонсанского университета (Корея) Джин Ван Парк и опытный тренер госпожа Донна Берк (США).
Ключевые слова: пространство гуманитарной коммуникации, философия для детей, мышление, дискуссия
Yuliya Kravchenko. Philosophy for Children: Demands of Time.
Review of the first international research-practical seminar «Philosophy for Children» at the Institute of Philosophical Education and Science of National Pedagogical Dragomanov University: «Change of educational objectives in the Ukrainian pedagogy» or M. Lipman's «Program «Philosophy for Children»: adaptation of international experience in the Ukrainian pedagogy.
On October 28 to 30, 2011 the IV International Scientific Forum «Space of Humanitarian Communication» took place in National Pedagogical Dragomanov University for the forth time. There were six separate sections about different topic of the humanities. Scientific and practical seminar «Philosophy for Children: contemplate with doubt» took place in the framework of forum, supported by philosophical anthropology and philosophy of culture department of H. S. Skovoroda Institute of Philosophy National Academy of Sciences of Ukraine. Professor of Gyeongsang National University (South Korea), Vice-president of the International council on «Philosophy for Children» Mr. Jin Wann Park and Mrs. Donna Berk (USA) were the experts of this seminar.
Keywords: space of humanitarian communication, philosophy for children, thinking, discussion.
