CC BY
107
УДК 658.5:519.722
ЕНТРОП1ЙНА ОЦ1НКА ЯКОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ
МЛОДЕЦЬКИЙ В. Р. д. т. н, проф.
Кафедра менеджменту, управлшня проектами та лопстики, Державний вищий навчальний заклад "Придшпровська державна академш буд1вництва та архггектури", вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншропетровськ, Украша, тел. +38 (050) 342-20-24, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0871-2128
Анотацiя. Постановка проблеми. Менеджмент оргашзацп традицшно розглядаеться як система основних функцш управлшня: планування, оргашзащя, мотиващя та контроль, кожна з яких мае сво! особливосп i як1 реал1зуються через певш елементи оргашзацшно! структуры управлшня. Але декомпозищя процесу управлiння в деяких питаннях спричинюе втрату цшсносп в оцiнцi ефективностi управлiння, як по окремих функщях, так i оргашзацп в цiлому. Ситуацiю ускладнюе також той факт, що кожна з функцш мае i сво! специфiчнi критерп оцiнки якостi, що ускладнюе отримання штегрально! оцiнки; це унеможливлюе загальний аналiз процесу управлшня оргашзащею i розроблення критерш оцшки ефективностi управлiння. В той же час у теори шформацп розроблеш загальнотеоретичнi рiшення, на базi яких може бути виршена ця проблема. У процеа управлiння iнформацiю можна розглядати як предмет працi управлшця, який li аналiзуе i обробляе для потреб досягнення оперативних, поточних та стратепчних цшей. Чим б№ш невизначений стан внутрiшнього та зовшшнього середовища, яке впливае на функщонування оргашзацп, тим бiльше шформаци потрiбно отримати для визначення реального стану, що забезпечуе адекватнiсть управлiнських ршень. Таким чином, iнформацiя потрiбна для прийняття обгрунтованих та адекватних поточнш ситуацп рiшень. Анал1з останнгх до^джень. В теори шформаци мiрою невизначеносп стану системи виступае ентропiя, яка, зпдно з твердженням К. Шеннона [1], виступае як мiра невизначеносп системи в даних умовах. Мiрою визначеностi е негативна (вiд'емна) ентротя, яку запропонував Леон Бриллюен [1]. Вщношення ентропи i негентропil характеризуе поточний стан системи i рiвень li органiзованостi, що свiдчить про керовашсть системи [3]. Усяка управлшська дiяльнiсть в органiзацiйних системах направлена на усунення небажаних в1дхилень параметрiв i отримання вiд цього певного обсягу iнформацil, що зменшуе рiвень невизначеностi (ентропil) стану системи i вiдповiдним чином п1двищуе рiвень и визначеностi (негентропil). Мета cmammi. Дослiдити iнформацiйнi потоки в структурi управлшня оргашзащею i !х роль у формуванш ентропil i негентропil, яш характеризують поточний стан органiзацiйноl системи, i на цiй базi визначити оцшку рiвня керованостi системи. Висновки. На базi аналiзу балансу ентропшних потоков в органiзацiйнiй структурi управлшня встановлено обгрунтований, за iнтенсивнiстю зростання обсягу iнформацil, рiвень точностi визначення значень контрольованих параметрiв стану системи. Намагання суб'екта управлiння зменшити рiзноманiтностi стану об'екта управлiння до рiвня (гъ < (0,3...0,4) сга, з точки зору витрат на отримання додатково1 iнформацil, недоцшьне.
Ключовi слова: управлшня, оргатзацшна система, тформацгя, ентротя, негентротя, кероватсть системи.
ЭНТРОПИЙНАЯ ОЦЕНКА КАЧЕСТВА УПРАВЛЕНИЯ
МЛОДЕЦКИЙ В. Р. д. т. н., проф.
Кафедра менеджмента, управления проектами и логистики, Государственное высшее учебное заведение "Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры", ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (050) 342-20-24, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0871-2128
Аннотация. Постановка проблемы. Менеджмент организации традиционно рассматривается как система основных функций управления: планирование, организация, мотивация и контроль, каждая из которых имеет свои особенности и которые реализуются через определенные элементы организационной структуры управления. Однако декомпозиция процесса управления в некоторых вопросах приводит к потере целостности в оценке эффективности управления как по отдельным функциям, так и организации в целом. Ситуацию осложняет также тот факт, что каждая из функций имеет и свои специфические критерии оценки качества, что затрудняет получение интегральной оценки, делает невозможным общий анализ процесса управления организацией и разработку критерия оценки эффективности управления. В то же время в теории информации разработаны общетеоретические решения, на базе которых может быть решена эта проблема. В процессе управления информацию можно рассматривать как предмет труда управленца, который ее анализирует и обрабатывает для нужд достижения оперативных, текущих и стратегических целей. Чем более неопределенным является состояние внутренней и внешней среды, которое влияет на функционирование организации, тем больше информации нужно получить для определения реального состояния для обеспечения адекватного управленческого решения. Таким образом, информация нужна для принятия обоснованных и адекватных текущей ситуации решений. Анализ последних исследований. В теории информации уровнем неопределенности состояния системы выступает энтропия, которая, согласно утверждению К. Шеннона [1],
является мерой неопределенности системы в данных условиях. Уровнем определенности служит отрицательная энтропия, предложенная Леоном Бриллюеном [1]. Отношение энтропии к негэнтропии характеризует текущее состояние системы и уровень ее организованности и свидетельствует об управляемости системы [3]. Всякая управленческая деятельность в организационных системах направлена на устранение нежелательных отклонений параметров и получения от этого определенного объема информации, что уменьшает степень неопределенности (энтропии) состояния системы и, соответствующим образом, повышает уровень ее определенности (негэнтропии^. Цель статьи. Исследовать информационные потоки в структуре управления организацией и их роль и формирования энтропии и негэнтропии, характеризующих текущее состояние организационной системы и, на этой базе, определить оценку уровня управляемости системы. Выводы. На базе анализа баланса энтропийных потоков в организационной структуре управления установлен обоснованный, по интенсивности роста объема информации, уровень точности определения значений контролируемых параметров состояния системы. Попытки субъекта управления уменьшить разнообразия состояния объекта управления до уровня ab <(0,3...0,4)CTa, с точки зрения затрат на получение дополнительной информации,
нецелесообразноы.
Ключевые слова: управление, организационная система, информация, энтропия, негэнтропия, управляемость системы.
ENTROPIC ASSESSMENT OF THE MANAGEMENT QUALITY
MLODETSKYI V. R. Dr. Sc. (Tech.), Prof.
Department of Management, Project Management and Logistics, State Higher Education Establishment "Pridneprovsk State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernishevskogo str., Dnipropetrovsk 49600, Ukraine, tel. +38 (050) 342-20-24, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0871-2128
Summary. Problem statement. Management of the organization has traditionally been viewed as a system of basic functions of management: planning, organization, motivation and control, each of which has its own characteristics and are implemented through certain elements of organizational management structure. But the decomposition of control process in some areas, result in loss of integrity in assessing management effectiveness, both separate functions, and the organization as a whole. The situation is complicated by the fact that each function has its own specific quality assessment criterias, making it difficult for integrated assessment, make an overall analysis of the management of the organization and development of criteria for evaluating the effectiveness of management impossible. At the same time, information theory developed theoretical solutions on the basis of which this problem can be solved. In the process of information management a manager can be considered as the subject of work, who analyzes and processes it to achieve operational needs, current and strategic goals. The more uncertain is the status of the internal and external environment, which affects functioning of the organization, the more information you need to get to determine the actual state in order to provide adequate management decisions. Thus, the information is needed to make reasonable and appropriate decisions of the current situation. An analysis of the latest researches. In the information theory, the degrees of uncertainty of the system state is entropy which, according to the statement of C. Shannon [1], serves as a measure of the uncertainty of the system under these conditions. Degree of definiteness is a negative (negative entropy) proposed Leon Brillouin [1]. The ratio of entropy and negentropy characterizes the current state of the system and the level of its organization, indicates the controllability of the system [3]. Any management activities in organizational systems aimed at eliminating undesirable variations of parameters as obtaining from it a certain amount of information reduces uncertainty (of the entropy) state of the system and correspondingly increases the level of its certainty (of the negentropy). The purpose and goals. To explore the information flows in the structure of the organization and their role and formation of the entropy and negentropy, describing the current state of the organizational system and basing on this assessment determine the level of the system manageability. Conclusions. On the basis of the analysis of the balance of entropy flows in the organizational structure of the management was set a reasonable, on the intensity information volume growth, the level of accuracy of determining the values of monitored parameters of the system state. Attempts to reduce the diversity of the subject of management object state to the level from the point of view of cost for getting an additional information is unreasonable.
Keywords: management, organizational system, information, entropy, negentropy, manageability of the system.
Постановка проблеми. Менеджмент оргашзацп традицшно розглядасться як система основних функцш управлшня: плану-вання, оргашзащя, мотиващя та контроль, кожна з яких мае сво'1 особливосп i яю реалiзуються через певш елементи
оргашзацшно'1 структуры управлшня. Але декомпозищя процесу управлшня в деяких питаннях спричинюе втрату цшсносп в оцшщ ефективносп управлшня, як по окре-мих функщях, так i оргашзацп в цшому. Ситуащю ускладнюе також той факт, що
кожна з функцш мае i сво'1 специфiчнi критерп оцiнки якостi, це ускладнюе отри-мання штегральноi ощнки й унеможливлюе загальний аналiз процесу управлшня органiзацiею, а також розроблення критерп оцiнки ефективностi управлiння. В той же час у теорп шформацп розробленi загальнотеоретичнi рiшення, на базi яких може бути виршена ця проблема. У процесi управлшня шформащю можна розглядати як предмет пращ управлшця, який п аналiзуе i обробляе для потреб досягнення оперативных, поточних та стратегiчних щлей. Чим бiльш невизначений стан внутршнього та зовнiшнього середовища, яке впливае на функщонування оргашзацп, тим бшьше шформацп потрiбно отримати для визначення реального стану, що забезпечуе адекватшсть управлiнських рiшень. Таким чином, шформащя потрiбна для прийняття обгрунтованих та адекватних поточнш ситуацп рiшень.
Анал1з останн1х досл1джень. У теорп шформацп мiрою невизначеностi стану сис-теми виступае ентротя, яка, зпдно з тверд-женням К. Шеннона [10], виступае як мiра невизначеностi стану або поведшки системи в даних умовах. Мiрою визначеностi е негативна (вщ'емна) ентропiя. Леон Бриллюен у книзi "Научная неопределенность и информация" [3] запропонував: "вместо энтропии взять величину с противоположным знаком, отрицательную энтропию N = —S , которую мы краткости ради назовем негэнтропией". Вш також зазначав, що тшьки "зв'язана шформащя" буде представляти
негентротю. Вщносно процесу управлшня поняття "зв'язана iнформацiя" можна розум^и як та, що була прийнята суб'ектом управлшня i вiдносно не'1 були прийнятi управлiнськi дп, якi сприяли полiпшенню стану керовано'1 системи (iнформацiя була "зв'язана" в результатах адекватних до не'1 i успiшно реалiзованих управлiнських рь шеннь).
Вiдношення ентропп i негентропп характеризуе поточний стан системи i рiвень и органiзованостi, що свiдчить про керовашсть системи [7]. Усяка управлшська дiяльнiсть в органiзацiйних системах направлена на усунення небажаних вщхилень параметрiв, якi визначають поточний стан
об'екта управлшня, шакше процес управлшня - це реакщя суб'екта управлшня на об'ективне зростання невизначеносп стану об'екта управлшня ^ в умовах ефек-тивного управлiння, зменшення дiапазону ща невизначеностi, а вiдповiдно i пiдвищенню рiвня керованостi. Осатаннiм часом ряд дослщниюв використовують ентропiйнi тдходи до вивчення процесiв управлiння в оргашзащях: "ентропiйна модель менеджменту оргашзацп" [11; 12; 14], а також в управлшш проектами [4]. Природно процес управлшня розглядати з позицш теорп шформацп, бо сама шформащя е, як ми вже визначали на початку, предметом пращ управлшця, а продуктом виступають управлшсью ршення, отримаш на основi аналiзу шформацп. На розвиток цiеi тези запропоновано теоретичш обгрунтування, так, у пращ [13] сформульована теорема "граничну самооргашзащю" i "гранично! невизначеност". Положення теореми про граничнш самооргашзацп "базуеться на передумовi управлiння невизначенiстю, де единим параметром, який характеризуе стабшьшсть та керовашсть, стае негентрошя". В умовах реального економiчного середовища величина граничнох ентропп розраховуеться таким чином [7]:
Пш(я)Т= \ogbn -е\ , (1)
де: Нш(Н)Т - граничний нижнш рiвень ентропп, за умови, що Цш(яшах(H) ;
£ - параметр умовно-постшного потенцiалу зростання ентропп оргашзацшно-економiчноi системи.
У задачах визначення ефективносп управлiння ентропiя часто виступае як аргумент у вщповщнш функщональнш залежностi [7]:
p = (1 - S
(1 - S) + г
(2)
де p - вектор управлiнського ршення;
Я - ентропiя економiчноi системи.
Графш ща залежностi показуе, що у дiапазонi 8 > 0,2 вщбуваеться ризьке зростання Р . Робиться висновок, що за значен-ня р =1 витрати на управлшня вщповщають витратам на утримання управлшського персоналу. Дал^ у мiру зростання 8, щ витрати нелiнiйно зростають.
У пращ В. I. Авдийського та В. М. Безденежних [1] викладено основш положення теореми гранично!
невизначеносп складно! економiчноi систе-ми, на базi яко! "сощально-економiчний процес характеризують як мiнiмальний, так i граничний рiвнi невизначеностi та ризикiв (керованосп), в межах яких забезпечуеться його ефективне та економiчно безпечне функщонування (умова керованосп)".
У працi [8] дослщжено iнформацiйнi потоки в оргашзацшних структурах управлiння i запропоновано формулу розра-хунку ефективностi управлшня на основi спiввiдношення рiвня отримано! шформацп про об'ект управлiння i рiвня первинно! ентропп, яку мала система:
К у = 1 -
gradH ( X )
H ( X )
(3)
що можна
де %шан(х ) = н(х ) - н(х ) ост
ототожнити з шформащею, яка була отри-мана системою управлшня i зменшила за-лишковий рiвень ентропп до Н(X)ост, тод^
враховуючи, що н (х)-1 = н ( х) ост , наведений вище вираз запишемо у виглядг
н (х)-1
К у =1 -
HX) . (4)
Аналiз щс! залежностi показуе, що зна-чення коефiцieнта ефективностi управлiння перебувае у дiапазонi 1 ^ К у ^ 0 . Чим
бiльше шформацп ми отримуемо про стан об'екта управлшня, тим ближче наближаемось до одинищ, тим вищий коефщент ефективностi управлiння, за умо-ви, що на пiдставi отримано'х' шформацп система управлiння прийме своечасш i дiевi рiшення, зворотна ситуащя характерна для неефективного управлiння. Таким чином, кероваш органiзацiйнi структури, завдяки ефективному управлшню, зменшують рiвень накопичено'1' ентропп зберiгаючи пев-ний рiвень внутршньо'х' органiзованостi (iнформацiя виконуе роль нейтралiзатора ентропп в системi).
Проаналiзувавши рiзнi джерела, можемо зазначити, що ix рiзноманiття спираеться на основну формулу, яка дублюеться у рiзниx
видах, але !! основа - це змша рiвня ентропп у початковому i кiнцевому станi певно! сис-теми. Цi вирази дають основу для визначен-ня ефективносп управлiння, яке мае базува-тись на врахуванш змiни ентропп в системi до i пiсля завершення управлiнських дiй на об'ект управлшня. Ефектившсть управлiння визначаеться в кшцевому станi кiлькiстю отримано! шформацп про стан об'екта управлшня на перетворенням ентропп у негентротю.
Мета та завдання. Дослщити iнформацiйнi потоки у структурi управлiння органiзацiею i !х роль у формуваннi ентропп та негентропп, якi характеризують поточний стан оргашзацшно! системи, i на цш базi ви-значити оцiнку рiвня керованостi системи.
Виклад матер1алу. У теоретичному плаш задача оцiннювання ефективносп управлiння у цiлому не викликае суттевих протирiч у рiзних тдходах !! розв'язання, але проблема полягае у площиш !! можливостi практичного застосування i адаптування загальнотеоретичних пiдходiв до вирiшення конкретних ситуацiй.
Залежно вщ обмежень та змiсту постановки задачi управлiння, виникають i особливостi визначення рiвнiв ентропп у систем^ а саме н тах и н. Припустимо, що рiвню нтах вiдповiдае невизначенiсть системи з N можливими станами, а н вiдповiдно з п.
Розглянемо наступну ситуащю. Поточний стан системи визначаеться певним ви-падковим параметром р , можливi окремi його реалiзацii мають значення
ра = рур2...Р1...рN , розподш яких е
нормальним (система може перебувати в N станах). Треба визначити кшькють шформацп, потрiбноi для зменшення рiвня рiзноманiтностi станiв системи до п:
(рь = РУ Р2...Рг...Рп ; п <
Вiдомо, що ентропiя системи, стани яко! розподшеш за нормальним законом визначаеться [5]:
H (P ) = log
У2П
Ap
-о
(5)
Середне квадратичне вiдxилення о характеризуе рiвень розбiжностi значень pу
вщносно математичного очшування, а Ар можна розглядати як абсолютну похибку визначення параметра p . Лопчно припус-тити, що Ар е однаковою величиною для
цих двох ситуацш, тобто А pa = Аpb .
Така змша сташв може вiдбутись, якщо суб'ект управлшня системи отримае додат-кову шформащю, яка дорiвнюе рiзницi ентропп сташв, вщповщно для кожного з варiантiв, якi розглядаються.
log
i
У2Л
Ap
a - b = h ( p ) a - h (P )b = V2n
- log
Ap
log
Позначимо вщношення сьу
с V ь
= k
тодi
остаточно, наведений вище вираз, набере
вигляду:
Ia - b = log(1
(6)
Нижче наведено графш mei залежностi (рис.), з якого виходить, що потрiбний обсяг шформацп для визначення стану системи за значеннь коефщента k < 0,3...0,4 рiзко зростае, вщповщно зростають i витати на ii отримання, якi перевищують корисний результат вщ зменшення рiвня рiзноманiтностi керовано'1' системи.
Таким чином, намагання суб'екта управлiння зменшити рiзноманiтностi стану об'екта управлiння до рiвня сь <(0,3...0,4) сa , з точки зору витрат на
отримання додатково'1' шформацп, недоцшь-не.
Однак в оргашзацшних системах сама по собi iнформацiя не впливае на рiвень органiзованостi системи, а, отже, на ii ентротю i негентротю, вона е необхiдною, але недостатньою умовою, для змiни ентропiйного балансу системи. Справд^ якщо система управлшня за певний час не приймае ршення чи не встигае його реалiзувати, вщбудеться вiдповiдний прирют ентропп, iнформацiю не встигли "зв'язати", вона залишилась "вшьною" i знов перетворилась на ентротю -оргатзовашсть системи не зросла.
0,5 k
Рис. 1нтенсивн1сть зростання к1лькост1 iнформацИ I
eid коефщента к 1з цього випливае, що в оргашзацшних системах треба бшьш детально розглядати динамшу процесу прийняття ршень. Суб'ект управлiння в оргашзацшних системах виконуе роботу з перетворення, завдяки отриманш шформацп, ентропп на негентротю системи, пщвищуючи тим самим рiвень органiзованостi (керованосп) системи. Для органiзацiйних систем баланс ентропп та шформацп, вщомий як теорема Алесковського [2]: I + S = const , можна ототожнити з щеальним рiвнем перетворення ентропп на шформатю без усяких зов-шштх витрат енергп чи матерiальних ресу-рсiв, своерщний perpetuum mobile у системi управлшня, що неможливо. Такий висновок випливае також iз положень теорп ймовiр-ностей: абсолютно достстарно'1' подп у реальному середовищi не юнуе, ми можемо планувати здiйснення ршень тiльки з пев-ним рiвнем iмовiрностi. У реальному свiтi завжди I < S (обсяг ототожнено'1' шформацп про стан системи може асимптотично на-ближатися до максимального рiвня ентропп в систем^ але школи практично не дорiвнювати ш).
Розглянемо далi, як впливае на рiвень ентропп iерархiчнiсть структури управлшня оргашзацшно'1' системи. У працях [6; 9] вiдмiчаеться, що особливiстю синергетич-них систем е те, що у процес упорядкуван-ня вщбуваеться ризьке зменшення в нiй системно'1' шформацп за рахунок ii згортан-ня.
Кожна керуюча пiдсистема, у вщповщносп зi сво'1'ми цiлями i завданнями, встановлюе перелiк станiв, за якими здшснюеться контроль за роботою
0,1
0,2
0,3
0,4
0,6
0,7
0,8
0,9
с
a
керовано'1 системи. Цей перелш формуе метрику - систему заходiв: фiзичних, економiчних тощо для оцiнки стану контрольовано'].' системи.
Вiдповiдно до цього, кшькють станiв, у яких може перебувати система, визначасться, з одного боку, об'ективними внутрiшнiми процесами, а з шшого -суб'ективними, прийнятою метрикою оцiнки 11 стану. Очевидно, що суб'ективна шкала може бути меншою або дорiвнювати об'eктивнiй. Яку розбiжнiсть вибирати - це вже завдання на етат прийняття ршення, який рiвень похибок вважати допустимим.
У деяких випадках суб'ективна шкала може бути бшьша за об'ективну, це мае мюце тод^ коли розглядаються штучнi ста-ни системи, яю не мають реалiзацii в дшсносп. Очевидно, що ентропiя, формована таким розмшттям, генеруеться не об'ектом управлшня, а суб'ектом, i вихо-дить парадоксальна ситуацiя: орган, призна-чений для зменшення ентропп системи, сам стае ii генератором. Ототожнення ще'1 ентропп зумовлюе отримання непотрiбноi шформацп, яка не впливае на ефектившсть прийнятих рiшень. Ця ситуацiя мае мiсце тодi, коли створюваш моделi управлiння не-достатньо адекватн з реальними системами i орган управлiння в даному випадку орiентуе свою дiяльнiсть не на реальний процес, а на спотворену модель цього про-цесу.
Розглянемо двi взаемодiючi пiдсистеми, розташованi на сумiжних iерархiчних рiвнях (керуюча та керована). Будемо вважати що керована генеруе ентротю H(х)ген , а керуюча деяку частину ще! ентропп ототожнюе, перетворюючи на iнформацiю, необхiдну для управлшня, залишкова части-на H (х)ост йде на збiльшення загально'].' ентропп. Цю умову запишемо у виглядг
H (хХ)ост = H (хХ)ген -1 • (7)
Домовимося, що iмовiрнiснi процеси у цих системах описуються нормальним законом розподшу, тодi наведений вираз запишемо у виглядi:
H (х)енН = logA&l + loga/AX ;
Тодi залишкова ентропiя: I = H (х)отоЖд = log л/Л/ + loga'/AX'.
де п = <АХ - показник рiзноманiтностi системи, яка генеруе ентротю; п' = <'/ АХ' показник рiзноманiтностi системи, яка ототожнюе шформащю.
Таким чином, залишкова ентротя тим менша, чим менша мiра рiзноманiтностi системи, яка генеруе ентротю, i чим бшьша мiра рiзноманiтностi системи, яка ототожнюе ентротю.
Тут доречно звернутися до класичного визначення "принципу ЕшбГ' вщповщно до якого рiзноманiтнiсть керуючо'1 системи може зменшувати рiзноманiтнiсть керовано'1. Таким чином, розглядаючи управлiння як процес, ми дослщжуемо змiни ентропшних потокiв навколо i всерединi оргатзацшно! структури, при цьому звертаемо увагу на його здатшсть зменшувати залишкову величину ентропп системи.
Узагальнимо отриманий результат на довшьне число iерархiчних взаемодiючих систем, що перебувають на рiзних рiвнях управлiння. Умовно вважаемо, що системи незалежт, тобто нехтуемо дiею зворотного зв'язку. За цих умов правомiрно застосувати правило складання ентропп при об'еднанн незалежних систем:
H (x )"ост = ; H (x )генH (x )о
отожд
(8)
де i - кiлькiсть piBHiB (кшьюсть взаeмодiючих систем) (i = 1,2,...., n).
Очевидно, що основне завдання оргатзацп - це постшна боротьба з внутрiшнiми процесами, що викликають дисбаланс заданого (запланованого) режиму функщонування системи (у будiвництвi це може бути календарний план будiвництва об'екта, план роботи оргатзацп на певний вiдрiзок часу тощо). Ця мета може бути до-сягнута, коли забезпечено умову H(х)орг ^ min, для чого потрiбно створю-
вати органiзацiйнi структури управлiння з мшмальною кiлькiстю рiвнiв управлiння, рацiоналiзувати систему показникiв, за яки-ми оцшюеться дiяльнiсть оргатзацп, точнiсть визначення значень цих показниюв не повинна бути надмiрною. Система, яка мае, за шших рiвних умов, менший рiвень ентропп, потребуе i вщповщно менших зу-
i=l
i=2
силь на у^авлшсью дп, що с^ияе ^ий-няттю якiсних упpавлiнських piшень.
Висновки. Ш базi аналiзу балансу ентpопiйних потоюв в оpганiзацiйнiй стpуктуpi упpавлiння встановлено обфунтований, за iнтенсивнiстю зpостання обсягу iнфоpмацiï, piвень точностi визначення значень кошрольованих паpаметpiв
стану системи. Намагання суб'екта управлшня зменшити рiзноманiтностi стану об'екта управлшня до piBra
ab <(0,3... 0,4)Qa, з точки зору витрат на
отримання додатково! шформацп, недощльние.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Авдийский В. И. Неопределенность, изменчивость и противоречивость в задачах анализа рисков поведения экономических систем / В. И. Авдийский, В. М. Безденежных // Эффективное антикризисное управление.
- 2011. - № 3(66). - С. 46-61.
2. Алесковский В. Б. Путь разработки технологии, не вредящей природе / Алесковский В. Б. // Журнал прикладной химии. - 2002. - Т. 75, вып. 5. - С. 706-713.
3. Брилюен Л. Научная неопределенность и информация / Брилюен Леон ; пер. с англ. ; под ред. И. В. Кузнецова. - [2-е изд.]. - Москва : Ком. книга, 2006. - 272 с.
4. Бушуев С. Д. Креативные технологии управления проектами и программами / [С. Д. Бушуев, Н. С. Бушуева, И. А. Бабаев и др.]; под ред. С. Д. Бушуева. - Киев : Саммит Книга, 2010. - 768 с.
5. Венцель Е. С. Теория вероятностей / Вентцель Е. С. - Москва : Наука, 1964. - 575 с.
6. Краснов Г. А. Порядок и хаос как затратообразующие факторы в процессе принятия управленческих решений / Г. А. Краснов, А. А. Краснов // Вестник Нижнегородского университета им. Н. И. Лобачевского.
- 2010. - № 3(1) - С. 262-265. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/poryadok-i-haos-kak-zatratoobrazuyuschie-faktory-v-protsesse-prinyatiya-upravlencheskih-resheniy
7. Кузьмин Е. А. Неопределенность и определенность в управлении организационно-экономическими системами / Кузьмин Е. А. - Екатеринбург : Ин-т экономики УрО РАН, 2012. - 184 с.
8. Млодецкий В. Р. Управленческая реализуемость строительных проектов / Млодецкий В. Р. - Днепропетровск : Наука i освгга, 2005. - 261 с.
9. Прангишвили И. В. Энтропийные и другие системные закономерности. Вопросы управления сложными системами / И. В. Прангишвили ; Ин-т проблем управления им. В. А. Трапезникова. - Москва : Наука, 2003.
- 428 с. - Режим доступа: http://apolov-oleg.narod.ru/olderfiles/1/Prangishvili_I.V_JEntropiinye_i_dr-88665.pdf
10. Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике / Шеннон К. - Москва : Иностран. лит., 1963.
- 829 с.
11. Janow R. Shannon Entropy and Productivity : Why Big Organizations Can Seem Stupid, February 28 / Rich Janow.
- Режим доступа:
https://web.njit.edu/~janow/Vitae/Management%20and%20Systems%20Research/Paper20040228njit.pdf
12. Markina I. Entropy Model Management of Organization / I. Markina, D. Dyachkov // World Applied Sciences Journal (Management, Economics, Technology & Tourism). - 2014. - № 30. - С. 159-164. - Режим доступа: http://www.idosi.org/wasj/wasj30%28mett%2914/53.pdf
13. Szkutnik W. System ekonomiczny a samoorganizacja - zróznicowania w kontekscie teorii sysnemu, stabilnosci, rozmaitnjsci i kryzysu. Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach / Wlodzimier Szkutnik. - Режим доступа: www.ue.katowice.pl/uplads/media/5 Wlodzimier Szkutnik System ekonomiczny.pdf.
14. Williams B. Defining Organizational Entropy. Posted Business Process Management / Bob Williams // The Merchant Stand. - 2010. - January 18. - Режим доступа: http://merchantstand.com/2010/01/defining-organizational-entropy/
REFERENCES
1. Avdiyskiy V. I. Neopredelennost' izmenchivost' i protevorechivost' v zadachakh analiza riskov povedeniya ekonomicheskikh sistem [Uncertainty, variability and inconsistency for the analysis of risk behavior of economic systems]. Effektivnoe antikrizovoe upravlenie - Effective crisis management. 2011, no.3(66), pp. 46-61. (in Russian).
2. Aleskovskiy V. B. Put' razrabotki tekhnologii ne vredyashchey prirode [Way of development of technologies not harming nature]. Zhurnal prikladnoy khimii - Journal of Applied Chemistry 2002, v. 75, no. 5, pp.. 706-713 (in Russian).
3. Brilyuen Leon Nauchnaya neopredelennost' i informatsiya [Scientific uncertainty and information ]. Moscow, Kom. Kniga, 2006. 272p. (in Russian).
4. Bushuev S. D. Kreativnye tekhnologii upravleniya proektami i programamy [Creative Technology project and program management]. Kiev, Sammit-Kniga, 2010. 768 p. (in Russian).
5. Ventsel' G. A. Teoriya veroyatnostey [Probability theory]. Moscow, Nauka, 575p. (in Russian).
6. Krasnov G. A. Poryadok i khaos kak zatratoobrazuyuchshie factory v protsesse prinyatiya upravlencheskikh resheniy [Order and chaos as a cost driver in the process of management decision making ]. Vesnik Nizhnegorodskogo universiteta im. Liobacevskogo -Bulletin Nizhnegorodskiy universitety named after Liobacevskogo. 2010, no. 3(1), pp. 262-265. Available at: http://cyberleninka.ru/article/n7poryadok-i-haos-kak-zatratoobrazuyuschie-faktory-v-protsesse-prinyatiya-upravlencheskih-resheniy. (in Russian).
7. Kuz'min E. A. Neopredelennost' i opredelennost v upravlenii organizatsionno-ekonomicheskimi sistemami [The uncertainty and certainty in the management of organizational and economic systems]. Ekaterinburg, Institut ekonomiki UrORAN, 2012. 184 p. (in Russian).
8. Mlodetskiy V. R. Upravlencheskaya realizuemost' stroitel'nykh proektov [Administrative feasibility of building projects]. Dnepropetrovsk, Nauka i osvita, 2005. 261 p. (in Russian).
9. Prangishvilli I. V. Entropiynye il drugie sistemnye zakonomernosti: voprosy upravleniya slozhnymmi sistemami PAH 2003 [Entropy and other systemic laws: issues management of complex systems. PAH. 2003]. Available at: http://apolov-oleg.narod.ru/olderfiles/1/Prangishvili_I.V_JEntropiinye_i_dr-88665.pdf .( in Russian).
10. Shennon K. Raboty po teoriiinformatsii i kibernetike [Works on information theory and cybernetics ].Moscow, Inostrannaya literature,1963. 829p. (in Russian).
11. Bob Williams. Defining Organizational Entropy. Business Process Management. 2010,http://merchantstand.com/category/ideas/ January 18 // Available at : http://merchantstand.com/2010/01/defining-organizational-entropy/
12. Wlodzimier Szkutnik System ekonomiczny a samoorganizacja - zróznicowania w kontekscie teorii sysnemu, stabilnosci, rozmaitnjsci i kryzysu. Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach // available at: www.ue.katowice.pl/uplads/media/5 Wlodzimier Szkutnik System ekonomiczny.pdf.
13. Irina Markina. Entropy Model Management of Organization / I. Markina, D. Dyachkov. // World Applied Sciences Journal (Management, Economics, Technology & Tourism). - 2014. - № 30. - C. 159-164. // Available at: http://www.idosi.org/wasj/wasj30%28mett%2914/53.pdf
14. Rich Janow. Shannon Entropy and Productivity: Why Big Organizations Can Seem Stupid / Rich Janow R. Dr. Department of Physics New Jersey Institute of Technology Newark, February 28. Available at: https ://web. nj it. edu/~j anow/Vitae/Management%20and%20Systems%20Research/Paper20040228nj it.pdf
Стаття рекомендована до друку 14.03.2015 р. Рецензент: д. держ. управ. Свсеева Г. П., д. ф-м. н. Косолап А. У. Надшшла до редколегп: 07.03.2015 р. Прийнята до друку: 12.03.2015 р.
